_МЕТОДИКА ШЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОПЧНО1 ОСВ1ТИ_
Результати дослiдження та практичний досвiд пiдготовки i проведения занять свiдчить про необхiднiсть подальшого пошуку шляхiв та умов ефективного впровадження у навчальний процес нових 1КТ для пiдвищення якостi знань i рiвня пiдготовки майбутнiх фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Жалдак М. I. Комп'ютерно-орieнтоваш засоби навчання математики, фiзики, шформатики: посiбник для вчителiв / М. I. Жалдак, В. В. Латнський, М. I. Шут. - К: НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2004. - 182 с.
2. Клочко В. Новi шформацшш технологи навчання математики в техшчнш вищш школг дис. ... до-ра пед. наук / В. Клочко. - К.: НПУ 1м. М. П. Драгоманова, 1997. - 396 с.
3. Почтовюк С. I. Matlab - математична комп'ютерна система для науково-дослвдницьких та технiчних розрахункiв / С. I. Почтовюк - К.: НПУ iм. М. П. Драгоманова, 1999. - 96 с.
УДК 378.147
Ю. I. БОЧАР
МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО ПАКЕТУ CorelDRAW ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В 1НЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНОГО
НАПРЯМКУ
У cmami розглядаеться проблема тдготовки майбуттх фахiвцiв iнженерно-педагогiчного напрямку та np0aHani30eaH0 pieeHb ix тдготовки до використання програмного пакета CorelDRAW у редак^йно-видавничих системах.
Ключовi слова: комп 'ютерна грaфiкa, техтчт Ыюстрацп, CorelDRAW, грaфiчнi ефекти.
Ю. И. БОЧАР
МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОГРАММНОГО ПАКЕТА CorelDRAW В ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТОВ ИНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГОГ НАПРАВЛЕНИЯ
В статье рассматривается проблема подготовки будущих специалистов инженерно-педагогического направления и проанализирован уровень их подготовки к использованию пакета CorelDRAW в редакционно-издательских системах.
Ключевые слова: компьютерная графика, технические иллюстрации, CorelDRAW, графические эффекты.
Ju. I. BOCHAR
METHODOLOGICAL FEATURES OF USAGE OF SOFTWARE PACKAGE CORELDRAW FOR ENGINEERING SPEZIALISTS OF PEDAGOGICAL
DIRECTION
The article deals with the problem of training future specialist and analyzes the level of training future professionals who uses CorelDRAW in editorial publishing systems.
Keywords: professional activities, editorial and publishing systems, CorelDRAW, computer technologys.
В умовах сучасного шформацшного суспшьства перед вичизняними ВНЗ виникае необхвдшсть забезпечення якосп фахово! тдготовки майбуттх iнженерiв-педагогiв. Оргашзащя тако! тдготовки повинна враховувати соцiально-економiчнi чинники, що
впливають на модершзащю освiти та визначають ll ефективнiсть, вiдслiдковувати CBiTOBi тенденци та вимоги до профeсшноl тдготовки фахiвцiв у KOHTeKCTi Свропейсько! штеграцд.
У вирiшeннi профeсiйних завдань для майбутнiх iнжeнeрiв-пeдагогiв важливу роль ввдграють умiння використовувати програмнi пакeти, зокрeма такi як CorelDRAW, Adobe Photoshop CS5 та ш. Сучасний ринок пращ вимагае вдосконалeння профeсшноl тдготовки фахiвця з рeдакцiйно-видавничих систeм, а також впроваджeння змiн, якi ввдкривають новi можливостi для профeсiйного становлeння майбутнього iнжeнeра-пeдагога [1, с. 24].
Проблeми профeсiйноl пiдготовки студeнтiв iнжeнeрно-пeдагогiчних спeцiальностeй обгрунтовано у працях С. Ф. Артюха, А. Т. Ашeрова, В. С. Бeзруковоl, Н. О. Брюханово!, С. З. Гончарова, Т. О. Дмн^^о, Ф. G. Зeера, О. Е. Ковалeнко, М. I. Лазарeва, В. К. Сидорeнка та ш. Однак нeмае дослiджeнь, що розкривають спeцифiку формування у ВНЗ профeсiйноl компeтeнтностi iнжeнeрiв-пeдагогiв у галузi рeдакцiйно-видавничих систeм. Аналiзуючи проблeму профeсiйноl пiдготовки майбутнiх iнжeнeрiв-пeдагогiв, особливу увагу варто звeртати на роль i мiсцe комп'ютeрних тeхнологiй у навчальному процeсi, а також бiльш глибоге вивчeння рeдакцiйно-видавничих систeм.
Мета статп - розкрити особливостi пiдготовки майбутшх фахiвцiв до вивчeння програмного пакeту CorelDRAW у рeдакцiйно-видавничих систeмах та використання ll у профeсiйнiй дiяльностi на прикладi навчання студeнтiв iнжeнeрно-пeдагогiчного факультeту ТНПУ iм. В. Гнатюка.
Комп'ютeрнi тeхнологil стрiмко розвиваються, потрeба у спeцiальнiй комп'ютeрнiй графiцi зростае, засоби для роботи з художшми образами, як ранiшe були здобутком обраних, ниш е в руках мшьйотв людeй. CorelDRAW - ^ унiкальний пакeт-програма. Вiн займае 85% ринку програм вeкторноl графiки для ПК, е визнаним лдером в шдустри комп'ютeрного дизайну, разом з тим ввдповвдае сучасним вимогам до точносп i простоти використання. Комп'ютeрна графiка бeзпeрeрвно розширюе вiзуальнi горизонти, а творчi можливостi обмeжуються лишe людською уявою. Допомога комп'ютeрiв, наявшсть бiблiотeк стандартних зображeнь дозволяють створювати чудовi картинки, займатися комп'ютeрним дизайном навт при обмeжeннi в чаи та посeрeднiх здiбностях. CorelDRAW, на вiдмiну вiд iнших програм, забeзпeчуе можливiсть працювати з iлюстрацiями, а ад означае, що зображeння складаеться з окрeмих eлeмeнтiв, кожeн з яких описуеться атрибутами обвeдeння i заливання. Зображeння CorelDRAW лeгко можна пiдготовити до вивeдeння на друк чи вставлeння в eкраннi додатки, до слайд-прeзeнтацil i навiть eкспорту в iншi програми машинно1 графiки. Нeмае нiяких прихованих можливостeй, розмiри файлiв помiрнi i пiддаються управлшню, вивeдeння на друк нeскладнe. CorelDRAW шобхвдний як дизайнeру початк1вцю так i профeсiйному дизайнeру комп'ютeрноl графiки.
Коли студeнти починають працювати з програмою, !х дужe здивовуе лeгкiсть, з якою досягаеться потрiбний рeзультат. Продумана систeма iнструмeнтiв побудови та управлшня контурами, простота !х трансформаций робота з об'ектами всeрeдинi групи, лeгкiсть створeння комбiнованих контурiв, «живЬ> гeомeтричнi форми, як1 лeгко трансформуються одна в iншу, а також сшщальш iнструмeнти для побудови графтв та крeслeнь поможуть створювати шобхвдш об'екти. Разом з тим, крiм, суцiльних i градiентних заливок, використовуються растров^ фрактальнi та об'ектнi, а також градiент з довiльною формою (градаентна сiтка). Створeння вeликих проeктiв забeзпeчуеться використанням бiблiотeки кольорiв, заливок i шаблони. Завeршeностi iлюстрацil, як правило, надають натвпрозора м'яка тшь, розмiщeння об'ектiв в оболонках, внeсeння готових об'ектiв (кистeй), створeння тримiрних модeлeй та iнших нe мeнш дивовижних eфeктiв. Дужe часто потрiбно об'еднати в одному макeтi зображeння двох типiв (фотографiя та рисунок), рiзнi eлeмeнти дизайну i тeксту. Програма CorelDRAW на «ввдмшно» справляеться з цим завданням. За допомогою CorelDRAW можна лeгко та швидко виготовити макeт кольорового плаката i рeкламного буклeта, брошуру чи обкладинку книги, оголошeння або калeндар. CorelDRAW мае вс нeобхiднi функци для друку макeту на принтeрi або пiдготовлeння фотоформ для типографного друку [2, с. 217; 3, с. 602].
Ця програма дужe зручна i швидко працююча (наприклад, щодо Adobe Illustrator). Тривалi iснуючi проблeми з пeрeдачeю кольору майжe повшстю вирiшeнi в останнiх ll вeрсiях i тому нашe завдання - навчити студeнтiв, як !х обшти. Вивчeння програмного пакeта
МЕТОДИКА IHЖЕHЕРHОÏ ТА IHЖЕHЕРHО-ПЕДАГОПЧHОÏ ОСВ1ТИ
CorelDRAW студентами iнженерно-педагогiчного факультету ТНПУ ím. В. Гнатюка розбито на наступи етапи:
- вирiшення проблем з кольором;
- обтравлення об'екпв;
- використання тексту;
- замша кольору;
- тдготовлення до виведення фотоформ;
- вставлення штрих-кодш;
- трепiнг i перекриття кольору.
У CorelDRAW, як i бшьшосп сучасних програм, передбачаеться використання колiрних профiлiв. 1х застосування мае «плюси» i «mí^ot». Студентам не потрiбно витрачати час (як показуе досввд), а найшвидше i оперативнiше приймати це за належне.
Пiдключення профшв виконуется в меню Tools > Color Manmagement (1нструменти > Управлшня кольором). За замовчуванням вiкно Color Management запропоновано у наступному виглядi - рис. 1 (стандартний початковий вигляд).
Рис. 1. Початковий вигляд вжна Color Management.
Програма дае можлиысть студентам тдключити профiлi для сканера, принтера, моштора, фотовивiдного пристрою i змшити профiль для користувача RGB-простору (внyтрiшнього колiрного простору), в якому i виконуються необхiднi змши. При змiнi останнього профiлю змiнюeться вид вiдрaзy всього документа. При цьому не вiдбyвaeться реального спотворення чисельних значень RGB, але кольори, що вiдповiдaють конкретним значенням, стають шшими. Цей профiль не е апаратно - залежним i не збертаеться разом з документом.
Студентам необхвдно звертати увагу на стршки схеми, як сполучають рiзнi компоненти системи, осшльки монiтор, залежно ввд установок, може намагатися вiдобрaзити колiрне охоплення простору RGB чи iмiтyвaти принтер або фотонaбiрний автомат (ФHА). Для встановлення профiлю вибираеться його назва за зображенням вiдповiдного устаткування. Забороняеться встановлювати як зaгaльнi RGB-профш апаратно зaлежнi профiлi, а також бшьше профiлi CMYK-пристроïв, наприклад, профшь принтера. Дуже часто студенти здшснюють подiбнy помилку, керуючись простою лопкою: якщо yсi кольори в зображенш вiдповiдaтимyть можливостям друку, то спотворень буде менше. Haспрaвдi спотворення при
цьому виникають дуже значш, i пот^бно витрачати час на пояснения, що штучне звуження загального колiрного простору змушуе систему робити непотрiбнi перетворення i, KpiM того, спотворюе екранне перенесення кольорiв документа.
Студентам пропонуеться тiльки частина профiлiв для спроби вибору логiчного варiанта з наявного списку, наприклад, для облаштування офсетного друку - Euroscale Coated (европейський стандарт офсетного друку), i заборонено встановлення профiлiв випадково.
Перетворення растрово! графiки з RGB в CMYK (Bitmap - Mode CMYK) виконують з використанням профiлю, встановленого для фотонабору.
Якщо перетворити картинку в CMYK засобами CorelDRAW, то передбачена наступна послвдовшсть: початкове RGB CMYK з установками, специфiчними для фотонабору > RGB операцшно! системи перетворення в CMYK, що виконуеться драйвером принтера.
Наступне завдання, яке ставиться перед студентами i, на нашу думку, е важливим: необхiдно, щоб вставлений на сторiнку растровий об'ект мав не прямокутну, а складшшу форму. Для виготовлення таких об'екпв використовують контури, як1 сутуденти створювали у Photoshop. Цi дп нами детально описаш [1, с. 26]. Таи файли мають розширення EPS, мютять обтравлений контур i растрове зображення. CorelDRAW, починаючи з версп 9, вiдкривае !х, але просту обтравку можна виконати засобами програми, жодних проблем у студентiв не виникае з фотовиведенням таких сторшок.
У CorelDRAW е два шляхи створення обтравлення зображень. В одному випадку студенти спочатку створюють контур, а попм вставляють у нього растрову картинку, у iншому - вчаться рухати межi растрово! картинки. Перший випадок не е складним для виконання, тому основна увага придшена вивченню другого.
Алгоритм вивчення його наступний: спочатку, скориставшись командою File > Import (Файл > 1мпорт), вставляеться у файл растрове зображення, далi вибираеться iнструмент Shape (Форма) i студенти працюють з межами картинки як iз звичайним векторним контуром. За допомогою меню роботи з вузлами можна рухати кути, призначати додатковi точки подвшним клацанням, перетворювати пряму в криву i змiнювати тип вузла.
Для того, щоб зробити обтравлення заздалепдь створеним контуром, використовують команду з меню Effects > Power Clip (Ефекти > Контейнер). Контейнер спочатку може бути об'ектом будь-яко! форми, перетвореним у крив^ з дещо меншими ввд растрово! картинки розмiрами. Його розташування стосовно растрово! картинки не е важливим, студентам необхвдно видшити iмпортоване растрове зображення. Розташування об'екта щодо меж контейнера коригуеться, за умовчуванням об'ект розташовуеться в центрi контейнера. Щоб посунути контейнер, виконуеться команда Power Clip > Edit Contents (Контейнер > Редагувати вмют). Растровий об'ект з'являеться повшстю на фот тонко! рамки контейнера. Появляеться можливють перемщати об'ект стосовно контейнера, iншi об'екти документа при цьому не вiзуалiзуються, аж поки не проведено вихвд з режиму редагування. Завершення редагування виконанням команди Power Clip > Finish Editing (Контейнер > Завершити редагування). Виконавши всi попереднi дi!, можна зайнятися обтравлюванням. Оболонка контейнера е звичайним векторним об'ектом, вузли якого можна редагувати, взявши шструмент Shape i попрацюючи з фiгурою як iз звичайним векторним об'ектом, додаючи вузли та управляючи машпуляторами кривизни. Завершуеться робота на цьому етапi необхщшстю контур контейнера зробити безбарвним. Об'ект готовий.
Як ведомо, в CorelDRAW юнуе два види тексту: Paragraph Text (Звичайний текст) або текст у рамщ i Artistic Text (Художнш текст). Текст у рамщ - це звичайний текст (насшльки це можливо у векторному редакторов^, до нього не застосована велика частина ефекпв, а при змш форми рамки текст перерозподiляеться усередиш не!, не змiнюючи форми i розмiри символ1в. Художнiй текст е текстовим рядком необмежено! довжини i перехiд на наступний рядок здшснюеться вручну. Зате до нього можна застосувати ус ефекти i при цьому вш не перестае бути текстом, на вiдмiну вiд ситуацп в Adobe Illustrator, коли перед застосуванням не лише ефектiв, але й будь-яких бшьш-менш серйозних перетворень текст потрiбно перетворювати на крив [4. с. 118].
Набiр художнього тексту студенти виконують, вибравши шструмент Text Tool (вставити тктограму), клацнувши у будь-якому мiсцi робочого столу, курсор набуде форми вертикально! палички. Наступним завданням е необхiднiсть вставити фрагмент тексту, набраного в
_МЕТОДИКА ШЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
текстовому редакторовi. Виконати це завдання можна використавши Clipbord, заздалепдь встановивши курсор у потрiбне мюце, але варто пам'ятати, що вставлений з буфера об'ект матиме колiрну модель RGB.
Для отримання простого тексту студенти малюють iнструментом Text Tool рамку. Там з'явиться пунктирна рамка з курсором усередиш, тсля чого можна набирати або iмпортувати текст. Щоб текстовий блок набув складно! форми (при створенш рекламних оголошень, листiвок та iн.), до текстово! рамки необхiдно застосовують ефект Envelope (Оболонка). При наведенш ново! оболонки навколо рамки з текстом виникае пунктирний прямокутник (рис. 2), а його межi студенти редагують як звичайш вузли iнструментом Shape (Форма). Форма текстового блоку змiнюеться синхронно зi змiнами оболонок i тому нескладно створити обтiкання графiчного об'екта. Зовсiм iнше призначення оболонки художнього тексту - змiнити форму букв, а не форму текстового блоку (рис. 3).
Наступним етапом навчання е створення оболонки використання форми контейнера, навколо якого розташовуеться текст. Для цього будуеться прямокутник, що ввдповщае за розташуванням i розмiром майбутньому текстовому блоку. Студент виконуе команду Arrange > Shaping > Trim (Монтаж Форми Ввдшмання) i з'являеться меню логiчних операцш.
Далi необхiдно видшити об'ект, який ввдтмаеться (контейнер), потiм натиснути в меню лопчних операцiй кнопку Trim (Шдтмання) i клацнути курсором на прямокутному об'ектi.
Пiсля проведених дш можна використовувати об'ект складно! форми, що з'явився, i студенти починають заповнювати його текстом. Для цього необхвдно тдвести курсор до замкнуто! ф^ри, яка заповнюеться текстом. Шд час переходу через межу ф^ури курсор змiнюеться, перетворюючись на рамку з текстом. Шсля клацання усередиш фпури виникне текстова рамка, в яку студенти можуть вводити текст. Введення тексту уздовж замкнуто! або незамкнуто! лiнi!, проводиться тдведенням до не! курсору, тож коли вiн змiнить форму, перетворившись на букву «А», тдкреслену звивистою лiнiею починаеться введення тексту.
^L Текст в рамщ може обтшати граф1чш 1 об' екти, форма рамки {Д може бути настшьки ^^Р складною, насыльки
Рис. 2. Обтжання графiчного об 'екту.
Пiдбiр кольору об'екта студенти проводять iндивiдуально, тому що в кожного е свое бачення i !м для виконання запропонованi рiзнi колiрнi моделi. Деякi з колiрних моделей, наприклад CMY або CMYK 255, категорично заборонено використовувати при друш, а рекомендуеться використовувати тшьки модель CMYK. Якщо запропоновано студентами вже готовий файл, тодi вони обов'язково контролюють використання колiрних моделей за допомогою вшна Document Properties (Налаштування документа) (рис. 4).
Колiрну модель студенти перевiряють для заливок (Fill), контурiв (Outline) i растрових об'екпв. Замiнювати можна як колiрну модель, так i конкретний колiр. Автоматична замiна колiрно! моделi - справа дещо ризикована: е шанс, наприклад, отримати чотириколiрний
чорний колiр, тому пiсля замiни колiрно! моделi обов'язково проводиться перевiрка кольорш об'екпв, як1 отримали.
Якщо ж студенти працюють не з простим об'ектом типу тексту або штрих-коду, а складним векторним зображення в RGB-представленш, проводити автоматичну замiну колiрно! моделi небезпечно. Рiч у тому, що бiлi меж1 можуть тсля конвертацi! отримати 1-3 -ввдсоткову заливку. Тут студентам вказуеться на такий недолiк, що на екраш вони цього не помiтять, а при друщ, особливо як1сному, можуть виявитися незрозумiлi плями. В шших випадках може злегка видозмiнитися ввдтшок кольору i, наприклад, не ствпасти з вiдтiнком аналогiчного об'екта, перетвореного в CMYK. Щоб вiдшукати потрiбнi об'екти, використовуеться пункт того ж меню Find Objects (Пошук об'екпв). Коли необхiдно замiнити конкретний колiр, студенти використовують Replace Color (Замша кольору).
Рис. 4. BiKHO Document Properties.
Якщо серед RGB-обекпв зус^чаються растров^ !х рекомендуеться не перетворювати, а ввдкрити початковий файл у Photoshop i розiбратися з картинкою в тш системi, де вона була створена. Навиь якщо перетворення буде виконано коректно, то тсля конвертацп доведеться займатися корекцiею кольору, а це треба робити тшьки в растровш програмi [1, с. 28].
Часто у студенпв при робот виникае ситуацiя, коли у файлi з великою к1льк1стю складних об'екпв раптом перестае працювати функщя пошуку i замiни. Тодi якщо не вдаеться виявити, де ховаються RGB-об'екти, можна експортувати об'ект у формат EPS, попм вiдкрити тут же (в цьому разi можна обштися без Adobe Illustrator). Виконувати цi дi! мае сенс у кшщ виконання завдання, перед тдготовкою до друку, оск1льки частина об'екпв буде «розiбрана» на частини, а текст з единих блоков буде розбитий на окремi рядки i слова.
Цей етап роботи мае сво! особливостi. Коли студенти друкують роботу уперше i, особливо, якщо вона мютить велику кiлькiсть дрiбних деталей, якими багаторазово змiнювали колiр заливки або контуру перед друком, тодi роботу краще роздрукувати за кольорами на принтерi i переконатися, що шде не залишилося непотрiбних контурiв, неперефарбованих об'ектiв, чотириколiрного тексту та шших погршностей.
_МЕТОДИКА 1НЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
Вибiр друку кольородiлення проводиться так: спочатку робота перевiряеться на екраш шляхом виявлення чотириколiрного тексту, не витрачаючи часу на роздрукування. Якщо на перший погляд все гаразд, тодi переходять у вкладку Layout > Page Setap > Layout (Макет) (рис. 5). Якщо розмiр об'екта бшьший ввд листка принтера, використовують Print Tiled Pages (Друк на дешлькох сторшках з перекриттям) або Fit to Page (Вписати в сторшку), а також змiнюють розташування малюнка на сторшщ.
Роздрукований матерiал студенти дають на перегляд викладачу (тому, хто не мав ввдношення до його виготовлення), оск1льки !х око може не помиити помилок у зображеннi, яке давно «надокучило». Якщо все гаразд i перевiрка пройшла успiшно дозволяеться створювати файл для репроцентра. Перед тим, як ввддавати роботу в CorelDRAW, потрiбно переписати !! на носш. Ця процедура проводиться поетапно в певнш послiдовностi. Студентам здаеться, шби вони вже все зробили i залишився останнiй штрих. Насправдi необхiдно ще потратити певний час для устшного завершення етапу виведення фотоформ.
Рис. 5. Вкладка Layout.
Щоб передавати EPS-файл, потрiбно створити його за допомогою команди Export. Вiкно експорту в EPS мае двi вкладки: General (Основна) i Advanced (Розширенi) налаштування. В основнш вкладцi студент вибирае спосiб переданання тексту (Export text as - експортувати текст як): як текст або перетворений у крив (Curves). Якщо збережений текст не перетворений у крив^ тодi прикладаються до роботи шрифти. Роздiл Include Header (Включити заголовок) не дуже важливий - вiн визначае, чи буде у файлi мiнiатюра для перегляду його перед вiдкриттям. Формат мшатюри - TIFF або WMF мае значення, якщо файли заздалегiдь буде бачити програма - в1вер.
Друк на упаковщ штрих-коду зустрiчаеться все частше. У пакетi CorelDRAW юнуе окрема утилiта для створення штрих-коду - Corel BARCODE Wizard (Майстер штрих-кодiв) (рис. 6), яка викликаеться за допомогою команди меню Edit > Insert Barcode.
Цей етап роботи дуже щкавий до виконання, але мае сво! особливосп. Крiм того, не вс студенти знайомi з цiею утилiтою. У першш вкладцi вибираеться тип штрих-коду. Найбшьш поширений тип EAN 13, першi його 7 цифр незмiннi у межах кра!ни, в нашому випадку це -
4820001, наступи п'ять можна змiнювати - це артикул конкретного виробу. Якщо фiрма використовуе чотиризначний артикул, набирають пiсля постшно! частини нуль, полм - цифри артикулу. Остання цифра генеруеться програмою автоматично, вводити II не мае потреби.
ш
о
<5
Cr
an
t^ -Г
LT1
о
CVJ m
U~l
■o
Wfkiw. Гп Hv: Fivr«4- WT.vri. Tiïn WbXii wé уси çiner-rte turtom bar cod«.
ïetnJE (ля uf r,l e ГийотАч Ii HAAÏI y Me J hjriuSLi ;
Eilsr ijji Ij Ю rumib I '.hiifefy -.$;/+!
SaiiMê ijrnviBw;
IUI
lirMSeïîsitm
Ml»t ) I Hlfc
Puc. 6. Майстер штрих-коду.
У другш вкладцi (рис. 7) студенти задають параметри, що визначають зовшшнш вигляд блоку з штрих-кодом: Printer Resolution (Дозвш принтера), Magnification (Масштаб - ввд 20 до 400%), Bar Height (Висота - насправдi сшвввдношення висоти i ширини) i Wide to Narrow Ratio (Сшвввдношення товщини штрихiв i пробшьних елементiв). Розмiри коду визначаються зпдно 3i стандартом. При оформленнi штрих-коду найбшьше значення мають два останш параметри: Bar Height i Wide to Narrow Ratio. Звичайно, штрих-код не можна робити занадто маленьким, але це все ж не той елемент зображення, тд який хотiлося б вiдводити багато мюця, тим бiльше, що на упаковщ завжди бракуе мюця для якоьнебудь iнформацii або картинки. Щоб штрих-код не займав багато мюця, збертаючи розбiрливiсть, його, зазвичай, роблять витягнутим в довжину. Для цього студенти вибирають параметр Bar Height, що дорiвнюе 0,5 або менше (рис. 7). Збшьшення цього значення означае збшьшення висоти штрих-коду при незмшнш ширинi. Щоб зробити код компактшшим, студенти зменшують параметр Wide to Narrow Ratio. Вш визначае сшвввдношення товщини штрихiв i просвiтiв мiж ними, але не шакше, тому що при неяюсному друщ штрихи зшлються.
Barcode Wizard
о о о
оо К-
LO
If necessary, adjust tha following industry-standard properties. To determine these values, refer to guidelines for bar code
Printer resolution: Units:
Ear width reduction:
- dpi
inches t
pixels
Magnification (scale): Ш
Ear height: IjO Symbol width: 1,079999
Wide to Nerrow ratio: 2,0 to 1 5ample preview:
Advanced...
1234507890123
Sack
Cancel
Help
Рис. 7. Вкладка штрих-коду.
МЕТОДИКА 1НЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОПЧНО1 ОСВ1ТИ
Завершуеться цей етап натисненням кнопки «ОК» (Готово) у центрi сторiнки з'явиться штрих-код. Вш е об'ектом BARCODE Wizard i редагувати його можна тшьки в цiй програмi. Для редагування виконуеться подвiйне клацання по блоку з штрих-кодом або, видшивши його, по^бно увiйти до меню Edit (Правка) i виконати команду Object Barcode Edit (Об'ект штрих-код Редагувати). Тодi ввдкриеться вшно редактора штрих-коду i проводиться редагування.
Третнг у CorelDRAW студенти виконують за рахунок створення додаткових контурiв i використання перекриття фарб overprint. Програма дозволяе встановити overprint як для заливання (Fill), так i для контура (Outline) Крiм того, можна встановити overprint для певно! фарби в меню друку.
Щоб задати overprint для довiльного об'екта, студенти вид^ють потрiбний об'ект i вибирають в меню Edit пункт Overprint Fill або Overprint Outline. Перекриття заливки може бути дуже корисним при друщ будь-якими непрозорими фарбами, наприклад металiзованими. Зрозумiло, що при перекритп заливок нiякий третнг не потрiбний.
Якщо об'ектiв е багато, студентам варто перевiрити, чи не помилилися вони при виборi об'екпв, яким присвоено перекриття. Обов'язково звертаеться увага студенпв на те, що зустрiчаються випадки, коли помилково встановлено overprint для жовтого об'екта на блакитному фот, i тод при друцi зона перекриття «позелеше». Приблизну перевiрку проводять за допомогою меню друку. У вкладщ Separation вибераеться Print Separation i попм кнопкою Print Preview переходять в меню перегляду друку. Якщо для об'екта встановлений overprint, на тш частит картинки, яка знаходиться «тд ним», не буде «д1рок» (рис. 8).
Рис. 8. Порiвняння: лiворуч - друк без перекриття, справа - атрибут overprint для заливки.
Вивчення програмного пакету CorelDRAW завершено, студенти пройшли Bei запропоноват етапи i можуть самостiйно працювати над розробленням i виготовленням макету кольорового плакату, рекламного буклету, брошури, календаря, оголошення.
Використання програмного пакета CorelDRAW при виконант квалiфiкацiйних проектiв (курсових i дипломних робiт) створюе можливють глибшого проникнення в суть об'екта до^дження, розвивае у студентiв здатшсть аналiзувати процеси та явища, здатшсть творчо мислити, що безумовно, ввдграе важливу роль у процесi формування професшно! компетентностi майбутнiх iнженерiв-педагогiв.
Таким чином, виконання теоретичних i практичних завдань з вивчення i використання програмного пакета CorelDRAW забезпечить студентам iнженерно-педагогiчних факультепв пiдвищення рiвня сформованосп професшно! компетентностi, пiдвищення ефективносл наукових результапв у випускних квалiфiкацiйних проектах з редакцшно-видавничих систем.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бочар Ю. I. Методичнi аспекти тдготовки фахiвцiв iнженерно-педагогiчного напрямку до використання ADOBE PHOTOSHOP CS5 у редакцшно-видавничих системах / Ю. I. Бочар // Комп'ютерно-штегроваш технологи: освгга, наука, виробництво. - Вид-во Луцьк. нац. тех.. ун. -Луцьк:. 2011. - № 5. - С. 23-30.
2. Хант Ш. Эффекты в CorelDRAW: для специалистов по компютерной графике / Ш. Хант. - СПб.: БХВ-Петербург, 2001. - 704 с.
3. Тайц А. CorelDRAW Graphics Suite 11: все программы пакета: для дизайнеров, верстальщиков и подготовленых пользователей / Александр Тайц, Александра Тайц. - Санкт-Петербург: СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 1200 с.
4. Буковецкая О. А. Готовим в печать журнал, книгу, визитку, буклет: / О. А. Буковецкая. - М.: НТ Пресс, 2005. - 303 с.