CC BY
12
Посилання на статтю_
Рач Д.В. Методи вщносних координат та зворотнього ходу як додатковi шструменти управлшня невизначенiстю в проектi / Д.В. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2013 - №1(48). - С. 153-164._
УДК 005.52:005.334:005.8 Д.В. Рач
МЕТОДИ В1ДНОСНИХ КООРДИНАТ ТА ЗВОРОТНЬОГО ХОДУ ЯК ДОДАТКОВ1 1НСТРУМЕНТИ УПРАВЛ1ННЯ НЕВИЗНАЧЕН1СТЮ В ПРОЕКТ1
Розкрито сутнють двох методiв отримання додатковоТ Ыформацп при використаннi методу освоеного обсягу. Доведено наявнiсть не спiв падання висновюв, якi сформульованi на основi iнформацiТ отриманоТ традицiйним щляхом i та iз застосуванням запропонованих методiв. Рис. 6, табл. 2, дж. 17.
Ключовi слова: метод засвоеного обсягу, система показниюв, графiчнi модели управлiнськi рiшення.
JEL O22
УДК 005.52:005.334:005.8 Д.В. Рач
МЕТОДЫ ОТНОСИТЕЛЬНЫХ КООРДИНАТ И ОБРАТНОГО ХОДА КАК ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ УПРАВЛЕНИЯ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТЬЮ В ПРОЕКТЕ
Раскрыта сущность двух методов получения дополнительной информации при использовании метода освоенного объема. Доказано наличие несовпадения выводов, сформулированных на основе информации, полученной традиционным путем и с применением предложенных методов. Рис. 6, табл. 2, ист. 17.
UDC 005.52:005.334:005.8 D.V. Rach
METHODS OF RELATIVE COORDINATES AND REVERSE AS ADDITIONAL TOOLS TO MANAGE UNCERTAINTY IN THE PROJECT
Essence of two methods to obtain additional information when using the earned value method is introduced. Mismatch of conclusions formulated on the basis of information obtained in a traditional way and using proposed methods is proved.
ВСТУП
Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та ïïзв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. Аналiз змюту основних процеав
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
1
управлшня проектами, як приводяться в рiзноманiтних стандартах з управлiння проектами (наприклад, [1]) свщчить, що найбiльш насиченою фазою затребуваностi елементiв управлiння проектами е фаза реалiзацN проекту [2, с.51]. Це приводить до того, що на цш фазi приймаеться найбтьша кiлькiсть рiшень як вщносно реалiзацil проекту, створення продукту проекту так i вiдносно взаемоди мiж зацiкавленими сторонами проекту [3, с.50]. Тому саме вiд «якостЬ прийнятих ршень на фазi реалiзацN, залежить ефективнють та результативнiсть отримання майбутнього продукту проекту. Це е пщставою вважати, що управлшня проектами за соею сутнютю е процесом прийняття компетентних ршень [3, с.44]. Але юнуе i наступне твердження, що по великому рахунку управлiння проектами це, по суН управлiння ризиками [4]. Тому лопчно обфунтованим е висновок, що «ризики прийняття являють в проектi самими значними по впливу на ефективнють виконання проекту та досягнення його результат» [2, с.113].
Незважаючи на таку важливють управлiння ризикам в проектi цей вид управлшня е найменш теоретично розробленим та мае низьку результативнють практичного застосування незважаючи на наявнють широко презентованих рiзноманiтних систем та методiв управлiння ризиками [5]. Це вщбуваеться тому, що «управлiння ризиками будуеться в основному на емо^ях та шстинктах, а не на формальних процесах. ... Але важливо остер^атись, щоб «служба управлiння ризиками» не похоронила проект пщ формами, зв^ами та другими бюрократичними штучками» [6, с.246-247].
Анал'з останнх досл'джень i публ'мацш, в яких започатковано розв'язання дано)' проблеми / на як спираеться автор. Аналiз наявноТ велико! кiлькостi наукових публiкацiй з питань ризику показуе, що головною причиною такого стану можна вважати неможливють створення единого пщходу до управлшня ризиками за причини великоТ суб'ективност вщношення до цього феномену з боку не ттьки тих оаб якi приймають рiшення, а i осiб, що його виконують наступне. Головний тезис, на якому сьогодш базуються фтософськ дослiдження ризику, рацюнального прийняття рiшення полягае у тому що «в основi методолопчного пiдходу до побудови моделей ухвалення ршень в умовах ризику повинне лежати концептуальне уявлення про те, що ризик завжди пов'язаний з суб'ектом i ршеннями, якi той приймае» [7, с.31]. Згiдно з положеннями сучасно! теорiТ несиловоТ взаемоди прояв ( поведiнка) будь якоТ особи е явище, яке визначаеться ТТ сутнiстю, яка позначаеться як штроформа^я [8, с. 53]. Причому ця сутнють постiйно змiнюеться пщ впливом iнформацiТ, яку отримуе особа. А змшу iнтроформацiТ можна розглядати як зменшення невизначеностi в процес прийняття рiшень. Згiдно з моделлю, яка розроблена в робот [9], невизначенють - це стан особи, який визначаеться ТТ системою знань в конкретнiй ситуацiТ об'ективно невизначеного середовища вщносно неможливосп/можливосп прийняття ршення про подальшу дiяльнiсть за умови неповного та неч^кого сприйняття ситуаци, недостатньоТ ТТ усвiдомленостi i невпевненост в необхiдних дiях, якi пов'язаш з подiями в майбутньому, Тх впливом на дiяльнiсть та наслщками на очiкуванi цiнностi (запланований результат). Але питання управлшня невизначенютю практично в теорп та практики управлшня проектами не розглядаються у тому чи^ i на фазi реалiзацiТ проекту. Залишаеться вiдкритим змiст термшу «управлiння невизначенiстю».
Видтення не вирiшених ранiше частин загально) проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. На сьогодш юнують ряд методiв, як можливо використовувати для вирiшення питань управлшня невизначенютю на фазi реалiзацiТ проекту. Рамкова шформа^я про цi методи наведена в роботах
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
[10-12]. Накопичений досвщ використання цих метод1в дозволяе шдшти до детального Тх опису та розробки ц1л1сного шструментарш управл1ння невизначен1стю.
Формулювання цлей статт'1 (постановка завдання). Виходячи з наведеного, завдання статт полягають в розкритп сутност1 терм1ну управл1ння невизначен1стю та на цш основ! розробити теоретично обфунтований 1нструментар1й управл1ння невизначен1стю на фаз1 реал1зац1Т проекту.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
Методи та методики досл'дження. Для виконання сформульованих завдань були використан методи анал1зу-синтезу, пор1вняльного анал1зу, граф1чного моделювання.
Виклад основного матер'алу досл'дження з повним обфунтуванням отриманих наукових результат¡в. На сьогодш вживання термшу «невизначенють» традиц1йно асоц1юеться з невизначенютю навколишнього середовища. Тому виникае внутр1шнш дискомфорт в1д терм1ну «управляння невизначен1стю». Але з позиц1Т наведеного вище зм1сту невизначеност1, як стану особи, який визначаеться ТТ системою знань в конкретн1й ситуац1Т об'ективно невизначеного середовища, можна стверджувати, що стан особи зм1нювати можливо за рахунок представлення Тй додатковоТ 1нформац1Т яка зм1нить усв1домлен1сть I невпевненють в1дносно конкретноТ ситуац1Т. А якщо ця 1нформац1я буде п1дготовлена своечасно, у достатньому обсяз1, у сприятливому вигляд1, то за ТТ допомогою можливо управляти невизначенютю особистостк Це дае пщстави запропонувати наступне визначення. УПРАВЛ1ННЯ НЕВИЗНАЧЕН1СТЮ це д1яльн1сть по прийняттю та реал1заци р1шення вщносно обсягу, форми, часу, посл1довност1 надання шформаци особ1 (суб'екту управл1ння) конкретного робочого мюця, яка знаходиться в стаж необхщносп прийняття р1шення для зменшення Не-фактор1в невизначеност1 до р1вня, коли вони стають для нього м1н1мально достатньо суб'ективно визначеними I дозволяють прийняти р1шення про подальшу д1яльн1сть робочого м1сця. Як бачимо не може бути однакового, ушверсального обсягу, форми подання шформаци для будь якоТ особи. Кожна особа мае своТ шдивщуальш характеристики щодо сприйняття шформаци I ризику, ТТ осмислення, I в термшах PMBoK 5 власну схильн1сть до ризику, толерантнють до ризику, пор1г риску [1, а310-311]. Тому потр1бно мати як мого широкий спектр додаткових шструмент1в отримання та представлення шформаци про хщ реал1заци проекту з р1зних точок зору.
Найб1льш популярним шструментом, який використовуеться для отримання шформаци необхщно'Т для прийняття р1шень в процес1 реал1зац1Т проекту е метод освоеного обсягу. На сьогодш юнуе достатньо багато джерел, де описан теоретичн ситуац1Т сп1вв1дношення р1зних показник1в стану проекту та рекомендацп щодо прийняття в1дпов1дних управл1нських р1шень про продовження проекту. В класичному вигляд1 така 1нформац1я м1ститься в Практичному стандарт! методу освоеного обсягу [13].
Але, в основу розробки додаткових шструмент1в управлшня невизначенютю в проектах на стади його реал1заци було обрано модершзований метод засвоеного обсягу, який детально описано у роботах [14-15]. Виб1р саме такого вар1анту методу зумовлений тим, що кр1м традицшних показник1в у грошовому вим1р1 цей вар1ант передбачае I додатков1 показники у часовому вим1р1. В табл. 1 зведен1 дв1 групи показник1в.
1х застосування дозволяе отримати в1дпов1д1 (1нформац1ю) на запитання, як1 зазвичай виникають п1д час реал1зацп проекту [16]. Найб1льш системний перел1к таких питань наведено у [13, с.16]. Ц1 питання подтеш на дв1 групи. Перша стосуеться метрики часу (ми випереджаемо або вщстаемо в1д граф1ку; на сктьки
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
3
ефективно ми використовуемо час; коли скорш за все завершимо проект). Друга стосуеться метрики вартост (ми перевищуемо або економимо бюджет; на скльки ефективно ми використовуемо ресурси; на сктьки ефективно ми повинн використовувати ресурси, як залишилися; як скорш за все будуть витрати по завершенню проекту; ми будемо перевищувати бюджет або його зекономимо; скльки будуть коштувати роботи, що залишилися). В таблиц немае прогнозних показникв по завершенню проекту тому що це окремi питання, як вирiшуються на основi наведених показникв.
Таблиця 1
Розширена система показникiв методу освоеного обсягу
№ з/п Показник
Базов1 показники (в грошовому мим1р1)
1 РУ Директивна вартють запланованих роб1т
2 АС Фактична варт1сть виконаних робгг
3 ЕУ Бюджетна варт1сть фактично виконаних роб1т
4 ^ В1дхилення в1д вартост1 у грошовому вим1р1 CV= EV- AC
5 SV В1дхилення в1д розкладу у грошовому вим1р1 SV= EV- PV
6 CPI 1ндекс виконання вартост1 за грошовим вим1ром СР1= EV/AC
7 SPI 1ндекс виконання розкладу за грошовим вим1ром SPI= EV/PV
8 CDI 1ндекс в1дхилення за витратами CDI= CV/ EV
Додатков1 показники (в часовому вим1р1)
9 РТ Директивний час запланованих робгг
10 АТ Фактично витрачений час на виконання роб1т
11 ЕТ Засвоений директивний час
12 CT Вщхилення в1д вартост1 у часовому вим1р1 СЕ=ET-AT
13 ST В1дхилення в1д розкладу у часовому вим1р1 ST=ET-PT
14 CPTI 1ндекс виконання вартост1 за часовим вимiромCPTI=ET/AT
15 SPTI 1ндекс виконання розкладу за часовим вим1ром SPTI=ET/PT
16 CDTI 1ндекс в1дхилення за часом CDTI=CT/ET
На практицi приведена система показникв розраховуеться на основi трьох перших основних показникв, для розрахунку яких технолопя збору даних дуже добре опрацьована. Ц показники застосовуються для розрахунку шших в грошовому вимiру. ^м того, на Тх основi розраховуються друга основна група показникв (показники 9-11 в таблиц 1). Для цього додатково використовуються дат директивного (базового) графка по проекту. Розрахунок вщбуваеться за наступними формулами:
РТг = т. (1)
Якщо АС,,ЕС > РУ, ,то
ас _ ру
АТ = РТ +-аС—± (РТ+1 _ РТ), (2) РУ+1 _ РУ,
ЕУ _ РУ
ЕТ = РТ, + ' ' (РТ+1 _ РТ). (3) РУ,+1 _ РУ,
А якщо АС,, ЕС < РУ, ,то
4
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
ру - АС
АТ = РТ--у-(РТ - РТ ,), (4)
ру - ру
ЕТ = РТ
ру - Щ РУ - ру_
г-1
(РТ - РТ-1). (5)
На пiдставi цих показниш розраховуються iншi показники, якi вiдносяться до метрики часу (показники 12-16 табл. 1).
Застосування класичного методу засвоеного обсягу свщчить, що на практик виникають ситуаци, коли метод не дае можливють отримати для команди управлшня проектами iнформацiю адекватну ситуаци в проектк Запитання, якi наведенi вище бтьш виникають у спонсора, замовника проекту. На них класичний метод дозволяе отримати ч™ вщповд Але, наприклад, на запитання, а як спрацювала команда управлшня проектами на даному етап реалiзацil проекту по вщношенню до попереднього, а на управлшня виконанням розкладу або витратами на конкретному етап слщ бтьш придтяти уваги и чому, а на сктьки управлiння конкретним етапом покращило або попршило ситуацiю по реалiзацil проекту. I це ще не вс питання оперативного управлшня виконанням проекту. Для отримання на них вщповщей пропонуеться застосувати метод локальних систем координат. Такий пщхщ вщомий i успiшно застосовуеться в геодези, географи, фiзицi та iнших науках та практиках.
Для бтьш доступного викладання сутност методу розглянемо його на конкретному умовному прикладк На рис. 1 приведене графiчне представлення методу засвоеного обсягу для проекту у глобальних системi координат, дат про який наведено в таблиц 2 (зона А стовпчики 1-4). Термш «глобальна система» застосовуеться в нашому дослщжеш для того, щоб в^зняти локальн системи координат. Як бачимо у проект е дтянки, на яких засвоений обсяг ЕУ перевищуе заплановану вартiстьЕУ (рис. 1 точка 1 мошторингу) i де навпаки ( рис. 1 точки 2-4). Для видтеноТ зони А (рис. 1) графiчне представлення додаткових показнимв (табл. 2 зона А строчка 3 стовпчики 5-7) наведено на рис. 2. Там же представлен базовi та додатковi шдикатори Су, 8у, СТ, 8Т якi мають грошову та часову розм1рнють.
С ..............
Со=67
о
1
2
3
То=4
час
Рис. 1. Граф1чне представлення методу засвоеного обсягу
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
5
Розглянемо правила побудови локальних систем координат. По-перше. Цих систем повинно бути сттьки, сктьки базових точок мошторингу в проектк Пiд базовими мошторингами будемо розумiти моменти часу на директивному графку мiж якими час та вартють витрат по проекту сильно не в^зняються. При цьому таких точок для середнього проекту повинно бути не менш 7-10. Бажано, але не обов'язково, щоб ц точки совпадали з вiхами проекту. Але, вiхи обов'язково повинш бути базовими точками монiторингу. Також бажано ц точки вибирати там, де змшюються головнi пiдрядники проекту.
Таблиця 2
Показники методу засвоеного обсягу
Зона таблиц № точки мошторингу Базов1 показники у грошовому вимра Додатков1 показники у часовому вимр Координати локально1 системи Базов1 ¡ндекси Додатков1 ¡ндекси
РУ ЕУ АС ЕТ АТ РТ То Со СУ = ЕУ-АС SУ = ЕУ-РУ СР1= ЕУ/АС !ЗР1= ЕУ/РУ СБ1 = СУ/ЕУ СТ = ЕТ-АТ ST = ЕТ-РТ СРТ1= ЕТ/АТ SPTI= ЕТ/РТ СБТ1= СТ/ЕТ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
А 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 8 14 4 1,24 0,50 1,00 1,24 14,0 10,00 6,00 3,50 1,75 0,71 0,74 0,24 2,48 1,24 0,60
2 33 29 35 1,84 2,08 2,00 1,84 29,0 -6,00 -4,00 0,83 0,88 -0,21 -0,24 -0,16 0,89 0,92 -0,13
3 59 52 62 2,73 3,38 3,00 2,73 52,0 -10,00 -7,00 0,84 0,88 -0,19 -0,64 -0,27 0,81 0,91 -0,24
4 67 64 72 3,63 4,63 4,00 3,63 64,0 -8,00 -3,00 0,89 0,96 -0,13 -1,00 -0,38 0,78 0,91 -0,28
5 75 5,00
В № точни мош-торингу Локальн базов1 показники Локальш додатков1 показники Локальш базов1 шдикатори Локальш додатков1 шдикатори
РУ ЕУ АС ЕТ АТ РТ СУ = SУ = СР1= ЕУ/АС !ЗР1= СБ1 = СТ = ST = СРТ1= SPTI= СБТ1=
ЕУ-АС ЕУ-РУ ЕУ/РУ СУ/ЕУ ЕТ-АТ ЕТ-РТ ЕТ/АТ ЕТ/РТ СТ/ЕТ
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 8 14 4 1,24 0,50 1,00 10,00 6,00 3,50 1,75 0,71 0,74 0,24 2,48 1,24 0,60
2 19 15 21 0,60 0,84 0,76 -6,00 -4,00 0,71 0,79 -0,40 -0,24 -0,16 0,72 0,79 -0,39
3 30 23 33 0,89 1,54 1,16 -10,00 -7,00 0,70 0,77 -0,43 -0,64 -0,27 0,58 0,77 -0,72
4 15 12 20 0,89 1,89 1,27 -8,00 -3,00 0,60 0,80 -0,67 -1,00 -0,38 0,47 0,70 -1,12
По-друге. В якост одшеТ' с координат локально! системи координат приймаеться значення засвоеного обсягу ЕV, який досягнуто на момент мошторингу ( див. стовпчики 3 та 9 табл. 2). Це координата по вертикально вiсi i вона позначаеться як Са . Друга координата по горизонтально вiсi позначаеться
як Га.та розраховуеться за формулами (3) або (5). Вона чисельно дорiвнюе
додатковому показнику ЕТ (див. стовпчики 5 та 8 табл. 2). Як бачимо ус начала
локальних систем координат О розташоваш на директивно кривш у точц
перетину горизонтально! лшп, яка проходить через координату ЕV (рис. 3).
6
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
Рис. 2. Граф1чне представления додаткових показниюв методу засвоеного обсягу
60
40
20
накопичен1 витрати Сз1 >
04 EV4 t
=1- С2' 0> W .♦* S ж Л-' ,t. ХЧ* 3 EV3
ev2 1
Pfc* X
i - oí То г2 1 Гоз 3 1 г 4 час 04
Рис. 3. Poзтaшyвaння локальних cиcтeм кoopдинaт на диpeктивнiй фивм
Пpoвeдeмo додатково до poзpaхyнкy базових та додаткових iндeкciв (зона А табл. 2) poзpaхyнoк локальних базових та локальних додаткових iндeкciв (зона В табл. 2). Для цього спочат^ пoтpiбнo poзpaхyвaти лoкaльнi бaзoвi та дoдaткoвi показники ( зона В стовпчики 2-7 табл. 2). Для цього викopиcтaeмo на^пш фopмyли:
EV, = EV, -C0l-i, pv, = PV, -C0l-i, AC, = AC, -C0l-i. (б)
EL, = ET, -Ta-X, PTt = PTt -Ta-X, AT, = AT -TŒ-V (7)
Пiдкpecлeння викopиcтoвyeтьcя для пoзнaчeння пoкaзникiв та iндeкciв, якi poзpaхoвaнi y cиcтeмi вiднocних кoopдинaт. На pиc. 4 нaвeдeнa cиcтeмa вiднocних кoopдинaт для гpaфiчнoгo aнaлiзy peзyльтaтiв yпpaвлiння пpoeктaми на тpeтьoмy eтaпi peaлiзaцiï умовного пpoeктy.
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2013, № 4(48)
7
40
60 ..
С 1
РТ4=1,27
20
4
Т03=2,73
Рис. 4. Результати мон1торингу по завершенню третього етапу умовного проекту
Для цього використовуеться локальна система координат, яка побудована на початку третього етапу i результати мошторингу, як отриманi на при кшц його завершення, тобто у четвертш точцi монiторингу.
ОБГОВОРЕННЯ
Обфунтування отриманих результат¡в. Порiвняльний аналiз iндикаторiв , якi розраховаш на основi показникiв, якi отримаш у глобальнiй системi координат (табл. 2 зона А), та локальних системах координат (табл. 2 зона В) показуе, що шдикатори, як мають абсолюты одиниц вимiру дорiвнюють мiж собою, тобто
Напроти шдикатори, як мають вiдноснi одиницi вимiру, рiзнi починаючи з другоТ точки мошторингу (табл. 2 стовбц 12-14 та 17-19). Порiвняемо мiж собою висновки, як можна зробити на основi iндикаторiв розрахованих у глобальнш та локальних системах координат. При цьому не будемо враховувати результати мошторингу у першш точщ тому що вони дають одинаковi значення iндикаторiв.
Як бачимо тенденцiя змши iндексу виконання вартостi в грошовому вимiрi СР1{ ( табл. 2 зона А колонка 12), показуе, що проект реалiзуеться з перевищенням бюджету, але це перевищення по мiрi реалiзацiТ проекту скорочуеться. Про це свщчить збтьшення СР.I з 0,84 до 0,89. При цьому змша
iндексу виконання розкладу SPIj показуе, що вiдставання вщ графiку скорочуеться швидше нiж скорочення перевищення бюджету. SPIiзмiнився з 0,88 до 0,96 що i е пiдставою для такого висновку. Аналiз змiни iндексу вiдхилення за витратами СDIi свщчить про зменшення вщхилення, яке складало
у другш точц монiторингу 21% по вщношенню до засвоеного обсягу, а в четвертш вже ттьки 13%. З цього складаеться враження, що команда приймала вдалi управлiнськi рiшення, як i привели до такого результату. Але це не так. На цьому зупинимося нижче.
СУ = СУ,, SV¡ = SE,, СТ = С!,, ^ = sтi. (8)
8
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
Спочатку покажемо хибнють висновку про скорочення вщставання вщ графiку. Для цього проаналiзуемо змiну iндексу вiдхилення розкладу за часовим вимiром SPTIi ( табл. 2 стовпчик 18). Як бачимо цей показник практично не
змшюеться. Це свщчить про те, що темпи змши приросту планового часу виконання проекту ствпадають з темпами змши приросту засвоеного директивного часу. На цш основi можна стверджувати про неможливють застосування показникв у грошовому вимiрi для аналiзу показникiв у часовому вимiрi. Тому при застосуванш методу засвоеного обсягу потрiбно використовувати як базовi, так i додатковi показники.
Проведемо аналопчний аналiз результатiв розрахункiв, якi отримаш для даних в локальних системах координат (табл. 2 зона В) одночасно проводячи порiвняння з висновками, як були отриманi в глобальнi системi координат. Змiна локальних iндексiв виконання вартост СР1, ( табл. 2 зона В стовпчик 12) свщчить про те, що шякого покращення з точки зору зниження вщставання по етапам не вщбуваеться, як це випливало з попередшх висновкв, а напроти, попршуеться. Так, за результатами виконання четвертому етапу вш знизився до 0,6 в порiвняннi з 0,71 на другому еташ. Аналопчний висновок можна зробити i
вщносно вщхилення за витратами (табл.2 зона В стовпчик 14). СР/, збiльшився з 40% вщставання на другому етап до 67% на четвертому еташ. Це свщчить про те, що на останшх етапах ефективнють управлшня вартiстю була пршою нiж на попереднiх. Вщносно незмшносп вiдставання вiд графiку (табл. 2 зона В стовпчик 18). Це вщставання зменшалося, але несуттево. При цьому шдекс вщхилення за часом СОТ[{ постшно зменшуеться з -39% до -112% (табл. 2 зона В стовпчик 19).
Але остаточно висновок про те, а наскльки можливе вщставання у кожнш точц мошторингу на пiдставi ттьки наведених даних зробити неможливо. Для цього рекомендуеться застосувати додатковий метод зворотного ходу (метод реверсу). Його сутнють полягае у наступному. Кожний спонсор, замовник мае свое представлення про можливi допустимi вщхилення показниш проекту по завершенню. ^ вщхилення вони висловлюють неч^кими судженнями. Тому для !х формалiзацiТ доцiльно використати нечiткi числа. На рис. 5 показано вконний штерфейс програми , в який задаються вщхилення та автоматично будуються неч™ числа. На цш пiдставi можна побудувати зони як дають уявлення про можливi допустимi вiдхилення по вартосп та часу на момент завершення проекту (рис. 6). Тому потрапляння показника до вщповщно! зони буде мати вщповщну оцшку яка встановлена ще на стади планування проекту.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
9
SS- ч fr »i t> С X
Рис. 5. Вконний iнтepфeйc для завдання мeж можливих вiдхилeнь показника пpoeктy по
зaвepшeнню
Зaзнaчeнi зони пoбyдoвaнi на пiдcтaвi нeчiтких знaчeнь заданих вiдхилeнь по вapтocтi С0 та чacy To. Вони cпoчaткy викopиcтaнi для визнaчeння знaчeнь кoopдинaт точок А та В як мають мaкcимaльнi в^^ння (pиc.6). Кoopдинaти точок зони максимального вих^ння, якi poзтaшoвaнi на вюях, що пpoхoдять чepeз точку То-Со (X1, X2, Y1, Y2) визначаються шляхом додавання/складання половини кoopдинaт точок А та В y вщноснш cиcтeмi кoopдинaт То-Со. За цим пpинципoм 6удуються yci iншi зони, як визначають piзнy cтyпiнь можливого вiдхилeння. Пoбyдoвaнi зони e вхщними для по6удови aнaлoгiчних зон для базових точок мoнiтopингy.
Вони 6удуються нacтyпним чином. Для кожноТ базовоТ точки мoнiтopингy poзpaхoвyютьcя два кoeфiцieнтa: мacштaбy чacy та мacштaбy витpaт як cпiввiднoшeння планових пoкaзникiв пpoeктy на мoмeнт чacy мoнiтopингy до планових показниш на мoмeнт зaвepшeння пpoeктy. За ïх знaчeннями poзpaхoвyютьcя по шicть хapaктepних точок для кожноУ зони яка вiдoбpaжae piзнy cтyпiнь вiдхилeння. Цe дозволяе ypaхyвaти нeпpoпopцiйнicть планового викopиcтaння кoштiв в piзнi пpoмiжки чacy eтaпy peaлiзaцiï пpoeктy.
10
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2013, № 4(48)
—-
А
VI,
Со XI ■--' '
/ / Х2
/[/
/ /
\2
с/2 / к-Г
в *6 47 48 49 ю
1/2 То
<- 1 -Э
Рис. 6. Зони вщхилення показнигав проекту по його завершенню
На п1дстав1 того, до якоТ зони потрапляе той чи 1нший базовий або додатковий показник можна робити висновок про прогнозы значення показника проекту по його завершенню. Зона розташування показника АС визначае
можлив1 вщхилення вартюного показника, а зона попадання показника ЕТi -
часового. Як бачимо, запропонований метод зворотного ходу схожий з методом Монте-Карло. Але останнш дозволяе побудувати область в якш будуть знаходиться показники проекту по завершенню на пщстав1 визначення функцш вщхилення таких показниш проекту як вартють та час виконання окремих роб1т та пакет1в роб1т по проекту з урахуванням граф1ку Ганта. Такий пщхщ в1дпов1дае системно-елементнш методологи представлення ц1л1сност1 [17], коли вхщними е показники елемент1в, а вихщними - показники ц1лого (в нашому випадку -проекту). Запропонований пщхщ вщноситься до системно-цтюнш методологи, коли показники цтого е вхщними (показники проекту по завершенню як цтюна зона) на основ! яких розраховуються ц1л1сн1 показники елемент1в (зони в точках мошторингу).
Висновки. Проведен! дослщження дозволяють зробити наступн1 висновки.
1. Запропоноване визначення термшу «управлшня невизначенютю» як д1яльност1 по наданню шформаци особ1 для зниження ТТ невизначеност1 яка знаходиться в стан1 необх1дност1 прийняття р1шення.
2. Виведено формули для розрахунку додаткових показниш методу засвоеного обсягу в часовому вим1р1 та дана Тх граф1чна 1нтерпретац1я.
3. Розкрита сутн1сть побудови системи координат для методу локальних систем координат на основ! результат1в мошторингу ходу виконання проекту.
4. Доведена можливють отримання р1зних висновш в1дносно ходу реал1зац1Т проекту, ефективност та результативност1 його управл1ння на основ! розгляду даних про хщ реал1зац1Т проекту але з позицш р1зних систем координат: глобальноТ та локальноТ.
5. Описано метод зворотного ходу для побудови зон можливих вщхилень вартост1 та часу в метод! засвоеного обсягу.
6. Показано, що використання запропонованих метод1в дае можливють отримати нову, додаткову шформацш про хщ реал1заци проекту яка дозволяе
"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
11
знизити piвeнь нeвизнaчeнocтi ocí6 щодо пpийняття piшeнь в пpoцeci yпpaвлiння peaлiзaцieю пpoeктy.
Перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Зaпpoпoнoвaнi мeтoди пoтpeбyють шиpoкoï aпpoбaцiï в пiлoтних пpoeктaх з мeтoю нaкoпичeння дocвiдy |'х зacтocyвaння i oпpaцювaння вимог (тeхнiчнoгo завдання) на poзpoбкy вiдпoвiдних кoмп'ютepних iнcтpyмeнтaльних зacoбiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) [Text]. - Fifth Edition. - [5-th edition]. - Project Management Institute, Inc., 2013. - 189 p.
2. Heизвecтный, C.K Moзг пpoeктa [Te^]/ C.K Heизвecтный. - M.: Russian Science Publisher, 2007. - 400 c.
3. Рач, В.А. Упpaвлiння пpoeктaми: пpaктичнi a^en™ peaлiзaцiï cтpaтeгiй peгioнaльнoгo poзвиткy [Te!CT]: навч. пociб. / Рач В.А., Россошанська O.B., Meдвeдeвa О.M.; за peд.
B.А. Рача. - К.: «K.I.C.», 2010. -276 с.
4. Упpaвлeниe pиcкaми [Элeктpoнный pecypc]. - Peжим дocтyпa: http://pr-mn.blogspot.com/2008/02/blog-post_5914.html.
5. Бaycoв, Д.В. Упpaвлeниe pиcкaми в хoдe peaлизaции пpoeктoв капитального cтpoитeльcтвa [Teкcт] / Д.В. Бaycoв // Экономика и yпpaвлeниe, 2011. - №3(76). -
C.166-169. - Peжим дocтyпa: http://ecsocman.hse.ru/data/2012/01/31/1269086779/9.pdf.
6. Йopдoн, Э. Путь кaмикaдзe / Эдвapд Йopдoн. [2-e изд.]. - M.: ЛОРИ, 2004. - 286 с.
7. Диeв, B.C. Риск: oцeнкa и пpинятиe peшeний [Teкcт] / B.C. Диeв // Философия науки. -2010. - №4 (47). - C. 15-32.
8. Tecля, ЮМ Bвeдeниe в инфopмaтикy пpиpoды [Teкcт]: мoнoгpaфия / Ю.M. Tecля. - К.: Marnayi, 2010. - 255 с.
9. Рач, Д.В. Упpaвлiння нeвизнaчeнicтю та pизикaми в пpoeктi: тepмiнoлoгiчнa основа [Teкcт]/ Д.В. Рач // Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa: Зб. наук. пpaць. -Луганськ: вид-во CHy iм. В.Даля, 2013. - №3(47). - C.146-164.
10. Рач, Д.В. Пpимeнeниe мeтoдa oбpaтнoгo хода пpи идeнтификaции и oцeнкe pиcкoв в пpoeктe / Д.В. Рач // Зб. наук. пpaць Cхiднoyкpaïнcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy. -Луганськ: Cхiднoyкpaïнcький нaцioнaльний yнiвepcитeт, 2002. - C. 264-265.
11. Рач, Д.В. Застосування cиcтeми вiднocних кoopдинaт в мeтoдi освоеного обсягу / Д.В. Рач // Teзи доповдой Miжнapoднoï кoнфepeнцiï «Упpaвлiння пpoeктaми у poзвиткy cycпiльcтвa». Teмa: Упpaвлiння цЫнютю пpoeктiв та пpoгpaм poзвиткy opгaнiзaцiй. - К: KHУБА, 2010. - C.169-170.
12. Рач, Д.В. Пpaвилa пpийняття пpoeктних piшeнь пpи застосуванж мeтoдy засвоеного обсягу, який викopиcтoвye cиcтeмy вiднocних кoopдинaт / Д.В.Рач // Teзи дoпoвiдeй Miжнapoднoï кoнфepeнцiï «Упpaвлiння пpoeктaми у poзввиткy сусптьства». Teмa: Упpaвлiння пpoeктaми пpивaтнo-дepжaвнoгo пapтнepcтвa з мeтoю cтaбiлiзaцiï poзвиткy Уфаши. - К: KHУБА, 2011. - C.185-186.
13. Practice Standard for Earned Value Management [Text]. - Project Management Institute, Inc., 2005. - 22 p.
14. Рач, Д.В. Meтoд гpaфичecкoгo пpeдcтaвлeния пoкaзaтeлeй ocвoeннoгo oбъeмa / Д.В. Рач // Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa: Зб. наук. пpaць. -Луганськ: вид-во CHy iм. В.Даля, 2011. - №3(39). - C.117-121.
15. Рач, Д.В. Meтoд ocвoeннoгo oбъeмa в задачах yпpaвлeния pиcкaми в пpoeктaх/ Д.В. Рач // Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa: Зб. наук. пpaць. -Луганськ: вид-во CHy iм. В.Даля, 2011. - №4(40). - C. 124-134.
16. Cyббoтин, А. Koнтpoль бюджeтa пpoeктa по гpaфикaм "ocвoeннoгo oбъeмa [Элeктpoнный pecypc] / Алeкceй Cyббoтин. - Peжим доступа: http://www. iteam.ru/publications/project/section_36/article_1086/.
17. Россошанская, О.В. Kyльтypный кoнтeкcт пpoeктa как элeмeнт кoмпeтeнтнocтнoгo подхода в yпpaвлeнии пpoeктaми [Teкcт] / О.В. Россошанская // Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa: Зб. наук. пpaць. - Луганськ: вид-во CHy iм. В.Даля, 2010. -№ 2(34). - C. 147-155.
Pe^i^em- статт Cтaття нaдiйшлa до peдaкцiï
12
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2013, № 4(48)
д.т.н., д^.н., пpoф. Рамазанов C.K. 23.11.2013 p.
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2013, № 4(48) 13
