CC BY
61
[Текст] / А. I. Луцик // HayKOBi записки. Сер1я «EKOHOMi4Ha наука». - 2010. - № 15. - С. 37-44.
2. Майбуров, И. А. Теория налогообложения. Продвинутый курс : учебник для магистрантов [Текст] / И. А. Майбуров, А. М. Соколовская. - М. : «ЮНИТИ-ДАНА», 2011. - 126 с.
3. Sabine, S.-S. The legality of non-harmonized excise duties in the European internal market using the Federal Republic of Germany as an example [Text] / S.-S. Sabine // World Customs Journal. - 2012. - Vol. 6, Issue 2. - P. 9-18.
4. Anderson P. Alcohol in Europe - A public health perspective [Text] / P. Anderson, B. Baumberg. - London: Institute of Alcohol Studies, 2006.
5. Офщшний веб-сайт Державно! служби статистики [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
6. Зыт KPMG на замовлення Philip Morris International за результатами дослщжень у 2012 рощ [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.pmi.com/eng/media_center/ media_kit/documents/project_star_2012_final_report.pdf
7. Ринок тютюнових оцшка виробгв: оцшка впливу змши акцизов: шститут економiчних дослщжень та поль тичних консультацш [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.ier.com.ua/files/
8. Контроль над тютюном в Украш. Другий Нацю-нальний звгг [Текст] / К.: МОЗ Украши, ДУ «Укра!н-ський шститут стратепчних дослiджень МОЗ Укра!ни», 2014. - 128 с.
9. Вплив змши акцизних ставок на тютюновi вироби на деякi економiчнi та сощальш показники в контекстi Угоди про асощацгю з GC [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://tobaccocontrol.org.ua/sites/default/files/doslid/ icps_research_final_pdf.pdf
10. Офщшний веб-сайт Державно! казначейсько! служби Украши. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: treasury.gov.ua.
11. Офщшний веб-сайт Державно! фюкально! служ-би Укра!ни. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.dfs.gov.ua.
References
1. Lutsik, A. I. (2010). Problems and perspectives excise taxation in Ukraine. Scientific notes. Economics science, 10, 37-44.
2. Maiburov, I. A., Sokolovskaia, A. M. (2011). The theory of taxation. Uniti Dana. Moscow. Russia, 126.
3. Sabine, S.-S. (2012). The legality of non-harmonized excise duties in the European internal market using the Federal Republic of Germany as an example. World Customs Journal, 6 (2), 9-18.
4. Anderson, P., Baumberg, B. (2006). Alcohol in Europe - A public health perspective. London: Institute of Alcohol Studies.
5. Official website of State statistic service of Ukraine (2014). Available at: www.ukrstat.gov.ua (Last accessed: 14 December 2014).
6. Report KPMG for Philip Morris International in 2012. Available at: http://www.pmi.com/eng/media_center/ media_kit/documents/project_star_2012_final_report.pdf (Last accessed: 14 December 2014).
7. The market of tobacco goods: evaluation of influence of excise duties (2014). Available at: www.ier.com.ua/files/ (Last accessed: 28 January 2015)
8. Control of tobacco goods in Ukraine. National report of Ministry of health (2014). Institute of strategic research of Ministry of Health. Kyiv. Ukraine.
9. Influence of excise duties rates on tobacco goods on some economic and social indicators in the case of EU association. Available at: http://tobaccocontrol.org.ua/sites/ default/ files/doslid/icps_research_final_pdf.pdf (Last accessed: 28 January 2015)
10. Official website of State treasury service of Ukraine (2014). Available at: www.treasury.gov.ua. (Last accessed: 14 December 2014).
11. Official website of State fiscal service of Ukraine (2014). Available at: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/ hungary/ (Last accessed: 14 December 2014).
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук Паентко Т. В.
Дата надходження рукопису 18.02.2015
Карпенко Свгглана neTpiBHa, астрант, кафедра податково1 та митно1 справи, Нацюнальний утверситет Державно1 податково1 служби Украши, вул. Ушверситетська, 31, м. 1ртнь, Кшвська обл., Украна, 08201 E-mail: [email protected]
УДК 336.67: 338.1
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.39145
МЕТОДИ ТА 1НСТРУМЕНТИ ВИМ1РЮВАННЯ УСП1ХУ КОРПОРАЦ1Й У ДОСЯГНЕНН1 Ц1ЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
© I. П. Васильчук
Дослiджено iснуючi методи та тструменти euMipy ycnixie корпорацш у досягнент сталого розви-тку. Здшснено ïx тиnологiзацiю за ознаками: цшьовим спрямуванням, орieнтацieю на певне коло ко-pucmyea4ie та статусом розробнитв iнструментiв. Охарактеризовано особливостi використання окремих iнструментiв i методiв
Ключовi слова: сталий розвиток корпорацш, тструменти i методи вимiру й оцтки, типологiзацiя
The article analyses existing methods and instruments for evaluation of the progress in achieving corporate sustainability. Further they have been categorized according to the following features: strategic focus, orientation on a specific group of users and status of developers of such instruments. Hereby the characteristic features of certain instruments and techniques have been provided
Keywords: sustainable development of corporations, instruments and methods of measurement and evaluation, typological classification
1. Вступ
Концепщя сталого розвитку отримала безпре-цедентну увагу протягом останнiх кiлькох рокiв, що зумовлено тенденцiями та процесами розвитку свь тово! економiки i цившзацп. Питання сталого розвитку е актуальними i для Укра!ни. Для розбудови засад сталого розвитку i виконання домовленостей у рамках пвдсумкових докуменпв Всесвiтнього самiту зi сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002) прийнято Постанову Кабшету Мiнiстрiв «Про затвердження Комплексно! програми реалiзацi! на нацiональному рiвнi ршень, прийнятих на Всесвiтньому самiтi зi сталого розвитку на 2003-2015 рр.». Для iмпле-ментацп засад сталого розвитку в Укра!ш розробле-ний проект Стратеги сталого розвитку кра!-ни. Як зазначають розробники Нацюнально! парадиг-ми сталого розвитку важливим висновком щодо тенде-нцiй сталого розвитку е пошук його проектив-но! моделi. Мова йде про побудову вщповщно! полгги-ки перекладання концептуальних iдей сталого розвитку у проективну площину [1].
2. Постановка проблеми
Важливим аспектом устшно! iмплементацi! концепцп' сталого розвитку - особливо у зв'язку з тим, що вона знаходиться на стадп свого становлен-ня i зазнае численних змш - е розробка системи ш-дикаторiв для вимiрювання успiху корпорацiй у до-сягненнi цiлей сталого розвитку. У цьому напрям -ку працюють як мiжнароднi i нацiональнi практично-орiентованi оргашзацп, асощацп, iнiцiативи, так i наукова спiльнота. Грунтуючись на концепцп' сталого розвитку корпорацiй як триединого шдсумку (англ. Triple Bottom Line, TBL) [2], таш шдикатори повиннi узгоджувати всi три компоненти i вщобра-жати екологiчнi, економiчнi та соцiальнi (включаю-чи психолопчш, наприклад, сприйняття сталого розвитку) аспекти дiяльностi корпорацiй. В цьому контекст слад зазначити, що вимiр економiчного успiху корпорацй, порiвняно з вимiром результати-вностi дiяльностi, спрямовано! на забезпечення сталого розвитку, е досить легким завданням. Прибу-ток, виручку та витрати корпорацй можна легко вимiряти, порiвняти мiж собою, а значить i управля-ти ними. Осшльки бiльшiсть показник1в, яы можуть бути використанi для вимiрювання результативностi заходiв у сферi сталого розвитку та корпоративно! сощально! ввдповщальносп, мають нефiнансовий характер i не можуть бути прямо вимiрянi кшьшсно та вираженi у грошовiй оцшщ, тому i не iснуе единого шдходу, методу чи шструменту для вимiрю-вання подiбних результалв.
Виходячи з вищезазначеного, можна посту -лювати, що повноаспектна ¡мплементацгя концепцИ сталого розвитку ускладнюеться проблемою висо-кого ргвня транзакцшних витрат, так званих ви-трат вимгру. На думку Еггертссона Т. витрати ви-мiру цшного параметру блага можуть бути настшь-ки великими, що переважать вигоди ввд блага [3]. Тому за високих витрат вимiру вимiрювати мож-ливо лише декшька граничних параметрiв, якi i можуть надавати певне шдтвердження досягнутим
усшхам корпорацш щодо 1мплементацп засад стало -го розвитку. Впм, з напрацюванням новггшх методик вим1рювання результативносп заход1в, яш мають нефшансовий характер, витрати вим1ру будуть зменшуватися, що стане катал1затором поглиблено! 1мплементацИ' засад сталого розвитку. Саме тому науковщ i практики сьогодш плщно працюють у напрямку розробки методик з квантифжацп та мо-нетизацп нефiнансових чиннишв створення варто-стi корпорацй. У вичизнянш науковiй лiтера-турi цей аспект iмплементацi! сталого розвитку висв^-лений недостатньо, тому юнуе необхiднiсть у дове-деннi iнформацi! до широкого загалу зацiкавлених осiб з метою обговорення та адаптацп «кращих практик».
Мета статп - запропонувати типолопзацш окремих iнструментiв i методiв вимiру успiхiв кор-порацiй у досягненш цiлей сталого розвитку за ви-дiленими ознаками та розглянути особливосп !х застосування.
3. Огляд лiтератури
Вперше триедину концепцш сталого розвитку корпорацш запропонував Джон Елк1нгтон (Elkington, 1997) [2]. Центральною тезою концепцп потршного критерш е збереження трьох видiв капiталу - еконо-мiчного, еколопчного та соцiального з метою забезпечення довгострокового економiчного розвит-ку суспшьства. В подальшому його iде! розвинули у сво!х працях багато вщомих вчених, зокрема М. Ха-уф, А. Клейне, Й. Еппель, П. Годфр^ К. Меррiл, Й. Хенсен, М. Портер, М. Креймер [4-8] та шшг Серед вичизняних вчених, що займаються проблемами сталого розвитку корпорацш, слщ видшити I. Александрова, В. Лангового, Л. Костирко, А. Под-дерьогiна, Г. Рогова, I. Смачшо [9-14] та багатьох шших дослвднишв.
Дослвдженню питань розробки системи вимiр-ник1в та iндикаторiв оцiнки нефiнансових чинник1в сталого розвитку корпорацш присвячеш численнi пращ Ф. Фите, Т. Хана, А. Лiезена та iнших вчених [15-19] i методичнi розробки рiзних практично-орiентованих органiзацiй та iнiцiатив.
4. Типолопзащя та характеристика основ-них шструменлв i методiв вимiру ycnixy корпора-цiй у досягненнi цшей сталого розвитку
Бiльшiсть пiдходiв, методiв та iнструментiв можна умовно подшити на три групи в залежносп вiд цiлей вимiрювання. Так, до першо! групи вщно-сяться порiвняно вiдомi iнструменти менеджменту та контролшгу, якi були модифiкованi з урахуванням концепцй' сталого розвитку. До цих шструменлв ввд-носять, наприклад, систему збалансованих показни-к1в з урахуванням сталого розвитку (Sustainability Balanced Scorecard), еколопчний звiт про результати (Environmental Profit or Loss), показник еколопчно!' додано! вартосл (Environmental Value Added) та ш Метою вимiрювання усшху корпорацй' за допомогою зазначених шструменлв е здiйснення управлiння та контролю за дiяльнiстю корпорацй' у сферi сталого розвитку, тобто вони адресован^ в першу чергу, вну-
тршшм користувачам. До ще! групи можна також вщнести серш управлшських норм, рекомендацш або шдход!в до управлшня, яш були запропоноваш р1зноманггними м1жнародними оргашзащями, напри-клад, норми шституту стандартизащ!' ISO14000 шд назвою «Система еколопчного менеджменту» та ISO26000 шд назвою «Стандарт щодо корпоративно! сощально!' вщповвдальносп» (DIN ISO14000, 26000), схема еко-менеджменту та аудиту (EMAS), стандарт сертифшацп сощально!' вщповщальносп (SA8000), штегроваш рекомендацй' щодо менеджменту, зор1ен-тованого на сталий розвиток (SIGMA) та шш1.
До наступно! групи шструменлв вщносяться р!зномаштш стандарти та системи показнишв, як1 використовуються для цшей створення зовшшньо!' звггаосп, тобто е зор1ентованими на зовшшшх кори-стувач1в (потенцшних швестор!в та шших стейкхол-дер1в). В даному контексп розр1зняють правов1 норми для складання обов'язково! нефшансово!' звггаос-п, як1 прописаш у законодавст деяких европейсь-ких кра!нах (нараз1 можливють запровадження обов'язково! нефшансово! звггаосп дискутуються на р1вн1 £вропейського союзу) та рекомендацй' щодо добров1льно! звггаосп в обласп сталого розвитку. Найбшьш вщомими та розповсюдженими стандартами добровшьно!' звиносп е стандарти, розроблеш Глобальною шщативою з1 звггаосп (GRI) за принципом «триединого тдсумку» (TBL): економжа ком-панш, еколог1я виробництва i сощальна политика.
1снують також альтернативi системи показ-никiв, яш можуть використовуватися для складання звтв, так! як система галузевих показнишв сталого розвитку, яка запропонована американською радою з нефшансово!' звггаосп (SASB); показники для обов'язково! нефшансово!' звиносп, що розроблеш доктором А. Хессе за пвдтримки державного мшю-терства з довкшля, захисту навколишньо! середови-ща та ядерних реактор!в; еколопчш, сощальш показники та показники корпоративного управлшня, запропоноваш европейською асощащею професшних швестор!в та шмецькою спшкою фшансових аналь тик!в (EFFAS/DVFA) та ш. Кр!м того кнують шща-тиви з розкриття шформаци щодо спещальних тем з области сталого розвитку, таю як проект щодо розкриття шформаци про викиди вуглецю (CarbonDisclo-sureProject) та проект щодо розкриття шформаци про водокористування (WaterDisclosureProject). До ще! групи можна також вщнести стандарти i рекомендацй' щодо аудиту нефшансово!' звггаосп, наприклад, реко-мендацй' ISAE3000, як1 розроблеш м!жнарод-ною федеращею бухгалтер!в (IFA) та рекомендацй' AA1000AS, розроблеш некомерцшною оргашзащею AccountAbility.
Третя група шструменлв в!др!зняеться вщ перших двох тим, що шструменти для вим!рювання результапв д!яльносп компанп у сфер! сталого розвитку розробляються ! використовуються не самими корпоращями, а третьою незалежною стороною, наприклад рейтинговими агенщями з! сталого розвитку. Метою д!яльносп цих рейтингових агенцш е забезпечення в першу чергу професшних учаснишв фондового ринку шформащею щодо еколопчних та
сощальних аспектш д!яльносп корпорацп' та надан-ня власно! оцшки (рейтингу) щодо !! усшх!в. Хоча рейтингов! агенцп пропонують сво! послуги не без-коштовно, така шформащя може бути дуже корис-ною для швестор!в, оскшьки в такий споаб змен-шуються час та кошти на пошук необх!дно! !нфор-мац!!. Також характер !нформац!!, тобто позитивна чи негативна оц!нка д!яльност! корпорац!! рейтин-говими агенщями, може зменшувати ризики для !нвестор!в, що в загальн!й перспектив! дозволить покращити лшидщсть фондового ринку. Як приклад можна навести д!яльн!сть рейтингово! агенц!! «Система оц!нки Глобального в!дпов!дального !нве-стування» (GIIRS). GIIRS е рейтингова агенц!я ! анал!тична платформа для надання допомоги !нвес-торам щодо отримання шформаци ! прийняття рь шень. GIIRS допомагае масштабувати розвиток ринку вщповщального швестування, даючи швесто-рам !нструменти, необ-х!дн! для анал!зу соц!альних ! еколог!чних насл!дк!в !х !нвестиц!й з тим же р!в-нем суворост!, з яким вони анал!зують сво! ф!нансо-в! ризики ! можлив! прибутки. З моменту запуску Глобально! шщативи Клштона восени 2011 року, вже понад 200 компанш включено до GIIRS з висо-ким рейтингом ! 50 GIIRS - до рейтингу фонд!в, що вщповщально швестують у 30 кра!нах по всьому свиу [20]. Рейтинги можуть використовуватися ш-весторами безпосередньо для активного менеджменту свого портфеля, а також можуть бути покладен! в основу методолог!! !ндекав та фонд!в сталого розвитку. Тобто остання група шструменлв направлена, в першу чергу, на зовшшшх користувач!в. Впм корпорацп' також е користувачами рейтинпв ! можуть замовляти складання рейтингу агенщям з метою покращення власного !мщжу та репутацп. При складанн! рейтингу агенц!! можуть звертатися до р!зноман!тних джерел !нформац!!, так! як корпоративна звишсть, огляд преси, фахов! видання або проводити опитування меседжменту компанп' щодо усшх!в у питаннях корпоративно! сощально!' вщпо-в!дальност!. Нами узагальнено типи !нструмент!в щодо вим!ру усп!х!в корпорац!й у сфер! сталого ро-звитку ! представлено в табл. 1.
Розглянемо б!льш детально окрем! найб!льш поширен! !нструменти менеджменту ! контрол!нгу щодо забезпечення сталого розвитку корпорац!й. До шструменпв менеджменту в обласп сталого розви-тку в!дносять схему еко-менеджменту й аудиту (EMAS), яка е всеохоплюючою системою еколопчного менеджменту та аудиту, що була запропонова-на Свропейським Союзом у 1993 рощ. Схема еко-менеджменту й аудиту прописана у постанов! £вро-пейського Союзу за номером 1221/2009 та передба-чае добров!льну участь орган!зац!й у сп!льний систем! еколопчного менеджменту й аудиту [21]. Схема еко-менеджменту й аудиту зор!ентована виключ-но на корпорацп', розташоваш у межах Свропейсь-кого Союзу. Ця схема е шструментом, що добровь льно використовуеться, який покликаний по-кращити результативн!сть та ефективн!сть еколог!ч-ного менеджменту ! спонукати корпорацп взяти на себе бшьше зобов'язань та вщповщальносп перед
суспшьством. Корпорацп, якi iмплементують усi вимоги схеми еко-менеджменту й аудиту, отриму-ють право на використання логотипу EMAS на свош веб-сторiнцi, що може покращити 1х репутацiю як екологiчних та вiдповiдальних гравцiв ринку. Для того, щоб отримати це право, корпорацп повинш провести у себе екологiчний аудит, проведення яко-го повинно бути щорiчним. Результати аудиту ма-
Джерело: Розроблено автором.
Екологгчну додану варткть називають новим шструментом щодо вим1ру еколопчно! ефективносп. Традицшно еколопчна ефектившсть виражаеться як вщношення м1ж економ1чною ввддачею (Economic Output) та еколопчним внеском (Ecological Input). При цьому пвд еколопчним внеском розумшть у 6i-льшосп випадкiв споживання ресурав, води чи елек-троенергп або емюш вуглецю (Figge, 2001) [15]. Шс-ля агрегування усiх еколопчних забруднень розрахо-вуеться загальний рiвень шкоди довк1ллю у розрiзi окремих ресурав (Figge, Hahn, 2004) [17]. Рiвень за-гально! шкоди в бшьшосп випадк1в вимiрюеться у фiзичних величинах, наприклад, у тонах смитя. Еко-номiчна вiддача вимiрюеться, як правило, виручкою, яка виражае собою створену вартiсть мiж корпоращ-ею та постачальниками, або операцiйною дохвдшс-тю - показником операцiйного прибутку. При цьому
ють бути засввдчеш державним екологiчним аудитором. Якщо висновок аудитора е позитивний, ком-панiя-здобувач буде занесена до спещального реестру та отримуе реестрацшний номер, який дае право на використання логотипу EMAS. Якiсть еко-менеджменту й аудиту, яка шдтверджуеться логотипом, гарантуеться усiма членами Свропейського Союзу та комiтетом еколопчних аудиторiв.
Таблиця 1
економiчна вщдача ввдображаеться у грошовому ви-раз^ Формула для розрахунку еколопчно! ефектив-ностi наступна [15]:
Еколог1чна ефективн1сть=Створена варткть/Забруднення або використання ресурсгв.
Розрахунок еколопчно! додано! вартостi спи-раеться на наведену формулу еколопчно! ефективно-стi та на методику розрахунку економiчно! додано! вартостi i вимiрюе екологiчну ефективнiсть компанй' у порiвняннi iз еталоном - бенчмарком (Benchmark), що е сввдченням створено! вартосл. У якостi бенчмарку використовуеться група шдприемств однiе! галу-зг Розрахунок екологiчно! додано! вартостi здшсню-еться у чотири кроки. На першому кроцi вимiряеться екологiчна ефектившсть для корпорацй' та бенчмар-
Типологiзацiя iнструментiв вимiру успiхiв корпорацiй у досягнент цiлей сталого розвитку
Ознаки 1група 2 група 3 група
1нструменти менеджменту i контролтгу, нормативи та стандарты, модифiкованi nid вимоги сталого розвитку Стандарта та система по-казникв, якрозробляються для ц^лей створення зов-шшнъог звimuосmi Системы оцтки досяг-нень у сферi сталого розвитку, розробленi рей-тинговими агенцiями
Спрямованiсть на Kopucmyea4ie Opienra^M на внутрштх користу-Ba4iB Орiентацiя на зовншшх корис-тувачiв Орiентацiя на зовншшх користувачш
Статус розробни-кв iHcmpyMeHmie Внутршнш, зовнiшнiй Зовнiшнiй Зовншнш - незалежна «третя» сторона
Мета Здшснення упpавлiння та контролю за дiяльнiстю корпорацп у сфе-pi сталого розвитку, Забезпечення вiдповiдностi контенту зовншньо! звiтностi вимогам до вщ ображення ш-формаци про сталий розвиток корпорацш Забезпечення професшних учасникв фондового ринку шформащею щодо еколопчних та сощальних аспектiв дшльносп корпорацй i надання власно! оцшки (рейтингу) щодо !! устх^в.
Приклад 1 тип - тструменти меседж-менту i контролнгу Система збалансованих показниюв з урахуванням сталого розвитку, еко-лопчний звiт про результати, показник еколопчно! додано! вар-тосп, показник додано! вартосп вiд стало-го розвитку, показник SROI та ш. 2 тип - нормативш тструменти ISO14000 «Система еколопчного менеджменту» ISO 26000 «Стандарт щодо корпоративно! сощаль-но! вщповвдальносп»; Схема еко-менеджменту та аудиту (EMAS), Стандарт сертифжаци сощально! вiдповiдальностi (SA 8000), 1нтег-рован рекомендацп щодо менеджменту, зоpieнтованого на сталий розвиток (SIGMA) та шшг 1 тип - глобальт тструменти Стандарти розроблеш Глобальною iнiцiативою зi звпносп (GRI) 2 тип - локальт, галузевi iu-струменти Система галузевих показниюв сталого розвитку, запропонова-на американською радою з не-фшансово! звггностц Проект щодо розкриття шформаци про викиди вуглецю; Проект щодо розкриття шформаци про во-локористування тощо Система оцiнки Глобального вдаоввдального швестування (GIIRS) Методологш шдекс1в та фонд1в сталого розвитку
ка. За рахунок пор1вняння еколопчно! ефективносп компанп та бенчмарку розраховуеться показник спреда ефективносп. На останньому кроц розраховуеться еколопчна додана вартють як добуток м1ж спредом ефективносп та р1внем забруднення або ви-користання ресурав корпорацп [15].
1нший пвдхщ до вим1ру результативносп д1я-льносп корпорацп щодо 1мплементацй' засад сталого розвитку, який е спорщненим з розрахунком показ-ника еколопчно! додано! вартосп, е показник додано! вартосп вщ сталого розвитку (Sustainable Value Added, SVA). Падхвд додано! вартосп ввд сталого розвитку був вперше запропонована вченими Т. Ханом та Ф. Фите (Hahn, Figge, 2005) [19]. Бтшють метод1в для вим1ру результапв д1яльносп в обласп сталого розвитку е подходами, ор1ентованими на ре-сурсне навантаження, тобто такими, що намагаються порахувати витрати та збитки ввд еколопчно! i соща-льно! дiяльностi корпорацй' [16]. На вiдмiну ввд ш-ших методiв показник додано! вартосп вiд сталого розвитку надае можливiсть вимiряти результат дiяль-носп в областi сталого розвитку спираючись на аль-тернативнi витрати. В такому трактуванш додана вартiсть ввд сталого розвитку показуе, ск1льки було створено додано! вартосп за рахунок того, що корпо-рацiя б№ш ефективно використовуе сво! ресурси, н1ж бенчмарк [17]. Додана вартiсть ввд сталого роз-витку е абсолютним та багатогранним показником, який показуе не тшьки те, як ефективно корпоращя використовуе свiй фiнансовий капiтал у порiвняннi з бенчмарком, а й чи може корпоращя створити вар-тiсть за допомогою ефективного використання еко-логiчних i соцiальних ресурав [18].
Розглянутий пiдхiд, як вже було зазначено ви-ще, вщповщае концепцй альтернативних витрат, яка поширеною на фiнансовому ринку при встановленш цiни фiнансових активiв [16]. Згвдно до концепцй' визнаеться, що корпоращя лише тодi створюе еконо-мiчну додану вартiсть, коли вона може отримати ви-щу дохiднiсть на швестований капiтал, шж дохщ-нють ринкового портфеля. Аналогiчно додана вар-тiсть вiд сталого розвитку порiвнюе ефективнiсть використання екологiчних ресурсiв у порiвнянi з ринком, який може бути репрезентований групою ком-панiй бенчмарку - еталонним портфелем корпорацш. За такого пiдходу додана вартють ввд сталого розвитку показуе, чи зможе корпора^ покрити альтерна-тивнi витрати ввд використання еколопчних та соща-льних ресурав. Тiльки в цьому випадку корпора^ може створити додану вартiсть ввд використаних ре-сурсiв [18].
5. Висновки
Успiшна iмплементацiя засад сталого розвитку залежить вiд належного шструментального забезпе-чення, що дозволяе вимiряти i оцiнити нефiнансовi результати дiяльностi корпорацiй. Саме складнiсть квантифiкацi! та монетизаци впливу нефiнансових чинникiв створення вартостi корпорацiй i гальмуе розбудову сталого розвитку як на рiвнi корпорацш, так i економши в цшому. На сьогоднi напрацьованi рiзнi системи вимiру успiхiв у досягненш сталого
розвитку, як1 можна звести до трьох основних титв, яш рiзняться за цiльовим спрямуванням., орiентацiею на певне коло користувачiв та статусом розробнишв iнструментiв. Впровадження новггшх стратегiчних iнструментiв управлiння сталим розвитком корпорацш дозволить !м досягти цiлей та забезпечити створення вартосп для всiх стейкхолдерiв у довго-строковому перiодi. Подальшi науковi розвщки ма-ють вестися у напрямках адаптацй' як вже iснуючих методик та шструменпв до умов дiяльностi вiтчизня-них п1дприемств, так i створенням нових.
Лiтература
1. Нацюнальна парадигма сталого розвитку Укра1ни [Текст] / за заг. ред. академжа НАН Укра1ни, д.т.н., проф., засл. дiяча науки i технгки Укра!ни Б.С. Патона. - К.: Державна установа «1нститут економгки природоко-ристування та сталого розвитку Национально! академil наук Укра!ни», 2012. - 72 с.
2. Elkington, J. Cannibals With Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business [Text] / J. Elkington. - Oxford: Capstone Publishing, 1997. - 410 р.
3. Эггертссон, Т. Экономическое поведение и институты [Текст] / Т. Эггертссон, пер. с.англ. - М.: Дело, 2001. - 408 с.
4. Eppel, J. Sustainable development and environment: A renewed effort in the OECD [Text] / J. Eppel // Environment, Development and Sustainability. - 1999. - Vol. 1. - P. 41-53.
5. Godfrey, P. C. The relationship between corporate social responsibility and shareholder value: an empirical test of the risk management hypothesis [Text] / P. C. Godfrey, C. B. Merrill, J. M. Hansen // Strategic Management Journal. -2009. - Vol. 30, Issue 4. - Р. 425-445. doi: 10.1002/smj.750
6. Hauff, M. Methodological Approach for the System-atization of the Areas of Action and the Indicators of a Sustain-ability Strategy - The Integrative Sustainability Triangle [Text] / M. Hauff, A. Kleine // International Journal of Environment and Sustainable Development. - 2006. - Vol. 5, Issue 4. - P. 372-394. doi: 10.1504/ijesd.2006.011556
7. Porter, M. E. Strategy&society: The link between competitive advantage and corporate social responsibility [Text] / M. E. Porter, M. R. Kramer // Harvard Business Review. - 2006. - Vol. 84, Issue 12. - Р. 78-92.
8. Porter, M. Creating Shared Value: How to Reinvent Capitalism — and Unleash a Wave of Innovation and Growth [Text] / M. Porter, M. Kramer // Harvard Business Review. -2011. - Vol. 89, Issue 1/2. - P. 62-77.
9. Александров, I. О. Стратегш сталого розвитку регюну [Текст]: монографiя / I. О. Александров, О. В. По-ловян, О. Ф. Коновалов, О. В. Логачова, М. Ю. Тарасова; за заг. ред. I. О. Александрова / НАН Укра!ни. 1н-т економжи промисловосл НАН Укра!ни. - Донецьк: Вид-во «Ноу-лвдж», 2010. - 204 с.
10. Ланговой, В. О. Тенденцй реалiзацii концепцй сталого розвитку у виробничо-фшансовш та швестицшнш дшльносп корпорацш Укра!ни [Текст] / В. О. Ланговой // Бiзнес 1нформ. наук. журнал. - 2014. - № 10. - С. 56-66.
11. Костирко, Л. А. Фшансовий мехашзм сталого розвитку тдприемств: стратепчш орiентири, системи забезпечення, адаптащя: [Текст] монографiя / Л. А. Костирко. - Луганськ: Вид-во «Ноулщж», 2012. - 474 с
12. Поддерьогш, А. М. Фшансовий мехашзм забезпечення стшкого розвитку господарюючого суб'екта [Текст] / А. М. Поддерьогш // Часопис еконотчних реформ. Науково-виробничий журнал. - 2011. - № 4. - С. 74-78.
13. Рогов, Г. Фiнансовi мехашзми трансформацй економiчного зростання у сталий розвиток [Текст] / Г. Рогов // Економют. - 2012. - № 6. - С. 25-27.
14. Смачило, И. И. Методы управления устойчивым развитием предприятия [Текст] / И. И. Смачило // Еко-номжа тдприемства та управлшня виробництвом. -2012. - С. 116-119.
15. Figge, F. Ein neues Maß zur Messung der ÖkoEffizienz [Text] / F. Figge // Zeitschrift für angewandte Umweltforschung. - 2001. - 14. Jg.,Heft 1-4. - P. 184-197.
16. Figge, F. Sustainable Value Added - Ein neues Maß des Nachhaltigkeitsbeitrages von Unternehmen am Beispiel der Henkel KGaA [Text] / F. Figge, T. Hahn // Vierteljahreshefte zur Wirtschaftsforschung. - 2004. - Vol. 73, Issue 1. -P. 126-141. doi: 10.3790/vjh.73.1.126
17. Figge, F. Sustainable Value Added - measuring corporate contributions to sustainability beyond eco-efficiency [Text] / F. Figge, T. Hahn // Ecological Economics. - 2004. -Vol. 48, Issue 2. - P. 173-187.
doi: 10.1016/j.ecolecon.2003.08.005
18. Hahn, T. CO2-Performance deutscher Unternehmen - Eine wertorientierte Analyse [Text] / T. Hahn, A. Liesen, F. Figge // UmweltWirtschaftsForum. - 2008. -Vol. 16, Issue 2. - P. 73-79. doi: 10.1007/s00550-008-0074-3
19. Hahn, T. The Cost of Sustainability Capital and the Creation of Sustainable Value by Companies [Text] / T. Hahn, F. Figge // Journal of Industrial Ecology. - 2005. - Vol. 9, Issue 4. - P. 47-58. doi: 10.1162/108819805775247936
20. Global Impact Investing Network (GIIN) [Electronic resource] / Available at: http://www.thegiin
21. UMWELTGUTACHTERAUSSCHUSS (UGA) (Hrsg.) (2011): EMAS: Das Eco-Management and Audit Scheme der Europäischen Union, Berlin, 2011. [Electronic resource] / Available at: http://www.emas.de/fileadmin/ us-er_upload/06_service/PDF-Dateien/EMAS-Flyer.pdf
References
1. Natsional'na paradyhma staloho rozvytku Ukrainy (2012). Kiev, Штате: Derzhavna ustanova «Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku Natsional'noi akademii nauk Ukrainy», 72.
2. Elkington, J. (1997). Cannibals With Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business, Oxford: Capstone Publishing, 410.
3. Ehhertsson, T. (2001). Ekonomycheskoe povedenye y ynstytuty Moscow, Russia: Delo, 408.
4. Eppel, J. (1999). Sustainable development and environment: A renewed effort in the OECD. Environment, Development and Sustainability, 1, 41-53.
5. Godfrey, P. C., Merrill, C. B., Hansen, J. M. (2009). The relationship between corporate social responsibility and shareholder value: an empirical test of the risk management hypothesis, Strategic Management Journal, 30 (4), 425-445. doi: 10.1002/smj.750
6. Hauff, M., Kleine, A. (2006). Methodological Approach for the Systematization of the Areas of Action and the Indicators of a Sustainability Strategy - The Integrative Sustainability Triangle, International Journal of Environment and Sustainable Development, 5 (4), 372-394. doi: 10.1504/ijesd.2006.011556
7. Porter, M. E., Kramer, M. R. (2006). Strategy& society: The link between competitive advantage and corporate social responsibility, Harvard Business Review, 84 (12), 78-92.
8. Porter, M. E., Kramer, M. R. (2011). Creating Shared Value: How to Reinvent Capitalism — and Unleash a Wave of Innovation and Growth, Harvard Business Review, 89 (1/2), 62-77.
9. Aleksandrov, I. O., Polovian, O. V., Konovalov, O. F., Lohachova, O. V., Tarasova, M. Yu. (2010). Stratehiia staloho rozvytku rehionu. NAN Ukrainy. In-t ekonomiky promy-slovosti NAN Ukrainy, Donets'k: Vyd-vo «Noulidzh», 204.
10. Lanhovoj, V. O. (2014). Tendentsii realizatsii kontseptsii staloho rozvytku u vyrobnycho-finansovij ta investytsijnij diial'nosti korporatsij Ukrainy Biznes Inform. nauk. zhurnal, Kh.: Vyd. KhNEU, 10, 56-66.
11. Kostyrko, L. A. (2012). Finansovyj mekhanizm staloho rozvytku pidpryiemstv: stratehichni oriientyry, systemy zabezpechennia, adaptatsiia. Luhans'k: Vyd-vo «Noulidzh», 474.
12. Podder'ohin, A. M. (2011). Finansovyj mekhanizm zabezpechennia stijkoho rozvytku hospodariuiuchoho sub'iekta, Chasopys ekonomichnykh reform, 4, 74-78.
13. Rohov, H. (2012). Finansovi mekhanizmy transformatsii ekonomichnoho zrostannia u stalyj rozvytok. Ekonomist, 6, 25-27.
14. Smachylo, Y. Y. (2012). Metody upravlenyia ustojchyvym razvytyem predpryiatyia. Ekonomika pidpryi-emstva ta upravlinnia vyrobnytstvom, 116-119.
15. Figge, F. (2001). Ein neues Maß zur Messung der Öko-Effizienz, Zeitschrift für angewandte Umweltforschung, 14 (1-4), 184-197.
16. Figge, F., Hahn, T. (2004). Sustainable Value Added - Ein neues Maß des Nachhaltigkeitsbeitrages von Unternehmen am Beispiel der Henkel KGaA, Vierteljahreshefte zur Wirtschaftsforschung, 73, 126-141.
doi: 10.3790/vjh.73.1.126
17. Figge, F., Hahn, T. (2004). Sustainable Value Added - measuring corporate contributions to sustainability beyond eco-efficiency, Ecological Economics, 48 (2), 173-187. doi: 10.1016/j.ecolecon.2003.08.005
18. Hahn, T., Liesen, A., Figge F. (2008). CO2-Performance deutscher Unternehmen - Eine wertorientierte Analyse, UmweltWirtschaftsForum, 16 (2), 73-79. doi: 10.1007/ s00550-008-0074-3
19. Hahn, T., Figge F. (2005). The Cost of Sustain-ability Capital and the Creation of Sustainable Value by Companies, Journal of Industrial Ecology, 9 (4), 47-58.
doi: 10.1162/108819805775247936
20. Global Impact Investing Network (GIIN). Available at: http://www.thegiin.
21. UGA (2011): UMWELTGUTACH-TERAUS-SCHUSS (UGA) (Hrsg.) (2011). EMAS: Das Eco-Management and Audit Scheme der Europäischen Union, Berlin. Available at: http://www.emas.de/fileadmin/ user_upload/06_service/ PDF-Dateien/EMAS-Flyer.pdf
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук Гушко С. В.
Дата надходження рукопису 15.02.2015
Васильчук ¡puna neTpiBHa, кандидат економ1чних наук, доцент. кафедра фшанав, податшв i страхово! справи, Криворiзький економiчний шститут ДВНЗ «КНУ», пр. Карла Маркса, 64, м. Кривий Pir, Укра!на, 50000
E-mail: [email protected]
