CC BY
19
ВЛИЯНИЕ ГИДРОДИНАМИЧЕСКОЙ КАВИТАЦИИ НА БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОБЪЕКТЫ
Исследовано влияние гидродинамической кавитации на биологические объекты Рассмотрена перспективность использования кавитации как самостоятельной технологической стадии для инактивации микроорганизмов и как стадии предварительной обработки цианобактерий с целью увеличения поверхности массообмена для последующих технологий. Установлена эффективность использования предварительной обработки биомассы цианобактерий в поле гидродинамической кавитации для получения из них в последующем липидов (сырья для производства биодизеля) и биогаза.
Ключевые слова: гидродинамическая кавитация, биомасса цианобактерий, биогаз, липиды, биологические объекты, инактивация микроорганизмов.
Мальований Мирослав Степанович, доктор технчних наук, професор, завгдувач кафедри екологп та збалансованого при-родокористування, Нащональний утверситет «ttbeiecbKa полi-технка», Украта, e-mail: [email protected]. Никифоров Володимир Валентинович, доктор бюлоглчних наук, професор, перший проректор, Кременчуцький нащональний утверситет 1м. Михайла Остроградського, Украта. Синельтков Олександр Дмитрович, старший викладач циклу оргатзацп служби та цивыьного захисту, Вище професшне училище Львiвського державного утверситету безпеки житте-дiяльностi, Втниця, Украта.
Харламова Олена Володимирiвна, кандидат техшчних наук, доцент, кафедра екологiчноl безпеки та оргатзацп природокорис-тування, Кременчуцький нащональний утверситет 1м. Михайла Остроградського, Украта.
Бунько Василь Ярославович, кандидат технгчних наук, доцент, кафедра енергетики i автоматики, ВП НУБП Украти «Бере-
жанський агротехтчний тститут», Бережани, Тернотльсь-ка обл., Украта.
Мальованый Мирослав Степанович, доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой экологии и сбалансированного природопользования, Национальный университет «Львовская политехника», Украина.
Никифоров Владимир Валентинович, доктор биологических наук, профессор, первый проректор, Кременчугский национальный университет им. Михаила Остроградского, Украина. Синельников Александр Дмитриевич, старший преподаватель цикла организации службы и гражданской защиты, Высшее профессиональное училище Львовского государственного университета безопасности жизнедеятельности, Винница, Украина. Харламова Елена Владимировна, кандидат технических наук, доцент, кафедра экологической безопасности и организации природопользования, Кременчугский национальный университет им. Михаила Остроградского, Украина.
Бунько Василий Ярославович, кандидат технических наук, доцент, кафедра энергетики и автоматики, ВП НУБиП Украины «Бережанский агротехнический институт», Бережаны, Тер-нопольская обл., Украина.
Malovanyy Myroslav, Lviv Polytechnic National University, Ukraine, e-mail: [email protected].
Nykyforov Volodymyr, Kremenchug Mykhailo Ostrohradskyi National University, Ukraine.
Synelnikov Oleksandr, Higher Vocational School of Lviv State University of Life Safety, Vinnitsa, Ukraine.
Kharlamova Olena, Kremenchug Mykhailo Ostrohradskyi National University, Ukraine.
Bunko Vasyl, Branch of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine «Berezhansk Agrotechnical Institute», Berezhany, Ternopil region, Ukraine
Гринишин 0. Б., Хл1бишин Ю. Я., Нагурський 0. А., Нагурський А. 0.
УДК ББ5.Б37.8 DOI: 10.15587/2312-8372.2015.51054
МЕТ0ДИ ОДЕРЖАИИЯ Б1ТУМ1В 3 3АЛИШК1В ПЕРЕРОБКИ ВАЖКИХ ИАФТ
Розглянуто основш методи одержання дорожтх ôimyMÏe з залиштв переробки важких нафт на nрикладi залишку орховицьког нафти. Описано основт закономiрностi процесу окиснення цього залишку, а також одержання 6rnyMie з використанням важко'г смоли niролiзу та нейтралiзова-ного кислого гудрону. Вивчено модифжування бтуму, одержаного з залишку орховицьког нафти, латексами та гумовою крихтою.
Клпчов1 слова: бтум, важка нафта, окиснення, модифжування, гудрон, гумова крихта.
1. Вступ
Свiтовi ресурси традицшних легких та середшх нафт невпинно зменшуються. Тому важю нафти сьогодш е одним з найважливших перспективних джерел вугле-воднево! сировини для нафтопереробних заводiв. Залиш-ки переробки таких нафт можуть бути використаш як сировина для деструктивних процеав з метою одержання моторних палив та шших нафтопродукпв. Однак, вра-ховуючи склад та властивосп цих залишюв, найбшьш оптимальним напрямком 1хньо1 переробки, на думку авторiв статп, е биумне виробництво. У переважнш бшь-шост випадюв залишки переробки важких нафт не можуть бути використаш як залишковий (дистиляцшний)
биум, осюльки не вщповвдають вимогам нормативних докуменпв до T0BapH0Ï продукцн. Для одержання високо-яюсних дорожшх 6iTyMiB з та^ сировини необхщно застосовувати методи окиснення, компаундування або модифжування. Враховуючи достатньо велию свiтовi запаси важких нафт та необхщшсть тдвищення якос-Ti сучасних биумних мaтерiaлiв, проблема одержання високояюсних дорожшх бiтyмiв з залишюв переробки важких нафт е актуальною i потребуе виршення.
2. Анал1з дослщжень i публшацм
Для одержання бiтyмiв з залишюв переробки важких високоарчистих нафт можна використовувати процес де-
TECHN0L0GY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 5/4(25], 2015,
© Гринишин □. Б., ^бишин Ю. Я., Нагурський □. А., Нагурський А. □.
45
J
с
ТЕХНОЛОГИИ ПИЩЕВОИ, ЛЕГКОЙ И ХИМИНЕСКОИ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
ISSN 222Б-37В0
асфальтизацii, який проводять при температурi 50-85 °С та тиску 3,7-4,5 МПа [1, 2]. Недолжом цього методу е низька пластичнiсть бiтуму. Методом глибоковакуум-но'i перегонки важких нафт [3] здебшьшого також не вдаеться отримати товарний дорожнш бiтум через не-задовiльне спiввiдношення температури розм'якшення i пенетрацii. Ще одним методом е окиснювальний термо-лiз [4], що дае змогу отримувати основу для нафтових в'яжучих. Суттевим недолжом цього методу е одержання дистилятних продукпв низько! якостi.
У свiтовiй практищ для покращення властивостей нафтових бiтумiв використовують рiзноманiтнi моди-фiкатори, з яких найбшьш розповсюдженими е полiме-ри, зокрема полiетилен, полiпропiлен, кополiмери типу стирол-бутадiен-стирол, латекси тощо [5-12]. Однак модифжування цими речовинами бiтумiв, одержаних при переробцi важких нафт вивчено недостатньо.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — биуми, одержанi з залишюв переробки важких нафт.
Метою даног роботи було вивчення процесу одержання високоякiсних дорожтх бiтумiв з залишкiв переробки важких нафт з використанням загальноввдомих техно-логiчних методiв i методiв модифжування побiчними нафтопродуктами, вiдходами та полiмерними речовинами.
Для досягнення поставлено! мети необхщно вико-нати такi задачг.
1. Вивчити основнi закономiрностi процесу одержання окиснених нафтових бiтумiв з залишюв переробки важких нафт.
2. Вивчити основы закономiрностi процесу одержання бiтумiв з залишкiв переробки важких нафт в при-сутностi побiчних продуктiв i вiдходiв нафтопереробки.
3. Провести модифжування бiтумiв, одержаних з залишюв переробки важких нафт, латексами та гумовою крихтою.
4. Здшснити вибiр оптимального модифiкатора та умов процесу для одержання нафтових бiтумiв з залишюв переробки важких нафт.
4. Дослщження метод1в одержання б1тум1в
У Львiвськiй областi добувають орховицьку нафту [13]. Це важка високоарчиста нафта з вмiстом арки понад 6,0 % мас. та сумарним вмктом асфальто-смолистих речовин понад 33,0 % мас. Залишок переробки ще! нафти (гудрон) авторами статт використано як сировину для одержання бiтумiв. Характеристика залишку наведена в табл. 1.
Таблиця 1
Характеристика гудрону орховицько! нафти як сировини для виробництва бiтумiв
Показник Величина
Пенетрацiя при 25 °С, 0,1 мм 106
Температура розм'якшення, °С 37
Дyктильнiсть при 25 °С, см >100
Температура крихк□стi, °С -17
биум неможливо. Для покращення властивостей биуму, отриманого з залишку переробки орховицько! нафти вивчали процес окиснення i модифiкування.
Модифiкування бiтумiв здiйснювали двома методами:
— введенням модифжатора у сировину (гудрон) для одержання биуму та окиснення ще! сумiшi (метод сумкного окиснення);
— введенням модифжатора у бiтум, отриманий окис-ненням гудрону (метод компаундування). Окиснення залишку переробки орховицько! нафти
з метою одержання бiтумiв вивчали в iнтервалi температур 230-270 °С при об'емнш швидкостi подачi повггря 2,0-3,0 хв-1 упродовж 3-12 год. Змша групового складу бь туму залежно вщ тривалостi окиснення показана на рис. 1, а спричинет цим змши властивостей бiтуму — в табл. 2.
45
43
41
39
S5 37
Й 35 2
m 33 31 29 27 25
-оливи -смоли -асфальтени
2
4
10
12
6 8 Тривал^ть окиснення, год
Рис. 1. Залежшсть групового складу биуму вiд тривалостi окиснення
Таблиця 2
Вплив тривалосп окиснення на властивосп 6iTyMy
Показник Тривалiсть окиснення, год.
0 3 6 9 12
Температура розм'якшення, °С 37 42 50 56 61
Дуктильшсть при 25 °С, см >100 >100 >100 >100 >100
Пенетрацiя при 25 °С, 0,1 мм 106 73 39 32 24
Зчеплення зi склом, % 28 34 39 46 54
Залишок переробки орховицько! нафти не вщповь дае вимогам до товарних дорожнiх 6iTyMiB, тому ви-користовувати його як залишковий (дистиляцiйний)
Примгтка: температура — 250 °С; об'смна швидтсть п□дачi по-вiтря — 2,5 хв-1
Встановлено, що вмкт оливних компоненпв у бiтумi при збiльшеннi тривалосп окиснення знижуеться, а вмiст асфальтешв — пiдвищуеться. Вмiст смол досягае максимального значення при тривалост окиснення близько 9 год. Однак, загальноприйнятий метод прямого окиснення залишку не дав позитивних результапв, осюль-ки не вдалося забезпечити потрiбного стввщношення температури розм'якшення i пенетращ! бiтуму (табл. 2). З огляду на це вивчали окиснення залишку переробки орховицько! нафти в присутносп побiчних продукпв i вiдходiв нафтопереробки, зокрема важко! смоли тро-лiзу (ВСП) i нейтралiзованого кислого гудрону.
Дослiдженнями встановлено, що при використаннi 11-13 % мас. важко! смоли пiролiзу як компонента сировини для окиснення разом з залишком орховицько! нафти можна одержати дорожнш биум марки БНД-60/90 згiдно з ДСТУ 4044-2001 (табл. 3).
При використанш нейтралiзованого кислого гудрону (НКГ) як компоненту биуму його в невеликих юль-костях вводили в биум, отриманий окисненням залишку орховицько! нафти при 250 °С протягом 6 год. при
подачi повiтря 2,5 хв-1. Встановлено, що якiсть биуму при цьому погiршуeться (табл. 4), зокрема знижуеться температура розм'якшення, дуктильшсть, а також тд-вищуеться пенетращя. Однак, враховуючи важливiсть екологiчноi проблеми, незначну кшьюсть нейтралiзо-ваного кислого гудрону (1-3 % мас.) можна вводити в товарш биуми тшьки в тому випадку, коли мае мкце запас по основних показниках якосп.
Таблиця 3
Характеристика биумш, отриманих сумiсним окисненням залишку орховицько! нафти i важко! смоли пiралiзу
Показник Вмшт ВСП в сир□винi, % мас.
5,0 10,0 15,0
Температура розм'якшення, °С 52 50 45
Дуктильнiсть при 25 °С, см >100 85 48
Пенетращя при 25 °С, 0,1 мм 38 57 84
Зчеплення зi склом, % 44 39 35
Примггки: температура окиснення — 250 °С, тривалiсть окиснен-ня — 6 год., об'смна швидкiсть подачi повiтря — 2,5 хв-1
Таблиця 4
Характеристика биуму, отриманого з застосуванням нейтралiзованого кислого гудрону
Показник Вмшт НКГ в биум^ % мас.
0 3 5 10 15
Температура розм'якшення, °С 50 48 45 41 36
Дуктильшсть при 25 °С, см >100 >100 >100 96 89
Пенетращя при 25 °С, 0,1 мм 39 42 46 54 61
Вивчено процес модифжування 6iTyMy на 0CH0Bi залишку орховицько! нафти полiмерами (нафтополiмерними смолами i полiетиленом). Встановлено, що використання таких модифiкаторiв дае змогу на 8-13 °С пiдвищити температуру розм'якшення i на 21-76 х 0,1 мм зменшити пенетрацiю. Однак, при цьому також не вдаеться забез-печити потрiбного спiввiдношення цих показниюв [14].
Вивчено процес модифiкyвання залишкового бiтyмy орховицько! нафти полiмерними латексами Butonal NS 198 i Butonal NS 104. Цей тип модифiкаторiв часто вико-ристовуеться в промисловш практицi для пiдвищення еластичностi бiтyмiв (табл. 5).
Таблиця 5
Залежшсть властивостей м□дифiк□ван□г□ 6iTyMy вiд кшькосп латексу Butanal NS 198 i тривал□стi м□дифiкyвання
Трива-лшть моди-фшу- Пенетращя при 25 °С, 0,1 мм при вмшп Butanal NS 198 Температура розм'якшення, °С при вмшп Butanal NS 198 Еластичшсть, % при вмшп Butanal NS 198
вання, гвд. 2 % мас. 4 % мас. 2 % мас. 4 % мас. 2 % мас. 4 % мас.
0 106 106 37 37 31 31
1 101 96 44 45 65 73
2 97 90 47 49 71 75
4 89 83 48 52 72 76
6 77 74 49 54 73 77
Дослiдженнями встановлено, що при введенш в зали-шок орховицько! нафти 2-3 % мас. полiмерних латексiв Butonal NS 104 або Butonal NS 198 з подальшим пере-мiшyванням за температури 180 °С упродовж 2-6 год. можна одержати биум, який ввдповвдае вимогам до
марки БНД-60/90 зпдно з ДСТУ 4044-2001. Отже, по-лiмернi латекси серii Butonal можна використовувати не тiльки для тдвищення еластичностi бiтуму, а й для забезпечення потрiбного спiввiдношення температури розм'якшення та пенетрац!!.
Важливим етапом роботи було вивчення процесу модифiкування залишкового биуму, отриманого з орхо-вицькоi нафти, гумовою крихтою (ГК), одержаною при подрiбненнi автомобiльних шин. Дослщження впливу гра-нулометричного складу гумовоi крихти та '!'! процентного вмiсту в май биуму показало (табл. 6), що збшьшення вмiсту ГК в бiтумi призводить до зростання в'язюсних показникiв гумово-бiтумного в'яжучого. Встановлено, що найкраще впливае на змiну основних властивостей одер-жаного бiтуму додавання гумовоi крихти розмiром 2 мм.
Використання методу модифжування бiтумiв гумовою крихтою також дае змогу частково виршити важ-ливу еколопчну проблему — утилiзацii вiдпрацьованих автомобшьних шин та iнших гумово-технiчних виробiв, якi негативно впливають на навколишне середовище [15].
Таблиця 6
Характеристика залишкового 6iTyMy орховицько'1 нафти м□дифiк□ван□г□ гумовою крихтою
Показник Вмшт гумово'1 крихти (фр. 2 мм) Вмшт гумово'1 крих-ти (фр. 4 мм)
0 5 15 20 5 15 20
Температура розм'якшення, °С 37 41 44 47 39 42 44
Дуктильшсть при 25 °С, см >100 >100 45 31 >100 93 67
Пенетращя при 25 °С, 0,1 мм 106 80 52 40 85 61 50
Примггка: тривалiсть модифшування — 1 год., температура — 160 °С
5. Обговорення результат1в дослщження метод1в одержання б1тум1в
Проведет дослщження показали, що процес одержання дорожшх бiтумiв з залишюв переробки важких нафт суттево вiдрiзняеться вiд одержання бiтумiв з залишюв класичних легких та середтх нафт. Зокрема процесом окиснення, що е основним промисловим процесом бь тумного виробництва, одержати товарний дорожнш бь тум не вдаеться. Це пов'язано з специфiчним груповим складом бiтумiв, одержаних з залишюв переробки важких нафт, зокрема тдвищеним вмктом в них смол i асфаль-тетв (рис. 1). Результати вивчення процесу сумкного окиснення залишку переробки важких нафт з важкою смолою пiролiзу навпаки е кращими, нiж з застосуванням класичних нафтових гудротв, оскiльки з ВСП вдало-ся одержати дорожнiй биум, який вiдповiдае вимогам стандартiв. Використання НКГ в процес виробництва бiтумiв веде до погiршення експлуатацiйних властивостей остантх, однак цей метод дае змогу утилiзувати кислий гудрон, який е шюдливим вiдходом нафтопереробки.
В процеа вивчення процесу модифiкування залишкового биуму, одержаного з важко'! орховицько'! нафти, латексами Butonal встановлено, що остант можуть ви-користовуватися не тшьки для збшьшення еластичност бiтумiв, але i для забезпечення потрiбного спiввiдношення основних показникiв биуму: температури розм'якшення i пенетрац!!. Важливим результатом роботи е встановлення принципово'! можливосп використання гумово'! крихти для модифжування бiтумiв, одержаних з залишюв переробки
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 5/4(25], 2015
ТЕХНОЛОГИИ ПИЩЕВОЙ, ЛЕГКОЙ И ХИМИЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
ISSN 222Б-37В0
парафiнистих нафт. Це дае змогу не тiльки тдвищити якiсть 6iTyMiB, але i частково виршити важливу еколопч-ну проблему — yтилiзацiï зношених автомобiльних шин.
Проведет дослщження е лопчним продовженням нау-ково-дослiдних робiт, що проводяться на кафедрi хiмiчноï технологи переробки нафти i газу НУ «Львiвська полиех-шка». Вони будуть продовжуватися i надалi в напрямку пошуку нових модифiкаторiв нафтових бiтyмiв. Результати дослщжень, описанi в статтi, можуть бути використаш для оптимiзацiï процеав виробництва нафтових бiтyмiв як на великих нафтопереробних заводах (НПЗ), так i на мМ-НПЗ та тдприемствах з виробництва бггумних в'я-жучих та асфальтобетошв для дорожнього бyдiвництва.
6. Висновки
В резyльтатi проведених дослщжень:
1. Встановлено, що методом прямого окиснення гудрону важко! нафти орховицького родовища неможливо одержати товарний дорожнш биум, оскiльки не вда-лося досягнути необхiдного ствввдношення пенетрацп i температури розм'якшення.
2. Встановлено, що метод сумкного окиснення залишку орховицько! нафти i 11-13 % мас. важко! смоли пiролiзy за температури 250 °С, об'емнш швидкосп подачi повiтря 2,5 год-1 упродовж 6 год. дае змогу отримати дорожнш биум марки БНД-60/90 зпдно з ДСТУ 4044-2001.
3. Встановлено, що введенням в залишковий биум орховицько! нафти 2-3 % мас. полiмерних латекав Buto-nal NS 104 або Butonal NS 198 з подальшим перемшуван-ням за температури 180 °С упродовж 2-6 год. можна отри-мати бiтyм, який вщповщае вимогам до марки БНД-60/90.
4. Показано доцшьтсть використання гумово! крих-ти, одержано! подрiбненням зношених автомобшьних шин, для покращення властивостей залишкового бiтyмy орховицько! нафти.
Л1тература
1. Хайрудинов, И. Р. Процесс сольвентной деасфальтизации — перспективная основа для достижения высокой глубины переработки нефти [Текст] / И. Р. Хайрудинов, Ф. М. Султанов // Мир нефтепродуктов. — 2011. — № 3. — С. 17-19.
2. Султанов, Ф. М. Новый процесс деасфальтизации нефтяных остатков [Текст] / Ф. М. Султанов, И. Р. Хайрудинов // Нефтепереработка и нефтехимия. — 2011. — № 10. — С. 8-13.
3. Рябов, В. Г. Получение качественных дорожных битумов с использованием высоковязких гудронов [Текст] / В. Г. Рябов, А. С. Ширкунов // Нефтепереработка и нефтехимия. — 2008. — № 8. — С. 26-31.
4. Табаров, С. Л. Тяжелые нефти Республики Таджикистан и возможные пути их переработки [Текст] / С. Л. Табаров, С. С. Савдрахмонов // Наука и технология углеводородов. — 2003. — № 2. — С. 7-14.
5. Леоненко, В. В. Некоторые аспекты модификации битумов полимерными материалами [Текст] / В. В. Леоненко, Г. А. Сафонов // Химия и технология топлив и масел. — 2001. — № 5. — С. 43-45.
6. Золотарев, В. А. Свойства битумов, модифицированных полимерами типа СБС [Текст] / В. А. Золотарев // Авто-шляховик Украши. — 2003. — № 5. — С. 25-27.
7. Ющинський, С. В. Дослщження впливу термоеластопласпв на властивост б1тум1в [Текст] / С. В. Ющинський // Ав-тошляховик Украши. — 2003. — № 6. — С. 28-30.
8. Шевченко, В. П. Властивост асфальтобетошв на основ1 бгту-м1в, модифжованих пол1мерами [Текст] / В. П. Шевченко, С. М. Романенко, О. 6. Ребенок та ш. // Автошляховик Украши. — 2003. — № 1. — С. 27-28.
9. Grynyshyn, O. Production of bitumen modified by petroleum resins on the basis of tars of Ukrainian oils [ТехЦ / O. Grynyshyn,
O. Astakhova, T. Chervinskyy // Chemistry & Chemical Technology. — 2010. — Vol. 4, № 3. — P. 241-246.
10. Garsia-Morales, M. Effect of waste polymer addition on the rheology of modified bitumen [Text] / M. Garsia-Morales, P. Partal, F. J. Navarro, C. Gallegos // Fuel. — 2006. — Vol. 85, № 7-8. — Р. 936-943. doi:10.1016/j.fuel.2005.09.015
11. Sun, D. Investigation and Improvement of Storage Stability of SBS Modified Asphalt [Text] / D. Sun, W. Lu // Petroleum Science and Technology. — 2003. — Vol. 21, № 5-6. — P. 901-910. doi:10.1081/lft-120017456
12. Проник, Ю. Д. Полiмeрнi модифжатори оргашчних в'яжучих cepi'i Butonal у дорожньому будiвництвi [Текст] / Ю. Д. Проник, В. К. Вирожемський, С. В. Ющинський // Автошляховик Украши. — 2004. — № 1. — С. 41-42.
13. Павлюх, Й. С. Нафтсш поклади Орховицького родовища у контекста загально'i нафтоносност Зовшшньо! зони Передкар-патсикого прогину [Текст] / Й. С. Павлюх, О. Й. Павлюх // Нафтова i газова промисловють. — 2005. — № 3. — С. 15-19.
14. Мохаммад Шакир Абд Ал-Амерь Модифжування залишкового бгтуму орховицько! нафти полiмeрами [Текст] / Мохаммад Шакир Абд Ал-Амер^ О. Б. Гринишин, I. I. Сабан // Вюник Нацюнального ушверситету «Льв!вська полгтехшка», Хiмiя, технолопя речовин та !х застосування. — 2012. — № 726. — С. 463-467.
15. Запорожець, О. I. Оцшка еколопчних ризигав при складуванш зношених автомобшьних шин на звалищах [Текст] / О. I. Запорожець, Ю. С. Шкгтченко // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. — 2013. — № 2/11(62). — С. 19-24. — Режим доступу: \www/URL: http://journals.uran.ua/eejet/ article/view/11725
МЕТОДЫ ПОЛУЧЕНИЯ БИТУМОВ ИЗ ОСТАТКОВ ПЕРЕРАБОТКИ ТЯЖЕЛЫХ НЕФТЕЙ
Рассмотрены основные методы получения дорожных битумов из остатков переработки тяжелых нефтей на примере остатка орховицкой нефти. Описаны основные закономерности процесса окисления этого остатка, а также получения битумов с использованием тяжелой смолы пиролиза и нейтрализованного кислого гудрона. Изучена модификация битума, полученного из остатка орховицкой нефти, латексами и резиновой крошкой.
Ключевые слова: битум, тяжелая нефть, окисление, модификация, гудрон, резиновая крошка.
Гринишин Олег Богданович, доктор технчних наук, професор, кафедра хжчног технологи переробки нафти i газу, Нащо-нальний утверситет «Львiвська полтехнка», Украта, e-mail: [email protected].
Хлiбишин Юрш Ярославович, кандидат технчних наук, доцент, кафедра технологи оргашчних продуктiв, Нащональний утверситет «Львiвська полтехнка», Украта. Нагурський Олег Антонович, доктор технчних наук, доцент, зав^дувач кафедри цивыьног безпеки, Нащональний утверситет «Львiвська полтехнжа», Украта.
Нагурський Андрт Олегович, астрант, кафедра хжчног технологи переробки нафти i газу, Нащональний утверситет «Львiв-ська полтехнжа», Украта.
Гринишин Олег Богданович, доктор технических наук, профессор, кафедра химической технологии переработки нефти и газа, Национальный университет «Львовская политехника», Украина. Хлибишин Юрий Ярославович, кандидат технических наук, доцент, кафедра технологии органических продуктов, Национальный университет «Львовская политехника», Украина. Нагурский Олег Антонович, доктор технических наук, доцент, заведующий кафедрой гражданской безопасности, Национальный университет «Львовская политехника», Украина. Нагурский Андрей Олегович, аспирант, кафедра химической технологии переработки нефти и газа, Национальный университет «Львовская политехника», Украина.
Grynyshyn Oleg, Lviv Polytechnic National University, Ukraine, e-mail: [email protected].
Khlibyshyn Yuriy, Lviv Polytechnic National University, Ukraine. Nagursky Oleg, Lviv Polytechnic National University, Ukraine. Nagurskyy Andriy, Lviv Polytechnic National University, Ukraine
