CC BY
79
УДК 638.011
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ОЦ1НКИ СТ1ЙКОГО РОЗВИТКУ
п1дприемств
Сидоренко Ю.В., астрант (ХДТУБА)
У сmаmmi до^джуються сучасш науковi тдходи до оцiнки стшкого розвитку тдприемств, здшснюеться обтрунтування вибору оптимальног методики оцтки розвитку тдприемств та пiдходiв до визначення стiйкостi як суттевог властивостi процесу розвитку.
Ключовi слова: стшкий розвиток, оцтка, таксономiчний метод.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Дiяльнiсть сучаст тдприемств вщбуваеться в умовах високо! нестабшьносп, слабко! прогнозованосп та мшливосп середовища юнування, тому основною запорукою конкурентоздатносп для них е не тшьки забезпечення розвитку в довгостроковш перспектив^ але i тдтримка стiйкостi, що дозволить забезпечити виживання та ефективне пристосування до вимог навколишнього середовища.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. Дослщження тематики стшкого розвитку тдприемств сьогодт е популярним та знаходить вiдображення в працях багатьох науковцiв : В.Василенка, Л.Мельника, В.Прохорова, О.Токмаково!, П.Каминського, О.Гончаренка, В.Захарченка, Л.Корнiйчук та багатьох шших авторiв. Незважаючи на очевидиц популяртсть феномену стiйкого розвитку, сьогоднi вщсутня загальноприйнята методика його вимiру, при чому бшьшстъ дослiджень стосовно методик оцшки стiйкого розвитку лежить в площит регiональних або навiть загальнодержавних масштабiв дiяльностi, оминаючи увагою рiвень конкретних пiдприемств. Попереднiй аналiз публшацш, присвячених проблематицi оцiнки стiйкого розвитку, показав, що дослщники пропонують рiзноманiтнi методи та алгоритми оцiнки стшкого розвитку тдприемств, що в значнш мiрi пояснюеться розбiжнiстю наукових поглядiв на саму сутнiсть ще! комплексно! категорп.
Тому, метою статтi е дослiдження юнуючих наукових пiдходiв до оцшки розвитку та визначення його стшкосп з метою обгрунтування оптимально! методики для оцшки стшкого розвитку тдприемств.
Виклад основного матерiалу. Методики оцшки рiвня розвитку, яш характеризують споаб та прийоми здiйснення оцшки, пропонуеться авторами зг1дно предметiв !хнього дослiдження. Наприклад, група дослiдникiв [1, с.150]
пропонують визначати рiвень розвитку за показником штенсивносп стратегiчного розвитку, який розраховуеться як темп росту суми фшансового результату, ринково! вартостi тдприемства та вартостi основних фондiв тобто, фактично, за вартiсними показниками. О.Новакова та Г.Мерзлшна [2,с.74] пропонують оцшку економiчного розвитку здшснювати за iндексом розвитку, який розраховуеться як сума iндексiв росту (середньозважене темпiв росту : реалiзовано! продукцi!, додано! вартосп та власного капiталу) та стшкосп (коефiцiенти лiквiдностi та незалежностi). На нашу думку, в сучасних умовах господарювання фшансовий критерiй,
залишаючись суттевим i визначальним, все ж не може бути единим, за яким ощнюеться рiвень розвитку усiе! соцiально-економiчнiй системи. Тому iншi дослiдники включають до сво! методик також i не фiнансовi оцiночнi показники. Наприклад, у робот [3, с.111]. Ю.Погорелов та О.Деева пропонують до використання штервальну методику оцiнки рiвня, засновану розрахунку показника EVA - економiчно! додано! вартостi як рiзницi мiж дохiднiстю компанi! та капiталу, при чому методика передбачае використання в ощнщ також показника виробничого потенщалу пiдприемства, до якого вiднесено так його складовi, як ринковий, виробничий, фiнансовий, показники прибутковостi, лiквiдностi,
платоспроможносп, а також потенцiйнi iнвестицiйнi можливосп. Зауважимо, що дана методика може бути ефективною лише для прибуткових компанш, однак акцент на технiчному потенцiалi рiвня розвитку е досить доцшьним.
Використання в методиках оцiнки розвитку показнишв потенщалу взагалi е досить поширеним, оск1льки потенцiал вiдображае сумарт ресурси пiдприемства, як1 слугують для досягнення мети дiяльностi. В.Самулик та Р.Фещур у роботi [4, с.633] запропонували рiвень розвитку пiдприемства ощнювати за найнижчим показником потенщалу кожно! складово! пiдприемства за принципом «слабко! ланки», тобто мiнiмально! величини розмiру складових
© Сидоренко Ю.В.
Вкиик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
потенщалу пiдприeмства. Такий тдхвд, безумовно, дозволить виявити «вузьк мюця» у роботi пiдприeмства, однак, рiвень розвитку, очевидно, не варто ототожнювати з мiнiмальним показником потенцiалу, нехтуючи тими показниками складових потенцiалу, як е кращими, нiж мiнiмальнi.
В.Самуляк [5, с.633] пропонуе оцiнку рiвня розвитку пiдприемства розраховувати як рiзницю мiж одиницею та можливим потенщалом розвитку пiдприемства. Оцiнювати рiвень розвитку пропонуеться на базi порiвняння значень груп показник1в розвитку iз середтми або еталонними значеннями. Однак, автор не наводить конкретного методу розрахунку показника можливого потенцiалу, який, на нашу думку, е утотчним поняттям i навряд чи може бути шльшсно оцiнений в сучасних умовах розвитку прогнозування, що, в цшому, робить результати розрахунк1в за методикою досить суб'ективними.
Н.1ванова пропонуе у робот [6, с. 162] оцiнювати рiвень розвитку транспортних пiдприемств на основi розрахунку компаративних iндексiв за такими складовими потенцiалу, як ринковi, виробнич^ кадровi, iнвестицiйнi. Розрахунок компаративних iндексiв автор здiйснюеться за спiввiдношенням темтв росту двох певних показник1в ощнки потенцiалу. Суттевим недолiком методики е той факт, що ощнка розвитку за темпами росту показнишв дозволяе визначити лише напрямок та швидшсть процесiв змiн, однак не дае змогу визначити !х масштаби. Наприклад рiзнi за масштабами пiдприемства можуть мати рiзнi обсяги перевезень, доходи i т.п., при цьому однаковi iндекси темпiв росту не визначають однакового рiвня розвитку.
В.Денисов [7, с.72-73] пропонуе оцiнку розвитку тдприемства за бальною методикою оцiнки наявного потенщалу - ринкового та виробничого, та його змш. Оцiнка потенщалу передбачае присвоения бально! оцiнки вщ 1 до 3, в залежносп вiд вiдхиления рiвия показника вщ критерiального значення та визначення середнього балу по груш як сшввщношення добутку бальних ощнок показник1в на вагу показнишв в груш до шлькосп показнишв в груш. Загальний рiвень розвитку розраховуеться як вщношення добутшв середнiх балiв груп показнишв до шлькосп цих груп. Виразимо думку про те, що в економiчнiй науцi, яка вимагае максимiзащl об'ективностi оцiночних показник1в, бальна методика мае суб'ективну природу та суттево залежить вiд заданих критерпв та поглядiв дослiдника.
А.Бiлянський у робот [8, с.4] пропонуе метод ощнки пiдприемств житлово-комунального господарства на основi перетворення експертним шляхом iндикаторiв основних напрямшв розвитку - технiчного, фiнансово-економiчного та якостi послуг, що перетворюються у абстрактт бали та
рейтинговi оцiнки. На нашу думку, недолжом бальних методик, заснованих на експертних оцiнках, також виступае суб'ективнiсть.
Цього недолжу позбавлений таксономiчний метод ощнки рiвня розвитку пiдприемства, або метод вщстаней, запропонований вперше В.Плютою. Суттсть методу полягае у визначеннi рiвня розвитку як вiдстанi вiд точки, що уособлюе собою поточний стан тдприемства, до найкращого або середнього значення. Сьогоднi таксономiчнi методи ощнки розвитку широко використовуються науковцями, описуються, зокрема, у [9]. На нашу думку, саме дана методика е найбшьш прийнятною для аналiзу рiвня розвитку, оск1льки дозволяе поеднувати аналггичш показники стану
пiдприемств рiзноl розмiрностi у синтетичний iнтегральний показник, що мае шльшсний вираз, через процедуру стандартизации Крiм того, в якосп еталонних показник1в можна i доцшьно використовувати не iдеальнi, планованi показники, яш ризикують перетворитися на точку недосяжно! утопи, а найкращi показники самого тдприемства за певних перюд, або кращi чи середнi показники серед тдприемств одте1 галузi.
В науковi лiтературi можна зустрiти рiзнi погляди авторiв щодо визначення критерпв стiйкостi розвитку пiдприемств. Наприклад, в якосп основного показника стiйкостi розвитку тдприемства А.Шестаков у роботi [10, с.9] пропонуе використовувати сукупну прибутковють акцiонерiв, при чому нормативне значення, при перевищент якого можна говорити про стшшсть розвитку, визначаеться рiвнем шфляцп. Неможливо не погодитись iз думкою Я.Белоущенка та В.Василенка [11, с. 13], яш теоретичну умову стшкосп виражають як перевищення доходiв над витратами. Л.Родiонова та Л.Абадулша [12] оцiнку стiйкого ефективного розвитку пропонують проводити за критерiем досягнення стiйких темпiв економiчного росту основного виду дiяльностi та достатностi прибутку, достатнього для самофiнансувания економiчного розвитку, з чого робимо висновок про критерш досягнення економiчного зростання як ознаки стiйкостi розвитку в розумшш авторiв. Н.Алексеенко [13] пропонуе методику ощнки стшкого розвитку на базi iнтегрального показника стiйкостi, що об'еднуе в собi основнi пiдсистеми: техшко-технолопчну, органiзацiйну, соцiальну та фiнансово-економiчну, при чому в основi методу лежить нормативне прогнозування - орiентацiя на цш, до яких прагне тдприемство. В.Козаченко [14] застосовуе методику ощнки стшкосп тдприемств на основi побудови багатокутнишв стiйкостi за основними напрямками дiяльностi пiдприемства.
Висновки. Змiстом процесу розвитку у найбiльш загальному виглядi е процес змiн як вщхщ вiд попереднього стану до тепершнього.
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
Залежно вiд того, яш саме змiни вважаються науковцями характерними для процесу розвитку, пропонованi ними методики оцшки таких змiн рiзняться за обраною базою порiвняння. Серед розглянутих методичних пiдходiв найбiльш оптимальним, на погляд автора, е таксономiчний метод, який дозволяе оцiнити як розвиток тдприемства в часi, так i визначати рейтингову оцiнку розвитку конкретного тдприемства в сукупносп шших (конкурентних, пiдприемств галузi та ш), а також дае змогу штеграцп в синтетичному показнику розвитку рiзнойменних аналiтичних показник1в оцiнки дiяльностi тдприемств. Специфiка оцiнки для транспортних тдприемств визначаеться формуванням системи показник1в.
Шд стiйким розвитком пiдприемства розумiеться цшеспрямований безперервний процес руху, що характеризуеться здаттстю пiдприемства утримувати певний набiр сво1х сутнiсних параметрiв у визначених межах стшкосп, незважаючи на постшт зовнiшнi i внутрiшнi впливи рiзного роду. Вiдтак, оцiнка стiйкостi розвитку так чи шакше пов'язана з проблемою нормування та визначення критичних значень певних показнишв чи груп показник1в, досягнення та перевищення яких сввдчить про властивiсть стiйкостi розвитку. Враховуючи багатоаспектнiсть процесу розвитку, визначення критерпв досягнення стiйкого розвитку мае здшснюватися конкретно для кожного окремого тдприемства на основними напрямками фшансово!, техтко-технолопчно!, сотально! та еколопчно! стiйкостi
S j, при чому, враховуючи кризове становище в
тдприемств мюького електротранспорту, найбiльш доцiльним е визначення нижньо! меж1 стiйкостi, при цьому може бути обрана формалiзацiя умови стшкосп розвитку :
Sj ^ max, Sj > 1; gnorm j gfact
де S j -стшшсть пiдприемства за j-м
напрямком оцiнки;
Snorm - нормативне значення показника, що j
визначае нижню межу стшкосп за j-м напрямком оцшки;
Sfact - фактичне значення показника
стшкосп за j-м напрямком оцшки.
Перспективним напрямком дослщжень е визначення нормативних значень показнишв стшкосп розвитку для конкретних тдприемств.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Степанова Т.А. Формирование стратегии развития предприятия в условиях изменчивой внешней среды / Т.А.Степанова, А.С. Квилинский, О.В. Сюзяева // Науковi прац ДонНТУ; Серiя «Економiчна». - 2009. - № 36-1. - 313с. - С. 147-154
2.Новакова О.И. Экономическое развитие предприятия : [монография] / О.И.Новакова, Г.С.Мерзликина. - Волгоград: РПК "Политехник", ВолгГТУ, 2004. - 208 с. - ISBN 5-230-04401-2
3.Погорелов Ю.С. Интервальная оценка развития предприятия с использованием показателя EVA / Погорелов Ю.С., Е.А.Деева // Вюник Хмельницького нацюнального утверситету. -2009.- №4.-Т.2. -С.110-114
4.Самуляк В.Ю. Оцiнювання рiвня розвитку тдприемства / В.Ю. Самуляк, Р.В.Фешур // Вiсник Нацiонального унiверситету «Львiвська полiтехнiка»; Серiя «Логiстика». - 2008. - №633. -911с. - С.627-636
5.Самуляк В.Ю. Система факторних оцшок рiвня розвитку пiдприемств / Самуляк В.Ю. // Вюник нацюнального утверситету «Львiвська полiтехнiка»;серiя «Менеджмент, економша та пiдприемництво в Укра1т: етапи становлення та розвитку». - 2009. - №657. - 653с. - С. 83-94
6.1ванова Н.В. Особливосп прогнозування розвитку транспортних систем за умов зростання ix сукупного потенталу / 1ванова Н.В. // Вiсник ЧДТУ; Серiя : Економiчнi науки. - 2009. - №35. -С.56-41
7.Денисов В.Т. Управление адаптивным развитием промышленных предприятий : [монография] / В.Т.Денисов, О.В. Грищенко, А.В. Слюсарев. - Донецк: НАН Украины, институт экономики промышленности, 2007. - 276 с. - ISBN 978-966-024-245-6
8.Белянский А.М. Система индикаторов как инструмент комплексного мониторинга состояния и реформирования жилищно-коммунального хозяйства / Реалiзащя регюнальних програм реформування та розвитку житлово-комунального господарства : Матерiали Всеукрашсько! науково-практично! конференций - Алушта: ХО НТТ КГ та ПО, ХНАМГ, 19-22 травня 2005.- 233с. - С.3-11
9.Тищенко О.М. Реформування житлово-комунального господарства: теорiя, практика, перспективи : [монографiя] / О.М.Тищенко, М.О.Кизим, Т.П.Юрева, 1.В.Покуца. - Х.: ВД «1НЖЕК», 2008. - 368с. - ISBN 978-966-392-175-4
10. Шестаков А.Б. Механизм планирования устойчивого развития промышленного предприятия : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. экон наук / А.Б. Шестаков. - Москва, 2009. - 22с.
11. Белоущенко Я.А. Экономическая безопасность функционирования
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 33, 2011
рыбоперерабатывающих предприятий / Белоущенко Я.А., Василенко В.А. // Ученые записки Таврического национального
университета им. В.И.вернадского. Серия : Экономика. - 2008. - №1. - С. 9-18
12. Родионова Л.Н. Устойчивое развитие предприятий: термины и определения / Родионова Л.Н., Абдуллина Л.Р. // Нефтегазовое дело: [электронное профессиональное издание]. -2007. - режим доступа : http ://www. ogbus.ru
13. Алексеенко Н.В. Управление устойчивым развитием промышленных предприятий /Н.В. Алексеенко // Економжа i оргашзащя управлшня. - 2009. - №2(6). - С. 51-59
14. Малый бизнес : устойчивость и компенсаторные возможности : [монография] /
A.В.Козаченко, А.Э Воронкова, В.Ю. Медяник,
B.В.Назаров. - К.:Либра, 2003. - 328с.- ISBN 9667035-55-7
Аннотация. В статье исследуются современные научные подходы к оценке устойчивого развития предприятий, осуществляется обоснование выбора оптимальной методики оценки развития предприятий и подходов к определению устойчивости как существенного свойства процесса развития.
Ключевые слова: устойчивое развитие, оценка, таксономический метод.
Summary. In the article the modern scientific going near the estimation of steady development of enterprises is probed, the ground of choice of optimum estimation method is given, the same as going near determination of stability as substantial development process' property .
Keywords: sustainable development, estimation, taxonomical method.
Рецензент к. е. н., доцент УкрДАЗТ Слагт Ю.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Боровик Ю.Т.
УДК 330.8
ЕКОНОМ1КО-ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАННЯ В ТРАНСФОРМАЦ1ЯХ
ЕПОХИ «ПОСТ»
Скотний П. В., к.е.н., ст. викладач (ДДПУ iм. I. Франка)
В статтi до^джуеться проблема економiчного знання в контекстi методологiчних рефлексш епохи постiндустрiального (постекономЫного, постцивШзацшного i т.д.) суспшьства, або епохи Постмодерну. Показана специфiка розвитку економiчноi теорп в даний перюд.
Ключовi слова: Постмодерн, постiндустрiальне суспЫьство, методолоЯя, дискурс, деконструкця, структура, принцип.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Сучасна економiчна методолопя акцентуе увагу на визначенш основного критерш цившзацшного розвитку. Кореспондуючись з попередшм принципом, дана позищя виходить з абстрагування розвитку людсько! особистосп як мiрила загально цившзацшного процесу. В свою чергу, синтезуючим показником ще! мiри е свобода, яку суспшьство здатне гарантувати особг Стосовно свободи особи, то вона е не лише основою
самореалiзацil творчих можливостей та визначальною умовою саморозвитку людини, а й KprnepieM реалiзацil цих визначень.
Метою cmammi е дослщження проблем економiчного знання в контекст методолопчних рефлексш епохи постiндустрiального
(постекономiчного, постцившзацшного i т.д.) сустльства, або епохи Постмодерну та визначення специфiки розвитку економiчноl теорп в даний перюд.
© Скотний П.В.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост1 № 33, 2011
