CC BY
114
processes the problem of human living space in a city remained, and moreover, it took on a new meaning. It poses on social sciences difficult tasks of understanding of what is happening, creating the concept of sustainable development, construction of alternative models of transformation of the society. In the twentieth century as a result of awareness of a complex structure of real space in the various branches of knowledge, many types and forms of space were identified. Nowadays, researchers use the terms such as «information space», «cultural space», «economic space», «political space», etc. Instead of the hierarchical structure of a city the fractal structure was formed. Being a form of a social space, the living space keeps the main principles and categories of its theoretical principles and it clearly shows their analytical capabilities.
Therefore, further sociological analysis of new forms of living space of a modern city is very important.
Key words: living space, social space, urban environment, structuring urban space.
УдК 32.019.5
М. Ю. Куц, астрантка
МЕРЕЖН1 В1ЙНИ: СУТН1СТЬ ТА ОСНОВН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ
Специфiчним видом iнформацiйних втн е мережн втни, яю поступово витiсня-ють традицшт втни. 1нформацшт втни притаманн для сустльств посттдустри ального типу. Об'ектом впливу стае розум супротивника, а не просто тшо, як це було у попередтх типах втн. Аргументовано, що тформащя для таког втни може бути як метою, так i зброею. Розвиток комуткацтних технологт сприяе переходу вiд затратног та чисельног за жертвами втни до мережног втни, яка е набагато вигiднiшою та легшою. Наведено основш види сучасних мережних втн, виявлено гхм базовi характеристики.
Ключовi слова: мережна втна, тформацтна втна, постiндустрiальне сустль-ство, 1нтернет, глобалiзацiя.
Актуальтсть проблема. Актуальшсть дослщження проблематики мережних вшн обумовлюеться насамперед с^мким розвитком технологш та комушкацш, появою шформацшного суспшьства та розвитком глобалiза-цшних процеЫв. Мережш вшни, що поширюються в мережi 1нтернет, е специфiчним видом шформацшних вшн. 1нформацшш вшни (як i мережш вшни) притаманш для сустльств постшдус^ального типу.
© Куц М. Ю., 2015
277
Аналiз останнiх джерел i публжацш. Погляди на вшну протягом ю-торп суттево вiдрiзнялися мiж собою. Так, Гераклiт, Платон та Арютотель трактували вiйну як цшком нормальне i природне явище. Августин Блажен-ний та Фома Аквшський обгрунтовували концепцiю «священно!» вшни католицизму, а Г. Гегель розглядав !! як цiлющу силу в житп народiв. На противагу означеним теоретикам гумашсти М. Монтень, Т. Мор, Ф. Рабле, Е. Роттердамський рiзко засуджували вшну та прославляли мир. I. Кант, тдтримуючи щею французького мислителя Шарля Сент-П'ера, стверджував необхщшсть укладення державами договору про вiчний мир, оскшьки вiйни загрожують знищити всю людську цивiлiзацiю. Зпдно з марксизмом вiйна мае юторичний характер, причиною яко! е приватна власшсть.
У сучасному соцiально-полiтичному дискурс iснують рiзноманiтнi кон-цепцп вшни. Основна увага сучасних теоретиюв сфокусована на проблема-тицi iнформацiйних та мережних вшн, !хнш специфiцi, ключових ознаках, причинах виникнення тощо (Дж. Арквiлл, А. Боброва, О. Вусатюк, I. Денисенко, А. Манойло, I. Парфенюк, Г. Почепцов, Д. Ронфельдт, М. Требш та ш).
Мета статт1 полягае у виявленш сутностi та основних характеристик мережних вшн. Завдання статт1 полягае у визначенш сутносп мережних вiйн на основi аналiзу феномену вiйни ^зь призму концепцiй постшду-стрiального суспшьства та виявленнi базових ознак шформацшних i мережних вiйн у сучасному глобалiзованому суспiльствi.
Виклад основного матерiалу. З давшх-давен у сустльствах iснують вiйни, якi можна розум^и як органiзовану збройну боротьбу мiж державами чи групами держав, нащями чи класами тощо. Зупинимось на розглядi феномену вiйни ^зь призму концепцiй постiндустрiального суспiльства Д. Белла та Е. Тоффлера. Слщ зазначити, що поняття «постшдус^альне суспшьство» часто використовують як синонiмiчне для поняття «шформа-цiйне суспiльство».
Д. Белл видшяв три етапи суспшьно! еволюцп [1, с. 157]: дошдус^аль-не суспiльство — iндустрiальне суспшьство — постшдус^альне суспшь-ство. Подiбна перiодизацiя цiкава не лише типом оргашзацп суспiльств, а ще й тим, що при переходi ввд одного типу до iншого вс ознаки попереднiх суспiльств не вщкидаються (тобто вважаеться, що вони не зникають), а ор-ганiчно вписуються в нову модель, збiльшуючи розма!ття !! форм. Запро-понованi типи сустльств вiдрiзняються багатьма рисами. Так, основш критерп вiдмiнностей розвинутi в таких напрямах (табл. 1): 1) за основним виробничим ресурсом; 2) за характером виробничо! дiяльностi; 3) за техно-лопею. Звiдси випливае специфiчна органiзацiя кожного з трьох сустльств, вщмшшсть мiж якими полягае в тип взаемодИ: в дошдус^альному сус-
пшьста людина взаемодiе з природою, в шдустр1альному — iз природою, перетвореною людиною, у постшдустр1альному — людина взаемод1е з лю-диною.
Таблиця 1
Основш вщмшносл мiж доiндустрiальним, iндустрiальним та постiндустрiальним сусшльствами у контекстi теорп Д. Белла
Основш критерп вщмшностей Дошдуст-].мальне суспiльство Iндустрiальне суспшьство Пост-iндустрiальне суспiльство
1. Виробничий ресурс Сировина Енерпя Iнформацiя
2. Характер виробничоi д1яльност1 Видобуток Виготовлення Обробка (даних, шформацп)
3. Технолопя Трудомiстка Капiталомiстка Наукомiстка
4. Тип взаемодii Людина - природа Людина -природа, що перетворена людиною Людина -людина
Е. Тоффлер видшив «три хвилЬ> розвитку суспiльства: перша хвиля — аграрне суспшьство, друга — шдустр1альне суспiльство, третя — постшду-стр1альне суспiльство [2]. Вiн стверджував, що перша хвиля характеризу-еться поняттям «сила», друга — поняттям «багатство», а третя — поняттям «знання». В аграрному суспiльствi владу отримував той, хто мав бшьшу силу, в шдустр1альному суспiльствi вигравали грошi та майно, в постшду-стр1альному — розум, знання та шформащя. Проте автор зазначае, що вс цi три елементи можуть бути конвертоваш в iншi. Наприклад, за допомогою сили можна добути грошi та iнформацiю, за грошi можна купити зброю та знання, знанням можна добути грошi та збшьшити свою армiю.
Таким чином, виходячи з означених концепцш, можна стверджувати, що вшни в аграрному суспшьсга були обумовленi своерiднiстю аграрно'1 еко-номiки. Система оргашзацп тако'1 вшни грунтувалась лише на специфiчному функцюнуванш аграрного сектору, що виражалося в явнш сезонностi бойо-вих дш, нестандартизованостi iндивiдуального озброення, нерегулярнiй та натуральнш оплатi найманих во'1'шв, прим1тивних засобах зв'язку та домшу-ванш усних наказiв. Також був характерним високий рiвень шдивщуально-го та колективного насилля. Основними ж суб'ектами з1ткнень виступали найчаспше окремi особи з певним сощальним статусом у структурi аграрного суспiльства [3, с. 214].
1з приходом шдус^ального суспшьства змшилися i стандарти военних дш. У перiод коли масове виробництво стало характерним для тогочасно1 економши, масове знищення стало характерним для вшн промислово1 епо-хи. Вшнам «друго'1 хвилЬ> притаманнi таю риси: 4i™i цiлi та ч^ка орiента-цiя, змiцнення влади всередиш держави, розширена мiжнародна економiка та пол^ика, наявнiсть регулярних масових армш та 1хня надшвидка мобшь-шсть, зброя масового знищення. Основними суб'ектами стають держави з нацiональними урядами [3, с. 214].
У постшдус^альному або шформацшному суспiльствi вiйна набула зовам шшого значення [4]. Ii базовими характеристиками стають: створен-ня спецiалiзованих мобiльних пiдроздiлiв у рiзних видах вiйськ, перетво-рення шформацп на iнструмент ведення вiйни, освоення космiчного простору, комп'ютеризацiя управлшня на всiх рiвнях. При цьому суб'ектами вшни стають цившзацп, чие протистояння пов'язане з фундаментальною шфраструктурою суспшьства [3, с. 214].
Зважаючи на той факт, що мережш вшни е специфiчним видом шформацшних вшн, зупинимось бшьш детально на аналiзi феномену iнформацiйних вшн, яю притаманнi постiндустрiальним суспiльствам. Термш «шформа-цiйна вшна» вперше був використаний американським експертом Томасом Рона в 1976 р. у звт для компанп Boeing. Т. Рона наголосив, що шформащя стае все бшьш вразливою цшлю не лише в военний час, але й у мирний [5]. Визначень дефшшп «шформацшна вшна» безлiч. Дослiвний переклад тер-мiна information war з англшсько1 мови на украшську може звучати i як «iнформацiйне протиборство», i як «iнформацiйна вiйна».
1нформацшна вiйна супроводжуеться активними методами трансформа-цп iнформацiйного простору задля нав'язування певно1 моделi свiту, що забезпечить у подальшому бажанi типи поведшки [5]. Це всеохоплююча та цшюна стратегiя, що зумовлена зростанням щнносп шформацп у питаннях командування, управлшня, пол^ики, економiки та суспiльного життя [6]. Цiль шформацшно1 вiйни постае у змш розстановки сил та позицш у сус-пiльствi шляхом володшня, оприлюднення та трактування певно'1' шформацп. Таким чином, шформащя може бути як зброею, так i метою шформа-щйно"1 вшни [7].
1нформацшш вiйни можуть не лише супроводжувати военш дп, а й про-водитися взагалi окремо. У чистому виглядi вони передбачають ведення вiйни без фiзичноi учасп людини, що зводить кiлькiсть жертв до мшмуму. Також iнформацiйнiй вшш притаманний дистанцiйний характер ведення бойових дш [8], де об'ектом впливу стае розум супротивника, а не просто тшо, як це було у попередшх типах вшн. Сама ж шформацшна зброя е зброею несмертельно! дп, вона наносить поразку супротивнику без завдан-
ня матер1альних та людських втрат [6]. Метою стае щентичшсть шдивща, цшеспрямована змша 1! параметр1в [9]. Тому шформацшна вшна е бшьш привабливою, оскшьки вона потребуе набагато менших матер1альних та людських затрат при всеохоплюючому масштаб! дш.
Хоча шформацшний вплив фактично юнував завжди, проте в давш часи, коли головним способом здобути перевагу було насилля, а головною воен-ною здобиччю були матер1альш та територ1альш блага, суть шформацшно-го фактора була далеко не основною. Можливють шформацшного впливу виникла з розвитком технологш та комушкацш, появою шформацшного суспшьства та розвитком глобал1зац1йних процеав. Глобал1зац1я е всесв1т-шм за масштабом процесом, головною ознакою якого е обширшсть, широ-комасштабшсть прояв1в. Основними наслщками цього процесу виступають розподш праш, розвиток м1ждержавних комушкацш, м1грац1я в масштабах ус1е'1 планети катталу, людських та виробничих ресурав, стандартизашя законодавства, економ1чних та техшчних процес1в, а також наближення культур р1зних кра1н. Це об'ективний процес, якому притаманний системний характер, тобто вш охоплюе вс1 сфери життя суспшьства. Глобал1защю часом репрезентують як причинну теор1ю, тобто певн1 р1зновиди глобальних процес1в спричиняють певн1 результати; шод1 це ц1ла низка концепцш, як1 пояснюють, як сл1д розум1ти глобальну систему; 1нод1 це р1зновид 1деолог1'1 [10, с. 128].
Сьогодш найшвидшим способом передач1 1нформац1'1 е 11 передача за допомогою всесв1тньо'1 мереж1 1нтернет, що актуал1зуе проблематику ме-режних в1йн, як1 здшснюються у простор1 1нтернету. Всесв1тня мережа 1н-тернет усп1шно функц1онуе приблизно з 70-х рр. ХХ ст. [11, с. 22-28], при-чому з кожним роком можливосп, яю надае ця мережа, все бшьше зростають. 60 рок1в тому, якщо б ми хотши переслати 30 сторшок тексту на в1дстань 5 тис. км, довелося б чекати 10 дшв та витратити близько 30 долар1в за по-слуги поштового зв'язку. 15 рок1в тому, швидше за все, ми б використали факс 1 витратили приблизно годину часу та близько 50 долар1в. Сьогодш ж на щ операцп знадобиться не бшьше 3 секунд, а вартють не перевищуе 3 цешив [12].
Таю разючi зм1ни за такий короткий час не демонстрував ще жоден зааб людсько! комунiкацii, що подарувало шформацшнш в1йн1 нове та 61льш функцюнальне поле битви. Так виникли мережш в1йни. Мережнi в1йни — це новий вид вшни на сощальному р1вн1, в1дм1нний в1д традицiйних форм военних дш, у якому учасники використовують мережш форми оргашзацп, стратегИ, технологи, що вщповщають можливостям та вимогам шформа-ц1йно1 епохи [13, с. 18]. Р1з^ в1дм1нн1сть мережно! в1йни в1д традицiйноi полягае не лише в тому, що вона не уражае ф1зично людей, але й у тому, що
головш учасники не намагаються вибудувати формальш, автономш, 1ерар-хiчнi оргашзацп, а ведуть та координують сво! дп у «мережш» способи, без ч1тко визначеного центрального керiвництва. Суб'екти мережно'1' вiйни переважно недержавш та позадержавнi, вони за сво'ми масштабами можуть бути субнащональними i наднацiональними [13, с. 19]. Таким чином, це робить мережну вшну бшьш привабливою та бшьш легкою у використанш.
1снуе три широю категорп дiячiв у мережнш вiйнi, кожна iз яких мае певш стратеги ведення вiйни (табл. 2).
Таблиця 2
Категорп дiячiв мережноТ вiйни та тхш стратеги ведення вшни
Категорн Стратегiт
Актив1сти З61р iнформацii
Оприлюднення iнформацii
Дiалог
Координування дш
Ло6iювання
Хактив1сти Вiртуальне блокування
Електронно-поштовi «бомби»
Злом сайтiв та проникнення в комп'ютер
Розповсюдження вiрусiв
К1бертерористи Юбератака
Кi6еро6орона
У табл. 2 видшено три категорп дiячiв мережно'1 вiйни, кожнiй iз яких притаманна та чи шша бойова стратепя. Першому типу — активiзму — ха-рактернi збiр шформацп на певних сайтах та п оприлюднення в мереж1, побудова конструктивного дiалогу та обмiн iдеями, координування дш та лобiювання. Даний тип використовуе 1нтернет для пiдтримки певних вимог або справи. Хактивютам властивi бшьш радикальш дii: вiртуальне блоку-вання сайпв та !х злом, розповсюдження електронно-поштових «бомб» та вiрусiв. Цей тип е певним союзом мiж хакерством та активiзмом. Кiберте-роризм мае за мету стратепю юбератаки або кiбероборони. Ця категорiя означае вихщ тероризму в кiберпростiр та несе конкретш людськi та мате-рiальнi втрати. У напрямi вщ першох категорii до останньох шкода вщ !хньо! дiяльностi зростае, проте це ще не означае !х полiтичноi значущостi та ва-
гомост 1хшх дiй. 3bícho, ч^ких рамок не icHye. Та сама поштова «бомба» може розглядатися i як хактивiзм, i як юбертероризм.
Важливо зазначити, що один i той же суб'ект може займатися вама трьома видами дiяльностi. Юбертерорист може збирати iнформацiю про певний об'ект в Iнтернетi, пyблiкyвати певш пропагандистськi матерiали, координувати сво! дп за допомогою електронно! пошти та потсм нанести кiбератакy (примiром, проникнення в систему управлшня польотами л^аюв, щоб спричинити 1х зiткнення) [13, с. 228-229].
Висновки. Характер вшни протягом вторичного розвитку сyспiльства постшно змiнювався. Iнформацiйна вiйна е вшною iнформацiйного суспшь-ства, вона зводить до м^муму людськi втрати. 1нформацшним вiйнам притаманний дистанцiйний характер. Ид час таких вшн не використову-еться зброя масового знищення, натомють вiдбyваеться контроль потокiв шформацп, за допомогою яких змшюеться, коректуеться та впроваджуеть-ся та чи шша модель мислення та сприйняття у широю маси. Слiд зазначити, що шформащя для тако! вшни може бути як метою, так i зброею. Безумовно, виникнення такого нового типу вшни пов'язаний iз процесом глобалiзацií, який дае змогу розповсюджувати на великш швидкостi та на широю масштаби ту чи шшу iнформацiю.
Мережнi вiйни е специфiчним видом iнформацiйних вiйн. Використання 1нтернету в iнтересах вiйни може як спричиняти позитивш, нешкiдливi на-слiдки (ефективнi iнстрyменти активiзмy), так i руйнувати та завдавати тяжких збитюв комп'ютерним технологiям, системам та людям, крашам. Використання хакерських технологш та прийомiв тдривного характеру задля завдання тяжко! (iнодi навiть матерiальноí) шкоди несе той негативний вщ-биток мережно! вшни, з яким намагаеться боротися кожна кра'ша окремо та св^ова спшьнота в цiломy. Мережнi вiйни поступово витюняють традицiйнi вiйни, адже подальший розвиток комyнiкацiйних технологiй та техшчного прогресу загалом лише сприяе переходу вщ затратно! та чисельно! за жертвами вшни до мережно! вшни, яка е набагато випдшшою та легшою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования : [пер. с англ.] / Даниел Белл. - М. : Academia, 1999. - 956 с.
2. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство й сила / Елвш Тоффлер ; [пер. з англ. за ред. Н. В. Бордуково!, I. З. Цехшстро]. - Х. : Акта, 2003. - 685 с.
3. Денисенко I. Д. Сучасш вшни: нов1 шдходи та штерпретацп / I. Д. Денисенко // Вюн. Харк. нац. ун-ту ¡м. В. Н. Каразша. Сер1я: Питання полггологп. - Х., 2008. -№ 810. - Вип. 12. - С. 212-218.
4. Требш М. П. ¡нформацшне суспшьство: вшни ново! епохи / М. П. Требш // Вiче. -2002. - № 4. - С. 64-68.
5. Персональный сайт журналиста Таис Гусельниковой [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.tais-orld.com/articles/information-war/chapter1.htm.
6. Боброва А. Г. Основш форми сучасного полггичного насилля : авторе ф. дис. ... полгг. наук : спец. 23.00.01 «Теорiя та iсторiя полггично! науки» / А. Г. Боброва. -К. : Ки!в. нац. ун-т iменi Тараса Шевченка, 2005. - 14 с.
7. Манойло А. В. Информационно-психологическая война: факторы, определяющие формат современного вооруженного конфликта [Електронний ресурс] / А. В. Манойло. - Режим доступу: http://psyfactor.org/lib/psywar35.htm.
8. Информационные войны [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://infwar.ru/ review.php?num=7.
9. Куц Г. М. 1дентнчшсть сощальна та шднвщуальна: пол^олопчна експлшащя / Г. М. Куц // Сучасне суспшьство: полггпчш науки, соцюлопчш науки, культуро-лопчш науки : зб. наук. пр. / ХНПУ iменi Г. С. Сковороди. - Х. : ФОП Петров В. В., 2013. - Вип. 1 (3). - С. 48-67.
10. Гарел Е. Глобалiзацiя / Ендрю Гарол // Короткий оксфордський полггичний словник : пер. з англ. / за ред. I. Маклша, А. Макмшана. - К. : Вид-во Соломп Пав-личко «Основи», 2005. - С. 127-130.
11. Денисенко I. Д. Сощальш мережi в контексп соцюкультурного тдходу: еврис-тичний потенщал дослщження / I. Д. Денисенко // Сучасне суспшьство: пол^ич-ш науки, соцюлопчш науки, культуролопчш науки : зб. наук. пр. / ХНПУ iменi Г. С. Сковороди. - Х. : ФОП Петров В. В., 2013. - Вип. 1 (3). - С. 22-28.
12. Панарин.com «Информационная безопасность» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.panarin.com/doc/56/.
13. Мереж1 i мережш вшни: майбутне терору, злочинносп та бойових дш / [за ред. Дж. Арквшли, Д. Ронфельдта ; пер. з англ. А. !щенка]. - К. : Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2005. - 350 с.
СЕТЕВЫЕ ВОЙНЫ: СУЩНОСТЬ И ОСНОВНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Куц М. Ю.
Специфическим видом информационных войн являются сетевые войны, которые постепенно вытесняют традиционные войны. Информационные войны характерны для обществ постиндустриального типа. Объектом влияния становится разум противника, а не просто тело, как это было в предыдущих типах войн. Аргументировано, что информация для такой войны может быть как целью, так и оружием. Развитие коммуникационных технологий способствует переходу от затратной и многочисленной по жертвам войны к сетевой войне, которая является более выгодной и легкой. Приведены основные виды современных сетевых войн, выявлены их базовые характеристики.
Ключевые слова: сетевая война, информационная война, постиндустриальное общество, Интернет, глобализация.
NET WARS: ESSENCE AND MAIN FEATURES
Kuts M. Y.
A specific type of information warfare is the network wars which are gradually pushing out conventional. Wars have existed from ancient times; they can be understood as an organized armed struggle between states or groups of states, nations or classes and more. The article analyzes the phenomenon of war through the prism ofpostindustrial society concepts (D. Bell and E. Toffler). Based on the aforementioned concepts, it can be argued that the system of war in agrarian society was based only on the specific activities in the agricultural sector, which was reflected clearly in fighting seasonality, non-standard individual weapons, an occasional payment of hired soldiers, primitive communications and dominance of verbal orders. There was a high level of individual and collective violence as well.
With the advent of industrial society standards of war have changed. At a time when mass production became characteristic of contemporary economics, mass destruction became characteristic of the industrial era wars. 'Second wave' wars have the following features: clear goals and a clear focus, strengthening the power within the state, expanded international economics and politics, the presence of regular mass armies and their high speed mobility, weapons of mass destruction.
In post-industrial or information society war obtained a completely different meaning. Its basic features are: specialized mobile units in different types of troops, transformation of information into a tool of warfare, space exploration, and computerization at all levels. With all this going on war subjects are civilizations, whose resistance is associated with the fundamental infrastructure of society. The object for the influence is not only enemy's body but his mind as well as it used to be earlier. It is proved that information for such wars can be a purpose and a weapon at the same time.
Information warfare, like a network war, is accompanied by active methods of transforming information space for the imposition of a world model that will provide further desired behaviors. This is a comprehensive and integrated strategy that caused by rising value of information in matters of command, control, politics, economy and social life. The purpose of information war appears to change the balance ofpower and position in society by possession, publication and interpretation of certain information. It's argued that information for such a war can be a goal, as well as weapons. The development of communication technology facilitates the transition from costly and numerous victims of the war to a network that is far more profitable and easier.
Network war is a new kind of war on the social level, different from traditional forms of hostilities in which participants use network forms of organization, strategies, technologies and capabilities that meet the demands of the information age. The sharp difference from the traditional network war is not only that it does not physically affect people,
but also the fact that the main participants are not trying to build a formal, independent, hierarchical organization, and lead and coordinate their actions «online», without clearly defined central leadership. Subjects ofnetwork war are mainly private and non-governmental; they can be sub-national and supranational in scale. The basic types of modern networking wars revealed their basic characteristics. It's reported that the use of the Internetfor the benefit of war can cause both positive harmless effects as well as destroy and cause serious damage to computer technologies, systems and people, countries, etc.
Key words: network warfare, information warfare, post-industrial society, the Internet, globalization.
