CC BY
28
Н.П. Борецька
МЕХАН1ЗМИ УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ У СФЕР1 ОХОРОНИ ПРАЦ1
Сучаснi тенденци розвитку ринкових вiдносин свiдчать, що обов'язковою складовою при вирiшеннi питання забезпечення економiчного розвитку Украши е усунення впливу чинникiв руйнування трудового потенщалу та попередження соцiальних ризиюв. Зменшення цих ризикiв потребуе спрямованосп дiй суб'ектiв сощально-трудових вщносин на досягнення вiдповiдностi заходiв, що
запроваджуються, державним соцiальним стандартам (нормативам). Крiм мiнiмальних державних соцiальних гарантш орiентирами мають бути гаранта договiрного регулювання трудових вiдносин. Тому при формуванш заходiв усе 6шьшо'1 актуальносп набувае не тiльки оцiнка ризику виникнення тих чи шших сощальних небезпек, а й розробка мехашзму реалiзащi 1х попередження та ефективносп функцiонування системи соцiального захисту.
Окремi питання забезпечення соцiального захисту, управлшня його ефективнiстю, економiчних основ сощального захисту, регулювання розвитку соцiально-трудових вщносин у контекст попередження соцiальних ризиюв викладено в публiкацiях О. Амош^ Д. Богинi, З. Варналiя, О. Гршново'1', Б. Кваснюка, А. Колота, Е. Лiбановоi, Л. Лiсогор, Н. Лук'янченко,
0. Мартяково'1', I. Миценка, С. Мельника,
1. Новак, В. Новкова, О. Новково'1', Г. Осового, В Пастушенка. Проте вiдсутня постановка питання щодо визначення сощальних ризиюв у сферi охорони пращ та формування стратепчних пiдходiв до 1х управлiння, попередження та усунення.
Мета статл полягае у визначеннi сощальних ризиюв у сферi охорони пращ та розробщ пропозицiй щодо '1'х попе-редження.
Суспшьство завжди перебувае в умовах ризику. Намагаючись захистити себе, людина впроваджуе новi засоби захисту, породжуе тим самим новi види ризику та новi масштаби його поширення. Сучасний етап розвитку економжи Украши характеризуеться наявнiстю значно! кiлькостi соцiальних ризикiв, якi е продуктом високих темтв соцiальноi та технологiчноi модершзацп. Особливе мiсце серед них займають ризики у сферi охорони працi.
Одне з головних прав людини в соцiально-трудовiй сферi - це право на безпечш умови пращ та повне вщшкодування шкоди внаслiдок 1х незабезпечення. Проте саме у сферi охорони працi прояв сощальних ризиюв посилюеться.
Пiд соцiальними ризиками у сферi охорони працi слщ розумiти можливi небезпеки, реалiзацiя яких мае негативш наслiдки для життя, здоров'я, працездатностi, матерiального
добробуту, психолопчного стану працюючоi людини, й ам^ та нащадкiв. Особливiстю таких ризиюв е те, що 1х наявнють обумовлена, з одного боку, незабезпеченням законодавства про охорону пращ, прав i гарантiй, а з шшого - невиконанням норм, правил, стандарт тощо у сферi охорони працi.
Мiра ймовiрностi реалiзацii соцiальних ризикiв залежить вiд стану умов i охорони працi: чим гiрше показники стану охорони пращ, тим бшьша ймовiрнiсть реалiзацii ризиюв.
© Борецька Натал1я Петр1вна - доктор економ1чних наук, професор, ректор. 1нститут ринку та сощально1 политики, Донецьк.
Стан умов i охорони працi на сьогодш характеризуеться негативно. В умовах, що не вiдповiдають саштарно-ппешчним вимогам, працюють близько 30% зайнятих. Щодня травмуеться майже 63 пращвники, iз них трое зi смертельним наслщком.
В УкраНш кожен четвертий зайнятий у несприятливих саштарно-пп-ешчних умовах працi - ж^к^.^ЬтезТШн^ (несприятливГ) умови працi чинять свiй негативний вплив на стан материнського здоров'я, що впливае на здоров'я дитини та рiвень дитячо! смертность До того ж на стан здоров'я подальших поколшь негативно впливае попршення здоров'я жiнки на виробництвi, що в умовах поглиблення демографiчноi кризи стае загрозою нацiональнiй безпецi Украши.
Офiцiйна статистика свiдчить про високу смертнють чоловiкiв у працездатному вщ1 Небезпечнi та шкiдливi умови пращ е одним iз чинникiв високо'1' передчасно! смертностi серед чоловiкiв. Так, за останш три роки в середньому 38% пращвниюв чоловiчоi статп зазнали передчасно'1' смертi внаслiдок виробничо'1 травми або отруення.
Зниження життевого рiвня та загроза залишитися без роботи змушують людей працювати в умовах шдвищеного ризику. Не випадково в Укра'ш рiвень виробничого травматизму, особливо з важкими наслiдками, значно вищий, нiж у захiдних кра'нах.
Аналiз даних офщшнох статистики свщчить, що впродовж останнiх трьох роюв виробничий травматизм як загальний, так i зi смертельним наслiдком в УкраНш знижуеться. Так, у 2006 р. кшькють випадкiв травматизму на виробницт порiвняно з 2005 р. зменшилась на 8,1%, у тому чист смертельних випадкiв - на 0,9%. Позитивну динамжу отримано не за
рахунок посилення безпеки пращ й державного нагляду та громадського контролю за дотриманням норм i правил з охорони пращ. Серед чинниюв, що й обумовлюють, таю:
по-перше, це високий рiвень приховування виробничих травм, що свiдчить про "тсшзащю" сощально-трудових вщносин у сферi охорони пращ. Так, за перюд 1990-2005 рр. бшьш нiж триразове зменшення кшькосп потерпiлих вiд нещасних випадкiв було досягнуто за рахунок приховування випадюв травматизму на виробницга, через вщсутнють 1х реестраци або вiднесення до побутового травматизму. На сьогодш три з чотирьох виробничих травм вщбуваються з утратою працездатносп, а кожна друга спричиняе втрату працездатносп бшьше 50%;
по-друге, зниження кшькосп зайнятих у несприятливих умовах пращ вщбуваеться не за рахунок полшшення умов пращ, а завдяки зниженню промислово-виробничого персоналу. Рiвень загально! зайнятостi збiльшуеться в основному за рахунок пращвниюв, якi досягли та (або) переступили пенсшний вш (непрестижнi роботи - вахтер, сторож, прибиральник тощо) i за рахунок сшьських мешканцiв, де, як правило, працюють люди похилого вжу;
по-трете, на фош зменшення загального числа людино-дшв непрацездатностi, показник на одного потертлого, навпаки, росте, що свщчить про тдвищення тяжкостi травм, а вщповщно i 1х наслiдкiв.
Ощнюючи державну полiтику у сферi охорони пращ, можна констатувати деякий шдиферентний шдхщ до забезпечення функцiонування ефективно! системи управлiння охороною працi. Останш управлшсью рiшення у сферi охорони пращ тдтверджують це. Так, функцп з комплексного управлiння
охороною пращ передано
Держпрпромнагляду, який
е державним органом контролю i нагля-ду за станом охорони пращ (Постанова Кабшету МЫс^в Украши № 1640 вщ
23.11.2006 р.). Ця структурна перебудова обумовила прийняття Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украши "Про затвердження типових положень про Головне управлшня працi та сощального захисту населення обласно!, Кшвсько! мюько!, управлiння працi та сощального захисту населення Севастопольсько! мюько! та про управлшня пращ i сощального захисту населення районно!, районно! в мм. Киевi i Севастополi державно! адмшютраци" (№ 790 вiд
30.05.2007 р.), яка зобов'язуе лшвщувати структурш пiдроздiли, що займаються вирiшенням питань охорони пращ. Що стосуеться оргашв мюцевого самоврядування, то лiквiдацiя таких структурних шдроздшв здiйснюеться на 1'х же розсуд. 1снуе висока вiрогiднiсть того, що для економи в бшьшосп мiст i районiв Украши структурш шдроздь ли, якГ виршують питання державного управлiння охороною пращ, будуть лшвщоваш.
Забезпечення захисту працюючих вГд соцiальних ризиюв у сферi охорони працi потребуе розробки системи заходiв щодо аналiзу, яюсно! оцГнки, контролю, вимiрювання, попередження та усунення. Сьогодш цю проблему слщ розглядати крГзь призму дiевоi сощально! полГтики, створення ефективно! системи управлшня охороною пращ.
Найважливiшi правовi документи держави ще! спрямованостi (Концепщя управлiння охороною працi, Про основш напрями розвитку трудового потенцiалу в Украт на перiод до 2010 р. тощо) мають визначати довгостроковГ, середньостроковi та короткостроковГ цГлГ та прюритети у сферi охорони пращ.
Завдання сучасно'1 державно'].' полiтики щодо попередження соцiальних ризикiв у сферi охорони працi потребують конкретизаци в Державнш програмi сощ-ально-економiчного розвитку "Укра'ша-2010", мiжгалузевiй комплекснiй програмi "Здоров'я наци" на 2002-2011 рр., проектах Державно'1 програми еконо-мiчно-
го та соцiального розвитку Украши на 2008 р., Загальнодержавно'1 сощально'1 програми "Збереження та розвиток трудового потенщалу Украши на 20082017 роки" Ï3 визначенням шляхiв, обсяпв фiнансування, термiнiв розв'язання назрiлих проблем, що посилюють цi ризики.
Формування мехашзму управлiння соцiальними ризиками у сферi охорони працi треба здшснювати у напрямi припущення прийнятного ризику, за межами якого виникають вияви безпеки руйнування трудового потенщалу. Як прийнятний ризик виступають мЫмальш сощальш гаранта в сферi охорони пращ, яю являють собою встановленi законодавством та нормативно-право-вими документами з охорони пращ права, гаранта, норми тощо.
В умовах ринково'1 трансформаций економiки Украши для шдвищення ефективностi функцiонування системи попередження та усунення сощальних ризикiв у сферi охорони працi необхiдна розробка та запровадження науково-методичного забезпечення i моделей соцiального захисту на рiзних рiвнях управлiння (кра'ша, регiон, галузь, пiдприeмство). У цьому сена зростае значення договiрного регулювання соцiально-трудових вiдносин у цiй сферь
З одного боку, воно виступае механiзмом реалiзацiï законодавства про охорону пращ i, таким чином, суттево впливае на управлшня сощальними ризиками. З шшого боку, дае можливють
забезпечити бшьш високий рiвень прав i гарантiй охорони працi, тим самим збшьшити порiг допустимо!' безпеки -прийнятний ризик.
Вщзначаючи роль договiрного регулювання сощально-трудових
вiдносин, необхiдно пiдкреслити, що воно потребуе удосконалення щодо якюного змiстовного наповнення угод i колдоговорiв. При цьому прiоритетнiсть у формуванш та реалiзацii вiддаеться заходам, що можуть суттево вплинути на скорочення матерiальних наслiдкiв ризикiв.
У цiлому формування та реалiзацiя механiзму управлiння сощальними ризиками у сферi охорони пращ передбачае:
удосконалення законодавства та нормативно-правово'1 бази з охорони правд з метою забезпечення реалiзацii стратегiчного прiоритету якостi трудових вщносин;
удосконалення регулювання
соцiально-трудових вiдносин у сферi охорони працi, 1'х "детЫзащю";
розробку й упровадження методологи та критерив оцiнки управлшня соцiальними ризиками в сферi охорони пращ;
розробку й упровадження державного сертифката оргашзаци робгт з охорони працi, який визначае комплекс заходiв, що здiйснюються сторонами со-цiального дiалогу з виконання вимог i обов'язкiв, установлених законодавством, державними нормативними актами з охорони пращ та документами договiрного регулювання охорони пращ;
створення дiевоi системи сощального захисту у сферi охорони працi, забезпечення затребуваностi й реалiзацii прав працюючих;
забезпечення прюритетносп
фiнансування профiлактичних заходiв, спрямованих на усунення причин, що спричиняють фактори ризику для
здоров'я та життя працюючих на виробницт, сприяння розвитку системи страхування виробничих ризиюв;
запровадження сощальних
стандартiв вiдповiдальностi бiзнесу у сферi працi;
забезпечення затребуваностi вщпо-вiдальностi до винних у порушенш законодавства про охорону працi.
Лггература
1. Борецька Н.П. Соцiальний захист населення на сучасному етапi: стан i проб-леми: Монографiя. - Донецьк: Янтра, 2001. - 352 с.
2. Концепщя управлшня охороною пращ вщ 22.10.2001 р. № 432 // 1нформ. бюл. з охорони пращ. - 2001. - № 4. -С. 33-39.
3. Новкова О.Ф. Сощальна безпека: органiзацiйно-економiчнi проблеми i шляхи виршення. - Донецьк: 1ЕП НАН Укра'1'ни, 1997. - 459 с.
4. Про основш напрями розвитку трудового потенщалу в Украiнi на перюд до 2010 р.: Схвалено Указом Президента Укра'Хни вiд 3 серпня 1999 р. № 958/99 // Офщшний вiсник Укра'ни. - 1999. -№ 31. - Ст. 1608.
