CC BY
20
GoncharukI.V. Formation securities market in Ukraine
In the article the periods of formation and development of securities market. Informal Sector Research MPS show that regulatory impact on the state of its functioning is very limited, and it allows to realize different "shadow" schemes of economic activity.
It is shown that the actual formation of MPS began to issue T-bills. The current stock trading system limits the number of participants reduces the accuracy of market valuation of securities and prevents the free flow of capital towards its most efficient use.
Keywords: exchange, investments, bonds bills (government bonds), First Securities Trading System (PFTS), the stock market (MPS)._
УДК 630*6 Ст. викл. О.1. Горохвський, канд. екон. наук -
Академш муниципального управлтня АМУ, м. Кшв
МЕХАН1ЗМИ ЗНИЖЕННЯ НЕЛЕГАЛЬНОГО ОБ1ГУ Л1СОПРОДУКЦ11
Розглянуто проблему нелегального об^у люопродукци. Визначено основш фактори впливу, яга призводять до корупци у люовому секторг Проаналiзовано в^-чизняне законодавство та публжаци експер^в Свггового банку, на осжга яких визначено корупцшш ризики у сферi люокористування Укра!ни. Запропоновано сукуп-шсть шструменпв зменшення нелегального об^у люопродукци в Укра1ш.
Ключовг слова: мехашзми, нелегальний общ корупщя, люопродукщя.
Корупщя гiрше проституцп. Проституцiя ставить тд загрозу моральтсть одта людини, коруп-Ця ставить тд загрозу моральтсть цтог крати.
Карл Краус
Виршення проблеми сталого управлшня люами е непростим завдан-ням. Полггичш процеси в люовому сектор^ завдяки яким досягаються штере-си дом1нуючих груп ошб, вщбуваються не прозоро. Часто трапляеться, що використання державних л1шв погоджено за закритими дверима без вщома або згоди защкавлених сторш, яких 1золюють вщ процешв дискусп та кон-сультацш. Громадсью штереси бщшшо! частини населення, як значною мь рою залежать вщ л1с1в, зневажають на користь особистих потреб ел1ти. Не-щодавня поява в засобах масово! шформацп листа [1] пращвниюв люового господарства Президенту Укра!ни щодо корупцшних дш нишшнього голови Державного агентства люових ресуршв тшьки тдтримують викладене вище.
Зрозумшо, що потр1бш кроки в напрям1 покращення политики та практики у люовому сектор! мають бути зроблеш задля того, щоб посадов1 особи люово! галуз1 були бшьш вщповщальними та тдзвггаими. Це передбачае вдосконалення мехашзм1в регулювання люокористування на вих етапах заго-т1вл1 та обку люопродукцп.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Проблема нелегально! заго-т1вл1 деревини 1 корупцп в люовому сектор! останшм часом привертае дедал1 бшьшу увагу м1жнародних оргашзацш та наукових кш у зв'язку з тим, що во-на призводить до значних економ1чних та еколопчних втрат кра!н. Багато публжацш з виршення ще! проблеми вийшло з-тд пера експертав Свггового банку, ФАО та ш. В Украш цьому питанню також придшяють дедал1 бшьше уваги у зв'язку 1з необхщнютю пристосування нацюнального законодавства
до вимог свиово! спшьноти, а також з метою еколопчно безпечного, сталого розвитку люово! галузi. Зважаючи на це, подальшi дослiдження механiзмiв зменшення нелегального об^ люопродукцп е необхiдними i важливими.
Виклад основного матер1алу. У науковш лiтературi [2] корупцiю пов'язують з недолiками правово! системи, зокрема з недолжами законiв i не-долiками !х дотримання.
Недолiки закошв - це конфлiкти в правових нормах, в яких "встанов-леш права на ресурси не вщповщають уявленням людей"; порушення, якi не-можливо виявляти, коли закон прописаний так, що його важко виконувати; недостатньо серйознi стягнення, якi не можуть стримувати вiд злочинно! по-ведiнки. Недолiки дотримання законодавства - це неефективне розв'язання конфлжту, несправедливе застосування закону, зокрема упередженють, зас-тупництво та корупцiя; невиконання закошв установами, що працюють у ль совому секторi; вiдсутнiсть контролю дотримання закошв за межами люово-го сектору.
Як засвщчують дослiдження експерпв Свiтового банку [3, 4], в Укра-1ш пiдзаконнi акти не вщповщають реалiям часу та основним законам у цш галузi. Ус процедури в лiсовому господарствi регулюються бiльш, нiж одним нормативним актом. Деяю регуляторнi пiдзаконнi акти мають статус "тимча-сових", проте дтоть протягом тривалого часу (наприклад, тимчасовий порядок видачi сертифiката про походження лiсоматерiалiв вже дiе 4 роки). Лис-ти, рекомендацп та роз'яснення Держагенства люових ресурсiв мають не ре-комендацiйний, а обов'язковий характер. Шдзаконш акти фактично встанов-люють додатковi обов'язки для посадових ошб та лiсокористувачiв. Зокрема, для отримання сертифiката про походження лiсоматерiалiв Наказ Держагенства передбачае необхщнють подання додаткових двох документiв.
Законодавство Укра!ни е неефективним у частиш зловживань при ви-дiленнi дшянок пiд житлову забудову на землях люового фонду, заготiвлю деревини в обхщ загального порядку рубок головного користування тощо. Так, за проведеними дослщженнями експертiв Свiтового банку, закони та порядки, як дтоть у лiсовому секторi Укра!ни ускладнюють доступ громад i бiзнесу до використання люових ресурсiв. Так, повноваження оргашв лiсово-го господарства щодо припинення/заборони тдприемницько! дiяльностi нечетко врегульованi в частинi пiдстав i строкiв застосування цих заходiв. Ок-рiм цього, законодавство Укра!ни передбачае спрощений порядок притягнен-ня до адмшютративно! вiдповiдальностi. Це дае право адмшютративному органу без складання протоколу про адмiнiстративний проступок i без прийнят-тя постанови у справi стягувати штрафи на мющ вчинення проступку, що водночас створюе можливосп для недобросовiсних посадових оиб отримува-ти грошi вiд порушниюв без оформлення квитанцiй [3].
О^м цього, прослiдковуеться непрозорiсть у дiяльностi державних лiсогосподарських пiдприемств. У вщкритих джерелах недостатньо вщповщ-но! шформацп, процедури залучення громадськостi до здшснення люово! по-лiтики неврегульованi. Ситуащя погiршуеться непрозорим механiзмом оплати пращ i низьким 11 розмiром. Державнi чиновники в лiсовому секторi отри-мують порiвняно низьку заробину платню (в середньому 1787 грн у 2010 р.),
проте вщповщають за охорону ресурсу, що мае велику комерцiйну цiннiсть (стиглий лю). Оскiльки лiс належить до дефщитних ресурсiв, вартiсть його рубки е невисокою, а економiчна рента за деревину залишаеться високою, то з'являються сильнi мотиви порушити правила i дати хабар, щоб отримати бшьшу частину цих ресурсiв. Хоча нелегальш вирубки вносять помiтний вклад у винищення лiсiв, бiльша частина з них зникае внаслщок так звано! "законно!" дiяльностi апарату лiсових чиновниюв.
Також певних корупцiйних ризикiв набувае проблема складност доз-вiльних процедур щодо користування лiсовими ресурсами. Так, для надання адмшстративних послуг (надання люу у тимчасове користування, змша цiльового призначення лiсових дiлянок, вирубування дерев i чагарникiв, пе-реведення земель люового фонду до шших категорiй) у лiсовому господар-ствi залучено забагато державних органiв. Нормативно-правовi акти Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни та центральних органiв виконавчо! влади по^зному рег-ламентують процедурнi дi! у сферi лiсокористування. Закони не повною мь рою й нечiтко регулюють цi процедури. Максимальнi строки надання послуг невиправдано велик або ж регламентащя !х тривалостi взагалi вщсутня. Плата за адмiнiстративнi послуги чiтко не врегульована [3].
У проблеми нелегального обшу лiсопродукцi! немае единого ршення i !! усунення потребуе комплексу заходiв, спрямованих на боротьбу з фунда-ментальними факторами корупцп: низькою заробiтною платнею пращвниюв лiсового господарства та високою рентою лiсоматерiалiв, слабкими шститу-тами або вщсутшстю звiтностi з боку чиновниюв люового сектору. Кра!ни використовують широкий набiр iнструментiв регулювання лiсових вщносин, якi спрямованi на зменшення нелегально! дiяльностi у сферi люокористуван-ня. Основш з них подано на рис.
Рис. Еколого-економiчнi шструменти регулювання нелегального об1гу тсопродукци
Добровшьш заходи з контролю за нелегальним обшом люопродукцп, такi як сертифжащя лiсiв, екомаркування, екобудiвництво, полiтика корпоративно! та сощально! вiдповiдальностi, можуть частково вирiшити цю проблему. Сертифжащя лiсiв е одним з шструменлв стримування нелегальних рубок та шших правопорушень у люовому секторi, що сприяють сталому уп-равлiнню лiсовими масивами. За умови сертифжацп лiсiв незалежна недержавна оргашзащя розробляе стандарти сталого управлшня лiсами, а незалеж-
ш аудитори видають сертифiкати люозагопвельникам, якi виконують цi стан-дарти. Сертифiкацiя тдтверджуе, що лiсовi господарства управляють люами з урахуванням еколопчних, соцiальних та економiчних стандартiв.
З метою зниження корупцшних дiй у лiсовому секторi потрiбна вщ-крита публiчна участь у прийнятп рiшень щодо розвитку галузi. Громадськi оргашзацп повиннi отримати вщкритий доступ до обговорення та формуван-ня полiтики в люовому господарствi. У тих кра!нах, де забезпечений вщкри-тий доступ до шформацп, роль громадянського суспiльства у впливi на поль тику уряду е великою.
Принциповим моментом збереження лiсiв та зменшення нелегально1 заготiвлi е монiторинг лiсiв на вщдалених територiях, що унеможливлюе кра-дiжки без привернення уваги громадськостi. Тому постшний монiторинг та нагляд за люами е важливими елементом контролю нелегальних заготiвель. Успiх у розкритп незаконних дiй значною мiрою залежить вiд наявностi да-них, як дають змогу регулярно вiдслiдковувати стан лiсiв та 1х змшу, що за-безпечить основу для судового пере^дування порушникiв [5].
Ефективнi з точки зору витрат методи охоплюють використання су-путникових систем спостереження за люом. Спiльнi досягнення технологш й iнститутiв можуть значно скоротити вартють монiторингу лiсiв i дати змогу громадським органiзацiям використовувати цю шформащю для бiльш справедливого балансування iнтересiв в лiсовому секторi [6]. Так, у бразильсько-му штатi Мато Гросо створено систему, яка рееструе розташування великих об'екпв нерухомостi i використовуе дистанцiйне зондування для контролю дотримання правил землекористування [7].
Не менш ефективним шструментом зниження нелегального обiгу ль сопродукцп може стати запровадження едино1 державно! системи облжу де-ревини, мета яко! полягае в переходi вщ знеособленого облiку деревини до поштучного маркування та облiку за такими критерiями, як час, порода, якють та обсяг. Система електронного облжу деревини дасть змогу зменши-ти вщсоток порушень та покращити якють вщводу i точнiсть таксацп люосж. Лiсогосподарськi пiдприемства завдяки впровадженню комп'ютиризованих систем контролю, зможуть надавати защкавленим покупцям всю необхiдну iнформацiю про критерп походження люопродукцп [4].
Особливого значення набувае i боротьба з нелегальним експортом деревини. Головним фактором експорту люових ресуршв е рiзниця внутрiшнiх i зовнiшнiх щн, а основною причиною нелегального експорту - можливють отримати "вiдкати" внаслщок заниження цiн. Це виражаеться у заниженш вартостi партп, заниженнi об'емiв люопродукцп, заниженнi якостi сортимен-пв, пересортицi.
Ефективним важелем вирiшення ще! проблеми може стати запровадження прозорих аукщошв у формуваннi експортних щн на лiсопродукцiю. Зважаючи на те, що експортш цiни на люосировину вищi, нiж на внутршньо-му ринку, це створюе умови додаткового заробггку для "обраних" посадових ошб. Тому з метою зниження цього корупцшного ризику потрiбно розробити прозорий мехашзм формування цiн на експортну лiсопродукцiю. Зокрема, е пропозищя щодо проведення окремих аукцiонiв для деревини, що вщванта-
жуеться на експорт. При цьому мiнiмальна цша цього аукцiону мае бути не меншою, нiж найвища цша, яка сформувалася на останньому аукцiонi на внутршньому ринку. OKpiM цього, контрактш умови, вiдомостi про покупцiв, експортш цiни мають розмiщуватися на офщшних сайтах обласних управлiнь лiсового та мисливського господарства з вшьним доступом для перегляду.
Необхщною умовою зниження корупцшного ризику в експортi люопродукцп мае стати внесення даних про мюце заготiвлi деревини в сертифжат про походження люопродукцп з посиланням на вщповщний лiсовий квиток. Законодавство Укра1ни визначае "сертифiкат про походження лiсоматерiалiв та виготовлених з них пиломатерiалiв для здiйснення експортних операцш" ключовим документом нетарифного регулювання експорту люопродукцп. Як зазначають експерти Свггового банку [4], у правовому аспект сертифiкат зас-вiдчуе виключно "законнiсть" оформлення документацп про походження, але не доводить легальносп походження деревини. Властивосп нелегальностi не перевiряються пiд час видачi сертифiкату про походження i не набуваються деревиною тсля його отримання. Сучасна форма сертифжата походження не вказуе на ключову властивiсть "легальностi" - мюця заготiвлi деревини.
Таким чином, зниження корупцшно! складово1 у сферi люокористу-вання вимагае чiткого законодавчого поля, мщних державних iнституцiй та механiзмiв регулювання, а також рiшучих дш на нацiональному i мiжнарод-ному рiвнях. Боротьбу з нелегальною дiяльнiстю у лiсовому секторi потрiбно здшснювати за допомогою всiх можливих шструменпв i важелiв, вона мае супроводжуватися пiдвищенням прозоростi у прийняттi ршень керiвництвом галузi. Заробiтна платня люових чиновникiв мае бути достатньо високою, а законодавство щодо скоення корупцшних дш достатньо жорстким, щоб зне-цiнити доходи вiд хабарiв у сферi лiсокористування.
Л1тература
1. Корупщя в Державному агентств люових ресурав Укра1ни?. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.h.ua/story/335851.
2. Rosenbaum K.L. Illegal Actions and the Forest Sector: A Legal Perspective. In Illegal Logging in the Tropics: Strategies for Cutting Crime / K.L. Rosenbaum. - New York : Haworth Press, 2004. - 236 p.
3. Корупцшш ризики та недсшки законодавчого регулювання люового господарства Украши / Центр полггако-правових реформ, 2009. - 47 с.
4. Сторожук В.Ф. Короткий огляд умов забезпечення легальносп походження деревини в Укршш (до розробки практичного керiвництва з тдтвердження легальност деревини) / В.Ф. Сторожук. - К., 2010. - 41 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fleg.org.ua.
5. Campos J.E. The many faces of corruption: tracking vulnerabilities at the sector level / J.E. Campos, Pradhan S. - Washington : World Bank, 2007. - 450 p.
6. Chomitz K. At Loggerheads? Agricultural Expansion, Poverty Reduction, and Environment in the Tropical Forests / K. Chomitz. - Washington : World Bank, 2006. - 224 p.
7. Interactive Forestry Atlas of Cameroon (Version 1.0). An Overview. - Washington : World Resources Institute, 2005. - 35 p.
Горохивский А.И. Механизмы снижения нелегального оборота ле-сопродукции
Рассмотрена проблема нелегального оборота лесопродукции. Определены основные факторы влияния, которые приводят к коррупции в лесном секторе. Проанализированы отечественное законодательство и публикации экспертов Мирового банка, на основе которых определены коррупционные риски в сфере лесопользования
Украины. Предложены инструменты снижения нелегальной деятельности в сфере лесопользования.
Ключевые слова: механизмы, нелегальный оборот, коррупция, лесопродукция.
GorokhivskyiA.I. The mechanisms of eliminating of illegal forest products circulation.
The article considers the problem of illegal turnover of forest products. It is determined the main agents of influence that lead to corruption in forest sector. It is analysed native legislation and publications of experts of World Bank on the basis of which it is determined corruption risks in the sphere of forest use of Ukraine. It is proposed the tools of eliminating of illegal forest products circulation.
Keywords: mechanisms, illegal circulation, corruption, forest products.
УДК338.22:339.9:346.5 Астр. Н.М. Дiдух1 -
ПВНЗ "Свропейський утверситет ", м. КиОв
М1ЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ МАЛОГО I СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ
Розглянуто теоретичш аспекти понять бiзнес та шдприемство. Наведено сут-шсть, роль i значення малого та середнього бiзнесу у забезпеченш мiжнародноi кон-курентоспроможност вгтчизняного малого i середнього бiзнесу. ОбГрунтовано до-цшьшсть застосування свгшвого досвщу оцшки усшшност екож^чного розвитку кра!ни. Запропоновано розробку законодавчих ак™, яга б координували та регулю-вали дiяльнiсть держави щодо тдтримки малого та середнього бiзнесу.
Ключовг слова: бiзнес, малий i середнш бiзнес, пiдприемництво, мiжнародна конкуренцiя, конкурентоспроможнiсть.
Постановка проблеми. Малий 1 середнш б1знес розглядають у св1то-вш систем! господарювання, а саме в провщних кра!нах свпу як вирiшальний фактор динам^ економiчного розвитку. Наслiдуючи приклад США, Рада Свропи заявила, що лише тдприемництво, малий та середнш 61зжс можуть виршити проблеми економiчного розвитку, особливо в кра!нах - нових членах Свропейського Союзу. Перспективи подальшого економiчного розвитку Укра!ни тюно пов'язанi з рiвнем !! штегрованосп у мiжнароднi зв'язки.
Актуальшсть розвитку малого i середнього бiзнесу зумовлена тим, що сьогодш саме малими та середнiми пiдприемствами створюеться левова частка валового внутршнього продукту в кра!нах 1з розвиненою ринковою економжою, досвщ яких варто перейняти Укра!ш. Стимулювання шнова-цшного розвитку та посилення ринкових позицш малого та середнього тд-приемництва на мiжрегiональному та мiжнародному р1внях е основними прог-рамами сприяння розвитку малого та середнього тдприемництва в Украш.
Огляд останнiх дослiджень та публжацш. Серед зарубiжних вче-них, як дослiджували проблеми розвитку малого i середнього бiзнесу варто назвати: С. Камолова, В. Лiбернiкеля, Ф. Кауфмана, С. Лолла, Я. Пташека, А. Спартака, Г. Рексродта, Я. Стеча, А. Солтеса, I. Фамшського, Р. Хельма, Д. Альдонаса, С. Хаймера, Т. Озави, Д. Ушсона та ш. У !х дослщженнях роз-
1 Наук. ке^вник: проф. О.1. Ястремський, д-р екон. наук - Украшський державний утверситет финанав та мiжнародноi торгiвлi
