CC BY
29
ства. Аналв ¡нвестиц1йно1 пол1тики найбтьших корпорацп в 1996-2011 роках привв до висновку, що кра'ни, що роз-виваються розглядалися як цехи для млжнародних монопо-лм, як¡ не здатн¡ до самослйного розвитку ¡ неприваблив¡ для масштабних портфельних ¡нвестиц¡й.
Висновки
Отже, напередодн XXI стол¡ття держави, що деюлька деся-тил¡ть тому були направлен на шлях «наздоганяючого» розвитку, виявили, що цей шлях не привв 'х до бажано' мети. XX столггтя показало св¡ту дв¡ модел¡ «наздоганяючого» розвитку. Одна з них - ¡ндустрвльна, показана на прикг^ досв¡ту СРСР 30-х роюв, H¡меччини 30-х ¡ 40-х, кра'н соцвлютич-ного табору 50-х ¡ 60-х рок¡в. Друга модель котювала риси пост¡ндустр¡ального розвитку захщних сусп¡льств. Прикладом ц¡eí модел¡ були Японт у 70-т¡ ¡ 80-т роки ¡ кра'ни Пвденно-СхщноУ Ази в 80-т¡ ¡ 90-т роки. Обидв¡ ц¡ модел¡ заключали в соб¡ конфл¡кт м¡ж самодостатнютю ¡ природн¡м розвитком, конфл¡кт, що не вв до лог¡чного ршення, а навпаки перешко-джав успшному вт¡ленню в життя поставлено'' мети.
Список використаних джерел
1. Rosenstein-Rodan P. Notes on the Theory of the "Big Push" // Economic Development for Latin America. - N.Y., 1961. - P. 60.
2. Мюрдаль Г. Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / под ред. В.Л. Иноземцева.- М.: Academia, 1999. - С. 640.
3. Пребиш Р. Периферийный капитализм: есть ли ему альтернатива / Сокращенный перевод с испанского под редакцией и с предисловием чл.-корр. РАН В.В Вольского и д.э.н. И.К. Шереметьева. -М: ИЛА РАН, 1992. - 134 с.
4. Инглегарт Р. Модернизация и постмодернизация / Р.Инглегарт // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология; Под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Academia, 1999. - С. 261-291.
5. Ростоу В.В. Стадии экономического роста. - Нью-Йорк: Издательство Фредерик Прегер, 1961. - 379 с.
6. Красильщиков В.А. Вдогонку за прошедшим веком: Развитие России в XX веке с точки зрения мировых модернизаций. М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1998. - С. 85-154.
7. Основи економнно'Т теори. Частина 1/ за загал. ред. А.А.Чухна. - К.: 1994. - 184. с
8. История экономических учений: учебное пособие / И. П. Павлова. - Санкт-Петербург: Лань, 2001. - 224 с.
9. Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества / Дж.К. Гэлбрейт; Пер. с англ.; Под общ. ред. Н.Н. Иноземцева, А.Г. Ми-лейковского. - М.: Прогресс, 1979. - 406 с.
10. Wallerstein I. Dependence in an Interdependent World: the Limited Possibilities of Transformation within the Capitalist World Economy // African Studies Review. - 1974 - №17. - P.1-26.
11. World Development Report, 2014. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wdr2014.worldbank.org/fulltext.
12. World Trade Organization [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wto.org.
УДК 339.92(477)
1.Ю. ГУЖВА,
к.е.н., Укра1нський державний университет ф1нанав i м'1жнародно'1 торпвп
Мехашзми актив1зацм учас-ri вггчизняних експортер1в V глобальних ланцюгах додано! вартост
У crarri розкрито особпивост сучасно1 нтернацона^зацП виробничо-господарських зв'язмв м!ж екoнoмiчними суб'ектами р1зних кра1н свту на ocнoвi формування гпобапьних панцюпв додано1 вартосП. Проанапзовано хapaктеpнi пробпеми нтеграцИ' втчизняних суб'екПв ЗЕД та економки Укра1ни в ц/пому до гпобапьних панцюпв додано1 вартост на сучасному етапi. Запропоно-вано механзми зростання ефективност та мacштaбiв запучення втчизняних експортеряв у гпобальн панцюги додано1 вартосП.
Кпючов! слова: гпобапьн панцюги додано1 вартост'!, експорт, сировина, зона в'тьно1 торпвпi, спрощення процедур торпвпi, тpaнcнaцioнanьнi корпорацИ
ГУЖВА И.Ю.,
к.э.н., Украинский государственный университет финансов и международной торговпи
Механизмы активизации vчастия отечественных экспортеров в глобальных цепях добавленной стоимости
В статье раскрыты особенности современной интернационапизации производственно-хозяйственных связей между экономическими субъектами разных стран мира на основе формирования гпобапьных цепей добавпенной стоимости. Проанапизированы характерные пробпемы интеграции отечественных субъектов ВЭД и экономики Украины в цепом в гпобапьные цепи добавпенной стоимости на современном этапе. Предпожены механизмы роста эффективности и масштабов привпечения отечественных экспортеров в гпобапьные цепи добавпенной стоимости.
Ключевые слова: гпобапьные цепи добавпенной стоимости, экспорт, сырье, зона свободной торговпи, упрощения процедур торговпи, транснационапьные корпорации.
IHOR HUZHVA,
PhD, Ukrainian State University of Finance and International Trade
Mechanisms for enhancing the participation of domestic exporters in global value chains
The article deals with the features of modern internationalizationof production and economic relations between economic entities around the world based on the formation of global value chains. Typical problems of Ukrainian economy integration
208 Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 6 (169)/2015
© 1.Ю. ГУЖВА, 2015
into global value chains are analyzed. The mechanisms that increase the efficiency and involvement of local exporters into the global value chains are suggested.
Keywords: global value added chains, export, raw materials, free trade area, trade facilitation, multinational corporations.
Постановка проблеми. Сучасна теритсральна органЬ зац1я млжнародних та транснацюнальних корпорацм сфор-мувалася пщ впливом незворотних процеав поглиблен-ня м1жнародного подту прац1, основне мюце в якому поста подетальна спец1ал1зац1я, що, у свою чергу, сприяло розви-тку яюсно новоУ форми м1жнародноУ кооперацИ' - формуван-ню глобальних ланцюпв доданоУ вартостк Розосередження виробничих процеав по р1зних регюнах i кра'нах св^у при створены товару завдяки стрiмкому зменшенню витрат на торпвлю та розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технолог^ мае значний вплив на прискорення процеав глобалЬ заци, осюльки сприяе включенню у свiтовий вщтворюваль-ний процес нових ринкiв та цтих краУн, стимулюе дифузiю Ыновафй та науково-технiчний прогрес, створення нових робочих мюць тощо. Як наслщок, частка товарiв та послуг юнцевого споживання, що пройшли всi стадп виробництва та обробки в однм краíнi, або в рамках одного суб'екту еко-номiчноí дiяльностi, швидко скорочуеться, тодi як успiх ви-робничо-господарського комплекс УкраУни на мiжнароднiй аренi все бiльше визначають запровадження технолопчних та управлiнських iнновацiй, лiбералiзацiя транскордонного руху товарiв, послуг, капггалу та iнформацií. Особливе зна-чення це мае для кра'н, що розвиваються, i краУн з перехщ-ною економiкою, в тому чи^ i УкраУни.
Лнал13 останнЫ дослщжень та публкащй. Дослщжен-ня ефективностi залучення нацюнальноУ економiки та мiжна-родного бiзнесу в систему мiжнародних економiчних вiдносин в контекстi участ в глобальних ланцюгах доданоУ вартос-тi е вiдносно новим пщходом в сучаснiй економiчнiй думцi. Проте, завдяки низц методологiчних переваг, свггове екс-пертне та бiзнесове середовище проявляе все бiльший Ы-терес до проблем пов'язаних з глобальними ланцюгами до-даноУ вартостi. Тому Ух дослщженню уже присвячено низку наукових праць провщних мiжнародних економiчних орга-нiзацiй, таких як Група Свiтового банку [1 ] та Конферен^я ООН з питань торгiвлi i розвитку [2], а також знаних Ыоземних (Г.Джереффi [3], С.Фредерк [4], С.Барieнтос [5]) та вггчизня-них (б.В.Крикавський i Н.В.Чорнописька [6], ВЫгнатюк [7]) вчених-економiстiв. Однак попри наявн досягнення, проблема Ытеграци украУнськоУ економiки в цiлому та УУ господарю-ючих суб'eктiв зокрема у глобальн ланцюги доданоУ вартос-тi за сучасних умов нестабтьност глобального розвитку ще не знайшла належного втiлення у науковiй лггератур^ що обу-мовлюе необхiднiсть проведення подальших дослiджень.
Мета статт - на основi аналiзу особливостей залучення УкраУни в мiжнародний подiл прац окреслити механiзми ак-тивiзацií участ вiтчизняних суб'eктiв ЗЕД в глобальних ланцюгах доданоУ вартостк
Виклад основного матер1алу. Глобальн ланцюги доданоУ вартостi (GlobalValueChains-GVC) описують повний спектр заходiв, якi здiйснюються мiжнародним бiзнесом в процесi всього циклу виробництва товару, починаючи вщ щеУ його створення i закiнчуючи випуском продукци кiнцевого використання. Ця послщовнють включае в себе такi послЬ
довнi етапи, як проектування, вс стади виробництва, маркетинг, збут, сервюне i гарантiйне обслуговування споживача готовоУ продукци. У контекстi глобалiзацií, заходи, якi скла-дають GVC, як правило, здмснюються в рамках мiжфiрмових мереж у мiжнародному масштабк Завдяки зосередженню на послiдовностi вах етапiв дiяльностi зi створення доданоУ вартоси вiд проектування виробництва до юнцевого споживання, аналiз ^зь призму GVC забезпечуе цiлiсне уявлення про функцюнування глобальноУ iндустрií. Завдяки цьому GVC використовують як стратегУУ оргаызаци мiжнародно-розсе-реджених виробництв у единий ефективний виробничо-те-риторiальний комплекс на основi спецiалiзацií та коопераци окремих ланок ланцюга з метою виготовлення певного юн-цевого продукту чи послуги.
Надзвичайна поширенють розгляду мiжнародних еконо-мiчних вщносин в контекстi GVC обумовлюеться насамперед Ух охопленням основних глобальних тенденцм сучасноси до яких належать:
- зростаюча фрагмента^я виробництва на мiжнародному рiвнi. GVC поеднують географiчно роздтену дiяльнiсть в окремих галузях виробництва, допомагаючи чггко окреслювати вщповщы виробничi i торговельнi зв'язки. Для уповноважених оргаыв зi здiйснення зовнiшньоекономiчноí полiтики GVC мо-жуть бути використан для виявлення сталих взаемозв'язюв нацюнальноУ економiки з економiками Ыших краУн. Зокрема, GVC дають чггке уявлення про те, як конкурентоспроможнють експорту залежить вiд поставок ЫоземноУ сировини та ста-бiльностi на мiжнародних ринках споживчих товарiв;
- розвиток мiжнародноí спецiалiзацií краУн на окремих виробничих процесах та бiзнес-функцiях, а не на виготовленн готовоУ продукци. У той час як бтьшють економiчних теорiй мiжнародноí торгiвлi базуеться на тому, що виробляються на внутршньому ринку i конкурують з iноземними, в реальнос-тi бiльшiсть товарiв i послуг е «зробленими у свiтi», а краУни конкурують за економiчнi ролi в рамках GVC. Отже, концеп-цiя GVC долае розрив мiж економiчною полiтикою держави та реалiями розвитку мiжнародноí економiки;
- зростання ролi мiжнародних посередникiв у глобально торгiвлi. GVC-аналiз дае вичерпне уявлення про мехаыз-ми управлiння конкретним мiжнародним бiзнесом, допома-гае визначити компани, якi контролюють i координують дЬ яльнiсть виробничо-збутових мереж. РозумЫня структури управлiння мiжнародним бiзнесом мае важливе значення для зовнiшньоекономiчноí полггики держави, зокрема, для оцiнки того, як ця полiтика може вплинути на Ывестицмний клiмат краУни [8, с. 7].
Таким чином, на сучасному етап розвитку свтовоУ еконо-мiки мiжнародна торгiвля все бтьше формуеться за раху-нок експорту промiжноí продукци: деталей, вузлiв, компонен-тiв, пiдсистем, напiвфабрикатiв та послуг в рамках GVC. Це сприяе поглибленню мiжнародноí спецiалiзацií компанiй, що пов'язана з конкретними завданнями при виробництвi юн-цевих товарiв i послуг, тобто вiдбуваeться мiжнародне роз-дiлення виробничого процесу [9, с. 15]. Вихщ мiжнародноí
спец1ал1зац1| на якюно новий р1вень, у свою чергу, обумовлюе необхщнють зростання обсяпв внутршньогалузево'У м1жна-родно'У торг1вл1 як м1ж р1зними структурами ТНК, так i м1ж не-залежними кооперантами з рiзних краУн.
Безумовно, розвиток GVC е позитивним продуктом глоба-лiзацiУ, осюльки дозволяе включати до глобальноУ економЬ ки практично всi краУни, що, в свою чергу, сприяе Ух еконо-мiчному та соцiальному розвитку. Бтьше того, для краУн, що вщстають в економiчному розвитку та не мають значних рушив внутршнього зростання, Ытегра^я до GVC на сьогодн залишаеться чи не единою можливютю якiсного включення в систему глобальних потоюв капiталу та мiжнародного руху товарiв i послуг. Тому для УкраУни постае нагальна необхщ-нiсть запровадження нових пiдходiв i принципiв до здмснен-ня свое'У зовнiшньоекономiчноl' полiтики, якi виходитимуть з тieУ передумови, що реальн масштаби економiк краУн свiту на сучасному етап визначаються не сттьки обсягами експорту та iмпорту, скiльки часткою доданоУ вартостi, яка ство-рюеться в межах нацюнальноУ економки, а також роллю i впливом краУни в окремих GVC.
Поточн тенденци у зовнiшнiй торгiвлi УкраУни наразi зде-бiльшого спричиняють до подальших втрат вiтчизняною економкою своеУ i без того незначноУ ролi i мiсця в GVC. Так, за пщсумками I кварталу 2015 р., обсяги вггчизняного експорту товарiв зменшились на 32,9% i склали 9,4 млрд. дол. США. Зменшення обсягiв поставок товарiв в порiвняннi з вiдповiдним перюдом минулого року вiдбулось за вама най-важливiшими для вггчизняно'У економки галузями. Зокрема слiд вiдзначити зменшення експорту продукци металурпй-ного комплексу на 35,6%; мЫеральних продуктiв - в 2,3 рази; продукци машинобудування - в 1,9 рази; продукци АПК та харчово'У промисловост - на 15,1% та продукци хiмiчноУ промисловост - на 30,3% [10]. До зазначених негативних наслщюв призвела низка об'ективних та суб'ективних причин, основними з яких стали:
- продовження вмськових дм в окремих районах Луган-сько'У та ДонецькоУ областей за безпосередньо'У участi Росм-сько'У Федераци' (загальне скорочення експорту у I кварта-лi 2015 року пiдприeмствами обох областей склало 47,5% загального скорочення експорту по УкраУни в цтому);
- анекая Росмською Федерацieю Автономно'' РеспублЬ ки Крим та м. Севастополь (недоотриман додатковi валют-н кошти вiд експорту товарiв за I квартал 2015 року склали близько 136 млн.дол. США);
- попршення двосторонньоУ торгiвлi з краУнами ЗС як на-слiдок, падЫня економiки УкраУни та змiни кон'юнктури спо-живання товарiв у свт;
- зменшення попиту з боку провщних краУн свiту, неспри-ятлива цЫова кон'юнктура на зовнiшнiх товарних ринках, що призвели до падЫня внутршнього виробництва (в цiлому на 24,1%);
- попршення фЫансового стану вггчизняних пiдприeмств i як наслщок, обмеження Ух можливост забезпечення власно-го виробництва необхiдною кiлькiстю сировини та матерiалiв для можливого нарощування експорту;
- значна залежнють переважно'У бiльшостi пiдприeмств про-вiдних галузей економки УкраУни (машинобудуваннi, чорнiй металурги, хiмiчнiй промисловостi) вiд зовнiшнiх ринюв збуту;
- обмеження на зовншых ринках вiдносно окремих това-рiв украУнського виробництва;
- рiст внутршых цiн [11].
Однак найбiльшою проблемою для УкраУни залишаються все ж ГУ якюы параметри залучення до GVC, адже в структу-рi експорту з року в рк переважае сировинна та продукти з низьким рiвнем обробки, а отже, - i доданоУ вартостi. Част-ка сировини в експортi складае 24,1%, промiжноl' продукцil' -44,7%, а готова продущя становить лише 16%. Як наслщок, всього 20% експорту приносить близько 80% валютноУ ви-ручки вщ нього. Що стосуеться структури iмпорту, то сирови-на i напiвфабрикати становлять в ый вiдповiдно 10,4 i 19,3%, а готова продущя - 50,2% [12]. Таким чином, в системi МПП УкраУ'на знаходиться на початкових (ресурсно-сировинних) ланках GVC, створюючи незначний обсяг доданоУ вартос^ на мiжнародному товарному рину. Натомiсть у структурi iмпорту переважае продукцiя кiнцевого використання, яка очевидно, характеризуемся значною часткою доданоУ вартос^ в нiй. Це формуе для вiтчизняноl' економiки пщгрунтя для нерiвномiр-ного мiжнародного обмЫу товарами i послугами, закономiр-ними наслщками чого стають хронiчнi проблеми з негативним сальдо пла^жного балансу, дефщит валютних та iнвестицiй-них ресурав та технологiчна вiдсталiсть економки.
З огляду на зазначенi проблеми, актуальнос^ набувае визначення механiзмiв регуляторноУ полiтики держави, якi сприятимуть усуненню структурних диспропорфй зовнiшньоy торгiвлi та виробничо-експортного потенцiалу УкраУни, а також сприятимуть активна iнтеграцiУ в^чизняно'У економiки у глобальне економiчне середовище шляхом залучення у GVC на якюно новому рiвнi. Основними такими мехаызмами, на нашу думку, повины стати:
- використання вiдповiдно до норм i правил СОТ заходiв обмеження вивозу за кордон сировинно'У продукцГУ;
- створення регiональних Ытеграцмних угруповань та укладання двостороннiх угод про преференци в торгiвлi з тими краУнами свггу, якi е основними торговельними партнерами УкраУни з метою покращення умов доступу вггчиз-няно'У продукцil' на Ыоземы ринки;
- введення в дю положень новiтньоl' Угоди СОТ про спро-щення процедур торгiвлi (Trade Facilitation Agreement), пщпи-саноУ IX МУстерською конференцieю СОТ у м. Балi в 2013 р.;
- приеднання до Угоди СОТ про державы закупiвлi (Government Procurement Agreement).
Слщ зазначити, що з приводу обмеження експорту сировини УкраУ'на вже мае позитивний досвщ за такими товарами, як деревина i металобрухт. Щодо деревини проблема полягала у тому, що лiсокористувачi експортували необроблену деревину, залишаючи вггчизняы пщприемства без сировини, через монополiзацiю внутрiшнього ринку деревини (частка по-над 80%) «Держлюагенством», яке поеднало в собi понад 30 часом несумюних мiж собою фунщй (розпорядник лiсового фонду, оцiнщик люосировини i продавець самому собi деревини на пы через систему держлюгоств, контролер ведення лiсозаготiвель тощо). Осктьки держлiсгоспи, будучи постiй-ними люокористувачами, мають закрiплене Лiсовим кодексом УкраУни преференц^не право на першочерговий доступ до лiсосировинних ресурав, то це право дае Ум можливють виходу на ринок виробiв з деревини iз бiльш конкурентною
пpoдyкцieю, в coбiвapтicть яга''' зaклaденa знaчнo меншa, вiд юную^'', цiнa aнaлoгiчнoï зa якicтю неoбpoбленoï деpевини. Як нacлiдoк, нa pинкy виpoбiв з деpевини бyлo cтвopенo неган-кypентне cеpедoвище зa paxyнoк неpiвниx yмoв cиpoвиннoгo зaбезпечення cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Moнoпoлiзaцiя вiтчизнянoгo pинкy неoбpoбленoï деpевини пpизвелa дo вiдтoкy iнвеcтицiй y вiдпoвiднi pинки iншиx кpaïн з бiльш пpивaбливим iнвеcтицiйним клiмaтoм тa пpoгнoзoвa-ним лicocиpoвинним зaбезпеченням. Bнacлiдoк цьoгo, впpo-дoвж 2Q11-2Q14 pp. з деpевooбpoбнoï гaлyзi Укpaïни бyлo виведенo iнвеcтицiй нa cyмy близькo 4Q млн.дoл. C0A. Вщ-пoвiдне cкopoчення oбcягiв oбpoбки нa теpитopiï Укpaïни гам-пенcyвaлocя зpocтaнням екcпopтy лicy. Пpи цьoмy, нa екcпopт i нa пеpеpoбкy деpжлicгocпaми iшлa пеpевaжнo неoбpoбленa cиpoвинa I copтy (a це пoнaд 7Q% piчнoгo oбcягy вcieï деpе-вини, |щэ зaгoтoвлюeтьcя в Укpaïнi], o^^^ для внyтpiшньoï пеpеpoбки пpивaтниx кoмпaнiй здебiльшoгo бyлa дocтyпнa деpевинa лише II i III cop^ lacrea тaкoï лicocиpoвини в зa-гaльнoмy oбcязi внyтpiшньoï пеpеpoбки пpивaтними кoмпaнi-ями cтaнoвилa пpиблизнo пo BQ-9Q% для o6ox copтiв]. To6-то, зaбезпечення вiтчизнянoï деpевooбpoбнoï пpoмиcлoвocтi здiйcнювaлocя деpжaвoю зa зaлишкoвим пpинципoм.
Bpaxoвyючи те, щo для Укpaïни пpитaмaннa нaйнижчa лЬ cиcтicть теpитopiï cеpед eвpoпейcькиx кpaïн (близькo 16% пopiвнянo з 3Q% y Пoльщi тa Фpaнцiï, 44% y Бiлopyci тa пo-нaд 6Q% y Швецп тa Фiнляндiï], i згaдaнi ^ai^ пpaктичнo пoвнicтю вiдмoвилиcя вiд екcпopтy неoбpoбленoï деpевини, здiйcнюючи iï глибoкy пеpеpoбкy з вигoтoвленням кiнцевoï пpoдyкцiï з виcoкoю дoдaнoю вapтicтю нa влacниx пoтyжнoc-тяx, мoжнa кoнcтaтyвaти, щo cитyaцiя, якa cклaлacя, знaчнoю мipoю cyпеpечилa нaцioнaльним iнтеpеcaм ^arn^ Пpo CTa-нoвище Укpaïни в GVC з цьoгo пpивoдy яcкpaвo cвiдчить тoй фaкт, щo cеpедня вapтicть 1 кyбoметpa неoбpoбленoï деpе-вини кoштye вcьoгo BQ-9Q дoл. C0A, тoдi як cеpедньocвi-тoвa цiнa oбpoбленoï деpевини знaчнo вище - близьга 95Q дoл. C0A зa yмoвний кyбoметp[13].
Як нacлiдoк, введення Bеpxoвнoю Paдoю 1Q-piчнoгo мo-paтopiю нa екcпopт лicy з 1 ачня 2Q16 p. питaння cпpиятиме зaxиcтy влacнoï cиpoвиннoï бaзи тa opгaнiзaцiï глибoкoï пе-pеpoбки деpевини тa виpoбництвa пpoдyкцiï з виcoкoю дoдa-нoю вapтicтю в Укpaïнi. Hacтyпним неoбxiдним кpoкoм видa-eтьcя лiквiдaцiя мoнoпoлiï Деpжлicaгенcтвa, !o cпpиятиме зaлyченню iнoземниx iнвеcтицiй, зa дoпoмoгoю якиx мoж-ливим cтaне не лише включення вiтчизняниx виpoбникiв дo глoбaльниx лaнцюгiв дoдaнoï вapтocтi, a щo бiльш вaжливo, y ниx з'явитьcя мoжливicть вигoтoвляти кoнкypентoздaтнi ме-блi тa iншi гoтoвi виpoби з деpевa.
Щoдo екcпopтy метaлoбpyxтy в Укpaïнi cклaлacя пoдiбнa cитyaцiя. У дaнoмy випaдкy зacтocoвaнi квoти нa екcпopт ме-тaлoбpyxтy з aнaлoгiчнoï пpичини - для деpжaви вигiднiше cтимyлювaти екcпopт гoтoвoï пpoдyкцiï, cтвopюючи чи пpи-нaймнi збеpiгaючи poбoчi мicця тa дoдaнy вapтicть в нaцio-нaльнiй екoнoмiцi, нiж бути cиpoвиннoю бaзoю для бтьш poз-винениx екoнoмiк. Лише y 2Q14 p. екcпopт бpyxтy з Укpaïни пopiвнянo з пoпеpеднiм poкoм зpic з 252 дo 1Q3Q тиc. т. [14]. Зa pезyльтaтaми poбoти метaлypгiйнoï пpoмиcлoвocтi Укpaï-ни y пеpшoмy квapтaлi 2Q15 p. дефщит вiдxoдiв тa бpyxтy чop-ниx метaлiв, щo неoбxiднi для пpoцеcy виpoбництвa cтaлели-
вapнoï пpoдyкцiï, cтaнoвив пoнaд 2QQ QQQ ™c. т. З oглядy нa тимчacoвy oкyпaцiю теpитopiй нaшoï деpжaви нa Cxoдi i вщ-cy™^^ кoнтpoлю з бoкy ypядy нaд пiдпpиeмcтвaми пpoмиc-лoвoгo кoмплекcy нa циx теpитopiяx, зoкpемa метaлypгiйнoï галуз^ вкpaй вaжливим пocтaлo питaння щoдo «мoбiлiзaцiï» вcix мoжливиx pеcypciв, в тому чиcлi cиpoвинниx (вiдxoди тa бpyxт чopниx метaлiв], для зaбезпечення cтpiмкo зpocтaючиx пoтpеб дiючиx метaлypгiйниx пiдпpиeмcтв Укpaïни. Пpи цьoмy, неoбxiднo вpaxoвyвaти, щo з oглядy нa вiйcькoвo-пoлiтичне тa coцiaльнo-екoнoмiчне cтaнoвище в кpaïнi, мoбiлiзaцiï пщ-лягaють ва cиpoвиннi pеcypcи для зaбезпечення нaлежнo-гo фyнкцioнyвaння гipничo-метaлypгiйнoгo кoмплекcy. Taким чинoм, вcтaнoвлення oбмежень нa екcпopт cиpoвиннoï пpo-дукци пoзитивнo впливae нa вiдбyдoвy i пoдaльшy poзбyдoвy пеpеpoбнoï пpoмиcлoвocтi Укpaïни.
З пpивoдy виpoбникiв пpoмiжнoï пpoдyкцiï тa виcoкoтеxнo-гiчниx тoвapiв кoнцепцiя GVC пеpедбaчae пpoведення деp-жaвoю зoвнiшньoекoнoмiчнoï пoлiтики, пpoтилежнoï тiй, щo cпpямoвaнa pегyлювaнню екcпopтy cиpoвини, - деpжa-вa пoвиннa cтвopювaти мaкcимaльнo cпpиятливi yмoви для виxoдy вiтчизняниx тoвapiв з виcoкoю дoдaнoю вapтicтю нa мiжнapoднi pинки.
З метoю збiльшення oбcягiв зoвнiшньoï тopгiвлi Укpaïни, зo-кpемa pеaлiзaцiï екcпopтнoгo пoтенцiaлy вiтчизняниx тoвapoви-poбникiв, тa cтвopення cпpиятливиx пеpедyмoв для зaлyчення iнoземниx iнвеcтицiй в екoнoмiкy Укpaïни Уpядoм зaпoчaткo-вaнo poбoтy щoдo yклaдення тa pеaлiзaцiï yгoд пpo вiльнy TOp-пвлю (дaлi - Угoдa] з oкpемими кpaïнaми тa гpyпaми кpaïн œi-ту. Taк, Q1.Q6.2Q12 введенo в дю Угoдy пpo вiльнy тopгiвлю мiж Укpaïнoю тa eвpoпейcькoю aco^a^erci вiльнoï тopгiвлi (Швейцa-piя, Лixтенштейн, Hopвегiя тa Icлaндiя] тa Q1.Q1.2Q13 введенo в дiю Угoдy пpo вiльнy тopгiвлю мiж Укpaïнoю тa Чopнoгopieю. Пo-чинaючи з 2Q16 p. нaбyвae чиннocтi й Угoдa пpo acoцiaцiю мiж Укpaïнoю тa GC, в paмкax якoï фyнкцioнyвaтиме Угoдa пpo пo-глиблену тa вcеocяжнy зoнy вiльнoï тopгiвлi.
Гoлoвнoю метoю yклaдення Угoд е зaбезпечення дocтy-пу yкpaïнcькиx тoвapiв дo pинкiв oкpемиx кpaïн cвiтy, зoкpемa шляxoм дocягнення збaлaнcoвaнoгo тopгoвельнoгo pежимy, y тoмy чиcлi, вiднocнo чyтливиx гpyп тoвapiв пpoмиcлoвocтi тa ciльcькoгo гocпoдapcтвa, щo мae cтaти пщфунтям cтвopен-ня cпpиятливиx yмoв для poзвиткy тopгoвельнo-екoнoмiч-нoгo cпiвpoбiтництвa. У pезyльтaтi yклaдення низки згaдaниx Упэд тa зaбезпечення нaлежнoï yчacтi вiтчизнянoгo бiзнеcy в ïx iмплементaцiï мoжнa пpoгнoзyвaти збiльшення oбcягiв екc-пopтy yкpaïнcькиx тoвapiв (opieнтoвнo нa 15-2Q%] внacлiдoк пoкpaщення yмoв дocтyпy дo зoвнiшнix pинкiв тa зaкpiплен-ня вже тpaдицiйниx екcпopтниx пoзицiй yкpaïнcькиx кoмпaнiй.
Hедoлiкoм aктивiзaцiï iнтегpaцiйниx пpoцеciв е пpямi тa oпocеpедкoвaнi pизики внacлiдoк лiбеpaлiзaцiï тopгoвельнo-гo pежимy Укpaïни. Зoкpемa, це cтocyeтьcя зaгocтpення кoн-кypенцiï нa внyтpiшньoмy pикy тoвapiв тa пocлyг, щo пoтен-цiйнo мoже негaтивнo вiдoбpaжaтиcя нa poзвиткy oкpемиx видiв екoнoмiчнoï дiяльнocтi. Haйбiльше викликiв виникae, безyмoвнo, y зв'язку з нaбyттям чиннocтi Угэди пpo acoцi-aцiю Укpaïни з GC, ocкiльки eвpoпейcькi виpoбники е cиль-ним кoнкypентoм для вiтчизняниx, a caм GC пociдae чтьне мicце в зoвнiшньoтopгoвельнoмy oбopoтi Укpaïни. Üднaк в дaнoмy випaдкy кoнкypентнi виклики лiбеpaлiзaцiï е знaчнo
пом'якшеними у зв'язку з асиметричыстю зниження мит-них тарифiв сторонами. Так, вiдповiдно до положень Угоди про ЗВТ мiж УкраУною та БС, середньоарифметична ставка ввiзних мит БС знизиться з 7,6 до 0,05%, причому впродовж перших же роюв дм Угоди, тодi як вiдповiдна ставка УкраУни знижуватиметься з 4,95 до 0,32% упродовж десятирiчного перехщного перiоду [15].
О^м iнтеграцiйних процесiв, надзвичайно позитивний вплив на в^чизняних експортерiв матиме також здмснен-ня внутрiшнiх реформ, пов'язаних з виконанням угоди СОТ про спрощення процедур торпвл^ яка покликана прискорити експортноНмпорты процедури на кордону посилити тран-спарентнiсть, зменшити неефективысть митних процедур та покращити конкурентоздатысть. Вiдповiдно, головною метою Угоди е спрощення, гармонiзацiя i стандартизацiя митних процедур та Ыформацмних потокiв, автоматиза-цiя експортно-iмпортних операцiй, а також створення Ыших сприятливих умов для пересування товарiв. Хоча переваж-на бтыхлсть положень Угоди стосуеться спрощення митних процедур, також нею регламентуеться ряд питань що-до доступу до Ыформацп, вiльного транзиту товарiв, митного спiвробiтництва та передбачаються Ыституцмы положен-ня (створення Комггету СОТ з питань спрощення торпвлП та спецiальнi положення для найменш розвинутих краУн.
За оцiнками Свггового банку та Всесвiтнього економiчного форуму зменшення високоУ вартостi транзакцiй та зайвоУ бю-рократи, з якими стикаються торговельы оператори, забез-печить вщчутне зростання глобального ВВП, зокрема усп0-на iмплементацiя Угоди спрощення процедур торгiвлi може забезпечити зростання свгговоУ торгiвлi на 3-5%, в той час, як зниження тарифiв за результатами Уругвайського раунду призвело до зростання свгговоУ торгiвлi на рiвнi 2-3 %.
Необхiдно зазначити, що спрощення процедур торгiвлi охо-плюе багато рiзноманiтних процесiв (зокрема, рацiоналiзацiю та автоматизацiю торговельних Ыформацмних потокiв, вста-новлення державно-приватного партнерства, спрощення транзитних перевезень, спрощення процедур перетину кор-доыв та комплексне управлЫня митницею) та передбачае ак-тивну участь органiв державноУ влади, бiзнесу, фiнансових закладiв, перевiзникiв та експедиторiв. Разом з цим, з огляду на рiзноплановiсть заiнтересованих учасниюв цього процесу, виникае складнiсть у вироблены дieвоУ' формули спiвпрацi.
Вщтак, задля забезпечення ефективноУ iмплементацií угоди про спрощення торгiвлi в УкраУы необхiдним видаеться:
- створити нацюнальний комiтет для комплексного коор-динування роботи зi спрощення процедур торгiвлi за учас-тi представниюв органiв державноУ влади, науки та бiзнесу;
- забезпечити системну ствпрацю УкраУни з профтьни-ми мiжнародними органiзацiями до компетен^У яких належать питання зi спрощення процедур торпвл^
- розробити нацiональну стратепю зi спрощення процедур торгiвлi та вщповщний план заходiв з УУ реалiзацií;
- активiзувати роботу щодо залучення мiжнародноУ' техыч-ноУ допомоги, зокрема фЫансовоУ та консультативно!, для забезпечення успшного вирiшення зазначених вище питань.
Приеднання УкраУни до Угоди СОТ про державы закутв-лi також виступае вагомим фактором посилення УУ позицм у GVC, осюльки надае додатковi можливостi виходу вгтчизня-
них виробникiв на свiтовi ринки. Угода про державнi закутв-лi е мiжнародним, юридично обов'язковим для виконання договором у сферi державних закутвель, який стае все бтьш важливим елементом системи всесвiтньоУ' торгiвлi. Дана угода вщповщае за регулювання державних контрак^в, що за експертними оцiнками складае бiльше 15% ВВП у багатьох краУнах, i сприяе розвитку здоровоУ конкуренци, а також до-триманню належних норм управлЫня в процеа закупiвель. Приеднання до Угоди про державы закупiвлi надае широк можливостi доступу на мiжнародний ринок, загальна що-рiчна вартiсть якого оцЫюеться в 1,6 трлн. дол. США. Вщтак, головна мета для УкраУни у рамках приеднання до феУ угоди - забезпечення вщкриття ринюв державних закутвель в краУнах-членах СОТ, якi е договiрними сторонами Угоди СОТ про державы закутвлг Бiльше того, приеднання до даноУ угоди е свого роду «знаком якос™ для Ыоземних iнвесторiв, що сприяе залученню прямих мiжнародних iнвестицiй.
Свiтовою спiльнотою Угоду СОТ про державы закутв-лi визнано найбiльш ефективним мiжнародним Ыструмен-том реформування нацiонального законодавства про державы закутвлг Що стосуеться перспектив приеднання до неУ УкраУни, то згщно iз зобов'язаннями, взятими нею пщ час приеднання до СОТ, у 2012 р. розпочато переговорний про-цес з цього приводу. Наразi Робоча група з приеднання до Угоди про державы закупiвлi позитивно вщзначае пропози-^ю нашоУ держави щодо рiвня охоплення дм угоди, та наго-лошуе на позитивних динамiчних кроках, що робить УкраУна в напрямку приеднання до неУ.
Висновки
Завдяки розвитку технолопй та здешевленню мiжнарод-ноУ торгiвлi глобальнi ланцюги доданоУ вартос^ (GVC) стали основною та найважлившою складовою глобальноУ еконо-мiки, яка визначае темпи розвитку краУн свгту. З урахуван-ням рiзноманiтних потреб i кризового стану економiки, Укра-íнi потрiбна комплексна стратегiя цтеспрямованоУ iнтеграцií до GVC на основi використання таких базових механiзмiв як обмеження вивозу за кордон сировинноУ продукци; створення регюнальних Ытеграфйних угруповань з тими краУнами свгту, якi е основними торговельними партнерами УкраУни; введення в дю положень новiтньоí Угоди СОТ про спрощення процедур торпвл^ приеднання до Угоди СОТ про державы закупiвлi.
Для УкраУни, яка знаходиться перед найважлившою проблемою щодо забезпечення стрiмкого економiчного зростання на основi модернiзацií, участь у CVC означае ак-тивiзацiю залучення Ыоземних iнвестицiй, модернiзацiю виробництва шляхом впровадження нових технолопй, наро-щування експортного потен^алу та забезпечення необхщ-них темпiв економiчного розвитку.
Список використаних джерел
1. Cattaneo O. Global Value Chainsina Postcrisis World: A Development Perspective / Olivier Cattaneo, Gary Gereffi and Cornelia Staritz. - Washington, DC: The World Bank, 2010. - 391 p.
2. Nicita A. Global Supply Chains: Trade and Economic Policies for Developing Countries / A.Nicita, V.Ognivtsev, M.Shriotori. - Geneva: UNCTAD, 2013. - 26 p.
3. Gereffi G. The Offshore Services Industry: A Global ValueChain Approach / Geri Gereffi, Karina Fernandez-Stark. - Durham: Center on Globalization, Governance & Competitiveness, 2010. - 231 p.
4. Frederick S. The Global Apparel Value Chain, Trade and the Crisis:Challenges and Opportunities for Developing Countries / Stacey Frederick, Gary Gereffi // Global Value Chains in a Postcrisis World: A Development Perspective. - Washington, DC:The World Bank, 2010. - P. 157-208.
5. Barrientos S. Economic and Social Upgrading inGlobal Production Networks: Developing a Framework for Analysis / StephanieBarrientos, Gary Gereffi and Arianna Rossi [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.capturingthegains.org/pdf/ctg-wp-2010-03.pdf.
6. Крикавський 6.B. УкраТна в глобальних ланцюгах поставок / 6.В. Крикавський, H.B. Чорнописька // Лопстика: теори та практика. - 2012.- №1(2). - С.92-100.
7. 1гнатюк A.I. Роль глобальних ланцюпв нарахування вартост у пдви-щенн конкурентоспроможност економки / A.I. 1гнатюк // Теоретичн та прикладн питання економки. - 2013. -Вип.28. - Т.1. - С.60-68.
8. Backer K.D. Mapping Global Value Chains / Koen D. Backer and SébastienMiroudot// OECD Trade Policy Papers. - 2013. - №159. - 46 p.
9. Шишков Ю. Международное разделение производственного процесса меняет облик мировой экономики / Ю.Шишков // Ми-
ровая SKOHOMUKa m Me^flyHapoflHbie OTHorneHun. - 2004. - №10. -C.15-25.
10. ToBapHa CTpyoypa 30BHimHb0i TopriBfli YKpaiHu / O^iqiüHMü caüT flep^aBHOi cfly*6u CTaTMCTUKM YKpaiHu [EfleKTpoHHMü pecypc]. -Pe^MM flocTyny: http://www.ukrstat.gov.ua/
11. Po3bmtok eKcnopTy ToBapiB Ta nocflyr 3a niflcyMKaMM I KBapTa-fly 2015 poKy: ^oKBapTaflbHMü 3BiT / flenapTaMern" B3aeMofli'i 3 COT Ta ToproBeflbHoro 3axucTy MiHicTepcTBa eKoHoMiHHoro po3BMTKy i TopriBfli YKpaTHM [EfleKTpoHHMü pecypc]. - Pe^MM flocTyny: www.me.gov.ua.
12. World Integrated Trade Solution / The World Bank [Electronic resource]. - Mode of access: http://wits.worldbank.org/ CountryProfile/Country/UKR/Year/2013/Summary
13. Pafla BBefla MopaTopiü Ha eKcnopT HeoBpoBfleHoi flepeBMHM / Ih-^opMaqiüHo-aHafliTMHHMü TMWHeBMK «ftaepKaflo TM^Hn» [EfleKTpoHHiuü pecypc]. - Pe^MM flocTyny:http://dt.ua/ECONOMICS/rada-vvela-moratoriy-na-eksport-neobroblenoyi-derevini-169398_.html
14. Ma3yp B. I3 MeTafleBMM Bpn3KoToM / B.Ma3yp // lH<£opMa-qiüHo-aHafliTMHHMü TMWHeBMK «ftaepKaflo TM^Hn» [EfleKTpoHHiuü pecypc]. - Pe^MM flocTyny: http://gazeta.dt.ua/energy_market/iz-metalevim-bryazkotom-_.html
15. O^iqiüHMü caüT Cfly*6u niflTpuMKM eKcnopTy [EfleKTpoHHMü pecypc]. -Pe^MM flocTyny: http://exporthelp.europa.eu/thdapp/index_ ru.html.
