CC BY
42
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 364.622-78-057.36-055.5/.7-058.65 DOI: 10.22141/2224-0713.6.92.2017.111596
Черненко LI.1, Чухно I.A.2
1Обласний госпталь BeTepaHiB в'1йни, м. Харюв, Укра'на 2Харшський на^ональний медичний у^верситет, м. Харюв, Укра'на
Медико-сощальне значення та оргашзащя психолопчноТ допомоги та сощальноТ адаптацií
■ ^ V ■ V ■ ■■ ■ V
учаснимв боиових дм та члешв ix амеи у сучасних умовах
Резюме. Уpoóomí ррозглянуто основш негативш медико-сощальш наЫдки nсихологiчних розладiв учаснишв бойових дш та члешв i'x сшей, проанал1зовано основш ноpмаmивно-пpавовi документи у сфеpi сощального забезпечення та сощальног тдтримки учасни^в бойових diü, а також стан надання психологiчноi допомоги та сощальног адаптацп комбаmанmiв та члешв ix амей. Запропоновано напрямки тдвищення ефекmивносmi оргатзаци надання психосощальног допомоги.
Ключовi слова: сощальна та професшна адаптащя учасни^в АТО; псиxологiчнi розлади; психосощальна допомога; ресощал1защя; дезадаптащя
Вступ
Проблеми, що переживае украшське суспшьство протягом останшх декшькох роив: вкрай складна по-лгтична ситуащя, довготривале збройне протистоян-ня на сходi краши, пдвищена терористична загроза на територп держави поза зоною проведення АТО, а також складна соцiально-економiчна обстановка та вщсутшсть стабтьносп, е факторами, яы значно тд-вищують рiвень стресiв у населення нашо! держави та ризик розвитку рiзноманiтних психологiчних розладiв. Така ситуацiя призводить до поширення депресивних настро'в, зростання зневiри та безнадй', асощально! по-ведiнки тощо, що вкрай негативно позначаеться на вшх сферах сусптьного життя, в тому числi це стосуеться i питань соцiально-економiчного розвитку краши, ста-бiлiзацií ситуацй' та нарощування i використання наяв-ного потенщалу до íí розбудови. У таких умовах суттево зростае необхщшсть надання потрiбноl професшно! психолопчно! допомоги громадянам, особливо тим, якi беруть участь у проведеннi антитерористично'1 операци, та членам 1'х сiмей, а також належно'' íí' оргашзаци, що сприятиме усуненню перешкод щодо íí отримання та подоланню негативних наслщюв вiд вказаних стресорiв для учасниыв бойових дiй, членiв íx имей, вимушено перемiщениx осiб, держави та сусптьства загалом.
Пiд дieю CTpecopiB, зумовлених нестабiльною сус-пiльно-полiтичною та соцiально-економiчною ситуа-цieю в краш, проведенням антитерористично1 операцй' на ii сходi, тieю чи iншою мiрою знаходиться все населення Украши. Найбiльш значного негативного впливу вщ цих факторiв зазнають насамперед вшськовослуж-бовцi — учасники бойових дай та члени ix родин, населення цих територш та вимушено перемщеш особи.
За приблизними тдрахунками, на сьогодш в АТО беруть участь майже 100 тис. вшськовослужбовщв. Ба-гато демобiлiзованиx повертаються додому швалщами не тiльки у фiзичному, а й у псиxологiчному плаш. Мiж-народний досвiд показуе, що бтьшють вшськовослуж-бовцiв, якi брали участь у збройних конфлштах, потре-бують висококвалiфiкованоi псиxологiчноi допомоги. Про об'ектившсть цього свiдчать данi, що наведеш Мiнiстерством оборони США: за 2012 рш кiлькiсть са-могубств серед американських вшськових перевищила втрати внаслщок бойових зiткнень в Афганюташ.
В Украiнi проблема надання яысно! психолопчно'].' допомоги учасникам бойових дш (АТО) заслуго-вуе на особливу увагу. За час перебування на територи проведення бойових дш учасник АТО стикаеться зi значною кiлькiстю ризикiв, що в подальшому життi мо-жуть призвести до розладiв псимчно'].' дiяльностi, iснуe
© <^жнародний неврологiчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Чухно 1.А., Харкiвський нацюнальний медичний унiверситет, пр. Науки, 4, м. XapKiB, 61022, УкраТна; e-mail: redact@i.ua For correspondence: I. Chukhno, Kharkiv National Medical University, Nauky Ave., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
загроза прояв!в неадекватного сприйняття навколиш-нього середовища через «вшськову призму дайсноста», замкнутостi в собi, вiдчуття тривоги за свою сiм'ю i свое життя. Кожному члену cím'í' важливо розумiти причини поведiнки учасника бойових дай для того, щоб допомог-ти впоратися з внутрiшнiми проблемами.
Негативш психосоцiальнi наслiдки вiд таких розла-дiв поширюються не лише на учасниыв бойових дай, але й на членiв ix родин, близьких та друзiв, професiйнi колективи i на все сусптьство.
Опираючись на досвiд закордонних псиxологiв iз питань наслiдкiв психотравмуючих подiй, що активно використовувався для розробки шляxiв псиxологiчноi допомоги та реабiлiтацii постраждалих, не вдалося ви-рiшити ушх завдань, якi постали перед украшськими психологами. Це стало зрозумiлим тд час практичноi дiяльностi. В Укршш населення мае особливу сощаль-ну, ментальну та псиxологiчну специфiку, що необх!д-но враховувати. Психологам-практикам та науковцям важливо було реагувати швидко, професшно та узго-джено, акцентувати увагу на психолопчнш адаптацй', яко'1' потребують майже всi учасники бойових дай в зош АТО. Саме цим зумовлюеться актуальнiсть дослщження питань оргашзаци псиxологiчноi допомоги та сощаль-но! адаптацй' учасниюв бойових дай та члешв ix сiмей.
Метою статп е обГрунтування медико-соцiального значення оргашзаци ефективноi псиxологiчноi допомоги та соцiальноi адаптацй учасникiв бойових дай (АТО) та члешв ix имей та пропозицiй щодо ii удосконалення на основi дослiдження сучасного стану надання такоi допомоги.
Матерiали та методи
У дослiдженнi застосовувалися матерiали науковоi лiтератури з проблематики дослщження та досвiд Об-ласного госшталю ветеранiв вiйни, де проводять роботу з ветеранами АТО. Використаш методи дослiдження — науковоi абстракци та логiчного узагальнення.
Результати та обговорення
Рiзномaнiтнi суспiльно-полiтичнi й особливо вш-ськовi конфлiкти завжди негативно впливають на суспiльство взaгaлi i окремих його члешв, сощально-психолопчш детермiнaнти ix розвитку, продукуючи подaльшi соцiaльнi проблеми, зумовленi соцiaльною дезадаптащею, зростанням aсоцiaльноi поведiнки серед ошб, якi зазнали бiльш глибокого психолопчного впливу вiд цих подай.
Розглядаючи соцiaльно-псиxологiчну ситуaцiю в на-шiй крaiнi, стресовi фактори, що ii зумовлюють, психо-емоцiйний стан рiзниx кaтегорiй населення, слiд також вщмггити, що ситуaцiя щодо проведення антитеро-ристично!' операци на сxодi Укрaiни е суперечливою. У зв'язку з цим виникають конфлiкти як на рiвнi окремоi особистостi, так i в родинах мiж ii членами, у професш-них колективах. Дiяльнiсть вiйськовослужбовцiв п!д час ведення бойових дай характеризуеться впливом на психику рiзниx стресових фaкторiв. Тривaлiсть впливу i характер цих фaкторiв можуть спричинити виникнення змш
у психолопчнш сфер!, що знижують ефективнiсть дь яльностi вiйськовослужбовця в бойових умовах та мають негaтивнi прояви в умовах мирного життя. Вiрогiднiсть розвитку психогенних розлaдiв залежить в!д суб'ективних фaкторiв: особистих якостей людини, типу вищо!' нер-вово!' дiяльностi, психолопчно!' стiйкостi, професiйноi пiдготовки та бойового досвщу. Цi фактори визначають готовшсть до дiяльностi в екстремальних умовах та на-явнiсть дiевоi пщтримки осiб, якi ix оточують.
У знaчноi кiлькостi вiйськовослужбовцiв, як! прой-шли через збройш конфлкти, е хрошчш посттравма-тичш стани, викликаш стресом. А за даними на листопад 1989 р., 3700 ветерашв афин^ко! вшни перебува-ли у в'язницях; юльысть розлучень i гострих сiмейниx конфлшпв становила в шм'ях «афганщв» 75 %; бтьше двох третин ветерaнiв не були задоволеш роботою i часто мшяли ii з причини виникаючих конфлшпв; 90 % студеш!в-«афганщв» мали aкaдемiчну зaборговaнiсть або погану усшшшсть; 60 % страждали в!д алкогол!з-му та наркомани; спостерiгaлися випадки самогубств або спроб до них; близько 50 % (а за деякими ведомостями — до 70 %) готов! були в будь-який момент по-вернутися у Афгашстан. Дуже травматично з психо-лопчно! точки зору переживаеться учасниками АТО i нерозумшня в родин!. Повернення солдата з вшни — це щастя, але й, з шшого боку, стрес для всiеi родини. Чоловш спочатку !з захопленням зустрiчaе сво'х близьких. Але потам раптом замикаеться в соб!, шукае уса-мiтнення в шшш кiмнaтi або прагне зовшм шти з дому. Не тому, що став черствим, а тому, що тсля бомбувань та тяжких випробувань i втрат вш шстинктивно шукае притулку для переосмислення пережитого. Навпъ в!д близьких, в!д яких нaспрaвдi чекае розради та порозу-мшня. Бшш знають, що поруч !з ними мама, тато, дружина, дни, родич!, але родинш почуття придушуються тривожними переживаннями, як! пов'язаш з бойовим минулим. Якщо вщповюти нерозумшням душевного стану бшця, змши, що сталися на вшш з людиною, можуть вплинути на майбутне всiеi родини [1, с. 177].
Психосощальна п!дтримка е пров!дним фактором у запобианш негативним насл!дкам бойових стресових ситуацш та ix подоланш як на р!вш особистосп, так i на р!вш сощальних та професшних груп.
У теори та на практищ боротьби з псиичними та пси-холопчними розладами в учасниюв бойових дай загалом видтяють так! напрямки псиxосоцiaльноi допомоги:
— правова допомога учасникам бойових дай в АТО, пораненим вшськовослужбовцям, членам ix имей шд час лшування та подaльшоi реабштацп, робота з членами родин загиблих вшськовослужбовщв;
— медичне лшування та реабштащя;
— допомога в працевлаштуванш (дуже часто так! особи не повертаються до колишньо! роботи, а шука-ють щось нове);
— сощальна допомога (система птьг).
Комплексне використання названих напрямюв пси-
xосоцiaльноi допомоги, оргашзоване на р!вш держави та !з залученням р!зномаштних громадських оргаш-зацш, волонтерських руив, може забезпечити дшсно
значш результати в цш сфер! та суттево знизити не-гативш медико-сощальш та сощально-економ!чш на-сл!дки як для окремих ошб, так i для суспгльства загалом.
Вивчення та врахування психолопчних особливос-тей особи, яка перенесла бойовий травматичний стрес, п!двищення компетенц!! сощальних пращвниюв, пси-холопв у даному питанш дозволяють суттево знизити ризик негативних прояв!в при поверненш людини до мирного життя, допоможуть при налагодженш позитив-них сощальних стосунюв з учасниками АТО в сощаль-нш та професшнш адаптац!!, психолопчнш реабштац!!.
У шм'ях та робочих колективах вояк!в зустр!чають як геро!в, хоча психологи переконують: як i ф!зичш вади, сощальна адаптац!я теж потребуе значного часу, а в!д-так — уваги р!дних людей. Пережит! стресов! ситуац!! становлять для оргашзму не меншу загрозу, н!ж ф!зичш ув!ччя та калщтва, i в раз! недостатнього лшування !з часом симптоми, що пов'язаш з вшною, не просто по-вертаються, а й посилюються. Вшськовослужбовщ, як! пережили бойов! да!, страждають в!д головного болю, дисомн!!, емоцiйноi лабтьносп, пристутв агрес!!, вто-ми, дрaтiвливостi. Для адекватно! адаптац!! до мирного життя вони повинш пройти обстеження та лшування. Психологи зауважують, що учасники тих страшних подай тяжко йдуть на контакт, адже думають, що час усе вилшуе, i зазвичай тримають усе в соб! У загальному розумшш сощальна адаптация — це процес взаемод!! ш-див!да (особистосп) або сощально! групи !з зовшшшм середовищем, у результат! чого в!дбуваються придбання та освоення ново! сощально! (життево!) ситуац!!.
3i свого боку, сощальна та професшна адаптац!я вшськовослужбовщв до умов життя в цивГльному се-редовищ! — це суспГльний процес !х активного при-стосування до нових сощальних умов життя в цивГль-ному середовищ! з ринковою системою стосунк!в, що передбачае освоення норм i правил цього середовища, оволодшня профешею, спец!альн!стю, реал!зац!ю сво!х прав, у тому числ! на працю, формування в соб! нових правил поведшки i нового самоусв!домлення, що забез-печуе безболюний, комфортний перех!д до нових умов життя. РеалГзащя заход!в залежить в!д якост! отрима-но! психолопчно! допомоги та полягае у звГльненш в!д нав'язливих спогад!в про минуле та штерпретац!! емо-цшних переживань як нагадувань про бойову травму, а також в отриманш допомоги в якнайшвидшому на-лаштуванш на мирне життя.
Застосовуючи норми листа-роз'яснення Мшютер-ства юстиц!! Укра!ни в!д 30 с!чня 2009 р. № H-35267-18 щодо порядку застосування нормативно-правових ак-т!в, поняття сощально! та професшно! адаптац!! учас-ниюв антитерористично! операцГ! сощальш служби держави трактують в!дпов!дно до: 1) пункту 9 Комплексно! програми сощально! та професшно! адаптац!! в!йськовослужбовц!в, звгльнених у запас або в!дставку, затверджено! постановою Кабшету М!н!стр!в Укра!-ни в!д 5 серпня 1996 р. № 918, зг!дно з яким сощальна адаптац!я колишшх в!йськовослужбовц!в передбачае: працевлаштування колишшх в!йськовослужбовц!в, як! не потребують переподготовки за новими спещальнос-
тями; переподготовку колишшх в!йськовослужбовц!в за цивгльними спещальностями i ix працевлаштування; ствпрацю з громадськими оргашзащями та фондами, що займаються питаннями сощально! адаптаци вшськовослужбовщв; 2) абзацу четверто! частини восьмого роздалу першо! Концепц!! Державно! цгльо-во! програми сощально! i професшно! адаптац!! вшськовослужбовщв, як! п!длягають звгльненню, та ос!б, звГльнених !з вшськово! служби, на перюд до 2017 року, схвалено! розпорядженням Кабшету М!н!стр!в Укра!ни в!д 18 грудня 2013 р. № 1068-р, зг!дно з яким профе-с!йна адаптац!я залежно в!д профес!! — спещалГзова-не удосконалення наявних професшних знань, умшь i навичок або оволодшня новими та подальше усшшне працевлаштування [2].
Взагал! сл!д зазначити, що проблема ресощалГзац!! вшськових мае комплексний характер та залежить в!д отримання яюсно! психолопчно! допомоги не лише шсля демобшзацп, а й безпосередньо п!д час прохо-дження служби, особливо в зон! ведення бойових дай.
Проблеми надання психосощально! допомоги вш-ськовослужбовцям е досить суттевими з в!домих причин. Урядом нашо! держави були здайснеш певш кроки на шляху законодавчого закршлення надання допомоги учасникам АТО. Постанова КМУ «Про затвердження порядку надання статусу учасника бойових дай особам, як! захищали суверештет та територ!альну ц!л!сн!сть Укра!ни i брали безпосередню участь в антитерорис-тичнш операц!!, забезпеченн! !! проведення», № 413 в!д 20.08.2014 р., визначае особливосп отримання статусу учасника АТО [5].
Учасникам бойових дай, зг!дно з! статтею 12 Закону Укра!ни «Про статус ветерашв в!йни, гарант!! ix сощ-ального захисту» в!д 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (!з змшами та доповненнями) [7], надаються понад 20 р!зних вид!в п!льг, найбГльш важливими з яких е так!: безкоштовне одержання лшарських засоб!в за рецептами, першочергове безкоштовне зубопротезування, безкоштовне санаторно-курортне лшування; першочергове обслуговування в лкувально-профтактичних закладах та першочергова госштал!зац!я в стацюнари; виплата допомоги з тимчасово! непрацездатност! в роз-м!р! 100 % в!д середньо! заробггао! плати та !н.
При цьому, як вГдзначають О.С. Кол!сн!ченко, Я.В. Мацегора та шш!, учасники бойових дай, як! гостро потребують психолопчно! допомоги за кошти держави, можуть бути госп!тал!зован! тГльки до в!дпов!дних цен-тр!в психолопчно! реабштац!!, що розмщують на баз! психоневролопчних лшарень, !з достатньо в!рог!дними негативними сощальними насл!дками. Це може при-звести до обмеження у вибор! профес!!, проблем з отри-манням сертифшата в!д псих!атра для оформлення во-д!йського посв!дчення тощо. Учасники бойових дай часто потребують саме психолопчно!, а не псих!атрично! допомоги, й у такому раз! оргашзацшний та фшансовий тягар певною м!рою лягае на плеч! с!мей учасниюв АТО, благод!йних орган!зац!й та волонтер!в [3, с. 26].
Проте зазначимо, що 3 листопада 2015 року Верховна Рада Укра!ни ухвалила Закон «Про внесення змши
до статл 11 Закону Украши «Про сощальний i правовий захист вшськовослужбовщв та членiв í'x имей». Зпдно з новою редакцiею закону, вшськовослужбовщ, якi проходили службу i виконували бойовi задачi в зош АТО, обов'язково повиннi пройти медико-психолопчну ре-абiлiтацiю. При цьому вшськовим мають вiдшкодувати витрати на про'зд до центрiв реабштаци i назад. Постановок) Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 31.03.2015 р. № 221 затверджено Порядок використання кошпв, передбачених у державному бюджет для здшснення заxодiв щодо психолопчно'' реабштаци постраждалих учасникiв антитерористично' операци.
Даний нормативний акт визначае, що кожною реа-бiлiтацiйною установою надаються послуги з психоло-пчно'' реабштаци, що включають поряд iз проведенням iндивiдуальниx та групових зустрiчей iз досвiдченими психологами також вщвщування рiзноманiтниx екс-курсш до музе'в, пам'яток природи, яю мають юто-рико-меморiальне або культурно-естетичне значення, спортивно-оздоровчi заходи, зокрема безоплатне вщ-вiдування басейну, спортивно'' зали, освгтньо-шзна-вальних та релаксацiйниx заxодiв, включаючи концер-ти, спектаклi тощо, залежно вiд iндивiдуальниx поба-жань отримувачiв послуг, матерiально-теxнiчноí бази та розташування установи, що зумовлене ушкальними природними, етнiчними особливостями та культурним надбанням певно' мiсцевостi.
У нашш краш населення дуже часто плутае психо-логiчну допомогу з псиматричною, не сприймае íí' адекватно. Тому люди, яю вiдвiдують психолопв, не афшу-ють це. Щоб подолати цей стереотип, засоби масово'' шформаци, громадськi активiсти, учасники АТО, яю мають позитивний досвiд, повинш про нього розповща-ти. Звертаемо увагу на те, що жодних медичних довiдок щодо проходження учасниками АТО психолопчно'' реабштаци реабштацшна установа не надае (нi самому учас-нику АТО, нi жоднш лiкувальнiй установi за мiсцем його проживання, а також за мюцем його працевлаштування).
На сьогоднi оргашзацшна структура закладiв та спецiалiстiв, що надають психолопчну допомогу учас-никам бойових дш та членам í'x сiмей, представлена центрами реабштаци учасниюв АТО, штатним психологом в амбулаторних пол^шчних закладах та рiзно-манiтними волонтерськими рухами та громадськими оргашзащями. До питань сощально'' адаптаци вшсько-вослужбовцiв додатково залученi рiзноманiтнi державнi соцiальнi служби, що здшснюють допомогу в працевла-штуваннi, набутт ново!' професи тощо.
У 2015 рощ Уряд видтив 51 млн грн на оргашза-цiю i надання психолопчно'' допомоги учасникам АТО i членам íx сiмей. Але загальнодержавно1 програми, що органiзовувала б психосощальну допомогу, на сьогоднi немае. Фаxiвцi, якi мають досвiд роботи з вшськовими, здебiльшого не залучеш до не1. Дану роботу переважно виконують волонтери, простi небайдужi украшщ, ро-дичi учасникiв АТО.
На базi КЗОЗ «Обласний госпiталь ветерашв вiй-ни» з другого пiврiччя 2014 року ведеться реестр демо-бiлiзованиx вiйськовослужбовцiв та членiв í'x родин.
За даними керiвникiв закладiв охорони здоров'я Хар-кiвськоl областi на перше пiврiччя 2017 р., зареестро-вано 7500 члешв сiмей демобiлiзованиx, у тому числк батькiв демобiлiзованиx — 2378 ошб, дiтей демобiлiзо-ваних — 2735 ошб, подружжя — 1995 ошб, iншиx — 422 особи. Списки демобшзованих завiряе керiвництво рай(мюьк)вшськкоматав.
У лiкувальниx закладах м. Харкова та обласп про-фiлактичнi медичш огляди демобiлiзованиx, членiв í'x шмей та членiв сiмей загиблих проводять за участю 12 спецiалiстiв (терапевт, xiрург, невропатолог, отоларинголог, офтальмолог, псиxiатр, стоматолог, дерматолог, фтизiатр, уролог, травматолог та шш^. Для виконання психолопчно'' реабiлiтацil учасникiв АТО на базi облас-ного госпiталю з 2016 року укомплектовано 1,5 посади лшаря-психотерапевта двома фiзичними особами, яы проводять щоденний прийом хворих. Псиxiатрична допомога та псиxологiчна реабiлiтацiя вшськовослужбовщв, що демобшзоваш з райошв проведення АТО, та членам í'x родин виконуються мережею усix закладiв охорони здоров'я псиxiатричного та психоневролопч-ного профiлiв Харкiвськоí областi. Амбулаторна псиxi-атрична та псиxоневрологiчна допомога i психолопчна реабiлiтацiя надаються мережею психоневролопчних диспансерiв районiв областi та м. Харкова i вщповщних кабшепв центральних районних лiкарень.
Лiкарi-псиxотерапевти, псиxiатри та психологи за-лучаються до роботи мобтьних полiпрофесiйниx бригад, що проводять огляд та реабштацшш заходи для учасниюв антитерористично'' операци та членiв í'x сiмей.
Департаментом охорони здоров'я Харывсько'' об-ласно'' державно'' адмiнiстрацií розроблена «Пам'ятка для вшськовослужбовщв, що повернулися iз зони АТО» з питань надання медично'' допомоги, у тому чи^ пси-xологiчноí, демобiлiзованим iз зони АТО, тираж яко'' становив 10 тис. екземплярiв. Ця пам'ятка направлена в рай(мюьк)вшськкомати, заклади охорони здоров'я мюта та областi й органи сощального захисту населення. Також розроблеш «Пам'ятка лiкарю загально'' практики з надання медико-психолопчно'' допомоги вiйськовослужбовцю, демобшзованому з зони АТО» i «Пам'ятка для члешв шмей вiйськовослужбовцiв, демобшзованих з зони АТО».
Висновки
Отож, негативш медико-сощальш та сощально-економiчнi наслiдки вiд дй' стресорiв, обумовлених не-стабiльною суспiльно-полiтичною ситуащею та проведенням антитерористично'' операци, поширюються як на окремих ошб, так i на все населення нашо'' кра'ни. Найбiльш гостро страждають вiд цих процесiв учасники бойових дш та члени í'x родин. На сьогодш на державному рiвнi дiе низка нормативно-правових акпв, що сприяють соцiальнiй адаптаци цих категорш населення та наданню 1'м медико-псиxологiчноí допомоги. Оргашзацшна структура закладiв та спецiалiстiв, що надають психолопчну допомогу учасникам бойових дш та членам í'x шмей, представлена центрами реабштаци учасниюв АТО, штатними психологами в амбулаторних
пол!кл!н!чних закладах та р!зноман!тними волонтер-ськими рухами та громадськими оргашзащями, до пи-тань сощально! адаптаци додатково залучен! р!знома-н!тн! державш сощальш служби.
Проте для пГдвищення ефективност! психосощаль-но! допомоги учасникам бойових дай та членам ix родин та досягнення максимального медичного, сощального та економ!чного ефекту в!д використання видглених державою кошт!в необхГдними е:
— запровадження адресного пщходу в реформуванн! сощальних послуг;
— забезпечення орГентацГ! на потреби пащента з урахуванням його життевих обставин;
— актуал!защя ресуршв особистост! та громади;
— !нформац!йна п!дтримка пащентав i члешв !х родин, формування сприятливого психолопчного ктмату i ставлення до учасниюв бойових дай у сусптьствц
— досягнення цшьового й ефективного використання кошпв, спрямованих на сощальну допомогу та п!дтримку;
— пГдвищення квал!ф!каци сощальних та медичних пращвниюв.
Також за умов вГдсутносп системи державних стан-дарт!в щодо сощальних послуг особливого значення набувае дГяльшсть з ix розвитку та мониторингу. Кр!м того, важливо дотримуватись гуманютичних принци-тв при наданн! психосощально! допомоги учасникам АТО: ставитись !з повагою до людей, яким ви намагае-теся допомогти, незалежно в!д власно! шкали щнностей та переконань.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вГдсут-н!сть конфл!кту !нтерес!в при шдготовщ дано! статт!
Список лператури
1. Буряк О.О. Вшськовий синдром «АТО»: актуальтсть та шляхи виршення на державному pieHi / О.О. Буряк, М.1. Пнев-ський, Г.Л. Катеруша // Збiрник наукових праць Хартвського ут-верситету Повтряних Сил. — 2015. — Вип. 2(43). — С. 176-181.
2. Державна служба Украгни у справах ветератв вшни та учаснитв антитерористичног операци [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dsvv.gov.ua/aktualni-pytannya/roz-yasnennya-sluzhby-sotsialna-ta-profesijna-adaptatsiya-uchasnykiv-ato.html.
3. Колестченко О.С. Психологiчний аналiз законодавчих та нормативно-правових документiв, що визначають алгоритм проведення психологiчноi реабштаци учаснишв бойових дш / О.С. Колестченко, Я.В. Мацегора, Н.В. Юрева//Психосоциальная реабилитация пострадавших и перемещенных из зоны АТО на базе центра психосоциальной реабилитации детей и подростков «Фельдман Экопарк»: Мат-лы науч.-практ. конф. (12—13 октября 2016 г.). — Харьков, 2016. — С. 24-26.
4. Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дт особам, як захищали незалежтсть, суверентет та територiальну цшстсть Украгни i брали безпосередню участь в антитерористичтй операци, забезпечент и проведення: Постанова КМУ №413 тд 20.08.2015р. [Електроннийресурс]. — Режим доступу: http://zftkon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF.
5. Про сощальт послуги: закон Украгни вiд 19 червня 2003 р. № 966-IViз змнами i доповненнями [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/966-15.
6. Про статус ветератв вйни, гарантй' гх сощального захис-ту: закон Украгни вiд 22.10.1993 р. № 3551-XII iз змшами i доповненнями [Електроннийресурс]. — Режим доступу: http://zakon0. rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page.
Отримано 10.05.2017 ■
Черненко И.И.1, Чухно И.А.2
Областной госпиталь ветеранов войны, г. Харьков, Украина 2Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
Медико-социальное значение и организация психологической помощи и социальной адаптации участников боевых действий и членов их семей в современных условиях
Резюме. В работе рассмотрены основные негативные медико-социальные последствия психологических расстройств участников боевых действий и членов их семей, проанализированы основные нормативно-правовые документы в сфере социального обеспечения и социальной поддержки участников боевых действий, а также состояние оказания психологи-
ческой помощи и социальной адаптации комбатантов и членов их семей. Предложены направления повышения эффективности организации оказания психосоциальной помощи. Ключевые слова: социальная и профессиональная адаптация участников АТО; психологические расстройства; психосоциальная помощь; ресоциализация; дезадаптация
I.I. Chernenko1, IА. ^ukhno2
1Regional Hospital for War Veterans, Kharkiv, Ukraine
2Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
Medical-social values and organization of psychological support and social adaptation for combatants and their families in modern conditions
Abstract. The article considers the main negative health and social consequences of psychological disorders in combatants and their families. An analysis was conducted of the main regulatory documents in the field of social welfare and social assistance for combatants, as well as providing psychological support to them. The state of psychological support and social adapta-
tion of combatants and their families were studied. Directions to increase the efficiency of psychosocial support organization were proposed.
Keywords: social and professional adaptation of ATO participants; psychological disorders; psychosocial care; resocializa-tion; disadaptation
