CC BY
17
its conservatism, Foreign Office manages to adapt to the current challenges by implementing up-to-date informational technologies in its life. The United Kingdom has one of the most effective public diplomacy models all over the world. Public diplomacy tools in Great Britain (British Council, BBC etc.) maintain British image on the highest level by spreading news, information concerning the United Kingdom, as well as British culture, movies, music etc. Even Royal Family in Great Britain becoming a subject of public diplomacy, since it has its own accounts in social networks and it constantly informs public inside and outside the borders of the country of important occasions in its life, participation in events etc. Activities of the kid positively influence the image of Britain in public's eyes all over the world.
Key words: traditional diplomacy, public diplomacy, Foreign Office, BBC, digital diplomacy, twiplomat, Twitter, Facebook.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов K.B., д.полт.н, проф.; Антонюк О.В., д.полт.н, проф.
УДК 323.22/.28:004.738.5
А.О. Янченко
МЕД1АТИЗОВАНА ПОЛ1ТИЧНА УЧАСТЬ: ДО НОВОГО ОПИСУ СУЧАСНИХ ПАРТИЦИПАТОРНИХ ПРАКТИК
У cmammi зроблено спробу проанал1зувати сучасш практики полтично'г ynacmi громадян у конmекcmi використання нових тформацтно-комуткацтних технологт. Автор розглядае процес медiamизaцiг полтичног системи як один i3 ключових фaкmорiв, що впливаютъ на трансформащю форм yчacmi у полтичному жиmmi. Пропонуетъся авторсъке визначення поняття «медiamизовaнa полтична участъ», представлена поточна наукова дискуЫя про рiзнi характеристики, рiвнi, види цъого типу залучення громадян у полтику.
Ключов1 слова: полтична участъ, медiamизaцiя, медiamизовaнa полтична участъ, IKT, 1нтернет, сощалъш медia, полтична мобшзащя.
Сучасна пол1тика являе собою системну взаемод1ю державних шститупв, поличного класу, б1знес-кш, третього сектору, експертно'1 спшьноти, шдустрп ЗМ1 та численних громадських та професшних ствтовариств, що спрямована на вироблення принцитв ствюнування i ефективний перерозподш ресурав. При цьому полтична участь е одним з найважливших феномешв, пов'язаних i3 забезпеченням демократичности полiтичного режиму, оскшьки широка участь громадян у прийнятп полiтичних рiшень, публiчнiй полчищ е важливим механiзмом пошуку балансу штереав, захисту прав рiзних сощальних груп, легiтимiзацii iснуючоi системи пол^ичних вiдносин i розподiлу влади. Полтична участь безпосередньо пов'язана з дiяльнiстю громадянського суспiльства, його контролюючими та мошторинговими функцiями, i визначае рiвень респонсивностi держави через здатнiсть полiтичноi системи реагувати на активнiсть громадян i стимулювати новий цикл зворотного зв'язку.
Теорiя полiтичноi участi почала активно розвиватися з середини XX ст. у зв'язку зi спробами концептуалiзацii основних параметрiв iнституцiйного дизайну захщних держав. Початок цьому напрямку дослщжень було покладено роботою американських
133
пол1толог1в Г. Алмонда та С. Верби «Громадянська культура», в якш участь розглядалася як важливий елемент политично! культури. Класичне визначення политично! участ1 було запропоновано в 70-х рр. С. Вербою та Н. Наем, як1 розумши тд нею прямий або опосередкований вплив громадян на формування пол1тичних шститупв та !х д1яльшсть. Вчен1 також вказували, що ступшь участ1 громадян у поличному житт1 неоднакова 1 залежить в1д ряду соц1альних факторов, як то соц1ально-економ1чний статус, штерес до политики, политична компетентность, наявшсть необх1дних для участ1 ресурсов та ш. [1]. 1х висновки були доповнеш в досл1дженнях М. Каазе, Дж. Нагеля, Л. Мшбрета, Л. Козера, С. Роккана, С. Гантшгтона та багатьох шших вчених, як1 проанал1зували конкретно статистичш параметри, нормативы принципи, мехашзми та закономерности политично! участ1 в р1зних кра!нах. У той час як ранш дослщження асоц1ювали пол1тичну участь з голосуванням громадян та !х залученням до виборчих кампанш в рамках процедури конкурентних вибор1в, що забезпечуе функцюнування системи представництва, тзшш1 розробки значно експшкували зм1ст ц1е! пол1толог1чно! категорп. Так, наприклад, одна з в1домих типологий, запропонована Г. Брейд1, розглядае електоральну та неелекторальну пол1тичну активность громадян, д1лячи останню на конвенцюнальну (як то формально 1 неформальна контакти з пол1тичними акторами, волонтерська робота в пол1тичних организациях) 1 неконвенцюнальну (тдписання петицш, р1зн1 форми громадських протестов тощо) [2].
Заф1ксована сучасними досл1дниками трансформация практик политично! участ1 в1дбуваеться в наш1 дн1 п1д впливом безл1ч1 нових економ1чних, сусп1льно-пол1тичних, культурних чинник1в. Занепад електорально! активности в розвинених демократиях, скорочення членства в пол1тичних парт1ях поряд з розкв1том попул1стських 1 ультраправих рух1в, криза класичних щеологш, поширення цишзму та депол1тизацп, популяризация громадянського активизму, протестно! активности 1 политично вмотивованого споживчого досв1ду, нов1 парадигми лайфстайл-пол1тики, д1яльн1сть глобальних квазпнституцюнал1зованих сусп1льно-пол1тичних структур - ц1 та багато 1нших тенденц1й вимагають пол1толог1чного осмислення. Анал1з под1бних зм1н призводить до необх1дност1 перегляду або уточнення класичних пол1толог1чних концепц1й 1 теоретичних моделей, пошуку нових пояснювальних стратег1й, в1дпов1дних сучасним реал1ям. Мета нашо! статт1 - розглянути процес реорган1зац1! репертуару пол1тично! участ1, доступного громадянам, в контекст1 мед1атизац1! поля пол1тики.
Сучасш суспшьства переживають структурно зм1ни, пов'язан1 з тим, що суспшьш в1дносини 1 повсякденна повед1нка громадян значною м1рою фреймуються нов1тн1ми комун1кативними технологиями та институтами мед1а [3]. Вс1 аспекти людського життя стають все б1льш залежн1 в1д засоб1в збереження 1 передача шформацп. 1нформац1йно-комушкацшш технолога! (1КТ) перетворюються на той мед1ум, який пронизуе вс1 повсякденш практики - в1д м1жособист1сного спшкування, пошуку кул1нарних рецептов, читання новин, торг1вл1 та ведення бизнесу, до оргашзацп публ1чних заходов, декларування громадянсько! позиц1! та взаемод1! з 1нститутами влади.
Процес мед1атизац1! пол1тичних систем сучасних держав, тобто значне зб1льшення рол1 засоб1в комун1кац1! в пол1тичних практиках та розширення обсяг1в мед1йно опосередкованих зв'язк1в у пол1тичному простор1, актуал1зуе проблеми взаемод1! пол1тичних актор1в та громадян.
1сторично склалося, що мапстральною темою пол1толог1чних досл1джень, присвячених мед1атизац1!, виступае анал1з взаемопроникнення пол1тичного процесу та шдустрп новинних мед1а, представлених в аналогово! та цифрово! форм1 - радю, газет, журналов, телебачення [4]. Медшний фактор, - основн1 напрацювання тут зроблеш у 80134
90-x pp. cтocoвнo тeлeбaчeння, - poзглядaeтьcя в poзpiзi пpoпaгaнди, мoбiлiзaцiï нaceлeння, мaнiпyляцiï гpoмaдcькoю думшю, iнcтpyмeнтaми якиx виcтyпaють ЗMI.
Гoвopячи пpo мeдiaтизaцiю пoлiтики, вчeнi кoнcтaтyють cyпepeчливi eфeкти вiд poзшиpювaнoгo викopиcтaння мeдia в пoлiтичнiй кoнкypeнцiï. З oднoгo бoкy, пoлiтикa i cиcтeмa пpийняття piшeнь в дepжaвi cтaють нaбaгaтo бiльш вiдкpитoю тa пyблiчнoю cфepoю, дocтyпнoю для пepeciчнoгo cпocтepiгaчa. Aлe, з iншoгo бoкy, з мeтoю пiдвищити cвoe пaблicитi пoлiтичнi дiячi oбиpaють мeceджi тa пyблiчнi iмiджi, щo вiдпoвiдaють жaнpoвим кoнвeнцiям i внyтpiшнiм пpaвилaм мeдiйнoï cиcтeми, i, тaким чинoм, cтaють зaлeжнi вiд тpaдицiй жypнaлicтики тa icнyючoгo в cepeдoвищi ЗMI кoнceнcycy щoдo змicтy тa пapaмeтpiв нoвиннoгo диcкypcy. Bикopиcтaння тaкиx пoпyляpниx мapкeтингoвиx пpийoмiв пoлiтичнoгo cтopiтeлiнгy, як штyчнa пoляpизaцiя дyмoк, cпpoщeння cycпiльнo знaчyщиx тeм, cтepeoтипiзaцiя i apxeтипiзaцiя iмiджy, пepcoнiфiкaцiя дocягнeнь дepжaви, e гapнoю iлюcтpaцieю ща тeндeнцiï. Oтжe, ocoбливocтi вiдoбpaжeння в мacмeдiйнiй кoмyнiкaцiï пyблiчнoï cтopoни бopoтьби зa влaдy здaтнi ввoдити гpoмaдян в oмaнy. Taким чинoм, мoжyть виникнути cepйoзнi пepeшкoди y фyнкцioнyвaннi iнcтитyтiв пpeдcтaвництвa тa зaxиcтy кoлeктивниx iнтepeciв, щo нeгaтивнo вiдiб'eтьcя нa якocтi тa eфeктивнocтi дepжaвнoгo yпpaвлiння. Пpeдмeтoм нayкoвoï диcкyciï ^и цьoмy cтaють питaння, в яшму cпiввiднoшeннi cyчacний пoлiтичний пpoцec вiдбyвaeтьcя y вiдпoвiднocтi дo мeдiйниx i пoлiтичниx зaкoнoмipнocтeй, нacкiльки ЗMI e нeзaлeжним coцiaльним iнcтитyтoм, в яшму caмe cтyпeнi пoлiтичнi aктopи кepyютьcя мeдiйнoю, a нe пoлiтичнoю oпepaцioнaльнoю лoгiкoю [5].
Oднaк мeдiaтизaцiя пoлiтики нe звoдитьcя дo пpямoгo aбo нeпpямoгo пepeтвopeння мeдiйнoï фopми пoлiтичниx iнcтитyтiв i пepcoнaлiй внacлiдoк змши ïx мoдeлeй викopиcтaння мac-мeдia.
Ha пepифepiï дocлiдницькoгo фoкycy пepeбyвaють пpoблeми, пoв'язaнi з peкoнфiгypaцieю пoлiтикo-мeдiйниx фpeймiв «ayдитopiï» пoлiтичниx aктopiв — гpoмaдян. B тoй же чac coцiaльнi пepeтвopeння, пoв'язaнi з iнфopмaтизaцieю, кoмп'ютepизaцieю, пoшиpeнням нoвиx мeдia cepeд шиpoкиx вepcтв cycпiльcтвa тa ïx iнкopпopyвaнням в пoлe пoлiтики, пpизвoдять дo пepeкoмбiнyвaння пoкaзникiв cepeдoвищa пoлiтичнoï aктивнocтi гpoмaдян, тpaнcфopмyютьcя вaжливi пapaмeтpи пoлiтичнoï cиcтeми:
• дocтyпнicть пoлiтичнoï iнфopмaцiï;
• дocтyпнicть пoлiтичниx aктopiв;
• дocтyпнicть кoнтaктyвaння з iншими гpoмaдянaми;
• дocтyпнicть пoлiтичниx cпiльнoт тa oб'eднaнь;
• дocтyпнicть зacoбiв тa iнcтpyмeнтiв yчacтi [6].
Hoвi peaлiï cycпiльнo-пoлiтичниx вiднocин змiнюють мoдeлi i кoнтeкcт зaлyчeння звичaйниx людeй дo бopoтьби зa вiдcтoювaння тиx чи шшик пoлiтичниx aльтepнaтив, cпpямoвaниx та зaдoвoлeння ïx пoтpeб i зaпитiв. Цe дae нaм пpaвo гoвopити пpo пoявy нoвoгo cвoepiднoгo типу пapтиципaтopниx пpaктик, який ми пoзнaчaeмo тepмiнoм «мeдiaтизoвaнa пoлiтичнa yчacть».
Пщ мeдiaтизoвaнoю пoлiтичнoю yчacтю ми пpoпoнyeмo poзyмiти aктивнicть пepeciчниx гpoмaдян, cпpямoвaнy нa зaлyчeння в пoлe пoлiтичниx piшeнь нa piзниx piвняx пoлiтичнoï cиcтeми, якa peпpeзeнтyeтьcя в мeдiaпpocтopi зaвдяки викopиcтaнню cyчacниx (нoвiтнix) мeдia.
Пoлiтичнa cфepa, пpиpoднo, нe звoдитьcя дo мeдiaпpeзeнтaцiй пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï. Koнcтaтyючи зpocтaючy poль викopиcтaння мeдia в пoлiтичнiй пoвeдiнцi
гpoмaдян, ми нe нaмaгaeмocя пepeглянyти дiючi в cycпiльcтвi зaкoни влaдниx вiднocин в бiк мeдiaдeтepмiнiзмy, a cкopiшe пpaгнeмo дo aнaлiзy змiн, якi вiдбyвaютьcя з iмпyльcaми вимoг i пiдтpимки, щo нaпpaвляютьcя вcepeдинy пoлiтичнoï cиcтeми. Meдiaтизaцiя пoлiтичнoï yчacтi e, пo cyтi, peзyльтaтoм aдaптaцiï гpoмaдян дo нoвoгo пoлicyб'eктнoгo фopмaтy мeдiaлaндшaфтy тa poзшиpeння йoгo poлi в пoлiтичнoмy пpoцeci. Ta^ aдaптaцiя вiдбyвaeтьcя в тpьox нaпpямкax:
• нoвi зacoби кoмyнiкaцiï, яю викopиcтoвyють гpoмaдяни;
• нoвi ^му^^цты cтpaтeгiï, якi вoни peaлiзyють;
• нoвий пoлiтичний диcкypc, який вoни гeнepyють.
Hoвi мeдia здaтнi вистутати для гpoмaдян aгpeгaтopoм пoлiтичнoï iнфopмaцiï тa нoвин, щo xapaктepизyeтьcя вeликoю кiлькicтю нeзaлeжниx джepeл дaниx, oбмeжeними мoжливocтями гeйткiпepiв, плюpaлiзмoм iнтepпpeтaцiй ^^peran^ пoлiтичниx пoдiй. Paзoм з тим, нoвa мeдiйнa apxiтeктypa, IKT, кoмп'ютepнi пpoгpaми тa cyчacнi raджeти пepeфopмaтyють кoнcьюмepиcтcький тип cпoживaння мeдia-кoнтeнтy. Poзмивaeтьcя гpaнь мiж виpoбникaми i cпoживaчaми iнфopмaцiï, ayдитopiя дie як пpoдьюзepи (в тepмiнoлoгiï A. Бpюнca), пepecтaючи бути пacивними глядaчaми, cпocтepiгaчaми i oтpимyючи мoжливicть кpeaтивнo вiдпoвiдaти та мac-мeдiйнi мeceджi, пpoдyкyючи i дшячтоь зi cвoïми coцiaльними мepeжaми нoвинaми тa iдeями влacнoгo aвтopcтвa.
Ocмиcлюючи цeй кyльтypний бeкгpayнд, Г. Джeнкiнc гoвopить пpo нapoджeння «^ra^crea yчacтi», щo пpийшлo нa змiнy «cycпiльcтвy cпoживaння», i зaзнaчae тaкi йoгo вiдмiннi pиcи:
• низький пopiг вxoджeння для низкий пopoг вxoждeния для твopчoгo caмoвиpaжeння i гpoмaдянcькoгo зaлyчeння;
• лeгкicть пpoцecy cтвopeння кyльтypниx apтeфaктiв i poзпoвcюджeння ïx для ayдитopiï;
• нaявнicть пeвнoгo нeфopмaльнoгo нacтaвництвa, кoли вмiння зтавщв пepeдaютьcя нoвaчкaм;
• пepeкoнaнicть члeнiв cycпiльcтвa в тoмy, щo i^rn iндивiдyaльний дocвiд e вaжливий для cyra^o^a в цiлoмy;
• ycвiдoмлeння члeнaми cycпiльcтвa пeвнoï мipи глoбaльниx coцiaльниx взaeмoзв'язкiв, щo icнyють мiж ними [V].
Бaгaтo фopм пoлiтичнoï пoвeдiнки, щo пoв'язaнi з пoлiтичнoю кoмyнiкaцieю, фyнкцioнyвaнням coцiaльниx мepeж i пoбyдoвoю cпiвтoвapиcтв iнтepeciв, здiйcнюютьcя в oнлaйнi aбo з викopиcтaнням oнлaйнy. B yмoвax ^^pri^' oфлaйнoвoï тa oнлaйнoвoï cфep coцiaльнoгo кoнтинyyмy у гpoмaдян виникae пoтpeбa тpaнcлювaти cвoю пoлiтичнy aктивнicть в мeдia-пpocтip Iнтepнeтy, зpoбити ïï oнлaйн-пyблiчнoю. Taкa мoтивaцiя лeжить в плoщинi мaкcими «пoдiя, якa нe зaлишилa цифpoвoгo ^ду, нe вiдбyлacя». Cyчacнi тexнoлoгiï poблять дocтyпним пaтepн пoвeдiнки т.зв. «Людини з кiнoaпapaтoм», для яш^' дoкyмeнтyвaння тoгo, щo вiдбyвaeтьcя, e cпocoбoм caмopeaлiзaцiï. Фaкт пoлiтичнoï yчacтi мoжe бути з лeгкicтю зaфiкcoвaний зa дoпoмoгoю ayдioвiзyaльниx зacoбiв i тeкcтoвиx пoвiдoмлeнь. Пpи цьoмy, зaвдяки пepмaнeнтнoмy пiдключeнню дo Mepeжi, зникae poзpив мiж мoмeнтoм cтвopeння мeдia-кoнтeнтy тa йoгo шepингoм (sharing).
Oднaк мoвa йдe нe пpocтo пpo cвoepiдний peклaмний мeдia-cyпpoвiд гpoмaдянcькoï пoлiтичнoï aктивнocтi. Cyчacнi пpaктики пoлiтичнoï yчacтi e iмплiцитнo мeдiaтизoвaними, ocкiльки пoxoдять iз зaгaльниx ocoбливocтeй викopиcтaння нoвiтнix coцiaльниx мeдia, якi пiдштoвxyють кopиcтyвaчa дo cтвopeння i пoшиpeння кoнтeнтy чepeз впpoвaджeння вiдпoвiдниx iнcтpyмeнтiв в кopиcтyвaльницькi iнтepфeйcи i дизaйн
бeкeндy [8, c. 105]. З iншoгo бoкy, ця iнтeнцiя пiдкpiплюeтьcя мoбiлiзaцiйними кaмпaнiями в Im^^ri, здiйcнювaними пoлiтичними aктopaми тa гpoмaдcькими opгaнiзaцiями iз зaлyчeнням пpинципiв iнтepaктивнocтi i гeймiфiкaцiï.
Meдiaтизaцiю пoлiтичнoï yчacтi мoжнa пpocтeжити i нa piвнi диcкypcивниx пpaктик. Гopизoнтaльнi зв'язки мiж Iнтepнeт-кopиcтyвaчaми, щo oтpимaли cтимyл з пoшиpeнням пapaдигми Web 2.0 i cepвiciв coцiaльниx мeдia, poзвивaютьcя в yмoвax зpocтaючoï пoтpeби в caмopeaлiзaцiï, пoшyкy нoвиx iдeнтичнocтeй, нoвиx фopм peпpeзeнтaцiï i визнaння. B той жe чac клacичнi iдeнтичнocтi (гeндepнi poлi, нaцioнaльнicть, гpoмaдянcтвo, кyльтypнi ycтaнoвки, нaлeжнicть дo пeвнoï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï гpyпи, клacy, пoлiтичнa пoзицiя) да зникaють i нe зaмiщyютьcя, тавтаки, вoни знaxoдять нoвi мoжливocтi для мaнiфecтaцiï y вipтyaльнoмy cepeдoвищi.
Bикopиcтoвyючи coцiaльнi мeдia, людинa втягyeтьcя y влacтивi 1'м cпeцифiчнi iгpи, a cтвopювaний кopиcтyвaчeм для кoжнoï oкpeмoï плaтфopми вipтyaльний aвaтap («пpoтaгoнicт») мoжe нaдiлятиcя piзними кoнфiгypaцiями iдeнтичнocтi «^TOpa» зaлeжнo вiд пoлiтичнoгo мoмeнтy, пoзицioнyвaння i гpyпoвиx тpaдицiй, пpeдcтaвлeниx в диcкypci кoнкpeтнoгo Iнтepнeт-мaйдaнчикy. У цьoмy ceнci мoжнa гoвopити пpo фopмyвaння cвoepiднoï «кyльтypи oпoвiдaчiв-нapaтopiв», якa peпpoдyкyeтьcя в пpocтopi coцiaльниx мeдia. Для cпiльнoт нapaтopiв, щo cтвopюють тeкcтoвий i ayдioвiзyaльний диcкypc i взaeмнo впливaють нa «oпoвiдi» oдин oднoгo, тpaнcляцiя aктивнocтi в paмкax пoлiтичнoï yчacтi e тaкoю ж cклaдoвoю oнлaйнoвoï «aвтoбioгpaфiï», як пoвiдoмлeння пpo пepeглянyтi фiльми, зpoблeнy пoкyпкy aбo фoтoгpaфiï з тypиcтичнoï пoïздки. Фopмoвaнa cпiльнoтaми нapaтopiв oнлaйнoвa пyблiчнa cфepa виcyвae дo Iнтepнeт-кopиcтyвaчiв вимoгy щoдo peфлeкciï тa peтpocпeктивнoï paцioнaлiзaцiï пoвeдiнки вiдпoвiднo дo пoтoчнoгo пopядкy дeннoгo, iнфopмaцiйниx пpивoдiв тa aктyaльниx iнтepпpeтaтивниx cтpaтeгiй. Mapгiнec тaкoж знaxoдить мoжливocтi для пpeзeнтaцiï cвoïx cпeцифiчниx диcкypcивниx фopм, виcтyпaючи oпoзицieю тa aльтepнaтивoю дo пoпyляpнoï iдeoлoгiï i кyльтypнoмy мeйнcтpимy.
Hoвi кaнaли мoбiлiзaцiï, cкopoчeння тpaнзaкцiйниx витpaт пpи oбмiнi iнфopмaцieю, iнтepнeт-iнiцiaтиви (netroots), вipтyaльний aктивiзм тa цифpoвi гpoмaдcькi кaмпaнiï, нoвi тpaнcнaцioнaльнi фopми yчacтi тa нoвi мepeжeвi cпocoби opгaнiзaцiï гpoмaдcькиx pyxiв змiнюють xapaктepиcтики пoлiтичнoгo зaлyчeння. Aлe cлiд пiдкpecлити, щo тpaдицiйнa пoлiтичнa yчacть, якa rpyнтyeтьcя нa iдeнтифiкaцiï з пapтiями, кoнкpeтнoю iдeoлoгieю i coцiaльнoю пpoблeмaтикoю, нe зникae. Meдiaтизyютьcя вci пoтeнцiйнo peaлiзoвaнi фopми yчacтi гpoмaдян y пoлiтицi. Пiдтвepджeнням ^oro мoжyть cлyжити лиcтyвaння з пoлiтичними дiячaми нa caйтax coцiaльниx мepeж, чeк-iни нa вибopчиx дiльницяx, е^мшги з пpaймepiз, фoтoгpaфiï з гoлocyвaння i шиpoкa aгiтaцiя в I^ep^^, щo пpoвoдитьcя caмими вибopцями в пepioд вибopiв.
Peaльнi пoлiтичнi дп гpoмaдян, здiйcнювaнi в кoнкpeтнiй лoкaцiï, тaк би мoвити, вiдкидaють тшь нa вipтyaльний cвiт Mepeжi, в яшму пocтaють, з oднoгo 6o^, як дoкyмeнтaльнa xpoнiкa, oпoвiдaння, a з iншoгo - як пoлe кoмyнiкaтивниx aктiв, пoв'язaниx зa дoпoмoгoю xeштeгiв, лaйкiв, peтвiтiв i гeoтeгoв. Coцiaльнi д^' тpaнcкoдyютьcя в мeдia-кoнтeнт y peaльнoмy чaci зaвдяки aктивнocтi caмиx пoлiтичниx aктивicтiв, a тaкoж випaдкoвиx cвiдкiв i жypнaлicтiв, яю пpибyвaють нa мicцe пoдiй. Ta^ мeдia-тiнь фaктичнo oбyмoвлюe poзшиpeння тoпocy пoлiтичнoï aктивнocтi, cцeни пoдiï i зaбeзпeчye зaлyчeння шиpoкoï ayдитopiï кoмeнтaтopiв i iнтepпpeтaтopiв, якi пpoдyкyють дoдaткoвi пoлiтичнi ceнcи, a, oтжe, i ввoдять диcкypc aктy пoлiтичнoï yчacтi в пpocтip пyблiчнoï cфepи. ^л^чта yчacть, тaким чинoм, кaнaлiзyeтьcя чepeз coцiaльнi мepeжi, cтaючи пepcoнaльним нapaтивoм aктивicтa i cтимyлюючи пoдaльшy
137
мoбiлiзaцiю пpиxильникiв зa дoпoмoгoю вipaльнocтi i eмoцiйнoгo зapaжeння («^pyOToro гeйткiпiнгy»). Цe пpивepтae yвaгy шшик пoлiтичнo aктивниx гpoмaдян, якi пoшиpюють iнфopмaцiю, cпpияють poбoтi пpoфeciйниx ЗMI, opгaнiзyють фaндpaйзинг тoщo. У цик yмoвax cпiвпpичeтнicть peaлiзyeтьcя нe чepeз пpиcyтнicть, a чepeз oбгoвopeння, i^repa^^^ пoшиpeння i нoвoзaдiювaнi фopми yчacтi [9].
Cлiд ocoбливo пiдкpecлити, щo тaкa oнлaйн-пyблiчнa пoлiтичнa yчacть paзoм з бeзyмoвними пepeвaгaми нece cepйoзнi pизики для пoлiтичниx aктивicтiв. Poзмiщyвaнa в Mepeжi пepcoнaльнa iнфopмaцiя бeз нaлeжнoгo зaxиcтy мoжe з лeгкicтю cтaти нaдбaнням злoвмиcникiв i бути викopиcтaнa пpoти caмиx гpoмaдян. Пщ виглядoм бopoтьби з eкcтpeмicтaми, тepopиcтичними oб'eднaннями тa opгaнiзoвaнoю злoчиннicтю ypяди бaгaтьox дepжaв шпигують зa гpoмaдянaми, вeдyть вiйнy з iнaкoмиcлeнням i пoлiтичнoю oпoзицieю, нiбитo зaxищaючи cyOT^^ мopaль, ввoдять цeнзypy, oбмeжyють пpaвa i cвoбoди, щo cтocyютьcя дocтyпy дo iнфopмaцiï тa ïï пoшиpeння. Bce шиpшe впpoвaджyютьcя мeтoдики мoнiтopингy гpoмaдcькoï думки в coцiaльниx мeдia, cтвopюютьcя cпeцiaльнi пiдpoздiли, нaцiлeнi та фopмyвaння вигiднoï влaдi iнтepпpeтaцiï aктyaльниx пoлiтичниx пoдiй. B peзyльтaтi гpoмaдяни змyшeнi вiдмoвлятиcя вiд cyчacниx фopм пoлiтичнoï aктивнocтi чepeз ocтpax пepecлiдyвaнь.
Фopми пoлiтичнoï yчacтi, пoв'язaнi з викopиcтaнням IKT, кpiм тpaдицiйниx pecypciв, зaбeзпeчyвaниx coцiaльнo-eкoнoмiчним cтaтycoм i piвнeм пoлiтичнoï aктивнocтi, вимaгaють вiд гpoмaдян дoдaткoвoï кoмпeтeнтнocтi, тoмy щй бeзпocepeдньo зaлeжaть вiд нaвичoк викopиcтaння Iнтepнeтy тa тexнiчниx зacoбiв [10]. Знaчeння мae тe, як бaгaтo чacy людинa пpoвoдить в Mepeжi, нacкiльки пpiopитeтний для ни caмe дей тип мeдia. Toмy ocoбливим cepeдoвищeм мeдiaтизoвaнoï пoлiтичнoï yчacтi виcтyпae мюький пpocтip мeгaпoлicy. Cьoгoднi житeлi мют peaлiзyють cвoï пoвcякдeннi cтpaтeгiï мeдia-cпoживaння i мeдia-виpoбництвa в ocoбливoмy кyльтypнoмy кoнтeкcтi, який
P. Ciлвepcтoyн нaзивae «мeдiaпoлic» [11]. Caмe вeликi мicтa зaбeзпeчyють co^o-
тexнiчнy iнфpacтpyктypy, нeoбxiднy для фyнкцioнyвaння мacoвиx iнфopмaцiйниx i кoмyнiкaцiйниx мepeж. Cклaднa бaгaтopiвнeвa cиcтeмa мicькиx cпiльнoт poбить мoжливим cпiвicнyвaння piзниx iepapxiй вaжливocтi cycпiльниx пoдiй i aльтepнaтив пoлiтичнoгo пopядкy дeннoгo. Пoлiтичнa yчacть мeшкaнцiв мeдiaпoлicy peaлiзyeтьcя чepeз piзнi пoлiтичнi мaтpицi, як вiдoбpaжaтимyть cтиль життя, кoлeктивнi irnepeOT i бaчeння cпpaвeдливoгo coцiaльнoгo пopядкy, щo чepпaютьcя з мeдia тa фiкcyютьcя в мeдia.
Xapaктepнa для пiзньoï cyчacнocтi пepeaктyaлiзaцiя кoмпoнeнтiв пoлiтичнoï iдeнтичнocтi, кoли нa пepшe мюде для гpoмaдянинa виxoдять цiннocтi, пoв'язaнi нe з тieю чи iншoю пoлiтичнoю дoктpинoю, a виникaють з йoгo влacнoгo cпocoбy життя тa пepcoнaльнoгo дocвiдy, тaкoж знaчнo впливae нa poзшиpeння гopизoнтy дiй в paмкax мeдiaтизoвaнoï пoлiтичнoï yчacтi. Bикopиcтaння Iнтepнeт-тexнoлoгiй тa пopтaтивниx пpиcтpoïв OTp^e пoпyляpнocтi фpeймiв iндивiдyaльнoгo пoлiтичнoгo aкцioнiзмy. Змiнюютьcя i мoдycи ^o^pa^^' в мeжax гpoмaдcькиx pyxiв. Byличний пoлiтичний пpoтecт у фopмaтi мacoвoï дeмoнcтpaцiï aбo o^ra^^' мicькoгo пpocтopy CTae вaжливoю фopмoю пepeживaння пoлiтичнoï OT^rocn, coлiдapнocтi. Iмпyльc дo caмoвиpaжeння вeдe дo чиcлeнниx зpaзкiв кapнaвaлiзaцiï вyличниx aкцiй, викopиcтaння eлeмeнтiв пepфopмaнcy, xero^^y, iнcтaляцiï. B тoй же чac вiдcyтнicть кoлeктивнoгo пopядкy дeннoгo, ^м нeгaтивнoгo, opгaнiзaцiйнi пpoблeми, з якими cтикaeтьcя бiльшicть нeiнcтитyцioнaлiзoвaниx мepeжeвиx CTpy^yp, кpизa лiдepcтвa пepeтвopюють бaгaтo зpaзкiв кoлeктивнoï пoлiтичнoï aктивнocтi в cyкyпнicть iндивiдyaльниx мeдiaтизoвaниx пpoтecтiв («wiki-пpoтecт»), да здaтнy cтвopити пoмiтний вплив та poзcтaнoвкy пoлiтичниx cил i ^o^OT пpийняття пoлiтичниx piшeнь. Oднaк пpиклaд тaкиx piзниx зa
138
A^epe^aMH MOTHBauii nomTHHHHx Mepe«, ax Indignados, Occupy Wall Street, CBpoMañflaH, AeMOHCTpye, ^o rpoMaAaHH, 3a^yneHÍ ao MeAÍaTH3OBaHoi nomTHHHoi ynacri, MO^yTb CTaBaTH 3HaHHoro cHnoro b nomTHHHOMy .naHAma^TÍ, a npocTip npoTecTy — .noxycoM B^a^H.
Y HayKOBOMy cnÍBTOBapHcTBÍ TpHBaroTb cynepeHKH ^oao nHTaHHa, hh cnpHae MeAÍaTH3auia 3a.nyneHHro ao nomTHHHy axTHBHicTi rpoMaAaH, axi paHime 6y^H nacHBHHMH i BO.ni.nH AO a6ceHTei3My 3aMicTb 6yAb-axHx $opM npoaBy peaxuii Ha 3acTocoByBaHi Aep^aBoro 3axoAH, hh BOHa BeAe AO HaAaHHa hobhx xaHanÍB KOMymxauii nHme A-na nomTHHHO axTHBHoi HacTHHH cycnmbcraa.
npoaBH MeAiaTH3OBaHOi nomTHHHoi ynacri MO^yTb 3HaHHO BiApi3HaTHca bía xpaiHH ao xpaiHH, 3a^e^HO bía exoHOMÍHHoro Ta ÍH^opMauiñHoro piBHa cycnmbcraa, nomTHHHoro KOHTexcTy i nporpecy TexHonoriñ, TOMy ^o IKT npoAOB^yroTb ÍHTeHcHBHO po3BHBaTHca, IHTepHeT i hobí MeAÍa TpaHc^opMyroTbca, a ayAHTopia ix xopHcTyBaHÍB Bce ^e axTHBHO 3pocrae. OT^e, 6yAb-axi cnpo6H AocmAHHxa BnopaAxyBaTH, K.nacH$ixyBaTH uro cHcTeMy KOMyHixauii 6yAyTb HamTOBxyBaTHca Ha hobí hhhhhkh. Tax, HanpHxnaA, Eproc EÍM6ep i PinapA AeBÍc y cBoiñ khh3Í «Campaign Online» (2003 p.), AOxnaAHOMy AocmA^eHHÍ BHxopHcTaHHa IHTepHeTy Ha BH6opax 2000 poxy b CfflA, nepexoH^HBO AOBenH, ^o no^ÍTHHHÍ cañTH BÍABÍAyroTbca nepeBa^HO cHMnaTHxaMH BÍAnoBÍAHoi nomTHHHoi ch^h i TOMy He Bn^HBaroTb Ha enexTopaT, ^o aocí He BH3HaHHBca. Y BHcHOBxy bohh po6.naTb npHny^eHHa, ^o IHTepHeT 6yAe HaAaBaTH He3HaHHHñ bo^hb Ha nomraxy BcepeAHHÍ CfflA, ocxmbKH nÍATpHMyBaTHMe icHyrony cHcTeMy oo^íthhhhx bíahochh, a He MÍHaTHMe ii. Ix 3ayBa^eHHa ^oao poni oo^íthhhhx cañTÍB axTya^bHÍ i cboroAHÍ, npoTe 3ara^bHHñ nporHO3 6yB cnpocTOBaHHñ B^e b 2004 p., ko^h pecny6mxaHeub roBapA Aíh 3MÍr opraHÍ3yBaTH e^exTHBHy Mo6mÍ3auiro npHxH^bHHKÍB Ta 36ip xomTÍB Hepe3 IHTepHeT [12]. ^x^o nepma BH6opna xaMnaHÍa Eapaxa O6aMH b IHTepHeTÍ cnpHHMa^aca ax ÍHHOBauiñHa MOAenb KOMyHixauii 3 BH6opuaMH, to oía Hac BH6opÍB 2012 p. BHxopHcTaHHa couianbHHx MeAÍa cTa.no MeñHcTpHMOBoro npaxTHxoro i, OT^e, po3ry6H.na, He3Ba^aronH Ha 36mbmeHHa Mañ^e bcíx cTaTHcTHHHHx noxa3HHKÍB, HacTHHy nporpecHcTcbxoro ÍMÍA^y. «^opocnimaHHa» TexHonorii TpaHc^opMye ii cnpHñHaTTa b 6ík HeBÍA'eMHoi, TpaAHuiñHoi HacTHHH ^mra, pHTya^Í3ye ii BHxopHcTaHHa.
B^e 3apa3 OHeBHAHO, ^o 3 po3bhtkom BAaryBaHHx npHcrpoi'B, nporpecoM y npoexTyBaHHÍ raA^eTÍB, TexHonorÍHHoro Ta nporpaMHoro eBO.nrouiero KOHuenuii couianbHHx MeAÍa, noeAHaHoi 3 npaxTHxaMH nañ^norÍHry, Ta BnpoBaA^eHHaM enexTpoHHoro ynpaB^ÍHHa Aep^aBoro 6yAe 3MÍHroBaTHca i 3míct MeAÍaTH3OBaHoi nomTHHHoi ynacri.
OT^e, BnpoBaA^eHHa MeAÍa-npaxTHK b no^ÍTHHHy axTHBHÍcTb rpoMaAaH npH3BOAHTb AO nepeTBopeHHa penepTyapy AÍñ, noaBH hobhx MO^nHBocreñ A-na nomTHHHoi KOMyHixauii 3a MOAe^^ro «3HH3y - Bropy» i 3HaHHoro ycxnaAHeHHa AHcxypcy nomTHHHoi ynacri. BÍAcToroBaHHa oco6hcthx i xo^exTHBHHx ÍHTepecÍB b nomTHHHOMy noni BHacmAOK MeAÍaTH3auii 36aranyeTbca ÍHcTpyMeHTapieM, ^o 3a6e3nenye hobí cnoco6H, TexHÍkh i npHñoMH KOHTaxTyBaHHa, xoonepauii Ta Mo6i^Í3auii. Ko^eH axT no^ÍTHHHoi ynacTÍ He3a^e^HO bía MacmTa6ÍB apTHxy^bOBaHoi npo6^eMH noTeHuiñHO Mo®e cTaTH npeAMeTOM o6roBopeHHa b ny6^ÍHHÍñ c^epi, cTHMy^roBaTH cycni^bHy AHcxyciro npo AÍi B^aAH i noTpe6H Hace^eHHa, to6to ctbophth hobhh no^ÍTHHHHñ nopaAOK AeHHHñ.
CboroAHÍ HaA3BHHañHO nepcnexTHBHHM 6aHHTbca BK^roneHHa ao npeAMeTHoro nona no^ÍTonorÍHHHx AocnÍA^eHb TaxHx Ba^^HBHx napaMeTpÍB MeAÍaTH3OBaHoi nonÍTHHHoi ynacTÍ, ax areHTHÍcTb, hobí naTepHH nonÍTHHHoi axTHBHocTÍ, noxa3HHKH xonexTHBHoi AÍi, couianbHoro xanÍTany, npHHUHnH caMOopraHÍ3auii, cHcTeMH cy6'exT-cy6'exTHHx ÍHTepaxuiñ, mobhí cmni, npHñoMH i MeTOAH Mo6inÍ3auii. Hami noAanbmi po3po6xH 6yAyTb npHcBaneHÍ AocarHeHHro uiéi MeTH.
Список використано¥ лггератури
1. Verba S. Participation in America : Political Democracy and Social Equality / S. Verba, N. Nie. - New York : Harper and Row, 1972. - 428 p.
2. Brady H. An Analytical Perspective on Participatory Inequality and Income Inequality [Electronic resource] / H. Brady. - Mode of access : https://www.russellsage.org/sites/all/files/u4/Brady.pdf.
3. Livingstone S. On the Mediation of Everything: ICA Presidential Address 2008 / S. Livingstone // Journal of Communication. - 2009. - 59. - P. 1-18.
4. Stromback J. Introduction / J. Stromback, F. Esser // Journalism Studies. - 2014. -15:3. - P. 243-255.
5. Stromback J. Four Phases of Mediatization : An Analysis of the Mediatization of Politics / J. Stromback // Press Politics. - 2008. - № 13. - P. 228-246.
6. S®b0 0. The shape of eParticipation: Characterizing an emerging research area / 0. S®b0, J. Rose, L. S. Flak // Government Information Quarterly. - 2008. - 25. - P. 400428.
7. Jenkins H. Confronting the Challenges of Participatory Culture [Electronic resource] / H. Jenkins. - Mode of access :
https://mitpress.mit.edu/sites/default/files/titles/free_download/9780262513623_Confronting_ the_Challenges.pdf.
8. Schafer M. T. Bastard Culture! [Electronic resource] / Mirko Tobias Schafer. - Mode of access : http://mtschaefer.net/media/uploads/docs/Schaefer_Bastard-Culture_2011.pdf.
9. Bennett W. L. The Personalization of Politics : Political Identity, Social Media, and Changing Patterns of Participation / W. Lance Bennett // The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science. - 2012. - № 644. - P. 20-39.
10. Krueger B. Assessing the Potential of Internet Political Participation in the United States : A Resource Approach / Brian S. Krueger // American Politics Research. - 2002. - № 30. - P. 476-498.
11. Silverstone R. Media and Morality : on the Rise of the Mediapolis / R. Silverstone. -Cambridge, 2007. - 224 p.
12. Karpf D. Social Science Research Methods In Internet Time / D. Karpf [Electronic resource]. - Mode of access : http://ssrn.com/abstract=1929095.
Стаття надшшла до редакцп 22.09.2014 p.
A. Ianchenko
MEDIATIZED POLITICAL PARTICIPATION: TOWARDS A NEW MODEL OF MODERN POLITICAL PRACTICES
This article focuses on attempts to analyze the current citizens practices of political participation within the context of use of new information and communication technologies (ICT). Many scholars argue that political actors adapt themselves to the logics of media tailoring their news representation, choosing more populist and misleading messages and thus undermining the established policymaking processes. But it's also necessary to pay attention to regular citizens who can benefit from the changes of media landscape. So called mediatization is the key element of the transition of political engagement and, among other factors, reframes people's possibilities in political field changing their communication strategies, enhancing instruments of participation and stimulating political discussion. We define mediatized political participation as rational actions by ordinary citizens represented in the online public sphere of social media and aimed at influencing some political outcomes. It's not about a political game changer but it's better to be seen as a result of new "participatory" media practices that became available to the individuals since the introduction of Web 2.0 technologies. Just like regular users use Facebook to post some
140
photos, videos or texts about their traveling and Holiday events, political activists mediatize their repertoire of political activities with the help of smartphones and wireless Internet connection to introduce it to their social networks. That brings some additional attention of the distant observers to the citizen political act and can mobilize new volunteers or involve new contributors and commentators. Protest movements become more effective in motivating new followers and in promoting alternative political discourse. City dwellers are involved in many social communities with competing political agendas and are active social media users. Through this big cities form special socio-technical environment that supports mediatized political participation.
Key words: political participation, mediatization, mediatized political participation, ICT, Internet, social media, mobilization.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Булик M.B., к.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 329(564.3)(045)
Ю.Ф. Яс1рова
ПРОГРАМН1 ЗАСАДИ ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й РЕСПУБЛ1КИ К1ПР З
KinPCbKOÏ ПРОБЛЕМИ B КОНТЕКСТЕ ПРОЦЕСУ СВРОШТЕГРАЦП
У cmammi проанал1зовано программ засади полтичних napmiu Республти Kinp з ктрсъког проблеми в конmeкcmi процеЫв евроттеграци. Пpоaнaлiзовaно вiдмiнноcmi в полтичних програмах napmiй до i тсля в^упу Ктру в €С. Окрема увага npидiляеmъcя позищям щодо плану Аннана ma nиmaння форми держави об'еднаного Ктру.
Ключов1 слова: Республта Ктр, ктрсъка проблема, полтичт napmiï, Свропейсъкий союз.
Кшрська проблема е складною м1жнародною проблемою, яка полягае в територ1альному конфлшт м1ж греками-кшрютами та турками-кшрютами. Потенщал м1жобщинного конфлшту на Кшр1 був закладений ще в перюд володарювання Османсько'1 1мпер1'1 i виникнення окремих спшьнот на островь Загострення конфлшту в1дбулося в 1974 р., коли у вщповщь на д11 грецько'1 хунти, яка здiйснила переворот з метою поширити свою диктатуру на К1пр, Туреччина вторглася на твшчну частину острова. П1сля 1974 р. К1пр був под1лений на дв1 окрем1 зони. На п1вноч1 спшьнота турок-к1пр1от1в в 1983 р. проголосила Турецьку Республ1ку П1вн1чного К1пру. М1жнародна громадськ1сть, окр1м Туреччини, засудила та не визнала цю односторонню декларащю незалежносп. На п1вдн1 греки-к1пр1оти зберегли назву Республ1ка К1пр. Розд1л острову призв1в до затягування конфл1кту з одночасною еволющею двох р1зних економ1чних, пол1тичних i соц1альних систем та державних устро'1'в [26, с. 79; 81].
Отже, якщо первинш причини конфл1кту сягають сво'1'м кор1нням в десяташття, як1 передують 1974 р., то сам конфл1кт ускладнювався роздшяючими факторами, як1 виникли в останш роки. Для к1пр1от1в проблема визначаеться не т1льки необх1дн1стю визволення твшчно'1 частини острову в1д турецького вшськового контингенту, возз'еднання острову. Це питання включае i проблему б1женц1в, в1дновлення культурно'1 спадщини, повернення до сво'1'х дом1вок i т.д. Тому ïï вир1шенням на державному р1вн1 займаються i Президент, i спещально створена Нацюнальна Рада i Парламент [3].
