УДК 330.341.424:658:621 (477) Натал1я Федор1вна Васильева,
канд. екон. наук,
Вжтор Леонщович Кавура
1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни, Кт'в
МАШИНОБУДУВАННЯ ЯК МАТЕР1АЛЬНО-ТЕХН1ЧНА ОСНОВА НЕО1НДУСТР1АЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
В умовах глобал1зац11 промисловють е одшею з найважливших галузей економши, яка забезпечуе економ1чне зростання, сощ-альний розвиток, формування неошдустрь ально! економши кра!ни.
Нео1ндустр1ал1зац1ю треба розглядати як створення шдус^ального базису для ш-новацш, який у своему розвитку пройшов дв1 фази. Перша фаза шдустр1ал1заци була зв'я-зана з електрифшащею продуктивних сил, яка завершилася у 70-х роках. Поим здшс-нився перехщ до автоматизацп - друго! фази 1ндустр1ал1зацИ, коли продуктивш сили, устаткування, робоч1 мюця почали стр1мко автоматизуватися. З появою комп'ютеризо-ваних технологш почався процес комп'юте-ризацп продуктивних сил, або !х "оцифру-вання", формування цифрово! економши, або шформацшно! економши. Виходячи з того, що простий техшчний закон свщчить, що автоматизувати i комп'ютеризувати можна те, i тiльки те, що попередньо електрифшо-вано, процес iндустрiалiзацi! можна вважати двоединим, двофазним.
Неоiндустрiалiзацiя - це насамперед економша трудозбереження, економiя працi, робочо! сили, мiнiмiзацiя монотонних режи-мiв робочого часу, розширення сфери вико-ристання творчо! пращ, вщповщно збшь-шення кiлькостi людей з вищою освiтою, пiдвищення ролi науки й освiти.
Неоiндустрiальна економша - це дш-сно наукомютка економiка, безвiдхiдне, на-цiлене на трудозбереження, на рециркулящю ресурсiв господарство, коли вщходи перет-ворюються в ресурси повторного промисло-вого використання.
Тому головний напрям сучасно! про-мислово! полггики спрямовано на формування неошдус^ально! економiки, i полягае вiн у формуванш умов полiпшення дiлового й швестицшного клiмату, у всебiчному заохо-
ченнi розвитку високотехнологiчних i конку-рентоздатних виробництв, у сприяннi про-гресивним структурним перетворенням у сферi адаптацп до включення кра!ни у свгго-господарськi зв'язки, у посиленш уваги до iнновацiйно! складово! економiчного зрос-тання.
Саме тому набувае актуальносп необ-хiднiсть постiйного контролю за станом i розвитком промисловосп у цiлому та маши-нобудiвно! галузi зокрема, яка е ключовою для поширення впровадження передових машин, устаткування i виробничих процешв в iнших галузях економiки. Машинобуду-вання лiдируе серед галузей промисловосп у використаннi високих технологiй. Звичайно його вважають менш наукомiстким сектором порiвняно з такими iнновацiйними галузями, як шформацшно-телекомушкацшш технолога або фармацевтика, але досить значна час-тина бю- i нанотехнологiй, виробництва су-часних матерiалiв, мiкро- i фотоелектронiки значною мiрою залежить вщ iнновацiй у ма-шинобудiвнiй галузi та !! iнновацiйно! продукций
Велика частина продукци машинобу-дування вiдноситься до iнвестицiйних това-рiв, якi необхiднi для здiйснення каттальних вкладень у широкому спектрi галузей еконо-мiки. Частина постачальникiв швестицшних товарiв забезпечують вiдразу кiлька галузей економши, що знижуе загрозу скорочення виробництва; до таких вщносяться, напри-клад, пiдприемства, що випускають тдйом-но-транспортне устаткування - крани i кон-веери.
На машинобудування мае значно бшь-ший вплив коливання економiчно! кон'юнк-тури, нiж на iншi галузi економiки. Воно сильно залежить вщ iнвестицiйно! активностi компанш, що купують машини й устатку-вання.
© Н.Ф. Васильева, В.Л. Кавура, 2014
Таким чином, актуальнють проведено-го дослщження обгрунтована тим, що про-вщна роль у формуваннi неошдус^ально! економши належить промисловостi, у струк-турi яко! найбiльшу питому вагу, 12%, мае машинобущвна галузь.
У результат проведено! роботи визна-чено основш проблеми внутрiшнього ринку машинобудiвно! галуз^ li фiнансового, шно-вацiйного, кадрового забезпечення, державного регулювання дiяльностi монополiстiв i запропоновано заходи щодо !х подолання, що прискорить формування матерiально-техшчно! основи неошдус^ально! економь ки Укра!ни [1].
Дослiдженню проблем побудови нео-шдус^ально! економiки в Украш вщве-дено важливу роль у працях О.1. Амошi, В.П. Вишневського, Л.О. Збаразсько! (до-слщжено проблеми ново! промислово! поль тики Укра!ни, фундаментом яко! е неошдус-трiалiзацiя) [2], Г.О. Сшшенково! (дослщже-но проблеми пiдвищення конкурентоспро-можносн вiтчизняного машинобудування, розвиток наукоемних та високотехнолопч-них виробництв, ефективнiсть модершзацп пiдприемств залежно вiд сучасних тенденцш i попиту на машинобудiвну продукщю) [3], А.О. Задоя (зроблено аналiз деiндустрiалiза-ци в Украш, виявлено форми деiндустрiалi-зацп, необxiднiсть проведення ново! шдуст-рiалiзацil, яка б орiентувалася на формування шдус^ально! бази нового етапу розвитку продуктивних сил) [4], В.О. Кондратьева (дослщжено стан та перспективи розвитку глобального машинобудування, його вплив на розвиток неошдус^ально! економши) [5], Я.А. Жалша, О.В. Собкевича, А.В. Сухо-рукова (проаналiзовано сучасний стан i мож-ливостi ефективного використання шнова-цшного потенцiалу промисловостi, визначе-но прюритетш напрями та iнструменти шно-вацшного розвитку у стратеги модершзацп промисловосп Укра!ни) [6], Я. Ромусiк (роз-глянуто тенденци розвитку вiтчизняного ма-шинобудiвного комплексу з урахуванням свггових тенденцiй та прогнозiв розвитку даного сектору промисловосп, визначено проблеми щодо напрямiв розвитку окремих галузей комплексу) [7] та шших авторiв. Проте вимагають подальшого дослiдження
проблеми, що виникають у машинобудiвнiй галузi стосовно тдвищення шновацшно! ак-тивностi тдприемств, бо вiд цього залежить прискорення процесу формування неошдус-трiальноl економши Укра!ни.
Мета статтi - дослщити iнновацiйну активнiсть пiдприемств машинобудiвно! га-лузi i визначити !! вплив на процес формування неошдус^ально! економши Укра!ни, зробити вiдповiднi висновки щодо приско-рення даного процесу.
Забезпечення розвитку машинобуду-вання е необхщною передумовою формування неошдус^ально! економши кра!ни та ll конкурентоспроможностi. Рейтинг Украши за шдексом глобально! конкурентоспромож-ностi у 2014 р. вщповщае 84 мiсцю [8], а рейтинг Укра!ни за глобальним шдексом шно-вацiй у 2014 р. - 63 мюцю [9], i цi показники потребують подальшого удосконалення.
Машинобудiвний комплекс Укра!ни е однiею з найбiльш важливих, потужних i перспективних галузей промисловосп, що забезпечуе теxнiчну озброенiсть, комплексну мехашзащю i автоматизацiю процесiв вироб-ництва.
За тдсумками 2013 р. у машинобудiв-ному комплексi порiвняно з вщповщним пе-рiодом минулого року падшня iндексу про-мислового виробництва у цiлому по маши-нобудуванню порiвняно з 2012 р. склало 7,2%. Внаслiдок кризи обсяги реалiзованоi продукци у дiючиx цiнаx у 2013 р. зменши-лися на 40,4 млрд грн, або на 27,2%, порiв-няно з 2012 р. (табл. 1).
1нвестици в основний каттал машино-будiвно! галузi у 2013 р. порiвняно з 2012 р. зменшилися на 1470,8 млн грн. Протягом 2010-2013 рр. спостерк-аеться зменшення експорту за усiма основними групами маши-нобудiвно! продукци, за винятком 2012 р. (у вщсотках до попереднього року темпи становлять вщповщно 113,1, 119,2, 104,0, 99,3%), навггь за позищею "Реактори ядернi, котли, машини" спостерiгаеться зниження темпу зростання (у вщсотках до попереднього року темпи становлять вщповщно 112,5, 113,9, 106,3, 101,2%), i тшьки за щею позицiею у 2013 р. спостерпаеться зростання проти 2012 р., за ушма iншими позищями темпи зростання вiдсутнi (табл. 2).
Ta6nu^ 1
Anarn3 menden^u po3eumKy Mamunodydienoi гanyзi YKpainu (2010-2013 pp.) [1"
noKa3HHKH 2010 2011 2012 2013
IndeKC npody^ii, % go nonepegHboro poKy 136,1 117,2 94,0 86,8
Y ToMy HHcni: внpo6ннцтвo MamHH Ta ycraTKyBaHHa 121,1 112,5 90,0 89,7
внpo6ннцтвo eneKTpHHHoro, eneKTpoHHoro Ta onTHHHoro ycTaTKyBaHHa 124,2 114,7 88,4 86,4
внpo6ннцтвo TpaHcnopTHux 3aco6iB Ta ycTaTKyBaHHa 161,9 122,6 100,1 79,6
внpo6ннцтвo aBToMo6iniB, npuHeniB Ta HamBnpuHemB 123,8 121,5 79,8 89,3
внpo6ннцтвo iHmux TpaHcnopTHux 3aco6iB 172,0 122,9 103,8 78,2
06car peani3oBaHoi npogy^ii, mhh rpH 99270,5 133469,0 148533,1 108134,0
Ineecmu^i , mhh rpH b ochobhhh KaniTan 4769,0 6334,0 7555,0 6084,2
Y ToMy HHcni: bhpo6hh^tbo MamHH Ta ycTaTKyBaHHa 2066 2543 3142 2271,4
bhpo6hh^tbo eneKTpHHHoro, eneKTpoHHoro Ta onTHHHoro ycTaTKyBaHHa 1057 1438 1452 1001,3
внpo6ннцтвo TpaHcnopTHHx 3aco6iB Ta ycTaTKyBaHHa 1645 2353 2961 2811,5
npaMi iHo3eMHi (внpo6ннцтвo MamHH Ta ycTaTKyBaHHa,
bhpo6hh^tbo eneKTpHHHoro, eneKTpoHHoro Ta onTHHHoro ycTaTKyBaHHa, bhpo6hh^tbo TpaHcnopTHHx 3aco6iB Ta ycTaTKyBaHHa), MnH gon. CfflA 1145,0 1171,4 1154,7 1102,4
Ta6nu^ 2
ffunaMiKa i moeapna cmpyKmypa eKcnopmy yKpaincbKoi Mamunodydienoi npodyKU,ii [10]
noKa3HHKH 2012 2013 TeMn npupocry, %
MnH gon. CfflA % MnH gon. CfflA %
EKcnopT yKpalHcbKoi MamuHo6ygiBHoi npogy^ii 13284,2 100 10611,9 100 -20,1
B ToMy HHcni: 84 peaKTopH agepHi, kotoh, MamHHH 3794,8 28,6 3840,9 36,2 1,2
85 eneKTpHHHi MamHHH 3231,9 24,3 3134,1 29,5 - 3,0
86 3ani3HHHHi hokomothbh 4107,2 30,9 2463,6 23,2 - 40,0
87 3aco6u Ha3eMHoro TpaHcnopTy, KpiM 3ani3HHH-Horo 585,5 4,4 375,6 3,5 - 35,8
88 niTanbHi anapaTH 925,8 7,0 313,7 3,0 - 66,1
89 cygHa 345,1 2,6 191,1 1,8 - 44,6
90 npunagu Ta anapaTH onTHHHi, ^oTorpa^iHm 293,9 2,2 292,9 2,8 - 0,3
ochobhhmh cKnagoBHMH yKpalHcbKoro eKcnopTy MamuHo6ygiBHoi rany3i e npogy^ia Ba^Koro Ta 3ani3HHHHoro MamuHo6ygyBaHHa -84-86 rpynn YKT3Efl, cyKynHa nuroMa Bara aKux CTaHOBHTb 83,8 % (2012 p.) Ta 88,9 % (2013 p.) y crpyKTypi rany3eBoro eKcnopTy. Y 2013 p. nopiBHaHo 3 2012 p. 3aranbHHH eKcnopT цнх TOBapHHx rpyn 3HH3HBca Ha 15,2% 3a pa-xyHOK nagiHHa eKcnopTy 3ani3HHHHux hokomo-THBiB (Ha 40 %) i eneKTpuHHux MamHH (Ha 3%), Togi aK eKcnopT peaKTopiB agepHux, KoTniB,
MamHH 3pic Ha 1,2%. CyrreBo 3HH3HBca eKcnopT niranbHux anapaTiB (Ha 66,1% nopiBHaHo 3 2012 p.), cygeH (Ha 44,6%) i 3aco6iB Ha3eM-Horo TpaHcnopTy (Ha 35,8%).
iMnopT MamHHo6ygiBHoi' npogy^ii y 2013 p. npoTH 2012 p. 3MeHmHBca Ha 5,4%.
MamHHo6ygyBaHHa e ogHHM i3 nigepiB iHHoBa^HHoi gianbHocri y npoMucnoBocri YKpaiHH. Y 2013 p. nuroMa Bara iHHoBa^HHo aKTHBHHx nignpueMcTB y rany3i craHoBuna
28,8% вщ загально! кiлькостi пiдприeмств галузi (табл. 3), що на 12,0 в.п. бшьше, нiж у середньому по промисловосп (16,8 %). Най-бiльша кiлькiсть пiдприeмств, якi впрова-джували маркетинговi (87 од.) та оргашза-цiйнi (95 од.) шновацп, спостерiгалася у 2009 р., найменша кiлькiсть - вiдповiдно у 2013 р. (44 од.) та у 2011 р. (35 од.). Най-бшьшу (1599) юльюсть нових технолопчних процесiв було впроваджено у 2011 р., най-меншу - у 2013 р. (692). Кшьюсть пщпри-емств, що впроваджували новi технолопчш процеси, протягом 2005-2013 рр. коливалася вщ 101 (2006 р.) до 190 (2010 р.). Кшьюсть пщприемств, що реалiзовували iнновацiйну продукцiю, найменшою була у 2012 р. (317 од.), найбшьшою - у 2013 р. (382 од.).Обсяги реалiзовано! шновацшно! продукцп машино-будування зросли у 2005-2013 рр. на 46,0% (з 9153,7 млн грн до 13367,8 млн грн) (табл. 4). Це вщбулось за рахунок збшьшення обсяпв реалiзацil шновацшно! продукци за напря-мами "машини та устаткування" на 18,8% (з 3,2 до 3,8 млрд грн), електричне та елект-ронне устаткування - на 62,5% (з 1,6 до 2,6 млрд грн), за напрямом "транспортне устаткування" - на 62,8% (з 4,3 до 7,0 млрд грн).
Протягом 2005-2013 рр. питома вага шновацшно! продукци, що реалiзувалася за межi Укра!ни, була найбшьшою у 2012 р. -76,3% та найменшою - 38,4% у 2006 р. (табл. 5).
У 2013 р. частина машинобудування у загальному обсязi фшансування iнновацiйно! дiяльностi у промисловостi становила 37,5% та 43,4% у переробнш промисловостi. Найбь льший обсяг фiнансування у 2013 р. мало виробництво автотранспортних засобiв, при-чепiв та iнших транспортних засобiв - 39,4% вiд загального фшансування iнновацiйно! дiяльностi машинобудiвно! галуз^ а серед коштiв найбiльшу частину складали власш, тобто 58,9% вщ загального фiнансування ш-новацiйно! дiяльностi зазначеного виробниц-тва. Взагалi фшансування шновацшно! дiя-льностi пiдприемствами машинобущвно! га-лузi здiйснювалося переважно власними ко-штами, питома вага яких у середньому за аналiзований перiод 2005-2013 рр. становила 79,1% [11].
Питома вага кредиив, наданих тдпри-емствам машинобущвно! промисловостi, у загальному обсязi фшансування шновацшно! дiяльностi у 2005-2008 рр. склала у середньому за перюд 6,8%, а у 2009-2013 рр. -зменшилася у середньому за перюд до 2,5%. Переважна бшьшють кредита е коротко- та середньостроковими, що свщчить про спря-мування кредита на поповнення оборотних кошта пiдприемств. Фiнансування шнова-цшних заходiв здiйснюеться в основному за рахунок довгострокових кредита, питома вага яких становить 13,6 % у структурi кредита, наданих банками тдприемствам ма-шинобудування.
На низькому рiвнi залишаеться фшан-сування iнновацiйно! дiяльностi у машино-будуваннi коштами державного бюджету, з якого найбшьший обсяг за аналiзований пе-рiод було видшено у розмiрi 120,2 млн грн у 2008 р., що складае 4,0% вщ загального обся-гу фшансування шновацшно! дiяльностi у машинобущвнш промисловостi.
Кошти з мюцевих бюджетiв та поза-бюджетних фондiв у загальнiй структурi фi-нансування шновацшно! дiяльностi у маши-нобудуванш у 2005-2013 рр. становили у середньому за перюд 2,2%, а у 2009 та 2011 рр. фшансування з цього джерела не здшснювалось взагал1
Свгговий досвщ свщчить, що питома вага держави у фшансуванш шновацшних та науково-технiчних робгг в економiцi е ваго-мою i поступаеться лише приватному сектору. У 2010 р. питома вага держави в обсязi фшансування науково-дослщних робгг в еко-номщ Францi! становила 39,7%, Велико! Британп - 32,1, Чехi! - 39,9%. У Польщi та Литвi цей показник становив вщповщно 60,9 i 47,5 % i перевищував частку фшансування таких робгт приватним сектором [12].
У розвинених кра!нах свпу значнi об-сяги державного фшансування (зокрема у формi грантiв або субсидш) спрямовуються на пiдтримку шновацшно! та науково-техшч-но! дiяльностi саме у машинобущвнш про-мисловостi. Наприклад, корпоращя «Boeing» протягом 1989-2006 рр. отримала вщ уряду США близько 5,3 млрд дол. США у виглядi
s
a .s 'S
I
I
o s
50
'S
o s a
a Sf
o o s .0
'S
o s
■'2 50
o s
S
S
<N
s
I
M
cs «
o
C
<N
<N
(n ^h
^
ro" r-i
•*t "J
^ 0, ^ in
<N CI
a
a «
o Sf o
50
0
S
a
1 5f
o
s §
0
1 ^
s
VQ
0
1
s .0
I
G
l o s
50
'S
VQ
o s a
a
o
5f
o s ■2
G
50
o s s
o
s §
0
1 §
50
s
I
d «
o
C
r o S F
is s
(2 a
^ §
a
I
o s
50
'S
VQ
o s a
a
o
Sf
o s
■2
§
0 s s
a .s 'S
1
<N
^ §
I «
g
H
o
^
C3 H
S ID O
0
C3
M
1 a
IB
0
1 C3
£
субсидш та гранив, «Airbus» одержала 18 млрд дол. США субсидш вщ Свропей-ського Союзу [13]. Вагому тдтримку шнова-цiйноï дiяльностi отримують i iншi виробни-ки, наприклад свгговий лiдер з виробництва електричного обладнання «General Electric Company» протягом 2010-2012 рр. отримав на науковi дослщження та розробки 2,5 млрд дол. США (переважно вщ уряду США) [14].
Обсяги витрат на шновацшну дiяль-шсть у машинобудуванш у середньому за 2007-2013 рр. в Украш становили 2,0 млрд грн на рш (табл. 6), або 18,9 % вщ загального обсягу витрат на шновацшну дiяльнiсть у промисловосп.
Мiж тим загальш обсяги витрат на ш-новацшну дiяльнiсть у вiтчизняному машинобудуванш значно поступаються таким витратам окремих свггових виробникiв машинобудiвноï продукцiï. Наприклад, у 2010 р. витрати компанп Shlumberger (ви-робника нафтогазового обладнання) на шновацшну дiяльнiсть становили 6,1 млрд грн, Caterpillar (прниче обладнання та бущвельна технiка) - 10,8 млрд грн, Cummins (енерге-тичне обладнання) - 2,8 млрд грн, Mitsubishi Heavy Industries - 8,3 млрд грн [15]. У той час, коли питома вага витрат на здшснення зовшшшх та внутршшх науково-дослщних робгг шдприемствами машинобудiвноï про-мисловостi Украïни у загальному обсязi витрат на шновацшну дiяльнiсть у галузi у 2013 р. становила 24,6% i була найвищою серед шших видiв промислово1' дiяльностi.
Основм проблеми розвитку галуз1. Статистичш данi свiдчать про негативш зру-шення у машинобудiвнiй галуз^ незадовшь-ний стан iнновацiйноï дiяльностi галузi, що е наслiдком значно1' низки проблем, з якими стикаються машинобудiвнi пiдприемства само1' галузi i що уповшьнюють ïx розвиток, а також уповшьнюють темпи впровадження шновацш в iншi галузi господарства Украши i, таким чином, стримують формування нео-iндустрiальноï економiки Украши.
Насамперед слщ видiлити такi проблеми:
внутр1шнього ринку:
неконкурентоспроможнють вiтчизня-но1' техшки порiвняно з iмпортними аналогами, навггь такими, що були у використанш;
нерозвиненiсть iнфраструктури внут-ршнього ринку (вiдсутнiсть реального монi-торингу, дистриб'юторсько1' системи та фi-нансового лiзингу);
обмежений внутрiшнiй попит на укра-1'нську iнновацiйну машинобудiвну продук-цiю (1МП) у зв'язку з вщсутшстю системи пiдтримки (стимулювання) попиту на не1' (лiзинг, субсидування, тдтримка експорту, офсет);
залежнiсть вiтчизняниx пiдприемств вщ постачань вузлiв, деталей та комплек-туючих виробiв з iншиx краш, насамперед з кра1'н СНД;
незначний обсяг учасп вiтчизняниx машинобудiвниx тдприемств у мiжнародниx проектах, як, наприклад, авiацiйниx пiдпри-емств у мiжнародниx авiацiйниx проектах, що ускладнюе 1'х доступ до сучасних техно-логш та принципiв органiзацiï авiацiйного бiзнесу;
слабка диверсифiкованiсть ринкiв збу-ту украшсько1' 1МП;
ф1нансового забезпечення: недостатнш рiвень платоспроможностi та рентабельностi тдприемств машинобу-дiвноï галузi, що негативно впливае на 1'х фiнансово-економiчний стан, базовi заводи з виготовлення складно1' теxнiки знаходяться у скрутному сташ;
недостатнiсть обiговиx коштiв, недос-коналють меxанiзму середньо- та довгостро-кового кредитування;
вщсутшсть реальних джерел фiнансу-вання призводить до унеможливлення рекон-струкцiï та техшчного переоснащення пiд-приемств галузi i забезпечення за рахунок цього високо1' якостi машин та обладнання, що виготовляються, освоення виробництва ново1' конкурентоспроможно1' теxнiки;
вiдсутнiсть фшансових меxанiзмiв та iнструментiв, якi створюють зацiкавленiсть в iнновацiяx, а також стимулюють науково-дослiднi i дослщно-конструкторсью роботи; ШновацШного забезпечення: низький рiвень iнновацiйноï активностi вiтчизняниx пiдприемств;
зношешсть основних фондiв машино-будiвниx тдприемств та 1'х повiльне онов-лення (бшьша частина не оновлювалася протягом останшх 15 рокiв), моральний i
Показники Роки
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Питома вага витрат на шноващйну д1яльнють у машинобудуванш у загаль-ному обсягу витрат на шновацшну д1яльнють у промисловосп Украши 23,8 25,0 25,2 31,6 19,1 26,8 37,5
Питома вага витрат на шноващйну д1яльнють у загальному обсягу цих витрат у машинобудуванш за напрямамн:
машини та устаткування 33,1 32,8 53,5 53,9 47,2 44,9 39,4
електричне, електронне та оптичне устаткування 38,8 39,6 13,6 9,7 11,6 9,5 п,з
транспортш засоби та устаткування 28,1 27,5 32,9 36,4 41,2 45,6 49,3
У тому числк
питома вага витрат на внутршпп НДР 20,2 13,6 23,5 24,9 24,0 20,4 28,8
за напрямамн:
машини та устаткування 7,9 8,1 15,6 17,5 14,6 13,7 19,7
електричне, електронне та оптичне устаткування 8,0 3,8 4,6 3,2 4,1 3,8 5,2
транспортш засоби та устаткування 3,3 1,6 3,4 4,2 5,3 2,9 3,9
питома вага витрат на зовшшш НДР 3,7 4,5 5,1 2,3 3,5 4,2 5,0
за напрямамн:
машини та устаткування 1,5 1,1 2,1 1,5 1,3 2,0 8,7
електричне, електронне та оптичне устаткування 0,2 0,3 0,5 1,9 0,1 0,3 0,4
транспортш засоби та устаткування 2,0 3,0 2,5 0,6 2,1 1,9 3,6
питома вага витрат на придбання машин, обладнання та ПЗ 34,5 42,1 40,7 39,7 45,7 40,4 28,3
за напрямамн:
машини та устаткування 17,9 20,2 29,5 26,5 28,0 26,5 17,1
електричне, електронне та оптичне устаткування 10,4 9,9 6,3 5,7 6,9 5,1 5,0
транспортш засоби та устаткування 6,2 11,9 4,8 7,5 10,7 8,7 6,3
питома вага витрат на шип зовшшш знания 1Д 1,3 0,8 1,3 1,5 0,9 0,8
за напрямамн:
машини та устаткування 0,6 1,2 0,5 1,0 1,0 0,6 0,5
електричне, електронне та оптичне устаткування 0,4 0,04 0,1 0,1 0,05 0,1 0,1
транспортш засоби та устаткування 0,1 0,01 0,2 0,3 0,5 0,1 0,2
питома вага витрат на шип витрати 40,4 38,5 29,8 31,8 25,1 34,2 37,2
за напрямамн:
машини та устаткування 4,2 2,1 5,8 7,4 2,3 2,0 1,2
електричне, електронне та оптичне устаткування 19,8 25,5 2,1 0,6 0,3 0,2 0,6
транспортш засоби та устаткування 16,5 10,9 21,9 23,8 22,5 32,0 35,3
фiзичний знос устаткування та старшня тех-нологiй, що негативно впливае на конкурен-тоспроможнiсть, якiсть та собiвартiсть продукций у тому чи^ й вiйськового призна-чення;
кадрового забезпечення: значний вщплив квалiфiкованих шже-нерних i робiтничих кадрiв;
недолши у системi пiдготовки та пере-пiдготовки кадрiв для машинобущвно1 галузi (за замовленням пiдприемств машинобудiв-но! галузi), що потребуе 11 вдосконалення, створення навчально-науково-виробничих комплекшв на базi профiльних професшних та вищих навчальних закладiв галузi з шдго-товки фахiвцiв для машинобущвно! галузi; державного регулювання: недостатнш контроль з боку держави за дiяльнiстю монополiстiв i посередникiв, що призводить до значного зростання варто-ст матерiалiв, енергоресурсiв та комплекту-ючих виробiв.
Вирiшення цих проблем дозволить ак-тивiзувати розвиток як само! машинобущвно! галузi, так i шдвищити темпи впровадження iнновацiй в iншi галузi господарства краши, прискорити процес формування неошдустрь ально! економiки Украши.
На пiдйом машинобущвно1 галузi про-мисловостi мае великий вплив змщнення ш-новацiйного i науково-технологiчного 11 по-тенцiалу. З цiею метою необхщно:
внести змiни до Податкового кодексу Украши, якi передбачали б зменшення вщ-соткiв вiд податку на прибуток тдприемств машинобудiвного комплексу, яю вкладають кошти в шновацшну дiяльнiсть, зокрема вщ-повiдно до розмiрiв витрат пiдприемствами на НДДКР;
опрацювати питання щодо введення пшьгових кредитiв на придбання вггчизняно! 1МП, а також щодо звшьнення вiд сплати ввiзного мита та ПДВ на устаткування, об-ладнання, комплектуюч^ якi не виробляють-ся в Украш, але необхiднi для технолопчно-го переоснащення вiтчизняних машинобу-дiвних пiдприемств;
розробити систему стимулювання за-охочення пiдприемцiв до використання у ви-робництвi новггшх досягнень вггчизняно1 1МП, органiзувати презентацп для ознайом-
лення представникiв промислових тдприемств з розробками науково-дослщних уста-нов щодо проведення дослщжень на замов-лення промислового сектору;
здiйснити на державному рiвнi патент-но-кон'юнктурнi та маркетинговi дослщжен-ня на внутрiшньому й зовшшньому ринках iнтелектуальних та науково-техшчних ресур-сiв з метою визначення перспективних сфер НДДКР у виробнищи 1МП, шформацшно1 пiдтримки пiдприемств машинобущвного комплексу щодо здiйснення власних НДДКР i закупiвлi зовнiшнiх;
запропонувати Мшстерству освiти i науки Укра1ни переглянути i вдосконалити систему пiдготовки та перетдготовки кадрiв для машинобудiвноl галузi з урахуванням И реальних потреб, створити навчально-науково-виробничi комплекси на базi профь льних професшних та вищих навчальних за-кладiв галузi з пiдготовки фахiвцiв.
У тдсумку запропонованi заходи дозволять прискорити формування неошдуст-рiальноl економши Укра1ни.
Вiдповiдно до визначених заходiв по-дальшого дослiдження потребують можли-вiсть внесення змiн до Податкового кодексу, кредитування придбання вггчизняно1 1МП. Необхiдно розробити систему стимулювання заохочення шдприемщв до використання у виробнищи новiтнiх досягнень вггчизняно1 1МП.
Лггература
1. Статистичний щорiчник Укра1ни за 2013 рш / Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс] - Режим доступу: httpZwww.ukrstatgov.ua.
2. Амоша А.И. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.О. Збараз-ская // Економша промисловостг - 2012. -№ 1-2 (57-58). - С. 3-33.
3. Сшшенкова Г.О. Теоретичш та прак-тичш аспекти модершзаци машинобудiвних пiдприемств Украши в умовах прискорення науково-технiчного прогресу / Г.О. Сшшенкова, О.1 Довгун [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http/www.rusnauka.com/14_ ЕЖХ1 2013/Econonics/9 13729.
4. Задоя А.О. "Нова iндустрiалiзацiя" в стратеги випереджального переслщування / А.О.Задоя // Теоретичш та прикладш питан-ня економiки. - 2012. - Вип. 27. - Т. 1. -С. 21-29.
5. Кондратьев В.О. Глобальный рынок машиностроения. Специально для портала «Перспективы» / В.О. Кондратьев // Перспективы. Фонд исторической перспективы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.perspectivy.info.
6. 1нновацшний розвиток промислово-ст як складова структурно! трансформаци економши Укра!ни: аналгг. доп. / О.В. Соб-кевич, А.1. Сухоруков, А.В. Шевченко [та ш.]; за ред. Я.А. Жалiла. - К.: Н1СД, 2014. -152 с. - (Сер. "Економша", вип. 15).
7. Ромусш Я. Перспективи розвитку машинобудування Укра!ни на rai свiтовиx тенденцiй / Я. Ромусш // Економiст. Науково-практичний журнал. - 2010. - № 9. - С. 2225.
8. Всемирный экономический форум: Рейтинг глобальной конкурентоспособности 2013-2014 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gtmarket.ru/news/2013/09/05/ 6219.
9. Исследование INSEAD: Глобальный индекс инноваций 2014 года / Центр гуманитарных технологий [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2014.
10. Товарна структура зовшшньо! тор-гiвлi Украши / Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http/www.ukrstat.gov.ua.
11. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш / Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http/www.ukrstat.gov.ua.
12. Europe in figures - Eurostat year-book-2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statis-tics_explained/index.php/Europe_-in_figures_-_Eurostat_yearbook.
13. Tom Miles, Tim Hepher. WTO upholds ruling on Boeing subsidies [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reuters. com/article/2012/03/13/us-wto-aircraft-idUSB RE 82C01T20120313.
14. GE 2012 Annual Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ge. com/ar2012/.
15. Кондратьев В. Постоянный задел на будущее / В. Кондратьев // Объединенное машиностроение. - 2011. - №2 (06). - С. 1824.
Надшшла до редакци 02.10.2014 р.