CC BY
13
lus, an increase in the quantitative indices of opportunistic pathogens - representatives of the genus Gardnerella, Ureaplasma, Mycoplasma, Candida.
Also, in 36,6% of the examined individuals, pathogens of sexually transmitted infections such as Mycoplasma genitalium, Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis were detected. Key words: herpesviruses, polymerase chain reaction, monitoring, urogenital system.
Рецензент - проф. Дубинська Г. М. Стаття надшшла 30.12.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-97-102 УДК 616.391-056.5:(546.15+547.226) Рябуха О. I.
МАСА Т1ЛА ЯК ПОКАЗНИК ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАН1ЗМУ ПРИ ПРИЙМАНН1 ЙОДУ ОРГАНННОТ I НЕОРГАНННОТ Х1МННОТ ПРИРОДИ В УМОВАХ ОПТИМАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОДОМ
Льв1вський медичний шститут (м. Льв1в)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослiдними роботами. Дана робота виконана в межах навчально-дослщницько! теми «Патоге-нетичнi аспекти формування алергiчних i запаль-них процеЫв, впливiв на реактивнiсть оргаыз-му та фармакотерапiя», № державно! реестраци
0111и000126.
Вступ. Реалiзацiя функцм регулювання та контролю за дiяльнiстю всiх органiв i систем в ор-ганiзмi належить нервовiй, iмуннiй та ендокриннiй системам [19]. Важливою складовою частиною останньо! е щитоподiбна залоза [7], оскiльки II гормони беруть участь у вЫх видах обмшу [4]. Зо-крема, гормони щитоподiбноI залози впливають на синтез бтюв, пiдвищують швидкiсть транскрипцiI РНК, а метаболiзм вуглеводiв i лтщв зумовлюеться активнiстю ферментiв, яка залежить вщ концентра-цiI тиреощних гормоыв [3,5,19,21].
Функцiонування щитоподiбноI залози забезпе-чуеться постiйним надходженням iз зовншнього середовища сполук йоду, який потрапляе в орга-нiзм з !жею i включаеться у цикл подальших пере-творень [1,13,20]. Синтез тиреощних гормонiв вщ-буваеться кiлькома фазами. Попри те, що данi рiзних дослiдникiв свiдчать про наявнiсть певних вщмЫностей у !хньому перебiгу, вчен сходяться на думцi щодо обов'язково! наявностi етапу окиснен-ня до елементарного йоду тих йодидiв, що з пли-ном кровi потрапили до щитоподiбноI залози. У по-дальшому такий йод зазнае рiзних перетворень аж до етапу формування тиреощних гормоыв [2,18]. Сполуки йоду широко застосовують у медицин у виглядi медикаментозних засобiв, рентгенокон-трастних речовин та ш. Питання щодо хiмiчноI при-роди йоду, який надмшов до органiзму зазвичай залишаеться поза увагою дослiдникiв.
Водночас встановлено, що пероральне при-ймання неоргаычного йоду, зокрема йодидiв, може призводити до шактивування випродукованого ти-реотропного гормону гiпофiзу, iнгiбування впливу
тиреотропного гормону на вивтьнення тирео1дних гормоыв безпосередньо в тканинi щитоподiбноI залози, гальмування синтезу тиреоглобулшу i фермент в, якi необхiднi для утипiзацiI неорганiчного йоду [2,14]. Разом з тим у низц наукових публкацм як альтернатива спопукам неорганiчного йоду вже тривапий час вивчаеться можливють використан-ня органiчного йоду, зокрема йоду морських водо-ростей: доведено, що вш мае здатнiсть штенсиф^ кувати синтетичну дiяпьнiсть щитоподiбноI залози [11,12,16].
Мета дослщження. Здiйснити доспiдження особливостей змiн показникiв маси тта пiд впли-вом йоду оргаычно! i неорганiчноI хiмiчноI природи.
Об'ект i методи дослiдження. Характер хар-чування, потреба в основних харчових речовинах та особливост перебiгу метаболiчних процесiв у бiпих щурiв найбтьше набпиженi до таких у люди-ни [8,10], що i зумовило |'х обрання об'ектом до-слщження. Експеримент проведений на непiнiйних бтих щурах-самцях з початковою масою тта 0,140,16 кг, яких утримували на повноцiнному загально-вiварiапьному кормi вiдповiдно до нормативiв його споживання тваринами цього виду у вщповщному вц Кпiтки, в яких перебували тварин, прибирали щодня, корм у годiвницi кожноI кпiтки закладали пюля прибирання. Для пиття використовували дис-тильовану воду, споживання якоI було ad libitum [10,15].
Тварини груп 1, 2 i 3 споживали пстолопчно пщтверджену м^мально дiючу, оптимальну i зна-чну дози органiчного йоду (вщповщно 21, 50 та 100 мкг/кг маси тта), щурi груп 4, 5 i 6 - аналопчы кiпькостi йоду неорганiчноI хiмiчноI природи. У !жу iнтактних тварин групи 0 йод додатково не вносили: вони були уыверсальним контролем для тварин шших груп. Отриман цифровi параметри маси тiпа тварин кожно! групи порiвнювапи з показниками в контрольна групi 0, показниками тварин, як споживали mini дози йоду ^е': самоI хiмiчноI природи,
та тварин, яю приймали аналогiчнi дози йоду шшо! xiMi4H0i природи.
Критерieм оцшювання результатiв впливу орга-ычного i неорганiчного йоду на органiзм було об-рано масу тiла, яка е iнтегральним показником його загального стану [20]. Порiвняльне вивчення впливу йоду рiзноI хiмiчноI природи було здмснене в умовах оптимального забезпечення оргаызму цим мiкроелементом.
Осюльки калiю йодид доволi широко викорис-товують у медицинi [9], його розчин на дистильо-ванiй водi був обраний як джерело неоргаычного йоду. Йод органiчноI хiмiчноI природи надходив у рацiон з йодбтковим препаратом iз чорноморсько! червоно! промислово! водоростi фiлофори ребристо! (Phyllophora nervosa), який додавали до 0,2% розчину натрт гщрокарбонату [16,17]. Тривалють спостереження становила 30 дыв.
Дослiдження проведене на 70 щурах, з яких було сформовано 7 груп по 10 тварин у кожнм. На уЫх етапах до^дження було дотримано мiжна-роднi вимоги щодо гуманного ставлення до тварин (Страсбург, 1986; Ки!в, 2009).
Визначення маси тта вiдбувалося зважуванням тварин на лабораторних терезах iз похибкою ± 0,5 г один раз на тиждень уранцi пiсля очищення клiток до закладання в годiвницi харчово! сумiшi. Кожного щура зважували Ыдивщуально; отриманi данi у гра-мах у подальшому узагальнювали при обчисленн середнього значення показника маси тта для тварин кожно! з доогнджуваних груп. Для збтьшення iнформативностi отриманих даних окрiм визначення загального зростання маси тта за перюд спостереження визначали показники щотижневих при-ростiв маси тта. Усього за час доотдження було проведено 5 зважувань. Отриман дан були обро-бленi методами варiацiйно! статистики з викорис-танням критерив Стьюдента [6]. Результати впливу йоду на масу тта встановлювали порiвнянням циф-рових показникiв !! початкових i кiнцевих визначень та порiвнянням мiж собою результатiв щотижневих зважувань. Прирости маси тта перераховували у вщсотки, де за 100% приймали початковi (фонов^ показники.
Результати дослщження та 'Гх обговорення.
Умови дослiдження та динамiка змiни маси тта тварин представлено в табл. 1, табл. 2.
До^дження виявило, що мюячний прирiст маси тiла щурiв, якi перебували на повноцiнному загальновiварiальному кормi (група 0), становив 26% (176 ± 3,1 г порiвняно з початковими 140 ± 3,5 г; p < 0,05). Щотижневий прирiст обговорюваного показника був плавним i поступовим: за перший тиждень доотдження вiн збiльшився на 8% (до 150 ± 3,1 г; p < 0,05), за другий - на 7% (до 161 ± 3,1 г; p < 0,05), за третм i четвертий - вщповщно на 6% i 5%.
Додавання 21 мкг оргаычного йоду до харчово! сумiшi тварин групи 1 супроводжувалося форсо-ваним збтьшенням маси тiла впродовж першого тижня експерименту: параметри зважування II були
на 51% бтьше початкових i становили 211 ± 2,7 г порiвняно з фоновими 140 ± 3,5 г (p < 0,01). За-галом сукупно за перший i другий тижнi спостереження маса тта щурiв обговорювано! групи зросла на 66%. Упродовж друго! половини дослiдження (третiй i четвертий тижнi спостереження) маса тта тварин зросла ще на 32% - !! щотижневi прирости становили вщповщно 7% i 25%. Прирют маси тiла тварин обговорювано! групи за перюд до^дження досягнув 98%. Загальний характер зростання маси тта тварин обговорювано! групи було квалiфiкова-но нами як феномен «анаболiчного стрибка».
Приймання 50 мкг оргаычного йоду (тварини групи 2) також супроводжувалося стрiмким (на 45%) зростанням маси тта у перший тиждень до-^дження. Проте в юнц другого тижня експерименту вщбулося зворотне явище: результати зважування III були на 17% меншими, ыж зважування II (182 ± 3,1 г вiдносно 207 ± 3,5 г; p < 0,05). Таке явище ми квалiфiкували як феномен «шверсм маси тiла». Подалыхн визначення маси тiла (зважування IV i V) засвiдчили достатню штенсивнють !! приросту - результати кожного наступного зважування перевищували показники попереднього на 26% та 20% вщповщно. Загальний прирют маси тта тварин обговорювано! групи за час спостереження становив 74%.
Динамка приросту маси тта тварин групи 3, яю споживали 100 мкг оргаычного йоду, була шшою, ыж у щурiв груп 1 та 2. ii доволi стрiмке (на 39%) зростання щодо початкових параметрiв вщбулося через два тижн пюля початку до^дження (217 ± 3,3 г вщносно 140 ± 3,6 г; p < 0,05). Пщ час подаль-ших зважувань IV i V щотижневi прирости маси тта були значно меншими i становили вщповщно 16% та 8%. Водночас загальний прирют маси тта тварин обговорювано! групи 3 був значним i досягав 79%.
Приймання 21 мкг йоду неоргаычно! хiмiчно! природи (група 4) зумовило загальне збтьшення маси тта за час експерименту на 34% порiвняно з 26% у штактних тварин та 98% у тварин, яю споживали аналопчну дозу оргаычного йоду (група 1). Так, зокрема пюля першого тижня спостереження маса тта тварин обговорювано! групи (зважування II) зросла на 16%. Проте наприюнц другого тижня приймання йодиду (зважування III) вщбулося !! зменшення на 10% порiвняно з попередым результатом. Отриманий показник був суттево (на 60%) менший за результати зважування III у тварин групи 1, яю споживали таку саму дозу оргаычного йоду (170 ± 3,6 г вщносно 232 ± 4,0 г; р < 0,01), та на 9% менше, ыж у штактних щурiв групи 0. Пщ час наступних зважувань (IV та V) у тварин обговорювано! групи спостеркалося його плавне помiрне зростання: пщ час зважування IV - бтьше на 18% (175 ± 3,7 г; p < 0,05), пщ час зважування V - на 10% (189 ± 3,3 г; p < 0,05).
Прирют маси тта щурiв групи 4 характеризував-ся двома помiрними пщйомами на першому i четвертому тижнях спостереження та його незначним
Таблиця 1.
Маса тта пiддослiдних щурiв пiд впливом приймання йоду pi3Hof xiMi4Ho'i' природи в умовах Yx утримування на повноцiнному загальновiварiальному KopMi
Порядковий ХЫчна Ктылстъ Зважування (за порядком) / Маса Tina, (г)
номер фупи, «льпсть щур!в У ФУП' природа СП ож итого йоду спожитого йоду (початкове) II III IV V (ннцеве)
0 п=10 йодовм1стну сполуку не давали 140 ±2,6 151 ±2,8 р < 0,05 (*) 161 ± 3,1 р < 0,05 (*) 169 ± 3,2 Р<0,01(*) 176 ±3,1 р<0,01(*)
1 п=10 оргашчна 21 140 ± 2,5 211 ±2,7 р < 0,01 о Р< 0,01(0) 232 ± 4,0 р < 0,01 (*) Р< 0,01(0) 242 ±3/4 р < 0,01 (*) р< 0,01(0) 277 ±3,8 р < 0,01 (*) р< 0,01(0)
2 п=10 оргашчна 50 150 ±3,2 217 ±3,5 р< 0,01(1 Р< 0,01(0) 192 ±3,1 р < 0,05 (*) р< 0,05(0) Р< 0,01(1) 230 ±4,1 Р<0,01П Р< 0,01(0) Р< 0,05(1) 260 ±3,6 Р< 0,01(1 Р<0,01 (0) Р< 0,05(1)
3 п=10 оргашчна 100 140 ± 3,6 162 ± 4,1 Р< 0,05(*) р < 0,05 (0) р < 0,01 (1) р < 0,01 (2) 217 ±3,3 Р<0,01П Р< 0,01(0) р< 0,05(1) р < 0,01 (2) 239 ±3,8 Р<0,01П Р< 0,01(0) 251 ±3,7 Р<0,01 п Р<0,01 (0) Р< 0,05(1)
4 п=10 неорган1чна 21 160 ± 3,6 186 ±3,7 р < 0,05 (*) р < 0,05 (0) Р< 0,05(1) 170 ±3,6 р < 0,05 (*) р< 0,01(1) 198 ±3,7 р < 0,05 (*) Р< 0,01(0) Р<0,01 (1) 214 ± 3,3 р < 0,01 (*) р<0,01 (0) Р< 0,05(1)
5 п=10 неоргашчна 50 160 ±3,4 195 ±3,1 р < 0,05 (*) р < 0,05 (0) р < 0,05 (2) 187 ±3,6 р < 0,05 (*) р < 0,05 (0) р < 0,05 (4) 204 ±3,1 Р<0,01П Р< 0,01(0) р < 0,05 (2) 217 ±3,7 р< о.ощ Р<0,01 (0) Р<0,01 (2)
6 п_4П неоргашчна 100 160 ± 3,7 181 ± 3,7 р < 0,05 (*) п/ЛЛС /л\ 193 ±3,6 р < 0,05 (*) пгП ПК /П\ 198 ±3,6 р < 0,05 (*) к/ЛК /г» 205 ±3,8 р < 0,01 (*) п/лл4 т\ К " " w Р< 0,01(3)
р < 0,05 (3) р < 0,05 (5) р < 0,05 (3) р < 0,01 (4) Р< 0,01(3)
Примггки: * — пор)вняння з початковими няння; при значениях р > 0,05 дан1 до таблиц!
маси тша; цифри в дужках вказуютъ на номер групи, з якою проводили пор!в-вносили.
зменшенням вщносно попередньо досягнутих по-казник1в через два тижн1 п1сля початку приймання йодиду. Установлен! особливост1 суттево вщр1зня-ють конф1гурац1ю прирост1в в обговорюванм груп1 в1д тако! у тварин, як споживали аналог1чну дозу йоду оргаычного походження.
Введення 50 мкг неоргаычного йоду до складу харчового рацюну щур1в групи 5 супроводжувалося пом1рним зростанням маси т1ла. Середне значен-ня обговорюваного показника через тиждень п1сля початку досл1дження зросло на 22% I становило 171 ± 3,1 г пор1вняно з фоновими 140 ± 3,4 г (р < 0,05). Упродовж наступного тижня в1дбулася незначна (5%) втрата маси тта вщносно даних попередньо-го зважування при збереженн загально! тенденцИ до II зростання щодо фонових показник1в (164 ± 3,6 г; р < 0,05). Надал1 аж до заюнчення досл1дження спостер1галося плавне пом1рне зростання маси тта - тижневий прир1ст на 10% пщ час зважування IV та 8% пщ час зважування V Загальний прирют маси тта тварин обговорювано! групи за перюд спостереження становив 35%. Пор1вняно з динам1-кою зростання маси тта ¡нтактних тварин виявле-но суттев1 в1дм1нност1 результат1в, отриманих п1сля першого тижня досл1дження - п1д впливом спожи-вання неорган1чного йоду прирют маси тта тварин обговорювано! групи був 22%, тод1 як у тварин, як перебували на загальнов1вар1альному корм1, в1н не перевищив 8%. Загальний характер приросту маси тта у щур1в обговорювано! групи нагадував такий
у тварин, як1 споживали 21 мкг йоду йодиду. Пор1в-няння прирост1в маси т1ла тварин, як1 отримували по 50 мкг неоргаычного I орган1чного йоду (групи 5 та 2) виявило, що !хн1 конф1гураци були схожими: двофазн1сть, п1д час яко! зб1льшення маси чергува-лося з !! зменшенням, що спостер1галося у перш1 два тижня, переходила в подальше плавне пом1рне зростання до юнця дослщження.
Збагачення 100 мкг неорган1чного йоду харчового рацюну тварин групи 6 зумовлювало пом1рне I плавне зростання маси тта експериментальних тварин. Водночас щотижневий прир1ст досл1джу-ваного параметра був дещо меншим, н1ж при при-йманн1 21 мкг I 50 мкг йоду йодиду, I суттево меншим, н1ж при прийманн тотожно! дози оргаычного йоду. В останньому випадку р1зниця за тижнями досл1дження становила вщповщно 7%, 39%, 52% та 51%. Прирости маси тта тварин обговорювано! групи були максимально наближеними до таких в ¡нтактних щур1в групи 0.
Отриман результати свщчать як про певну схожють, так I про суттев1 вщмшност в реагуванн орган1зму на додаткове введення йоду р1зного походження до складу стандартного загальнов1ва-р1ального корму. В обох випадках найбтьш ¡нтен-сивно маса тта зростала впродовж перших двох тижн1в приймання. Зокрема, у тварин, як споживали 21 I 50 мкг оргаычного йоду та 21, 50 I 100 мкг неоргаычного йоду, найвищ1 показники щотижне-вого приросту спостер1галися через тиждень вщ
Таблиця 2.
Динамка прирос^в маси тiла пiддослiдних щурiв пiд впливом приймання йоду pi3HoY xiMi4Hoi природи в умовах Тх утримування на повноцiнному загальновiварiальному кормi
Поредковий номер групи, юльюстъ щур1в у rpyni Х1м1чна природа спожитого йоду ЮЛЬККПЪ спожитого йоду Зважування (за порядком) / Прирют маси Tina, (%)
(початкове) II III IV V (кшцеве)
0 п-10 üoflOBMicmy сполуку не давали - 8 15 21 26
1 п=10 оргашчна 21 - 51 66 73 98
2 П=10 оргашчна 50 - 45 28 54 74
3 п=10 оргашчна 100 16 55 71 79
4 ■1=10 неоргашчна 21 - 16 6 24 34
5 п-4П Ii— I« неорган1чна 50 - 22 17 27 35
6 п=10 неоргашчна 100 - 9 16 19 24
ПримГтка: прирют маси iuia визначено у вщсогеах щодо результатов зважування I (початкового), яга об рано за 100%.
початку дослiдження. Окрiм того, через два тижнi вщ початку експерименту у тварин, яю отримували 50 мкг органiчного йоду та 21 мкг i 50 мкг неорга-нiчного йоду, виявлено зменшення показникiв маси тiла щодо резулыта^в попереднього визначення.
Кiнцевий прирют маси тiла тварин, якi спо-живали органiчний йод, був значно бтышим, нiж у тварин, яю отримували йод неорганiчного похо-дження. Водночас пiд впливом приймання йодиду показники приросту маси тта були значно ближ-чими до таких у штактних тварин. Найбiлыший юн-цевий прирiст маси тiла (98%) було встановлено у тварин, яю споживали незначну (21 мкг) дозу орга-ычного йоду, тодi як у тварин, харчовий рацюн яких збагачували 21 мкг та 50 мкг неоргаычного йоду, обговорюван показники були суттево меншими i перебували практично на одному рiвнi - вщповщ-но 34% i 35%. Споживання значно! (100 мкг) дози оргаычного йоду зумовлювало суттеве (79%) зрос-тання кiнцевих показникiв маси тта, тодi як у тварин, яю вживали тотожну дозу йоду йодиду, вони були у межах значены, встановлених у штактних тварин (24% порiвняно з 26% у щурiв групи 0).
Висновки
1. 1нтенсивнюты реагування оргаызму на до-датково спожитий йод залежиты вiд його хiмiчно! природи та юлыкостг Додавання йоду органiчно! х^ мiчно! природи до повноцiнного загалыновiварiалы-ного рацiону викликае суттеве зростання маси тта експерименталыних тварин - цифровi значення по-казникiв !! щотижневих приростiв та резулытатiв юн-цевих зважуваны е значно бтышими, нiж у iнтактних тварин та тварин, яю отримували тотожнi юлыкост неорганiчного йоду.
2. При споживанн органiчного йоду найбiлыший (98%) юнцевий прирiст маси тiла був у тварин, яю
отримували незначну (21 мкг/кг маси тта) дозу йоду, тодi як при споживанн неоргаычного йоду найбiльшi кiнцевi показники спостерталися у тварин, якi отримували його незначну (21 мкг/кг маси тта) та помiрну (50 мкг/кг маси тта) дози - вщпо-вщно 34% та 35%.
3. Упродовж першого тижня до^дження маса тта тварин, рацюн яких було збагачено 21 мкг/кг маси тта i 50 мкг/кг маси тта оргаычного йоду i 50 мкг/кг маси тта неоргаычного йоду, форсовано зростала вщповщно на 51%, 45% i 22%. Проте про-тягом наступного тижня у щурiв, яю споживали 50 мкг/кг маси тта оргаычного йоду, вона зменшила-ся вщносно попереднiх показникiв на 17%, а у тварин, яю споживали 21 мкг/кг маси тта i 50 мкг/кг маси тта йоду йодиду, - на 10% i 5%.
4. Установлен феномени «анаболiчного стрибка» та «iнверсií зростання маси тта» потребу-ють подальшого поглибленого дослiдження. Най-бiльш iмовiрно, що причини цих явищ полягають в активiзацií процесiв метаболiзму. Водночас ми не можемо виключити iмовiрностi виникнення пев-них невизначених розладiв функцií щитоподiбноí залози.
Перспективи подальших дослщжень. Для
з'ясування причин виявлених феноменiв необхiдно поглиблено дослiдити особливостi дiяльностi щи-топодiбноí залози та визначити ступшь залучення в зазначенi процеси шших внутрiшнiх органiв, зокре-ма провести вивчення впливу йоду рiзноí хiмiчно,i природи на динамiку змш маси таких функцюналь-но пов'язаних зi щитоподiбною залозою органiв як печшка та наднирковi залози.
Лiтература
1. Alyoshin BV, Gubskiy VI. Gipotalamus i shchitovidnaya zheleza. Moskva: Meditsina; 1983. 184 s. [in Russian].
2. Atakhanova BA, Turakulov YaKh. Regulyatsiya vklyucheniya aminokislot v belki shchitovidnoy zhelezy tireoidnymi gormonami. Problemy endokrinologii. 1979;25(4):68-71. [in Russian].
3. Balabolkin MI. Sostoyanie i perspektivy izucheniya problemy fiziologii i patologii shchitovidnoj zhelezy. Terapevticheskiy arkhiv. 1997;10:5-11. [in Russian].
4. Balabolkin MI, Klebanova EM, Kreminskaya VM. Fundamental'naya i klinicheskaya tiroidologiya (rukovodstvo). Moskva: Meditsina; 2007. 816 s. [in Russian].
5. Voronych-Semchenko NM. Koreliatsiia tyreoidnoho statusu z pokaznykamy lipidnoho obminu ta rivnem psykhofiziolo-hichnoho rozvytku ditei z latentnym hipotyreozom. Fiziolohichnyi zhurnal. 2008;54(3):57-64. [in Ukrainian].
6. Gerasimov AN. Medicinskaya statistika (uchebnoe posobie). Moskva: Medicinskoe informacionnoe agentstvo; 2007. 475 s. [in Russian].
7. Dedov II, Mel'nichenko GA, Fadeev VV. Endokrinologiya. 2-e izd. Moskva: GEOTAR-Media; 2009. 432 s. [in Russian].
8. Esipenko BE, Marsakova NV. Obmen yoda v organakh i tkanyakh belykh krys v period rosta. Fiziologicheskiy zhurnal. 1986;32(3):332-40. [in Russian].
9. Yemelianenko IV, Voronych-Semchenko NM, Tuchak OI. Porivnialnyi analiz strukturno-funktsionalnykh osoblyvostei hipotalamo-hipofizarno-tyreoidnoi systemy za umov korektsii hipofunktsii shchytopodibnoi zalozy yodydom kaliiu ta v kompleksi z p-tokoferolom. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2012;Х1/1(3):63-7. [in Ukrainian].
10. Zapadnyuk IP, Zapadnyuk VI, Zahariya EA, Zapadnyuk BV. Laboratornye zhivotnye. Razvedenie, soderzhanie, ispol'zovanie v ehksperimente. 3-e izd. Kiev: Vishcha shkola; 1983. 383 s. [in Russian].
11. Kirillov VA. Morfologicheskiye izmeneniya v shchitovidnoy zheleze pod vliyaniyem morskoy kapusty. Sbornik trudov po morfologii i khirurgii. Blagoveshchensk; 1960. s. 246-53. [in Russian].
12. Kovtun IV. Vliyaniye yoda mineralnogo i soderzhashchegosya v rastitelnykh pishchevykh produktakh na shchitovidnuyu zhelezu. Problemy patologii v eksperimente i klinike. 1974;2:233-9. [in Russian].
13. Kubarko AI, Yamashita S, redaktory. Shchitovidnaya zheleza. Fundamentalnyye aspekty. Minsk; Nagasaki: Omura-Print; 1998. 356 s. [in Russian].
14. Rachev R, Filipova E, Milonov S, Dashev G. Vliyaniye yodnykh soyedineniy na nakopleniye J131 v shchitovidnoy zheleze i na soderzhaniye tire-otropnogo gormona v plazme krovi. Problemy endokrinologii. 1973;19(5):99-105. [in Russian].
15. Rieznykov OH. Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh. Endokrynolohiia. 2003;8(1):142-5. [in Ukrainian].
16. Ryabukha OI. Gistomorfologiya shchitovidnoj zhelezy i nekotorye pokazateli obmena joda v organizme pod vliyaniem jodbelkovogo pre-parata iz vodorosli fillofory rebristoj [dissertaciya]. L'vov: L'vov. gos. med. in-t; 1990. 19 s. [in Russian].
17. Stolmakova AI, Novikova EP, Litvin II. O vozmozhnosti obogashcheniya produktov pitaniya belkovoj dobavkoj s jodom. Racional'noe pitanie. Kiev: Zdorov'ya; 1984.19:59-61. [in Russian].
18. Tron'ko M, Shcherbak O. Mikroelementy v endokrynolohii. Aspekty farmakolohii. 2002;10:22-7. [in Ukrainian].
19. Kettyle WM, Arky RA. Endocrine Pathophysiology. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 1998. 250 р.
20. Schreiber V. Patofysiologie zlaz s vnitrnf sekreci. 3 vyd. Praha: Avicenum; 1979. 396 s.
21. Tepperman J, Tepperman HM. Metabolic and endocrine physiology. 5th ed. Chicago: Year Book Medical Pub; 1987. 350 р.
МАСА Т1ЛА ЯК ПОКАЗНИК ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАН1ЗМУ ПРИ ПРИЙМАНН1 ЙОДУ ОРГАН1ЧНОТ I НЕОРГАНННОТ Х1М1ЧНОТ ПРИРОДИ В УМОВАХ ОПТИМАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОДОМ Рябуха О. I.
Резюме. В умовах оптимального забезпечення оргаызму йодом при перебуванн безпородних бтих щурiв-самцiв на збалансованому повноцшному загальновiварiальному кормi до^джено змши маси тта пщ впливом приймання йоду оргаычно! i неоргаычно! хiмiчно! природи. Установлено вiрогiдну (р < 0,050,01) залежнють мюячного зростання маси тта тварин i !! щотижневих прирос^в вщ хiмiчно! природи i дози спожитого йоду. Додаткове приймання водомютких сполук штенсифкуе процеси анаболiзму, на що вказуе бтьше, ыж у норм^ зростання до^джуваних показниюв. Вплив оргаычного йоду на параметри зростання маси тта е вiрогiдно бтьшим.
Ключовi слова: щитоподiбна залоза, маса тiла, органiчний йод, неоргаычний йод.
МАССА ТЕЛА КАК ПОКАЗАТЕЛЬ ОБЩЕГО СОСТОЯНИЯ ОРГАНИЗМА ПРИ ПРИЁМЕ ЙОДА ОРГАНИЧЕСКОЙ И НЕОРГАНИЧЕСКОЙ ХИМИЧЕСКОЙ ПРИРОДЫ В УСЛОВИЯХ ОПТИМАЛЬНОЙ ОБЕСПЕЧЕННОСТИ ЙОДОМ Рябуха О. И.
Резюме. В условиях оптимальной обеспеченности йодом при содержании белых беспородных крыс-самцов на полноценном сбалансированном общевивариальном корме исследованы изменения массы тела под влиянием приёма йода органической и неорганической химической природы. Установлена достоверная (р < 0,05-0,01) зависимость месячного увеличения массы тела и её еженедельных приростов от химической природы принятого йода. Дополнительное потребление йодсодержащих соединений интенсифицирует процессы анаболизма, на что указывают большие, чем в норме, увеличения показателей массы тела. Влияние органического йода на увеличение показателей массы тела было достоверно больше.
Ключевые слова: щитовидная железа, масса тела, органический йод, неорганический йод.
BODY WEIGHT AS AN INDICATOR OF THE ORGANISM'S GENERAL CONDITION WHILE RECEIVING IODINE OF ORGANIC AND INORGANIC CHEMICAL ORIGIN UNDER CONDITIONS OF THE OPTIMAL IODINE SUPPLEMENTING
Ryabukha O. I.
Abstract. The hypothesis of our study consisted in assuming that there are certain differences in the effect of thyroid hormones produced by the organism using iodine of various chemical origin. The purpose of the represented work was to study changes in body weight under the influence of iodine intake (iodine of organic and inorganic chemical nature). The subject of the research was a comparative study of the effect of organic and inorganic iodine on general condition of the organism. The object of the study is the dynamics of body weight changes as an integral indicator of the organism's condition. While receiving food, the animals (white crossbred male rats of the original body weight of 0,14-0,16 kg) were consuming different amounts of organic and inorganic iodine under conditions of the optimal iodine supplementing while sticking to balanced general nutrition.
The study revealed dependence of the total monthly increase in body weight and its weekly increments on the fact of additional iodine supplementation. It was established that intensity of the organism's response to the additional iodine consumption depends on its chemical nature and quantity. Adding both organic and inorganic iodine to the nutrition causes a significant increase in body weight, but the digital values of its weekly increments and the results of final weightings while consuming organic iodine are significantly higher than in the case of intact animals and animals that received identical amounts of inorganic iodine.
While receiving organic iodine, the largest (98%) final weight gain was traced in the case of animals that received histologically confirmed minimum effective dose of iodine (21 mcg/kg body weight). While receiving inorganic iodine, the highest endpoints were observed in the case of animals consuming a similar (21 mcg/kg body weight) and optimal (50 mcg/kg body weight) dose - respectively 34% and 35%.
During the first week of the research, body weight of the animals with the ration enriched by 21 mcg/kg and 50 mcg/kg of organic iodine and 50 mcg/kg of inorganic iodine, forcedly increased by 51%, 45% and 22%, respectively. However, during the next (second) week of the experiment, it decreased with respect to the previous indices: in the case of rats consuming 50 mcg/kg of organic iodine - by 17%, in the case of animals consuming 21 mcg/kg and 50 mcg/kg of iodine iodide - by 10% and 5%.
The established phenomena of "anabolic leap" and "body weight increase inversions" require further in-depth study. Most likely, their causes lie in the intensification of the anabolism processes. At the same time, we do not exclude the probability of occurrence of certain undetermined disorders of the thyroid gland function. To answer these questions, it is necessary to conduct an in-depth investigation of the features of the thyroid gland activity, in particular, it is necessary to determine the degree of involvement of organs that are functionally connected to the thyroid gland (adrenal glands and liver) in the aforementioned processes.
Key words: thyroid gland, body weight, organic iodine, inorganic iodine.
Рецензент - проф. Маненко А. К.
Стаття надшшла 29.12.2017 року
