CC BY
57
"Nielsen: sotsialno orientirovannye aktsii - novaia vozmozh-nost dlia brendov zavoevat serdtsa potrebiteley" [Nielsen: socially oriented action - a new opportunity for brands to win the hearts of consumers]. Ofitsialnyy sayt kompanii Nielsen. http://www.nielsen. com/ru/ru/press-room/2014/nielsen-social-programs-open-a-new-opportunity-for-brands-to-conquer-consumers-hearts.html
"Osnovni tendentsii rozvytku ukrainskoho rynku PR u 2013 rotsi" [Major trends in Ukrainian PR market in 2013]. Ofitsiinyi sait Ukrainskoi Asotsiatsii zi zv'iazkiv z hromadskistiu. http://www.uapr. com.ua/ua/newsitem/391
Porter, M., and Kramer, M. "Strategy and Society: the Link Between Competitive Advantage and Corporate Social Responsibility". Harvard Business Review, no. 84 (12) (2006): 78-92.
"Svitovi trendy po-ukrainsky" [Global trends in Ukrainian]. Ofitsiinyi sait kompanii «UMG International». http://umg.ua/ stat/56-svtov-trendi-po-ukrayinski.html
Stepanchuk, A. "Sharing Economy - novaia forma potre-bleniia tovarov i uslug" [Sharing Economy - a new form of consumer goods and services]. https://medium.com/@andreystepanchuk/ sharing-economy-b3a88d156d12
УДК 339.138:(339.137.2+339.564)
МАРКЕТИНГОВИИ КОМПОНЕНТ НАЦЮНАЛЬНИХ СИСТЕМ П1ДТРИМКИ ЕКСПОРТЕР1В
© 2015
1ЩЕНК0 А. В.
УДК 339.138:(339.137.2+339.564)
1щенко А. В. Маркетинговий компонент нацiональних систем пiдтримки експортерiв
Усучаснихукражьких iзакордоннихпубткафходнозначно}класиф'шаци '¡нструмент'ю державно} системи тдтримки експортупоки ще некнуе, але б'шьшкть науков^в зазначають значущсть рот держави у формуванн та розширенш конкурентоспроможност/' национального експорту. Мета статт'> полягае в окресленш контур'в маркетингового компоненту в сучасних системах пдтримки експортер'в рзних кра}н i виявленн пр'юритетних з точки зору результативност/' метод'в та 'нструмент'в сприяння розвитку маркетингово}д'яльност'! експортер'в. У статт'> розкрито засади та основн мотиви формування нацюнальних систем тдтримки експортер'в. Проаналзовано мiжнародний досвiд д'тльност'! органiзацiй сприяння торгiвлi. Систематизовано прюритетн 'нструменти нацюнально'}системи тдтримки експорту з вид'шенням таких, як фшансов'!, маркетингов'> та адмнстративт. Ефективна система тдтримки експорту дозволяе крашам тдвищити власну конкурентоспро-можнсть та змцнити конкуренты! позицИ' нацюнальних виробнимв на зарубжних ринках, спонукае ф'рми-неекспортери розширювати межi свое}д'яльност'! та виходити на закордоннринки тощо. Унашш кра}нiсистема тдтримки експорту т'шьки починаеформуватися, '> тому досв'д заруб'жних кра}н е довол'> актуальним для розвитку експортно}д'яльност'! нацюнальних виробнимв.
Кпючов'1 слова: нацюнальна система тдтримки експорту, 'нструменти тдтримки експорту, маркетинговий компонент, Експортн Кредитн Агентства, оргашзацп сприяння торгiвлi, конкурентоспроможшсть експорту. Рис.: 1. Б'бл.: 16.
1щенко Анна BonoóuMupÍBHa - астрантка, кафедра м/жнародно'} торгШ, Ки}вський нацЮнальний економ/чний ушверситет ím. (пр. Перемоги, 54/1, Ки}в, 03068, Укра}на) E-mail: a. w. ishchenko@gmail.com
Гетьмана
УДК 339.138:(339.137.2+339.564) Ищенко А. В. Маркетинговый компонент национальных систем поддержки экспортеров
В современных украинских и зарубежных публикациях однозначной классификации инструментов государственной системы поддержки экспорта пока не существует, но большинство ученых отмечают значимость роли государства в формировании и расширении конкурентоспособности национального экспорта. Цель статьи заключается в определении контуров маркетингового компонента в современных системах поддержки экспортеров разных стран и выявлении приоритетных с точки зрения результативности методов и инструментов содействия развитию маркетинговой деятельности экспортеров. В статье раскрыты принципы и основные мотивы формирования национальных систем поддержки экспортеров. Проанализирован международный опыт деятельности организаций содействия торговле. Систематизированы приоритетные инструменты национальной системы поддержки экспорта с выделением таких, как финансовые, маркетинговые и административные. Эффективная система поддержки экспорта позволяет странам повысить собственную конкурентоспособность и укрепить конкурентные позиции национальных производителей на зарубежных рынках, побуждает фирмы-неэкспортеры расширять границы своей деятельности и выходить на зарубежные рынки. В нашей стране система поддержки экспорта только начинает формироваться, и поэтому опыт зарубежных стран довольно актуален для развития экспортной деятельности национальных производителей.
Ключевые слова: национальная система поддержки экспорта, инструменты поддержки экспорта, маркетинговый компонент, Экспортные Кредитные Агентства, организации содействия торговле, конкурентоспособность экспорта. Рис.: 1. Библ.: 16.
Ищенко Анна Владимировна - аспирантка, кафедра международной торговли, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: a.w.ishchenko@gmail.com
UDC 339.138:(339.137.2+339.564j Ishchenko A. V. Marketing Component of the National Systems for Supporting the Exporters
Although an unambiguous classification of tools for State system of supporting the exports does not yet exist in the contemporary Ukrainian and foreign publications, most scientists point out the important role of the State in forming and enhancing the competitiveness of the national exports. The article is aimed to determine the outlines of marketing component in the modern systems for supporting exporters from different countries and identify prioritized from the view of efficiency methods and tools for assistance in development of the marketing activities of exporters. The article discloses principles and basic motives for establishing the national systems to support exporters. International experience of the trade promotion organizations is analyzed. The prioritized tools of national system for supporting the exports are systematized, and such tools as finance, marketing and management are highlighted. An effective system for supporting the exports helps countries to increase their own competitiveness and strengthen the competitive position of the domestic manufacturers in the foreign markets, encourages the non-exporting firms to expand the boundaries of their activities out to the foreign markets. In our country, the system for supporting the exports is only beginning to emerge, thus experience of foreign countries is quite relevant for the development of the export activities of national producers. Key words: national system for supporting the exports, tools for supporting the exports, marketing component, export credit agencies, trade promotion organizations, exports competitiveness. Pic.: 1. Bibl.: 16.
Ishchenko Anna V. - Postgraduate Student, Department of International Trade, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Pere-mogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukrainej E-mail: a.w. ishchenko@gmail.com
Загострення конкуренци на мiжнародних ринках,
посилення боротьби за споживачiв, бажання по-
слабити вплив кризових явищ на стан нащонально! економiки змушують уряди держав формувати та шдви-щувати конкурентоспроможнiсть експорту, стимулюва-ти нацюнальних виробникiв розширювати межi свое'1 дь яльностi та виходити на закордонш ринки. Актуальними для нацiональних експортерiв е досл1дження державних систем шдтримки експорту, визначення 1х iнструментiв та особливостей. Причому варто зауважити, що в сучас-них укра'1нських i закордонних публiкацiях однозначно'1 класифжаци шструментш державно'1 системи пiдтримки експорту поки ще не iснуе, але бкьшють науковцiв за-значають значущiсть ролi держави у формуваннi та роз-ширеннi конкурентоспроможностi нацiонального експорту. У нашш краМ система шдтримки експорту ткьки починае формуватися, i тому досвiд зарубiжних кра'1н е доволi актуальним для розвитку експорту.
У останш десятилiття питання державно'1 системи шдтримки експорту дослцжуються багатьма зарубiж-ними та вiтчизняними науковцями. Теоретичш основи державно'1 пiдтримки експорту, li вплив на дiяльнiсть нацюнальних експортерш розглядалися у працях таких досл^дниюв, як Д. Крiк (Crick, D.), Т. Фароле (Farole, Т.), Дж. Робшсон (Robinson, J. A.), Х. Горг (Gorg, H.), М. Генр (Henry, M.), Е. Стробл (Strobl, E.), Д. Ледерман (Lederman, D.), Л. Пейтон (Payton, L.) та ш. Вивченням дано'1 пробле-ми також займалися вiтчизнянi науковщ, такi як Бко-рус О. Г., Сидяченко В. Г., Белшська Я. В., Мазараю А. А., вчеш Нацiонального iнституту стратегiчних дослцжень при Президентовi Укра'1ни та ш. Разом з тим, шструмен-ти державно'1 пол^ики пiдтримки експорту, '1х види та вплив на розвиток та шдвищення конкурентоспромож-ностi експорту, актуальшсть '1х впровадження за умов кризових явищ в економщ не було достатньо розкрито та проаналiзовано.
Мета стати полягае в окресленш контурш маркетингового компоненту в сучасних системах пiдтримки експортерш рiзних кра'1н та виявленнi прiоритетних з точки зору результативност методш та iнструментiв сприян-ня розвитку маркетингово'1 дiяльностi експортерiв.
Перспективи розвитку кра'1н на свiтовiй аренi за-лежать як вiд '1х внутршньо! конкурентоспроможностi, так i мiжнародноl. Поглиблення глобалiзацil та штер-нацiоналiзацil св^огосподарських зв'язкiв, розвиток закордонних ринюв та конкуренцiя на них змушують кра!-ни розвивати та шдвищувати конкурентоспроможнiсть експорту. Важливою частиною торговельно! полiтики багатьох краш е саме формування ефективно! системи пiдтримки та стимулювання експорту.
Стимулювання експорту тюно пов'язане з поль тикою в галузi iмпорту i з промисловою полiтикою, що проявляеться у стимулюванш не ткьки самого експорту, а й експортного виробництва. Мiжнародна практика свцчить про те, що кожна краша використовуе власний набiр iнструментiв полiтики сприяння експорту. Так, Швейцарiя, Сiнгапур, Нiдерланди, Швецiя, Австрiя, Норвегiя, Данiя, Фiнляндiя, Iрландiя краще вск вико-ристали глобалiзацiю в сво'1х iнтересах. Вони мобкьно використали вiдкритi глобальнi ринки, капiтали, щоб
отримати потрГбш im товари, каштали, недоступнi на малих i нацюнальних ринках. З гншого боку, вони зуш-ли через сво! корпоративш структури глобалiзувати сво! унiкальнi ресурси, товари (вигiдне розмгщення територГ!, туризм, геоклГматичш, природнi i фiнансовi ресурси), що забезпечило !м конкурентоспроможне мшце на глобаль-них ринках i в системi глобального подку пращ [1, с. 167].
Збкьшення експорту входить до числа найважли-вших прiоритетiв будь-якого уряду як розвинених кра-!н, так i тих, що розвиваються. Полiтика стимулювання (просування, сприяння) експорту широко використову-еться в бiльшостi кра!н свiту. 1снуе ккька 'й тлумачень. У бкьш вузькому розумiннi пiд полiтикою стимулювання експорту розглядають полiтику обмшного курсу. За-галом вона включае всi заходи i програми, спрямоваш на надання допомоги поточним i потенцiйним експорте-рам на зовншнк ринках, наприклад, експортнi субсидГ!, пiльговi податковi ставки для фiрм-експортерiв, випдш тарифи страхування та фiнансовi умови. Також полГтика стимулювання експорту може залежати вГд внутрГшньо-го регулювання i, наприклад, включати послаблення ви-мог до експортних лiцензiй, зниження антимонопольних проблем в експортному секторЬ Одним Гз методiв дано! полГтики можуть виступати державш швестици у шфра-структуру, людський капГтал (освГту), а також у шформа-цГйнГ та комушкацшш технологи [2, с. 3]. У свою чергу, Р. Сершгхаус (F. H. Rolf Seringhaus) [3, с. 55] зазначае, що до стимулювання експорту вГдносять ва заходи державно! полГтики, яю фактично потенцгйно шдвищують експорт-ну д1яльшсть або фГрми, галузГ, або держави в цкому.
Украшах свГту використовуються рГзнГ системи шдтримки нащонального експорту та Гснують спецГальнГ оргашзаци, завданням яких е забез-печення розвитку експорту, починаючи з шформацш-но! пГдтримки i закГнчуючи прямим фГнансуванням [4]. 1х вГдмГнностГ зумовленГ специфГчними рисами еконо-мГчно! та шституцшно! структури краши i тенденц1ями i"i розвитку на певному еташ. Так, японський вчений Т. Сакурай (Sakurai Teiji) [5, с. 13] шдкреслюе, що Гснують рГзш типи установ для розвитку торпвлГ та швести-цш у свГтГ, але !х можна роздГлити на три типи залежно вГд мети: 1) установи, що спещалГзуються на торгГвлГ, особливо на просуванш експорту; 2) установи, що спещалГзуються на шоземних швестиц1ях; 3) установи, що поеднують у собГ спецГалГзацГю як на торгГвлГ, так i на швестиц1ях. Також вш видкяе другий спосГб подку, а саме: вГдповГдно до змГсту !х д1яльност1 На нашу думку, варто зауважити, що у своему дослГдженш [5, с. 13] науковець зазначае, що свгговГ шформацшш агентства сприяння торгГвлГ включають в себе: 1) тГ, що присвяче-ш просуванню експорту; 2) ri, що додатково здГйснюють торговельне фшансування; 3) тГ, що беруть участь у тор-говГй полГтицГ та плануванш просування експорту; 4) тГ, що займаються торговельними переговорами.
Ряд вчених [6, с. 32] шдкреслюють, що полГти-ка стимулювання експорту повинна включати в себе кредитнГ послуги та/або податковГ стимули, кредитне страхування, шформацшне забезпечення, пГдготовку кадрГв, методи полегшення доступу на зовнГшнГ ринки
та полшшення стандартш якост1, допомогу в питаннях транспортно! лог1стики, б1знес-анал1тики 1 торгово! дипломат!!. 1тал1йськ1 вчен1 [2, с. 11 - 15] також ствер-джують, що пол1тика стимулювання експорту впрова-джуеться державою за допомогою таких 1нструмент1в, як експортш субсид!!, спец1альн1 експортн1 зони, фшан-сування торг1вл1, оргашзац!! сприяння торпвл1 та 1нш1 фактори для успшного просування експорту.
Експортн1 Кредитн1 Агентства в1д1грають важливу роль у розвитку м1жнародно! торг1вл1 та являють-ся одним ш напрямк1в регшзаци державно! по-л1тики п1дтримки експорту. На сьогодншнш день ЕКА функц1онують у вск кра!нах Сх1дно! бвропи 1 Прибалтики, а також в бкьшост кра!н СНД. Найбкьш в1дом1 у св1т1 ЕКА - французьке агентство КОФАС та шмецьке страхове товариство ГЕРМЕС. Основними напрямками д1яльност1 ЕКА е:
+ експортн1 кредити, як1 можуть бути як безпо-середньо у вигляд1 кредиту, з термшом пога-шення зазвичай в1д 2 до 10 рок1в, або поб1чно, як страхування або гарант!!, надаш ЕКА для п1дтримки комерцшного кредиту. Страхування експортних кредит1в охоплюе два типи ризи-к1в - комерцшш та пол1тичн1; + страхування швестицш, що, у свою чергу, охоплюе полггичш ризики, пов'язаш з 1нвестиц1ями за кордон [7, с. 1]. Важливий вплив на розвиток конкурентоспромож-ного експорту мають орган1зацГ! сприяння торг1вл1, як1, як правило, е державними оргашзац1ями, у завдання яких входить надання допомоги шдприемствам у подоланн1 мотивацшних, шформацшних, операц1йних бар'ер1в на шляху експорту. Вони надають так1 види послуг [8]:
+ формування 1м1джу кра!ни (рекламування,
промо-акцГ!); + надання послуг з шдтримки експорту (про-ведення сем1нар1в 1 трен1нг1в для експортер1в, техн1чна п1дтримка, розвиток потенц1алу, особливо в галуз1 дотримання нормативних вимог, питань ф1нансування торг1вл1, лопстики, мит-них процедур); + маркетинг (участь у виставках 1 ярмарках, орга-шзац1я по!здок делегац1й експортер1в та 1мпор-тер1в з подальшим наданням послуг заруб1жни-ми представництвами); + досл1дження та узагальнення даних про кон'юнктуру ринку (ринков1 огляди загального характеру, а також на р1вш сектор1в / галузей 1 п1дприемств). Д1яльшсть орган1зац1й сприяння торг1вл1 стано-вить основу комерцшно! дипломат!!, адже комерцшну дипломат1ю визначають як зас1б заохочення експорту, шоземних 1нвестиц1й та туризму шляхом шдтримки торгових м1с1й, сприяння налагодженню контакт1в м1ж компан1ями, допомога у виршенш проблем, з якими стикаються нацюнальш компан!!, виходячи на шозем-ний ринок [9]. Також це д1яльшсть, яка зд1йснюеться представниками держави з дипломатичним статусом для шдтримки розвитку нацюнального б1знесу в за-
рубiжних кра!нах. Вона спрямована на стимулювання бизнесу шляхом реклами, популяризац!! нацiональних cy6'eKTÍB господарювання та полегшення !х дiяльностi в шоземних державах [10, с. 2].
На нашу думку, доц!льно окреслити контури маркетингового компоненту в сучасних системах шдтримки експортерiв р!зних кра!н. Прикладом впровадження ефективно! системи шдтримки експорту виступае Япо-нш 3Í створеною у пiслявоеннi роки Японською оргаш-зацiею зовнiшньо! торгiвлi (JETRO). JETRO е установою, яка здшснюе стимулювання торгiвлi та швестицшно! дiяльностi пiд юрисдикцiею Мiнiстерства економжи, торгiвлi i промисловостi (METI). Японський банк м!ж-народного спiвробiтництва (JBIC) пiклyеться про функ-ц!! фшансування, METI здiйснюе планування торгово! полижи, i або METI або Мшстерство закордонних справ проводить торговельш переговори. У даний час JETRO мае 73 заруб!жних представництва в 54 кра!нах, i 37 внутршнк вцдкень, включаючи штаб-квартиру в Токю, i нал!чуе близько 1200 сшвробгтниюв [5, с. 13, 14]. Система шдтримки нацюнальних експортерiв в США е довол! складною та багаторiвневою. Провцне мiсце в системi зовнiшньоекономiчних зв'язюв належить Mi-нiстерствy торпвл! США, яке регулюе зовшшньоеконо-м!чн! зв'язки. Для надання своечасно! та квалiфiковано! шдтримки американським компанiям як усередиш кра!-ни, так i на зовншни ринках, у мiнiстерствi дiе так звана «Комерцiйна служба». Для захисту штересш американ-ських бiзнесменiв у кра!нi перебування у мiнiстерствi створено Центр iнформацi! з питань торпвл! у завдання якого входять консyльтацiйне забезпечення зовшшньо-торговельних операцш, надання iнформацi! про ринки i торгових партнерiв, про умови шдприемницько! д!яль-ност! за кордоном та шш! питання. Важливi завдання виконуе Апарат торгового представника США (АТП), вцповцальний за розробку та координащю американ-сько! пол!тики в галуз! мiжнародно! торпвл! торпвл! окремими товарами i прямих швестицш, а також за ве-дення переговор!в !з заруб!жними кра!нами i м!жнарод-ними оргашзац!ями з зазначено! проблематики. Своею д!яльшстю АТП створюе сприятлив! торгово-полгтичш умови для функцюнування американських компанш як усередиш США, так i за кордоном [11, с. 13]. Варто також в!дм!тити, що США спрямовують значш зусилля на розвиток та шдтримку малого та середнього б!знесу шляхом створення сприятливого дкового кл!мату, надання шформацшно-консультативно! шдтримки, а також за допомогою фшансово! шдтримки.
У робот! вчених 1нституту економ!чних досл!джень i полгтичних консультацш [12, с. 19] зазначено, що полгтика сприяння експорту в Шмеччиш проводиться державними й нашвдержавними установами. Завдяки федеральнш структур! республжи Шмеччина полпика сприяння експорту е дещо фрагментарною. У ц!лому основним органом Федерально! системи сприяння експорту е Федеральне мшстерство економжи й технологш, що координуе д!яльшсть з! сприяння експорту вс!х федеральних шституцш, сшвпрацюе !з землями щодо д!яльност! з! сприяння експорту, контролюе
«Germany Trade & Invest GmbH», проводить программ i3 сприяння експорту для малих та середнк пiдприeмств тощо. Також важливу роль у шдтримщ експорту виконуе Федеральне Мiнiстерство закордонних справ, яке розбу-довуе ш1дж кра'ни та проводить дослiдження полпич-ного та економiчного середовища. Варто також вцмпи-ти про шмецью торговi палати, основними завданнями яких е розробка маркетингових дослiджень,формування iмiджу краши, проведення дослiджень полiтичного та економiчного середовища та надання послуг з шд-тримки експорту [12, с. 20]. Федеральному Мшстерству економжи i технологiй пiдпорядковуеться федеральна агенцш економiчного розвитку «Germany Trade & Invest GmbH», яка надае послуги з шдтримки експорту та маркетингу. Особливкстю полижи пiдтримки експорту в Шмеччиш полягае в 'й гармошзаци та обов'язковiй вц-повцносп угодам 6С та iншим мiжнародним угодам.
Зазначимо, що в 1зраш функцiонуе 1нститут експорту - некомерцшна органiзацiя, яка створена з метою розвитку iзра'1льського експорту та складаеться з шфор-мацiйного та маркетингового вцдшв. 1зра'1льський шсти-тут експорту надае експортерам рiзноманiтнi послуги, як наприклад: консультаци з маркетингу, надання шформа-цГ1 про характеристики ринку в краМ збуту (шпортери, дистриб'ютори, посередники, цГни, конкуренти), пошук
нових ринкгв 1 зм1цнення позицш на 1снуючих ринках, в1д-правка експортних парт1й товару, координац1я зустр1чей з р1зними орган1зац1ями за кордоном, досл1дження тор-гових 1 митних правил, статистичн1 дан1, що стосуються економ1чно! д1яльност1 в р1зних галузях 1 крашах [13].
Отже, на нашу думку, основш засоби державно! шдтримки експорту можна роздкити !х на так1 групи як фшансов1, адм1н1стративн1 та марке-тингов1. Причому вони мають застосовуватись державою ткьки в комплексу адже саме так можливо най-бкьш ефективно шдтримати та стимулювати експорт та шдвищити його конкурентоспроможн1сть (рис. 1).
Конкурентоспроможшсть експорту пов'язана з1 здатшстю краши конкурувати на експортних ринках, шдтримкою економ1чного зростання та зайнятостЬ
Попит на збкьшення конкурентоспроможност1 експорту головним чином заснований на необх1дност1 враховувати виклики глобашаци, що зачшають конку-рентоспроможн1сть 1 застосовувати адекватш р1шення щодо збкьшення експортно! конкурентоспроможносп. Конкурентоспроможн1сть експорту визначаеться як вЬ-дображення нацюнально! конкурентоспроможност1 [14, с. 58]. Ефективна система п1дтримки експорту дозволяе крашам п1двищити власну конкурентоспроможшсть та
1нструменти нацюнально!' системи шдтримки експорту
Рис. 1. 1нструменти нацiональноi' системи пiдтримки експорту
Джерело: складено автором.
змщнити конкуренты позици нац1ональних виробник1в на заруб1жних ринках, спонукае ф1рми-неекспортери розширювати меж1 свое! д1яльност1 та виходити на за-кордонн1 ринки тощо.
Зауважимо, що певн1 науковц1 займалися досл1-
дженням впливу пол1тики стимулювання експор-
ту на бажання нацюнальних виробник1в виходити на закордонн1 ринки. Так, Г. Горг, М. Генр1 та Е. Стробл [15] оцшили даш, що стосуються 1рландських завод1в, 1 на основ1 емп1ричних досл1джень зробили висновок, що немае н1яких ознак того, що стимулювання експорту вкдграе важливу роль у виход1 компан1й на закордонн1 ринки. На противагу цьому, Д. Ледерман, М. Оларрега 1 Л. Пейтон [8], а також австршсью вчеш [16] встановили позитивний вплив шструменпв державного стимулювання експорту на розширення меж д1яльност1 нацю-нальних виробниюв на заруб1жн1 ринки.
Загалом, формування системи п1дтримки експорту мае ряд позитивних насл1дк1в, основними з яких можна видкити так1:
+ по-перше, спонукае ф1рми до п1двищення продуктивности щоб бути конкурентоспроможни-ми на м1жнародному ринку; + по-друге, приводить до розширення ринку та змушуе вггчизняш ф1рми виробляти продук-ц1ю, що буде користуватися попитом на м1жна-родному ринку [2, с. 12]; + по-трете, ефективне впровадження шструмен-т1в системи шдтримки експорту приводить до п1двищення конкурентоспроможност1 нацю-нального експорту та кра!ни в цкому. Також зростають р1вень шноващйно"! та технолопчно"! складово! виробництва, прибутки в1д експорт-но! д1яльност1 тощо.
ВИСНОВКИ
Ряд науковцш вважають [2, с. 8], що уряд втруча-еться в експорт з двома цкями: по-перше, збкьшити експортш потоки. Це випливае з традицшного аргументу, що експорт е двигуном зростання. По-друге, для ви-бору сектор1в (галузей), на яких кра!на повинна спещаль зуватися. Але, на нашу думку, в умовах посилення кон-куренцГ! на м1жнародних ринках можна також видкити так1 цш, як п1дтримка нацюнальних експортер1в, шдви-щення прибутковост1 в1д експортно! д1яльност1, а також збкьшення р1вня конкурентоспроможност1 експорту.
Таким чином, можна зробити висновок, що держава шляхом впровадження мехашзм1в системи шдтримки експорту та Грунтуючись на Г! основних шструментах, може розвивати та шдвищувати р1вень конкурентоспро-можност експорту та кра!ни в цкому, р1вень шновацш-ного розвитку виробництва, а також розширювати меж1 д1яльност1 нац1ональних виробник1в та збкьшувати при-бутков1сть в1д зд1йснення експортних операцш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiлорус О. Г. Економнчна система глобалiзму / О. Г. Бто-ус. - К. : 1СЕМВ НАНУ, КНЕУ, 2003. - 357 с.
2. Belloca М. (2011). Survey of the literature on successful strategies and practices for export promotion by developing countries / Marianna Belloca, Michele Di Maiob // Working Paper 11/0248. International Growth Centre. June 2011. Р. 54 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.theigc.org/sites/default/files/11_0248_belloc-di_maio_final_hr1.pdf
3. Seringhaus, F. H. R. (1986). The Impact of Government Export Marketing Assistance / F. H. R. Seringhaus // International Marketing Review 3:2, pp. 55 - 66.
4. Wang J.-Y. (2005). Officially Supported Export Credits in a Changing World // World Economic and Financial Surveys. - July 1, 2005 / J.-Y. Wang, M. Mansilla, Y. Kikuchi, S. Choudhury [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.imf.org
5. Sakurai T. (2007) JETRO and Japan's Postwar Export Promotion System: Messages for Latin American Export Promotion Agencies / Teiji Sakurai // October 2007. IDE Discussion Papers No.127. - Р. 17. [Electronic resource]. - Mode of access : http://ir.ide.go.jp/dspace/ bitstream/2344/679/3/ARRIDE_Discussion_No.127_sakurai.pdf
6. Melo A. (2006). Productive development policies and supporting institutions in Latin America and the Caribbean / Alberto Melo, Andres Rodriguez-Cla. - Inter-American Development Bank, Banco Interamericano De Desarrollo (Bid), Research Department, Competitiveness Studies Series. Working Paper. - Р. 106 [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.iadb.org/res/publications/pubfiles/pubc-106.pdf
7. Export Credit Agencies And The World Trade Organization (2003). The Center For International Environmental Law. Draft Issue Brief - November, 2003. - Р. 11 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ciel.org/Publications/ECAs_WTO_Nov03.pdf
8. Lederman D. (2007). Export Promotion Agencies: What Works and What Doesn't / D. Lederman, M. Olarreaga, L. Payton // World Bank Working Paper, WPS4044.
9. Rava M. Commercial diplomacy / Margus Rava [Electronic resource]. - Mode of access : http://web-static.vm.ee/static/failid/121/ Margus_Rava.pdf
10. Naray O. Commercial diplomacy: a conceptual overview / Olivier Naray // [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. tponetwork.net/Con f e r e n c e%20Doc ume n t s/7t h%20Con f e r e n c e%20Doc ume n t s/Pr e s e n t a t ion s/Na r a yConferencepaper.pdf
11. Приходько С. В. Стимулирование экспортной деятельности в зарубежных странах и практика поддержки экспорта в России / С. В. Приходько, Н. П. Воловик, Р. М. Энтов, А. Б. Золотарева, П. А. Кадочников / Институт экономики переходного периода. -Москва, 2007. - С. 159.
12. Полiтика сприяння експорту / 1нститут економiчних до-отджень i полiтичних консультацм. - Випуск № 2. Серiя статей «Ро-зумкмо ключовi питання торговельно! полiтики». Ки!в, 2014. - С. 24. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ier.com.ua/files// publications/Books/I_broA52_Export_pre4.pdf
13. Бизнес в Израиле. Справочник предпринимателя. -Изд. 4-е. - Телль-Авив : «Ассоциация предпринимателей Израиля», 2007.
14. Bruneckiene J. (2012). Measurement of Export Competitiveness of the Baltic States by Composite Index / Jurgita Bruneckiene, Dovile Paltanaviciene // Inzinerine Ekonomika-Engineering Economics, 23(1), Р. 50 - 62.
15. Gorg H. (2007). Grant Support and Exporting Activity / H. Gorg, M. Henry and E.Strobl // CEPR , London - CEPR Discussion Paper Series, No. 6054.
16. Egger P. (2006). Public Export Credit Guarantees and Foreign Trade Structure: Evidence from Austria / P. Egger, T. Url // World Economy 29:4, pp. 399 - 418.
Науковий керiвник - Циганкова Т. М., доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри мiжнародноí торгiвлi КиТвського нацюнального економiчного ушверситету iм. В. Гетьмана
REFERENCES
Bilorus, O. H. Ekonomichna systema hlobalizmu [The economic system of globalization]. Kyiv: ISEMV NANU; KNEU, 2003.
Belloca, M., and Di Maiob, M. "Survey of the literature on successful strategies and practices for export promotion by developing
countries". http://www.theigc.org/sites/default/files/11_0248_belloc-di_maio_final_hr1.pdf
Biznes vIzraile. Spravochnik predprinimatelia [Business in Israel. Directory entrepreneur]. Tel-Aviv: Asots. Predprin. Izrailia, 2007.
Bruneckiene, J., and Paltanaviciene, D. "Measurement of Export Competitiveness of the Baltic States by Composite Index". Inzinerine Ekonomika-Engineering Economics, no. 23(1) (2012): 50-62.
"Export Credit Agencies And The World Trade Organization". http://www.ciel.org/Publications/ECAs_WT0_Nov03.pdf
Egger, P., and Url, T. "Public Export Credit Guarantees and Foreign Trade Structure: Evidence from Austria". World Economy, no. 29:4
(2006): 399-418.
Gorg, H., and Henry, M. and Strobl E. "Grant Support and Exporting Activity". CEPR Discussion Paper Series, no. 6054 (2007).
Lederman, D., Olarreaga, M., and Payton, L. "Export Promotion Agencies: What Works and What Doesn't". World Bank Working Paper
(2007).
Melo, A., and Rodriguez-Clare, A. "Productive development policies and supporting institutions in Latin America and the Caribbean". http://www.iadb.org/res/publications/pubfiles/pubc-106.pdf
Naray, O. "Commercial diplomacy: a conceptual overview". http:// www.tponetwork.net/Conference%20Doc uments/7t h%20Conferenc %20Documents/Presentations/NarayConferencepaper.pdf
Prikhodko, S.V. et al. Stimulirovanie eksportnoy deiatelnosti v zarubezhnykh stranakh i praktika podderzhki eksporta v Rossii [Stimulation of export activities in foreign countries and practice of supporting exports to Russia]. Moscow, 2007.
"Polityka spryiannia eksportu" [Export promotion policy]. http:// www.ier.com.ua/files//publications/Books/I_broA52_Export_pre4.pdf Rava, M. "Commercial diplomacy". http://web-static.vm.ee/ static/failid/121/Margus_Rava.pdf
Sakurai, Teiji. "JETRO and Japan's Postwar Export Promotion System: Messages for Latin American Export Promotion Agencies". http://ir.ide.go.jp/dspace/bitstream/2344/679/3/ARRIDE_Discussion_ No.127_sakurai.pdf
Seringhaus, F. H. R. "The Impact of Government Export Marketing Assistance". International Marketing Review, no. 3:2 (1986): 55-66.
Wang, J.-Y. et al. "Officially Supported Export Credits in a Changing World". http://www.imf.org/.
УДК 658.8:005.591
МАРКЕТИНГ АСПЕКТИ ПРOCУBАННЯ IННOBАЦlИНOÏ ПРOДУКЦIÏ НА РИНOК
© 2015
ТРЕТЬЯК О. П.
УДК 658.8:005.591
Третьяк О. П. Маркетингов1 аспекти просування шновацшно' продукцм на ринок
Нестабiльнiсть у тенден^ях розвитку вiтчизняних пiдприeмств, що обумовлена процесами глобал'зацп, змiнами смакiв та потреб, технолог/и, по-силенням конкуренту, змушуе шукати новi iнструменти ведення б'анесу, мотивуе постiйний iнновацiйний розвиток. Одтею з передумов комерцйного устху е запровадження iнновацiй. Узв'язку з цим все б'льше пiдприeмств в Укра¡нiактивiзують iнновацiйну д'тльтсть. Намагання керiвникiв пiдприeмств збльшити прибуток, часткуринку, посилити конкурентнiпереваги зумовлюють необхiднiсть активiзацi¡iнновацiйно¡ д'тьност':, одним iз напрямiв якоу е розробка та запровадження у виробництво iнновацiйно¡ продукцИ. 1ннова^йна д'тльтсть т'кно пов'язана з маркетингом, осшльки непередбачет умови господарювання обумовлюють активне запровадження маркетингових iнструментiв на вах етапах вiд розробки ¡деУ, органiзацi¡ виробництва й до просування iнновацiйного продукту на ринок. Визначено, що за цих умов зростае роль маркетингових iнструментiв. Доведено, що саме маркетинг iнновацiй сприяе прискоренню виходу iнновацiйно¡продукцИна ринок i завоюванню ринковоУ частки. Запропоновано структурно-логiчну схему маркетингу просування iнновацiйного продукту, яка регламентуе даний процес. Идотримання сприятиме ефективнiй органiзацi¡ та реалiзацi¡'маркетингу iнновацiй. Ключов/ слова: iнновацiйний продукт, маркетинг, маркетинг iнновацiй, комплекс маркетингу, маркетинговi iнновацi¡. Рис.: 1. Ыбл.: 15.
Третьяк Олена Петр1вна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра менеджменту, Харшвський нацональний економiчний унiверситет iм. С. Кузнеця (пр. Ленна, 9а, Харк'т, 61166, УкраШа) E-mail: helen.tretyak@gmail.com
УДК 658.8:005.591
Третьяк Е. П. Маркетинговые аспекты продвижения инновационной продукции на рынок
Нестабильность в тенденциях развития отечественных предприятий, обусловленная процессами глобализации, изменениями вкусов и потребностей, технологий, усилением конкуренции, заставляет искать новые инструменты ведения бизнеса, мотивирует постоянное инновационное развитие. Одной из предпосылок коммерческого успеха является внедрение инноваций. В связи с этим все больше предприятий в Украине активизируют инновационную деятельность. Попытки руководителей предприятий увеличить прибыль, долю рынка, усилить конкурентные преимущества предопределяют необходимость активизации инновационной aдеятельности, одним из направлений которой является разработка и внедрение в производство инновационной продукции. Инновационная деятельность тесно связана с маркетингом, поскольку непредвиденные условия хозяйствования обусловливают активное внедрение маркетинговых инструментов на всех этапах от разработки идеи, организации производства и к продвижению инновационного продукта на рынок. Определено, что в этих условиях возрастает роль маркетинговых инструментов. Доказано, что именно маркетинг инноваций способствует ускорению выхода инновационной продукции на рынок и завоеванию рыночной доли. Предложена структурно-логическая схема маркетинга продвижения инновационного продукта, регламентирующая данный процесс. Ее соблюдение будет способствовать эффективной организации и реализации маркетинга инноваций. Ключевые слова: инновационный продукт, маркетинг, маркетинг инноваций, комплекс маркетинга, маркетинговые инновации. Рис.: 1. Библ.: 15.
Третьяк Елена Петровна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра менеджмента, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: helen.tretyak@gmail.com
UDC 658.8:005.591
Tretiak O. P. Marketing Aspects of Market Promotion of Innovative Products
Instability in the trends of development of domestic enterprises, resulting from the processes of globalization, changes of tastes and needs, technologies, increased competition, forces to search for new tools of business dealing, motivates the constant innovative development. One of the prerequisites of commercial success is the implementation of innovations. Therefore, more and more enterprises in Ukraine are stepping up innovation activities. Attempts by managers to increase profits and market share, strengthen competitive advantages predetermine the need for activating the innovation activity, one of directions of which is development and implementing innovative products into production. Innovation activity is closely associated with marketing, because unforeseen conditions of economic activity determine the active implementation of marketing tools at all stages of the development of ideas, organization of production and market promotion of innovative products. It has been determined that under these circumstances the role of marketing tools increases. It has been proven that it is marketing of innovations that helps to speed up release of innovative products to the market and gain market share. A structural-logical schema for marketing of market promoting innovative products, which regulate this process, has been proposed. Observance of it will facilitate the efficient organization and implementation of marketing of innovations. Key words: innovative product, marketing, marketing of innovations, marketing complex, innovations of marketing. Pic.: 1. Bibl.: 15.
Tretiak Olena P. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Management, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: helen.tretyak@gmail.com
