CC BY
49
УДК 658.589.011.56
MAPKETOHrOBI ЗAСОБИ ЗAБЕЗПЕЧЕННЯ СПОЖИВAЧIВ ЗAПAСНИМИ
EЛEMEHТAMИ
Яковлев A.I. Марке тин го ei засоби забезпечення споживачгв запасными елементами.
Розглядаються методичш пщходи визначення необхщно1 вели-чини 3anacÍB обладиания та ix елеменпв при виход1 з ладу засоб1в пращ при настанш раптових вщмов в р1зних видах виробництв. Визначено склад каштальних та поточних витрат, необхщних для формування необидно! величини запасу. На ochobí статистичних метод1в i використання теорп ймов1рносп побудоват вщповщш економжо-математичт модел1, яю сприяють визначенню оптимально!' величини запасу, що розглядаеться, з урахуванням витрат на забезпечення певно! величини запасу i економ1чних витрат при вщмовах складних техшчних систем з вщповщною гарантШною ímobíphíctio ix безвщмовно! роботи.
Ключовг слова: ÍMOBÍpHÍCTb безвщмовно! роботи, запаси, витрати та ефект, теля продажне сервюне обслуговування, технолопчне обладнання
Яковлев А.И. Маркетинговые средства обеспечения потребителей запасными элементами.
Рассматриваются методические подходы определения необходимой величины запасов оборудования и их элементов при выходе из строя средств труда при наступлении внезапных отказов в различных видах производств. Определен состав капитальных и текущих затрат, необходимых для формирования требуемой величины запаса. На основе статистических методов и использования теории вероятности построены соответствующие экономико-математические модели, которые способствуют определению оптимальной величины запаса, рассматривается, с учетом расходов на обеспечение определенной величины запаса и экономических затрат при отказах сложных технических систем с соответствующей гарантийной вероятностью их безотказной работы.
Ключевые слова: вероятность безотказной работы, запасы, затраты и эффект, послепродажное обслуживание, технологическое оборудование
Yakovlev A.I. Marketing backer-ups of consumers of spare elements.
Methodical approaches of determination of necessary size of supplies of equipment and their elements in case of failure of facilities of labor upon the occurrence of a sudden bounce in various types of production are examined. Composition of capital and current costs necessary for forming of necessary size of supply is determined. On the basis of statistical methods and the using of probability theory corresponding economic and mathematical models, that assist determination of optimal size of supply that is examined, are built, taking into account costs on providing of certain size of supply and economic costs at the refuses of the difficult technical systems with corresponding warranty probability them faultless work.
Keywords: probability of faultless work, supplies, costs and effect, after-sales service, manufacturing equipment
A.I. Яковлев, д^.н., пpофecоp
Нaцiонaлbний meхнiчний ушверситет «Харювський nолimeхнiчний тститут», м. XapKie, Укра'та
Вумовах ринку найбшьш дощльним уяв-ляеться оргашзащя сервюного тсля продажного обслуговування споживачiв з боку тдприемств - виготовлювачiв за-собiв пращ. Такий характер обслуговування дае можливють зменшити витрати та полшшити яюсть вщновлюваних операцш за рахунок використання переваг централiзованого виробництва у порiвняннi з виробництвом запасних елеменпв у ремонтних цехах споживачiв. У цьому зв'язку в експлуатацГ! слщ передбачити певну величину запасу елеменпв засобiв пращ на ремонтно-екс-плуатацшш потреби (РЕП). В рядi випадюв потре-буе замша зношених засобiв пращ, наприклад, електродвигушв мало!' потужносл, апаратури уп-равлшня i т. ш. в щлому. Це значно зменшуе час просто!в технолопчного обладнання, оскшьки замша деталей та вузлiв, яю вщмовили, запасними, працездатними потребуе в середньому у 5-15 разiв менше витрат часу, ашж !х вщновлення. У свою чергу, це сприятиме збшьшенню обсягу продукцп, що випускаеться, i вщповщно зростанню прибутку в дiяльностi суб'еклв пщприемництва.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш
Проблеми теорп запаав i методи !х розрахунку розгляну^ у рядi робот вщомих спещалю^в у цьому напрямку [1, 2, 3]. Однак у бшьшос^ робгг, в т.ч. опублжованих нещодавно висвгглюються переважно питання встановлення величини запасу матерiальних ресурсiв, яю за характером роботи вiдрiзняються вiд засобiв працi [4, 5, 6].
Втшення невирiшених ранiше частин загально! проблеми. Матерiальнi ресурси, споживаються, як правило, на протязi одного виробничого циклу. У той же час, для засобiв пращ, котрi використо-вуються багаторазово, величина запасу визна-чаеться необхiднiстю '!х утримання в робото здат-ному сташ, що обумовлюеться характеристиками надiйностi та довговiчностi засобiв працi у кон-кретних умовах експлуатацГ!. При цьому ще не одержала певно'! уваги проблема оргашзацп вiдно-влення обладнання при наявносл раптових вiд-мов, яю, як слiдуе з теорп надшност^ завжди мають мiсце в експлуатацГ!.
Формування основного матерiалу дослщження. Мета дано! статтi полягае у розробщ методiв встановлення величини поточних i строкових запасiв на усунення раптових вщмов обладнання та !х
економiчного обгрунтування при сервюному обс-луговуваннi споживачiв.
Виклад основного матерiалу
Виклад основного матерiалу дослвдження. Слiд ввдзначити, що розгляду даного питання прис-вячено ряд робгг спецiалiстiв технiчного профшю, в т.ч. впчизняних. Однак в них не вистачае вщ-поввдного економiчного обгрунтування [7, 8] та ш Розглядаються принципи !х розрахунку для дискретного та автоматизованого безперервного ви-робництва. Дослщження виконанi на прикладi фу-нкцiонування систем автоматизованого електро-приводу управлiння технологiчними агрегатами. Однак осшльки розглядаються принципи визна-чення величини запасу на РЕП, розроблеш реко-мендацп можуть бути використанш i для iнших видiв засобiв працi.
Подiбнi розрахунки виконуються на етапi роз-робки швестицшних проектiв i корегуються в про-цесi експлуатацп. При цьому ввдмови елементiв системи автоматизацп незалежнi i кожне з них призводить до зупинки технолопчного облад-нання. Слд вiдзначити, що наявнiсть запасiв еле-ментiв обладнання не змiнюе надшшсть системи автоматизацп, але сприяе збшьшенню коефiцiенту И готовностi за рахунок швидко! замiни аналь зованих засобiв працi як1 вийшли iз ладу.
Задача, яка аналiзуеться, мае iмовiрнiсний характер. З природи виникнення раптових ввдмов випливае, що неможливо встановити точну часову характеристику потреби запасу засобiв автоматизацп на !х усунення. Однак мае мiсце мож-ливiсть описати його на основi застосування iмовi-рнiсних методiв, шакше, визначити закони розпо-дiлення випадкових величин та обчислити !х параметри. В свою чергу, це дозволяе тдготувати вихiднi даннi вирiшення задачi встановлення оп-тимально1 величини запасу елеменпв засобiв пра-цi на ремонтно-експлуатацшш потреби. При цьому маються на увазi ввдмови, котрi викликають необхiднiсть замiни електротехнiчних виробiв та !х елементiв, як1 вийшли з ладу. Для виршення аналiзованоl задачi необх1дно мати наступну ви-хвдну iнформацiю:
1) Даннi про шльшсть i види ввдмов аналь зовано1 технiки за перiод, що дослвджуеться. Як показали проведенi нами дослщження, для одер-жання репрезентативно1 вибiрки даних такий пер-iод накопичення фактичного матерiалу повинен становити два роки.
2) Найменування i тип електротехнiчних за-собiв автоматизацп та !х елементiв, що вщмовили.
3) Даннi про характер експлуатацп аналiзо-вано1 технiки.
4) Економiчнi витрати при виходi з ладу еле-ктротехнiчних засобiв автоматизацп та !х елемен-тiв у конкретних видах виробництв. Так1 питання розглядаються нами нижче. Як довели проведеш нами дослщження, потiк вщмов виробiв та !х елеменпв мав пуасонiвський закон розподiлення. У той же час, в практищ можуть мати мюце ви-
падки, коли виходи з ладу B^o6iB 3aco6iB працi та !х елеменпв пiдлягaтимуть iншим законам статис-тичних розподiлень. Це, в принципi, не змшюе постановку зaдaчi, а впливае тiльки на характер И ршення. На сьогоднi розроблено достатню шль-к1сть методiв, за допомогою яких можна побуду-вати вщповвдш зaлежностi з указуванням фактичного розподшення потоку вiдмов зaсобiв пращ.
Слщ вiдзнaчити, що величина запасу з конкретних елеменпв не залежить вiд його значення для шших елементiв. Така обставина пов'язана з тим, що вихвд iз ладу певних елементiв обладнання не може бути усунений шляхом 1х замши шшими елементами. Осшльки так розрахунки виконуються на попередньому етaпi розробки вщ-поввдних проектiв, у якостi показника визначення економiчно! ефективностi вибору оптимально! величин запаав елементiв обладнання використо-вуеться мiнiмум рiчних приведених витрат. 1х величина aнaлогiчнa мiнiмiзaцi! цiни виробництва (iнтернaцiонaльно! вaртостi), яка широко викори-стовуеться в системi свiтового ринкового господа-рства. Такий процес пов'язаний з тим, що за су-часних умов iнтернaцiонaлiзaцi! виробництва у бiльшостi компaнiй виникають необмеженi мож-ливостi перекачування кашталу й утворення сере-дньо! норми прибутку не лише на внутршньому, а й на свiтовому рiвнi. Мае мiсце тенденцiя перекачування кашталу у галуз^ що мають значну норму прибутку [9]. В рештьрешт, як зазначив вiдомий американський економiст Стiглер, за умов конку-ренци «норми прибутку тяжшгь до усереднення» [10]. При цьому мехатзм утворення середньо! норми прибутку у сучасному свiтi бiльш сприятливу базу, нiж рaнiше [11]. З огляду на це показник штернацюнально! вaртостi (цiни виробництва) мае реальне шдгрунтя i може використовуватись на стади вибору вaрiaнтiв.
Цiльовa функщя вирiшення зaдaчi будуеться на основi спiвстaвлення витрат на утворення величини запаав елеменпв обладнання i величини мате-рiaльних збитк1в при виходi його з ладу при рiз-ному рiвнi зaпaсiв. Останш визначаються як сума двох складаючих: а) часу монтажу змiнних елеменпв та чекання !х замши; б) нестaчi запасного обладнання за певний перюд при прийнятiй гаран-тiйнiй iмовiрностi безперервно! роботи системи.
У загальному виглядi цiльовa функщя вирь шення вказано! зaдaчi приймае вигляд
3 = Цо ' Zj ' Стм • Et + « TnPj ^ min (1)
де Ц0j - продажна цша одиницi обладнання або його j-го елементу, грн./шт.;
Стм - витрати на транспортування та монтаж запасних елеменпв, грн/шт. (ця величина може бути прийнята у розмiрi 10^15 ввдсотшв ввд ввдпо-вщно! продажно! цiни);
Zj - обрана розрахункова к1льк1сть j-го запасу, шт.;
Et - коефiцiент дисконтування, вщносш оди-ницi (в. о.);
Тпу - час простою обладнання в результат вщ-мов у-их елементiв при обранш !х кiлькостi го-дин/рщ
а - економiчнi витрати вщ часового простою технологiчного обладнання, грн./год.
При побудуваннi моделi постае також задача вибору кiлькостi елементiв запасу, як вводяться у модель для одночасного Н вирiшення. В цiлому наявна номенклатура обладнання - значна. Тому, на перший погляд, бшьш рацiональними уяв-ляеться укрупнення елеменпв запасу при вирь шеннi задачi з послiдуючою И розробкою для одержання значення величини запасiв з конкрет-них елементiв, тобто агрегування i декомпозици змiнних. Однак, як сввдчить досвiд, !х використан-ня не дае суттевих переваг у швидкосп вирiшення задачi. Бiльш рацюнальним виявляеться розгляда-ти задачi одержання оптимально! величини запасу, як одно номенклатурш для кожного змiню-ваного вузла або деталi.
Розглянемо докладно структуру цiльово! функ-цп для умов анал1зовано! задачi. В одночасних витратах пропонуеться врахувати також варпсть виробничих площ, призначених для збертання запасiв деталей, вузл1в, блошв засобiв працi. Це пов'язане з пею обставиною, що при шдвищенш рiвня !х надiйностi площi, що вившьняються, мо-жуть бути використанш для складування в цехах та на д№ницях необх1дних запасiв матерiальних цiнностей iнших видiв.
Слiд також враховувати поточш витрати по шдтримщ аналiзованого запасу у робото-здатному сташ (огляди, освiтлення, опалення примiщень i т. iн.). Цей вид витрат за рахунками, виконаними на основi спостережень, приймаеться укрупнено у розмiрi 20 вiдсоткiв вiд цiни ввдповщних елемен-тiв.
Часовi витрати при виходi з ладу аналiзованоl техшки полягають у збiльшеннi капiтальних та по-точних витрат у порiвняннi з вiдсутнiстю перерв при виконанш технологiчних процесiв з розра-хунковою продуктивнiстю технологiчних агре-гатiв. При цьому ми керуемось правилом тотож-ностi величини ефекту за варiантами. Тому для ва-рiанту, в якому спостерiгаеться певний недо-випуск продукцi! при даному рiвнi запасу, до-даеться вiдповiдна величина одночасних витрат з метою вирiвнювання варiантiв до величини випу-ску у передбачуваному обсязi.
У цьому зв'язку у складi витрат враховуються умовш додатковi капiталовкладення АК, оск1льки при рiзному рiвнi забезпечення запасами елеменпв обладнання може виявиться неоднаковою величина його просто!в ^ вщповщно, обсягiв випус-ку продукци.
Величину АК можна розрахувати за формулою
ТПР] Цобг
л--(2)
ТПР - X nBj ' tyil
де Тр - кшьшсть годин простою ьго техно-логiчного обладнання на рж у зв'язку з його ввд-мовами, год./рiк;
Цб - цша одиницi i-го технологiчного обладнання, грн./рщ
ФД - дiйсний рiчний фонд роботи обладнання, год./рiк.
У свою чергу
К
(3) i=1
де п^ - середня к1льк1сть вiдмов у-го елементу електротехнiчного обладнання у рощ, од./рщ
- середнiй час усунення однiе! ввдмови, год./од.;
К - кшьшсть видiв вiдмов аналiзовано! технiки,
од.
Дана величина може бути також розрахована
як
АК = К • Пд • Тпр, (4)
де К] - питомi каштальш витрати на виробниц-тво одинищ продукцi! (сталi (т); нафти (т);елек-троенергi! (кВт) та iн.) грн./од;
Пд - годинна продуктивнiсть технолопчних аг-регатiв, т/год., кВт/год.
Величина АК в рядi випадк1в при недоста-тньому завантаженнi виробничих потужностей може виглядати умовною. Однак у безперервному процесi виробництва вихвд з ладу електротехшч-них засобiв автоматизацi! призводить до зупинки технолопчних агрегапв, що вимушуе мати резер-внi потужносп для виконання поставлених зав-дань, в т.ч. мiжнародних зобов'язань. Така ситуа-цiя мае мiсце, зокрема, при використанш зану-рюваних асинхронних електродвигушв ЗАТ «ХЕМЗ-1РЕС» м. Харшв, що використовуються при видобуваннi нафти в Росшський Федерацi!. Демонтаж бурово! установки при вiдмовi елеменпв електродвигуна i послвдуючий монтаж i наладка нового двигуна займають двi доби. Тому тiльки для одного електродвигуна при його вщ-мовах витрати прибутку за нашими розрахунками складають 312,50 тис. росiйських рубл1в, величина АК - 7,6 млн. руб.
В разi використання в машинобудуванш авто-матичних потокових лшш величина додаткових капiталовкладень розраховуеться як величина додаткових виробничих задшв Пзд для компенсацп витрат вщ просто!в обладнання за формулою
^зд
(5)
К -
Пзд Zl ' Cli ' К
i—1
де Z1 - величина нормативного задшу по продукци i-го найменування, шт./piK;
С1 i - собiвартiсть одиницi i-о! продукци, грн./шт.;
Кзд - коефiцieнт зб№шення нормативного за-дiлу в результат вiдмов засобiв працi, в.о.;
m - номенклатура продукцп, що випускаеться у даному виробничому пiдроздiлi, од.
При вщмовах аналiзованоl технiки матиме мю-це також збшьшення поточних витрат, в т. ч. пито-мих умовно-постiйних та адмшстративних витрат АУП та амортизацшних витрат ДА. 1х величину пропонуеться розраховувати за формулами
ДУП = ДУП • ПР"ФД • ТПР< , (6)
1 = 1 ^д
де С1 - собiвартiсть одиницi /'-о! продукци, грн./шт.;
уДУП,- - питома вага умовно-постiйних та адмь
нiстративних витрат у собiвартостi /'-о! продукци,
%;
ПРП - година продуктивное^ по випуску /'-о! продукци, шт./год.,т/год., кВт/год.; т - к1льк1сть видiв продукци, од.
. . ,КЦоб1 1 ' На1 ТПР I
ДА = -Ф-' (7)
1=1 ^д
К - к1льк1сть видiв обладнання, од. З урахуванням наведених вище мiркувань, ць льова функщя задачi, що вирiшуеться, матиме на-ступний вигляд
З=(Ц -СрМ+^ С^Ц +0,2Ц +(1-р)
, (8)
(x < у)[аКЕ + АУП+ АА] Т
ПС
де Sи,!;■ - виробнича площа, яку займае одиниця у-го запасу елеменпв обладнання, м2/шт.;
См2 - варпсть 1 м2 виробничих площ, грн./ м2;
(1 - Р])(х < у) - iмовiрнiсть того, що на протяз1 iнтервалу часу, що розглядаеться, к1льк1сть вiдмов обладнання у-го типу та !х елеменпв (х) не перевищуе к1льк1сть запасних елеменпв (у) для кожного !х типу, в.о.;
Ъу - шльшсть обраних запасних елементiв у-го типу, од.;
Тяс - час поставки запасних елеменпв спожи-вачевi у днях. На основi фактичних умов поста-чання, приймаемо величину Тяс для поповнення поточного запасу рiвною одному мiсцю, для поповнення страхового запасу - у 5 робочих дтв.
Порядок виршення задачi наступний. Спочат-ку розраховуеться середне число елеменпв, яш вийшли з ладу. 1х вiдповiдна величина запасу розраховуеться за формулою (9), яка наводиться ниж-че. Далi визначаеться ввдповвдний час простою обладнання i значення щльово1 функци. На основi перебору варiантiв встановлюеться мшмум щльо-во! функци, який ввдповщае оптимальному зна-ченню запасу аналiзованоl технiки у вiдповiдному виробничому шдроздш.
З цього впливае необхiднiсть знати залежшсть м1ж величиною запасу, що передбачаеться i часом його дефщиту. Аналiтичне представлення та^ залежностi вкрай утруднено в зв'язку з багатова-рiантнiстю вирiшення задачi.
Для того, щоб зробити модель практично реалiзуе мою, слщ моделювати не моменти над-ходження окремих заявок, а сумарну потребу у запасi на вiдповiдний перiод. При розподшенш потоку вiдмов за законом Пуасона i послiдовному з'еднаннi елеменпв з точки зору надшносп, що
характерно для електротехшчних засобiв автоматизации якi функцiонують на технолопчному обла-днаннi, середня величина запасу для кожного у-го елементу знаходяться як
(9)
Kj V jTnc
де Kj - кшьшсть встановлених електротехшчних вироб1в j-го типу, шт.;
Vj - штенсивнють в1дмов, як1 потребують замь ни вироб1в та 1х елеменпв j-го типу, од/год.
При цьому 1мов1ршсть виникнення х в1дмов, що потребують замши при К встановлених виро-бах, Pj, при пуасошвському характер1 розподшен-ня в1дмов виявиться р1вною
P = Z-
j=0
(jj Tnc)x
- e
- KA'T
jj пс
(10)
В розрахунках враховуеться, що iмовiрнiсть настання двох протилежних подiй, зпдно поло-ження теори iмовiрностi, дорiвнюе одиницi на цiй основi знаходяться iмовiрнiсть появи дефiциту для кожного значення величини обсягу запасу, що обираеться згiдно виразу (1 - Ру). Обчислений час перерви в робоп технологiчного обладнання у зв'язку з ввдсутшстю запасу Тпр визначаеться як iмовiрнiсть появи б№шо1 кiлькостi вщмов, шж величина наявного запасу змшних елементiв i ви-робiв з певного виду !х номенклатури з такого ви-разу
ТПР = (1 - Ру )ТПC, (11)
В даному випадку Ру являе значення накопи-чено1 iмовiрностi, яка ввдповщае потреби запасних елементах у-го типу. Шдставляючи ряд значень ве-личини запасу Ъу i вiдповiдних йому величин часу дефiциту у формулу (8), можна визначити мiнiмум приведених витрат, а, ввдповвдно i оптимальну величину запасу засобiв пращ на обраний розрахун-ковий перюд протягом в один мiсяць.
В формулi (11) спiвмножник (1 - Ру) являе собою iмовiрнiсть того, що система е непрацезда-тною в зв'язку з ввдсутшстю у-го елемента наявно1 номенклатури. Вiдповiдно Ру виражае iмовiрнiсть того, що обрана к1льк1сть елементiв забезпечуе умови працездатносп технологiчного обладнання у виробничому пвдроздш, який розглядаеться. При цьому використовуються накопичеш iмовiр-ностi функцiонування певно1 виробничо1 ланки при рiзнiй величини запасу.
Для обладнання що функцюнуе у дискретних виробництва, розрахунки величини запасу на цьому зашнчуються. У безперервних автоматич-них виробництвах на другому етат з метою тд-вищення коефiцiента готовностi роботи технолоп-чних агрегатiв видiляеться частина номенклатури запасу за слщкуючими ознаками: 1) елементи, що вщмовляють найбiльш часто; 2) найбшьш дешев1 за цшою елементи. У зв'язку з цим виявляеться потреба забезпечення певного резерву, розра-хованого ранiше запасу. При його ввдсутносп ш-льк1сть змшного запасу, що розрахована вище, може виявлятись фактично бiльшою. Про-
x
понуеться, для елеменпв, що у ввiйшли до 06paH0ï множини, виконувати збiльшення величини запасу за формулою:
m m
Z Z2j =Z1,2 , (12)
j=I j=i
Z2j i Z1j - вщповщно скорегована i paнiш встановлена величина запасу j-го елементу за формулою (8), шт./рщ
1,2 - коефщент коригування, пов'язаний з по-гpiшнiстю розрахунку величини економiчного ефекту на 15-20 ввдсотшв.
Як показали дослщження, додання запасу елеменпв i електpотехнiчних виpобiв у кшьшсному вiдношеннi у межах 20 ввдсотшв для нaйбiльш дешевих елеменпв вносить несуттеве збiльшення величини щльово! функцiï, розраховано! без такого додатку. У той же час, потpiбне збiльшення запасу зменшуе iмовipнiсть простою технолопч-них aгpегaтiв i величину ввдповщних збитк1в ввд виходу з ладу, що виглядае економiчно доцiльним.
Для вибору вщповвдних елементiв, що входять до сукупносп, яка розглядалась вище, будуемо тpимipний гpaфiк (рис. 1).
Рис. 1. Графш корегування запасу АНН в системах автоматичного устаткування
В ньому на осi х ввдкладаеться зб№шувана за-лежнiсть витрат та змiнювaнi елементи та вироби, а по оа у - зaлежнiсть зменшення iнтенсивностi ввдмов. Сукупнiсть елеменпв та виpобiв вщ-кладаеться по оа z. Елементам та засобам пращ присвоюються номери вiд 1 до N, де N - !х ш-льк1сть за номенклатурою. З метою спрощення ви-конання подальших розрахунк1в на осi N викорис-товуеться едина нумеpaцiя елеменпв та единий масштаб ввдкладення на гpaфiку по плоскостях L та H. У той же час, кожний номер тако! сукупносп фактично вiдповiдaе двом ввдкладеним елементам в зaлежностi вщ зростання чисельних значень за щною та зменшення величини штенси-вностi вiдмов, як1 у загальному випадку не ств-падають.
Проводимо плосшсть Q на piвнi 20 вщсотшв ввд максимальних значень штенсивносп вiдмов i мiнiмaльних значень елеменпв за цiною по уае! номенклaтуpi систем автоматизованих aгpегaтiв. На перетиш кривих y = f(N) та х = f(N) опускаемо перпендикуляри на оа х та у. точки перетинан-ня з осями х та у позначаемо, вщповщно, через А1 та А2. при цьому, якщо вapiaцiï кожно! з функцiй x(N) та у(Ы) прийняти за одиницю, то за допомо-гою точок А1 та А2 знаходяться значення дpiбних коефiцiентiв. Вони являють собою, ввдповщно,
деяк1 сеpеднi значення X та Ц0, як1 характери-зують, ввдповщно, область найменших величин витрат по замш piзних видiв обладнання i най-бiльших значень iнтенсивностi вщмов по всiй но-менклaтуpi агрегапв для дано! сукупносп. Зви-чайно, для кожно! конкретно! сукупностi агрегапв в автоматизованому виpобництвi матимуть мюце piзнi види кривих i, ввдповщно, числовi значення дpiбних коефiцiентiв виявляться piзними. Вщпо-вiдно, розрахунки величини запасу провадяться по групам однорщних виробництв. Це дозволяе ви-значити потреби запасу у piзних видах виробництв та галузей, диференщювати !х, що важливо у ринкових умовах господарства.
Анaлогiчно може бути розрахована величина запасу i в шших видах виробництв. Стад зупини-тися ще на одному аспекл проблеми. В сучасних умовах важливим е забезпечення прибутковосп роботи як виробнишв, так i споживaчiв промисло-вих виpобiв. Зaпaснi частини матимуть вищу як1сть, якщо вони вироблятимуться на спещаль зованих пiдпpиемствaх, наприклад,по випуску тих же електpотехнiчних виpобiв. Однак, як правило, пеpiод випуску товару на мaшинобудiвному, в т.ч. на електротехшчному пiдпpиемствi, удвiчi переви-щуе пеpiод його експлуатацп у споживача. Це ви-
кликае необхщшсть на шдприемств1 - вигото-влювач1 тримати оснастку, складськ1 виробнич1 площ1 i т. ш Для виготовлення запасних частин знятих з виробництва товар1в, як1 становлять не-значний обсяг у загальному випуску продукцп. У цьому зв'язку на таких тдприемствах доцшьно встановлювати цши на вщповщт запчастини з тдвищеною рентабельною, щоб стимулювати виробнишв i забезпечувати оргашзацш сервюного обслуговування у споживач1в.
З шшого боку, на сьогодт цши виробник1в на виготовлення запчастин бувають завищеш. У цьому зв'язку виникае питання, що доцшьшше -закуповувати запчастини зовт або виготовляти !х у себе. В другому випадку враховуеться т1льки со-б1вартють власного виготовлення запасу С3ч. У першому випадку споживач повинен заплатити щну запчастин Ц3ч з урахуванням !х тран-спортування. Враховуються також витрати ввд в1д-мов запчастин р1зно! якосп виготовлет у себе -Втвл на сторон =Вст. Доцшьшсть вибору вар1анпв виготовлення запчастин знаходяться 1з сшвв1д-ношення
С3ч + Втвл < Ц3ч * Ктр + Втст, (13)
Аналопчним чином визначаеться також доць льнють придбання запасних частин, як1 вигото-вляються на спещал1зованому ремонтному тд-приемств1.
В ряд1 випадк1в у споживач1в е потреба в проведены каштальних ремонпв складно! техшки, наприклад, електродвигушв велико! потужносп з боку спещал1зованих оргашзацш. Найб1льш ра-ц1ональною при цьому е система знеособленого ремонту. При цьому споживачев1 на зам1ну ви-робу, який потребуе ремонту, зразу видаеться для користування аналопчний працездатний вир1б. Це зводить до мшмуму просто! у споживача в1д за-м1ни несправно! техн1ки. У цьому зв'язку на спе-щал1зованому ремонтному п1дприемств1 з метою безперебшного серв1сного обслуговування спожи-
вач1в повинен знаходитись певний запас вироб1в, яш поставлятимуться по перш1й вимоз1 замовника. В раз1 усунення несправностей, викликаних зно-сом техн1ки, в1дпов1дний запас Ззн може бути роз-рахований за формулою
n A • t • K • T • Т
З j P j ср j n j (14)
°зн Zj t ( )
i=1 Тсj
де Aj - к1льк1сть j - вироб1в, що потребують капитального ремонту, од.;
- час капитального ремонту j-о! техн1ки,
год.;
K0l - коеф1ц1ент, який враховуе можливий час в1дхилення виконання ремонпв в1д запланованого, в.о.;
Тср;- - середнш час роботи j-го виробу у роц1, год/р1к;
Тп,- - перюдичтсть доставки на ремонт j-их вироб1в, дн1;
Тс- - середнш чс роботи до капитального ремонту i - го виробу, роки;
n - к1льк1сть вироб1в, що ремонтуються.
Висновки
Висновки з цього дослвдження i перспективи подальших розввдок у даному напряму. Розробле-m орган1зац1йн1 та методичн1 засади удосконален-ня виконання серв1сного обслуговування складно! техшки у споживач1в. Запропонован1 економшо-математичн1 модел1, застосування яких сприяе ви-значенню оптимального запасу змшних вироб1в та !х елемент1в на зменшення величини втрат в1д ра-птових в1дмов техн1ки в експлуатацп. Це дозволить п1двищити ефектившсть роботи промислових ланок.
Подальш1 розробки полягатимуть у розширен-н1 визначення числових величин запасу засоб1в прац1 та !х елемент1в у р1зних видах виробництв.
Список лiтератури:
1. Рыжиков Ю.И. Управление запасами / Ю.И. Р^1жиков. - М. : Наука, 1969. - 348 с.
2. Фасоляк Н.Д. Управление производственными запасами (экономический аспект проблемы) / Н.Д. Фасоляк. - М. : Экономика, 1972. - 274 с.
3. Хэнсмэнн Р. Применение математических методов в управлении запасами / Р. Хэнсмэнн. -М. : Наука, 1969. - 512 с.
4. Василевський М. та ш. Економша лопстичних систем / М. Василевський та ш. - Льв1в, вид-во Льв1всько! полгтехшки, 2008. - 593 с.
5. Семененко А. Логистика, основы теории / А. Семененко. - СПб : Союз, 2001, - 544 с.
6. Дружинин Г.В. Надежность автоматизированных производственных систем / Г.В. Дружинин. - М. : Энергоиздат, 1986. - 351 с.
7. Ястребенецкий М.А. Надежность технических средств автоматизированных систем управления технологическими процессами / М.А. Ястребенецкий, Г.М. Иванова. - М. : Энергоатомиздат, 1989. - 214 с.
8. Захарченко П.И. Обеспечение надежности асинхронных двигателей / П.И. Захарченко,
И.Г Ширнин, Б.Н. Ванеев, В.М. Гостищев. - Донецк: УКРНИИ ВЭ, 1998. - 324 с.
9. Дынкин А.А. Инновационная экономика / А.А. Дынкин, Н.И. Иванова и др. - М. : Наука, 2004. - 352 с.
10. Stigler Y.I. Capital rates of Return in Manufacturing Industries. - Princeton, 1963. - p. 48.
11. Никитин С.М. Современный механизм: основные направления и эффективность НТП / С.М. Никитин (отв. ред.) - М. : Наука, 1989. - 260 с.
Надано до редакци 07.03.2014
Яковлев Анатолш 1ванович / Anatoly I. Yakovlev
yakovlev@kpi. kharkov. ua
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
MapKemumoBi засоби забезпечення сnоживачiв запасними елементами [Електронний ресурс] / А.1. Яковлев // EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 6-12. — Режим доступу до журн.: http://www. economics. opu. ua/files/archive/2014/n3. html
