CC BY
17
УДК 636.09:612.017:615.3:636.4
Камрацька О. I.®
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
ш. С. 3. Гжицъкого
МАКРОМОРФОЛОГ1Я 1МУННИХ СТРУКТУР КИШЕЧНИКА ПОРОСЯТ ЗА ДИ СТРЕСУ В ПЕРЮД ВЩЛУЧКИ ПРИ ВКЛЮЧЕНН1 ПРЕПАРАТ1В Р13НОГО ПРОБЮТИЧНОГО СКЛАДУ
Дослгджет макроскотчш та морфолог1чш особливост1 структуры пейерових бляшок тонких кишок поросят в умовах технолог1чного стресу-вгдлучки та зм1ни структури рацюну у перюд дорощування. Показано позитивний вплив симбютика «Праимжс Б1онорм К», пробютика «Втакорм -Мулътиспорин», пребютика «Вгтакорм-Ыо» на кглъкгстъ лгмфогдних вузлитв у складг бляшок.
Ключовг слова: кишечник, л1мфогдна тканина, пейеров1 бляшки, пробютичш препарати, вгдлучка, поросята.
Вщомо, що органам травления притаманна наявшсть штенсивно розвинених ¿мунних утвор1в, тюна штегращя яких ¿з слизовою оболонкою складае основу бар'ерних структур оргашзму [2, 4]. Основу ¿мунно! системи шлунково-кишкового тракту складае л1мфо!дна тканина, яка залежно вщ И оргашзаци та локал1заци представлена м1жеттел1альними л1мфоцитами, поодинокими л1мфо1дними вузликами р1зного ступеня розвитку, пейеровими бляшками та дифузною л1мфо!дною тканиною. У свиней л1мфо!дш структури мають однаковий загальний план будови, розр1зняються тшьки за розм1рами, а в пейерових бляшках - розм1рами !хшх складових частин. 3 л1тературних джерел вщомо, що до мшячного вжу закшчуеться вжова диференщащя поодиноких л1мфо!дних вузлимв, до двохмюячного - пейерових бляшок [1, 4]. Проте, у л1тератур1 виявилося обмаль повщомлень про формування процеЫв адаптацп ¿мунних структур кишечника поросят, зокрема пейерових бляшок, в умовах технолопчного стресу-вщлучки та змши структури рацюну у перюд дорощування, що \ було покладено в основу проведених дослщжень. На макроскотчному р1вш особливосп функцюнування пейерових бляшок кишечника поросят в перюд вщлучки за доданих в рацюн пробютиюв до нас не вивчались.
Матер1ал та методи. Дослщ проведено в умовах ННВЦ «Комаршвський» ЛНУВМ та БТ ¿меш С.З.Гжицького на поросятах 5 - 60-добового в1ку полтавсько! м'ясно! породи. Для дослщжень було сформовано чотири групи поросят - контрольна (К) \ три дослвдш (Дь Д2, Д3), по 10 гол1в у кожнш, пщ1браних за принципом аналопв - вжом, масою тша. Год1вля тварин проводилась вщповщно до норми для даного вшу свиней. Починаючи з 25-добового в1ку поросят К групи пщгодовували престартерним комбжормом.
© Науковий кер1вник : д-р вет. наук., професор Стояновський В.Г. Камрацька О. I., 2012
104
Поросятам дослщних груп, кр1м ПК, додатково згодовували: Д1 груш -симбютик «Праймжс Бюнорм К»; Д2 груш - випоювали пробютик «В1такорм -Мультиспорин»; Д3 груш - пребютик «В1такорм-Бю». Технолопчним стресом був фактор вщлучки поросят у 40-добовому вщ1 та групове (з р1зних гшзд) !х утримання з1 змшою структуры рацюну у перюд дорощування.
Для виконання завдання вранщ, до год1вл1 тварин ¿з кожно! групи поросят на 45 \ 60 добу життя вщбирали по три тварини та теля легкого наркозу проводили забш шляхом декаттаци. Для дослщжень вщбирали зразки матер1алу: вщр1зки тонких та товстих кишок, у яких макроскотчно вивчали структурну оргашзацш пейерових бляшок -за методом Хелмана [3].
Результати та обговорення. За результатами проведеного нами макроскотчного дослщження було встановлено, що в уЫх дослщжуваних поросят 45- та 60-добового вшу пейеров1 бляшки виявлялися виключно в тонких кишках, зокрема, у порожнш та клубовш кишщ. За нашими даними, у кишечнику поросят як 45-, так \ 60-добового вшу функщонувала одна дуже довга, широка \ масивна пейерова бляшка (див. рис. 1) \ 20-29 пейерових бляшок, менших за довжиною, шириною та об'емом (див. рис. 2). Найбшьша пейерова бляшка (з л1тературних джерел еюно-шеальна пейерова бляшка) знаходилася в ус1х дослщжуваних поросят у заднш дщянщ тонких кишок { мала стр1чкопод1бну форму. У окремих поросят К \ Д1 групи через 5 д1б теля вщлучки еюно-шеальна головна пейерова бляшка починалася у клубовш кишщ, посередиш кишки переривалася меншими бляшками (7-8 шт.), внаслщок чого бляшка втрачала свою неперервшсть, { знову продовжувала свою поясопод1бну протяжтсть до початку ободово! кишки. Довжина бляшки складала до мюця И розриву 120-135 см, а теля розриву - 131-140 см. Сюно-шеальна велика л1мфо!дна бляшка поросят К групи на 60 - добу життя мютила меншу кшьюсть добре профарбованих л1мфо!дних вузлиюв, шж у поросят 45-добового в1ку. У великш пейеровш бляшщ поросят К групи за мкцем розташування И м1жвузликово! л1мфо1дно1 тканини \ за мкцем розташування И специф1чно! тканини були вшьш поля, що не профарбовувалися барвником та диференщатором, пор1вняно з поросятами дослщних груп.
У поросят Д2 1 Д3 групи еюно-щеальна пейерова бляшка починалася в останнш третиш порожньо! кишки, продовжувалася на всьому протяз1 клубово! кишки I переходила в шеоцекальну л1мфо!дну тканину (див. рис. 2). Початкова частина бляшки була вузько! клиновидно! форми, поступово бляшка розширювалася I на вщсташ 30 см набувала вигляду швкшьця з однаковою шириною твкола на всш И протяжное^, займаючи серединне положения вщносно д1аметра кишки. Протяжтсть бляшки складала 171-189 см. Пейерова бляшка локал1зовувалася на протилежнш вщ бриж1 сторот.
Слщ вщм1тити, що на протилежнш вщ бриж1 сторот по обох сторонах вщ бляшки розмщувалися л1мфо!дт вузлики. Вони супроводжували, лежачи по боках, довгу пейерову бляшку; у мкцях розмщення менших пейерових бляшок у крашальнш частит порожньо! кишки куполопод1бт л1мфо!дт вузлики розмщувалися з боюв др1бних пейерових бляшок, а в клубовш кишщ -I м1ж бляшками. Не вдалось зарееструвати специф1чних дефект1в у
105
макроскошчнш будов1 найбшьшоТ пейеровоТ бляшки задньоТ дшянки тонкого вщдшу кишечника у поросят Д2 \ Д3 групи на 45 та 60 добу життя.
Рис. 1. Рис. 2.
Рис. 1. Найбшьша еюно-шеальна пейерова бляшка у тонких кишках поросят Д2 1 Дз груии на 45 добу життя. Макропрепарат, фарб. за Хелман.
Рис. 2. Др1бш пейеров1 бляшки у клубовш кишщ поросят К групи на 60 добу життя. Макропрепарат, фарб. за Хелман.
Кр1м еюно-шеальноТ пейеровоТ бляшки у товщ1 порожньоТ та клубовоТ кишки поросят 45- \ 60-добового вжу розмщувалися др1бш пейеров1 бляшки. Встановлено, що у поросят К групи в порожнш кишщ функцюнувало 18-20 бляшок довжиною вщ 0,5 до 4,5 см [ шириною вщ 0,2 до 0,9 см. На самому початку порожньоТ кишки поросят К групи локал1зовувалися дуже коротю бляшки, а вщстань м\ж ними становила 15-48 см, поступово довжина бляшок збшынувалася, а пром1жки м\ж ними скорочувалися до 6-35 см. У порожнш кишщ поросят Д1 групи бляшки розташовувалися наступним чином: б1льша бляшка (3,1-4,3 см) чергувалася з наступними к1лькома др1бншими бляшками (0,6-2,1 см). У порожнш кишщ поросят Д2 [ Д3 групи функц1онувало 20-22 бляшки довжиною вщ 0,7 до 8,7 см [ шириною вщ 0,2 до 0,8 см. Бляшки постшно знаходилися одна за 1ншою, в1дстань м\ж ними складала 25-81 см, а в останнш третин1 порожньоТ кишки перед еюно-шеальню пейеровою бляшкою вони ставали дуже др1бними (0,7-1,7 см) [ вщстань м\ж ними становила 0,3-4,6 см.
У клубовш кишщ поросят К [ Д1 групи кр'т найб1льшоТ бляшки рееструвалося додатково 8-9 бляшок довжиною 1,2-7,1 см [ шириною 0,5-1,1 см. Вщстань м\ж сусщшми бляшками становила 14-59 см. Необхщно в1дм1тити, що бляшки тут розташовувалися на самому початку кишки перед найбшьшою бляшкою, а у мющ ТТ розриву нараховувалося 7-8 др1бних бляшок. У клубов1й кишщ поросят Д2 1 Д3 групи др1бних бляшок виявлено не було. Варто в1дзначити, що у др1бних пейерових бляшках поросят К групи наявш так1 ж, як у поросят дослщних груп, в1дносн1 метричш характеристики щодо ТхньоТ структури та топографп, але у цих бляшках була невелика к1льк1сть вузлик1в (гранулярностей), як\ 1нтенсивно профарбовувалися, особливо, через 5 д1б п1сля в1длучки. У др1бних пейерових бляшках порожньоТ кишки поросят К групи
106
число вузлиюв менше за необхщне на 1/5 частину, пор1вняно з поросятами Д2 групи. Кшькють добре профарбованих гранулярностей у бляшках i кшьюсть л1мфо!дних вузлимв, яю мщно зв'язували гематоксилш Tappica, у поросят К групи на 60 добу життя становило не бшьше одше! третини.
Висновки. Через 5 д1б теля вщлучки у кишечнику поросят К групи виявляються добре розвинут1, велии, л1мфо!дш вузлики та ix куполопод1бш вар1анти, а через 20 д1б теля вщлучки у поросят К групи зменшуеться на 1/3 кшьккть л1мфо!дних вузлимв, що добре профарбовуються, тод1 коли у поросят дослщних груп на rai згодовування пробютиюв там змши не виявляються. У еюно-шеальнш пейеровш бляшщ поросят К групи на 45 добу життя виявляються вшьш поля, що не профарбовуються барвником, пор1вняно з поросятами досл1дних груп. Кшькють добре профарбованих л1мфо!дних вузлик1в у др1бних пейерових бляшках поросят К групи на 60 добу життя становить не бшьше одше! третини.
Л1тература
1. Дребот Л. М. Патоморфолог1чна характеристика л1мфогландулярного апарату кишково! трубки у свиней при набряковш хвороб! / 16.00.02 — патолопя, онколог1я i морфолог1я тварин / Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук. Харюв-2001
2. Криштофорова Б.В. 1мунокомпетентн1 структури шлунка як прояв природно! резистентност1 орган1зму в поросят / Криштофорова Б.В. Прокушенкова О.В. // Ветеринарна медицина Укра!ни. — 2008. —№9. —С. 2023.
3. Ромейс Б. В. Микроскопическая техника / Ромейс Б. В. - М.: Изд. ин. л-ры., 1954. -506 с.
4. Сапин М. Р. Иммунные структуры пищеварительной системы. -Функциональная анатомия / Сапин М. Р.—М. : Медицина, 1987.—224 с.
Summary Kamratska O.I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named of S.Z.
Gzhytskyj
MAKROMORFOLOHIYA IMMUNE STRUCTURE INTESTINE OF PIGLETS FOR ACTION STRESS DURING ABSENCES WITH THE INCLUSION OF DRUGS OF DIFFERENT PROBIOTIC COMPOSITION
Investigated macroscopic and morphological features of the structure peyyerovyh plaques thin intestines of pigs in a process of stress-weaning and changes in the structure of the diet during rearing. The positive influence symbiotyka "PraymiksBionorm K", probiotic "Vitakorm - Multysporyn", prebiotic "Vitakorm Bio" on the number of lymphoid nodules within the plaque.
Key words: intestine, lymphoid tissue, peyyerovi plaques, probiotic preparations, absence, the piglets.
Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.
107
