CC BY
51
состоянием и таким образом могут использоваться для При отсутствии направленной асимметрии в каче-
их характеристики, что предполагает продолжение ис- стве маркера можно брать только признак или с левой
следований в этом направлении. или с правой стороны.
Литература
1. Загородняя, Ю. А. Таксономический состав и количественные характеристики зоопланктона в восточном Сиваше летом 2004 г. [Текст] / Ю. А. Загородняя // Экосистемные исследования Азовского, Черного и Каспийского морей. - 2006.- Т.
8. - Апатиты, - С. 103 - 114.
2. Ковалев, А. В., Количественные характеристики микрозоо- и мезопланктона в прибрежной зоне Азовского моря [Текст] // Ковалев, А. В., Светличный Л. С. - 1986. ИнБЮМ АН УССР. - Севастополь, - 11с. Деп. в ВИНИТИ 05.03.1986, № 1502-В.
3. Ковалев, А. В. Изменчивость и некоторые экологические особенности Copepoda Черноморского планктонного комплекса в морях средиземноморского бассейна [Текст] : дис. ... канд. биолог.наук./ Ковалев А. В.- Севастополь, 1967. - 190 с.
4. Серегин, С. А. Некоторые характеристики бактерио- и зоопланктона как показатели качества морской среды [Текст] / Се-
регин С. А., Попова Е. В.// Рыбное хозяйство Украины. - 2010. - №5. - С. 30 - 33.
5. Урбах, В. Ю. Биометрические методы. [Текст] / Урбах В. Ю. - М., Наука, 1964. - 415 с.
6. Шадрин, Н. В. Агрегации планктонных копепод: гипотетическая модель флуктуирующего облака [Текст] / Шадрин Н. В. // Морской экологич. журн., 2011. - 10, № 2. - С. 78 - 82.
7. Calliari, D. Salinity modulates the energy balance and reproductive success of co-occurring copepods Acartia tonsa and А. clausi in different ways [Текст] /Calliari D, Andersen C.M., Thor P., Gorokhova E., Tiselius P // Mar. Ecol. Prog. Ser. - 2006. - C. 177-188.
8. Folt, C. L. Biological drivers of zooplankton patchiness [Текст] / Folt C. L., Burns C. W // Trend in Ecology &Evalution. - 1999. -N 8. - P.300-305.
9. Sims, D. W. Biological drivers of zooplankton patchiness [Текст] / Sims D. W., Southall E. J., Humphries N. E. // Nature. - 2008. -C.1098-1102
10. Shmeleva, A. A. Three new species of Acartia (Copepoda, Calanoida, Acartiidae) from the Black Sea [Текст] / Shmeleva A. A., Se^^va J. P.// 9-th Intern. Conf. on Copepoda. Hammamet, Tunisia, July 11-15, 2005. - Abstract book. - C. 57
---------------------------□ □----------------------------------
Досліджено вміст нітратів, радіонуклідів, солей важких металів в різних ботанічних сортах цибулинних овочів, а саме цибулі ріпчастої та часнику. Отримані дані дають підставу констатувати наявність сортової специфічності та особливостей локалізації токсикантів в анатомічних частинах цибулі ріпчастої та часнику, що дає змогу їх правильного та цілеспрямованого відбору для різних напрямків використання
Ключові слова: нітрати, радіонукліди, солі важких металів, цибуля ріпчаста, часник
□-----------------------------------------------------□
Исследовано содержание нитратов, радионуклидов, солей тяжелых металлов в различных ботанических сортах лука репчатого и чеснока. Полученные данные дают основание констатировать наличие сортовой специфичности и особенностей локализации токсикантов в анатомических частях лука репчатого и чеснока, что позволяет произвести их правильный и целенаправленный отбор для различных направлений использования
Ключевые слова: нитраты, радионуклиды, соли тяжелых металлов, лук репчатый, чеснок ---------------------------□ □----------------------------------
1. Вступ контамінантами їжі й розділяють на дві групи: 1 -
хімічної природи: токсичні (важкі метали), пести-Речовини, які надходять із навколишнього се- циди, нітрати, нітрити, нітросполуки, радіонукліди,
редовища й мають токсичну дію ще називають поліциклічні ароматичні вуглеводи; діоксини;
УДК 664.849:519.85
локалізація
КОНТАМІНАНТІВ у
компартаментах цибулі ріпчастої ТА часнику
А. А. Дубі н і н а
Кандидат технічних наук, професор, завідуюча кафедрою Кафедра товарознавства та експертизи товарів Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051 Е-mail: [email protected]
гормональні препарати; 2 - біологічної природи: мікроорганізми; мікотоксини; антибіотики; віруси; гельмінти.
Найбільш розповсюдженими контамінантами є представники першої групи й особливо солі важких металів, нітрати і радіонукліди.
Серед багатьох причин, що обумовлюють нагромадження нітратів у рослині, варто виділити наступні: видова і сортова специфіка їх нагромадження; умови мінерального харчування; грунтово-екологічні фактори. Найчастіше ці причини діють у комплексі, що ускладнює прогнозування рівня нітратів у продукції [1-8]. Видові розходження рослин по нагромадженню нітратів часто обумовлені локалізацією останніх в окремих частинах культур.
Як і у випадку нітратів, сорти (гібриди) культур різко розрізняються по здатності накопичувати важкі метали у врожаї. Так, у дослідах американських авторів [9] концентрація кадмію в зерні гібридів кукурудзи, які сильно поглинають, важкі метали була в
13...18 разів вище, ніж у тих, які слабо поглинають. При цьому здатність батьківських форм до слабкого нагромадження кадмію і цинку успадковується гібридним поколінням.
Гігієнічна оцінка якості овочевих культур повинна також включати і визначення радіоактивності продуктів харчування, тому що вони є джерелом надходження радіоактивних елементів в організм людини. На жаль, хоча здійснюються, здавалося б, усі необхідні міри для забезпечення безпечної і безаварійної роботи реакторів, число „незапланованих” витоків продуктів ядерного розподілу в атмосферу, різного роду подій і аварій на цих об’єктах як і раніше залишається дуже значним [10].
Серед більш ніж 200 радіонуклідів, що утворюються в результаті ядерного розподілу і містяться в глобальних випаданнях, найбільшу небезпеку представляють ті, що довго живуть, особливо цезій-137 і стронцій-90, які проникають у кров і поширюються по всім органам і тканинам [10-14].
При загальних закономірностях мінерального харчування рослинам притаманні визначені особливості його протікання і накопичення контамінантів, які детерміновані генетично, тобто визначаються генетичними розбіжностями між сортами однієї і тієї ж культури, між різними видами. Ці розходження виявляються в різній будові кореневих систем, різній загальній адсорбуючій поверхні коренів, а також у різному типі й інтенсивності метаболічних процесів. Ці фактори значною мірою визначають кількість і швидкість поглинання та транспорту сполук контамінантів [15; 16].
2. Аналіз останніх досліджень і публікацій
Автори [17] умовно розділили овочеві культури за рівнями нагромадження радіо цезію у врожаї на кілька груп: культури, які мало накопичують (баклажани, перець солодкий, гарбуз, цибуля); культури, які середньо накопичують (огірки, помідори, часник, кабачки, морква, петрушка, капуста кольорова); культури підвищеного нагромадження (редис, кріп, капуста); культури високого нагромадження (щавель, капуста кольрабі, буряк столовий).
Автори [18; 19] свідчать, що нагромадження радіонуклідів різними органами рослин визначається деякими загальними закономірностями. Найбільш високі коефіцієнти нагромадження - у коренях, на порядок нижче - у листах і стеблах, ще менше в насіннях і підземних органах рослин, що запасають.
У ряді робіт відзначаються не тільки видові, але і сортові розходження по величині акумуляції радіоактивних ізотопів стронцію і цезію. Міжсортові розходження по цьому показнику можуть досягати
2... 4 разів і більше [20-25].
Таким чином, аналіз результатів досліджень багатьох вчених свідчить про високий рівень забруднення продуктів харчування контамінантами, що зв’язано головним чином з техногенним забрудненням навколишнього середовища, з низькою агротехнічною культурою й порушенням агрохімічних технологій. Все це вимагає своєчасного визначення в сировині, харчових добавках і готовій продукції шкідливих речовин, а також розробки заходів, спрямованих на зниження вмісту токсичних речовин у продуктах харчування, і насамперед у рослинних.
3. Мета та завдання статті
Метою роботи є дослідження вмісту контамінантів у компартаментах цибулі ріпчатої та часнику залежно від їх видової та сортової специфіки. Як об’єкти досліджень були використані одинадцять сортів цибулі ріпчастої і дев’ять сортів часнику із колекційного розсадника Інституту овочівництва і баштанництва Національної аграрної академії наук України. Всі відібрані сорти зареєстровані у державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні.
Масова частка токсичних елементів визначалася стандартними методами.
Вміст нітратів визначали фотометричним методом [26] на спектрофотометрі фірми «Аквілон» СФ-103.
Наважку (10...20 г) досліджуваного продукту переносять за допомогою 100 см3 теплої води (60 °С) в мірну колбу, додають 5 см3 розчину бури і 20 см3 буферного розчину, перемішують, потім додають по 5 см3 розчину Карреза 1 і Карреза 2. Витримують 15 хв на водяній бані (60 °С). Охолоджують, доводять об’єм розчину до мітки водою, фільтрують.
У хімічний стакан вносять 10 або 20 см3 фільтрату і 5 см3 буферного розчину, суміш переносять у збірник колонки і пропускають через шар кадмію. Елюатів з колонки збирають у мірну колбу місткістю 100 см3. Встановлюють швидкість елюціі 3-5 см3/хв. Збирають до 100 см3 елюату, доводять об’єм до мітки водою і перемішують (випробовуваний елюат). Для отримання контрольного елюату замість фільтрату через кадмієву колонку пропускають контрольний розчин.
У дві мірні колби вносять: в одну - 5-20 см3 випробуваного елюату, в іншу - такий же об’єм контрольного елюату і проводять визначення з реактивом Грісса. За знайденою одичною щільністю розчину за допомогою градуйованого графіка визначають масову концентрацію нітритів (с). Вміст нітратів у продукті V, мг / кг, (в розрахунку на нітрат-іон) обчислюють за формулою (1):
Е
X = 1,34
сУУ2у3 CiVV
mV4V5
mV
(1)
де 1,348 - коефіцієнт перерахунку нітритів у нітрати; с, с1 - масова концентрація нітрит-іона, мкг/см3; V1 - загальний об’єм екстракту, см3; V2 - загальний об’єм коло-риметруємого розчину, см3; V3 - загальний об’єм елюа-та, см3; m - маса наважки проби продукту, г; V4 - об’єм фільтрата, взятого на колонку для відновлення, см3; V5 - об’єм елюата, см3; V6 - об’єм фільтрата, взятого для кольорової реакції, см3.
Визначення радіонуклідів проводилося на універсальному спектрометричному комплексі ГАМА ПЛЮС [27]. Визначення питомої активності це-зію-137 проводилося за спектром g-випромінювання (g-спектрометричний тракт), а стронцію-90 - за b-випромінюванням ф-спектрометричний тракт).
Для визначення використовували сцинтиляційні детектори.
Сцинтиляційні спектри, що випускає речовина рахункового зразка, обробляються на ПЕОМ з використанням програмно-апаратурного комплексу «Прогрес».
Вимірювана спектрограма представляється як сума функцій відгуку спектрометра на спектрі випромінювання радіонуклідів (цезій-137 і стронцій-90), що входять до складу рахункового зразка.
Вміст свинцю, кадмію, міді і цинку визначали атомно-адсорбційним методом [28] на атомному абсорбційному спектрофотометрі Perkin Elmer 2380. У колбу з пробою продукту, вносять азотну кислоту з розрахунку 10 см3 на кожні 5 г продукту, витримують 15 хв, закривають грушоподібною скляною пробкою і нагрівають на електроплитці, упарюючи вміст колби до обсягу 3-5 см3. Колби охолоджують, вносять 10 см3 азотної кислоти, вміст упарюють до об’єму 5 см3, після чого охолоджують. Цю процедуру повторюють 2-4 рази. У колбу вносять 10 см3 азотної кислоти, 5 см3 сірчаної кислоти, 4 см3 хлорної кислоти з розрахунку на кожні 5 г продукту Вміст колби упарюють до об’єму близько 5 см3. Колбу охолоджують до кімнатної температури, додають 5 см3 азотної кислоти і 2 см3 хлорної кислоти і знову нагрівають до появи білих парів сірчаного ангідриду [29].
В стакани поміщають аліквоти випробовуваних розчинів об’ємом 10-50 см3 в залежності від вимог до ступеня концентрування і такі ж за обсягом аліквоти контрольних розчинів і доводять їх обсяг до 50 см3 нульовим стандартом.
У склянки доливають по 10 см3 розчину лимонної кислоти, додають по 2-3 краплі розчину фенолфталеїну і титрують розчином аміаку до появи слабо-рожевого забарвлення. Розчини переносять у мірні колби, доливають по 5 см3 розчину діетилдитіокарбамат натрію і по 5 см3 ефіру і струшують протягом 1 хв.
Розпорошуючи в полум’я нульовий стандарт, встановлюють показання приладу на нуль. Потім в порядку зростання концентрації вимірюють абсорбцію стандартних розчинів порівняння. В кінці градуювання відзначають положення нульової лінії при розпиленні нульового стандарту
Вимірюють абсорбцію невеликого числа (5-10) випробуваних і контрольних розчинів, промиваючи після кожного вимірювання систему розпилювача і паль-
ника дистильованою водою до повернення сигналу до показань, близьким до нуля. Повторюють точне вимірювання абсорбції нульового стандарту і одного із стандартів порівняння, найбільш близького по концентрації до досліджуваних розчинів.
Масову частку елемента в пробs (т), млн-1 , розраховують за формулою (2):
(Cx - ck )х Y х K
Р
(2)
де сх - концентрація елемента у випробуваному розчині, мкг/см3; сь - середнє арифметичне значення концентрації елемента для паралельних контрольних розчинів, мкг/см3; У - вихідний об’єм досліджуваного розчину, см3; р - наважка проби, г; К - коефіцієнт розбавлення.
4. Виклад основного матеріалу дослідження
Цибулиння ріпчастої цибулі складається із сильно скороченого стебла, що називається донцем, на якому знизу розміщена п’ятка з корінцями, а зверху бруньки прикриті закритими і відкритими соковитими лусочками, а також сухими зовнішніми лусочками, що утворюють так звану сорочку. Складне цибулиння часнику являє собою сім’ю, яка складається із анатомічно особливих бруньок-зубків, що сидять на пласкому стеблі (донці). Кожний зубок має маленьке стебельце, зачатки листочків і корінців, оточені однією соковитою закритою лускою (м’якоттю). І вкриті сухою лускою. Все цибулиння вкрите загальною сорочкою білого, сріблясто-молочного чи рожевого забарвлення.
Нами вивчено накопичення нітратів, важких металів і радіонуклідів у соковитих лусках цибулинних овочів, а в часнику ще і в стебельці. Результати досліджень наведені на рис. 1-14.
Вміст ні тратів. ІГ.КГ —тд Д\—о0 мі /кг 1
Г±-
т
| т
1 1 фщ 1 1 і Ош
□
закриті луски: Щ - відкриті луски
Рис. 1. Вміст нітратів у компартаментах цибулі різних сортів
1
tf~
■
і і. If
г 1 * 1* її
■з 1 1 І І І II ' ' „
Й 1 " І <5
[] - закриті луски; Щ — відкриті луски
Рис. 2. Вміст цезію у компартаментах цибулі різних сортів
Рис. 3. Вміст стронцію у компартаментах цибулі різних сортів
Рис. 7. Вміст солей цинку у компартаментах цибулі різних сортів
Рис. 4. Вміст солей кадмію у компартаментах цибулі різних сортів
Рис. 8. Вміст нітратів у компартаментах часнику різних сортів
Рис. 5. Вміст солей міді у компартаментах цибулі різних сортів
Рис. 9. Вміст цезію у компартаментах часнику різних сортів
Рис. 6. Вміст солей свинцю у компартаментах цибулі різних сортів
Рис. 10. Вміст стронцію у компартаментах часнику різних сортів
-уз
- соковита закрита луска;[
Рис. 11. Вміст солей кадмію у компартаментах часнику різних сортів
Рис. 12. Вміст солей міді у компартаментах часнику різних сортів
Рис. 13. Вміст солей міді у компартаментах часнику різних сортів
Рис. 14. Вміст солей цинку у компартаментах часнику різних сортів
Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що всі контамінанти накопичуються з однаковою закономірністю - в закритих соковитих лусках їх більше, ніж у відкритих, у стеблі часнику їх більше, ніж в за-
критій лусці. Такий розподіл контамінантів визначається, по-перше, шляхом транспіраційного току, який у цибулинних овочах направлений наступним чином: корінь стебло бруньки вкриті лусочками листя. Бруньки цибулиння представляють собою меристе-матичну тканину, яка є утворювальною тканиною. Це означає, що в результаті поділу частина його клітин залишається в меристематичному стані, а частина диференціюється у різні тканини. Відомо, що в зонах поділу і розтягування відсутні фізіологічні бар’єри для пересування як апопластичних, так і симпластичних іонів [30, 31]. Це явище визначається особливостями будови оболонок клітин меристеми. В результаті всі речовини, які знаходяться в провідних тканинах, у тому числі і контамінанти і які пройшли крізь бар’єрні ділянки кореня і стебла потрапляють в бруньки, а із них в закриті соковиті луски цибулиння у першу чергу. По-друге, розподіл контамінантів у соковитих лусках визначається функціонуванням їх бар’єрної тканини - епідермісу. Епідерміс вкриває кожну соковиту луску з двох сторін. У зв’язку з цим чим далі від бруньки, тим менше контамінантів накопичується в соковитих лусочках. При цьому в цибулі зареєстровано в 2-3 рази менше нітратів, радіонуклідів цезію і стронцію, ніж в часнику. Солей міді і цинку накопичується приблизно в рівних кількостях. А вміст кадмію і свинцю у цибулі на порядок вище, ніж у часнику. Причому перевищення ГДК зареєстровано у цибулі по кадмію (всі сорти, крім Амфора і Ялтинський рубін), а в часнику по нітратам (сорти Мануйлівський, Мереф’янський білий, Дюшес, Прометей).
Неоднорідність розподілу контамінантів проявляється у цибулинних овочах так само як і в інших овочах. Ця неоднорідність визначається морфо функціональними особливостями будови клітин різних тканин, а також фізико-хімічними властивостями конта-мінантів.
Аналіз результатів досліджень дозволяє стверджувати, що із всіх сортів цибулі ріпчастої до ексклюдерів можна віднести сорти Глобус, Ялтинський рубін, до акумуляторів - Стерлінг Fl, Харківська-82, до індикаторів - Любчик, Амфора, Білянка. Із всіх вивчених сортів часнику до ексклюдерів відносяться сорти Харківський фіолетовий, Мануйлівський, до акумуляторів -Мереф’янський білий, Прометей, до індикаторів -Спас, Сакський.
4. Висновки
Встановлено, що гетерогенність розподілення контамінантів коренеплодами цибулі ріпчастої та часнику проявляється не тільки на видовому і сортовому рівнях, але також і на тканевому. Анатомічні особливості різних тканин цибулі ріпчастої та часнику визначають характер пересування і накопичення контамінантів.
У цибулі ріпчастій та часнику накопичення контамінантів визначається у рівному ступені як шляхами транспіраційного, так і функціонуванням бар’єрних тканин. При цьому закономірність накопичення наступна: чим більше їх в середовищі, що оточує овоч, тим більше їх в продуктивному органі і навпаки.
З
Наведені результати досліджень дають змогу пра- дозволить знизити рівень токсичних речовин, а, отже
вильного і цілеспрямованого підбору цибулі ріпчастої забезпечити харчову нешкідливість і високу якість
та часнику для різних напрямків використання, що готової продукції.
Література
1. Сорока, Н. Ф. Питание и здоровье [Текст] / Н. Ф. Сорока. - Минск: Беларусь, 1994. - Э50 с.
2. Пругар, Я. Избыточный азот в овощах [Текст] / Я. Пругар, А. Пругарова / Пер. со словацк. И. Ф. Бугаенко. - М.: Агропро-миздат, 1991. - 127 с.
3. Рымарь-Щербина, Н. В. Экологически чистые продукты питания и сохранение здоровья населения [Текст] / Н. В. Рымарь-Щарбина, А. И. Селюченко, О. И. Цыганенко // Гигиена и санитария. - 1995. - № 6. - С. 15-17.
4. Габович, Р. Д. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ [Текст] / Р. Д. Габович, Л. С. Припутина. - К. : Здоровье, 1987. - 248 с.
5. Зеленин, В. М. Динамика содержания нитратов [Текст] / В. М. Зеленин // Химизация сельского хозяйства. - 1990. -№ 5. - С. 59-60.
6. Опополь, Н. И. Нитраты [Текст] / Н. И. Опополь, Е. В. Добрянская. - Кишенев : Штииинца, 1986.
7. Соколов, О. А. Аккумуляция нитратов в растениях [Текст] / О. А. Соколов // Химизация сельского хозяйства. - 1990. -№ 8. - С. 6-11.
8. О путях снижения содержания нитратов в продуктах питания [Текст] // Гигиена и санитария / О. И. Цыганенко, Н. В. Рымарь-Щербина, В. С. Лапченко [и др.]. - 1991. - № 5. - С. 38-42.
9. Алексеев, Ю. В. Тяжелые металлы в почвах и растениях [Текст] / Ю. В. Алексеев. - Л. : Агропромиздат, 1987. - 142 с.
10. Анненков, Б. Н. Основы сельскохозяйственной радиологии [Текст] / Б. Н. Анненков, Е. В. Юдинцева - М. : Агропромиздат, 1991. - 287 с.
11. Пацюк, Л. К. Консервы с радиозащитными и радиопротекторными свойствами для детей [Текст] / Л. К. Пацюк // Пищевая промышленность. - 1997. - № 10. - С. Э8-Э9.
12. Микберг, И. И. Ионизирующая радиация и здоровье человека [Текст] / И. И. Микберг. - К. : Здоровье, 1989.
13. Смоляр, В. Е. Ионизирующая радиация и питание [Текст] / В. Е. Смоляр - К.: Здоров’я, 1992. - 176 с.
14. Москалев, Ю. И. Радиобиология инкорпорированных радионуклидов [Текст] / Ю. И. Москалев. - М. : Энергоатомиздат, 1989. - 264 с.
15. Кларксон, Д. Транспорт ионов и структура растительной клетки [Текст] / Д. Кларсон [Пер. с англ. М. Г. Духиной]. - М. : Мир, 1998. - Э68 с.
16. Най, П. Движение растворов в системе почва-растение [Текст] / П. Най, П. Тинкер [Пер. с англ. О. М. Кветовой]. - М. : Колос, 2000. - 568 с.
17. Ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, забруднених радіоактивними елементами. - Київ : Міністерство сільського господарства України. - 1991. - 87 с.
18. Антропогенная радионуклидная аномалия и растения [Текст] / Д. М. Гродзинский, К. Д. Коломиец, Ю. А. Кутлахмедов и др. - Киев: Лыбидь, 1991. - 160 с.
19. Козьмина, Л. Н. XXII радиологические чтения [Текст] / Л. Н. Козьмина // Агрохимия. - 1994. - № 9. - С. 156-157.
20. Корнеева, Н.В. Влияние глубокого размещения 90Sr в почве и видовые и сортовые особенности яровой пшеницы на накопление радионуклида в урожае [Текст] / Н. В. Корнеева, Н. А. Корнеев, Р. М. Алексахин // Агрохимия. - 1976. - № Э. - С. 102.
21. Ширшов, В. А. Сортовые особенности накопления в урожае зернобобовых культур стронция-90 и цезия-137 [Текст] / В. А. Ширшов, С. С. Шаин // Агрохимия. - 1971. - № 9. - С. 107.
22. Соколов, М. С. Возможности получения экологически безопасной продукции растениеводства в условиях загрязнения агросферы [Текст] / М. С. Соколов // Агрохимия. - 1995. - № 7. - С. 112-127.
23. Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения нитратов [Текст] : ГОСТ 29270-95. - [Введ. 01.01.98 ]. - К. : Госстандарт Украины, 1997. - С. 12 - 15.
24. Комплекс универсальный спектрометрический «Гамма плюс». Технические описание и инструкция по эксплуатации. - М. : Эксперт цент, 1995. - 56 с.
25. Сырье и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения токсичных элементов [Текст] : ГОСТ 30178-96. -[Введ. 01.01.98]. - Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1997. - 13 с.
26. Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов [Текст] : ГОСТ 269229-94. - [Введ. 01.01.98]. - К. : Госстандарт Украины, 1997. - 16 с.
27. Wierzbicka, M. Lead translation and localization in Allium cepa roots [Text] / M. Wierzbicka // Can. J. Bot. 1987. - V.65. - N.
9. - P.1851-1860.
28. Wierzbicka, M. Lead accumulation and its translocation barriers in roots of Allium cepa L. Аutoradiographic and ultrastructural studies [Text] / M. Wierzbicka // Plant Cell Environ., 1987. - V. 10. - P. 17-26.
E
