10. Courtecuisse R. Mushrooms and toadstools of Britain and Europe / R. Courtecuisse, D. Du-hem. - London : Harper Collins Publishers, 1995. - 480 р.
11. Fungi of Switzerland. Volume 4: Agarics, part 2: Entolomataceae, Pluteaceae, Amanitaceae, Agaricaceae, Coprinaceae, Bolbitiaceae, Strophariaceae // Mycologia Lucerne, 1995. - 370 p.
12. Garnweidner Edmund. Mushrooms and Toadstools of Britain and Europe / Edmund Garnwe-idner. - London : Edition Harper Collins Publishers, 1994. - 255 p.
13. Gwannon.com. The natural species search engine. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.gwannon.com.
Погрибный О. О., Маланюк В.Б., Заячук В.Я. Базыдиальные макроми-цеты сосновых фитоценозов Украинских Карпат и Прикарпатья
В ходе проведенных исследований в сосновых фитоценозах выявлены и определены 97 видов базидиомицетов, которые относятся к трем подклассам, пяти порядков, 21 семьи и 37 родов. Во влажном елово-сосновом бору выявлены 62 базидиальных мак-ромицета, а в свежем сосновом бору отмечено наименьшее их количество (10 видов). Видовое разнообразие макромицетов у фитоценозах, с участием сосен кедровых европейской и корейской, очень бедное (соответственно 17 и 18 видов), а в фитоценозах с участием сосны горной - макромицетов всего 7 видов. Осуществлено распределение выявленных видов базидиальных макромицетов по пищевой пригодности, эколого-трофи-ческой приуроченности и месяцам роста.
Ключевые слова: макромицеты, базидиомицеты, реликтовая сосна обыкновенная, сосна кедровая европейская, сосна горная, Украинские Карпаты, Прикарпатье.
Pogribnyy O.O., Malanyuk V.B., Zayachuk V.Ya. Basidial macromicete of the pine phytocenosis of the Ukrainian Carpathians and Precarpathians
As a result of the research in the pine phytocenosis 97 kinds of the basidomycetes that belong to three subclass, five kinds, 21 family and 37 sorts were defined. It is investigated that in the Scotch pine trees phytocenosis in the В3-смС type of forest is the most kind diversity of the mushrooms (62 kinds) and in the А2-С type of forest - the least diversity (10 kinds). The kind diversity of the macromicete in the phytocenosis by the Alpine stone pine and Korean pine is quite small (17 and 18 kinds) and in the phytocenosis with the mountain pine it is the smallest -7 kinds. The distribution among the revealed and determined kinds by the food availability, nutrient requirement and the places of growth has been made.
Keywords: Macromicete, basidomycetes, Scotch pine tree, Alpine stone pine, mountain pine, Ukrainian Carpathians, Precarpathians.
УДК630*[114.14+416.16] Ст. наук. спЫроб. С.П. Распотна, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. О.М. Тарноптьська, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. В.А. Лук'янець; наук. ствроб. О.В. Кобець -УкрНДШ'ГА т. Г.М. Висоцького, м. Хартв
Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ГРУНТ1В У ОСЕРЕДКАХ ПОШИРЕННЯ КОРЕНЕВО1 ГУБКИ НА СТАРООРНИХ ЗЕМЛЯХ СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено даш щодо особливостей росту, продуктивност та саштарного стану ура-жених кореневою губкою соснових насаджень, в осередках усихання й мiжосередковому простора а також березових деревосташв, створених на староорних землях Схщного По-люся в умовах свiжого субору. Дослщжено вплив властивостей дерново-ошдзолених грушпв на поширення коренево! губки. Встановлено, що в осередках усихання, поршняно з мiжосередковим простором, густота i запас соснових деревосташв У-УШ клаав вшу внаслщок патоентогенного вщпаду е меншими на 20-49 % i 16-37 % вщповщно, а саш-тарний стан характеризуемся як сильно ослаблений. Березовi деревостани, створеш на староорних землях, е бшьш стшкими до ураження кореневою губкою та вщзначаються
кращим саштарним станом, нiж cochobî. Виявлено, що ураження соснових деревостанiв кореневою губкою обумовлюеться комплексом факторш, основними з яких е: створення загущених монокультур сосни на староорних землях та несвоечасне проведення у них доглядових рубань, а також ущшьнення грунпв, яке спричиняе 1'х тимчасове сезонне пе-резволоження.
Ключов1 слова: коренева губка, староорш землi, усихання соснових насаджень, щiльнiсть rрунтiв, ортзанди.
Вступ. Кореневу губку (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. s. str.) вважа-ють небезпечним збудником коренево1 гнилi, особливо у чистих культурах сосни, створених на староорних землях. В Укрш'т найбiльшi масштаби i збитки, спричиненi кореневою губкою, спостерiгаються на Полка, у деяких областях ЛДсостепу, Карпатах, де перед Другою свДтовою вiйною та у повоeннi роки було створено сотш тисяч гектарДв монокультур сосни на землях, mi вийшли i3 сДльсь-когосподарського користування. У таких насадженнях, зазвичай, ще не сформу-вався увесь комплекс бюгеоценотичних вiдносин, тому умови мДсцезростання для соснових деревостатв е достатньо специфiчними i не вiдповiдають 1х еколо-гiчним потребам [10]. Зважаючи на це, сосна на цих далянках стае бiльш чутли-вою до ураження рiзноманiтними фiтопатогенами, зокрема кореневою губкою.
Результати численних дослДджень з ща проблеми свiдчать, що провДдни-ми факторами, якi спричиняють поширення коренево1 губки у сосняках на староорних землях, е негативш змДни фiзичних [5], мехашчних та бiохiмiчних власти-востей Грунтш унаслiдок ïх тривалого сДльськогосподарського використання [3, 7], а також специфiчнiсть росту i формування чистих культур у цих умовах [5]. Ослаблення деревостатв посилюеться через спалахи масового розмноження шшдниюв, запiзнення з проведениям доглядових рубань, коливання рДвня Грун-тових вод, негативний вплив посушливих перiодiв тощо [3, 5]. Незважаючи на те, що це питання вивчаеться понад 100 рокДв, до сьогоднi причини пiдвищеноï уразливостД сосни кореневою губкою на староорних землях остаточно не виявле-ш, у зв'язку iз чим не вщпрацьоваш ефективнi заходи боротьби з идею хворобою.
Зауважимо, що Державною цшьовою програмою "Лки Украши" до 2015 р. передбачено створення 415 тис. га лДсових культур за рахунок земель, ви-ведених Дз сДльськогосподарського обДгу [9]. У ПолДському регiонi найбiльшi об-сяги залДснення таких земель припадають саме на Чершпвську область, тому дослДдження з проблеми усихання соснякДв на староорних землях наразД набува-ють особливо1 актуальности.
Метою дослщжень е визначення особливостей росту, продуктивной та стану уражених кореневою губкою соснових насаджень на староорних землях вДдповДдно до властивостей ГрунтДв.
Методика та об'екти дослщження. ДослДдження проводили згДдно з ба-зовими положеннями лДсДвництва й Грунтознавства [1, 2, 4, 8] на староорних землях трьох лДсогосподарських тдприемств: ДП "КорюкДвське ЛГ" i ДП "Город-нянське ЛГ", приурочених до Черншвського ПолДсся, та ДП "Семетвське ЛГ" -Новгород-СДверське ПолДсся. У соснових насадженнях, уражених кореневою губкою, а також у березових насадженнях було закладено 11 пробних площ (тип лД-су - свДжий дубово-сосновий субДр), описано Грунтовий покрив (Дз визначенням у повнопрофшьних розрДзах через кожнД 10 см твердостД Грунту твердомДром Го-лубева); ввдбрано 60 зразкДв Грунту, якД було проаналДзовано в лабораторних
умовах. У зразках визначали: польову вологiсть (ваговим методом), грануломет-ричний склад (методом плетки); вмiст гумусу (за Тюршим); вмiст загальних форм К, Р, К (у концентрованiй сiрчанокислiй витяжщ методом Гiнзбург); р1вень кислотностi (потенщометрично).
Ураженiсть соснових насаджень кореневою губкою визначали як вiзуаль-но [6], так i шляхом закладання експерименту зi стимулювання утворення плодо-вих тш коренево! губки [6, 7], що дало змогу переконатися, що саме коренева губка спричинила захворювання дослiджених соснових деревосташв. У мiжосе-редковому просторi уражених сосняыв, а також у березових насадженнях форму-вання плодових тш коренево! губки не спостеркали.
Результати дослщжень показали, що сосновi деревостани V класу вiку в Новгород-Оверському Полiссi (Орлиювське лiсництво, кв. 53, вид. 2) е надмiрно густими. Так, зпдно з чинними нормативами [12], густота насаджень у цьому вь щ мае становити близько 1400 дер.та"1, проте фактично вона сягае 2064 дер.-га" 1 за повноти 1,09. У загущених монокультурах сосни, завдяки зрощенню корiння близько розташованих дерев, створюються iдеальнi умови для поширення коренево!' губки. Внаслiдок цього хвороба отримуе можливiсть легко передаватися ввд одного дерева до iншого [3, 5-7]. В осередку усихання унаслiдок тривалого патоентогенного вiдпаду густота i повнота деревостану е меншими майже удвiчi та, вiдповiдно до цього, середш дааметр i висота культур - дещо бшьшими - на 6 i 7 % вiдповiдно (табл.).
Проте за запасом деревини насадження мiжосередкового простору на 37 % перевершуе деревостан в осередку усихання. Частка сухостою в осередку усихання за кшькктю дерев сягае 42 %, а за запасом - 23 %, тобто становить майже чверть запасу ростучих дерев. Вщпад вiдбуваеться за рахунок товщих (у середньому на 26 %), нiж у мiжосередковому просторi дерев. У мiжосередковому просторi частка вщпаду за кiлькiстю дерев е також значною - 24 %, проте його запас не перевищуе 8 %, оскiльки сухостiй утворюеться переважно тонкими деревами внаслщок загущеностi деревостану. Санiтарний стан деревостану в осе-редку ураження характеризуеться як сильно ослаблений, що спричиняеться як значною кiлькiстю сухостою, так i переважанням дерев II, III й IV категорiй.
В умовах Чершпвського Полiсся пробнi плошд було закладено в культурах сосни VI, VII i VIII клас1в вiку. Як видно з табл., сосновий деревостан VI класу вжу в осередку усихання (Моложавське лкництво, кв. 82, вид. 1), зрщжений вщносно мiжосередкового простору лише на 6 %, проте наслщки патоентогенного вiдпаду дерев тут е бшьш значними - кшьшсть мертвих дерев, порiвняно з контролем, збшьшуеться втричi. Середнi дааметр i висота здорово! частини деревостану е дещо вищими, шж уражено! - на 4 i 2 % вiдповiдно. Зважаючи на мен-шу густоту деревостану в осередку усихання, шж у мiжосередковому просторi, сума площ поперечних перерiзiв тут зменшуеться на 13 %, а запасу - на 14 %. На частку здорових дерев у мiжосередковому просторi припадае 60 %, ослаблих i сильно ослаблих - 35 %, а на сухостш - лише 4 % вщ загально! к1лькостт дерев. В осередку ураження частка здорових дерев е значно меншою i становить 15 %, ослаблих та сильно ослаблих - 69 %, а сухостою - 10 % вщ загально! юлькосп дерев на далянщ. Санiтарний стан уражено! частини е сильно ослабленим, а здорово! - ослабленим.
Табл. Таксацшт показники соснових i березових насаджень, створених на
староорних землях
Клас вшу Склад Частина пробно! плошд Частина дере-востану -1 шт.-га о, см н, М О, 2 -1 м -га М, 3 -1 м -га Р Клас боштету !с
Новгород-Оверське Полюся, ДП "Семенiвське ЛГ"
V 10С Ос ж 1046 18,6 21,0 28,5 279 0,64 2,9
с 438 14,3 19,0 7,0 64
Мо ж 2064 17,5 19,5 48,8 444 1,09 2,5
с 500 10,7 16,3 4,7 38
VI 10Б - ж 517 21,1 22,9 17,8 189 0,57 !а 1,6
с 43 13,8 18,3 0,6 5
Чершпвське Полiсся, ДП "Городнянське ЛГ"
VI 10С+Б Ос ж 751 20,8 19,3 25,8 236 0,59 I 2,6
с 83 14,7 16,5 1,4 11
Мо ж 801 21,7 19,7 30,0 275 0,68 I 1,6
с 27 17,7 17,7 0,6 6
VII 10С Ос ж 447 30,3 26,7 32,3 396 0,68 2,6
с 113 22,3 24,2 4,4 51
Мо ж 561 28,6 27,3 35,7 442 0,74 1,8
с 38 18,2 23,7 1,0 11
IX 10Б - ж 445 26,3 28,1 24,0 304 0,71 !а 2,1
с 49 19,2 25,8 1,4 17
Чершпвське Полюся, ДП "Корюювське ЛГ"
VIII 10С Ос ж 401 32,2 25,1 32,6 376 0,69 I 2,8
с 105 28,5 24,0 6,7 75
Мо ж 504 33,0 25,5 43,1 509 0,91 I 1,7
с 15 24,1 22,0 0,7 7
Приштка: Ос - осередок усихання, Мо - мшжосередковий проспр, ж - живi дерева, с - сухостш
Поширення коренево! губки в соснових насадженнях VII класу вiку (Го-роднянське лiсництво, кв. 91, вид. 14) мае дифузний характер. Густота уражено! частини насадження е меншою на 20 %, нiж здорово!', а кшьккть сухих дерев унаслвдок патоентогенного вiдпаду - утричi бшьшою. За середнiм дааметром де-ревостан в осередку усихання перевищуе насадження здорово!' частини на 6 %, проте висота деревостану в мiжосередковому просторi дещо збiльшуеться - на 2 %. Сума площ поперечних перерiзiв деревосташв у мiжосередковому просторi е вищою на 9 %, а за запасом - на 10 %, нiж в осередку усихання. Загалом на контролi частка здорових дерев становить 52 %, ослаблих i сильно ослаблих -42 %, а сухостою - лише 6 % вщ загально! кiлькостi дерев. В осередку усихання частка здорових дерев е значно меншою i становить близько третини - 33 %, ослаблих та сильно ослаблих майже не змшюеться - 44 %, а сухостою - 18 % ввд загально! кiлькостi дерев на далянщ. Вiдповiдно санiтарний стан уражено! части-ни е сильно ослабленим, а здорово! - ослабленим.
Аналiз лiсiвничо-таксацiйних показник1в соснових культур VIII класу вь ку (ДП "Корюювське ЛГ", Андрониювське лiсництво, кв. 2, вид. 2) свщчить, що густота насаджень в осередку ураження унаслiдок патоентогенного вiдпаду е меншою на 23 %, нiж у мiжосередковому просторi. Запас живо! частини наса-
дження в мДжосередковому просторi перевищуе цей показник в осередку уражен-ня на 26 %, а середнi дiаметр i висота - на 2 %. На частку сухих дерев в осередку ураження припадае 21 %, а в мiжосередковому просторi - лише 3 %. Сашгарний стан деревостану в осередку ураження характеризуеться як сильно ослаблений, що спричинено, окрДм наявностi значно! кiлькостi сухостою, також особливостя-ми розподДлу дерев за категорДями саштарного стану, значна частка яких нале-жить до II i VI категорш. У мiжосередковому просторi переважають дерева I i II категорш санiтарного стану, а санiтарний стан насадження е ослабленим.
Одним з альтернативних заходдв щодо профДлактики ураження соснових насаджень кореневою губкою на староорних землях вважаеться !х замша на бе-резовi, бажано чистД за складом або близькi до них. Тому в березових насаджен-нях на староорних землях також було закладено пробнi площД для виявлення особливостей !х росту, формування та стану.
Культури берези VI класу вiку в Новгород-СДверському Полiссi (Семе-нiвське лiсництво, кв. 68, вид. 5), створен на староорних землях на зрубi соснового штучного насадження, ураженого кореневою губкою. Як видно з даних табли-щ, березовий деревостан характеризуеться значно меншим запасом, шж сосно-вий. Частка сухостою е невеликою Д становить за запасом лише 3 %. Природний вiдпад значно поступаеться ростучим деревам за середшми дДаметром Д висотою -на 35 Д 20 % вДдповДдно. Переважна бшьшкть дерев у березняку належить до ка-тегорц здорових - 87 %, а частка ослаблих Д сильно ослаблих дерев становить лише 5 %. Зважаючи на наявнкть сухостою, насадження належить до ослаблих.
Насадження берези IX класу в Черншвському ПолДссД (Городнянське лДс-ництво, кв. 52, вид. 13) характеризуеться такими таксащйними показниками: густота 445 шт.-га-1, середнш ддаметр - 26,3 см, середня висота - 28,1 м, повнота -0,71. Природний вДдпад у березняку е незначним Д за кшькктю дерев становить 49 шт.-га-1 (11 %), а за запасом - 17 м3-га-1 (6 %). Середнш дДаметр сухостою на 27 % поступаеться за цим показником ростучим деревам. Березове насадження мае у своему складД половину здорових дерев, 40 % - ослаблих та сильно ослаблих, 10 % - сухостою. Сангарний стан насадження ослаблений. Позитивний вплив культур берези виявляеться у тому, що друге поколДння насаджень в осе-редках коренево! губки вДдзначаеться бДльшою стшкктю до цього патогена, а також сприяе полДпшенню якостД грунтав.
Результати дослДджень росту, стану й продуктивной лДсових насаджень на староорних землях, дають змогу зробити такД узагальнення. УнаслДдок патоен-тогенного вДдпаду густота деревостанДв в осередках усихання е значно меншою (вДд 20 до 49 %), нДж у мДжосередковому просторД. ЗД збДльшенням вДку ця розбДж-нДсть нДвелюеться. Насадження сосни в осередках усихання за запасом Дстотно (на 16-37 %) поступаються деревостанам мДжосередкового простору, проте вДд-мшнкть за середньою висотою Д середнДм дДаметром мДж ними е неДстотною (±2-7 %). У насадженнях певних класДв вДку середнД значения дДаметра та висоти ура-жено! частини, порДвняно з неураженою, е вищими вДдповДдно на 6 Д 7 % унаслД-док меншо! густоти деревостану в осередку усихання, де зрДджений простДр Д велика кДлькДсть прогалин сприяють збшьшенню свДтлового приросту дерев. Запас вДдпаду в уражених насадженнях перевищуе запас сухостою в здорових. Патоло-гДчний вплив хвороби вДдчутно позначаеться на сашгарному стан соснових дере-
восташв, який у насадженнях V-VШ класДв вДку характеризуеться як сильно ослаблений (1с перебувае в межах 2,6-3,4), а неуражено! частини насаджень - як ослаблений (1с становить 1,7-2,4). Культури берези, створеш на староорних землях на зрубi соснового штучного насадження, ураженого кореневою губкою, характеризуются кращим санiтарним станом, шж сосновi насадження у цих умовах.
Вивчення водних, фiзико-механiчних i фiзико-хiмiчних властивостей груштв староорних земель як середовища iснування та живлення коренево! сис-теми дерев, мае дуже важливе значення для виявлення причин виникнення осе-редюв коренево! губки, наслщюв 11 впливу на рДст, стан i формування лiсових насаджень, а також розроблення заходв боротьби з цiею хворобою.
Зональними грунтами Полiсся е дерново-опiдзоленi грунти рiзного ступе-ня ошдзоленосп, оглеення та механiчного складу. ЛДсовД землД, на яких заклада-ли пробш площД, вiдносять до староорних. На бДльшостД обстежених ддлянок морфологiчнi ознаки оранки не збереглися, проте подекуди, вони е чiтко вираже-ними, незважаючи на те, що вже досить тривалий час цi землД зайнятi лiсами. Ознаки давньо! оранки виявляються в профiлi грунпв у виглядд або похованого не-рiвномiрно гумусованого сущльного горизонту потужнктю 10-20 см, який заля-гае на глибиш оранки - до 30 см, або ж у вигляда фрагментарно похованого ор-ного шару. Подекуди Не (НЕ) горизонт набувае неприродно!, рвано! форми, ниж-нш край якого обрамований хвилястою гумусованою смужкою, унаслiдок чого гумусовий шар е нерiвномiрно забарвленим та розтягнутим.
У грунтовому покривi обстежених земель досить широко представлеш грунти рiзного ступеня оглеення, на що вказуе наявшсть у нижнiй частиш грунтового профДлю залiзистих прошаркДв - псевдофiбрiв i ортзанддв рiзноí товщини та форми. ОкрДм цих новоутворДв, оглеенiсть проявляеться у виглядi залДзисто-марганцевих пунктуацiй, iржавих та охристих плям, патьокДв на фош сизого пДс-ку та власне вДдмитого вiд колодав шару сталево-сизого пiску. Усi Ц морфоло-пчш ознаки е, насамперед, свiдченням нестшкого окисно-вДдновного режиму за-лiза та марганцю та вказують на нетривале перезволоження грунпв, що перД-одично повторюеться. Загалом у грунтах дослДджених мiснезростань серед ново-утворДв залiза найчастiше трапляються псевдофiбри, якД свДдчать про вДдсутшсть явного перезволоження грунпв. На вДдмДну вДд псевдофiбрiв, наявшсть ортзандав е ознакою бДльш значного рДвня перезволоження грунпв, спричиненого озалДзне-ними грунтовими водами. Ортзанди представлеш як сундльним, так Д переривчас-тим шаром у нижнДй його частиш (з глибини 80 см) та характеризуются рДзною потужнктю вДд 3 до 11 см. ЦД щшьш новоутвори, з одного боку, перешкоджають проникненню коренДв дерев вглиб, а з шшого - спричиняють нагромадження во-логи, утворюючи перезволоженД ддлянки.
Дерново-ошдзолеш грунти успадкували вДд материнських порДд (шсюв рДзного генезису) легкий гранулометричний склад. Середнш вмДст глинистих часток у гумусово-елювДальному горизонта становить 8,1±°72 %. З глибиною !х умДст поступово зменшуеться та у материнськДй пород становить Б^^0,59 %. Ви-няток становлять глейовД грунти та грунти, сформоваш на двочленних породах. Характер змДни вмДсту фДзично! глини в глейових грунтах вДдзначаеться !т доволД поступовим зниженням та залишаеться стабДльно шдвищеним (вДдносно глеюва-тих рДзниць) аж до глибини 60 см. При цьому осередки коренево! губки приурочен саме до глейових грунпв. На вДдмшу вДд глейових, у глеюватих грунтах мД-
жосеpедкового ^ост^у кiлькiсть глинисто!' фpaкцiï з глибиною стpiмко зни-жyeться. У ^офЫ фунтов нa ^^членн^ поpодax (m флювiогляцiaльниx шс-кax, пpошapовaниx сутшдною моpеною) pозподiл чaсток фiзичноï глини e зов-сш iншим. Ток, вiд повеpxнi фунту aж до 100 см вмкт фiзичноï глини поступово знижyeться з 11 до 9 %, нaдaлi - стpiмко пiдвишyeться - до 17 %, a, починaючи з глибини 1S0 см, знову спaдae до 7 %.
Дослiдженi фунти xapaктеpизyються кислою pеaкцieю (pH водне S,4; pH сольове 4,4) тa дуже низьким вмiстом зaгaльниx фоpм основнж живильник еле-менпв (N - 0,03, Р - 0,04, К - 0,04 %) i гумусу (0,34 %). Зaгaлом цi потники в межax дослiджениx пiдзон e близькими, a деякi - пpaктично однaковими. Taк, сеpеднi знaчення вмкту гумусу тa aзотy доpiвнюють 0,35 тa 0,025 % вiдповiдно, вмкт кадда e дещо вищим у Hовгоpод-Сiвеpськомy Полiссi 0,04 % пpоти 0,03 % у Чеpнiгiвськомy. ктотта piзниця спостеpiгaeться тшьки зо фосфоpом, вмiст яко-го у ipyrnax Чеpнiгiвського Полiсся зшчно пеpевишye Hовгоpод-Сiвеpське -0,08 пpоти 0,03 %. Пiдвишений вмiст фосфоpy у деякж paйонax Чеpнiгiвського Полiсся, що сягae мiсцями 0,18 % ^увожимо, що ця концентpaцiя фосфоpy e дуже високою для будь-жж фунпв, тим бiльше для фунпв тщ^ого склону), нaйiмовipнiше, пов'ЯЗОНИЙ iз по^одти фосфоpитiв Кpолевецького pодовишa, pозтaшовaного m межi Чеpнiгiвськоï то Сумсько!' облостей.
Дослiдження позади, шо сосновi носодження, ypaженi коpеневою губкою, пpиypоченi до фунпв, де оpтзaндовий шap починaeться з S0-SS см то звля-гae у фоpмi потужного (11 см) дуже шдльного суцшьного шapy обо кiлькоx шо-piв, шо зливоються в один. Цей шap e пiдпоpом для вологи, ствоpюючи далянки пеpезволоження. Ha вщмшу вiд осеpедкiв yсиxaння, у ipyrnax мiжосеpедкового пpостоpy оpтзaнди пpедстaвленi мадопотужним (до S см) пеpеpивчaстим шapом сеpедньоï шiльностi, який зaлягae бшьш глибоко - но глибиш 110 см, a веpxня чостино фунтового пpофiлю upx длянок не мктить iншиx явниx озшк пеpезво-ложення. Отже, xapaктеp зволоження дiлянок у мiжосеpедковомy пpостоpi, ввд-носно осеpедкiв пошиpення коpеневоï губки, e бшьш piвним то спошйним, тобто не мae piзкиx aмплiтyд пyльсaцiï вологи.
Зоувожимо, шо осеpедки коpеневоï губки спостеpiгaються токож у фун-тax без пpямиx моpфологiчниx озшк оглеeння. У цьому вишдку пошиpення xво-pоби пов'язоне з певною ушшьненктю веpxнього 30-40-сaнтиметpового шapy фунту, глибиш зaлягaння якого дae змогу ^ray^nra, шо його yтвоpення e шс-лiдком колишньо!' оpaнки. Зaгaльновiдомо, шо пpотягом десятиpiч но тaкиx зем-ляx фоpмyeться ток звош шдплужш пiдошвa, тобто ушшьнений шap фунту. Вш, подобно до оpтзaндiв, спpичиняe нестaбiльнiсть водно-повiтpяного pежимy з се-зонним пеpезволоженням фунпв, шо пiдтвеpджyeться емпipичними доними з пошapового визшчення твеpдостi то вологост!
Зогадом твеpдiсть фyнтовиx шapiв як в осеpедкax yсиxaння сосновиx де-pевостaнiв, ток i в мiжосеpедковомy пpостоpi з глибиною неpiвномipно зpостae (pис. 1 ). ^и цьому зшчно1 piзницi зо величиною твеpдостi м!ж фунтовими шapa-ми но обоx дiлянкax до глибини 20 (30) см не виявлено. Ток, у мiжосеpедковомy пpостоpi твеpдiсть фунту но глибиш 0-10 см збiльшyeться вщ 4 до 13 кг/см2 (2130 см), a m глибиш 41-S0 см - стpiмко зменшyeться до S кг/см2, поступово зpос-тоючи до 17 кг/см2 у глибшж шapax. Xapaктеpною особливктю величини твеp-досп фунту в осеpедкy yсиxaння e ïï постyпово-стaбiльне зpостaння ввд повеp-
41-50 61-70 81-90 Глибина шар1в грунту, см
Рис. 1. Змта твердостi Грунту за глибиною профтю в уражених кореневою губкою соснових насадженнях та у культурах берези
У культурах берези, створених на староорних землях на зрубi насаджень сосни, уражених кореневою губкою, твердеть грунту змшюеться вщ 11,0 до 23 кг/см2. При цьому п величина з поверхш до глибини 40 см у два та бшьше ра-зiв перевершуе значення в грунтах пiд сосновими насадженнями на цих же гли-бинах як в осередку усихання, так i в мгжосередковому просторi. Починаючи iз шару 91-100 см та глибше, тобто в материнськiй породi - моренних пiсках, величина твердой грунту стрiмко зменшуеться та залишаеться стабiльно невисокою. Незважаючи на високу твердють поверхневих шарiв грунту, у березових насадженнях коренева губка не набувае активного розвитку.
Загалом дослщжеш дiлянки березових насаджень приурочеш до рiзниць дерново-слабоопiдзолених грунпв на гляцiальних вiдкладах, якi характеризуются дещо вищим рiвнем трофносп, нiж грунти соснових насаджень, сформованих на флювiогляцiальних та давньоалювiальних тсках. Особливо це стосуеться вмiсту гумусу, який у верхньому горизонтi у середньому становить 1,1 %, а по профшю - 0,41 % та вмюту калiю, кiлькiсть якого зростае до 0,05 %.
20-40 40-60 60-80 Глибина шар1в грунту, см
Рис. 2. Вологють Грунту на рiзнiй глибиш в осередку усихання та мiжосередковому просторi соснових насаджень
Твердеть грунпв природно пов'язана з гхнш водно-повiтряним режимом. З рис. 2 видно, що загалом зволожешсть грунтiв у осередках усихання е вищою, нiж у мiжосередковому просторi, тобто динамiка польово'' вологосп певною мь рою повторюе динамшу ''хньо'' твердостi (див. рис. 1). Взаемообумовлешсть во-
логостi та твердосп грунту особливо яскраво проявляеться у прошарках, що мк-тять ортзанди.
У грунтах осередку усихання, порiвняно i3 мiжоcередковим простором, спостеркаються зони профiльного зростання (подекуди дуже icтотного) велич-ними твердост!, ят виконують роль екрану для акумулящ! вологи. Це провокуе поширення коренево! губки та розвиток коренево! гнил!.
Висновки. Осередки усихання соснових деревосташв вщ ураження коре-невою губкою виникають на дшянках грунпв, у профш яких наявш ущшьнеш зони як природного (оглееш горизонти та новоутворення зал!за - псевдоф!бри, ортзанди), так i антропогенного (шдплужна тдошва, сформована впродовж давньо! багатор!чно! оранки) походження. Ущшьнеш прошарки обумовлюють неспйкий водно-пов!тряний режим !з сезонним, спорадично-застшно-промив-ним перезволоженням грунпв. Ураження березових насаджень кореневою губкою, навиъ за наявносп ущшьнених грунтових зон, не спостеркаеться. На ураження кореневою губкою соснових насаджень загальний р1вень трофносп грунпв не впливае.
В осередках усихання, пор1вняно з м!жосередковим простором, густота i запас соснових деревосташв V-VIII клас1в вжу внаслвдок патоентогенного в!дпа-ду е меншими на 20-49 % i 16-37 % вщповвдно, а сашгарний стан характери-зуеться як сильно ослаблений.
Висока густота чистих культур сосни у молодому вод, створених на ста-роорних землях, спричиняе зниження !х стшкосп до ураження кореневою губкою й куртинного усихання. Березов! деревостани, створен! на староорних землях, е бшьш стойкими до ураження кореневою губкою та вщзначаються кращим сангарним станом, шж соснов! Спйккть деревосташв проти ураження i поширення коренево! губки можна шдвищити шляхом введения та збереження у склада насаджень домшки листяних порщ, зокрема, берези повисло!, та вчасного проведення доглядових рубань в молодняках.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. Аринушкина В.Е. Руководство по химическому анализу почв / В.Е. Аринушкина. - М. : Изд-во МГУ, 1970. - 120 с.
3. Василяускас А.П. Корневая губка и устойчивость экосистем хвойных лесов / А.П. Васи-ляускас. - Вильнюс : Изд-во "Мокслас", 1989. - 175 с.
4. Жигунов А.В. Изучение водного режима лесных почв / А.В. Жигунов, О.Г. Растворова, В.С. Зуев // Методические указания. - Л. : Изд-во ЛТА, 1980. - 52 с.
5. Ладейщикова Е.И. О причинах предрасположенности сосняков на старопахотных землях к заболеванию / Е.И. Ладейщикова, А.И. Побегайло, Г.Д. Белый и др. // Корневая губка. -Харьков : Изд-во "Прапор", 1974. - С. 22-31.
6. Настанова по захисту соснових насаджень вщ коренево! губки: затверджено НТР Дер-жкомлiсгоспу Украши протокол № 2 вщ 10.12.1998 р. / О.1. Ладейщикова, 1.М. Усцький, О.Г. Черних та ш.; вщ укладач. О. I Ладейщикова. - Х., 2001. - 27 с.
7. Негруцкий С.Ф. Корневая губка / С.Ф. Негруцкий. - М. : Агропромиздат, 1986. - 196 с.
8. Полевой определитель почв / Мин-во с.-х. УССР и др. / под ред. Н.И. Полупана и др. -К. : Вид-во "Урожай", 1981. - 320 с.
9. Про затвердження Державно! цшьово! програми "Жси Украши" на 2010-2015 роки // Постанова Кабинету Мшстрш Украши вщ 16 вересня 2009 р., № 977.
10. Усцький 1.М. Грунтовi особливостi соснових насаджень Новгород-Сiверського Полюся, уражених кореневою губкою / 1.М. Усцький // Жсовпй журнал : наук.-виробн. видання. - К. : ТОВ "Новий друк", 2011. - № 2. - С. 48-52.
Распопина С.П., Тарнопильская О.М., Лукьянец В.А., Кобец А.В. Лесные насаждения и особенности почв в очагах распространения корневой губки на старопахотных землях Восточного Полесья
Приведены данные, касающиеся особенностей роста, продуктивности и санитарного состояния пораженных корневой губкой сосновых насаждений в очагах усыхания и межочаговых пространствах, а также березовых древостоев, созданных на старопахотных землях Восточного Полесья в условиях свежей субори. Исследовано влияние свойств дерново-подзолистых почв на распространение корневой губки. Установлено, что в очагах усыхания, по сравнению с межочаговыми пространствами, густота и запас сосновых древостоев V-V Ш классов возраста вследствие патоэнтогенного отпада меньше на 20-49 % и 16-37 % соответственно, а санитарное состояние характеризуется как сильно ослабленное. Березовые древостои, созданные на старопахотных землях, более стойкие к поражению корневой губкой и отличаются лучшим санитарным состоянием, чем сосновые. Выявлено, что поражение сосновых древостоев корневой губкой обуславливается комплексом факторов, основными из которых являются: создание загущенных монокультур сосны на старопахотных землях и несвоевременное проведение в них рубок ухода, а также уплотнение почв, которое вызывает их временное сезонное переувлажнение.
Ключевые слова: корневая губка, старопахотные земли, усыхание сосновых насаждений, плотность почв, ортзанды.
Raspopina S.P., Tarnopilska O.M., Lukjanetc VA., Kobets O. V. Standing forest and characteristics of soils in focuses of dispersion a pine fungus (Heterobasi-dion annosum (Fr) Bref.) on abandoned agricultural lands of East Polissya
The data of the characteristics of growth, productivity and sanitary condition of affected of pine fungus pine stands in areas of shrinkage and space between focuses and birch stands planted on abandoned agricultural lands of East Polissya in fresh subors are provided. The influence of the properties of sod-podzolic soils on the distribution of the pine fungus was explored. It was found that in areas of shrinkage, compared with space between focuses, the density and the stock of pine stands of V-VIII age classes are less on 20-49 % and 16-37 %, respectively, and the sanitary condition is characterized as a highly attenuated as a result of the strap patolo-gical. Birch stands planted on abandoned agricultural lands, are more resistant to shock of pine fungus and the best sanitary conditions are different than pine. It was found that the defeat of pine stands of pine fungus is caused by a complex of factors. The main ones are: the planting of thickened overstocked pine monocultures on abandoned agricultural lands and untimely thinning and soil compaction, which causes them to temporary seasonal water saturation.
Keywords: pine fungus, abandoned agricultural lands, drying of pine plantations, soil density, ortsandes.
УДК 630 *174.754 Доц. Т.В. Юськевич1, канд. с.-г. наук;
проф. М.М. Гузь1, д-р с.-г. наук; доц. Т.Б. Скробач2, канд. с.-г. наук
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТА Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗА УЧАСТЮ СОСНИ ЧОРНО1 У ЗАХ1ДНОМУ РЕПОН1 УКРАШИ
Узагальнено вщомост щодо розповсюдження сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) у ль сових насадженнях люогосподарських шдприемств Захщного регюну Украши. Наведено лгавничо-таксацшну характеристику люових насаджень за участю дослщжуваного виду у вщповщних ОУЛМГ.
Ключовi слова: штродукцш, штродуценти, сосна чорна, лiсовi насадження.
1 НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка