CC BY
17
10. Червона книга Украши. Рослинний cbît / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
Дойко Н.М Травянистая растительность дубравы дендрологического парка "Александрия
Приведена характеристика старовековой дубравы дендрологического парка "Александрия" НАН Украины, изложены результаты инвентаризации (2008-2012 гг.) и систематический анализ травянистого покрова двух разных по структуре частей ("парковой" та "лесной") дубравы. Рассмотрены причины увеличения количества луговых видов. Освещены вопросы относительно засорения территории синантропными и адвентивными видами.
Ключевые слова: Дендропарк "Александрия", старовековая дубрава, травянистый покров, систематический состав, адвентивная растительность.
Doiko N.M. Herbage oak dendrological park "Alexandria"
In this article are given the characteristic of the oak centuries-old dendrological park "Alexandria" NASU, the results of the inventary period (2008-2012) and the systematic analysis of the grass cover of two parts different in structure (''of the park one'' and ''of the forest one'') oak wood. Also there were considered the causes of increasing number of meadow species, and the contamination problems of the area by commensal and alien species.
Keywords: dendrological park "Alexandria", centuries-old oak forest, grass cover, taxo-nomic composition, adventive vegetation.
УДК[630*1:9+582.361/.99(23)] Асист. I.I. Делеган1;
доц. В.е. Астафееа2, канд. с.-г. наук; студ. Т.М. Сахно2
Л1С1ВНИЧО-ЕКОЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЧЕРВОНОКНИЖНИХ ВИД1В ФАНЕРО- I ХАМЕФ1Т1В У ЯЛТИНСЬКОМУ Г1РСЬКО-Л1СОВОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВ1ДНИКУ
На 0CH0Bi узагальнення лтературних даних, рекогносцирувальних обстежень, ре-зультайв польових дослщженъ i зашр1в з'ясовано видовий склад, поширення червонок-нижних видiв фанероф^гв i хамефтв, описано i'x бюлопчш та лiсiвничо-екологiчнi особливосй, визначено бюметричш характеристики дерев окремих видiв.
Ключовi слова: червонокнижш види, фанероф™, хемофгги.
Ялтинський прсько-лковий природний заповiдник розташований у шв-денно-захвднш частинi Криму, у 30Hi засушливого субтротчного клiмату [7,11]. У флорi заповiдника нараховують 108 рщккних видш рослин, занесених до Червоно! книги Укра!ни, 24 - до бвропейського червоного списку, 8 - до До-датку 1 Бернсько! конвенцií [3,7,9-11]. Найменше вивченими серед них е черво-нокнижнi види фанеро- i хамефiтiв - деревш i чагарниковi рослини.
Мета нашо!' роботи - на основi узагальнення лггературних даних [1,311], результатов польових дослiджень з'ясувати видовий склад, поширення рщ-кiсних видав фанеро- i хамефiтiв, описати !х лiсiвничо-бiологiчнi та екологiчнi особливостi, визначити бюметричш характеристики дерев окремих видш, пе-редбачити заходи з !х охорони на територц Ялтинського гiрсько-лiсового природного заповедника.
1 НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 НУБ1П Украши, ПФ "КАТУ"
Дослiдження проводили за загальноприйнятими лiсiвничо-бiологiчними методами [1, 2, 6]. Bík дерев визначали за таксацiйним описом насаджень, а та-кож за формулою: L=K*C, де: L - bík дерева; K - коефщент; C - окружшсть стовбура дерева [9]. Дерева тису ягщного, ялiвцю високого i суничника дрiб-ноплодого розподiляли за категорiями санiтарного стану згiдно з чинними саш-тарними правилами в люах Украши (2012 р.). Дослщжуваш види розподiлили за життевими формами Раунюера [12].
Дослiдженнями виявлено 7 видiв фанерофiтiв, зокрема нанофанерофiт -чист кримський (Cistus tauricus J. Preis) i 3 види хамефтв. Помiж дослщжува-них видiв вiчнозеленi фанерофiти, представники голонасiнних - тис ягщний (Taxus baccata L.) i ялiвець високий (Juniperus excelsa M. Bieb.). За природоохо-ронним статусом обидва види вразливi [3,9-11]. У Прському Криму тис зростае групами або поодиноко вщ КарабьЯйли до Ай-Петрi [9]. Трапляеться тис у другому деревному ярус скельнодубових та букових лiсiв. Змiну чисельностi виду лiмiтуе комплекс чинникiв: клiматичнi, едафiчнi (наявнiсть карбонатiв), ценотичнi та господарська дiяльнiсть (вирубування заради цiнноí деревини).
Рис. 4. Розподт дерев тису за Рис. 3. ГрафЫ висот дерев тису категор1ями саштарного стану
Результати замiрiв 111 дерев тису в квартал 40 Лiвадiйського люництва свщчать, що вони характеризуються значною варiацiею бiометричних парамет-рiв, до прикладу: висота вiд 1,5 до 7 м (середня 4,0±0,12 м, V=30,6 %), дiаметр стовбура вщ 3 до 18 см (середнш 7,5±0,83 см), дiаметр крони вщ 0,5 до 5,0 м (середнш 2,5±0,1 м, V=33,0 %, Р=3,1 %). До статистичного ряду не включене окреме дерево з висотою 20,0 м, дiаметром 60 см, його bík становить близько 660 роюв, стан - добрий. Закономiрностi змши висоти i дiаметра дерев тису з вком та зв'язку висоти з дiаметром зображено на рис. 1-3, а розподш дерев за категорi-
ями саштарного стану - на рис. 4. Переважна бшьшють дерев тису (84 %) зна-ходяться у доброму сташ без жодних ознак ослаблення, 6 % з ознаками ослаб-лення, 7 % дуже ослаблеш i 4 % вiдмирають.
На вщмшу вiд тису, ялiвець високий в Укра'М зростае ттьки на Швден-ному березi Криму. Формуе рщколюся субсередземноморського, гемксерофшь-ного типу. Трапляеться у сухих фiсташкових i пухнасто-дубових лiсах. Ксеро-фiт [10]. Ялiвець високий - лiсоформiвне, протиерозшне, грунтозахисне, кима-то-регулююче, вiчнозелене дерево до 15 м заввишки. Дослщжуваш дерева ялiв-цю (кв. 49, Гурзуфське л-во) мають середню висоту 4,1±0,24 м (V=49,1 %), серед-нiй дiаметр стовбура - 18,6±5,64 см, крони - 3,3±0,18 м, вш близько - 200 роюв. За-кономiрностi змiни висоти i дiаметра дерев ялiвцю високого з вжом та зв'язку висоти з дiаметром зображено на рис. 5-7, а розподт дерев за категор1ями санi-тарного стану - на рис. 8.
На вiдмiну вiд тису тшьки 68 % дерев ялiвцю знаходяться у доброму ста-ш, 19 % з ознаками ослаблення, 7 % дуже ослаблеш, 5 % вiдмираючi i 1 % сухос-тiй. Змiну чисельностi ялiвцю спричинюють - вирубування, пiдпали, викорис-тання на сувенiри, рекреацгйне навантаження, будiвництво, недостатне природне вiдновлення, внаслщок чого популяцií "стар1ють", а площа 1х скорочуеться.
Липа пухнастостовпчикова (Tilia dasystyla Steven) - фанерофгг, зника-ючий релiкт. В Украíнi зрщка, поодинцi або невеликими групами, трапляеться у Прському Криму. Причини низько'' чисельностi невiдомi [3, 10]. Зростае у люо-вих ценозах переважно середнього та верхнього прських пояав, iнодi на ске-
лях. КсеромезофДт. Декоративне, медоносне, лiкарське дерево до 20 м заввиш-ки. В Ялтинському гiрсько-лiсовому природному заповiднику зростае в кв. 1 (Алупкiнське л-во), i кв. 33 (Лiвадiйське л-во).
Значно поширенiшi нiж попереднiй вид в УкраМ берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz). Ii природоохоронний статус в Украíнi поки що неоцiнений. У Криму вид звичайний для середнього гiрського поясу зростае у скельно-дубо-вих та скельнодубово-соснових лiсах. Мезофiт, кальцефДл. У кварталi 41 ЛДва-дiйського л-ва ми замiряли два дерева береки, якД мають висоту 5,0, 5,1 м, i дД-аметр - 10 i 12 см вДдповДдно. До зменшення чисельностi виду призводять - ви-рубування мiшаних широколистяних лДсДв i замiна 1х монокультурами, вибДрко-ва рубка береки як цДнно! деревини для виготовлення музичних ДнструментДв.
Фiсташка туполиста (Pistacia mutica Fisch. et C.A. Mey.) - фанерофДт, се-редземноморський релiктовий вид на пДвночД межi ареалу, природоохоронний статус якого в УкраМ неоцiнений. Зростае на ПДвденному узбережжi Криму. ФДсташка - лiсоформiвне, протиерозiйне, грунтозахисне, декоративне, харчове, ефiроолiйне, дубильне, вiтамiнне, смолоносне, листопадне дерево до 5-10 м зав-вишки, часто багатостовбурне, може мати низькорослу кущоподДбну форму. Займае приморський та нижнДй гДрський лДсовий пояс до 300-400 м н.р.м., вДд-критД сухД кам'янистi схили з коричневими грунтами. Утворюе розрДдженД рДд-колДсся, де виступае домДнантом i едифiкатором, трапляеться у склад! високо-ялiвцевих i пухнастодубових лДсДв. Гемiксерофiт. Загальна чисельнiсть досить значна, спостерДгаеться iнтенсивне скорочення ареалу. Непорушеш популяцй' чисельнi та рДзновДковД за структурою. Зростае поодинщ, невеликими групами або формуе значнi за площею (десятки гектарiв) угруповання. До змДни чисель-ностД призводить знищення екотопДв через антропогенне навантаження - будДв-ництво, вирубки, рекреацДя, слабка конкурентоспроможнДсть виду.
Лiсiвничо-таксацiйну характеристику деревосташв за участю фiсташки в сухДй грабовш судДбровД ОползнДвського л-ва показано в табл. 1. Даш з таблиц свДдчать про те, що частка фДсташки у склада деревосташв не перевищуе 20 %. На бДльшостД (70 %) дДлянок, зростають деревостани вДком 102 рокДв. Середня висота деревостанiв близько 7 м (мшшальна 4, а максимальна - 11 м.), дД-аметр - вДд 10 до 18 см.
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика деревосташв за участю фкташки в сухгй грабовш cyöiöpoBi
Кв./вид. Площа, га Склад деревостану BiK, роюв Н, м D, см Повнота
30/26 0,3 6Ст2Скр2Фс 36 11 16 0,8
31/1 9,1 8Дп2Фс 102 7 14 0,7
31/2 9,0 8Дп2Фс 102 7 16 0,7
31/5 3,9 8Дп2Фс 102 8 16 0,6
32/4 2,3 10Дп+Фс, Гс 92 7 12 0,6
32/7 4,3 8 Дп 1 Скр 1 Фс+Гс 102 7 16 0,8
32/8 14 8Дп2Фс+Гс, Клп, Яз 102 7 16 0,7
33/9 2,4 10Дп+Ст, Фс 72 4 10 0,5
34/7 7,1 8Дп2Фс+Гс, Клп, Яз 102 7 18 0,8
34/9 1,4 8Дп2Фс+Гс, Клп, Яз 102 7 18 0,8
Сдиним вiчнозеленим листяним деpевом в Укpаïнi e суничник дpiбноп-лiдний (Arbutus andrachne L.) - фанеpофiт, piдкiсний, pелiктовий сеpедземно-моpський вид на твтчнш межi свого аpеалу. Зpостаe на твденнт пpимоpсь-киx сxилаx ^утизною 1G-8G°, у pозщелинаx обpивистиx, важкодоступнт мю-цяx вiд узбеpежжя до 4GG м н. p. м. Фоpмуe свпш piдколiсся pазом з Juniperus excelsa та Quercus pubescens, де e ствдомшантом деpевного яpусу. В суxиx üyx-настодубовиx лiсаx зpостаe поодинцi. Kаpбонатофiл, склеpоксеpофiт. Тpап-ляeться у виглядi окpемиx локалггепв, у межаx якиx вiдновлюeться задовшьно. Найбiльшими локалiтетами e мис Айя-Батилиман (111 доpослиx особин та S2 пiдpосту на 1 га), мис Маpтьян (вiдповiдно 13б та SS), г. Kастель (8G та V2) [1G]. Суничник - лiсофоpмiвне, пpотиеpозiйне, Ipунтотвоpне, декоpативне, ме-доносне деpево S-1G м заввишки з ви^ивленим pозгалуженим стовбуpом i зк-нутими гтками. До змши чисельностi ^изводять pекpеацiйне навантаження, будiвництво, теpасування сxилiв, пошкодження стовбуpiв, специфика киматич-ник умов (веснянi замоpозки та piзкi зниження темпеpатуpи взимку), слабка конкуpентна здатнiсть виду.
Дослiджуванi деpева (кв. S, Алупкiнське л-во) мають сеpедню висоту б,б±<3,93 м (V=1G3,V %), сеpеднiй дiаметp стовбуpа - 17,V см, кpони - 4,1 м, вк -близько 17G pокiв. Закономipностi змiни висоти i дiаметpа деpев з вiком та зв'язку висоти з дiаметpом показано на p^. 9-11, а pозподiл деpев за категоpi-ями санiтаpного стану - на p^. 12. Пеpеважна бiльшiсть деpев суничника 6S % без ознак ослаблення, 23 % ослаблеш, 11 % дуже ослабленi 1 % вiдмиpаючi.
Природоохоронний статус чисту кримського (нанофанерофiт) в УкраМ поки що неоцiнений. Захiдна частина швденного берега Криму е крайшм шв-нiчно-схiдним ексклавом ареалу цього релштового виду. Його мiсцезростання приурочеш до розрщжених, збiдненених угруповань пухнастодубово-високо-ялiвцевих шиблятв, або до сершних чагарникових угруповань у нижньому (приморському) поясi рослинностi (до 300-400 м н. р. м.).
Оптимальнi умови для виду складаються на крутих (45-60°) вiдкритих еродованих схилах твденних румбiв. Ксерофiт. Вiдомо близько 80 локалиеив, що займають загальну площу 160 км2, яка швидко скорочуеться [10]. Чист деко-ративний, ефiроолiйний, протиерозiйний, грушотрний густо розгалужений кущ 30-70 (150) см заввишки. Рослина зимово-лггньозелена. Пiд час змикання крон дерев не вщбуваеться поновлення молодих рослин, тому популяцií стардать.
Рускус шд'язиковий (Ruscus hypoglossum L.) - хамефщ рiдкiсний релш-товий середземноморський вид. Декоративний вiчнозелений кущ до 40 см заввишки. На Головному пасмi Кримських гiр спорадично трапляеться в межах верхнього та середнього пояав (500-900 м н.р.м.) на бурих грунтах у мезофгг-них, листяних, тiнистих лiсах. Росте у вигляд окремих куртин (парцел) дiамет-ром юлька десятк1в метрiв, що формуються завдяки розростанню кореневища. Трапляеться досить рiдко без чиких закономiрностей щодо якогось типу еко-систем. До зменшення чисельностi призводить зривання на букети [3, 10, 11].
Дрш скiфський (Genista scythica Pacz.) - хамефгг, швшчно-причорно-морсько-кримський ендемiк також, в Украíнi мае невизначений природоохоронний статус. Розгалужений кущик 7-20 см заввишки, зростае на сухих бщних вапнякових ввдслоненнях та щебенистих грунтах на вапняках. На кам'янистих мiсцях, iнодi домiнуе разом з Genista albida, з яким утворюе гiбриди. Медонос, мае протиерозшне значения. До змiни чисельносп призводять руйнування еко-топiв внаслщок видобування крейди i вапняку, надшрш пасовищнi навантажен-ня, терасування та залкнення схил1в.
Зiновать Вульфа (Chamaecytisus wulffii Klask) - хамефiт, вразливий Кримсько-новоросiйський ендемiк, що трапляеться переважно в центральнш частинi гiр та на швденному березi Криму. Кущ 5-20 см заввишки, що мае деко-ративне, медоносне i протиерозшне значення. Зростае бшя верхньо!' межi сосно-вих лiсiв, на яйлах, вапнякових скелях, поличках, у несформованих петрофгг-них угрупованнях. Ксерофiт, кальцефш. Популяцií виду нечисленнi, локальнi, представлеш невеликими куртинами. Загалом стан популяцш задовшьний, але структура популяцiй не вивчена. Ступiнь природного поновлення неввдомий. Змiну чисельностi спричинюють вузька еколопчна амплiтуда i слабка конкурентна здатнкть виду, руйнування екотопiв.
На територц Ялтинського гiрсько-лiсового природного заповедника та iнших потенцшних мiсцезростаниях зазначених вид1в фанерофiтiв i хамефiтiв, необхвдно продовжити виявлення 1х мiсцезнаходжень, провести картографуван-ня та налагодити мошторинг популяцiй з метою оцiнювания динамжи íх чи-сельностi, забезпечити охорону шляхом посилення заборонних заход1в щодо руйнування мкць 1х зростання, збирання та заготiвлi.
Лiтература
1. Голубев В Н. Состояние ценопопуляций редких, исчезающих и эндемичных видов растений в Горном Крыму и их охрана / В.Н. Голубев, Т.В. Русина. - Ялта, 1987. - 207 с.
2. Горошко М.П. Бюметрш : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львгв : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. Дидух ЯП. Растительный покров горного Крыма (структура, динамика, эволюция и охрана) / ЯП. Дидух. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 256 с.
4. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 216 с.
5. Критерии и категории Красного списка МСОП: Версия 3.1. - Швейцария, Гланд : Изд-во МСОП, 2001. - 48 с.
6. Поляков А.Ф. Леса Крыма (прошлое, настоящее, будущее) / А.Ф. Поляков, Н.Н. Агапо-нов, Е.И. Савич, О.И. Левчук, Ю.В. Плугатарь. - Симферополь : Изд-во Крым Полиграф Бумага, 2003. - 144 с.
7. Природно-заповадний фонд Украши загальнодержавного значення : доввдник. - К., 1999. - 240 с.
8. Парнжоза 1.Ю. Раритетна флора / 1.Ю. Парнжоза, М.С. Шевченко, Д.М. 1ноземцева та ш. - К. : Вид-во Кшв. екол.-культ. центр, 2008. - 132 с.
9. Гриник П.1. Стародавш дерева Украши: реестр-довщник / П.1. Гриник, М.П. Стеценко, С.Л. Шнайдер та ш. - К. : Вид-во "Логос", 2010. - 143 с.
10. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - 900 с.
11. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ялтинский горнолесной государственный заповедник (Ботанико-ге-ографический очерк) / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 184 с.
12. Raunkiœr Ch. Types biologiques pour la géographie botanique / Ch. Raunkiœr // Forhandlin-ger Kongelige Danske Videnskabernes Selskabs. - 1905. - T. 5. - Рр. 347-437.
Делеган И.И., Астафьева В.Е., Сахно Т.М. Лесоводственно-экологи-ческие особенности краснокнижных видов фанеро- и хамефитов в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике
На основе обобщения литературных данных, рекогносцировочных обследований, результатов полевых исследований и замеров выяснен видовой состав, распространение краснокнижных видов фанерофитов и хамефитов, описаны их биологические и ле-соводственно-экологические особенности, определены биометрические характеристики деревьев отдельных видов.
Ключевые слова: краснокнижные виды, фанерофиты, хемофиты.
Delegan I.I., Astafeva V.E., Sahno T.M. Silvicultural and ecological characteristics of Red kinds of phanero- and hamefitov the Yalta mountain-forest nature reserve
According to the analysis of published data, reconnaissance surveys, the results of field studies and measurements have found the species composition, distribution of red-listed species and fanerofitov, hamefitov, described their biological and silvicultural and ecological characteristics, identified the biometric characteristics of individual tree species.
Keywords: endangered species, fanerofity, hemofity.
УДК581.6:631.541.32 Астр. В.М. Гаврилюк; проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук асист. М.М. Лковий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Лык
ОСОБЛИВОСТ1 ЩЕПЛЕННЯ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ФОРМ МОДРИНИ еВРОПЕЙСЬКО'1
Подано класифшащю за окремими морфолопчними ознаками найбшьш цшних та поширених у садово-парковому господарствi та озелененш форм модрини европейсь-ко!. Наведено характеристику застосованих способiв щеплення, встановлено оптималь-ш перюди заготiвлi живщв, щеплення та шдщепно-прищепний матерiал. Проведено ек-
