CC BY
83
УДК 619:611.636.4
Жила М. I., к. вет. наук, доцент, © Державный науково-дослгдний контрольный ¡нститут ветеринарных препарат1в
та кормових добавок
ЛАБОРАТОРН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИ КЛ1Н1ЧНОМУ ВИПРОБУВАНН1 ВЕТЕРИНАРНИХ Л1КАРСЬКИХ ЗАСОБ1В
У статт1 анал1зуеться значення лабораторних метод1в дослгдження, зокрема патоморфолог1чного при проведенн клтгчних випробувань (дослгджень). Акцентуеться увага на комплексшй лабораторшй д1агностиц1 при визначент клтгчного стану тварини, безпечност1 та ефективност1 дослгджуваного лжарського засобу.
Ключо^^ слова: клтгчы випробування, ветеринары препарати, патоморфолог1я, бюлог1чний матер1ал.
Сучасна ветеринарна медицина використовуе великий арсенал рiзноманiтних препараив, бюлопчно активних кормових добавок, що застосовуються з л^вальною або профшактичною метою. Бурхливий рют фармацевтично! шдустри на початку минулого стол^тя зумовив серйозш вимоги щодо контролю якоси, безпеки та ефективност нових лiкарських засобiв [3, 12, 13, 29].
Ряд европейських кра!н, США, Австралiя, Японiя створили сво! правила контролю за якютю й ефективнiстю фармацевтичних засобiв, яю увiйшли в систему правил: Належно! Лабораторно! Практики (GLP), Належно! Виробничо! Практики (GМP) та Належно! КлЫчно! Практики (GСP).
Клiнiчне випробування (дослщження) представляе собою науковий експеримент, що проводиться на цшьових тваринах для виявлення клшчних, фармакологiчних ефектiв, побiчних реакцiй та/або для вивчення усмоктування, розподiлу, метаболiзму та виведення дослщжуваного ветеринарного лiкарського засобу з метою тдтвердження його безпечностi та/або ефективноси.
Лабораторна дiагностика е важливою складовою у процесi клiнiчного випробування ветеринарних препараив та кормових добавок. За допомогою гематолопчних, бiохiмiчних, патоморфологiчних, iмунологiчних та iнших методiв дослiджень проводиться дiагностика загального клiнiчного стану тварини, контролюеться вплив ветеринарних лжарських засобiв та кормових добавок на оргашзм, визначаеться прогноз захворювання, а також ефектившсть проведеного лiкування. Дослiдник поряд iз даними анамнезу та клмчного обстеження тварини, повинен обов'язково проводити i враховувати результати лабораторних аналiзiв при визначеннi клiнiчного стану, встановленш дiагнозу в хворих, якi будуть задiянi у клiнiчних випробуваннях [2, 7, 17, 32].
© Жила М. I., 2011
Лабораторш дослщження [2, 5, 17, 19] можуть бути загальними, для оцшки статусу цшого оргашзму (загальний аналiз кровi, сеч^ або спецiальними, для встановлення морфофункцюнального стану окремих органiв чи систем оргашзму (нирков^ печiнковi тести, показники iмунноl системи тощо).
Матерiалом для лабораторних дослiджень е кров, сеча, молоко, вмкт рубця, шлунковий ак, кал, слина, лiквор, шматочки оргашв i тканин та iншi бюлопчш субстрати органiзму тварин. Достовiрнiсть отриманих результат буде залежати як вщ правильностi вiдбору (час та методи взяття, використання антикоагулянтiв чи консерванив), зберiгання та доставки бiологiчного матерiалу в лабораторiю, так i вщ безпосереднього проведення аналiзiв [4, 15, 24, 30].
Результати дослщжень бюлопчного матерiалу в здорових тварин можуть залежати вщ виду тварини, породи, стат^ вiку, фiзiологiчного стану, а також методiв дослiдження. Iнтерпретацiю отриманих результаив здiйснюють у порiвняннi до фiзiологiчних коливань певних показникiв для даного виду тварини
[1, 7, 9, 10].
При виборi методiв, перел^ показникiв лабораторних дослiджень, дослщнику потрiбно проаналiзувати та врахувати результати отриманш при доклiнiчному вивченню впливу дослщжуваних препаратiв, лiкарських субстанцiй чи кормових добавок на оргашзм експериментальних тварин [3, 16].
Серед рiзних методiв лабораторно! дiагностики часто проводять патоморфологiчнi дослiдження, якi е необхщним етапом у вивченнi бюлопчно1 реакци органiзму тварини на дiю ветеринарних лшарських засобiв i дозволяють, у переважнш бiльшостi випадкiв, скласти точне уявлення про характер i важюсть перебiгу патологiчного процесу, встановлення л^вального ефекту чи iншого очiкуваного результату внаслщок дп дослiджуваного ветеринарного препарату, кормово! добавки тощо [12, 13, 16].
Завдяки сучасному обладнанню та методiв iмуногiстохiмil, стала можливою вiзуалiзацiя будь-якого бiологiчного процесу в органiзмi вiд макроскопiчного до субмiкроскопiчного i молекулярного рiвнiв, внаслiдок чого морфолопчш дослiдження набули самостiйного i базового характеру при обстеженш органiзму[14, 20, 22].
Необхщшсть застосування патоморфологiчних дослщжень виникае як на початкових фазах проведення клмчних випробувань — при встановленш морфофункцiонального стану органiзму в цшому (гомеостазу), виявленнi безпечностi лжарського препарату на органiзм тварини, вплив рiзних доз препарату на основш фiзiологiчнi показники органiзму, а також при встановленш дiагнозу у хворих тварин, для лiкування яких передбачаеться використання дослщжуваного препарату. Так i на кiнцевих стадiях (фазах) клшчних випробувань, де уточнюються особливостi дп препарату, визначаються можливi побiчнi реакци та ступiнь !х важкостi, удосконалюеться дозування та термiн лiкування для отримання бажаного ефекту. Обов'язковим е проведення патоморфолопчних дослiджень при контрольному забо1 тварин пiд час експерименту в динамiцi або тварин, що загинули в часi проведення клшчних випробувань [3, 16, 29].
Перед проведенням патоморфолопчного дослщження завжди n0Tpi6H0 4ÎTKO з'ясувати клмчний стан тварини. Бо саме клiнiко-анатомiчний пщхщ у дiагностицi дае можливiсть не тiльки констатувати виявлеш патологоанатомiчнi змiни, а й пояснити патогенетичш механiзми [1, 6, 22, 23, 31].
Вплив на оргашзм патогенних чинниюв внутршнього чи зовшшнього походження призводить спочатку до пошкодження структурних компонентiв клiтини i порушенню ïï функци, а в подальшому можливий розвиток як патологи окремо1 клiтини, так i цiлоï групи клпин. Патологiя клiтини, або целюлярна патологiя — е структурною основою вае'' патологiï живого органiзму в цшому. Сучасними методами дослщження ч^ко встановлено, що будь-який патологiчний процес мае поетапний розвиток, починаючи з порушень молекулярноï будови, структурних змш на субклiтинному, клiтинному, тканинному, органному та системному рiвнях, що в свою чергу призводить до функцюнальних розладiв. Не iснуе жодного антигена (пошкоджуючого чинника), який не викликав би структурнi змiни. Важливо зауважити, що початковi стадiï патологiчного процесу, проявляються тiльки на рiвнi ультраструктури клiтини i е, як правило, зворотш або можуть бути компенсоваш. Знання клiтинноï патологiï допомагае дослщнику розумiти морфологiчну сутнiсть патологiчного процесу, що вщбуваеться в тканинах i органах, розшзнавати кiлькiснi i якюш морфологiчнi змiни ультраструктур клiтин, та дозволяе штерпретувати функцiональнi змiни [7, 15, 21, 22].
За умов проведення морфометричного аналiзу необхщно використовувати набiр морфологiчних ознак для кiлькiсноï характеристики патолопчного процесу, конкретно для кожного органу чи тканини. В таких випадках розробляються тест-системи (алгоритм дослщження), за допомогою котрих можна провести ощнку мiсцевоï та загальноï дп препарату. Якiснi данi свiтловоï мжроскопи (опис гiстопрепаратiв) спiвставляються з результатами кшьюсних морфометричних показникiв, що дозволяе об'ективно вщобразити морфологiчнi, функцiональнi змши окремих клiтин, тканин, органiв та систем оргашзму. При вивченш морфофункцюнального стану оргашв i тканин потрiбно враховувати даш фармакокiнетики та фармакодинамши дослiджуваних препаратiв чи субстанцiй. В першу чергу, критичними е органи яю вщповщають за детоксикацiйну та видшьну функцiю органiзму (наприклад, печшка е основним органом в якому вiдбуваеться детоксикацiя рiзних екзо- i ендогенних субстанцiй, в тому чи^ i лiкiв). Данi макроскопiчних спостережень завжди повинш корелювати з результатами мжроскошчних дослiджень [14, 16, 30].
Методи патоморфолопчних дослщжень: розтин трушв, дослщження бюпсшного матерiалу, цитологiчнi дослщження мазюв, мазкiв-вiдбиткiв.
Метою проведення патологоанатомiчного розтину е як встановлення морфолопчних змiн в органах i тканинах, так i вiдбiр матерiалу для подальших лабораторних дослiджень. Пiд час розтину трушв тварин, нерщко виникае необхщшсть пiдтвердити або встановити дiагноз за допомогою гiстологiчного, бактерiологiчного, вiрусологiчного, хiмiчного або iнших лабораторних дослщжень. Патолопчний матерiал вiдбирають якнайшвидше шсля смертi
тварини, оскшьки внаслщок автолiзу i розкладання трупа вш може стати непридатним для дослщжень. Залежно вiд походження, патологiчний матерiал умовно можна роздiлити на: трупний, боенський, експериментальний, пiсляоперацiйний, бiопсiйний [14, 24].
Дослщження бюпсшного матерiалу дозволяе дiагностувати прихованi патологiчнi процеси, розшзнати рiзнi за формою й етюлопею запальнi та незапальнi процеси, виявити на раншх стадiях розвитку злояюсш пухлини за допомогою гiстологiчних, гiстохiмiчних, iмунофлюоресцентних i електронномiкроскопiчних методiв [5, 18, 24].
Залежно вщ способу взяття матерiалу, а також наявност iнструментiв, у ветеринарнiй медицинi застосовують аспiрацiйну пункцiю (пункцiйну аспiрацiйну бюпсш) та бiопсiю, яку виконують тд контролем ультразвукового приладу чи лапароскопу. Асшрацшна пункцiя, як метод прижиттевого одержання iзольованих клiтин з подальшим виготовленням i фарбуванням мазка для цитолопчних дослiджень, полягае в астрацл клiтин органа чи тканини. Ïï проводять переважно без анестезiï, як частину загального клiнiчного обстеження.
У ветеринарнш практицi найчастiше використовуеться бюпая печiнки, нирок, органiв кровотворення та iмунноï системи. Дослiдження гемопоезу при рiзних фiзiологiчних та патологiчних станах слщ оцiнювати на основi показниюв як периферичноï кровi, так i пунктаив кiсткового мозку i селезшки.
Крiм того у ветеринарнiй медициш широко впроваджене i часто застосовуеться цитолопчне дослiдження. Цитологiчна дiагностика включае в себе технiку взяття, фарбування i мiкроскопiю клiтин, отриманих з живого оргашзму для постановки або уточнення клмчного дiагнозу. Вiдомо два способи отримання кл^ин з живого оргашзму: цитолопя ексфолiативна (злущення) i асшрацшна [12, 13, 22, 28].
Цитолопя ексфолiативна передбачае дослщження злущених кл^ин, якi переважно мiстяться у видшеннях з носовоï порожнини, статевих оргашв. До цiеï категорiï належить також виконання препаратiв вiдбиткiв з поверхш шкiри (скребок), слизових оболонок, з поверхш i розрiзу внутршшх органiв, дослiдження клiтинного складу вмютимого суглобових порожнин, черевно1', грудно1' порожнин тша.
При виявленнi макроскопiчних змш в органах чи тканинах необхщно провести гiстологiчне (патогiстологiчне) дослiдження. Пстолопчне дослiдження значною мiрою доповнюе макроскошчне i дае можливiсть поставити правильний дiагноз. Вiдправляючи матерiал для проведення гiстологiчних дослiджень, потрiбно пам'ятати, що результати дослщження залежатимуть, у першу чергу, вiд якостi гiстопрепаратiв, на що безпосередньо впливае спосiб вщбирання та фiксацiя вихiдного матерiалу [14, 18, 24, 30].
З науковою, школи дiагностичною метою, виникае необхщшсть у гiстохiмiчних, iмуногiстохiмiчних та iмуноферментних методах дослiджень, ПЛР-дiагностицi.
Таким чином, доказ безпечност та ефективност ветеринарних препаратiв, кормiв та кормових добавок, на рiзних стадiях (фазах) клшчного випробування, на
цшьових тваринах можна отримати тшьки тсля результат комплексних лабораторних дослщжень, яю повинш обов'язково включати патоморфологiчнi.
При виборi тварин для клмчних дослiджень лабораторнi методи дiагностики дозволяють встановити загальний клшчний стан дослiджуваних тварин, при необхщност проведення експерименту iз залученням хворих тварин, правильно поставити дiагноз [2, 10, 11, 17].
Використання традицшних та сучасних методiв патоморфологiчних дослщжень при клшчних випробуваннях ветеринарних лжарських засобiв дае можливiсть всебiчно оцшювати стан органiзму на рiзних його рiвнях та одержати iнформацiю щодо морфологiчних змiн, якi виникають i розвиваються в клпинах, тканинах, органах i системах оргашзму.
Проведення таких дослщжень вимагае застосування рiзних пiдходiв та методiв, якi в юнцевому результатi, можуть вказати, в першу чергу на важко вловимi ознаки дп препаратiв на окремi кл^ини чи структури органiзму, дiагностувати так званий преморбщний стан органiзму (передпатолопчний), а також негативнi змiни, що е важливим для виявлення побiчних реакцiй лiкарського засобу. Правильне проведення патоморфолопчних дослщжень прискорюе розробку нових високоефективних, безпечних ветеринарних препараив, кормових добавок i створюе передумови для визначення оптимальних доз, способу i тривалост застосування, часу та шлях1в виведення дiючоï субстанцiï з органiзму тварини [8, 16, 26, 29].
Л1тература
1. Апатенко В. М. Общая паразитоценология. /В. М. Апатенко. - Харьков. - 2005. - 152 с.
2. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / В. I. Левченко, В.В. Влiзло, I. П. Кондрахш та ш, / За ред. В. I. Левченка i В. Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400с.
3. Доклмчш дослщження ветеринарних лшарських засобiв / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега та ш; За ред. I. Я. Коцюмбаса. — Львiв: Трiада плюс, 2006. — 360 с.
4. Ссша Е. В. Значення патоморфолопчних дослщжень у дiагностицi захворювань тварин / Е. В. Ссша, М. К. Потоцький // Ветеринарна медицина Украши. - 2007. - № 3. - С. 27-29.
5. Застосування бюпси у ветеринарнш медицин (методичш рекомендаци) /Влiзло В. В., Максимович I. А., Данкович Р. С., Стронський Ю.С. - Кшв, 2006. - 40 с.
6. Зон Г. А. Патологоанатомiчний розтин тварин / Г. А. Зон, М. В. Скрипка, Л. Б. !вановська. - Донецьк, 2009. - 189с.
7. Карпуть И. М. Гематологический атлас сельскохозяйственных животных / И. М. Карпуть. — Минск: Ураджай, 1986. — 183 с.
8. Клинические испытание лекарств / Мальцев В. И., Ефимцева Т. К., Белоусов В. Н. и др.; под ред. В. И. Мальцева. - К.: Морион, 2002. - 352 с.
9. Клмчна дiагностика внутршшх хвороб тварин / В. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та ш ; за ред. В. I. Левченка. — Бша Церква, 2004. — 608 с.
10. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / И. П. Кондрахин, Н. В. Курилов, А. Г. Малахов и др. —
М.: Агропромиздат, 1985. — 287 с.
11. Колб В.Г. Клиническая биохимия. Минск: Беларусь.- 1976. - С.150-160.
12. Комплексна ощнка впливу ветеринарних препараив на морфофункцюнальний стан iмунноï системи: Методичш рекомендацп /Коцюмбас I. Я., Коцюмбас Г. I., Голубш G. М. та ш. -Львiв, 2009. - 63 с.
13. Контроль впливу ветеринарних лшарських засобiв на стан iмунiтету тварин / Косенко М. В., Коцюмбас I. Я., Косенко Ю. М. та ш.// Ветеринарна медицина Украши. - 2004. №1. - С. 43-44.
14. Красиков Г. А. Патоморфолопчш дослiдження при вивченш iнфекцiйних захворювань // Ветеринарна медицина Украши. - 2002. - № 9. - С. 12-13.
15. Коцюмбас Г. I., Жила М. I., Щебентовська О. М. Порядок проведення патоморфолопчного дослщження при дiагностицi захворювань птиц // Ветеринарна медицина Украши. - 2011, № 3. - С. 23-26.
16. Коцюмбас I. Я., Коцюмбас Г. I. Особливост морфолопчних дослщжень при вивченш токсичност нових лшарських засобiв // Вшник БДАУ. -Зб. Наук.прць. - Бша Церква, 2000. — Вип. 13, Ч. 2. С. 79-84.
17. Лабораторна дiагностика у ветеринарнш медицинi (довiдник) /В.В. Влiзло, I. А. Максимович, В. Л. Галяс, М. I. Леньо - Львiв, 2008. - 92с.
18. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов. -Л.: Медицина. - 1969. - 423 с.
19. Меньшиков В. М. Лабораторные методы исследования в клинике / В. М. Меньшиков, Л. Н. Делекторская, Р. П. Золотницкая. — М.: Медицина, 1987. — 368 с.
20. Морфофункциональные исследования в гигиене / Бонашевская Т. И., Беляева Н. И., Кумпан Н. Б., Панасюк Л. В.- М., Медицина,1984. - 65 с.
21. Новиков Д. К., Новиков В. И. Клеточные методы иммунодиагностики. -Минск "Белорусь",1979. - 222 с.
22. Патологична анатомiя тварин / За редакщею П. П. Урбановича, М. К. Потоцького. - Кшв, Ветшформ. - 2008. - 880 с.
23. Патологоанатомическая диагностика болезней птиц / Под ред. В. П. Шишкова, А. В. Акулова, Н. А. Налетова. - М.: Колос, 1978. - 440 с
24. Потоцький М. К. Основи пстопатолопчно!' техшки (методичш вказiвки) / М. К. Потоцький. - Кшв, 2001. - 66 с.
25. Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ /Арзамасцев Е. В., Бабаян Э. А., Белоусов Ю. Б. и др.; под ред. Р. У. Хабриева. - М.: Медицина, 2005. - 832 с.
26. Руководство по клиническим испытаниев лекарственных веществ /под ред. О. В. Стефанова, В. И. Мальцева, Т. К. Ефимцевой. - К.: Авицена, 2001. - 426 с.
27. Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлоги, тваринництвi та ветеринарнш медициш (довщник). - Львiв, 2004. - 399с.
28. Чумаченко В. Ю., Чумаченко В. В., Павленко О. Дослщження iмунноï системи (мехашзми захисту). Ветеринарна медицина Украши. - 2004. №4. - С. 26-28.
29. Good Clinical Practice for the Conduct of Clinical Trials on Veterinary Medicinal Products in the uropean Union /Directive 81/852/EEC as amended
30. Choroby drobiu /Pod red. M. Mazurkiewicza. - Wroclaw, 2005. - 789 s.
31. Rotkiewicz T. Patomorfologiczne metody badania zwierzat. - Wyd. ART Olsztyn 1990. - 138 s.
32. Winnicka A. Wartosci referencyjne podstawowych badan laboratoryjnych w weterynarii. - Warszawa, 1997. - 115 s.
Summary Zhyla M. I.
State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed
Additives, Lviv, Ukraine LABORATORY RESEARCH AT THE CLINICAL TRIALS OF VETERINARY MEDICINAL PRODUCTS The article analyses the importance of laboratory test methods, namely pathomorfological at conduct of clinical trials. The article focuses on complex laboratory diagnostics at determination of clinical condition of animals, safety and efficacy of tested medicinal product.
Рецензент - д.вет.н., проф. Гуфрш Д.Ф.
