CC BY
13
акумулювати штереси широких мас, тдкорити свош волi оточуючих, попу-лiзм, амбiцiйнiсть, авантюризм, нестриманють, невiдповiдальне ставлення до власних висловлювань, умiння здобувати вигоду зi змiн у полiтичнiй ситуацп.
Його суперниця Г. Клштон на фош антимусульманських та антим^рацш-них висловлювань Д. Трампа свою пол^ичну позищю представляв бiльш стабiльною, збалансованою, лiберальною, такою, що викликае впевненiсть у завтрашньому днi. Г. Клiнтон таким чином вибудувала свою пол^ичну стратегию, щоб забезпечити пiдтримку виборцiв з якомога бшьшо'1' кiлькостi соцiальних страт. Вона врахувала iнтереси як великого бiзнесу, так i найбщ-шших прошаркiв громадян. Й команда розробила план, введення в дiю якого мае стимулювати економiчний розвиток та дати можливють пiдвищити за-роб^ш плати. Отже, полiтична стратегiя Г. Клштон е штегративною, бо об'еднуе та узгоджуе штереси рiзних груп населення на основi базових цш-ностей та iдеалiв, визнаних уам американським суспiльством (iмiдж «лщера-служителя»). Г. Клiнтон американцi 17 разiв визнавали найвпливовiшою жiнкою у свт (гасло пол^ично'1' кампанп: «Гiлларi для Америки»). Тип п лiдерства е ращонально-легальним (законним). За стилем шновацш Г. Клiнтон е консервативно-реалiстичним лщером, тобто вона не орiентована на змшу ранiше встановлених норм та висувае завдання, ураховуючи прогнози 1'х на-слiдкiв та наявнiсть ресурав. Г. Клiнтон притаманнi такi особистюш риси: здатнiсть акумулювати та вщображати у свош дiяльностi iнтереси широких мас, упевнешсть, умiння володiти собою, викликати повагу, працездатшсть, вiдповiдальнiсть, умшня вибудовувати цiлiснi програми полiтичних дш.
Отже, ураховуючи наданi характеристики, можна зробити висновок, що загалом пол^ичний образ Г. Клштон е бшьш конструктивним. Притаманнi ш лiдерськi риси потенцшно е бiльш перспективними. Вона е тим лщером, який здатен провести позитивш суспiльно-економiчнi реформи (на вщмшу вiд Д. Трампа). Громадяни США вже обрали першого президента-афроамерикан-ця, отож, е iмовiрнiсть, що вони готовi обрати i першого президента-жшку.
Ю. А. Дорошна, студентка, Нащональний юридичний унiверситет iменi Ярослава Мудрого
КУЛЬТУРА, ДУХОВН1СТЬ В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
Постають питання щодо можливосп гармонiйного розвитку людини, культури сощуму в цiлому. Культура iснуе в предметних та особистих фор-
мах. Предметш форми культури - це наслщки дiяльностi людей, певна система матерiальних та духовних цшностей: засоби i знаряддя пращ, предмета побуту, науковi знання, фшософсью та релiгiйнi системи, традицп, юридичнi закони i т. ш. Ранiше ми звертали увагу на культуру як на процес нагромадження мудрост i як визначальний чинник поступу економши та суспiльства. Тепер настав час, коли ми можемо подивитись на культуру в бшьш широкому плат, а саме як на творчий аспект духовного життя сустльства. Культура - це безпосередня реалiзацiя людсько'1 свободи, що створюе новi символи - цшносп, зразки людсько'1 поведiнки, виробництва i вiдношень. Тому кожне досягнення культури пiдносить людину i, непо-вторне за своею значимютю, свiдчить про новi людськi можливостi. Отже, чим рiзноманiтнiшими стають людськi вiдносини, тим рiзноплановiшою стае i культура. Значний внесок у розумшня iнформацiйного сустльства та перспектив його розвитку в Укра'ш зробив В. Данильян. Аналiзуючи рiзнi пiдходи до визначення шформацшного суспiльства, вiн наголошуе, що жоден iз них не може бути едино правильною методолопчною базою для вивчення настшьки складного комплексного феномену. Розв'язання ще'1 методолопч-но'1 проблеми можливе тiльки в разi комплексного використання вах зазна-чених пiдходiв до визначення iнформацiйного суспiльства з обов'язковим урахуванням 1'хшх плюсiв та мшуав. Пiдхiд В. Данильяна до визначення шформацшного сустльства грунтуеться на таких положеннях. По-перше, слiд вщзначити, що зрозумiти сутнiсть iнформацiйного сустльства поза аналiзом сенсоутворюючо'1 категорп «шформатя» неможливо. По-друге, iншою важливою складовою питання iнформацiйного суспiльства вбачаеть-ся визнання високо'1 динамiчностi його розвитку i глобального характеру змiн у вах сферах життедiяльностi людини. По-трете, при визначенн сут-ностi шформацшного сустльства необхщно використовувати термiн «ш-форматизацiя».
Але творiння культури не мало б тякого значення, якби воно не було об'ектом успадкування, котювання, поширення.
Актуальнiсть теми полягае в тому, що, як уже зазначалося, зараз бшь-шють молодi забувае, що означае бути культурною людиною. Тому, коли я розглядала цю тему, я була нацшена на те, щоб показати молод^ що за до-помогою шформацшних технологiй можна розвивати себе в рiзних напря-мах. Рости вгору, а не деградувати вниз.
Культуру i духовшсть пов'язують з 1'х роллю в шформацшному суспiль-ствi. Перш за все, що таке шформацшне сустльство, зазначав професор С. М. Мануйлов у сво'й статтi «Культура, духовшсть в шформацшному суспшьсга», iнформацiйне сустльство - це якюно новий етап сощо-тех-нiчноi еволюцii суспiльства, що формуеться в результат довгострокових
тенденцш попереднього соцiально-економiчного розвитку, який передбачае збшьшення ролi шформацп i знань, а також формування та споживання шформацшних ресурав у всiх системах життедiяльностi суспiльства за до-помогою розвитку шформацшно комунiкацiйних технологiй, що юнують у глобальних масштабах. Стосовно духовносп в iнформацiйному сустль-ствi, то вона розглядаеться разом з проблемами виробництва, потреб, цшностей, свщомосп та iдеалiв. Також ще одним головним критерiем е твор-чють, яку треба розумiти як пошук самого себе на реалiзацiю свого сенсу життя. Культура та 11 мюце в iнформацiйному суспiльствi залежить вщ розвитку в усiх сферах життедiяльностi людини, навiть i в освт. Тобто якщо розвиток мистецтва набувае с^мких обертiв, то мюце культури в шфор-мацiйному суспшьсга зростае.
Культура також включае в себе й осв^у. Тож, можна охарактеризувати i роль освiти в iнформацiйному суспiльствi. Технологiя iнформацiйного сустльства не тшьки пред'являе до процесу осв^и певнi вимоги, але й оснащуе цей процес сучасними шформацшними засобами, здатними забез-печити не тшьки прямий, але i зворотний зв'язок мiж викладачем i студентом. Роль комп'ютерiв в освт настшьки велика, що лунають голоси про те, що не в такому вже вщдаленому майбутньому електронн машини можуть повнiстю замiнити педагопв i виконувати функцп останнiх дешевше, на-дiйнiше й ефективнiше. Протилежн погляди полягають в негативному став-лент до застосування комп'ютерiв у навчанш, стверджуючи, що комп'ютери формалiзують знання, позбавляють живого емоцiйного контакту викладача зi студентом. Першi твердження явно вщдають надмiрним перебiльшенням можливостей комп'ютера та недооцшкою значення безпосереднього спш-кування мiж викладачем i учнем, у ходi якого вщбуваеться не тiльки засво-ення знань, а й виховання певних моральних норм i правил поведшки. По-дiбна точка зору висловлюе думку консерватизму професшних учителiв i не е новою, бо нововведення в галузi осв^и завжди зустрiчали отр, часом навiть освiчених людей.
У дшсносп комп'ютер виконуе лише формальний (точтше формалiзова-ний) бiк навчання i дае можливiсть викладачевi переключитися на нефор-мальну, творчу, психолопчну сторону навчального процесу. Роль вчителя не зменшуеться, а зростае, адже вш тепер перетворюеться з ретранслятора знань на ствучасника засвоення i розумшня знань тих, що навчаються. Навт у майбутньому машина школи не може повтстю замiнити вчителя, який виконуе функтю не лише навчання, а й виховання, яке не тддаеться формаль зацп. Таким чином, вiдкидаючи думку про навчальт iнформацiйнi засоби, як утверсальт засоби вирiшення всiх педагогiчних проблем, можна ствер-
джувати, що впровадження цих засобiв у процес осв^и мае великий вплив на т яюсш змши, яким пiддаеться сучасна система освгги.
К. Ясперс писав, що техшка не тiльки наближуе нас до тзнання, технiка вiдкривае перед нами новий св^ та новi можливостi iснування в ньому. Вш одним iз перших порушив проблему ново'1' естетики в технiзованому свт. Радикальнi змiни у сферi виробництва неминуче призведуть до великих со-цiальних змiн. Ще за життя нашого поколiння фабрики та установи наполовину спорожшють та перетворяться на складсью примiщення. Футуристи вважають, що розвиток мережi шформацп дозволить значно розширити практику надомно'1' пращ. Це дозволить зменшити забруднення оточуючого середовища та знизити витрати на його вщновлення. У напрямi створення електронного котеджу д^ть i сощальш фактори. Чим бiльше скорочуеться робочий день, тим бшьше часу е у роб^ника для саморозвитку.
I як висновок можна сказати, що культурний рух ще глибше пвдрвав ращональне мислення та легiтимацiю основного проекту. Вш поставив пiд питання як щнносп платникiв, високий життевий рiвень, так i переваги споживання, пращ та бережливость Вш вщкрито кинув виклик вщстроче-ному винагородженню, самооргашзованосп.
