CC BY
36
ШМ 2227-7242 (Рппг), ШМ 2304-9685 (ОпНпе) Антропологiчнi вимiри фiлософських дослiджень, 2017, Вип. 11.
АНТРОПОЛОГ1ЧН1 ШУКАННЯ
УДК 17.026
В. В. НАДУРАК1*
1 Прикарпатський нацюнальний уншерситет 1меш Василя Стефаника (1вано-Франк1вськ), ел. пошта vnadurak@gmail.com, ОЯСГО 0000-0002-7975-0095
КРИТИЧНИЙ АНАЛ1З НАД1ЙНОСТ1 ШТУ1ТИВНИХ МОРАЛЬНИХ Р1ШЕНЬ
Метою статп е критичний анатз надшносп штуггавних моральних ршень. Методолопя. Робота грунту-еться на методолопчнш установщ емшрично! етики, що передбачае використання результата емшричних дос-лвджень у м1ркуваннях на етичну тематику та прийнятл моральних ршень. Наукова новизна. Видшено основ-ш види штуггавних моральних ршень: штуггавно-емоцшш ршення (тобто ршення, прийнят пвд впливом емоцш, як1 супроводжують процес прийняття моральних ршень), ршення прийняп пвд впливом морально-ризикових психолопчних схильностей (це схильносл, яш не усввдомлюючись людиною, примушують 11 м1рку-вати у визначеному напрямку та приймати ршення, як1 часто е неприйнятними з точки зору лопки й етики) та штугтивно-нормативш ршення (ршення, прийнят пвд впливом штерюризованих через соцюкультурне навчан-ня норм, яш викликають автоматичне оцшочне ввдчуття «добре-погане», без свщомого процесу м1ркувань). Встановлено, що вс1 назваш види штуггавних моральних ршень можуть приводити до помилок в моральному житп. Висновки. З огляду на те, що штущ1я систематично приводить до помилкових моральних ршень, шту!-тивш реакци не можуть бути единим джерелом для прийняття таких ршень. Компенсувати недолжи штущп можуть свщом1 рацюнальш м1ркування. В такому випадку виникае потреба в теоретичнш модел1, яка б струк-турувала знання про взаемодш штуггавних та рацюнальних чинникш в прийнятп моральних ршень 1 стала пщставою для вироблення порад, як1 б допомогли приймати морально правильш ршення. Ключовi слова: моральне ршення; моральна штущ1я; емоци; м1ркування; емшрична етика
Актуальшсть теми дослщження
Можна стверджувати, що теоретичш м1р-кування, присвячеш проблем1 прийняття моральних ршень, е одшею з найдавшших стор1-нок в юторп фшософськоГ думки, адже певною м1рою, вс фшософи, що займались етичною тематикою, звертали на не1 увагу. Водночас, в останш кшька десятил1ть вщбулися кардина-льш змши в теоретичному анал1з1 проблеми прийняття моральних ршень: вона привернула до себе увагу представниюв емшричних наук. Такий поворот прив1в до того, що поступово з'явився значний емшричний матер1ал, який суттево розширив фактичну базу под1бних дослщжень, а також були залучеш нов1 мето-doi 10.15802/атрг.лШ1.105469
додопчш тдходи, яю дали змогу будувати нов1 теоретичш модель
Серед найбшьш вщомих дослщниюв, яю, працюючи в напрямку емшричних дослщжень морат, пропонують власне бачення процесу прийняття моральних ршень, варто видшити Дж. Берона та ш. [7; 8], Дж. Грша [11], Д. Бар-телса та ш. [9], Л. Скита та ш. [17], Д. Изарро та Ч. Хелюн [14], Дж. Хайдта й С. Кесб1р [13] та ш.
Сучасна етика, активно використовуе емшричний матер1ал, отриманий в межах шших наук. Для позначення цього тренду все частше використовують поняття «емшрична етика». В загальному значенш цей термш позначае ме-тодолопчну установку, яка передбачае вико-
© В. В. Надурак, 2017
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимiри фшософських дослiджень, 2017, Вип. 11.
ристання досягнень емшричних дослщжень в етичних м1ркуваннях та прийнятп ршень, яю належать до компетенцп етики [10, с.1]. Саме такий тдхщ покладений в основу нашого дос-лщження. Тобто традицшну для фшософп проблему морально правильного ршення ми прагнемо проанал1зувати з використанням емшричного матер1алу, здобутого в межах шших наук.
Першим результатом такого шдходу стала стаття, в якш було проанал1зовано сшввщно-шення емоцшних та ращональних чинниюв у процес прийняття моральних ршень [4]. I! лопчним продовженням е дане дослщження, в якому об'ектом анал1зу будуть шту!тивш моральш ршення.
У фшософп феномен морально! штущп мае тривалу юторда дослщження, яка оформилась у течда, що отримала назву етичного шту!тивь зму. I! витоки пов'язують з британською моральною ф1лософ1ею XVIII ст., яка у сво!й сен-тименталютськш (Шефтсбер^ Ф. Хатченсон) та штелектуалютськш (С. Кларк, Р. Прайс, Г. Сщжык) традищях започаткувала теоретичне обгрунтування феномену морально! штущп [1, с.90]. На початку XX стол1ття етичний шту!ти-в1зм знайшов обгрунтування в межах анал1ти-чно! фшософп (Дж. Мур, Г. Пр1чард, У. Росс) [1, с.90], шсля чого штерес до нього був втра-чений. Новий етап розвитку етичного шту!ти-в1зму починаеться наприкшщ XX стол1ття i тривае до наших дшв. Вiн пов'язаний з iмена-ми таких фiлософiв, як Р. Ауд^ Д. 1нок, М. Г'юмер, Д. Макнотон, Р. Шейфер-Ландау [18]. Робота останшх переважно здiйснюеться в межах аналогично! традицi!. Вiдповiдно, розу-мiння морально! iнту!цiя у !х трактуваннi, зво-диться до самоочевидносп основних мораль-них суджень.
Паралельно зi зростанням штересу до морально! штущп в межах аналiтично! фшософ-сько! традицi!, даний феномен привернув ува-гу представникiв нейронаук, якi вивчають !! з використанням властивих !м методiв [6; 9; 11; 12; 13; 16 та ш.].
Етичнi iнту!тивiсти та представники нейронаук, попри вщмшнють пiдходiв та рiзний фокус дослiджень, сходяться у тому, що шту!-цiя вiдiграе велику роль в нашому баченнi морально правильних вчинкiв. 1ншими словами, моральш рiшення, якi приймае людина, знач-
ною мiрою залежать вiд iнту!тивно! оцiнки нею вчинюв як правильних чи неправильних.
З огляду на значну вагу морально! штущп, доречною буде поставка питання про !! надш-шсть в якостi основи моральних ршень. Попе-редньою пiдставою для !! критичного аналiзу е те, що в згаданих вище роботах неодноразово зустрiчаються мiркування, якi сталять пiд сум-шв надiйнiсть iнту!тивних моральних рiшень.
Мета дослщження
Метою роботи е критичний аналiз надшно-стi iнту!тивних реакцш як засад для прийняття моральних ршень.
Виклад основного матерiалу
В якосп базового визначення моральноi iнтущИ, ми приймемо дефiнiцiю Дж. Xайдта та С. Кесбiр, якi пропонують розглядати !! як «раптову появу в свщомосп або ж на !! периферп оцiночного вiдчугтя (подобаеться-не подобаеться, добре-погане) про характер чи дп людини, без свiдомого процесу пошуку, зважування свiдчень чи виведення висновюв» [13, с.802]. Це визначення вщображае основш вiдомi нам властивостi морально! штущп та широко використовуеться в дослщницьких колах.
Основш характеристики морально! штущп добре прослщковуються у порiвняннi з моральними мiркуваннями (moral reasoning), яю являють собою свщому розумову дiяльнiсть, що включае обробку певно! iнформацi! (про людей чи ситуацп) з метою отримання морального судження [12, с.818]. Моральш мiркування е свiдомим, цшеспрямованим процесом виводу рiшення, наприклад, з певного правила, норми, принципу чи етично! теорi!. Вони передбачають свiдомi зусилля та увагу до процесу послщовного виведення висновкiв. Натомiсть шту!щя, як правило, е швидкою та автоматичною, !! вердикт просто з'являеться в свщомосп, а людина, здебшьшого, не усвiдомлюе процесу, який його породив [6, с.165].
Поява морально! штущп може бути спричинена рiзними факторами. Як буде показано дат, до них належать емоцп, глибоко засвоеш соцiокультурнi норми, рiзноманiтнi
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi bniHipH ф^тоф^к^ дocлiджeнь, 2017, Вип. 11.
пcиxoлoгiчнi мexaнiзми, якi впливaють нa ^ий^тся мopaльниx piшeнь. Toмy в OTarn бyдe пpoaнaлiзoвaнo нaдiйнicть вcix нaзвaниx чинникiв.
Hacaмпepeд вapтo вiдзнaчити той oчeвидний фaкт, щo в бaгaтьox випaдкax мopaльнa iнтyïцiя мoжe бути нaдiйним дopoгoвкaзoм y мopaльнoмy житп. Пoшyк нaми пoмилoк, якi пoв'язaнi з нeю, нe зaпepeчye ïï eфeктивнocтi, a e лишeнь мeтoдичним пpийoмoм, який дacть змoгy випpoбyвaти ïï нaдiйнicть.
Haпpиклaд, eмoцiï œp^ra мoжyть cлyгyвaти нaдiйнoю пiдcтaвoю для мopaльниx piшeнь. Пpиpoдний вiдбip «пoпpaцювaв» y тoмy нaпpямкy, щoб люди мoгли cпiвicнyвaти oдин з oдним (дeтaльнiшe пpo цe y пiдpoздiлi 3.3 нaшoï мoнoгpaфiï [3]). ^му в людcькiй пpиpoдi зaклaдeнi говш мexaнiзми, якi cтимyлюють нac дo дiй, якi oцiнюютьcя cycпiльcтвoм як мopaльнi. Пpoявляють ce6e цi мexaнiзми чepeз eмoцiï. Toмy в бaгaтьox cитyaцiяx дocтaтньo пpиcлyxaтиcь дo cвoïx пoчyттiв («дocлyxaтиcь гoлocy cepця»), щoб вчинити в тoй cпociб, який бyдe oцiнeний як мopaльний. Haпpиклaд, зiткнyвшиcь з людинoю, якa пoтpeбye дoпoмoги, в бiльшocтi випaдкiв ми вiдчyeмo дo нeï eмпaтiю, яга пiдштoвxyвaтимe нac дo тoгo, щoб дoпoмoгти. Зpoбивши цe, ми в бiльшocтi випaдкiв вчинимo мopaльнo пpaвильнo.
Пpoтe нaдiйнicть тaкoгo внyтpiшньoгo дo-poгoвкaзy мae cвoï мeжi, тому цшюэм мoжнa пoгoдитиcь з Д. Пiзappo тa Ч. Гeлioн, щo гот-pe6a в peгyляцiï eмoцiй e oчeвиднoю - iндивiди чacтo пoвиннi змiнювaти влacнi eмoцiйнi cra-ни, щoб вiдпoвiдaти cвoïм мopaльним цiлям [14, c.116].
Пo-пepшe, в мipy poзвиткy цивiлiзaцiï лю-диш нepiдкo cтaвить пepeд coбoю зaвдaння, якi cyпepeчaть «гoлocy cepця». ^му iнкoли мopaльнi пoчyття мoжyть nprnecra дo вчинку, який з точки зopy пpийнятoï в cпiльнoтi мopa-лi, бyдe ocyджeний. Haпpиклaд, цштом ^^o-дним для людини e бaжaння тypбyвaтиcь пpo влacнe пoтoмcтвo. В cycпiльнiй мopaлi, фaкти-чго, вcix нapoдiв дaнe бaжaння мae мopaльний cтaтyc. Aлe нeвaжкo уявити cитyaцiю, кoли цe пoчyття мoжe пpивecти дo мopaльнo гомилто-вoгo вчинку. Haпpиклaд, yявiмo, щo швш oco6a cyдить фyтбoльний мaтч, в ятому 6epe
yчacть ïï дитинa. Пpиpoднo, в raï e бaжaння cпpияти ïï пepeмoзi. Пpoтe, якщo вoнa peaлiзye вд типoвo людcькe мopaльнe пoчyття ^^ияти блaгy cвoeï дитини), тo вчинить нecпpaвeдливo i бyдe ocyджeнa шшими, якi, швидшe зa вce, вiдзнaчaть, щo xoчa й цiлкoм poзyмiють ïï го-чуття, пpoтe ж мoжyть пoгoдитиcь з пpaвиль-нютю тaкoгo вчинку.
Пo-дpyгe, мopaльнi гочуття мoжyть ^me-cти дo aмopaльнoгo вчинку тoдi, кoли ïx вито-pиcтaють для мaнiпyляцiï тим, в того вoни пpoявляютьcя. Пpиклaд того, як вд вiдбyвaeть-cя, нaвiв П. Зaк. Biн eкcпepимeнтaльнo вcтaнo-вив, щo кoли люди виявляють нaм дoвipy, тo вiдбyвaeтьcя викид oкcитoцинy i ми тeж xoчe-мo вiддячити 1'м тим caмим (нaвiть, кoли вoни нaм ж знaйoмi) [21, c.223]. I ад iнкoли викopи-cтoвyють шaxpaï, cпoчaткy дeмoнcтpyючи дo-вipy дo cвoeï жepтви, a пoтiм, викликaвши вщ-пoвiднy peaкцiю дoвipи y вщговщь, зaвoлoдi-вaють ïï кoштaми [23]. Taкoж, П. Зaк виявив, щo piвeнь oкcитoцинy пiдiймaeтьcя зaвдяки тiлecнoмy кoнтaктy, зoкpeмa oбiймaм [21, c.224-225]. Цeй чинник тeж мoжe бути викopи-cтaний для мaнiпyляцiï. Для iлюcтpaцiï тaкoï мoжливocтi, мoжнa змoдeлювaти нacтyпнy cитyaцiю: кepiвник пiдxoдить дo пiдлeглoгo, oбiймae йoгo зa плeчi i дoвipливo poзпoвiдae йoмy npo cкpyтнe cтaнoвищe, в якe вш rn^pa-пив чepeз влacнe фiнaнcoвe шaxpaйcтвo, тa дiлитьcя нeвтiшними пepcпeктивaми (yв'язнeння, дiти зpocтaють в теговий ciм'ï, зpyйнoвaнa кap'epa тoщo). TO6to вiн вiдвepтo дiлитьcя з ним тaeмнoю iнфopмaцieю, дeмoн-cтpyючи говну дoвipy. Як вжe бyлo зayвaжeнo, пpиpoдньoю peaкцieю opгaнiзмy нa дeмoн-cтpaцiю дoвipи тa oбiйми бyдe викид o^mo-цину. Дo того ж кpacнoмoвний oпиc нeвтiшниx ropcro^m кepiвникa пpимycить ocoбy rocra-вити ceбe нa йoгo мicцe i eмпaтiйнo пepeжити тi нeгaтивнi eмoцiï, якi вiн вiдчyвae чи вiдчyвa-тимe внacлiдoк poзкpиття злoчинy ^apTO вщ-знaчити, щo пoчyття eмпaтiï тaкoж пoв'язaнe з piвнeм oкcитoцинy в кpoвi, зoкpeмa, в oднoмy з дocлiджeнь йoгo yчacники cпoчaткy пepeгля-дaли звopyшливe вiдeo, кoнcтaтyючи пpи ^o-му зpocтaння eмпaтiйнoï peaкцiï, i в цeй чac piвeнь oкcитoцинy в ниx пiдiймaвcя нa 47% [22]). Taким чигом, ocoбa, якa cтaлa oб'eктoм тaкoгo впливу, eмoцiйнo бyдe нaлaштoвaнa дoпoмoгти кepiвникoвi y пpиxoвyвaннi пpик-
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимiри фшософських дослщжень, 2017, Вип. 11.
рих фактов. Якщо ж, керована почуттями, вона зробить це, то тим самим, по-суп, стане сшв-учасниками злочину i вчинить аморальний акт.
Морально сумшвш рiшення людина також може приймати внаcлiдок зниження рiвня ок-ситоцину, яке було викликане стороншми факторами. Шаприклад, встановлено, що тестостерон придушуе чутливють рецепторiв до окси-тоцину. Чоловши, яким пiднiмали рiвень тестостерону на 60%, були на 27% менш щедрими в грi Ультиматум [22]. Тому, наприклад, людина, опинившись в cитуацiï, яка стимулюва-тиме зростання рiвня тестостерону (перем^ши в рiзного роду суперництвах, чи спостер^аючи за такою перемогою в того, за кого вона вбол> вала, або ж опинившись в ситуаци, яку сприй-мала як виклик свош репутацiï тощо [2, с.209-218]), керована почуттями, може вщмовити комусь в допомозi, хоча за звичайних обставин зробила б це.
Одним з поширених варiантiв моральних манiпуляцiй е вплив на почуття сорому. Його можуть, наприклад, викликати в iндивiда для того, щоб вiн вiдчув невiдповiднicть певним стандартам поведшки з cумнiвним моральним статусом. Шаприклад, хтось iз друзiв (родичiв) просить нас всупереч закону влаштувати його на добре оплачувану роботу. В разi обгрунто-ваноï вщмови, вiн може намагатись викликати в нас почуття сорому словами «як ти можеш не допомогти друзям (родиш)». Якщо ми, ке-роваш цим почуттям, посприяемо прохачу, то можемо тим самим вчинити несправедливо, якщо на цю посаду претендувала людина, яка заслужила ïï довгою i наполегливою працею. Тому попри те, що почуття сорому е невщем-ною складовою розвинено1' морально!' особис-тосп, рiшення прийнятi за його впливу мають бути звiренi з доказами розуму. П. Блум пише, що той, хто не вщчувае сорому за свш поганий вчинок чи гшву на неcправедливicть, навряд чи стане хорошою людиною. Але, з шшого боку, чимало зла у свт було зроблено через щ почуття, наприклад, через неправильну усвь домлення провини чи сорому. Ц емоцiï досить небезпечнi i мають бути шд контролем усвщо-мленого розмiрковування, резюмуе вiн [5].
Отож, гадаемо, наведених фактiв достатньо для висновку, що в деяких ситуащях емоцiйнi реакцiï можуть привести до морально невiрних вчинкiв. Тому 1х надiйнicть не е безумовною.
Шадалi, моральнi рiшення прийнятi пiд впли-вом емоцiй, яю супроводжують процес прийн-яття моральних ршень, ми називатимемо ¡н-туШивно-емоцтними ршеннями.
Моральна iнтуïцiя, в тому значенш, яке ми навели на початку статп, не вичерпуеться мо-ральними почуттями та емоцiями. До категорп iнтуïтивних можна вiднеcти ршення, прийнятi пiд впливом рiзноманiтних психолопчних ме-ханiзмiв, якi не усвщомлюючись людиною, примушують ïï мiркувати у визначеному на-прямку та приймати ршення, якi часто в рiзнiй мiрi е неприйнятними з точки зору лопки та етики. Розглянемо кшька з них.
Вiдомо, що в людини е схильшсть шдтри-мувати групу, до якоï вона належить, та недо-оцiнювати чи ^норувати шкоду нанесену тим, хто не належить до цiеï групи (парохiалiзм) [7]. Ми готовi допомагати тим, хто подiбний на нас, i водночас, бути холоднокровними до чужинщв. Проте в мiру розвитку цившзаци, збiльшення розмiру cпiльнот, людина змушена протистояти цiй cхильноcтi i виконувати новi моральнi iмперативи, яю вимагають в багатьох випадках не робити рiзницi мiж «cвоïми» та «чужими». Розвиненш моралi притаманний унiверcалiзм, тому бiльшicть ïï вимог стосу-ються вciх людей, незалежно вщ ступеня ро-динноï близькоcтi чи знайомства. Отож, тдда-вшись схильносп до парохiалiзму в певних випадках людина вчинить морально невiрний вчинок.
1нша cхильнicть була виявлена Е. Хелзером i Д. Изарро. Вони провели експеримент, у якому спочатку учасникам з допомогою таблички на crim нагадували про необхiднicть дотримуватися чистоти в лабораторп, у якiй проводилося доcлiдження, й просили помити руки перед роботою за комп'ютером. Згодом 1м необхiдно було оцiнити свое ставлення до певних порушень у статевш сферь Так-от, тi з них, яю отримали таке нагадування, висловлювали бiльш жорcткi моральнi судження щодо згаданих порушень, у порiвняннi з групою людей, якi не отримували подiбних вказiвок [15]. Таким чином, такий несуттевий для моральноï оцiнки чинник, як нагадування про чистоту рук, вплинув на моральну позищю iндивiдiв щодо певних проблем. Оскшьки рiшення про бiльш жорстку позищю щодо цих проблем було прийнято не
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимiри фшософських дослiджень, 2017, Вип. 11.
внаслщок лопчних м1ркувань, а завдяки неусвщомленому впливу згадки про чистоту, то таке ршення може бути трактоване як штупивне. З огляду на те, що жодного лопчного звязку м1ж чистотою рук та моральшстю вчинку в наведеному приклад1 не юнуе, можна стверджувати, що моральну оцшку змшив стороннш фактор.
Дослщження Дж. Грша пролили свило на вплив просторово! дистанци та ф1зичного контакту м1ж людьми на !х моральш ршення. Учасникам експерименту пропонували вир> шити вщому моральну дилему: чи будуть вони переключати колда (непрямий контакт), для того, щоб трамвай по!хав по шшому шляху i на!хав на одну людину, яка в результатi загине, але таким чином оминув п'ятьох ошб, якi пра-цюють на основнш коли. Бiльшiсть погоди-лись на такий вчинок. Проте коли для цього потрiбно було особисто штовхнути людину з мосту (прямий контакт), щоб ll тшо зупинило рух трамваю i таким чином врятувало життя кшьком особам, то на такий вчинок зважилась мала кiлькiсть учасниюв [11, с.700]. Таким чином, люди при прийнятп моральних рiшень деколи несподiвано чутливi до таких чинниюв, як просторова дистанцiя та фiзичний контакт [11, с.713]. Хоча лопчно суть вчинку однакова - врятувати життя кiлькох, пожертвувавши одним - проте шд впливом згаданих вчинюв !х моральна оцiнка змiнюеться. Оскшьки така змiна вiдбуваеться не внаслщок попереднього процесу лопчного виведення, то це ршення також можна вщнести до категорп штупив-них. Коли особа дозволятиме згаданим чинни-кам впливати на сво! моральнi ршення, вона приходитиме до суперечностей в ощнщ одного й того ж вчинку. Тому вплив цих чинниюв не може бути надiйним дороговказом у моральному житп.
На людсью моральнi рiшення також впли-вае схильнiсть бути «штугшвним прокурором» (метафора запропонована Фiлiпом Тетлоком [19]). В сощальному жигтi люди повинш за-хищати себе вiд обману, машпуляцш, тому в психiцi присутня схильнiсть до виявлення та-ко! поведiнки. Саме «iнтуlтивний прокурор» мае за мету виявлення обману, тому прид^е увагу негативнш iнформацil, а не позитивнш. Ця схильнiсть змушуе нас бути особливо пи-льними до моральних порушень i не помiчати
позитивних вчинюв iнших [13, с.813]. Тому нерщко людина, обираючи з-помiж всiх вчин-кiв iншоl особи один чи кщька негативних та не помiчаючи позитивних, акцентуе на них надмiрну увагу i робить поспiшне узагальнен-ня, вiшаючи ярлики «погана», «несправедлива» тощо. Полiтики, особливо колишш, добре знають, що один скандал може перекреслити довгi роки щирого суспшьного служ1ння [13, с. 813]. Вiдзначимо, що «штугшвш прокурори» не е безпристрасними суддями. Вони виносять вирок швидко, а тодi здiйснюють упереджений пошук свщчень, якi його шдтверджують [13, с.814]. 1х девiз можна описати наступними словами: зробити докази вщповщними злочи-ну [13, с.814].
Остання тенденщя вiдповiдае добре вiдомiй схильностi нашого розуму, яка отримала назву упередження пiдтвердження (confirmation bias) та являе собою схильшсть людини шукати, штерпретувати чи надавати перевагу iнформа-ци, яка вiдповiдае ll точцi зору, гшотезь Дана упередженiсть може пщштовхнути нас до по-шуку факпв, якi приведуть до висновку, що вщповщае заздалегiдь сформованiй позицii. Таким чином, покладаючись на iнтуiцiю, ми можемо швидко винести «моральний вирок» суб'екту i потiм здiйснити упереджений пошук доказiв, якi його шдтверджують.
Крiм описаних, iснуе й чимало iнших пси-хологiчних схильностей, яю, впливаючи на моральнi рiшення, систематично !х спотворю-ють. Детальнiше з ними можна ознайомитись у спецiалiзованiй лператур^ наприклад у згаду-ванш працi Дж. Хайдта та С. Кесбiр [13].
Надалi цi чинники ми називатимемо «мора-льно-ризиковими психолог1чними схильностя-ми» та розглядатимемо ршення, прийнятi за !х впливу, як другий рiзновид моральноi iнтуiцii. Прикметник «ризиковий» в цьому термш пок-ликаний пiдкреслити, що прийняття ршень пiд iхнiм впливом збшьшуе ймовiрнiсть неправильного ршення, хоча й не обов'язково робить його таким.
До категорп штупивних також можна вiднести моральнi ршення, прийнятi пiд впливом iнтерiоризованих через
сощокультурне навчання норм, якi настшьки глибоко засвоенi людиною, що теж викликають автоматичне ощночне вiдчугтя «добре-погане», без свiдомого процесу
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимшри фшософських дослщжень, 2017, Вип. 11.
мiркувань. Про те, що такий спошб формування моральноï iнтуïцiï можливий, пишуть Д. Изарро та Ч. Гелюн. Вони, посилаючись на iншi дослщження, яю заcвiдчили, що завченi процеси з часом можуть стати штугтивними [20], зауважують, що людина може свщомо виробити (чи засвогти вщ оточення - Н.В.) певний погляд на моральну проблему (наприклад, що тварин вбивати не можна, чи що рабство е поганим) i з часом таю погляди стануть штугтивними [14, с. 113]. Тому цшком виправдано вважати, що засвоеш норми поведiнки здатнi викликати автоматичне оцшочне вiдчуrтя «добре-погане», тобто ставати джерелом штугтивних моральних оцшок. Такi моральнi рiшення ми називатимемо ттутивно-нормативними, вщзначаючи таким чином той факт, що виршальним моральним фактором вчинку стала норма, яка автоматично сформувала оцшочну реакцiю, що визначила ршення (на вiдмiну вiд ситуаци, коли ршення про вчинок виводиться з норми шляхом мiркувань).
Помилки в штугшвно-нормативних ршен-нях е типовими для вшх cитуацiй, в яких людина приймае ршення, керуючись певними нормами. Справа в тому, що норми поведшки е типовими стратепями дiй в типових ситуащях, яю пройшли перевiрку доcвiдом. Тому, ïх виконання, як правило, приводить до усшху в типових ситуащях, для яких вони сформульо-ваш. Помилки можуть трапитись тод^ коли iндукована такими правилами штугтивна оцш-ка виноситься для нетипових cитуацiй. Також cлiд враховувати, що правила постшно еволю-цюнують, тому icнуе ризик наприклад, того, що людина виноситиме штугтивш оцшки на оcновi правил, якi вже застарши. Хоча все ж той факт, що таю правила пройшли випробу-вання досвщом, i, як правило, е постшно коре-ктованими колективною практикою спшьноти, дае шдстави припустити, що кiлькicть поми-лок, пов'язаних з ними, е найменшою з-помiж вciх iнших iнтуïтивних моральних ршень.
Слiд уточнити, що в даному випадку ми маемо на увазi норми, якi виникли як узагаль-нення певних випадкiв i мютять. найкращу cтратегiю дiй у цих випадках (наприклад, як те, що варто буди толерантним з людьми, з якими тебе пов'язуе ствпраця для досягнення cпiльноï мети). Це уточнення важливе з огляду
на те, що icнують норми, яю cтворенi кимось не з практики, а на оcновi власних мiркувань. Вони ризикують наcтiльки суперечити дшсно-cтi чи icнуючiй в суспшьств cиcтемi норм в цiлому, що слщування ïм в бiльшоcтi випадюв буде помилковим, отож аналiзувати ix немае сенсу.
Окремо варто вiдзначити, що видiленi нами види моральноï штущи перебувають у тicному зв'язку один з одним i не е строго взаемови-ключними. Тому в кожному конкретному ви-падку прояву моральноï iнтуïцiï можуть «пра-цювати» рiзнi ïï види. Наприклад, рiшення, прийняте пiд впливом заcвоеноï соцюкультур-ноï норми, в бiльшоcтi випадкiв супроводжу-еться певною емоцiйною реакцiею. Тому видь лення нами вiдповiдниx вцщв моральноï iнтуï-ц^ покликане шдкреслити не ïx окремiшнicть, а лишень вказати на домiнуючий фактор, який проявляеться в конкретнiй iнтуïтивнiй реакци.
Наукова новизна
В cтаrтi видшено оcновнi види iнтуïтивниx моральних ршень: iнтуïтивно-емоцiйнi рiшен-ня, рiшення прийняп пiд впливом морально-ризикових психолопчних схильностей та шту-ïтивно-нормативнi ршення. Встановлено, що вci вони можуть приводити до помилок в моральному житп.
Висновки
Таким чином, докази, наведеш в данiй статп, доводять, що iнтуïцiя може систематично приводити до помилкових ршень в моральному жиrтi. Тому, штугтивш реакц^ не можуть бути единим джерелом для ecieï сфери прийняття моральних рiшень. Компенсувати недолши iнтуïцiï здатнi cвiдомi рацюнальш мiркування, якi таким чином, постають не-вiд'емною складовою повноцiнного морального життя. Деякi доcлiдники навт cxильнi вiд-водити ïм центральну роль [16, с. 195]. В такому випадку виникае потреба в теоретичнш модели яка б структурувала знання про взае-модiю штугтивних та рацiональниx чинникiв в прийнятп моральних рiшень i стала шдставою для вироблення порад, якi б допомогли приймати морально правильш ршення. Пошук такоï моделi буде метою наших подальших доcлiджень.
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимшри фшософських дослщжень, 2017, Вип. 11.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Артемьева, О. В. Интуитивизм в этике (из истории английского этического интеллектуализма Нового времени) / О. В. Артемьева // Этическая мысль. - 2010. - Вып. 10. - С. 90-113.
2. Кон, И. С. Мужчина в меняющемся мире / Кон И. С. - Москва : Время, 2009. - 496 с.
3. Надурак, В. В. Система суспшьно1 мораль синергетичний щдхщ / В. В. Надурак. - 1вано-Франк1вськ : Видав-ництво Прикарпатського нацюнального унiверситету теш Василя Стефаника, 2014. - 230 с.
4. Надурак, В. В. Емоци та м1ркування у прийнятп моральних ршень / В. В. Надурак // Антрополопчш вишри фшософських дослвджень. - 2016. - №10. - С. 24-32. doi: 10.15802/ampr.v0i10.87057.
5. Bloom, P. Just Babies: The Origins of Good and Evil [Електронний ресурс] / P. Bloom. - 2013. - Режим доступу: http://www.amazon.com/Just-Babies-Origins-Good-Evil/dp/0307886840. - Назва з екрана. - Перевiрено : 11.06.2017.
6. Allman, J. What are Moral Intuitions and Why Should we Care About Them: A Neurobiological Perspective / J. Allman, J. Woodward // Philosophical Issues. - 2008. - Vol. 18, Iss. 1. - P. 164-185. doi:10.1111/j.1533-6077.2008.00143.x.
7. Baron, J. Parochialism as a Result of Cognitive Biases / J. Baron // Understanding Social Action, Promoting Human Rights. - New York : Oxford University Press, 2012. - Р. 203-238. doi: 10.1093/acprof:oso/9780195371895.003.0008.
8. Baron, J. Protected values and omission bias as deontological judgments / J. Baron, I. Ritov // The Psychology of Learning and Motivation. - 2009. - Vol. 50 (Moral Judgment and Decision Making). - Р. 133-167. doi: 10.1016/s0079-7421(08)00404-0.
9. Moral Judgment and Decision Making / D. M. Bartels, C. W. Bauman, F. A. Cushman [et al.] // The Wiley Blackwell Handbook of Judgment and Decision Making. - Chichester : Wiley-Blackwell, 2015. - P.479-516. doi: 10.1002/9781118468333.ch17.
10. Borry, P. Editorial. Empirical ethics: A challenge to bioethics / P. Borry, P. Schotsmans, K. Dierickx // Medicine, Health Care and Philosophy. - 2004. - Vol. 7, Iss. 1. - P. 1-3. doi: 10.1023/b:mhep.0000022001.91748.47.
11. Greene, J. D. Beyond Point-and-Shoot Morality: Why Cognitive (Neuro) Science Matters for Ethics / J. D. Greene // Ethics. - 2014. - Vol. 24, №4. - P. 695-726. doi: 10.1086/675875.
12. Haidt, J. The emotional dog and its rational tail: A social intuitionist approach to moral judgment / J. Haidt // Psychological Review. - 2001. - Vol. 108, No. 4. - P. 814-834. doi: 10.1037/0033-295x.108.4.814.
13. Haidt, J. Morality / J. Haidt, S. Kesebir // Handbook of Social Psychology. - Hoboken, New Jersey : Wiley, 2010. - Vol. 2. - P. 797-832.
14. Helion, C. Beyond dual-processes: The interplay of reason and emotion in moral judgment / C. Helion, D. A. Pizarro // Springer Handbook for Neuroethics. - Dordrecht : Springer Science, Business Media, 2015. - Р. 109125. doi: 10.1007/978-94-007-4707-4_160
15. Helzer, E. G. Dirty Liberals! Reminders of Physical Cleanliness Influence Moral and Political Attitudes / E. G. Helzer, D. A. Pizarro // Psychological Science. - 2011. - Vol. 22, № 4. - P. 517-522. doi: 10.1177/0956797611402514.
16. Pizarro, D. A. The intelligence of moral intuitions: Comment on Haidt (2001) / D. A. Pizarro, P. Bloom // Psychological Review. - 2003. - Vol. 110, No. 1. - P. 193-196. doi :10.1037/0033-295x.110.1.193
17. Skitka, L. J. Morality and justice / L. J. Skitka, C. W. Bauman, E. Mullen // Handbook of Social Justice Theory and Research. - New York : Springer-Verlag, 2016. - Р. 407-423.
18. Stratton-Lake, P. Intuitionism in Ethics [Електронний ресурс] / P. Stratton-Lake // The Stanford Encyclopedia of Philosophy. - 2014. - Режим доступу: https://plato.stanford.edu/archives/win2016/entries/intuitionism-ethics/. -Назва з екрана. - Перевiрено : 11.06.2017.
19. Tetlock, P. E. Social Functionalist Frameworks for Judgment and Choice: Intuitive Politicians, Theologians, and Prosecutors / P. E. Tetlock // Psychological Review. - 2002. - Vol. 109, № 3. - Р. 451-471. doi: 10.1037/0033-295x.109.3.451.
20. Zajonc, R. B. Social facilitation of dominant and subordinate responses / R. B. Zajonc, S. M. Sales // Journal of Experimental Social Psychology. - 1966. - Vol. 2, Iss. 2. - Р. 160-168. doi: 10.1016/0022-1031(66)90077-1.
21. Zak, P. J. Moral markets / P. J. Zak // Journal of Economic Behavior & Organization. - 2011. - Vol. 77, № 2. - P. 212-233. doi: 10.1016/j.jebo.2010.09.004.
22. Zak, Р. J. The neurobiology of collective action [Електронний ресурс] / P. J. Zak, J. A. Barraza. - 2013. - Режим доступу: http://journal.irontiersin.org/Journal/10.3389/fnins.2013.00211/iull. - Назва з екрана. - Перевiрено : 11.06.2017. doi: 10.3389/fnins.2013.00211.
23. Zak, P. J. Trust, morality - and oxytocin? [Електронний ресурс] / P. J. Zak. - 2011. - Режим доступу: https://www.ted.com/talks/paul_zak_trust_morality_and_oxytocin. - Назва з екрана. - Перевiрено : 11.06.2017.
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимшри фшософських дослiджень, 2017, Вип. 11.
В. В. НАДУРАК1*
1 Прикарпатский национальный университет имени В. Стефаника (Ивано-Франковск), ел. почта vnadurak@gmail.com, ОЯСГО 0000-0002-7975-0095
КРИТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ НАДЕЖНОСТИ ИНТУИТИВНЫХ МОРАЛЬНЫХ РЕШЕНИЙ
Целью статьи является критический анализ надежности интуитивных моральных решений. Методология. Работа основывается на методологической установке эмпирической этики, предусматривающей использование результатов эмпирических исследований в рассуждениях на этическую тематику и принятии моральных решений. Научная новизна. Выделены основные виды интуитивных моральных решений: интуитивно-эмоциональные решения (то есть решения, принятые под влиянием эмоций, которые сопровождают процесс принятия моральных решений), решения, принятые под влиянием морально-рисковых психологических склонностей (это не осознаваемые человеком склонности, которые заставляют его думать в определенном направлении и принимать решения, которые часто являются неприемлемыми с точки зрения логики и этики), интуитивно-нормативные решения (решения, принятые под влиянием интериоризированных через социокультурное обучения норм, которые вызывают автоматическое оценочное ощущение «хорошо-плохо» без сознательного процесса рассуждений). Установлено, что все названные виды интуитивных моральных решений могут приводить к ошибкам в нравственной жизни. Выводы. Учитывая то, что интуиция систематически приводит к ошибочным нравственным решениям, интуитивные реакции не могут быть единственным источником для принятия таких решений. Компенсировать недостатки интуиции могут сознательные рациональные рассуждения. В таком случае возникает необходимость в теоретической модели, которая бы структурировала знания о взаимодействии интуитивных и рациональных факторов в принятии нравственных решений и стала основанием для выработки советов, которые помогли бы принимать морально правильные решения.
Ключевые слова: моральное решение; нравственная интуиция; эмоции; рассуждения; эмпирическая этика
V. V. КАБШАК1*
1 Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk), e-mail vnadurak@gmail.com, ORCID 0000-0002-7975-0095
CRITICAL ANALYSIS OF THE RELIABILITY OF INTUITIVE MORAL DECISIONS
Purpose of the research is a critical analysis of the reliability of intuitive moral decisions. Methodology. The work is based on the methodological attitude of empirical ethics, involving the use of findings from empirical research in ethical reflection and decision making. Originality. The main kinds of intuitive moral decisions are identified: 1) intuitively emotional decisions (i.e. decisions made under the influence of emotions that accompanies the process of moral decision making); 2) decisions made under the influence of moral risky psychological aptitudes (unconscious human tendencies that makes us think in a certain way and make decisions, unacceptable from the logical and ethical point of view); 3) intuitively normative decisions (decisions made under the influence of socially learned norms, that cause evaluative feeling «good-bad», without conscious reasoning). It was found that all of these kinds of intuitive moral decisions can lead to mistakes in the moral life. Conclusions. Considering the fact that intuition systematically leads to erroneous moral decisions, intuitive reaction cannot be the only source for making such decisions. The conscious rational reasoning can compensate for weaknesses of intuition. In this case, there is a necessity in theoretical model that would structure the knowledge about the interactions between intuitive and rational factors in moral decisions making and became the basis for making suggestions that would help us to make the right moral decision. Keywords: moral decision; moral intuition; emotion; reasoning; empirical ethics
REFERENCES
1. Artemyeva, O (2010). Intuitionism in Ethics (from the History of English Ethical Intellectualism of the Modern Times). Ethical Thought, 10, 90-113.
2. Kon, I. S. (2009) Muzhchina v meniaiushchemsia mire. Moscow: Vremia.
doi 10.15802/ampr.v0i11.105469 © B. B. HagypaK, 2017
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) AHTpononoriHHi BHMipn <^inoco<^ctKHX gocnig^eHt, 2017, Bun. 11.
3. Nadurak, V. V. (2014). Systema suspilnoi morali: synerhetychnyi pidkhid. Ivano-Frankivsk: Vydavny-tstvo Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka.
4. Nadurak, V. V. (2016) Emotions and Reasoning in Moral Decision Making. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 10, 24-32. doi: 10.15802/ampr.v0i10.87057
5. Bloom, P. (2013). Just Babies: The Origins of Good and Evil. Retrieved from http://www.amazon.com/Just-Babies-0rigins-Good-Evil/dp/0307886840
6. Allman, J., & Woodward, J. (2008). What are Moral Intuitions and Why Should We Care About Them: A Neurobiological Perspective. Philosophical Issues, 15(1), 164-185. doi: 10.1111/j .1533-6077.2008.00143.x
7. Baron, J. (2012). Parochialism as a Result of Cognitive Biases. In Understanding Social Action, Promoting Human Rights (203-237), New York: Oxford University Press. doi:10.1093/acprof:oso/9780195371895.003.0008
8. Baron, J., & Ritov, I. (2009). Protected Values and Omission Bias as Deontological Judgments. Psychology of Learning and Motivation, 50, 133-167. doi:10.1016/s0079-7421(08)00404-0
9. Bartels, D. M., Bauman, C. W., Cushman, F. A., Pizarro, D. A., & McGraw, A. P. (2015). Moral Judgment and Decision Making. The Wiley Blackwell Handbook of Judgment and Decision Making, Chichester, West Sussex: Wiley-Blackwell, 478-515. doi:10.1002/9781118468333.ch17
10. Borry P., Schotsmans P., & Dierickx K. (2004). Editorial: Empirical ethics: A challenge to bioethics. Medicine, Health Care and Philosophy, 7(1), 1-3. doi:10.1023/b:mhep.0000022001.91748.47.
11. Greene, J. D. (2014). Beyond Point-and-Shoot Morality: Why Cognitive (Neuro)Science Matters for Ethics. Ethics, 124(4), 695-726. doi:10.1086/675875
12. Haidt, J. (2001). The emotional dog and its rational tail: A social intuitionist approach to moral judgment. Psychological Review, 108(4), 814-834. doi:10.1037/0033-295x.108.4.814
13. Haidt, J., & Kesebir, S. (2010). Morality. In Handbook of Social Psychology (797-832), Hoboken; New Jersey: Wiley.
14. Helion, C., & Pizarro, D. A. (2014). Beyond Dual-Processes: The Interplay of Reason and Emotion in Moral Judgment. Handbook of Neuroethics, Dordrecht: Springer Science, Business Media, 109-125. doi: 10.1007/978-94-007-4707-4_160
15. Helzer, E. G., & Pizarro, D. A. (2011). Dirty Liberals! Reminders of Physical Cleanliness Influence Moral and Political Attitudes. Psychological Science, 22(4), 517-522. doi:10.1177/0956797611402514
16. Pizarro, D. A., & Bloom, P. (2003). The intelligence of the moral intuitions: A comment on Haidt (2001). Psychological Review, 110(1), 193-196. doi:10.1037/0033-295x.110.1.193
17. Skitka, L. J., Bauman, C. W., & Mullen, E. (2016) Morality and justice. Handbook of Social Justice Theory and Research (407-423), New York: Springer-Verlag.
18. Stratton-Lake, P. (2014). Intuitionism in Ethics. Retrieved from https: //plato. stanford. edu/archives/win2016/entrie s/intuitionism-ethics/
19. Tetlock, P. E. (2002). Social functionalist frameworks for judgment and choice: Intuitive politicians, theologians, and prosecutors. Psychological Review, 109(3), 451-471. doi:10.1037/0033-295x.109.3.451
20. Zajonc, R. B., & Sales, S. M. (1966). Social facilitation of dominant and subordinate responses. Journal of Experimental Social Psychology, 2(2), 160-168. doi:10.1016/0022-1031(66)90077-1
21. Zak, P. J. (2011). Moral markets. Journal of Economic Behavior & Organization, 77(2), 212-233. doi:10.1016/j.jebo.2010.09.004
22. Zak, P. J., & Barraza, J. A. (2013). The neurobiology of collective action. Frontiers in Neuroscience, 7. Retrieved from http://journal.frontiersin.org/article/10.3389/fnins.2013.00211/full. doi: 10.3389/fnins.2013.00211
23. Zak, P. J. (2011) Trust, morality - and oxytocin? Retrieved from https://www.ted.com/talks/paul_zak_trust_morality_and_oxytocin
Cmammx peKOMendoeana do пу6мкaцii d. h., npo$. B. B. XMineM (YKpaina)
HagiMmna go pegKonerii': 24.01.2017
npHHHHTa go gpyKy: 10.04.2017
