CC BY
24
9. Стратепя розвитку аграрного сектору економши на перiод до 2020 року. Схвалена розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 17 жовтня 2013 р. № 806-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/806-2013-%D1%80.
REFERENCES
1. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy [Great dictionary of modern Ukrainian]. Uklad. i hol. red. V.T. Busel, Kyiv, Irpin, VTF «Perun», 2005. 1728 p.
2. Entsyklopediya osvity [Encyclopedia of education]. APN Ukrayiny, holov. red. V. H. Kremen', Kyiv, Yurinkomlnter, 2008. 1040 p.
3. Komar O. Psykholoho-pedahohichni osoblyvosti dorosloyilyudyny: motyvy ta bar"yery yiyi uchasti v osvitn'omu protsesi (dosvid Frantsiyi) [Psycho-pedagogical features adult: motives and barriers of its participation in the educational process (experience of France)]. [Elektronnyy resurs], Rezhym dostupu: http://www.uk.x-pdf.ru/5psihologiya/1554125-2-udk-1599475-374744-psihologo-pedagogichni-osoblivosti-dorosloi-lyudini-motivi-bar-ri-ii-uchasti-osvitnomu-protsesi.php.
4. Mykhnyuk M. I. Teoretychni i metodychni osnovy rozvytku profesiynoyi kul'tury vykladachiv spetsial'nykh dystsyplin budivel'noho profilyu [Theoretical and methodological foundations of the professional culture of teachers of special subjects steel profile]: dys. d-ra ped. nauk: 13.00.04, K., 2016, 652 p.
5. Natsional'na stratehiya rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021 roku [National Strategy for Development of Education in Ukraine until 2021]. [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://zakon5 .rada.gov.ua/laws/show/344/2013/.
6. Ovramenko K. H. Motyvatsiya pedahoha yak umova zrostannya profesiynoyi kompetentnosti [The motivation of the teacher as a condition for the growth of professional competence]. [Elektronnyy resurs], Rezhym dostupu: http://lubnyosvita.org.ua/index.php?option=tsom_tsontent&view=artitsle&id=564:2015-03-19-07-56-22&tsatid=36:2013 -02-01 -07-02-48&Itemid=58.
7. Oliynyk V. V. Stan ta perspektyvy modernizatsiyi systemy fakhovoho zrostannya pedahohichnykh pratsivnykiv Ukrayiny [Status and prospects of modernization of the teaching staff professional growth of Ukraine], Osvita na Luhanshchyni, 2002, № 1 (16), pp. 11-14.
8. Poryadok pidvyshchennya kvalifikatsiyi pedahohichnykh pratsivnykiv profesiyno-tekhnichnykh navchal'nykh zakladiv [The procedure for training teaching staff of vocational schools]. Zatverdzhenyy nakazom ministerstva osvity i nauky Ukrayiny vid 30.04.2014. № 535 [Elektronnyy resurs], Rezhym dostupu: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0840-14.
9. Stratehiya rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky na period do 2020 roku [The development strategy for the agricultural sector until 2020]. Skhvalena rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 17 zhovtnya 2013. Vol 806-p. [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/806-2013-%D1%80.
УДК 378.14.015.62
В. е. МОЗАЛЬОВ
КРИТЕРИ МОН1ТОРИНГУ ЯКОСТ1 В1ЙСЬКОВО-ПРОФЕСШНО1 ПОДГОТОВКИ МАГ1СТР1В В1ЙСЬКОВОГО УПРАВЛ1ННЯ У ВШСЬКОВИХ
ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Розглянуто проблему пгдвищення якостг пгдготовки маггстргв вшськового управлгння шляхом впровадження в освгтнгй процес вшськових вищих навчальних закладгв системи монгторингу якостг пгдготовки, як обов'язковог педагоггчног умови. Розкрито критерИ монгторингу якостг пгдготовки фахгвцгв у ВВНЗ, в основу яких покладено компетентнгсний тдх1д до пгдготовки маггстргв вгйськового управлгння. Визначено, що важливою умовою забезпечення якостI пгдготовки фахгвцгв, а отже, пгдвищення ефективностг навчального процесу у ВВНЗ, е систематичне отримання об'ективног гнформацИ про результати дгяльностг слухачгв за допомогою монгторингу.
Ключовi слова: якгсть освгти, монгторинг, критерИ та показники, оц1нка, вищий вгйськовий навчальний заклад, система монгторингу якостг пгдготовки.
КРИТЕРИИ МОНИТОРИНГА КАЧЕСТВА ВОЕННО-ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ МАГИСТРОВ ВОЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ В ВОЕННОМ ВЫСШЕМ УЧЕБНОМ ЗАВЕДЕНИИ
Рассматривается актуальная проблема повышения качества подготовки магистров военного управления путем внедрения в образовательный процесс военных высших учебных заведений системы мониторинга качества подготовки как обязательного педагогического условия. Раскрыты критерии мониторинга качества подготовки специалистов в вузах, в основу которых положен компетентностный подход к подготовке магистров военного управления. Определено, что важным условием обеспечения качества подготовки специалистов и, следовательно повышения эффективности учебного процесса в военном вузе является систематическое получение объективной информации о результатах деятельности слушателей с помощью мониторинга.
Ключевые слова: качество образования, мониторинг, критерии и показатели, оценка, высшее военное учебное заведение, система мониторинга качества подготовки.
V. MOZALIOV
CRITERIA FOR QUALITY MONITORING OF PROFESSIONAL MILITARY TRAINING OF MASTERS OF MILITARY MANAGEMENT IN HIGHER MILITARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS
The article describes topical problem of improving the quality of training of masters of military management by means of implementation of higher military education quality monitoring system into the educational process as an obligatory educational requirement. The author has revealed the criteria for quality monitoring of training of specialists in higher military educational institutions, which are based on competence approach of training of masters of military management. It has been defined that one of the most important condition of obtaining quality of specialist training and improving the effectiveness of educational process in higher military institution is systematic receiving of objective information about the results of students' activity trough monitoring.
Keywords: quality of education, monitoring, criteria and indicators, evaluation, higher military educational institution, quality monitoring system of training.
Питання проведення мошторингу якосп вищо1 вшськово1 осв^и в Украш акту^зуеться тому, що в умовах розвитку демократичного суспшьства постае гостра вимога до вшськових вищих навчальних заклащв (ВВНЗ) ставати вщкритими та шдзв^ними громадянському суспшьству з погляду результат свое1 дiяльностi. Не менш важливе значення мають процеси глобалiзацiï, тдвищення мобшьност слухачiв та викладачiв. Процес штеграци вшськово1 осв^и в загальний освггнш проспр Украши поставив перед втизняною вшськовою осв^ою ряд суттевих завдань, пов'язаних з вимогами св^ового i европейського сшвтовариства. Одне з них - це впровадження мошторингу якосп осв^и у ВВНЗ.
Головною причиною актуалiзацiï проблеми ефективного та устшного монiторингу якостi освiти i освiтньоï дiяльностi е усвiдомлення того, що в краш були i е суттевi стратегiчнi прорахунки у визначенш змiсту та основних напрямiв освiтньоï полiтики на рiзних рiвнях управлшня освiтньою системою.
Вiдповiдно, поява таких прорахунюв зумовлена незадовiльним рiвнем шформацшного забезпечення процесу управлiння, що не дае можливосп прогнозувати динамiку та основш тенденцiï в розвитку освiтньоï системи, готувати науково обrрунтованi рекомендаци щодо прийняття ефективних управлiнських ршень з метою полiпшення ефективностi функщонування освiтньоï галузi.
Таким чином, проблема ощнювання якостi освiти з дидактично!' чи управлшсько1' перетворюеться в пол^ичну, що зумовлюе необхiднiсть iснування в державi системи ïï монiторингу. Лише така система повинна формувати надшне шформацшне поле, аналiз даних
якого допоможе вщстежувати реальну ситуацiю в осв^нш галузi, а особливо у И невщ'емнш складовiй - вшськовш освiтi, прогнозувати И розвиток, приймати оперативнi управлiнськi рiшення щодо корегування визначених стратегш.
Проблемами застосування мониторингу в освiтi займались рiзнi автори. Як систему збирання, оброблення, збертання i використання шформаци, як зашб iнформацiйного забезпечення управлiння освiтою, мошторинг розглядали О. Майоров, В. Антипова, Г. Богомолова, О. Касьянова, В. Сушанко, Д. Матрос, Д. Полев, Н. Мельникова, М. Бершадський, В. Горб, О. Локшина, О. Романько, О. Севрук, Н. Байдацька; як модершзовану контрольну функцiю сучасного менеджменту - Л. Коробович; як систему заходiв зi збирання, зберiгання, опрацювання, аналiзу шформаци та прийняття ршення про якiсть пiдготовки студентiв - О. Туржанська; як процес спостереження за станом об'екта, системи або явища - О. Белкiн, О. Орлов, Е. Зеер, Г. Коджастрова, О. Коджастров; як дiагностику стану освпнього процесу - О. Абдулша, Т. Стефановська, В. Андреев; як контроль стану осв^нього процесу - В. Мiжерiков, З. Рябова; як оцшювання стану освiтнього процесу -С. Шишов, В. Кальней, Г. Сльшкова.
Проблемам якостi пiдготовки вшськових фахiвцiв за допомогою монiторингу присвятили сво! працi В. Телелим, Р. Тимошенко, В. Зельницький, Ю. Приходько та iн. На сьогоднi питання щодо впровадження системи монiторингу якосп в освiтнiй процес ВВНЗ е мало дослщженим. Насамперед критичнiсть ситуаци полягае в тому що за роки незалежносп в украшських ВВНЗ мова велася тшьки про контрольш заходи щодо питань якостi шдготовки, монiторингових систем не iснувало i не iснуе взагалi. Проблеми, як виникли у системi вищо! вшськово! освiти в Укра1ш, пов'язанi зi спрощенням ще1 проблематики зазначенi нами у попередшх публiкацiях.
Мета статт полягае у визначеннi головних критерив монiторингу якостi вшськово-професшно1 шдготовки мапс^в вiйськового управлiння в украшських ВВНЗ.
Поняття «критерш» походить вщ давньогрецького «кгйегюп», що означае мiру оцiнки, вимiрювально-оцiнну ознаку, ступiнь прояву, тдставу для оцiнювання. Складнiсть визначення критерив мошторингу якосп полягае в тому, що яюсть пiдготовки фахiвцiв е, насамперед, категорiею змiстовною. Але т критери оцiнки, що юнують в традицiйнiй освiтi, орiентують и на кiлькiсне вимiрювання. Тому будемо розглядати критери монiторингу якостi вшськово-професшно1 пiдготовки магiстрiв вiйськового управлшня не тiльки як кiлькiснi, а також й змютовш мiрила, ознаки, на пiдставi яких складаеться перелш вимог до якостi вшськово-професшно1 пiдготовки майбутнiх фахiвцiв у ВВНЗ.
Аналiз вiйськово-професiйноl дiяльностi показуе, що в сучасному суспшьсга, з переходом до професшно1 армil, кожному вшськовослужбовцю потрiбнi не тiльки фундаментальна военна шдготовка, отриманi теоретичнi знання, а й набуп практичнi умiння та навички, якi допоможуть в опануванш професiйними компетентностями. Формування професiйних компетентностей вщбуваеться пiд час ефективного застосування рiзних методiв навчання у взаемозв'язку з конкретною ситуащею [3].
Кожному виду дiяльностi, тобто системi функцш, повинна вiдповiдати пiдготовка, яка грунтуеться на необхiднiй сукупностi наступних якостей та знань: моральш якостi, розумовi якостi, фiзичнi якостi, загальний розвиток, спещальш знання, досвiд.
Беручi до уваги загальш функцil та основш сучаснi вимоги до Збройних Сил Украши (ЗСУ), на основi теоретичного аналiзу дослiдження, за результатами узагальнення й систематизацil професiограм та психолопчного аналiзу, окреслимо домiнуючi елементи дiяльностi майбутнього магiстра вiйськового управлiння.
1. Особистюш якостi i вiйськово-професiйна спрямовашсть:
• прагнення до дотримання суспшьних моральних норм;
• почуття вщповщальносп за якiсне вирiшення завдань охорони державного суверенитету та територiальноl цшсносп Укра1ни як за кiнцевий результат дiяльностi;
• спрямованiсть та штерес до охорони державного суверенiтету свое1 держави, установки на досягнення устху в дiяльностi;
• схильнiсть до взаемоди з людьми, товариськiсть;
• штерес до придбання i передання нових знань i умiнь, сильна воля, хорошi здiбностi до
навчання;
• наполегливiсть, рiшучiсть, смiливiсть, вмшня розумно ризикувати, обачнiсть в дiях,
обережнiсть i пильнiсть; самовладання, впевнешсть в сво1х силах i знаннях,
ефективнiсть в ситуацiях, що вимагають наполегливостi, завзятостi.
Особливо цiнним е наявнiсть власно! думки i вмшня аргументовано И вщстоювати; емоцiйна i нервово-психiчна стiйкiсть.
Структура професшно1 мотиваци офiцера повинна включати мотиви призначення професи, професшно1 дiяльностi, професiйного спшкування та прояви особистостi офiцера в професи.
2. Особливостi вищих психiчних функцiй:
• наявнiсть i розвиток пам'яп, уваги i мислення;
• стшка увага, рацiональнiсть 11 розподшу, швидке переключення i значний обсяг;
• стшюсть функцiй аналiзаторiв i якостi сприйняття (форм, розмiрiв,
• кольору, запаху й ш.). Серед рiзних каналiв сприйняття переважають: зоровий (в першу чергу); а також слуховий i нюховий;
• достатнш обсяг запам'ятовування, його швидкiсть i точнiсть;
• оперативнiсть наочно-образного i словесно-логiчного мислення i здатнiсть швидко орiентуватися в новiй, незнайомiй обстановщ;
• швидка i правильна оцшка ступеня важливостi шформаци, що надходить;
• стiйкiсть до прояву ознак психiчного «вигорання» .
3. Психомоторш властивостi i фiзичнi якостi:
• висока фiзична витривалiсть;
• здатшсть до рiзкоl змiни виду дiяльностi;
• чiтка координацiя рухiв, спритшсть i узгодженiсть операцiйного
• складу рухiв;
• здатнiсть виявляти i використовувати мускульну силу як статичного, так i вибухового типу;
• стiйкiсть до прояву ознак фiзичноl втоми;
• стшюсть мовних i рухових характеристик до психофiзичних
• навантажень.
4. Протипоказання до вшськово-професшно1 дiяльностi:
• наявшсть нервово-псих1чно1 i емоцшно-вольово1 нестшкостц
• уповiльнений темп пiзнавальних i розумових процесiв;
• низька розвиненють загально1 ерудици;
• вираженi акцентуацп характеру;
• психiчнi вiдхилення вщ норми, алкогольна, наркотична та лшарська
• залежнiсть;
• вiдсутнiсть штересу до професшно1 дiяльностi офiцера.
Професшш вимоги до основних спецiальностей вшськових фахiвцiв у вищiй школi викладеш в освiтньо-професiйних програмах пiдготовки. Для дiяльностi офiцера властивi такi особливосп: висока суспiльна значущiсть професiйноl дiяльностi з охорони державного суверенiтету та територiальноl цiлiсностi; значна вiдповiдальнiсть за ефектившсть прийнятих рiшень, дотримання норм мiжнародного права, самостiйнiсть при прийнятп значущих рiшень. Все це вщбуваеться в умовах дефiциту iнформацil i часу, наявностi високо1 нервово-психiчноl напруги; велико1 ймовiрностi виникнення стресових ситуацш, полiфункцiональностi (поеднання рiзнобiчних технiчних i гуманiтарних знань).
Визначаючи конкретнi критери монiторингу якостi вiйськово-професiйноl пiдготовки магiстрiв вiйськового управлiння, ми орiентувалися на сучасне сощальне замовлення. У сучасному суспшьсти вже сформувався досить стшкий запит не тiльки на «навчену», але й на соцiально-адаптовану, конкурентоспоможну, творчу особистiсть, тому важливим результатом якосп вищо! вiйськово-професiйноl освiти, о^м глибоко1 теоретично1 пiдготовки, е
формування здiбностей випускникiв до практичних дш в умовах нинiшнiх вiйськових загроз, розвиток та формування !х професшних компетентностей, самостiйностi, самосвiдомостi, громадянсько1 вщповщальносп, духовностi, культури, прагнення до збереження власного здоров'я та турботу про оточуючих (тдлеглих). Так, магiстр вшськового управлiння - це освiтнiй стушнь фахiвця, який на основi повно1 базово1 вищо1 освiти отримав поглиблену пiдготовку, фундаментальнi й вiйськово-професiйнi знання та умшня, здатний вирiшувати типовi професiйнi завдання, передбаченi для вщповщних посад у ЗСУ. Тому, розумдачи сутнiсть якостi вшськово-професшно1 пiдготовки, сощального замовлення, з огляду на позитивш та негативнi напрацювання сучасних пiдходiв до вiдбору критерив й показниюв якостi вшськово-професшно1 пiдготовки, ми розробили критери та показники монiторингу якост вшськово-професшно1 пiдготовки магiстрiв вiйськового управлшня у ВВНЗ. Вони е основою мониторингу якостi у ВВНЗ й мютять у собi три групи критерив, конкретизованi в найважливiших показниках.
1. Оргашзацшш:
- якiсть контингенту абiтурiентiв (середнiй бал диплома базового ВВНЗ; результати здачi вступних юпипв (спiвбесiди); рiвень мотиваци до одержання освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня -магiстр вшськового управлшня; сощальна характеристика абiтурiента);
- яюсний склад науково-педагогiчних кадрiв (кшьюсть викладачiв, що мають учений стушнь, певш квалiфiкацiйнi категори; укомплектованiсть науково-педагопчними кадрами; досвiд роботи у вищий школi (стаж роботи); навчальне навантаження; шдвищення квалiфiкацil; вiкова категорiя; результат оцшки роботи слухачами);
- матерiально-технiчне забезпечення процесу вшськово-професшно1 пiдготовки (кшьюсть аудиторiй для теоретичного та практичного навчання; кiлькiсть комп'ютерних класiв (з них iз доступом до шформацшних ресурсiв (локальна мережа 1нтернет)); кшьюсть автоматизованих робочих мiсць та яюсть !х обладнання; наявнiсть демонстрацшно1 техшки, технiчних засобiв навчання; наявнiсть бiблiотеки з читальним залом, електронно1 бiблiотеки; наявнiсть спортивного залу з необхвдним знаряддям, спортивного майданчику; наявнiсть гуртожитку, яюсть харчування, медичного обслуговування);
- науково-методичне та шформацшно-комушкацшне забезпечення процесу шдготовки (достатня кiлькiсть сучасних шдручниюв, посiбникiв, шшо1 навчально1 й науково-методично1 лiтератури; вiдповiднiсть змiсту планiв, програм, методично1 лiтератури державним освiтнiм стандартам; наявшсть видавничого вiддiлу; рiвень шформатизаци процесу пiдготовки; адекватнiсть iнформацiйного забезпечення цшям програми пiдготовки; наявнiсть вшьного доступу викладачiв та слухачiв до шформацшних ресуршв (локально1 мережi, 1нтернету).
2. Процесуальнi:
- якiсть навчально1 дiяльностi слухачiв (результати: поточно1 атестаци навчальних досягнень слухачiв, успiшнiсть навчання; промiжноl атестацil; результати захисту атестацшних (магiстерських) робiт; пiдсумковоl атестацil; опитування випускниюв та викладачiв про яюсть пiдготовки);
- дiяльнiсть науково-педагогiчних пращвниюв (iндивiдуальних пiдхiд до кожного слухача; умшня застосовувати нов^ш методи i технологil навчання; рiвномiрний розподiл консультацш; рiвномiрне навантаження на кожного слухача та викладача);
- методики i технологи навчання (вщсоток кiлькостi лекцш до загально1 кiлькостi аудиторних занять; використання сучасних технологiй пiд час аудиторних та позааудиторних занять (кейс-метод, метод проекпв, портфолю тощо); використання штерактивних методiв навчання; використання шформацшно-комушкацшних технологiй).
3. Iнтегрально-результативнi:
- сформовашсть професiйноl компетентностi та рiвень сформованих професшно-значущих якостей (рiвень засвоених знань, набутих вмiнь, навичок та здатшсть застосовувати !х на практищ);
- конкурентоспроможнiсть та кар'ерне зростання.
Оцшювання професiйноl компетентностi магiстрiв вшськового управлшня, становить основну проблему в оцшщ якостi !х пiдготовки i е складним питанням. За дослщженням А. Зельницького виявлено, що професшна компетентнiсть е iнтегральним показником
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ
_ГАЛУЗЕЙ I МПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
навчальних досягнень слухачiв, де пiд навчальними досягненнями розумiемо кiлькiснi та яюсш показники засвоення ними програми тдготовки та професiйно-особистiсного розвитку [1].
Отже, компетентнють формуеться, розвиваеться i проявляеться в процес дiяльностi. У зв'язку з цим можна наголошувати, що компетентнiсть - це вмiння здшснювати певну дiяльнiсть. Так, Л. Новшова вважае, що професiйна компетентнiсть - це теоретичш, практичнi та психолопчш види пiдготовленостi особистостi майбутнього фахiвця, що проявляеться в його здатност та готовностi до здiйснення конкретного виду професшно1 дiяльностi [2]. З приведеного аналiзу видно, що юнуе еднiсть у розумiннi того, що поняття «компетентнiсть» ширше понять «знання», «умiння», «навички», тому що включае й особистiснi якостi, й вщношення до дiяльностi, досвiд, вiдповiдальнiсть, що не може бути безпосередньо вимiряним. Тому результати вшськово-професшно1 пiдготовки магiстрiв вiйськового управлiння визначаемо як рiвень засвоених знань, набутих умiнь, навичок, професiйно-значущих якостей й загального особистюного розвитку, орiентованiсть на здоровий спошб життя, що iнтегруемо у рiвень сформованостi компетентностi, тобто професiоналiзм, яким повинен волод^и випускник, що завершуе навчання у ВВНЗ.
Таким чином, у сучасних умовах важливим е забезпечення не тшьки рiвня вшськово-професшно1 пiдготовки, а й характеру сощально1 поведiнки. Знання, умiння та навички повинш бути доповненi розвиненими якостями, придбаними цшностями й готовнiстю до рiзних життевих ситуацiй. Саме так характеризують компетентностi, що вiдображае бшьш високий рiвень професшно1 пiдготовки.
З огляду на те, що перед ВВНЗ постае завдання формування високодуховно1 творчо1 особистостi офiцера, готового не тшьки усвщомлено й системно сприймати навчальну iнформацiю, а й самостшно добувати новi необхiднi знання, генерувати новi 1де1, мати потребу у творчому способi життя, сучасна вшськово-професшна пiдготовка магiстрiв вiйськового управлiння повинна бути спрямованою на те, щоб розкрити природш можливостi кожно1 людини, розширити !х й максимально використати для розвитку його особистосп. Устх у досягненнi поставлено1 мети визначаеться як вдосконаленням змiсту навчальних дисциплш, що повиннi мiстити в собi обсяг знань, необхвдний для здшснення вшськово-професшно1 дiяльностi, розумiння проблем та пошуку 1хнього усунення, а так i якiсною змiною форм, методiв та засобiв навчання, що е обов'язковим елементом процесу тдготовки магiстрiв вшськового управлiння.
Визначенi нами критери повиннi бути забезпеченi системою методiв для здiйснення монiторингу якостi вшськово-професшно1 пiдготовки магiстрiв вiйськового управлiння у ВВНЗ. Основними методами мониторингу для отримання первинного емтричного матерiалу е: усне та письмове опитування; тестування; спостереження; метод лонптюдного вивчення обраного об'екта [5].
Щд час опрацювання та анатзу зiбраноl шформаци поширеними е порiвняння, аналiз, методи експертних оцiнок (для прогнозування та оцшки майбутнiх результатiв дiй на основi прогнозiв фахiвцiв), контент-аналiз (для якюно-кшьюсного аналiзу змiсту документiв з метою виявлення або вимiру рiзних факпв та тенденцiй, вiдбитих у цих документах), визначення кореляцшно1 залежностi (для встановлення кореляцшно1 залежностi з метою доведення висунуто1 гiпотези) тощо.
На пiдставi аналiзу роботи дослiдникiв з питань мошторингу якостi вищо1 вшськово1 освiти, розробки державних стандартiв, враховуючи особистий практичний досвiд, зазначимо, що мошторинг якостi вшськово-професшно1 пiдготовки магiстрiв вiйськового управлiння у ВВНЗ можна охарактеризувати i як процес, i як систему. Система монiторингу - це сукупшсть взаемопов'язаних елементiв: мети, завдань, об'екта вивчення, суб'екпв оргашзацп та здiйснення монiторингу, принципiв реатзаци та основних функцiй, комплексу критерив та показникiв для оцiнки якосп пiдготовки, методiв збирання iнформацil. Необхщними, на нашу думку, е три основш групи критерilв монiторингу якосп пiдготовки магiстрiв вiйськового управлiння: оргашзацшш, процесуальнi i iнтегрально-результативнi. Кожна з них характеризуеться кшьюсними i яюсними показниками, якi не е сталими, а з часом пiдлягають динамiчним перетворенням з урахуванням сучасних виклиюв до вiтчизняноl вищо1 вiйськовоl
осв^и. Впровадження тако! системи у процес вшськово-професшно! пiдготовки MaricTpiB вiйськового управлшня е важливою педaгогiчною умовою мошторингу li якост у ВВНЗ.
Оцшювання пiдготовки вiйськового фaхiвця визначае рiвень !х професшно! компетентностi, дае уявлення про дiловi та морaльнi риси особистосп. Питання оцiнювaння якостi тдготовки мaгiстрiв вiйськового упрaвлiння, вибiр критерпв та покaзникiв монiторингу якостi, побудова системи мошторингу якосп ВВНЗ потребують розроблення нових перспективних нaпрямiв !х удосконалення та впровадження в освггнш процес.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зельницький А. М. Компетентшсна модель випускника ВВНЗ - складова системи тдготовки вшськових фах1вц1в / А. М. Зельницький, П. I. Удовенко, Р. М. Серветник // В1сник Нацюнально! академп оборони Укра!ни: зб. наук. праць. - К.: НАОУ, 2009. - Вип. 3 (11). - С. 26-38.
2. Новшова Л. М. Впровадження кредитно-модульно! системи навчання в умовах Болонського процесу. Науково-педагопчний семшар «Педагогика вищо! школи». Методичний поабник / Л. М. Новкова. - Павлоград, 2010. - 125 с.
3. Профессиональные компетенции: / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.smart-edu.com/professionalnye-kompetentsii/professionalnye-kompetentsii.html.
4. Шейко В. М. Оргашзащя та методика науково-дослщницько! дгяльностг пiдручник - 5-те вид., стер. / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. - К.: Знання, 2006. - 307 с.
REFERENCES
1. Zelnytskyi A. M. Kompetentnisna model vypusknyka VVNZ - skladova systemy pidhotovky viiskovykh fakhivtsiv [Competence model of graduate of Higher Military Educational Institution], Visnyk Natsionalnoi akademii oborony Ukrainy: zb. nauk. prats. Kyiv, NAOU, 2009. Vyp. 3 (11). pp. 26-38.
2. Novikova L. M. Vprovadzhennia kredytno-modulnoi systemy navchannia v umovakh Bolonskoho protsesu [The implementation of credit and module system of education in terms of Bologna process], Naukovo-pedahohichnyi seminar Pedahohika vyshchoi shkoly Metodychnyi posibnyk, Pavlohrad, 2010. 125 p.
3. Professional'nye kompetencii [Professional competencies], [Elektronnij resurs], Rezhim dostupu: http://www.smart-edu.com/professionalnye-kompetentsii/professionalnye kompetentsii.html.
4. Sheiko V. M. Orhanizatsiia ta metodyka naukovo-doslidnytskoi diialnosti [The organization and methods of R&D activity], Kyiv, Znannia, 2006. 307 p.
УДК 378.14
А. М. ДОБРОВОЛЬСЬКА
ПРО ОСОБЛИВОСТ1 УКЛАДАННЯ ПОС1БНИК1В ДЛЯ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х Л1КАР1В I ПРОВ1ЗОР1В ДИСЦИПЛ1НАМ ПРИРОДНИЧО-
НАУКОВО1 П1ДГОТОВКИ
Акцептовано увагу на особливостях укладання посгбниюв для навчання майбуттх л1кар1в I пров1зор1в дисциплгнам природничо-науковог пгдготовки (ДПНП). Охарактеризовано дидактичнг принципи, зг1дно з якими були укладенг ц1 посгбники, зважаючи на те, що тд час гх використання в процесI навчання ДПНП повинна формуватись ¡нформацгйно-технологгчна компетентнгсть (1Т-компетентнгсть) майбуттх фахгвцгв, а саме: принципи свгдомостг й активностг, наочностг, систематичностI I посл1довност1, надгйностг, науковостг, доступност1, зв 'язку теорИ з практикою. З 'ясовано, що методична концепцгя таких посгбниюв скерована на навчальний процес I реалгзуе модель «змгст - текст - 1Т-компетенттсть». Визначено критерИ оцгнювання створених навчальних посгбниюв, а також гх ознаки. Акцентовано увагу на чинниках, як обумовлюють вибгр майбуттх лгкаргв I пров1зор1в на користь в1дпов1дного навчального пос1бника. Визначено критерИ, за якими можливе експертне оцгнювання посгбниюв, розроблених I запроваджених у процес навчання ДПНП. За результатами проведеного дослгдження зроблено висновки про вплив створених посгбниюв на формування 1Т-компетентност1 майбуттх фахгвцгв тд час навчання ДПНП.
