CC BY
50
УДК 343.123
Лев Гула
доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
КРИМ1НАЛЬНА СУБКУЛЬТУРА ЯК ДЕТЕРМ1НАНТ ЗЛОЧИННОСТ1 В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ
© Гула Л., 2017
У статт розглянуто поняття кримшальноТ субкультури в установах виконання покарання. Охарактеризовано структуру кримiнальноï субкультури засуджених до позбав-лення воль Окреслено умови, якi спонукають засуджених до пщтримання кримшальноТ субкультури. Визначено основш соцiально-економiчнi елементи кримшальноТ субкультури засуджених до позбавлення волi. З'ясовано залежносп рiвня i структури пештенщарно'1 злочинностi вщ наявноУ кримшальноТ субкультури серед засуджених.
Ключовi слова: установа виконання покарання; засуджеш; крим1нальна субкультура; традицн; пенiтенцiарна злочиннiсть; жаргон; татуювання; тюремна лiрика.
Лев Гула
КРИМИНАЛЬНАЯ СУБКУЛЬТУРА КАК ДЕТЕРМИНАНТ ПРЕСТУПНОСТИ В УЧРЕЖДЕНИЯХ ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЯ
В статье рассмотрено понятие криминальной субкультуры в учреждениях исполнения наказания. Охарактеризованы структуру криминальной субкультуры осужденных к лишению свободы. Определены условия, побуждающие осужденных к поддержанию криминальной субкультуры. Определены основные социально-экономические элементы криминальной субкультуры осужденных к лишению свободы. Выяснено зависимости уровня и структуры пенитенциарной преступности от имеющейся криминальной субкультуры среди осужденных.
Ключевые слова: учреждение исполнения наказания; осуждены; криминальная субкультура; традиции; пенитенциарная преступность; жаргон; татуировки; тюремная лирика.
Lev Hula
Department of Criminal Law and Procedure
Sc.D., Prof
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University,
CRIMINAL SUBCULTURE, HOW DETERMINATION OF CRIME IN THE INSTITUTIONS PERFORMANCE OF PENALTIES
The article deals with the concept criminal subculture in penitentiary institutions. The structure of the criminal subculture of convicted prisoners has been characterized. The
conditions that encourage convicts to maintain a criminal subculture are outlined. The basic socio-economic elements of the criminal subculture of sentenced persons to prison are determined. The dependence of the level and structure of penitentiary crime on the existing criminal subculture among the convicts is determined.
Key words: penal institution; condemned criminal subculture; traditions; penitentiary crime; jargon; tattoos; prison lyrics.
Постановка проблеми. Одним i3 детермшанпв петтенщарно! злочинносп е кримiнальна субкультура, що являе собою сукупшсть складових, зокрема духовних i матерiальних цiнностей, норм, атрибутiв, манер поведшки тощо, притаманних злочинному середовищу, якi регламентують i упорядковують дiяльнiсть кримiнальних спiвтовариств, що сприяе !хнш живучостi, згуртованостi, кримiнальнiй активностi та мобшьносп, спадкоемностi поколiнь правопорушникiв, своерщний спосiб життедiяльностi осiб, якi об'едналися в кримiнальнi групи i дотримуються певних законiв i традицiй. Для запобшно! дiяльностi пiдроздiлiв установ виконання покарань петтенщарно! системи Укра!ни визначення змiсту поняття кримшально! субкультури необхщно для безпомилкового застосування !! результата на практищ, глибшого та цшеспрямованого вивчення кримiногенних умов, що спричиняють поширення окреслено! злочинностi, розроблення науково обгрунтованих висновкiв i рекомендацiй, спрямованих на удосконалення стратеги i тактики !х протидп.
Аналiз дослiдження проблеми. Теоретичною базою вивчення кримшально! субкультури стали науковi дослiдження, викладенi в працях В. М. Ангамкова, Ю. М. Антоняна, М. Н. Гернета,
A. I. Гурова, О. М. Джужи, М. П. Журавльова, А. I. Зубкова, I. I. Карпеця, С. I. Кузьмша, С. Я. Лейкшо!, В. I. Монахова, А. Д. Мордвинова, М. А. Корсакевича, В. В. Корчинського,
B. Ф. Пирожкова, А. В. Потоцького, Н. А. Стручкова, Г. Ф. Хохрякова, I. В. Шмарова, Н. М. Якушина та ш.
Мета статт - дослщити поняття та змют кримшально! субкультури та !! вплив на злочиннють засуджених, як вщбувають покараннi у виправних колонiях.
Викладення основних матерiалу. Злочиннiсть, як i всяке соцiальне явище, окрiм зовшшшх, об'ективних показникiв, мае внутрiшнiй (суб'ективний) змют, який виражаеться в устоях, нормах, щнностях, поведшкових моделях, що панують у злочинному середовищi. У найконцентровашшому виглядi вони проявляються в мюцях позбавлення волi. У наущ цi явища отримали назви "сощальт вщхилення", "антигромадський спосiб життя", "кримшальна субкультура" [1, с. 57].
О. М. Джужа кримiнальну субкультуру визначае як сукупшсть особливих правил поведшки, звича!в, морали що склалися в злочинному середовищi й вiдрiзняються антисуспшьною спрямованiстю, щоб забезпечити досягнення внутршньо! та зовшшньо! мети функцiонування злочинно! оргашзацп. Складаеться з окремих, порiвняно стiйких елементiв, що мають конкретне призначення, визначене особливостями поведшки злочинщв, i виконують суттеву комунiкабельну, техшчну й iнформацiйну роль у !хньому життi. Вчений до системи елеменпв злочинно! субкультури зараховуе: неформальнi норми поведшки у кримшальному свiтi, правила спшкування мiж собою та iз зовнiшнiм середовищем, кримiнальний жаргон, татуювання, кримiнальнi клички, форми кримiнально! шформацп та способи !! передавання, прийоми виршення конфлiктiв у злочинному середовищi тощо [2, с. 750].
В. М. Ашшмков зазначае, що субкультура засуджених, на його думку та на думку кримшо-лопв,е головною перешкодою для ефективного функщонування УВП, оскшьки вона багато в чому орiентована на протидiю цiлям виправлення i ресоцiалiзацi! осiб пiсля вщбуття покарання [3, с. 44].
Кримшальна субкультура засуджених у мюцях позбавлення волi характеризуеться ютотною прихованiстю внутршшх органiзацiйних прийомiв, пiдкрiплених розвиненою багатостутнчастою iерархiчною структурою засуджених. В !! основi - принципи подiлу засуджених на "чужих" i "сво!х", боротьби засуджених за здобуття певного статусу, за прившейоване iснування в кримшальному середовищу
Необхщно зауважити, що самоорганiзацiя засуджених у мюцях позбавлення волi призводить до створення рiзних неформальних угруповань, що об'ективно, закономiрно, зумовлено розмiщенням у замкненому просторi велико! кiлькостi засуджених зi складними долями, психологiчними властивостями i кримiнальною спрямованiстю.
Кримiнальна субкультура (контркультура) являе собою сукупнiсть духовних i матерiальних цiнностей, що регламентують i упорядковують життя i злочинну дiяльнiсть спiвтовариств засуджених, що сприяе !х живучостi, згуртованостi, кримiнальнiй активностi та мобiльностi, спадкоемностi поколшь правопорушникiв.
Теорiя субкультури широко застосовуеться тд час вивчення рецидивно! та професшно! злочинностi, особливо в петтенщарнш кримшологи - пiд час вивчення злочинносп в мiсцях позбавлення волг Вважаеться, що основним чинником, який детермшуе злочиннють у виправних колошях, е саме асоцiальна субкультура засуджених: бшьшють злочинiв пов'язанi або з порушенням норм спiвтовариства засуджених, або з прагненням входити в ствтовариство чи тдвищити свiй статус у ньому [4, с. 131].
Специфiчнiсть субкультури визначаеться уткальнютю взаемозв'язаних чинниюв, притаманних повною мiрою тiльки покаранню у виглядi позбавлення волi, а саме: примусовою iзоляцiею засуджених, як правило, схильних до порушення громадських норм i правил; входженням засуджених в одностатевi групи на зрiвняльних началах; жорсткою регламентацiею поведiнки в ушх сферах життедiяльностi [5, с. 54].
Г. В. Хохряков видшяе двi основнi умови щодо формування кримшально! субкультури.
Перша умова - це видшення за яких-небудь тдстав згуртованостi осiб у суспiльствi.
Друга умова - усвщомлення членами ствтовариства свое! причетностi до нього i протиставлення себе суспiльству загалом й ушм iншим спiвтовариствам зокрема. 1накше кажучи, члени спiвтовариства усвiдомлюють себе як "ми", а ушх шших об'еднують поняттям "вони".
Згуртованiсть i протиставлення залежать вiд мiри вимушено! або добровiльно!' самоiзоляцi!. В ув'язнених тд варту i засуджених вона вимушена. У професiйних злочинцiв субкультура за принципами наближаеться до субкультури ув'язнених. Основний принцип, що мае щеолопчне навантаження, зводиться до переконання в тому, що справжне життя можна прожити тшьки завдяки вибранш дiяльностi у своему ствтовариства Вщмшшсть мiж ув'язненими i професiйними злочинцями в тому, що першi за допомогою нормативно! системи намагаються компенсувати втрачет можливостi, а другi - розширити !х, паразитуючи на суспшьствг Хоча треба мати на уваз^ що вiдмiннiсть номiнальна, оскiльки i першi, i другi добиваються результата за рахунок шших. Не дивно, що саме профестт злочинцi е хоронителями тюремних звича!в.
Кримiнальна ситуащя у мiсцях позбавлення волi ще бшьше ускладнилася тим, що у виправних колотях утримуеться багато вимагачiв, представникiв наркобiзнесу, тiньово! економiки та тших форм оргатзовано! злочинностi.
Третя умова, яка впливае на стшкють спшьноти, - це цiлi: що значнiшi потреби i що ширше коло потреб, якi задовольняються в спшьнот або з !! допомогою, то вона стшюша. Внаслiдок третьо! умови вiдбуваеться змiцнення злочинних сшвтовариств.
Четверта умова - ефективнiсть дiяльностi. Таю елементи субкультури, як норми поведшки, мова, стиль поведiнки, сприяють результативному виконанню функцiй. Тобто норми ствтовариства вщграють звичайну для усх iнших норм роль - сприяють еднанню спшьноти [6, с. 142].
Як шдтверджуе дослщження практично! дiяльностi, виникнення i формування рiзних неформальних об'еднань засуджених за основою об'ективш, оскшьки зумовленi цiлою низкою чинниюв, визначальним серед яких е юнування в мiсцях позбавлення волi кримшально! субкультури. Як правило, кримшальна субкультура суперечить цiнностям, якi панують у сусшльсга, а якщо точнiше, протиставляе сво! уявлення про справедливiсть, пдтсть офiцiйним цiнностям. Потрапляючи в злочинну групу, сприйнявши !! субкультуру, людина шби звiльняеться вiд iнших сощальних заборон, i навiть бiльше, !х порушення нерiдко е однiею з норм кримшально! субкультури.
I. М. Мацкевич тдкреслюе, що кримшальна субкультура в мюцях позбавлення волi - це невидима, ретельно приховувана вщ адмшютраци життедiяльнiсть засуджених, що складаеться тд
час ïx тривалого спшкування тд впливом специфiчних умов мiсць позбавлення волу Вона характеризуемся наявнiстю у засуджених особливоï структури мiжособистiсниx взаeмовiдносин, складноï системи неформальних норм (звичаïв, традицш), що регулюють ïxню поведiнку, i способiв досягнення певно1' мети. Вона формуеться i функщонуе в обстановщ складних суперечностей серед основних ïï носiïв (лiдерiв i "авторитета" злочинного середовища), часом жорстоко1' боротьби мiж ними за краще, привiлейоване юнування в умовах примусово1' iзоляцiï [7].
З погляду сощологп загалом тд поняттям "субкультура" розумiють особливу сферу культури, цiлiсне суверенне утворення всередиш панiвноï культури, яке вiдрiзняеться власним цiлiсним ладом, звичаями, нормами.
Кримшальне середовище з його щеолопею, мораллю, законами, звичаями, атрибутикою i традищями стало невiд'емною частиною нашого буття.
Основним чинником взаемно1' кримiналiзацiï у злочинних групах е вщступ вiд нормально!' культури. Для ïï визначення застосовуються також iншi термши, наприклад, "шше життя", "сощально-негативш груповi явища", "асощальна субкультура" тощо.
Розкриття меxанiзму виникнення i розвитку кримiнальноï субкультури як об'ективноï реальностi, маючи власнi закономiрностi, в кримiнально-виконавчiй ^^mi залишаеться, на наш погляд, ïï складовою - кримiнальною iдеологiею. В сощолопчному поняттi ïï сутнiсть являе собою систему щей, понять, уявлень, яю складаються пiд час дiяльностi злочинних формувань.
Ученi-кримiналiсти, кримiнологи i психологи вважають, що кримшальна субкультура притаманна тшьки злочинним групам i ствтовариствам.
На думку В. С. Разшкша, який дослiдив цю проблему, кримшальна, злодшська iдеологiя е впорядкованою системою негативних поглядiв, цiнностей i орiентацiй, критикою внутрiшньоï, особливо кримiнальноï полiтики держави, що мiстить i вмшо культивуе антигромадськi звичаï та традицп стосовно не лише кримшального, але i нормального способу життя [8, с. 610].
Сучасш науковщ мають щодо визначення поняття кримiнальноï субкультури рiзнi думки. Наприклад, О. М. Джужа вказуе на те, що кримшальна субкультура - це норми неформальноï поведшки, жаргонного мовлення, манер, татуювання тощо, притаманш злочинному середовищу [9, с. 34].
Сощальна субкультура складаеться з таких соцiально-економiчниx блокiв: 1. Поведiнковi атрибути - клятви, правила й традицп. 2. Економiчнi атрибути - злодшський "общак". 3. Кому-нiкативнi атрибути - татуювання, клички, жаргон. 4. Стратифшацшно-стигматичш елементи -злочинщв подшяють за iерарxiею, залежно вiд сформованого стереотипу, думки про них (не завжди, до реч^ це вщповщае дiйсностi). 5. Сексуально-еротичнi орiентацiï - ^m^i збочення, проституцiя, порнографiя. 6. Особливе ставлення до свого здоров'я - вщ самоушкодження, щоб уникнути покарання, до виснажливих занять спортом, що супроводжуеться вживанням сильних наркотиюв i алкогольних напоïв, що руйнують здоров'я. G й шша тенденщя - багато лiдерiв злочинних угруповань змушують рядових членiв вести здоровий спошб життя, пiд страхом вигнання з ïxнix рядiв за порушення цього правила. 7. Алкоголiзм, уживання наркотичних i токсичних речовин стають засобами змщнення злочинних угруповань [10, с. 30]. Наявнють або вщсутшсть кримiнальноï субкультури в установi виконання покарань можна визначити за наявнютю таких ознак: 1) жорстка групова iерарxiя (стратифшация) - своерiдний "табель про ранги" (причому найяскравше це виявляеться у закритих молодiжниx колективах); 2) обов'язковють дотримання встановлених норм та правил i водночас наявнють системи деяких винятюв для ошб, що займають вищi щаблi в злочиннш iерарxiï; 3) наявнiсть угруповань, що ворогують мiж собою i конкурують за сфери впливу (збут наркотиюв, проституцiя, надання "послуг" у виглядi "кришування", ринок ритуальних послуг тощо); 4) поширення тюремноï лiрики; 5) факти здирства (грошей, продукпв харчування, одягу); 6) використовування в мовi кримiнального жаргону; 7) нанесення татуювань, хоча сьогодш ця ознака вже втрачае обов'язковють, оскшьки багато злочинщв, навпаки, намагаються приховати щ "малюнки" в себе на тш; 8) значна поширенiсть фактiв i насильного, i добровшьного гомосексуалiзму (причому заняття цим в активнiй формi не вважаеться чимось ганебним, тодi як пасивний партнер завжди опиняеться на найнижчому щаблi iерарxiчниx сxодiв зi всiма наслiдками, якi тсля цього настають -
обмеженнями, утисками, знущаннями, презирством тощо), фiзична i психологiчна iзоляцiя ïx у ствтовариствах "скривджених", "опущених"; 9) поява вщзначених спецiальними знаками столiв для "ображених", посуду тощо; 10) повсюдна поширенiсть гри "тд штерес", тобто з метою отримання матерiальноï або iншоï вигоди; 11) наявнiсть "кличок"; 12) наявнiсть так званоï "прописки" - процедури приймання новачка в своï ряди; 13) вiдмова вщ участi в суспiльному життi; 14) вщмова вiд робiт i3 впорядкування, деяких шших робгг; 15) груповi порушення режимiв.
На нашу думку, кримшальна субкультура - об'ективне явище, що перебувае в складному взаемозв'язку з культурою суспiльства, соцiальними процесами, що вщбуваються в нашому суспшьствг На поширення кримiнальноï субкультури безпосередньо впливае динамша поширення злочинностi в краш, змiни ïï характеру й основних кримшолопчних показникiв.
Росiйський вчений В. Ф. Пирожков стверджуе, що загальна кримiналiзацiя радянського суспшьства, яке пройшло через ГУЛАГ, призвела до стирання граней мiж професiйною й непрофесшною злочиннiстю, до розмивання меж мiж злодiйською й звичайною культурою. Тодi розпочалося масове впровадження тюремно1' субкультури в повсякденне життя [11, с. 248-151].
Л. А. Мильяненков вважае, що на початку кримшальна субкультура виникла в закритих виправно-трудових установах, а по^м поширилася за 1'хшми межами, захопивши значну частину шдлггково-юнацько1' популяци, зокрема педагогiчно важких шдлггюв, якi, до речi, i становлять шзшше основну масу "першопрохщщв", тобто засуджених вперше. З'явившись в установах виконання покарань i "вийшовши на волю", кримшальна субкультура почала блокувати i перекручувати виховш дп педагогiв i оточення, руйнувати внутршньоколективш взаемини, замiнюючи колективiстськi стосунки вщносинами кругово1' поруки, колективiзм - клановютю, товариство - квазiтовариством, виправдовувати i заохочувати злочинну поведшку i злочинний спосiб життя [12, с. 49-50].
Особливо жорстока кримшально-тюремна субкультура - це незрима, ретельно приховувана вщ адмшютрацп життедiяльнiсть засуджених, котра складаеться тд час 1'хнього тривалого спшкування пiд впливом суспiльниx умов, специфiчниx для мiсць позбавлення волi.
Таю науковщ, як Ю. М. Антонян i С. В. Бородiн, стверджують, що ступiнь сформованостi крим1нально1' субкультури, ïï вплив на особу i групу бувае рiзним. Вона може виявлятися у виглядi окремих, не пов'язаних один iз одним елеменлв; може набувати певного оформлення (у такому разi ïï "закони" виконують особливу спрямовувальну роль у регуляци поведiнки особи i групи); нарешл, вона може домiнувати в певному закладi (мiкрорайонi, населеному пунктi), повнютю шдпорядкувавши своему впливу i кримiногенний контингент, i законослухняних громадян [13, с. 56].
Для кримшальних ствтовариств характерна обов'язковiсть для ïxнix члешв дотримання усix неформальних норм i правил. Ti ж, хто ïx ^норуе, як правило, зазнають доволi жорстких, а iнколи i дуже жорстоких покарань. У багатьох угрупованнях для ïxmx члешв оргашзовують заняття силовими видами спорту (переважно схщними единоборствами). Останнiм часом, як свщчать окремi дослiдження, в багатьох кримшальних групах вивчаеться також поточне законодавство, причому найчаспше норми, що регулюють покарання за економiчнi злочини.
Кримшальна субкультура, як одна iз субкультур агресивного спрямування, е агресивною. Вона проникае в культуру офщшну, руйнуючи ïï, девальвуючи ïï щнносп та норми, насаджуючи в нш сво].' правила поведшки, атрибутику тощо.
Кримшальна субкультура, як i злочиннють, мае безлiч причин. Цiлiсноï концепцiï причин i умов ïï виникнення i функцюнування досi немае. Це значною мiрою пов'язано з невивченiстю сощальних процесiв не лише в мюцях позбавлення вол^ але i в духовнш сферi суспiльства загалом.
Б. Ф. Водолажський i Ю. А. Вакутш до причин iснування кримiнальноï субкультури зараховують:
1) iдею самооргашзацп злочинцiв на противагу суспiльству, державц
2) прагнення до об'еднання в окремi групи з власною системою правил, "потреба жити в товарисга собi подiбниx", що пов'язано з шдсвщомим бажанням звiльнитися вiд самознищу-вальних якостей особи засудженого, яю виникають практично в усix в умовах iзоляцiï; тривожнiсть, нервовiсть i псиxiчнi патологiï;
3) засуджених пригноблювала система виконання покарання i вони були змушеш протиставити свою систему, що стримувала силу цього пригноблення, щоб мiнiмiзувати його негативш наслiдки;
4) консервацiя звича!в i традицiй внаслiдок iзолящ! засуджених;
5) видозмша i концентрацiя, iнтернацiоналiзацiя залежно вiд мiсця вiдбуття покарання, виду виправно! установи, виробництва, складу засуджених;
6) у виправних колошях вщбуваеться взаемне "кримшальне зараження", "шлiфування закошв" i традицiй, перевiрка "життевосп", перевiрка на "мщнють" [14, с. 27-61].
Регулятивна функщя норм кримшально! субкультури (В. Ф. Пирожков) полягае в тому, щоб налагоджувати, упорядковувати взаемовщносини i поведшку кримiнального ствтовариства:
1. Такi норми - найважливший елемент кримiнально! субкультури, що регулюе соцiальний статус, ставлення до правових установ, дiяльностi правоохоронних органiв.
2. Надбудова поведшки в мюцях позбавлення вол^ у побуп, а також ставлення до суспшьно корисно! пращ.
3. Регулюють порядок виршення мiжособистiсних конфлiктiв засуджених.
4. Розробляють i пiдтримують ритуали приймання нових члешв - "прописку".
5. Застосування системи санкцш щодо осiб, яю допускають !х порушення [15, с. 12].
Д. О. Александров тдкреслюе: передуем треба зазначити, що бшьшосп ув'язнених притаманнi специфiчнi емоцiйнi стани - недовiрливiсть, пiдозрiлiсть, тривожнiсть, драпвливють, збудливiсть, агресивнiсть, а також пригшченють, почуття власно! неповноцiнностi тощо. Це спричинено такими чинниками: 1) iзоляцiя вщ суспiльства i розмiщення у замкненому середовищц 2) тотальна регламентащя життедiяльностi та наявнiсть жорстких санкцш за порушення i офiцiйних припишв, i неформальних норм та правил поведшки. Отже, кожна особа перебувае тд подвшним контролем - адмшютращ! та мiкросередовища засуджених, причому уявлення про "правильну поведiнку" у них можуть бути дiаметрально протилежними; 3) обмеження у задоволенш потреб, насамперед бюлопчних, та примусове втягнення до одностатевих сощальних груп [16, с. 18].
Протирiччя розвитку суспiльства, поряд iз згаданими вище основними сферами життедiяльностi, виявляються i в оргашзащ! протидi! злочинностi, в правовому, техшчному !! забезпеченнi.
Потрапивши до кримшально! групи i сприйнявши !! субкультуру, особа звшьняеться вiд соцiальних заборон, а нерщко порушення цих заборон не тшьки схвалюеться, а i е однiею iз норм кримшально! субкультури, що впливае на рецидивну злочиннють у мiсцях позбавлення волу
Засуджеш постiйно перебувають на "перехресп" двох нормативно-цiннiсних систем -формально!, або офщшно! (норми !! установлено державою i закрiплено в законодавсга), та неформально!. Формальнi норми е регламентувальними i пропонують iндивiдовi певнi правила поведiнки.
Неформальнi норми ддать у мiкрогрупах засуджених у формi традицiй i звича!в. Елементами кримшально! субкультури засуджених е також особлива мова (жаргон), пюш, татуювання, системи таемного зв'язку тощо.
Висновки. Кримшальна субкультура у мюцях позбавлення волi - це спошб життедiяльностi засуджених, що об'едналися в групи негативного спрямування i котрi дотримуються певних кримшальних традицш з метою встановлення панування над шшими засудженими.
Дослщжуючи кримiнальну субкультуру, яка юнуе у мiсцях позбавлення вол^ можна чiтко виявити той факт, що вона мае досить тюний зв'язок i вплив на пештенщарну злочиннiсть. На основi кримшальних правил та тюремних традицш здшснюеться саморегулювання взаемовщносин мiж засудженими, як впроваджують антигуманнi способи впливу та пригшчують !хню людську гiднiсть, а в деяких випадках демонструе свавшля й жорстокють.
1. Курганов С. И. Социология для юристов: учеб. пособ. для вузов / С. И. Курганов, А. И. Кравченко. - М., 2000. - С. 57. 2. М1жнародна пол1цейська енциклопед1я: у 10 т. / в1дп. ред. С. I. Мо1сеев, Ю. I. Римаренко, В. Я. Тац1й, Ю. С. Шемшученко. - К.: Ат1ка. - Т. IV: Крим1нально-
правовг, кримгнологгчт та кримгнально-виконавчг засади полщейськог дгяльностг. - С. 750. 3. Анисимков В. М. Криминальная субкультура и ее нейтрализация в исправительных учреждениях России: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук; спец. 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / В. М. Анисимков. - Саратов: Саратовская госуд. академия права, 1998. - С. 44. 4. Иншаков С. М. Криминология: учебник / С. М. Иншаков. - М. : Юриспруденция, 2000. - С. 131. 5. Подгурецкий А. Очерк социологии права / А. Подгурецкий. - М. : Юристъ, 1974. -С. 54. 6. Хохряков Г. В. Криминология: учебник / отв. ред. В. Н. Кудрявцев. - М. : Юристъ, 1999. -С. 142. 7. Мацкевич И. М. Криминальная субкультура: [статья] //Российское право [Электронный ресурс] 2005. - Режим доступу: http://studopedia.org/10-166561.html 8. Криминология: учебник /под ред. А. И. Долговой. - М. : Инфра-М-Норма, 1997. - С. 610. 9. Курс кримтологИ Особлива частина / за ред. О. М. Джужи. - К. : Юртком 1нтер, 2004. - С. 34. 10. Мацкевич И. М. Портреты знаменитых преступников /И. М. Мацкевич. - М. : Полиграф ОПТ, 2005. - С. 15-16. 11. Пирожков
B. Ф. Исправительно-трудовая психология // Труды Академии МВД СССР / В. Ф. Пирожков, А. Д. Глоточкин и др. - М., 1974. - С. 248-251. 12. Мильяненков Л. А. По ту сторону закона: энциклопедия преступного мира /Мильяненков Л. А. - СПб., 1992. - С. 49-50. 13. Антонян Ю. М. Преступное поведение и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин. - М. : Спарк, 1998. -
C. 56. 14. Водолажский Б. Ф. Преступные группировки. Их обычаи, традиции, "законы" / Б. Ф. Водолажский, Ю. А. Вакутин // Прошлое и настоящее. - Омск, 1979. - С. 27-61.
15. Пирожков В. Ф. Законы преступного мира молодежи / В. Ф. Пирожков. - Тверь, 1994. - С. 12.
16. Юридична психолог1я: тдручник / [Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, Л. I. Казм1ренко та iн.]; за заг. ред. Л. I. Казмiренко, С. М. Моiсеeва. - Вид. 2-ге, доопр. i допов. - К.: КНТ, 2008. - С. 18.
REFERENCES
1. Kurganov S. I. Kravchenko A. I. Sotsiologiya dlya yuristov. Ucheb. posob. dlya vuzov. [ Sociology for Lawyers]. Moskva. 2000. 57p 2. Mizhnarodna politseyska entsiklopediya. U101. Vidp. red.
E. I. Moiseev. Yu. I. Rimarenko. V. Ya. Tatsiy. Yu. S. Shemshuchenko. T. IV. Kriminalno-pravovi, kriminologichni ta kriminalno-vikonavchi zasadi politseyskoi diyalnosti. [International Police Encyclopedia]. Kyiv. Atika Publ. 750 p. 3. Anisimkov V. M. Kriminalnaya subkultura i ee neytralizatsiya v ispravitelnykh uchrezhdeniyakh Rossii. avtoref. dis. d-ra yurid. nauk. spets. 12.00.08. ugolovnoe pravo i kriminologiya. ugolovno-ispolnitelnoe pravo. [ Criminal subculture and its neutralization in Russian correctional institutions]. Saratov. Saratovskaya gosud. akademiya prava Publ. 1998. P. 44. 4. Inshakov S. M. Kriminologiya. Uchebnik. S. M. Inshakov. [ Criminology]. Moskva. Yurisprudentsiya Publ. 2000. 131 p. 5. Podguretskiy A. Ocherk sotsiologii prava. [Essay on the Sociology of Law]. Moskva. Yurist Publ. 1974. 54 p. 6. Khokhryakov G. V. Kriminologiya. Uchebnik. otv. red. [Criminology]. Moskva. Yurist Publ. 1999. 142 p. 7. Matskevich I. M. Kriminalnaya subkultura. [ Criminal subculture]. Rossiyskoe pravo Publ. 2005. Available at: http://studopedia.org/10-166561.html 8. Kriminologiya. Uchebnik pod red. A. I. Dolgovoy. [Criminology]. Moskva. Infra-M-Norma Publ. 1997. 610p. 9. Kurs kriminologii. Osobliva chastina. za red. O. M. Dzhuzhi.[ Course of criminology]. Kyiv. Yurinkom Inter Publ. 2004. 34 p. 10. Matskevich I. M. Portrety znamenitykh prestupnikov. [ Portraits of famous criminals]. Moskva. Poligraf OPT Publ. 2005. pp. 15-16. 11. Pirozhkov V. F. Ispravitelno-trudovaya psikhologiya. Trudy Akademii MVD SSSR. [ Corrective Labor Psychology]. Moskva. 1974. pp. 248-251. 12. Milyanenkov L. A. Po tu storonu zakona. Entsiklopediya prestupnogo mira. [On the other side of the law: the encyclopedia of the criminal the world].SPb Publ. 1992. pp. 49-50. 13. Antonyan Yu. M., Borodin S. V. Prestupnoe povedenie i psikhicheskie anomalii. [Criminal behavior and mental anomalies] .Moskva. Spark Publ. 1998. 56 p. 14. Vodolazhskiy B. F., Zakoni. B. F. Prestupnye gruppirovki. Ikh obychai. Traditsii. [Criminal groups. Their customs, traditions, laws]. Omsk. Proshloe i nastoyashchee Publ. 1979. pp. 2761. 15. Pirozhkov V. F. Zakony prestupnogo mira molodezhi.. [The laws of the criminal world of youth]. Tver. 1994. 12 p. 16. Yuridichna psikhologiya. Pidruchnik. D. O. Aleksandrov. V. G. Androsyuk. L. I. Kazmirenko ta in. Za zag. red. L. I. Kazmirenko. E. M. Moiseeva. Vid. 2-ge. doopr. i dop. [Legal psychology]. Kyiv. KNT Publ. 2008. pp. 18.
Дата надходження: 25.10.2017р.
