CC BY
16
Retaliatory Mechanisms
in Biosystems
ésl ' ' ь
л
X
Regulatory Mechanisms
in
Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(2), 252-258 doi: 10.15421/021739
Correction of vaginal dysbiosis in mice caused by a film-forming strain Staphylococcus aureus, using bacteriophages and probiotics
E. S. Vorobey, O. S. Voronkova, A. I. Vinnikov
Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
Article info
Received 28.03.2017 Received in revised form
27.04.2017 Accepted29.04.2017
Oles Honchar Dnipro National University, Gagarin Ave., 72, Dnipro, 49010, Ukraine. Tel.: +38-056-760-85-14. E-mail:
Elizavetavorobey89@gmail com
Vorobey, E. S., Voronkova, O. S., & Vinnikov, A I (2017). Correction of vaginal dysbiosis in mice caused by a film-forming strain Staphylococcus aureus, using bacteriophages and probiotics. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 252-258. doi:10.15421/021739
The complex use of bacteriophages and probiotics is a promising trend in improving prevention and treatment of gynecological lesions. Our study of their influence on the microflora was performed on the model of vaginal dysbiosis of white laboratory mice induced by introduction of a filmforming strain of Staphylococcus aureus. For correction of dysbiosis, staphylococcal bacteriophage liquid, probacteriophage polyvalent, intesti-bacteriophage liquid and probiotic "Vahilak" were used. For the identification of the microflora of the reproductive tract, samples of biological material from the vagina were obtained by sterile cotton swab and plated on nutrient media to determine the nature and extent of growth of the cultures. The maximal effect was found to occur with the correctional complex "bacteriophage staphylococcal liquid - vahilak" that led to decrease of total microbial number to 4.77 x 104 CFU/ml and to the restoration of the ratio of aerobic to anaerobic bacteria 1 : 52 when indicators of the norm were 4,69 x 104 CFU/ml and 1 : 52. In this case, 24 hours after the last injection of the preparations the amount of microaerophilic and anaerobic lactobacilli had increased by 20.8 and 2.1 times respectively. The frequency of isolation of microaerophilic lactobacilli increased to 100%, and anaerobic - up to 70%. Also the number of staphylococci, streptococci, enterococci, bacilli and enterobacteria decreased by 30.1, 1.1, 1.5, 2.2 and 11.8 times respectively. Also, there was a decrease in the detection rate of enterococci, micrococci and enterobacteria by 10% and bacilli by 20% compared to the control dysbiosis. The number of anaerobic bacteria also underwent significant changes. Thus, the number of fusobacteria decreased by 33.2 times, peptococci - 2.3, peptostreptococci - 6.6 and Bacteroides - 7.9 times, which is almost consistent with indicators of the norm. In addition, the frequency of detection of peptostreptococci decreased by 10%. Therefore, it can be concluded that medical bacteriophages are active against lesions caused by able to film-forming staphylococci, in vivo, so they are appropriate to use in medical practice both independently and in combination with other agents.
Keywords: reproductive tract; biofilm; staphylococci; phage; vahilak; microflora
Корекщя дисбюзу шхви мишей, викликаного плiвкотвiрним штамом Staphylococcus aureus, за допомогою бактертфапв i пробттиюв
С. С. Воробей, О. С. Воронкова, А. I. В1ншков
Днтровський нацюнальний утверситет iMem Олеся Гончара, Днтро, Укра'ша
Найкращий корекцшний ефект пщ час вщновлення мжрофлори репродуктивного шляху спостершали для комплексу «бакгерюфаг стафшококовий рщкий - вагшак»: показане максимальне зниження загального м^обного числа до 4,77 х 104 КУО/мл 1 в1дновлення сшввщношення юлькосп аеробiв : анаеробiв до 1 : 52 за показниюв норми 4,69 х 104 КУО/мл та 1 : 52. При цьому через 24 год. шсля останнього введення препарапв юльюсть м^оаерофшьних i анаеробних лактобацил зросла у 20,8 та 2,1 раза вщповщно. Частота видшення м^оаерофшьних лактобацил зб^шилася до 100%, а анаеробних - до 70%. Визначено зменшення юлькосп стафшокоюв, стрептокоюв, ентерокоюв, бацил i ентеробактерш у 30,1, 1,1, 1,5, 2,2 та 11,8 раза вщповщно. Також спостершали зменшення частоти виявлення ентерокоюв, м^окоюв та ентеробактерш на 10%, а бацил - на 20% га^вняно з контролем дисбюзу. Юльюсть анаеробних бактерш також зазнала значних змш. Юльюсть фузобактерш зменшилася у 33,2 раза, пептокоюв - у 2,3, пептострептокоюв - у 6,6, а бактеродав - у 7,9 раза з досягненням значень норми. Спостершали зменшення частоти виявлення пептострептокоюв на 10%. Можна зробити висновок, що використання л^вальних препарапв бактерюфаггв у поеднанш з пробютиками, яю можуть впливати i на резистентш до антибютиюв штами бактерш, - перспективний напрям удосконалення профшактики та корекцц дисбiотичних станiв рiзних бiотопiв органiзму людини, у тому чи^ репродуктивного тракту.
Ключов1 слова: репродуктивний тракт; бiоплiвка; стафшокок; фаг; вагшак; мiкрофлора
Вступ
За ф!зюлопчно! норми жзночий оргатзм контактуе з тися-чами видв MÍKpo6ÍB, перебуваючи з ними в симбютичних вщ-носинах. За впливу ендогенних i екзогенних факторiв вщбува-еться постшна змша мiкробiоти вагшального бютопу, що спри-чиняе порушення складу нормально1 мжрофлори. Зменшення кшькосп лактобацил i збiльшення анаеробних представниив мжрофлори трактуеться як дисбiоз (Algbuii et al., 2015; Machado and Cerca, 2015). Дисбюз пiхви можна розглядати як початковий етап формування шфекцшного процесу з розвитком запально! реакци локального або системного характеру.
Значну небезпеку в гшекологи (у зв'язку зi швидким набуттям антибютикорезистентносп та пщвищенням патогенного потенциалу) являють аеробнi представники факультативно! та транзиторно! флори вагшального бюценозу, зокрема, бактерй роду Staphylococcus. За глибоких дисбiотичних розла-дiв на тл масивно! антибютикотерши золотистий стафшокок найчастше стае збудником ендогенних шфекцш практично будь-яко! локалiзацii, як самостшно, так i в асощаци з шшими потенцтйними патогенами. Збiльшення кшькосп стафiлококiв у склад мiкробiоти тхви - головний фактор, що зумовлюе при-гнiчення розвитку представниив нормально! мжрофлори цього бiотопу, зокрема лактобацил.
Вщповщно до сучасних даних, ключову роль у патогенезi дисбактерiозу репродуктивного тракту вщграе утворення бак-тершми бiоплiвок - стшких бактерiальних асощацш, що являють собою ушверсальний механiзм формування резистентно-стi бактерш до рiзних лжувальних препаратв (Hoiby, 2011; Swidsinski et al., 2013; Machado and Cerca, 2015; Muzny and Schwebke, 2015). Стафшокоиж бюшпвки на слизовш оболонщ пiхви блокують запальну вiдповiдь, знижують активнiсть i^ty-ноципв, що дозволяе бактермм досягати високих концентра-цш (Verstraelen and Swidsinski, 2013), створюють усталенi па-тологiчнi бiоценози пгхви. Вони збершають жштездаттсть мiкроорганiзмiв за концентраций перекису водню та молочно! кислоти у 4-8 разiв вищих, нiж mотрiбно для пригнiчення окремих бактерш поза плiвками (Berezovskaya et al., 2013). Саме стафшококи найчастше виступають у ролi iнiцiаторiв бiоплiвкового процесу, готуючи Грунт для шших мжробгв. Отже, саме тому вони обранi для створення експериментально! моделi дисбiозу вагшального бютопу.
Традицшна антимжробна терапы не усувае основно! причини розвитку патологи - дисбютичних розладв у вагшальнш екосистемi. Iснуючi методи медикаментозно! терат! уражень статево! системи iз застосуванням етiотропних антибаш^аль-них препарата викликають синдром шунно! недостатносп, що характеризуеться порушенням гуморального та клпинного iмунiтету, синтезу комшонентiв комплементу, вщсуттстю або зниженням активносп цитотоксичних лшфоципв i макрофагiв. Результати розвитку цього синдрому та утворення стафшоко-ками бюгтвок - тривала шерсистенцiя збудника, часп рецедиви захворювання, можливосп подальших заражень шфекцшними агентами шшо! природа, оскшьки вiдновлення !мунного статусу та нормалзапш мiкробiоценозу вщбуваеться в недостатньому о6сяз! та темпт або не вщбуваеться зовам (Romling and Balsalo-bre, 2012). Крш того, антибютики знижують колотзацшну ре-зистеттсть гпхви, збшьшують прониктсть слизово! оболонки, сприяючи тим самим проникненню умовно-патогенних мжро-органiзмiв у кров'яне русло, внутршт органи та розвитку вто-ринного вогнища шфекцп та алерпзацп органiзму.
Отже, терапы антибактерiальними препаратами викликае дестабтзацто вагшально! екосистеми, внаслщок чого вщбува-еться рiзке зниження кшькюних i якюних характеристик нормально! синерпдно! мжрофлори, збiльшення рН вагшального секрету, тобто створюються умови для масового розмноження умовно-патогенно! мжрофлори (Machado et al., 2016). Тому актуальносп набувае пошук нових методв i альтернативних анIибiотикам препаратв для корекцй дисбюзу репродуктивного
тракту. Найефективн™ та перспективнi в цьому ceHci лжу-вальнi препарати бактерiофагiв. Зпдао з результатами сучасних дослщжень, препарати бактерiофагiв чинять значний ефект у бiльшостi випадюв, нерiдко стаючи засобом вибору (Abedon, 2016; Motlagh et al., 2016).
Стафiлококовi бактерюфаги, дiя яких спрямована безпосе-редньо на клiтини стафiлококiв, не впливають на пул вагшаль-них лактобацил, що вщграе головну роль у виборi антимжроб-них засобiв для корекцй дисбютичних станв (Algburi et al., 2015). Вони здатт проникати всередину бактерiальних бiоплiвок i уражати клiтини в 1х складi (Deghorain and Van Melderen, 2012; Lungren et al., 2013; Yilmaz et al., 2013; Alves et al., 2014). Для цього фаги виробляють депол!мерази, здатн руйнувати мат-рикс бiоплiвок (Abedon, 2015; Chan and Abedon, 2015). Окрiм лгтично1 до, бактерiофаги стимулюють фактори специф!чного та неспециф!чного iмунного захисту: активують фагоцитоз, ак-тивнiсть нейтрофiлiв, тдвищують ргвень Т-л!мфоцит1в, що по-переджае хротзацто запального процесу та його рецидиву-вання (Stepanova and Gevorkyan, 2015).
Пробютики, у свою чергу, знижують ризик розвитку гаст-роштестинальних розладв, викликаних антибiотикотерапiею, шщтоють вщновлення мжробюценозу та шших порушених фiзiологiчних процесгв в органiзмi. Механiзм впливу пробю-тикгв на слизову пiхви мае багатофакторний характер i зумов-лений продукцию молочно1 кислоти, бактерицидних речовин (антимiкробних пептидiв або бактерiоцинiв) i перекису водню, модифжащею !мунно1 вщповщ (синтез IgA i протизапальних цитоюшв), синтезом специфiчних молекул, здатних знижувати вiрулентнiсть патогенiв, та низкою шших факторiв (Borges et al., 2014).
Отже, окреме використання лiкувальних бактерюфагш та пробiотикiв, якi можуть впливати на резистентнi до антибю-тикгв штами бактерш, стало перспективним напрямом в удос-коналеннi профiлактики та лжувант уражень, у тому чист репродуктивного тракту.
Тому мета гце! статп - розробити схему корекцй дисбюзш за участ! пробютикш i фаггв на моделi експериментального дисбiозу пгхви 6!лих лабораторних мишей, створенгй шляхом гнтраваггнального уведення суспензш кл!тин пл!вкотв!рного штаму S. aureus.
MaTepiai i методи досл1джень
Дослщження проводили на 6!лих лабораторних мишах !з вiварiю Днгпровського национального утверситету iменi Олеся Гончара. Вщбирали самиць вгком 18-24 тижш та вагою 1822 г. Тварин розпод!ляли на групи випадковим чином залежно в!д потреб експерименту, початкова чисельнiсть кожно1 групи становила 9-10 особин.
Для визначення складу мжрофлори репродуктивного тракту мишей бюлопчний мат^ал вiдбирали з пгхви стерильними ватними тампонами. 1з тампонiв проводили змив у 1 мл стерильного розчину натргю хлориду (0,5%) та висшали отриману суспензгю по 50 мкл на живильн! середовища. За необхiдностi культивування проводили в ексикатор! за зниженого парциального тиску О2. Культивування анаеробгв проводили в анаеро-стат!, заповненому шертним газом.
1дентиф1кац!ю бактергй проводили з використанням стан-дартних методик (Order of MoH USSR №535, 1985). Культури 1дентиф!кували за результатами вивчення морфолог!чних, тинктор!альних та ф!з!олого-б!ох!м!чних ознак.
Для створення дисб!озу досл!дним тваринам !нтраваг1наль-но вводили 50 мкл суспензи добово1 культури пл!вкотв!рного штаму стафшококу, що м!стила 1 х 109 КУО/мл. Контрольний вис!в проводили через 24 год. пгсля зараження та через 10 д!б, визначаючи зм!ни складу м!крофлори. Загальна кшькють мишей !з дисб!озом становила 68 особин.
Для корекцй дисбюзу використовували лгкувальн! препарати: бактерюфаг стаф!лококовий р!дкий, пгобактер!офаг пол!-
валентний та шгестъбактерюфаг рщкий (НПО «Микроген», РФ) i пробютичний препарат «Вагшак» (Ядран, Хорватiя). Препарати вводили штравагшально по 50 мкл протягом 10 доб. Контрольне висiвання проводили через добу тсля останнього введення препарату i ще через 10 та 20 доб, вiдстежуючи динамiку змш.
Bei дослщи на тваринах проводили вщповщно до норм, установлених Законом Украши №3447-IV «Про захист тварин вiд жорстокого поводження» та прийнятих у Свропейськш конвенцй i3 захисту хребетних тварин, що використовуються для експериментальних цшей (Law of Ukraine №3447-IV, 2006; European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for Experimental and Other Scientific Purposes, 1986).
Статистичну обробку отриманих результата здойснювали, розраховуючи середне значення та стандартну похибку з вико-ристанням програми Origin Lab Pro 7.0 (OriginLab Corporation, USA). Дослжрними вважали вiдмiнностi за P < 0,05.
Результати
Перед створенням експериментальжд моделi дисбiозу пiхви мишей, викликаного введенням плiвкотвiрного штаму золотистого стафшокока, провели вивчення складу шдигеннм мiкробiоти здорових тварин для подальшого порiвняння з ним показнимв дисбiозу.
Серед здорових мишей (контрольна група з 10 особин) ви-являли мiкроаерофiльних Lactobacillus, Staphylococcus i Streptococcus у 100,0% дослщних тварин. Частота виявлення Entero-coccus становила 30,0%, Micrococcus - 10,0%, Bacillus - 10,0%, представниюв родини Enterobacteriaceae - 10,0% та роду Gardnerella - 30,0%. Серед анаеробних бактерш Fusobacterium i Bacteroi-des виявляли у 100% дослпджених тварин, Peptococcus - у 70,0%, Peptostreptococcus - у 60,0%, анаероби Lactobacillus - у 70,0%о.
Що стосуеться кшькюних показникiв вмсту бактерiй у складi нормофлори пахви мишей, серед факультативних ана-еробiв домiнувати стали представники роду Streptococcus i мжроаерофшьи Lactobacillus (2,60 ± 1,28 та 2,29 ± 1,46 lgKyO/мл вiдповiдно). Кiлькiсть бактерiй родов Staphylococcus, Enterococ-
cus, Micrococcus i Gardnerella коливалися на приблизно одна-ковому piBHi та становила 1,85 ± 1,17 lgKyO/мл для стафшокомв, 1,80 ± 1,18 lgKYO/мл для ентерокомв, 1,78 lgKyO/мл для мжро-коыв та 1,82 ± 1,18 - для гарднерел. Юлькить бактерш роду Bacillus i представниюв родини Enterobacteriaceae сягала мнмаль-ного р^вня (1,0 та 1,3 lgKyO/мл вдадащно). Kiлькiсть облншно-анаеробних бактерш була значно большою. Так, кшькютъ бактерий роду Fusobacterium склала 3,16 ± 2,38, роду Peptococcus - 4,09 ± 3,30, роду Peptostreptococcus - 3,90 ± 2,53, роду Bactemides - 3,71 ± 2,45, а анаеробних Lactobacillus - 4,28 ± 3,34 lgKYO/мл.
У склада мкрофлори пiхви мишей переважали облггатт анаероби. Вщношення кiлькостi аеробгв до анаеробгв складало 1 : 52. Загальне мжробне число становило 4,69 х 104 КУО/мл.
На наступному етапi нашого дослщження проводили моде-лювання дисбiозу п^хви мишей шляхом штравагшального введення плiвкотвipного штаму S. aureus. Змши складу мкрофлори визначали через 24 год. та 10 доб пiсля введення.
Через 24 години пiсля зараження встановили, що частота виявлення мжроаерофшьних Lactobacillus знизилася до 64,7%, тодо як представники родов Enterococcus, Micrococcus, Bacillus, Gardnerella та представнимв родини Enterobacteriaceae виявляли з бшьшою частотою (39,7%, 23,5%, 23,5%, 25,0% та 20,6% вщповщно). Серед анаеробних бактерш також зареестровано змши частоти виявлення: бактери роду Peptococcus виявляли у 75,0% дослщжених тварин, роду Peptostreptococcus - у 70,6%, а анаеробт Lactobacillus - у 48,5% поргвняно з контролем норми мткрофлори тхви мишей.
Змшилася також ильюсть виявлених бактерш майже всiх зазначених мiкpооpганiзмiв (табл. 1). Так, кшькють Lactobacillus, як мiкpоаеpофiльних так i анаеробних, знизилася в 3,8 та 4,0 раза поргвняно iз контролем вщповщно. Kiлькiстъ Staphylococcus збшьшилася у 27,1 раза, Bacillus - у 7,3, представникТв родини Enterobacteriaceae - у 14,0, Fusobacterium - у 41,2, Pep-tococcus - у 4,2, Peptostreptococcus - у 6,3 та Bacteroides - у 12,5 раза. Як i у контроле переважали облiгатнi анаероби. Вщно-шення кшькосп аеpобiв до анаеpобiв складало 1 : 77. Загальне мжробне число зросло у 5,2 раза та становило 2,34 х 105 КУО/мл.
Таблиця 1
Мжрофлора пхви пiд час моделювання дисбюзу шляхом уведення клiтин плiвкотвiрного штаму S. aureus через 1 добу та 10 доб тсля введення (lgKyO/мл, х ± SD)
Мжрооргатзми
факультативно-анаеробш та аеробнi бактерц
облiгатно-анаеробнi бактерц
Групи тварин
t
'IS
à
3
S s С cu £
ct -о oc toc f 8
o & &
£
43 ¡3
на!
Контроль норми, 2,29 ± 1,85 ± 2,60 ± 1,80 ± 1,78° 1,00° 1,30° 1,82 ± 3,16 ± 4,09 ± 3,90 ± 3,71 ± 4,28 ±
n = 10 1,46 1,17 1,28 1,18 1,18 2,38 3,30 2,53 2,45 3,34
Дисбюз, через 1 добу 1,71 ± 3,28 ± 2,67 ± 2,01 ± 1,74 ± 1,86 ± 2,45 ± 1,92 ± 4,78 ± 4,71 ± 4,70 ± 4,81 ± 3,68 ±
n = 68 1,10* 2,49* 1,68 1,28 1,01 1,05* 1,36* 1,13* 3,45* 3,41* 3,43* 3,45* 2,45*
Дисбюз, через 10 д1б 1,07 ± 3,36 ± 2,66 ± 2,02 ± 1,74 ± 1,83 ± 2,39 ± 1,91 ± 4,86 ± 4,80 ± 4,79 ± 4,88 ± 3,60 ±
n = 68 0,58* 2,36* 1,46 1,26 1,03 1,16* 1,30* 1,04 3,40* 3,38* 3,41* 3,40* 2,46*
Примтки: * - статистично достовiрна рiзниця P < 0,05 вщносно контролю норми; ° - данi, отриманi для одта тварини
Наступне висiвання проводили на десяту добу пiсля шфь кування. Встановили зменшення частоти виявлення мжроаерофшьних Lactobacillus на 20,6% пор1вняно з показниками пер-шоï доби дисбiозу. Змiни частоти виявлення шших мжроорга-нiзмiв коливалися у межах 1,0-5,9%. Також дослщили кшьюс-нi змiни складу мiкрофлори пхви мишей. Kiлькiсть мжроаеро-фiльних лактобацил знизилася до 1,07 ± 0,58 lgKyO/мл, анаеробних лактобацил до 3,60 ± 2,46 lgKyO/мл, у той час як кшькють стафiлококiв зросла до 3,36 ± 2,36 lgKyO/мл. Biдношення кiлькостi аеробiв до анаеробiв також змшилося та склало 1 : 83. Загальне мжробне число зросло до 2,79 х 105 КУО/мл за раху-нок збiльшення кiлькостi анаеробних бактерш.
На десяту добу встановили певний баланс у склад мжро-флори пiхви: кшькють мжрооргатзм]в коливалася в межах
статистично! похибки. Встановили суттеве збiльшення кшько-CTi представникiв умовно-патогенно! флори, зокрема стафшо-кокв та ентеробактерiй, що свщчить про !х домiнування серед аеробних i факультативно-анаеробних бактерiй у складо мкрофлори пхви. У той же час вщбувалося зниження кiлькостi як мiкроаерофiльних, так i анаеробних Lactobacillus, що поряд 3i збiльшенням кiлькостi анаеробних мiкроорганiзмiв, яю колотзу-ють пiхву мишей, i спричинило значний зсув вiдношення кшькосп аеробiв до анаеробiв до значень, характерних для дисбiозу.
Для визначення ефективносп корекцп дисбюзу репродуктивного тракту проведено низку експериментв 3i впливу лжу-вальних препартв бактерiофагiв як окремо, так i в комбшацп з пробютичним препаратом «Вагшак». Ви^ання вагiнального вмсту проводили через 24 год., 10 та 20 доб тсля останнього
ввeдeння r^mpará. Вивчaючи вплив бaктepioфaгa cтaфiлoкoкo-вoгo piдкoгo Ra cтaн H^p^opn nixen мишeй джбюз^ виявили знaчнe змeншeння кiлькocтi cгaфiлoкoкiв - y 22,5 paзa чepeз дoбy пicля ocтaнньoгo ввeдeння пpeпapaтy (2,00 i 1,16 1;;КУО/мл) пopiвнянo з кoнтpoлeм диcбioзy (3,35 i 2,40 1;;КУО/мл). У пoдaль-шoмy кшькють cтaфiлoкoкiв дeщo зpocлa в мeжax cтaтиcтичнoï пoxибки. Змши кiлькocтi шший мiкpoopгaнiзмiв 6ули нeзнaч-ними. 4acwra виявлeння вcix дocлiджyвaниx бaктepiй зилиши-лacя нeзмiннoю. Зaгaльнe мiкpoбнe hhcto üpn ьдому змeншy-вaлocя з 2,80 x 105 дo 2,75 x 105 КУО/мл чepeз 24 год. mcM oc-тaнньoгo ввeдeння пpeпapaтy, дo 2,72 x 105 КУО/мл чepeз 10 дб тa дo 2,69 x 105 КУО/мл чepeз 20 дб. Спiввiднoшeння Emmcn aepo-6ib i aнaepoбiв cтaнoвилo 1 i 242, 1 i 240 тa 1 i 233 вщшвщш пopiвнянo з пoкaзникoм джбюзу 1 i 85.
Пiд чac вивчeння впливу iнтecтi-бaктepioфaгa piдкoгo вщ-мiчeнo змeншeння кiлькocтi cтaфiлoкoкiв y 24,5 paзa чepeз 24 гад. июля ocтaнньoгo ввeдeння пpeпapaтy. Haдaлi кiлькicть cтaфiлoкoкiв иpoдoвжyвaлa иoвiльнo знижyвaтиcя. Кiлькicть eнтepoкoкiв тaкoж змeншилacя y 1,3 paзa тa змeншyвaлacя i дaлi, иpичoмy, иoчинaючи з дecятoï дoби иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy, знизилacя тaкoж i чacтoтa ïx виявлeння нa 6,7%. Чacтoтa виявлeння eнгepoбaктepiй знизилacя дo 10,0% ж^няж) з иoкaзникoм диcбioзy 20,0%. npn цьoмy змeнши-лacя ïx кшькють y 7,8 paзa тa пpoдoвжyвaлa иoвiльнo змeншy-вaтиcя нa 10- тa 20-ту дoбy. Зaгaльнe мш^^те чиcлo змeншилocя дo 2,72 x 105 КУО/мл чepeз 24 год. пиля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy, 2,70 x 105 КУО/мл чepeз 10 дб тa дo 2,68 x 105 КУО/мл чepeз 20 дб. Сиiввiднoшeння кiлькocтi aepo6ib i aнaepoбiв cтaнoвилo 1 i 310, 1 i 318 ти 1 i 322 вщшвщш.
Зacтocyвaння moбaктepioфaгa викликaлo змeншeння кiлькocтi cтaфiлoкoкiв y 24,2 paзa чepeз 24 гoд. пкля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy, нaдaлi ïx кшькють иpoдoвжyвaлa змeншy-вaтиcя. Кшькють cтpeпroкoкiв знизилиcя в 1,2 paзa иopiвнянo з кoнтpoлeм диcбioзy дo иoкaзникiв нopми тa ни 20-ту Дoбy жи-дaлa 2,59 i 1,40 1;КУО/мл. Кiлькicть eнтepoкoкiв тaкoж знизи-лacя y 1,3 paзa чepeз дoбy иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy тa иpoдoвжyвaлa знижyвaтиcя дaлi. Чacтoтa ïx виявлeння зни-зилacя Ka 6,7%. Чepeз 24 гад. знизилacя тaкoж кiлькicть emepo-бaктepiй (y 3,4 paзa) тa иpoдoвжyвaлa знижyвaтиcя дат (y 5,9 paзa нa 20-ту дoбy иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy). Чacтoтa виявлeння eнтepoбaктepiй тaкoж змeншилacя нa 8,9%. Зигиль-нe мiкpoбнe чиcлo змeншилocя дo 2,73 x 105 КУО/мл чepeз 24 гoд. иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy, 2,67 x 105 КУО/мл чepeз 10 дб i дo 2,63 x 105 КУО/мл чepeз 20 дб. Сmввiднoшeн-ня кiлькocтi aepoбiв дo aнaepoбiв cтaнoвилo 1 i 314, 1 i 316 тa 1 i 324 вщшвщш.
У нaшиx дocлiджeнняx иiдгвepджeнo, щo caмocтiйнe виюэ-pиcтaння aнтибaктepiaльниx зacoбiв (бaктepioфaгiв) ж зaбeзиe-чуе иoвнoгo вiднoвлeння мину вaгiнaльнoï мiкpoфлopи дo rnop-мaльниx иoкaзникiв, щo зaзнaчaють тaкoж iншi aвтopи (Car'kova, 2014; Malanchuk et al., 2016). Вiдбyвaетьcя лишe змeншeння кiлькocтi тиx yмoвнo-иaтoгeнниx бaктepiй, фиги иpoти який вxoдили дo жиду викopиcтaниx иpeиapaтiв.
Heвiд'емнa чacтинa ymimmï тepaпiï - зиключний eтaи лжу-вaння - вiднoвлeння мiкpoeкoлoгiï иixви iз зacтocyвaнням виг1-нaльниx rpoбioтикiв. Л^виння диcбioтичниx иopyшeнь oбoв'-язкoвo иoвиннe включити лiкapcькi зacoби, щo кopигyють як кiлькicний, тик i якюний cклaд мiкpoфлopи, тoбтo иpeиapaти иpoбioтичнoï дй (Ling et al., 2013).
Визничиючи вплив ни змoдeльoвaний диcбioз вaгiлaкy, cиocтepiгaли знaчнe збiльшeння кiлькocтi як мiкpoaepoфiль-rnx, тик i aнaepoбниx лaктoбaцил. Чepeз 24 гад. пиля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy ïx кiлькicть зpocлa y 7,1 ти 2,3 paзa вщ-иoвiднo, ни 10- ти 20-ту дэбу ïx кiлькicть иpoдoвжyвaлa збшь-шyвaтиcя. Пpи цьoмy тaкoж збiльшилacя чacтoтa ïx видiлeння дo 88,9% для мiкpoaepoфiльниx лaктoбaцил i дo 66,7% для arn-epoбниx ни 20-ту дэбу иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy. Кpiм тoгo, визничили змeншeння E^Mcri cтaфiлoкoкiв y 3,6 paзa чepeз 24 гoд. i иoдaльшe змeншeння y 7,5 paзa ни 20-ту
дэбу иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy. Кiлькicть eнтepoкo-кв змeншyвaлacя в 1,1 paзa, бицил - y 4,0, eнгepoбaктepiй - y 2,8, фyзoбaктepiй - y 3,6, - y 1,7, иeиrocтpeиroкoкiв -
y 2,6, a бaктepoïДiв - y 6,8 paзa. Ha 10- ти 20-ту дoбy иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy ïx кiлькicть иpoдoвжyвaлa rn-cтyиoвo змeншyвaтиcя. Тaкoж cиocтepiгaли змeншeння чacтoти виявлeння eнтepoкoкiв ни 6,7% ни 20-ту дoбy, мiкpoкoкiв - ни 18,9% чepeз 24 год, бицил - ни 18,9%, eнтepoбaктepiй - ни 8,9% чepeз 10 дiб. Слiд зaзнaчиги, щo кiлькicть i чacтoтa вивлeння cтpeптoкoкiв i бицил мaкcимaльнo тблизилжя да иoкaзникiв mip-ми. Зaгaльнe мш^йте чиcлo змeншилocя дo 1,02 x 105 КУО/мл чepeз 24 гoд. иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтy, 8,25 x 104 чepeз 10 дб i до 6,80 x 104 КУО/мл чepeз 20 дб. Сиiввiднoшeння кiлькocтi aepoбiв дo aнaepoбiв cгaнoвилo 1 i 68, 1 i 62 ти 1 i 63 вiдиoвiднo.
to6to тд чac викopиcтaння лишe пpoбioтичнoгo mpem-paтy зи 20 дб eкcиepимeнтy тaкoж нe вiдбyлocя иoвнoгo вщ-нoвлeння cтaнy мiкpoфлopи д5 иoкaзникiв нopми. Цe cвiдчить ^o нeдoцiльнicть ïx oкpeмoгo викopиcтaння для roperau дж-бioтичниx cтaнiв penpoдyктивнoгo тpaктy.
Кopeкцiю бyдь-якиx iнфeкцiйниx пpoцeciв нижньoгo вщдшу cтaтeвиx шляxiв нeoбxiднo poзглядaти з иoзицiй вчeння иpo бioцeнoзи. Сaмe тому в лкувинт диcбioтичниx иopyшeнь peиpo-дyктивнoгo tpa^ вижливий кoмилeкcний иiдxiд, щo включие нaявнicть двox eтaиiв (Ling et al., 2013) - пкля eлiмiнaцiï cœ-цифiчнoгo збудники нeoбxiднe вiднoвлeння бioцeнoзy иixви. Тiльки тикий iнтeгpoвaний иiдxiд зaбeзиeчyе eфeктивнicть лiкyвaння ти зaиoбiгaе peцидивaм зaиaльнoгo иpoцecy. Ha œp-шoмy eтaиi зи дoиoмoгoю cиcтeмниx ти мicцeвиx amибaктepi-aльниx иpeиapaтiв иpoвoдитьcя caнaцiя, мeтa œoï - eлiмiнaцiя cтpoгиx aнaepoбниx yмoвнo-иaтогeнниx бaктepiй. Heзвaжaючи ни виcoкy eфeктивнicть тaкoï тepaиiï, y 30-40% вжидюв вщ-мiчaетьcя poзвитoк peцидивiв бaктepiaльнoгo вaгiнoзy. Пoтiм ни дpyгoмy eтam иpoвoдитьcя вiднoвлeння нopмaльнoï мiкpo-флopи иixви. Тpaдицiйнa cxeмa лiкyвaння дoзвoляе швидкo ycyнyти cимитoми диcбioзy, тому щo aнтибaктepiaльнi иpeиa-paти иpигmчyють иaтогeннy ти yмoвнo-иaтoгeннy флopy. Однж диcбioтичнi иpoяви иpи цьoмy иocилюютьcя, ocкiльки oднo-чacнo вiдбyвaетьcя npигmчeння пулу лaктoбaцил, щo зyмoв-люе иoтeнцLювaння зaгaльниx иpoцeciв диcбaктepioзy (peu^rny) (Aguin et al., 2014).
Викopиcтaння кoмбiнaцiï иpeиapaтiв бaктepioфaгiв ти mpo-бioтичнoгo иpeиapaтy «Baiw»» для MpeE^ диcбioзiв иoкaзa-лo як бeзиoceдне знищeння yмoвнo-иaтoгeннoï мiкpoфлopи зи paxyнoк дiï фиги, тик i вiднoвлeння кiлькocтi iншиx иpeдcтaв-никiв мiкpoфлopи иixви дo иoкaзникiв нopми зи paxyнoк ama-гoнicтичнoï дiï лaктобaцил.
Кoмбiнoвaнe зacтоcyвaння бaктepioфaгa cтaфiлoкoкoвoгo pi^oro ти вaгiлaкy зyмoвилo cymEe збiльшeння кiлькocтi ти чacтoти виявлeння мiкpoaepoфiльниx i aнaepoбниx лaктобaцил. Чepeз 24 гад. пкля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтiв кiлькicть ïx зpocлa y 20,8 ти 2,1 paзa вiдпoвiднo, a ни 10- ти 20-ту д5бу иpo-дoвжyвaлa зpocтaти (тибл. 2). 4acTOra видiлeння мiкpoaepo-фiльниx лaктобaцил зpocлa дo 100% чepeз д5бу иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтiв, a aнaepoбниx - дo 70% ни 20-ту дoбy, щo вщ-шв1дае иoкaзникaм нopмoфлopи вaгiнaльнoгo бioтоиy. Титож ви-знaчeнo змeншeння кiлькocтi cтaфiлoкoкiв, cтpeитoкoкiв, eme-poкoкiв, бицил i eнтepoбaктepiй y 30,1, 1,1, 1,5, 2,2 ти 11,8 paзa вщшвщш чepeз дoбy иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтiв. Haдaлi ни 10- ти 20-ту дoбy иpoдoвжyвaлa знижyвaтиcя кшькють encepom^, бицил i eнтepoбaктepiй, мaкcимaльнo нибли-жaючиcь дo иoкaзникiв нopми. Пoкaзники iншиx иpeдcтaвни-юв вaгiнaльнoï мiкpoфлopи кoливaлиcя в мeжax cтaтиcтичнoï иoxибки. Тaкoж чepeз 24 год. пкля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиa-paтiв cиocтepiгaлocя змeншeння чacтоти виявлeння eнтepoкo-кiв, мiкpoкoкiв i eнтepoбaктepiй ни 10%, a бицил - ни 20% иopiвнянo з кoнтpoлeм диcбioзy.
Кiлькicть aнaepoбниx бaктepiй титож зaзнaлa знaчниx зм1н. Кiлькicть фyзoбaктepiй змeншилacя y 33,2 paзa чepeз 24 гoд. иicля ocтaнньoгo ввeдeння иpeиapaтiв, иerтoкoкiв - y 2,3 paзa,
пептострептокоюв - у 6,6 раза, а бактерощв - у 7,9 раза, що практично вщповщало показникам норми. На 10- та 20-ту добу продовжилося поступове зменшення кшькосп цих бактерш пор1вняно з контролем дисбюзу. Також спостерггали зменшення частоти виявлення пептострептокоюв на 10%.
При цьому загальне мжробне число зменшилося до 5,81 х 104 КУО/мл через 24 год. пюля останнього введення препарат, до 5,25 х 104 через 10 д1б та до 4,77 х 104 КУО/мл через 20 д1б, що наближувалося до показника норми (4,69 х 104 КУО/мл). Сшввщ-ношення кшькосп аероб1в до анаероб1в також зсувалося у бж норми та становило 1 : 59, 1 : 57 та 1 : 52 вщповщно поршняно з контролем норми (1 : 52).
1нтестьбактерюфаг рщкий у комплека з вагшаком також викликав змши кшьюсних показниюв складу мжрофлори за дисбюзу до показниюв норми. Кшькють мжроаерофшьних [ анаеробних лактобацил зросла через 24 год. тсля останнього введення препарапв у 16,6 та 2,2 раза вщповщно пор1вняно з
показником дисбюзу, а на 10- та 20-ту добу 1х кшькють про-довжувала збшьшуватися (табл. 3). Також зросла частота 1х вид1лення. Через добу частота виявлення мжроаерофшьних лактобацил сягнула свого максимуму (100%). На цьому етат частота вивлення анаеробних лактобацил зросла на 20%, а на 20-ту добу - на 26,7% поршняно з контролем дисбюзу.
Кшьюсть шших бактерш (як аеробних [ факультативно-анаеробних, так [ анаеробних) значно знизилася. Через добу шсля останнього введення препарапв кшьюсть стафшокоюв зменшилася у 25,9 раза, кшькють стрептокоюв [ гарднерел - у 1,1, ентерокоив - у 1,5, бацил - у 3,3, ентеробактерш - у 7,8 раза, тод як кшькють мжрокоюв зросла в 1,3 раза. У подальшому на 10- та 20-ту добу спостерггали поступове зменшення кшькосп вказаних бактерш. Що стосуеться частоти виявлення цих мжроор-гатзмзв у склад вагшально! мжрофлори, встановили зменшення ентерокок1в [ ентеробактерш на 10%, хоча на 20-ту добу для ентеробактерш цей показник вщновився до р1вня дисбюзу.
Таблиця 2
Мжрофлора пхви тд час корекци дисбюзу, викликаного введенням пл1вкотв1рного штаму S. aureus, за допомогою бактерюфага стафшококового рщкого окремо та у комплека з вагшаком через 20 дб тсля ix уведення (lgKyO/мл, х ± SD)
_М^ооргатзми_
факультативно-анаеробн1 та аеробн мжрооргашзми | анаеробн мжрооргаЩзми
Групи тварин мiкроаерофiлы Lactobacillus Staphylococcus Streptococcus Enterococcus Micrococcus Bacillus Entero-bacteriaceae Gardnerella Fusobacterium Peptococcus Peptostrepto-coccus Bacteroides Анаеробш Lactobacillus
Контроль норми, 2,29 ± 1,85 ± 2,60 ± 1,80 ± 1,78° 1,00° 1,30° 1,82 ± 3,16 ± 4,09 ± 3,90 ± 3,71 ± 4,28 ±
п = 10 1,46 1,17 1,28 1,18 1,18 2,38 3,30 2,53 2,45 3,34
Контроль дисбюзу, 1,00 3,35 ± 2,66 ± 2,03 ± 1,73 ± 1,82 ± 2,37 ± 1,92 ± 4,86 ± 4,80 ± 4,79 ± 4,88 ± 3,62 ±
п = 10 2,40 1,49 1,28 1,18 0,76 1,54 0,76 3,48 3,36 3,46 3,36 2,54
Бактерюфаг стафшококовий 1,45 ± 2,01 ± 2,64 ± 2,04 ± 1,74 ± 1,81 ± 2,41° 1,94 ± 4,85 ± 4,78 ± 4,77 ± 4,87 ± 3,63 ±
рщкий, п = 9 0,92* 1,21* 1,41 1,23 0,85 0,85 1,18 3,30 3,26 3,30 3,43 2,46
Вагшак, 1,96 ± 2,47 ± 2,60 ± 1,92 ± 1,78° 1,00° 1,78° 1,88 ± 3,99 ± 4,44 ± 3,98 ± 3,93 ± 4,05 ±
п = 9 1,26* 1,66* 1,54 1,18 0,85 2,61* 3,49 2,62* 2,62* 3,48
Бактерюфаг стафшококовий 2,29 ± 1,88 ± 2,60 ± 1,81 ± 1,85° 1,00° 1,00° 1,88 ± 3,20 ± 4,10 ± 3,90 ± 3,77 ± 4,27 ±
рщкий + ваriлак, п = 10 1,46* 1,03* 1,46 0,85 0,85 2,41* 3,34* 2,41* 2,48* 3,49*
Примтки: див. табл. 1.
Таблиця 3
Мжрофлора тхви тд час корекци дисбюзу, викликаного введенням плшкоттрного штаму S. aureus, за допомогою штесп-бактерюфага рщкого окремо та в комплека з вагшаком через 20 дб пюля ix уведення (lgKyO/мл, х ± SD)
М^ооргаЩзми
факультативно-анаеробн1 та аеробн мжрооргаЩзми
анаеробн мжрооргаЩзми
Групи тварин
&,
Sä
О
о
s
t
о <4
'IS
m iu ri s cu to-pt
te ct oc trep
a b toc st to
so pte pt e P
uF P
"¡8 S
Sä S % ^
Контроль норми, 2,29 ± 1,85 ± 2,60 ± 1,80 ± 1,78° 1,00° 1,30° 1,82 ± 3,16 ± 4,09 ± 3,90 ± 3,71 ± 4,28 ±
п = 10 1,46 1,17 1,28 1,18 1,18 2,38 3,30 2,53 2,45 3,34
Контроль дисбюзу, 1,00 3,35 ± 2,66 ± 2,03 ± 1,73 ± 1,82 ± 2,37 ± 1,92 ± 4,86 ± 4,80 ± 4,79 ± 4,88 ± 3,62 ±
п = 10 2,40 1,49 1,28 1,18 0,76 1,54 0,76 3,48 3,36 3,46 3,36 2,54
¡нтесп-бактерюфаг рщкий, 1,40 ± 1,93 ± 2,65 ± 1,87 ± 1,74 ± 1,73 ± 1,30° 1,86 ± 4,85 ± 4,79 ± 4,77 ± 4,86 ± 3,62 ±
п = 9 0,76* 1,12* 1,48 0,76 0,85 0,76 0,85 3,45 3,34 3,28 3,40 2,41
Вагшак, 1,96 ± 2,47 ± 2,60 ± 1,92 ± 1,78° 1,00° 1,78° 1,88 ± 3,99 ± 4,44 ± 3,98 ± 3,93 ± 4,05 ±
п = 9 1,26* 1,66* 1,54 1,18 0,85 2,61* 3,49 2,62* 2,62* 3,48
¡нтесп-бактерюфаг рщкий + 2,26 ± 1,88 ± 2,60 ± 1,82 ± 1,78° 1,00° 1,00° 1,87 ± 3,23 ± 4,14 ± 3,90 ± 3,71 ± 4,28 ±
вагшак, п = 9 1,41* 1,26* 1,49 1,18 1,18 2,40* 3,41* 2,46* 2,48* 3,45*
Примтка: див. табл. 1.
Кшькють фузобактерш через 24 год. тсля останнього введення препарапв зменшилася у 30,4, пепгококш - у 2,0, пептострептокоюв - у 6,81, а бактеро1дв - у 9,3 раза. Надал1 тривало зменшення кшькосп цих бактерш практично до показникв норми. Також визначали зменшення частоти виявлення пепто-ков1в на 10% через 24 год. тсля останнього введення препаратов та на 20% - на 10- та 20-ту добу.
При цьому загальне мжробне число зменшилося до 6,06 х 104 КУО/мл через 24 год. тсля останнього введення препарату,
до 5,64 х 104 КУО/мл через 10 дб та до 4,85 х 104 КУО/мл через 20 дб, що наближалося до показника норми (4,69 х 104 КУО/мл). Спгвв1дношення кшькосп аероб1в до анаероб1в становило 1 : 64, 1 : 61 та 1 : 54 вщповщно пор1вняно з контролем норми (1 : 52).
Пгд час застосування пюбактерюфага пол1валентного та вагшаку спостерггали збшьшення кшькосп мжроаерофшьних i анаеробних лактобацил у 20,3 та 2,3 раза вщповщно через добу пиля останнього введення препарапв. У подальшому на 10- та 20-ту добу спостершали поступове збшьшення кшькосп ана-
еробних лактобацил i незначне зменшення мжроаерофшьних (табл. 4). При цьому частота видшення зросла в обох випадках i на 20-ту добу становила 100% для мжроаерофшьних лактобацил i 70% для анаеробних.
Визначено зменшення кшькосп стафшокоюв, стрептоко-кв, ентерокоыв, бацил, ентеробактерш та гарднерел: у 28,2, 1,1, 1,4, 3,3, 23,5 та 1,1 раза вщповщно через 24 год. тсля останнього введення препарата. У подальшому кшькють ïх про-довжувала поступово знижуватися порiвняно з контролем дисбюзу. Кшькють анаеробних бактерш також знизилася. Кшькють фузобактерш зменшилася у 13,2 раза через добу пюля останнього введення препарата, пептококв - у 2,0, пепто-
стрептокоив - у 6,6, а бактерощв - у 10,7 раза, що вщповщало показникам норми. Ui показники продовжували знижуватися на 10- та 20-ту добу. Також спостер1гали зменшення частоти виявлення ентерокоыв i ентеробактерш на 10%, мiкрококiв i бацил - на 20% через 24 год., а пептострептокоив - на 10% через 10 доб пюля останнього введення препарата
При цьому загальне мжробне число становило 6,33 х 104 КУО/мл через 24 год. пюля останнього введення препарата, 5,61 х 104 через 10 доб, 4,85 х 104 КУО/мл через 20 дiб порiвняно з показником нормофлори (4,69 х 104 КУО/мл). Спв-вiдношення аероби : анаероби становило 1 : 67, 1 : 62 та 1 : 55 вщповщно пор1вняно з контролем норми (1 : 52).
Таблиця 4
Мжрофлора пхви гад час корекцiï дисбiозу, викликаного введенням плiвкотвiрного штаму S. aureus, за допомогою шобактерюфага полiвалентного окремо та у комплексi з вагшаком через 20 д^б пюля ïх уведення (1§;КУО/мл, х ± SD)
Мжрооргашзми
Групи тварин
5
о р
о
6
факультативно-анаеробш та аеробш мжрооргашзми
анаеробш мжрооргашзми
hy
S iu cu £
te ct <3 oc toc £ s
o &
£
oi
I '
о
Контроль норми, 2,29 ± 1,85 ± 2,60 ± 1,80 ± 1,78° 1,00° 1,30° 1,82 ± 3,16 ± 4,09 ± 3,90 ± 3,71 ± 4,28 ±
n = 10 1,46 1,17 1,28 1,18 1,18 2,38 3,30 2,53 2,45 3,34
Контроль дисбюзу, 1,00 3,35 ± 2,66 ± 2,03 ± 1,73 ± 1,82 ± 2,37 ± 1,92 ± 4,86 ± 4,80 ± 4,79 ± 4,88 ± 3,62 ±
n = 10 2,40 1,49 1,28 1,18 0,76 1,54 0,76 3,48 3,36 3,46 3,36 2,54
Пюбактерюфаг тл1валентний, 1,38 ± 1,91 ± 2,59 ± 1,87 ± 1,81 ± 1,78 ± 1,60° 1,88 ± 4,84 ± 4,78 ± 4,76 ± 4,86 ± 3,64 ±
n = 9 0,74* 1,04* 1,40 1,06 0,85 1,15 0,85 3,51 3,52 3,52 3,48 2,48
Вагшак, 1,96 ± 2,47 ± 2,60 ± 1,92 ± 1,78° 1,00° 1,78° 1,88 ± 3,99 ± 4,44 ± 3,98 ± 3,93 ± 4,05 ±
n = 9 1,26* 1,66* 1,54 1,18 0,85 2,61* 3,49 2,62* 2,62* 3,48
Пюбактерюфаг тл1валентний + 2,26 ± 1,88 ± 2,59 ± 1,82 ± 1,78° 1,00°* 1,00°* 1,87 ± 3,26 ± 4,16 ± 3,91 ± 3,73 ± 4,25 ±
вагшак, n = 10 1,38* 1,16* 1,51 0,76 1,06 2,43* 3,43* 2,48* 2,51* 3,43*
Примтка: див. табл. 1. Обговорення
Наведет дат сввдчать про практично повне вщновлення показникiв мжрофлори вагiнального бютопу за комбiнованого використання будь-якого з обраних препаратiв бактерiофагiв та пробютика «Вагшак». Лiтературнi дат щодо пор!вняння р1зних схем корекци вагшального дисбюзу визначили, що пов-ного знищення умовно-патогенно! мжрофлори не вщбулося m за одте! схеми корекци дисбюзу.
У дослщженнях Nazarenko and Solov'eva (2013) тд час за-стосування орального пробютика «Вапсан» на основ! лактобацил (Lactobacillus rhamnosus GR-1 та L. reuteri RC-14 у доз1 109 КУО) знищення умовно-патогенно! мжрофлори спостерь гали у 87,5% жшок, за двоетапного лжування метронiдазолом i одним !з кислототшрних еубютиюв (бюпрепарати лактобакте-рин, б1ф1думбактерин у супозитор!ях) - у 85,0%, а за моно-терапii метротдазолом - у 70,0%. Причому за схем корекци дисбюзу вагiнального тракту, застосовуваних у другш i третш групах, спостерггали велику кшькють рецидив!в, яю виникали в р1зт термши пюля лiкування. Фактор розвитку рецидивiв -дефшит лакто- та б1фщобактерш, що посилюеться пюля завершения курсу атибактер1ально! терапii (Heczko et al., 2015). Це пов'я-зано з тим, що терапiя антибютиками, лжвщуючи умовно-патогент мiкроорганiзми, часто не створюе умов для достат-ньо швидкого вщновлення нормально! мжрофлори пхви.
Один !з головних недолшв бютерапевтичних препаратв для корекци мжрофлори пхви - вони мктять б1ф1до- або лак-тобактерин, видiлений у людей !з кишювника, тому тд час по-трапляння в нехарактерну для !х проживання ншу (тхву) ц мiкроорганiзми, що володоють слабкою адгезивною активт-стю вщносно вагшальних егителюцитв, не здатн перебувати там тривалий час. У результат! це лжування може зумовити нестйкий клЫчний ефект.
У зв'язку з тим, що застосування антибютиюв для корекци дисбюзу репродуктивного тракту супроводжуеться рецидивами, доцшьно обов'язково проводити другий етап лжування - в1д-
новлення бюценозу пiхви. Група вчених (Radzinskij and Or-diyanc, 2012) у 2010-2011 роках провела масштабне дослвд-ження клiнiчноï та мiкробiологiчноï ефективностi рiзних схем лжування бактерiальних вагiнальних шфекцш неспецифiчноï етiологiï. На першому етат дослiдження пащенгки отримували антибактерiальну або антисептичну терапию зпдно з шструк-щею iз застосування (деквалшго хлорид - «Флуомзин», тернвда-зол + неомшину сульфат + нiстатин + предшзолону метасульфо-бензоат + хлоргексидин + повщон-йод, метронiдазол + мжона-зол або клшдамшин). На другому етат жшок подшили на да групи. Хворим iз першоï групи проводили лiкування препаратом «Генофлор Е». Друга група жiнок (група контролю) няких засоб1в для вщновлення мжрофлори пiхви не отримувала. Пюля курсу лжування у пащенток, яю отримали двоетапну те-рапiю, змши бюценозу гйхви в цшому були позитивними - у 91,0% тд час обстеження виявлено I—II стуйнь чистоти гiхви. У жоднм iз жшок не спостершали будь-яких небажаних и^ч-них реакцш, пов'язаних iз застосуванням лжарського засобу (Rad-zinskij and Ordiyanc, 2012).
За даними Malanchuk et al. (2016) вщновлення нормальноï мжрофлори пахви спостер1гали у 93,0% жшок I групи, що отримували пробютик « Лактостар Плюс» i вагшальт таблетки «Фемшум ]шима», i тiльки у 40,0%о жшок II групи, що отримували лише етютропну терапж). Кр1м того, рецидиви бакт^аль-ного вагшозу визначили у трьох пащенток II групи, а також у 2,3 раза частше виявляли грибкову шфекщю. Тобто використання пробютимв поряд з шшими антибактерiальними засобами, як показано нами, та бактерюфагами зокрема, - обов'язкова складова ефективжд терагiï дисбiотичних порушень репродуктивного тракту.
Висновки
Використання препаратiв бактерюфапв не показало повно-го вщновлення складу нормофлори вагшального бiотогу. Вони лише знищували умовно-патогеннi бактерiï, проти яких спря-
моват, не викликаючи значних змш шших мжрооргашзмлв. Тому зареестровано подальший зсув сшввщношення кшькост аеро-б!в та анаеробш убж дисбюзу, що не можна характеризувати як позитивний вплив препаратв бактерюфапв.
Однак у поеднант з пробютиком уа використаш бакте-рюфаги здшснювали практично повне вщновлення складу мж-рофлори. Найкращий корекцшний ефект визначали для комплексу «бактерюфаг стафшококовий рщкий - вагшак», що зу-мовив максимальне зниження загального мжробного числа до 4,77 х 104 КУО/мл i вщновлення показника аероби : анаероби до 1 : 52 за показниюв норми 4,69 х 104 КУО/мл та 1 : 52.
Лжувальт препарати бактерюфапв ефективт для корекци порушень складу мжрофлори, викликаних здатними до утворення бюгтвок стафшококами, in vivo, тому доцтьне !х використання в медичнш практиц як самостйно, так i в комплекс! з шшими засо-бами. Це дозволить значно шдвищити ефективтсть лжування, уникнувши при цьому низки ускладнень i можливосп рециди-вування.
References
Abedon, S. T. (2015). Ecology of anti-biofilm agents II: Bacteriophage exploitation and biocontrol of biofilm bacteria. Pharmaceuticals, 8(3), 559-589.
Abedon, S. T. (2016). Bacteriophage exploitation of bacterial biofilms: Phage preference for less mature targets? FEMS Microbiology Letters, 363(3), fnv246.
Aguin, T., Akins, R. A., & Sobel, J. D. (2014). High-dose vaginal maintenance metronidazole for recurrent bacterial vaginosis: А pilot study. Sexually Transmitted Diseases, 41(5), 290-291. Algburi, A., Volski, A., & Chikindas, M. L. (2015). Natural antimicrobials subtilosin and lauramide arginine ethyl ester synergize with conventional antibiotics clindamycin Volski, and metronidazole against biofilms of Gardnerella vaginalis but not against biofilms of healthy vaginal lactobacilli. FEMS Pathogens and Disease, 73(5), ftv018. Alves, D. R., Gaudion, А., Bean, J. E., Perez Esteban, P., Arnot, T. C., Harper, D. R., Kot, W., Hansen, L. H., Enright, M. C., & Jenkins, A. T. (2014). Combined use of bacteriophage K and a novel bacteriophage to reduce Staphylococcus aureus biofilm formation. Applied and Environmental Microbiology, 80(21), 6694-6703. Berezovskaya, E. S., Makarov, I. O., Gomberg, M. A., Borovkova, E. I., Chulko-va, E. A., & Arakelyan, L. A. (2013). Bioplenki pri bakterial'nom vaginoze [Biofilm formation in the bacterial vaginosis]. Obstetrics, Gynecology and Reproduction, 7(2), 34-36 (in Russian). Borges, S., Silva, J., & Teixeira, P. (2014). The role of lactobacilli and probiotics in maintaining vaginal health. Archives of Gynecology and Obstetrics, 289(3), 479-489. Car'kova, M. A. (2014). Kompleksnoe lechenie i profilaktika recidivov bakterial'nogo vaginoza u zhenshchin reproduktivnogo vozrasta [Multimodal treatment and prevention of recurrent bacterial vaginosis in women of reproductive age]. Medicinskij Sovet, 2, 42-46 (in Russian). Chan, B. K., & Abedon, S. T. (2015). Bacteriophages and their enzymes in biofilm control. Current Pharmaceutical Design, 21(1), 85-99.
Deghorain, M., & Van Melderen, L. (2012). The staphylococci fhages family: An overview. Viruses, 4(12), 3316-3335.
Heczko, P. B., Tomusiak, A., Adamski, P., Jakimiuk, A. J., Stefanski, G., Mikolajczyk-Cichonska, A., Suda-Szczurek, M., & Strus, M. Supplementation of standard antibiotic therapy with oral probiotics for bacterial vaginosis and aerobic vaginitis: A randomised, double-blind, placebocontrolled trial. BMC Women's Health, 15, e115.
Hoiby, N., Ciofu, O., Johansen, H. K., Song, Z. J., Moser, C., Jensen, P. O., Molin, S., Givskov, M., Tolker-Nielsen, T., & Bjarnsholt, T. (2011). The clinical impact of bacterial biofilms. International Journal of Oral Science, 3(2), 55-65.
Ling, Z., Liu, X., Chen, W., Luo, Y., Yuan, L., Xia, Y., Nelson, K. E., Huang, S., Zhang, S., Wang, Y., Yuan, J., Li, L., & Xiang, C. (2013). The restoration of the vaginal microbiota after treatment for bacterial vaginosis with metronidazole or probiotics. Microbial Ecology, 65(3), 773-780.
Lungren, M. P., Christensen, D., Kankotia, R., Falk, I., Paxton, B. E., & Kim, C. Y. (2013). Bacteriophage K for reduction of Staphylococcus aureus biofilm on central venous catheter material. Bacteriophage, 3(4), e26825.
Machado, A., & Cerca, N. (2015). Influence of biofilm formation by Gardnerella vaginalis and other anaerobes on bacterial vaginosis. The Journal of Infectious Diseases, 212(12), 1856-1861.
Machado, D., Castro, J., Palmeira-de-Oliveira, A, Martinez-de-Oliveira, J., & Cerca, N. (2016). Bacterial vaginosis biofilms: Challenges to current therapies and emerging solution. Frontiers in Microbiology, 6, e 1528.
Malanchuk, L. M., Malanchuk, S. L., & Nebeso, T. A. (2016). Vaginalna mikrobiota: Yak vidnoviti balans pri disbiozi [Vaginal microbiota: How to restore balance of the dysbiosis]. Zdorov'e Zhenshchiny, 108, 107-111 (in Ukrainian).
Motlagh, A. M., Bhattacharjee, A. S., & Goel, R. (2016). Biofilm control with natural and genetically-modified phages. World Journal of Microbiology and Biotechnology, 32(4), e67.
Muzny, C. A, & Schwebke, J. R. (2015). Biofilms: An underappreciated mechanism of treatment failure and recurrence in vaginal infections. Clinical Infectious Diseases, 61(4), 601-606.
Nazarenko, L. G., & Solov'eva, N. P. (2013). Primenenie oral'nogo probiotika kak al'ternativnaya klinicheskaya strategiya profilaktiki akusherskih i peri-natal'nyh infekcij [The use of oral probiotic as an alternative clinical strategy for the prevention of obstetrical and perinatal infections]. Ukrainian Journal ofDermatology, Venereology, Cosmetology, 51, 147-154 (in Ukrainian).
Radzinskij, V. E., & Ordiyanc, I. M. (2012). Dvuhehtapnaya terapiya vaginal'nyh infekcij [Two-stage therapy of vaginal infections]. Status Praesens, Moscow (in Russian).
Romling, U., & Balsalobre, C. (2012). Biofilm infections, their resilience to therapy and innovative treatment strategies. Journal of Internal Medicine, 272(6), 541-561.
Stepanova, N. R., & Gevorkyan, M. A. (2015). Bakteriofagi: Aspekty primeneniya v akusherstve i ginekologii [Bacteriophages: Application in obstetrics and gynecology]. Medicinskij Sovet, 9, 10-14 (in Russian).
Swidsinski, A, Verstraelen, H., Loening-Baucke, V., Swidsinski, S., Mendling, W., & Halwani, Z. (2013). Presence of a polymicrobial endometrial biofilm in patients with bacterial vaginosis. PLoSOne, 8(1), e53997.
Verstraelen, H., & Swidsinski, A. (2013). The biofilm in bacterial vaginosis: Implications for epidemiology, diagnosis and treatment. Current Opinion in Infectious Diseases, 26(1), 86-89.
Yilmaz, C., Colak, M., Yilmaz, B. C., Ersoz, G., Kutateladze, M., & Gozlugol, M. (2013). Bacteriophage therapy in implant-related infections: An experimental study. The Journal of Bone and Joint Surgery, 95(2), 117-125.
