CC BY
9
УДК: 636. 2. 084.52.637.12
Шаловило С.Г., доктор с.-г. наук, професор, Дутка В.Р., асистент, кандидат с.-г. наук © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
КОНВЕРС1Я ОСНОВНИХ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН КОРМУ В ОРГАН1ЗМ1 БУГАЙЦ1В I КАСТРАТ1В ПРИ Р1ЗНИХ СИСТЕМАХ
ВИРОЩУВАННЯ
У статт1 наведет дат про ефектиетсть еикористання пожиених речоеин I енергп кормге бугайцями I кастратами р1зного термту кастрацп. Встаноелено, що кастрати перееажали некастроеаних теарин за еиходом енергп м'яса е туш1 та осноених пожиених речоеин. Кр1м того, у м'ясг кастрат1е було быьше сухог речоеини I жиру.
Ключовi слова: бугайц1, кастрати, система утримання, конеерая,
м 'ясо.
Вступ. Рiвень м'ясно! продуктивност велико! рогато! худоби ткно пов'язаний з обмшом речовин [1, 2]. Поживш речовини, яю потрапляють в оргашзм з кормом, зазнають глибоких хiмiчних перетворень. Одш елементи живлення синтезуються i входять до складу кл^ин тканин (вони використовуються для вщновлення старих кл^ин, що розпалися, i створення нових, тобто для активного росту тварин, а також для вщкладення в органiзмi у виглядi запасiв), iншi речовини тсля хiмiчних перетворень виводяться з оргашзму тварин. Неорганiчнi сполуки, якi вводяться iз кормами разом з оргашчними речовинами, включаються в загальний обк речовин i також беруть активну участь у життевих функцiях оргашзму.
П.Д. Пшеничний [3] пiдкреслював, що правильне судження про стутнь перетворення корму в тваринний продукт можна мати за коефщентом корисно! ди корму. Коефiцiент корисно! дi! корму - це вщношення енергi! продукци до енергi! спожитого корму, виражене у вщсотках, тобто частка вщсотка валово! енергi! органiчно! речовини корму, перетворено! у тваринний продукт.
Метою наших дослщжень було визначити ефектившсть трансформаци бугайцями i кастратами речовин i енергi! кормiв у поживш речовини та енергш м'яса при рiзних системах вирощування.
Матер1али 1 методи дослщжень. Дослiдження проводили у 1111 "Агро-Прогрес" Буського району Львiвсько! областi. Для дослiджень було вдабрано 45 бугайцiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, з яких було сформовано три групи по 15 голiв у кожнш: контрольна (некастрованi) та двi дослiднi: перша (кастрованi у 6 мкящв) i друга (кастроваш у 12 мiсяцiв). Пiдбiр тварин в групи проводили iз числа зимово-весняних отелень (лютий-березень). До 6-мкячного вiку всiх пiддослiдних тварин утримували безприв'язно в групових клiтках по 15 голiв. Пiсля кастрацi! у 6-мюячному вiцi бугайцiв II
© Шаловило С.Г., Дутка В.Р., 2009 244
дослщно! групи до кшця осеш випасали на пасовищ^ а бугайщ контрольно! та першо! дослщно! груп були переведенi на прив'язне утримання, де вони знаходились до кшця стшлового перюду. Кастрата II групи в стшловий перюд утримували у групових клiтках безприв'язно. Перед початком наступного л^а бугайщ першо! дослщно! групи були кастроваш у вщ 12 мiсяцiв i як бугайцi друго! групи, переведет до листопада на пасовищне утримання. Некастроваш бугайцi контрольно! групи знаходились у примщенш на прив'язi за кнуючою технологieю дорощування i вiдгодiвлi з пiдвезенням кормiв зеленого конвеера.
Результати дослщжень. Дослiдження показали, що за перiод вирощування i вiдгодiвлi на пiддослiдних бугайцiв витрачено практично однакову кщьюсть енергi! кормiв, сухо! речовини, сирого проте!ну i кормових одиниць. Рiзниця мiж групами склала лише 1,6 - 3,8 %, очевидно, внаслщок неоднакового по!дання заданих кормiв. Однак, при контрольному забо! одержано рiзну кiлькiсть м'яса, а в ньому вищевказаних поживних речовин i енергi!.
Данi ефективностi трансформаци пiддослiдними тваринами речовин i енерги кормiв у поживнi речовини та енергш м'яса наведенi у таблиц 1.
Таблиця 1.
Конверия основних поживних речовин i енергн у кастрованих 1
некастрованих бугайщв
Показники Групи тварин
контрольна дослщш
I II
Обмшна енерпя корм1в, МДж 34861 34191 33611
Суха речовина корм1в, кг 3529 3523 3474
Сирий проте!н корм1в, кг 312,3 309,7 306,8
Кормових одиниць 3036,5 2978,3 2921
Маса туш1, кг 226,0 218,6 225,5
Вих1д в туш1:
маси м'яшп 176,4 172,0 179,2
енерги м'яса, МДж 1360,0 1482,6 1621,8
сухо!' речовини, кг 57,5 59,9 63,9
бшка, кг 37,1 35,8 35,6
жиру, кг 18,5 22,3 25,9
Вихш на 100 кг передзабшно! живо! маси:
енерпя м'яса, МДж 303,7 347,9 374,7
сухо! речовини м'яса, кг 12,8 14,0 14,8
бшка м'яшп туш1, кг 8,3 8,4 8,2
жиру туш1, кг 4,1 5,2 6,0
Коефщент конверсп, % :
обмшно! енерги корм1в в енерпю м'ясно! продукцп 3,90 4,33 4,82
сухо! речовини корм1в в суху речовину туш1 1,61 1,70 1,83
протешу корм1в в харчовий бшок туш1 11,87 11,55 11,60
Так, у некастрованих бугайцiв порiвняно з кастратами маса тушi була
найвищою, проте вихiд в нiй енерги i основних поживних речовин, ^м бiлка,
245
був значно нижчим. Енерги м'яса у них було менше, шж у першш дослщнш rpyni на 9%, у другш - на 19,2%, cyxoï речовини i жиру вiдповiдно на 4,1 i 11,1 та 20,5 i 40%. Найвищу енергiю м'яса в тушi мали бугайцi другоï дослiдноï групи - 1621,8 МДж, що на 9,3 % бшьше, шж кастрати першоï групи. В другш груш тварини порiвняно з першою в тушi було бiльше сухоï речовини на 6,6% та жиру - на 16,1%.
Ця закономiрнiсть була збережена i при розрахунку на 100 кг передзабшнох' живо1' маси. Найвищу енергiю м'яса 374,7 МДж мали бугайщ -кастрати другоï дослiдноï групи, що на 7,7 % вищу, нiж першоï групи та на 23,4 %, шж контрольнi тварини. У кастраив порiвняно з некастрованими бугайцями у м'яс було бiльше на 9,3 i 15,6 сухоï речовини та на 26,8 i 46,3 жиру. Вихщ бшка у м'якотi туш пщдослщних бугайцiв був практично однаковим i складав 8,2-8,3 кг.
За даними л^ературних джерел [4, 5], коефщент конверсiï протешу корму в харчовий бшок коливаеться в межах 4,6 - 16,2 %, що залежить вщ породи, породностi, стат^ вiку i особливо вiд штенсивност вирощування та вiдгодiвлi.
У нашому дослiдi коефiцiенти конверсiй показали, що пщдослщш бугайцi усiх трьох груп вiдзначалися порiвняно високою трансформацiею кормiв в харчовий бiлок - 11,6 - 11,87 %.
Найвищим коефщентом протешу кормiв у харчовий бшок м'яса вщзначалися некастрованi бугайцi 11,87 %, що на 0,32 % бшьше порiвняно з кастратами першоï та на 0,27 % другоï дослiдноï групи. За трансформацiею обмiнноï енергiï i сухоï речовини кормiв у енергетичну цiннiсть м'яса перевагу мали бугайцькастрати на 0,43 i 0,92 % та 0,09 i 0,22 % вщповщно.
Висновок. Кастрацiя бугайцiв у ранньому вiцi забезпечуе достатньо високий вихщ у м'яс сухоï речовини, енергiï i жиру та дозволяе знизити витрати кормiв на одиницю продукци, що вказуе на ефектившше використання кастратами поживних речовим корму.
Л1тература
1. Лепайие Л.К. Конверсия кормового протеина в пищевой белок /Л.К.Лепайие // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1981. - № 5. - С. 85-90.
2. Кандиба В.М. КонверЫя енерги, протешу та сухоï речовини ращошв при вiдгодiвлi бичюв до високих вагових кондицш / В.М. Кандиба: республжанський мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник [„ Молочно-м'ясне скотарство" ].- К.,1983. - Вип. 62. - С. 60-64.
3. Пшеничный П.Д. О принципах выращивания сельскохозяйственных животных / П.Д Пшеничный // Животноводство. -1967. - № 1. - С. 5-8.
4. Мамчак И.В. Эффективность выращивания и откорма бычков различных пород до высоких убойных кондиций / И.В. Мамчак // Молочно-мясное скотоводство. - 1990. - вып. 76. - С.54-56.
5. Шкурин Г.Т. Генезис симентальськоï породи в Украм / Г.Т. Шкурин - К.: Аграрна наука, 1998. - 303 с.
Стаття надшшла до редакцИ' 1.04.2009
246
