(Тя- < Т < Тя + ), у/п у/п
де: п = ^ щ , Уа у е Ькр - сума частот вибiрок статистик тривалостей вико-
нання робгг, що входять у критичний шлях, а табличне значення, яке виз-начаеться за заданою надшшстю у та величиною п.
Таким чином, можна стверджувати, що з ймовiрнiстю у тривалiсть
комплексу робiт ^ не перевищить величини Т + .
л/п
Лггература
1. Форд Л., Фалкерсон Д. Потоки в сетях. - М.: Мир, 1966. - 364 с.
2. Шкурки Ю.П., Кудрик М.Ф., Коваленко А.А. Экономико-математические методы и модели оперативно-календарного планирования в АСУ. - Львов.: Львовский филиал Ин-та повышения квалификации руководящих работников и специалистов. - 1989. - 214 с.
УДК 528.74 Доц. М.П. Генсецький, канд. техн. наук - 1ПО КНУБА
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗАГАЛЬНОГО ВИДУ Г1С ЯК ПРИКЛАД ОБРОБНО1 СИСТЕМИ
Запропоновано основш принципи концептуального моделювання загального виду Г1С як приклад обробно!" системи. Наведено концептуальну схему, загальш принципи визначення змюту та послщовшсть до моделювання. Визначено основш тдходи до моделювання шформацшних систем та баз даних на основi об'ектно-орieнтованого методу.
Ключов1 слова: геошформацшна система, концептуальна модель, множина даних, об'eктно-орieнтований метод.
Doc. M.P. Hensetskyi - IPO KNUBA The conceptual model of the general form of the geoinformation system,
regarded as an example of the processing system
The mair concepts of the conceptual modelling of the general form of the geoinformation system regarded as an example of the processing system are suggested. The conceptual scheme, general principals of the context definition andthe seguence of the modelling process are presented as a formula here. The main approaches concerning the modelling of the information systems and data storage systems basing upon the objectively orientated method are defined.
Keywords: geoinformation system, conceptual model, data system, objectively orientated method.
Постановка проблеми. Концептуальне моделювання належить до од-mei з найважливших складових шформацшних систем. Вона мютить мета-знання, метадаш та знання про систему, вщшраючи роль своерщного мютка м1ж майбутшми користувачами та розробниками системи. Концептуальна модель створюеться для цшсного та узгодженого проектування уЫх шших компоненлв системи. Вона забезпечуе таю основш функцп: надавати засоби перетворення концептуально!" модел1 в реал1зацй" моделц мютити таю елементи, яю достатш для повного уявлення особливостей предметно!" сфери та само!"
К й « й Я и о % ^ £ и н^ й t S.OftG.S I ^ S и w S й й I
№
2 S 5 Ï о S S а ^ s ^ ? " 2 Я
BoS'oíS^SSuMs^S д
S S. Я S и I g-S.«0 cog g
S * | £ i
и g g X О о 4 о н ^ И s 3
43
s
^^г'-УОЭ ŒŒ I " UJ H' Т й ТЗ у Ö
Í9P 50 ä ' 2Ö55S5& S
I I i ¡ S i i t s i S- S £ î i g «gl
i й fr d я ^
^ a S ä S I S ^ 3 ^ s S Ч О й и :
í 5 '"^а - ^ « ° s s я з й и § а
Й'Х H.td Р, О td Û ^ 11 5 g
м Д « 1 s £-43 « н 2 jew ti ^ 2 ?
Й 3 3 S ^ о g i s ¡v Й а
« ч » è § g о й ^ • ° н » й 2 о ^ о й
пРоЯЯДОрИ й — Ct> E "S ^ S ¡a
5 s a i s3 я * ;'¡So,o».H:
Sí
ça g. S
S g g g X О S s
* Э" a a о ^Я^ Sopo« s
s ^
H S
S» o>
S Ä
s ©
Л P
s g
M S
о й
K Й
Множина вхщних даних , X
База упорядкованих вхщних даних в ушфжованих форматах, D
S
я
0 *
s
я р
H
01
2 p
H
s л я s
X
0 Й
01
и а> sc
e-
2 о 'O s
о ta 2 p и s о *
er s
Я я
S p
X
^ 2 2
Р Й м
с о я
S Й о
* s i
_ ff 5
®c S
« p 2 a s
о e-
H h
n
s о ta
M
a> о S
M о
T"! ti
О Ol
О и
H er
о о\
Г5 p
О w
(Я о
S (Я
X о
ti ч о
p
я я
N р
X о\
о
iS¡ 'О
®
h td p S
H- .
0 to
1 s
p X
№ a s
H
о о
td g
a
Sa
a
Sa
to U Sa
H S3 ff Я
43 £
о
to
; s
s s
О SC
td ^
td о
w О
й a
G 43
S о
о о
to н
С-' °
• 43
а о
43 td
О S
В х ff
о to
h- . M
и g
HÍ.S g о
I s
а
S ^ 2 w 3
2 р о Р X1, о
S X
У п>
td i—
X
о о\
оо
td S w
а
S р
m н № О Sa
Sa «
о «
a
a h- • О
H №
3 S ^
ft> a ja
S О X
0 « й o> g m 1? m a
« о
2 S a
Я о
У to ff
Sa и
S ff
1 4! g
и о
О td S
to td я
4 s
ьч а
О м
- J to
M <">
s
£ 9
►G* а>
^ S
Sa «
a
43 S
td S
S
н p
s
•"i Se
ьч S
о g и 3
Й M
s <<
to a
2 ^ a p td
и
tr M Ц
о s a
» о »
« a о
О 43 ^
43 О «
S О ^
о h a
н ° a
^ V. о
td о о
2 н
л a
P X td
a h-» •
to ^
a
£
S ^ В ^
О td h-: pj H
a
p
to
о w
43 S.
о a
a\ h
a ^
о -
td w P
m
S »a о
43
a
M H CD
43 О w 43 О
w
H p
H p
X S
о
a
о H CD
p to
a a
a о
X w
H
p
w
h ^ о
w S1
л a h-» •
td
ь-- a
W fD « ^
a s
о H h » л S
2 43 о 2
SHH
a
• Sa
a о
Sa ^ «
w В
to a a
X
» S S
X * g
" и S
о >*• W ^
I
^ e- S
О CD •
S ^
h-k.
Й h-:
a ~
s й
X Щ
«
43 CD
w
a о
S a
H p <
H « 2 О
a
s ^
a a
о
to п>
и
S td P
a
a a
a *
cd «
о
a a
X
p a a
X
h та « g-
« Í
a "нн О PS « о
P w
* В
ft) ft) g a
xí
a p
p 5 43 №
a 3
О -. О
aS
о и a №
* со td p h- . bH
to p о S a» №
а «
h-» •
td
о О
a\ а
p to
«
о 43 td
U Sa
a
о
H
to о
g ^ %
5 a a
о
a
о
H
ft)
Sa w
a p a №
a
43
ft) to
ft) н
З точки зору Kop^TyBa4ÏB, можна говорити про комплексне перетво-рення вхiдних даних в електронш геозображення FD-EL: D^EI, в якому вгд-бiр моделей геопросторових даних та методiв ïx обробки визначаеться зав-даннями та запитами користувачiв. Але концептуально важливо розрiзняти моделi геопросторових даних та моделi цифрових i електронних карт. Це ргз-нi сутностi за змгстом i за структурою. Картографiчне зображення описуеться в термiнаx мови умовних картографiчниx знакiв, якi означають, наприклад, тип, товщину та колiр лiнiï, розмiр та орiентацiю позамасштабного знака або тип i розмiр шрифту для зображення написiв тощо.
Перетворення FM_GI_EI: Mo^GI^ EI, FT_GI_EI: T^ GI ^ EI, FT_ GI_EI: G^ GI^ EI належать до перетворення з мови геошформацшних моделей у мову засобiв вiдображення електронних карт та шших геозображень. Моделi даних Mo, T, G орiентованi на програми просторового (геошформа-цiйног) аналiзу i моделювання реального свгту, а моделi GI, EI описують кар-тографiчнi зображення, орiентованi на прийняття людиною. В юнуючш прак-тицi цифрових карт, яка дос переважае у сучасних Г1С, переважно змiшано змiст моделi геопросторових даних та моделi електронноï карти. Такi цифро-вi картографiчнi моделi, з одного боку, не вщповщають повною мiрою вимо-гам геошформацшного моделювання, а з шшого, е надлишковими для елек-тронного вщображення.
Розширення сфер застосування Г1С у 90-х роках та ïx практична спро-можнiсть перетворитися у заЫб iнтегрування рiзноманiтниx даних про навко-лишне середовище стимулювали розвиток в ушверсальних системах керуван-ня базами даних (СКБД) засобiв для представлення та манiпулювання просто-ровими i багатовимiрними даними [2, 5]. У геошформацшних системах третього поколшня ми спостерiгаемо повне iнтегрування Г1С з ушверсальни-ми СКБД, а також ïx виxiд у глобальний iнформацiйний простiр через Intеrnet.
При моделюванш геопросторових даних об'екти розбиваються на гру-пи за типом просторовоï локалiзащï\ При цьому, як справедливо зазначено у працях [1, 3], поняття просторовоï локалiзацiï шдмшюеться поняттям розмгр-ностi, оскiльки ус об'екти роздiляються на точковi, лшшш та площиннi. Ре-альнi ж об'екти е фiзичними тiлами (дискретними об'ектами) або полями, а ïx локалiзацiя може бути точковою, лшшною, смуговою, площинною, просто-ровою, комбшованою i глобальною. Поля мають глобальний тип локалiзацiï, оскiльки iснують у будь-якш точцi земно1' поверxнi або ïï частини, що моде-люеться. Дискретш об'екти можуть мати будь-який тип просторово1' локалiза-ци, кргм глобального, а також мати можливе уявлення (multiple representations) геометричними моделями в базi геопросторових даних.
Наприклад, вщносини типу примикання (водш поверxнi, лiсовi маси-ви тощо) приводять до сегментаци геометрично1' модель
Таким чином, маемо досить складш вщношення як мiж об'ектами реального свгту та ïx просторовими моделями, так i мiж певними елементами графiчноï моделi й моделями реальних об'ектiв на ргвнг ситуацшного вста-новлення вiдношень. Аналогiчно поля можуть бути представлен регулярни-ми та нерегулярними сгтками, TIN-моделями, гзолшгями тощо. Для об'ектiв
Науковий вкник, 2006, вип. 16.1
реального CBiTy характеры також вiдношення агрегування, композицiï та асо-цiaцiï, як практично не реaлiзуються в Г1С з грaфiчним пiдходом до геош-формaцiйного моделювання.
Зaгaльнi принципи визначення змюту концептуальних схем (КС) та тдходи до моделювання проблемних сфер сформульоваш у ДСТУ 3329-96 (ГОСТ 34.320-96), який вщповщае мiжнaродному стандарту ISO/TR 9007:1987 [4]. До основних складових змiсту КС належать описи клашв (типiв) сутностей проблемноï сфери; описи понять, як найменше шддаються змiнaм; внесення правил або обмежень, яю мають широкий вплив на поведшку проблемноï сфери. Основними тдходами до моделювання iнформaцiйних систем та баз даних е об,ектно-орiентовaний пiдхiд (ООП), пiдходи мсутнiсть-aтрибут зв'язок), тд-ходи на основi бшарних i елементарних п-арних вiдношень та шдходи на ос-новi iнтерпретовaноï логiки предикaтiв.
Об,ектно-орiентовaний пiдхiд впродовж останшх рокiв набув найбшь-шого поширення. Вiн охоплюе всi етапи життевого циклу шформацшних систем вщ концептуального моделювання до програмування, експлуатаци та модернiзaцiï. ООП прийнятий за основу також i при розробщ серп стандар^в ISO 19100 - Геогрaфiчнa iнформaцiя - Геоматика [5], в яких для концептуального моделювання широко використовуеться ушфжована мова моделювання UML (ЦшАеё Modeling Language) [2], мова опису штерфейЫв IDL (In-terfaœ Description Language) та мова об'ектних обмежень ОСЬ (Ов]ее1 Constraint Languagе). Принцип застосування сучасних зaсобiв моделювання для концептуальних схем геопросторових даних представлеш у проектах вщ-повiдних стaндaртiв сери ISO 19100, в т.ч.; ISO 19103 - Conceptual schema language (Мови концептуальних схем), ISO 19107-Spatial schema (Просторова схема), ISO 19108 - Temporal schema (Часова схема), ISO 19109 - Rules for application schema (Правила для прикладно1' схеми).
Висновок. Прикладом прaктичноï реaлiзaцiï сучасних методiв концептуального моделювання геопросторових даних з застосуванням нотаци UML е нове поколшня Г1С - технологiй вiд ESRI Агс GIS 8.2 [6]. Це свщчить про близькiсть появи на ринку повнощнних Г1С - орiентовaних CASE - зaсобiв, якi дають змогу вiзуaльно конструювати UML - схеми геопросторових даних, створювати специфжаци та документувати артефакти на рiвнi концептуальних моделей клашв об'ек^в, вiдношень мiж ними, ïx властивостей та ме-тодiв поведiнки. За створеними концептуальними моделями автоматично ге-неруються клaсифiкaтори понять, структура бази даних, специфжаци прог-рамних компонент та макети форм дiaлогового штерфейсу користувача.
Таким чином, концептуальне моделювання переростае в технологш концептуального проектування шформацшних та програмних систем.
Лггература
1. Кравченко Ю.А. Проблема цифрового картографирования: от обработки данных к обработке знаний// Исследование в области цифрового картографирования, ГИС-технологий и кадастра: Научн.-техн. сб. - М.: ЦНИИГАиК, 1995. - С. 24-31.
2. Литвиненко 1.В. Особливосп пщготовки до видання великоформатних карт з застосуванням Г1С-технолопй// 1нженерна геодезiя: Вип. 40. - К., 1998. - С. 92-93.
3. Панарат Б.Х., Гриневич А.В. Опорные топографические планы в электронном виде - основа ведомственных информационных систем// Информационный бюллетень ГИС-Ас-социации. - 1998, № 2 (14). - С. 58-59.
4. Geographic Information Systems (GIS) based on Jupiter Technology// Intergraph softurare solutions. - April 1996. - 36 p.
5. GIS ecological surveys from space. NASA, Wash., 1997, sp-230, 75 p.
6. Henderson F.B. Remonte Sensing for GIS// GIS Reduces Traffic Congestion// GIS World. - 1995. № 4. - P. 48-54.
УДК 330.341:339.1 Асист Н.М. Заярна - RbeiecbKa КА
ВПЛИВ ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ДШЛЬШСТЬ ТОРГОВЕЛЬНОГО П1ДПРИСМСТВА
Розглянуто окремi чинники впливу на дiяльнiсть торговельних пщприемств, сукупшсть яких становить його зовшшне середовище, а саме: економiчнi, пол^ико-правов^ соцюкультурш, демографiчнi та фактори наукового та техшчного розвитку.
Ключов1 слова: зовшшне середовище, чинники впливу (економiчнi, пол^ико-правов^ соцiокультурнi, демографiчнi та фактори наукового та техшчного розвитку), державне регулювання.
Assist. N.M. Zayarna - Commercial Academy of L'viv Influence of external environment on activity of auction enterprise
Factors of influence of the trade enterprises on activity are examined. They make its external environment, namely: economic, political legal, social, cultural, demographic factors of scientific and technical development.
Keywords: environment; factors of influence (economic, political-legal, social, cultural, demographic, factors of scientific and technical development); state regulation.
Постановка проблеми. У ринкових умовах особливого значення набу-вае обгрунтування теоретичних засад i розроблення методичних шдход1в до оцшки впливу державного регулювання на ефектившсть дiяльностi тд-приемств роздрiбноi торпвль
Торговельне шдприемство як суб'ект ринкових вщносин i об'ект державного регулювання набувае найбшьш вагомого значення у виршенш сощ-ально-економiчних проблем, якi здебшьшого висвiтленi у працях зарубiжних i вiтчизняних авторiв. Однак, недостатньо повно розглянуто окремi елементи зовнiшнього середовища з точки зору державного регулювання у перехщний перюд економiки.
У сучаснш науковiй лiтературi велика увага придшяеться аналiзу зов-нiшнього середовища та ступеню його впливу на розвиток торпвль Зовшшне середовище можна подшяти на середовище прямого впливу (постачальники, трудовi ресурси, закони, установи державного регулювання, споживач^ кон-куренти тощо) та середовище непрямого впливу (економiчний стан краши, науково-технiчний прогрес, соцюкультурш та пол^ичш змiни, груповi ште-реси, громадськi органiзацii, ютотш для пiдприeмства чинники мiжнародного становища) [2].
Здшснюючи вплив на розвиток торгiвлi в цiлому, зовнiшнe середовище охоплюе таю чинники як економiчнi, полггико-правов^ соцiокультурнi,