Научная статья на тему 'Контроль і моніторинг у реалізації освітніх проектів'

Контроль і моніторинг у реалізації освітніх проектів Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
172
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
контроль / моніторинг / оцінювання / компетентність / модель / процес навчання.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — В А. Рач, А Ю. Борзенко-мірошніченко

Обґрунтовано роль та місце моніторингу в освітніх проектах, уточнено його визначення. Побудовано модель взаємодії основних факторів формування результатів процесу навчання. Сформульовано принцип здійснення моніторингу в освітніх проектах, висунуто гіпотезу про розподіл відхилень під час формування продукту таких проектів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

CONTROL AND MONITORING IN EDUCATIONAL PROJECTS

The role and place of monitoring in educational projects are founded. It is defined more precisely. The model of basic factors interaction in forming the educational process results is shaped. The monitoring principle in educational projects is formulated, and hypothesis concerning deviations distribution during forming the product of such projects is advanced

Текст научной работы на тему «Контроль і моніторинг у реалізації освітніх проектів»

Посилання на статтю_

Рач В.А. Контроль i мониторинг у реалiзацN освггних npoeKTiB/ В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-Мiрошнiченко// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2005 - №2(14). С. 72-81._

УДК 378

В.А. Рач, А.Ю. Борзенко^рошшченко

КОНТРОЛЬ I МОН1ТОРИНГ У РЕАЛ1ЗАЦП ОСВ1ТН1Х ПРОЕКТ1В

Обфунтовано роль та мюце монiторингу в освiтнiх проектах, уточнено його визначення. Побудовано модель взаемодп основних факторiв формування результат процесу навчання. Сформульовано принцип здшснення монiторингу в освiтнiх проектах, висунуто ппотезу про розподiл вiдхилень пщ час формування продукту таких проек^в. Рис. 4, табл. 2, дж. 10.

Ключовi слова: контроль, моыторинг, оцiнювання, компетентнiсть, модель, процес навчання.

В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-Мирошниченко

КОНТРОЛЬ И МОНИТОРИНГ В РЕАЛИЗАЦИИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ПРОЕКТОВ

Обоснована роль и место мониторинга в образовательных проектах, уточнено его определение. Создана модель взаимодействия основных факторов формирования результатов процесса обучения. Сформулирован принцип осуществления мониторинга в образовательных проектах, выдвинута гипотеза о распределении отклонений при формировании продукта таких проектов. Рис. 4, табл. 2, ист. 10.

V.A. Rach, A.Y. Borzenko-Miroshnichenko

CONTROL AND MONITORING IN EDUCATIONAL PROJECTS

The role and place of monitoring in educational projects are founded. It is defined more precisely. The model of basic factors interaction in forming the educational process results is shaped. The monitoring principle in educational projects is formulated, and hypothesis concerning deviations distribution during forming the product of such projects is advanced.

Постановка проблеми та анал'з досл'джень. У процес руху до штеграци у бвропу Украша сто'Гть на шляху удосконалення та пщвищення якост системи осв^и.

Украша виршила прийняти участь у формуванн загальноевропейськоТ системи вищоТ осв^и, яку названо Зоною европейськоТ вищоТ осв^и. З 2004-2005 навчального року нацюнальш заклади вищоТ освiти приймають участь у педагопчному експериментi по впровадженню кредитно-модульноТ системи органiзацiТ навчального процесу [1].

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)

1

Болонський процес фунтуеться на шести ключових пози^ях [2]. Одна з них пщкреслюе особливу роль контролю якост освiти, яка буде основана не на тривалост або змiстi навчання, а на тих знаннях, вмшнях та навичках, як здобули випускники.

У робот [3] пропонуеться контролювати процес формування продукту осв^нього проекту (накопичення умшь, навичок та знань студентами) на основi трьох принципiв:

- принцип комплексного контролю, який полягае в тому, що при проведены поточного контролю перевiряються знання не за окремими дисциплшами, а загальш знання.

- принцип контролю знань та навичок - знання перевiряються шляхом вмшня Тх застосовувати при виршенш конкретного практичного завдання, яке потребуе використання усього обсягу знань, отриманих на час контролю.

- принцип просування - подальше просування за програмою подготовки можливе ттьки шсля усунення недолшв, якi були виявлеш пiд час поточного контролю.

^м того, процес освiти повинен виконувати й виховну функцю З точки зору педагопки, контролю властива виховна функ^я, яка реалiзуеться у взаемоди з дiагностичною та навчальною функ^ями. Сутнiсть виховноТ функци полягае у тому, що наявнють системи контролю дисциплшуе, органiзовуе i направляе дiяльнiсть студента, допомагае виявити прогалини у знаннях, усунути ц прогалини, розкрити особистють студента, формуе творче вщношення до предмету та прагнення розвинути своТ здiбностi [4].

Сьогоднi вимоги до остаточних здiбностей випускника формулюються у термшах компетентностi [5]. Тому контроль як частина процесу навчання повинен формувати деяк компетенци. Безумовно процес контролю практично завжди пов'язано iз стресом. Але педагогiчний досвщ авторiв свiдчить про те, що у процес навчання студент може набути навичок пщ час складання контрольних завдань, тобто сформувати в себе особливi компетенци. Ц компетенци можна вщнести до особистих (персональних), шструментальних та системних [4].

Серед системних необхщно вiдзначити здiбнiсть працювати автономно. Розвити ц здiбностi можливо за умови органiзацiТ, наприклад, поточного контролю щтьно обмеженого у часк Тобто таким чином, щоб студент не мав змоги i часу обговорити завдання з iншими (що властиво студентам слов'янськоТ ментальностi), що сприятиме здiбностям студента працювати уважно, самостшно, автономно.

Серед компетенцiй групи шструментальних пщ час контролю можна сформувати здiбнiсть приймати рiшення знов в умовах обмеженого часу.

Особист компетенци охоплюють таю особист якост студента як самостiйнiсть, критичне конструктивне мислення та вщповщальнють. Контроль та оцшювання завдань, якi виконано пщ час самостiйноТ роботи, потребують сформованост саме таких компетенцiй у студента.

Все вище сказане свщчить про особливу роль педагопчного контролю пщ час формування продукту освiтнiх проектв. Iнструментарiй управлiння проектами передбачае реалiзацiю контролю якостi на основi мошторингу певних проектних результатiв. Виникае питання вщповщносл цiлей, функцiй, оргашзацшноТ' форми мошторингу осв^шх проектiв вiдповiдним ознакам педагопчного контролю.

Формулювання цлей статт'1 (постановка завдання). Завданням ^еТ' статп е порiвняння функцiй педагогiчного контролю з мошторингом в освiтнiх проектах; уточнення поняття мошторингу; доказ умов формування у студенев

2

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)

вщповщного р1вня компетентност1 як основно'' ознаки якост1 продукту осв1тн1х проект1в.

Основна частина досл'дження. В робот1 [6] наведено схему реал1зацп проекту, яка передбачае мон1торинг та розробку коригуючи дш. Але в осв1тн1х проектах арсенал цих коригуючи дш дуже специф1чний I значно менший. Тому виникае питання наукового обфунтування процесу проведення мошторингу формування продукту осв1тн1х проект1в.

По-перше, необх1дно досл1дити та визначити поняття „мошторинг" та його зв'язок 1з поняттям „контроль" при реал1зацп осв1тн1х проект1в.

В управлшш (менеджмент!) взагал1, контроль - функц1я менеджменту, яка включае обл1к, анал1з та власне контроль, при якому пор1внюються та оц1нюються фактично отриманий результат з цтлю, яку було поставлено. Контроль е основним елементом кожно' функцп управл1ння, дозволяе оперативно удосконалювати 'х виконання для ефективно'' реал1зацп прийнятих р1шень [7].

При дослщженш процесу формування продукту проекту видтяють процеси контролю якост1 та мошторингу.

Монiторинг - вщстежування, анал1з I зв1тування про виконання проекту, звичайно, з допомогою пор1вняння з планом [6].

Контроль якост/ - процес мон1торингу певних проектних результат1в для визначення того, чи задовольняють вони вщповщш стандарти якост1 та визначення способ1в усунення причин незадовтьного виконання [6].

Тобто за допомогою мошторингу перев1ряеться як1сть формування продукту проекту пщ час його реал1зацп. Саме мон1торинг передуе остаточному визначенню якост1 продукту проекту.

Особливютю осв1тн1х проект1в е продукт таких проект1в та жорстко обмежений у час1 життевий шлях. Продуктом осв1тшх проект1в е сукупн1сть випускник1в, яка складаеться з окремих ос1б. Це додае труднощ1в п1д час мошторингу формування продукту осв1тн1х проект1в бо кожний випускник це особа з1 сво'ми ц1льовими установками, особливостями сприйняття програми навчання та шше. Осв1тн1 проекти мають жорстк1 обмеження у час1, зумовлен1 тривал1стю навчання (необхщнютю видати посв1дчення про отримання осв1ти у точно заздалег1дь зазначений час). Тому процес мошторингу набувае особливого значення та е основою для формування якюного продукту осв1тнього проекту.

Перев1римо чи не суперечить визначення процесу мошторингу проекту поняттям, пов'язаним з ним, як1 використовуються у педагопцк

У педагопц1 загально вживаним поняттям е контроль, визначення якого даеться через перел1к функцш як1 вш виконуе.

Контроль досягнутих результат1в мае низку функц1й: навчаюча, д1агностична, вим1рювальна, виховна, розвиваюча, прогностично-методична [4].

Кр1м того, у педагог1ц1 розр1зняють поняття, як1 пов'язан1 1з контролем наступним чином: „контроль" - родове поняття; „перев1рка" - процес контролю; „оцшка" - ктькюна ф1ксац1я виявленого р1вня знань у балах; „обл1к" -документальна ф1ксац1я (екзаменац1йн1 вщомосп, зал1ков1 книжки студент1в, журнали тощо).

Враховуючи специф1ку осв1тн1х проект1в, тобто роль в них педагопки, пор1вняння наведених понять св1дчить, що саме мошторинг включае перев1рку, оц1нку I обл1к, кр1м того окремо видтяе етап анал1зу, який е обов'язковим.

Таким чином, при формуванн якост1 продукту осв1тнього проекту процес мошторингу повинен забезпечити постшне в1дстежування, анал1з та зв1тування

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)

3

про компетенцп, як поступово формуються у студента на протязi усього навчання.

Розглянемо процес навчання у традицшних до нього термшах.

Структура навчальноТ дисциплни. З точки зору видiв дiяльностi студента окрема дисциплiна подтяеться на три основнi частини: аудиторна робота, самостшна робота та контроль. Сам контроль подтяеться на вхщний, поточний та пщсумковий (рис. 1). Важливо вiдзначити, що традицiйно контроль входить у загальну трудомюткють дисциплши, але не повинен перевищувати 1/5:1/6 вщ загального обсягу годин, як видiлено на вивчення дисциплiни.

1/3 : 2/3 1/6 : 1/5

Лекци Практичнi заняття Лабораторш роботи Курсова робота 1ндивщуальне завдання Поточнi завдання Подготовка до занять Вхiдний Поточний Пщсумковий

Аудиторна робота Саместiйна робота Контроль

Загальна трудом^тмсть засвоення дисциплiни

(еквiвалентна кiлькостi годин, якi видiлено у навчальному план спецiальностi на вщповщну дисциплiну)

Рис. 1. Структура навчальноТ дисципл1ни по видам д1яльност1 студента

Якщо розглянути структуру навчальноТ дисциплши по етапам ТТ реалiзацiТ в умах кредитно-модульноТ системи навчання (рис. 2), вона складаеться з тих самих складових з урахування модулiв. Слщ пiдкреслити, що контроль пюля осягнення кожного модулю включае в себе оцшювання фiксованоТ змiстовноТ частини матерiалу, яку студент засвоТв на момент проведення контролю за вщповщним модулем.

а X Ср оа ти то а н >5 сЗ 2 о то .0 л о р а X Ср оа ти то а н >5 о то .0 л о р а X Ср оа ти то а н сЗ 2 о то .0 л о р Пiдсумкевий контроль

дб мо бо ао С ор т н дб мо бо ао С ор т н дб мо бо ао С ор т н

уо < СР о уо < сР о уо < ср о

Модуль 1 Модуль 2 Модуль 3 ___

Пщсумковий контроль входить у

пплФас1миоУ

1иц|ва , 201015, №

Рис. 2. Структура навчальноТ дисципл1ни по етапам реал1зацп

"Управлшня проектами та розвиток виро1

Мета: об'ективний контроль ступеня досягнення кiнцевих цiлей освiти та

ппефег1йне|

оойишва , 2ии5, № 21Г4)

4

Метою пщсумкового контролю е об'ективне оцшювання ступеня досягнення кшцевих ц1лей осв1ти та професшноТ п1дготовки. Принциповою ознакою пщсумкового контролю е перев1рка системного бачення, р1вня сформованост1 ум1нь, навичок, засвоення вс1еТ дисципл1ни в цтому. I знов п1дсумковий контроль входить у загальну трудомюткють дисципл1ни, тобто час та кредити на пщсумковий контроль не додаються окремо, а вже запланован в обсяз1 дисциплши у навчальному план1.

Перекладемо загальновживан терм1ни, пов'язан1 з контролем у навчанш, в терм1ни проекту (табл. 1).

Таблиця 1

Перехщ nедагогiчних термiнiв, якi пов'язанi з контролем, у термши освiтнiх проектiв (на етапi реалiзацм проекту)

№ з/п Педагопчний термiн Термш освiтнiх проеклв

1. Вх1дний контроль Вх1дна реперна точка

2. Поточний контроль Мон1торинг

3. Пщсумковий контроль В1ха

Вх1дн1 реперн точки передбачають при необх1дност1 зр1з та анал1з залишкових знань при переход! до вивчення наступноТ дисциплши.

Мошторинг е засобом реал1зацИ поточного контролю на постшнш та безперервнш основ1.

Зг1дно з визначенням, в1ха - значна под1я в проекту як правило завершення основних роб1т [6]. У в1с1 необх1дно перев1рити та п1дтвердити ступ1нь якост1 формування продукту осв1тн1х проект1в, це значна под1я, яка св1дчить про закшчення окремого етапу навчання. У робот1 [2] показано, що п1дсумковий контроль необхщно проводити на основ! комплексного пщходу, що дозволить виявити та усунути кумулятивн проколи. Комплексн1сть пщходу основана на специф1чнш форм1 оргаызаци перев1рки компетентност1 студент1в у в1хах шляхом комплексного зр1зу ум1нь по вс1х дисципл1нах одночасно. Студент повинен показати умшня вир1шення реально' задачу використовуючи ус1 знання та навички, як1 були сформован! за час реал1зацИ дано' фази проекту (на практик загальноприйнятою назвою ц1е' фази е квадра). Якщо згадати, що продуктом осв1тн1х проект!в е випускник, але при реал1зацИ таких проект!в одночасно готуеться сукупн!сть продукт!в (випусш), тому необх!дно передбачити час на усунення можливих прокол!в у окремих продукт1в для забезпечення якост! формування уаеТ сукупност!. Комплексн!сть п!дходу мае два завдання: з одного боку, узагальнення (синтезу) вже сформованих умшь; з ¡ншого виявлення прокол1в (анал1з) у конкретних знаннях та навичках. Пюля усунення виявлених прокол1в шляхом самостшноТ роботи, студент повинен знов пройти комплексну перев1рку. Т1льки за умови ТТ усп1шного проходження вш зможе дал1 просуватися за програмою пщготовки. У протилежному випадку даний студент не може продовжувати навчання I повинен бути вщрахований. Така форма оргашзацп в1х дозволить забезпечити та значно пщвищити як1сть продукту осв1тн1х проект1в.

Розглянемо фактори, як1 можуть впивати на формування продукту осв1тн1х проект1в. На рисунку 3 представлена модель взаемоди основних фактор1в формування результат1в процесу навчання, в основу якоТ положено управл1нський трикутник.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14) 5

©

ЯК1СТЬ

0

о

РЕСУРСИ

ТРУДОМ1СТК1

Рис. 3. Модель взаемодп основних фактор1в формування результат1в

процесу навчання

Розглянемо три основнi фактори формування результатв процесу навчання: ресурси (забезпечення), трудомюткють та якiсть.

Пщ ресурсами будемо розумiти таку необхщну (але недостатню) складову процесу навчання, яка обов'язково повинна бути надана студентовi для успшного осягнення змютовноТ частини дисциплiни, наприклад, дидактичне, оргашзацшне, методичне, iнформацiйне, кадрове i т.ш. забезпечення. Рiвень ресурсiв може змшюватися у залежностi вiд того, яку якють необхiдно забезпечити.

Трудомiсткiсть - загальний обсяг годин, передбачений у навчальному плат на осягнення конкретно!' дисциплши. Тобто для осягнення дисциплши студент повинен виконати трудомюткють, яка складаеться з аудиторних занять, самостшноТ роботи та контролю.

Найскладшшими елементом моделi з точки зору мошторингу е якють.

Комплекс нормативних документв для створення складових системи стандартв вищоТ осв^и трактуе якiсть вищоТ осв^и як сукупнiсть якостей особистостi з вищою освiтою, яка вiдображуе ТТ професiйну компетентнiсть, цiннiсну орiентацiю, со^альну направленiсть та обумовлюе здiбнiсть задовольняти як власы духовы i матерiальнi потреби, так i потреби сусптьства

На основi проведеного аналiзу поняття якост у роботi [2] з використанням методу трiад системних дефшщш пiд якiстю вищоТ освiти розумшть ступiнь, до якого сукупнiсть якостей (знань, вмшь та навичок) випускника вищого навчального закладу задовольняе заздалегщь встановленим вимогам. Вимоги встановлюються зпдно з квалiфiкацiйним профiлем та задовольняються через досягнення випускником ступеня у iерархiТ цiлей (табл. 2) [9, 10].

6 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(Г4)

[8].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Таблиця 2

leрархiя цiлей навчання

Стушнь Категорiя Пояснення Тиnовi дieслова Бал

Ступ1нь 1 Знати Категор1я „знати" визначаеться як здатнють пам'ятати вивчений ранше матер1ал. Мова йде про найнижчий р1вень, фактично про в1дтворення навчального матер1алу: факт1в, феномен1в, закон1в та н Знае, визначае, описуе, означае, називае, змальовуе схеми та 1н. 4

Стутнь 2 Розум1ти Категор1я „розум1ти" визначаеться як здатнють розум1ти суть навчального матер1алу Розр1знюе, 1дентиф1куе, обирае, доводить та н 5

Ступ1нь 3 Використовувати Категор1ю „використовувати сл1д розум1ти як здатнють застосовувати вивчений матер1ал у нових ситуац1ях р1вн1 „рутинних завдань" Зм1нюе, передбачае, вир1шуе, використовуе, оц1нюе, знаходить, пояснюе, розраховуе тощо 6

Ступ1нь 4 Анал1зувати Категор1я „анал1зувати" визначае здатн1сть зд1йснювати розчленування матер1алу на компоненти для кращого його засвоення та уточнення його структури. Тут починаеться р1вень виршення „не рутинних завдань" Анал1зуе, розкладае, диференц1юе, охоплюе, в1докремлюе, протиставляе та 7-8

Стутнь 5 Синтезувати Категор1я „синтезувати" означае здатнють об'еднувати окрем1 елементи в едине цте (систему) Тут мова йде про здатнють формувати нов1 структури для виршення „не рутинних завдань" Складае, розробляе, по-новому формулюе, плану та Ыш1 9-10

Стутнь 6 Оцшювати Категор1ю „оц1нювати" сл1д розглядати як здатнють визначити значущють матер1алу з точки зору вщомоТ цтг 1л1 на цьому етап1 вщповщають найвищому 1ерарх1чному р1вню Визначае, Ытерпретуе, критикуе тощо 11-12

Особливютю реал1зац1Т осв1тн1х проект1в в умовах кредитно-модульноТ системи е наявн1сть жорсткого зв'язку м1ж модулями (роботами), як1 е складовими частинами одн1еТ дисциплши. Част1ше модул1 в рамках одн1еТ дисципл1ни вивчаються посл1довно. Однак сам1 дисципл1ни можуть мати як послщовний, так I паралельний характер вщповщно структурно-лопчноТ схеми "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14) 7

программ подготовки. Але наприкшц кожной' квадри, у Bici пiдтвердження рiвня сформованих компетентностей вОдбуваеться одночасно. CaMi ж квадри (ïx трaдицiйно 4) послОдовн (рис. 4).

КВАДРА 1

Дисциплша 1

Дисциnлiна2 В1ХА

Дисциплiна 3

Дисциплша ...

Рис. 4. Структурно-лопчна схема квадри

Монiторинг в рамках модулiв набувае особливого значення як зааб вiдcтеження досягнення окремих ступеыв у iерaрxiï цiлей, поcтiйного виявлення вОдхилень та ïx усунення. У вixax здiйcнюетьcя перевiркa конфiгурaцiï продукту осв^шх проектiв на оcновi моделi взaемодiï основних фaкторiв формування результатов процесу навчання за наступними критерiями:

1. Фактичне виконання планово!' трудомюткосп в рамках природного розкиду, який може бути обумовлений хворобами, ешдемюлопчними ситуацОями, природними кaтaклiзмaми i т.ш., але не повинен перевищувати 20%.

Формування якосп вщбуваеться у взаемоди з трудомюткютю. Цей зв'язок можна описати за допомогою принципу Парето: бтьша частина часу (80%) формуе мшОмальну якicть (20%). Виконана трудомюткють свОдчить про опанування мiнiмaльниx, але достатшх умiнь та навичок. ïx якюна оцiнкa дорiвнюе 4 балам за дванадцятибальною шкалою. Отримання бтьш високо^' оцiнки потребуе вiд студента ефективного використання останшх 20% трудомюткостк

2. Показники якоcтi у вixax не нижчi за 7 бaлiв.

Для забезпечення якоcтi формування продукту освОтнього проекту необxiдними ступенем е кaтегорiя „аналОзувати", тому досягнення ступеыв 1,2,3 вважаеться вiдxиленням. Передбачуваний розподт вiдxилень мае носити нормальний характер, але при дослщженш малих вибiрок (групи з мaгicтерcькиx програм подготовки за чиcельнicтю не перевищують 15 оаб) необxiдно ретельно перевiрити дану ппотезу на прaктицi.

Ще раз повертаючись, до взaемодiï фaкторiв формування результатов процесу навчання необxiдно пОдкреслити, що завдяки таланту, видатним здiбноcтям оcобиcтоcтi студента можливе вiдxилення вОд трудомicткоcтi, але без зниження якостО. Визначення якостО мОстить умову планування умов, яким повинен вОдповОдати результат. Планування трудомюткосп повинно бути орОентованим на середнОй рОвень, що дозволить у середнього студента сформувати середнОй рОвень якостО за умови виконання заплановано'1 трудомюткостк Таким чином, сильно та слабкО студенти мають можливють проявити своГ особистО якостО: сильн - перевищити планово показники; слабкО -пОдтягнутися до середнього рОвня.

Виходячи Оз взaемодiï наведених факторОв формування результатов процесу навчання: ресурсов, трудомюткосп та якостО можна зробити наступн висновки:

8

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)

1. При зменшенн фактичноТ трудом1сткост1 вщ плановоТ б1льш н1ж на 20% досягнути високого р1вня якост1 (компетентности, яку формуе дана дисципл1на, практично не можливо.

2. Планов! значення трудомюткосп при юнуючих ресурсах дозволяють сформувати середн1й р1вень якост1 (компетентност|) у середнього студента.

3. Високий р1вень якост1 навчання (компетентности досягаеться за рахунок повного виконання трудомюткосп та особистих зд1бностей студента, який навчаеться.

Запланован1 показники необхщно пост1йно в1дстежувати, анал1зувати та документувати, що в управл1нн1 проектами I виконуе мошторинг, який цтком не суперечить особливостям осв1тн1х проект1в. Педагог1чн1 процеси оц1нювання та обл1ку можуть виконуватися пост1йно та автоматизовано. Програмне забезпечення також дозволяе вести рейтингове пор1вняння формування якост сукупност продукт1в осв1тнього проекту по ходу його реал1заци.

Уточнимо поняття моыторингу у формування якост1 продукту осв1тн1х проект1в. Мон1торинг осв1тн1х проект1в - вщстежування, анал1з I зв1тування про компетенцп, як1 сформовано у продукта проекту, на основ! 1ерархи цтей навчання в рамках запланованоТ трудомюткосп I 1снуючих ресурсах. Мон1торинг повинен вщповщати принципу безперервност1 з комплекносною перев1ркою конф1гурац1Т продукту у в1хах.

Орган1зац1йною формою остаточного контролю якост продукту осв1тнього проекту е державна атестац1я (державний 1спит або захист мапстровськоТ роботи). За умови проведення мошторингу та перев1рки конф1гурацп продукту у в1хах результат державноТ атестаци не може бути нижчим шж досягнутий ступ1нь за 1ерарх1ею цтей навчання при реал1заци усього проекту. Тобто описаний процес моыторингу осв1тн1х проект1в дозволяе сформувати як1сний продукт.

Висновки i перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Якють вищоТ осв1ти забезпечуеться саме за допомогою процесу моыторингу формування компетенц1й у студенпв. Мон1торинг в рамках модул1в виконуе роль пост1йноТ у час1 перев1рки, оц1нки та обл1ку формування якост продукту проекту.

Доказано, що сформувати високий р1вень якост1 можливо т1льки у взаемозв'язку з ресурсами та трудомюткютю, про що свщчить модель взаемод1Т основних фактор1в формування результат1в процесу навчання.

У в1хах зд1йснюеться перев1рка конф1гурац1Т продукту осв1тн1х проект1в на основ! взаемод1Т основних фактор1в формування результат1в процесу навчання.

Отриман наступн1 науков1 результати:

1. Уточнено поняття моыторингу в осв1тн1х проектах.

2. Сформульовано принцип здшснення мон1торингу при формуванн1 продукту осв1тн1х проект1в. Описано конф1гурац1ю продукту осв1тн1х проект1в у в1хах.

3. Висунуто ппотезу про розпод1л в1дхилень пщ час формування продукту осв1тн1х проект1в.

У подальших досл1дженнях буде математично описано особливост розпод1лу в1дхилень пщ час формування продукту осв1тн1х проект1в. Розроблено методику мон1торингу в осв1тн1х проектах в умовах кредитно-модульноТ системи навчання.

Л1ТЕРАТУРА

1. Наказ М1н1стерства осв1ти I науки УкраТни № 48 вщ 23.01.2004 р.

2. Болонский процесс в документах и статьях. Составитель Е.В. Шевченко. - Санкт-Петербургский государственный технический университет. - 2002. - 68 с.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)

9

3. Рач В.А., Борзенко^рошыченко А.Ю. Формування якост продукту освiтнiх проектiв.// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В.Даля, 2003. - № 2(7).- С.55-60.

4. Педагогика и психология высшей школы. Серия «Учебники, учебные пособия». Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998. - 544 с.

5. Шишов С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе. - М.: педагогичнское общество России, 1999. - 320 с.

6. Керiвництва з основ проектного менеджменту. 1нститут проектного менеджменту США. - КиТв: В1ПОЛ, 1999. - 197 с. (С. 31).

7. Верлока В.С., Макаренко М.В., Марченко О.С., Шевченко В.К. Что необходимо знать менеджеру. Словарь. Учебное пособие. - Х.: Институт инженеров железнодорожного транспорта. - Г994. - 202 с.

8. Комплекс нормативних докумен^в для розроблення складових системи стандар^в вищоТ освiти (додаток 1 до наказу Мшютерства освiти УкраТни вщ 31.07.1998 р. № 285 зi змшами та доповненнями). Основы термши та вщповщш визначення. // 1нформацшний вюник. - 2003. - № 10. - С. 5-20.

9. Мелецшек Адольф. 1нженерна педагопка. Практика передачi технiчних знань. Перекладач та редактор переводу С.Ф. Артюр. Х., 2001. - С. 31.

Г0. Батченко Л.В., Гамаюнов В.Г., Поважный С.Ф. Менеджмент в образовании (педагогический менеджмент). - Х.: «Основа», 1998. - С. 93.

Стаття надшшла до редакц1Т Г6.05.2005 р.

Г0

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(Г4)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.