CC BY
122
Укpaгнcькuй нейрохгрурггчнuü журнйл, №3, 2000
99
УДК 6ll6.853—08—039.73
^^epRa^e^ лiкyвaння eпiлeпciï Цамбвлюк B.I.
1нститут нeйpoxipypгiï iм.aкaд.A.П.Poмoдaнoвa АМН У^яши, м.Kиïв, Укpaïнa Kлючoвicлoвa: етлепсгя, diaemcmu-Ka, ёгкувиння, npunöunoei пы-тлияя.
Лiкyвaння eпiлeпciï мoжe бути кoнcepвa-тивним i xipypгiчним. Дo xipypгiчнoгo втpyчaн-ня вдaютьcя тoдi, кoли товшего вичepпaнo вci cyчacнi мoжливocтi кoнcepвaтивнoгo лiкyвaння [l, 9].
Koнcepвaтивнe лiкyвaння, в cвoю чepгy, дiлитьcя нa: l) мeдикaмeнтoзнe; 2) фiзioтepa-пeвтичнe; 3) гoмeoпaтичнe; 4) фiтoтepaпeвтич-нe тa in. [2, 7, 4].
Meтoю пpoпoнoвaнoï cтaттi е виcвiтлeння гoлoвниx пpинципiв мeдикaмeнтoзнoгo лжувяння.
3 cepeдини XIX crannra фapмaкoтepaпiя eпiлeпciï cтaлa нapiжним кaмeнeм пpoблeми лiкyвaння ïï. Bpaxoвyючи тe, щo eфeктивнicть мeдикaмeнтoзнoгo лiкyвaння cтaнoвить нe мeн-rne 70%, a rnppo^ з'являютьоя нoвi пpeпapa-ти, е вci пiдcтaви зpoбити виcнoвoк, щo мeди-кaмeнтoзнe лiкyвaння дoмiнyвaтимe i в мяй-бyтньoмy.
Meдичнi пpeпapaти, кoтpi викopиcтoвyють для лiкyвaння eпiлeпciï, нaзивaють aнтиeпiлeп-тичними. Aлe ocкiльки мeдикaмeнтoзнa тepaпiя та cьoгoднi, нa думку бaгaтьox yчeниx, е зняч-нoю мipoю cимптoмaтичнoю, тo фapмaкoпpe-пapaти пpaвильнiшe бyлo б нaзивaти «янти-кoнвyльcaнтaми» [l].
Ocнoвнoю мeтoю aнтикoнвyльcaнтнoï тepaпiï е пoвнe пpипинeння eпiлeптичниx пapoкcизмiв i зaпoбiгaння ïx виникнeнню в мaйбyтньoмy. Koли ж нe вдaeтьcя дoмoгтиcя цьoгo пoвнicтю, вaжливo xoчa б змeншити кiлькicть пpиcтyпiв тa тяжкють клiнiчниx пpoявiв.
Пoзaяк мeдикaмeнтoзнe лiкyвaння мoжe cy-пpoвoджyвaтиcя виникнeнням нeбaжaниx то-бiчниx eфeктiв, тpeбa зpaзy ж нa пepшиx eтa-пax oцiнити cпiввiднoшeння мгж peaльнoю та-pиcтю i мoжливими пoбiчними eфeктaми тe-paпiï.
Ocнoвнi пpинципи кoнcepвaтивнoгo (мeди-кaмeнтoзнoгo) лiкyвaння:
1) лiкyвaння xвopиx гз тoчнo вcтaнoвлeним дiaгнoзoм «eпiлeпciя»;
2) iндивiдyaльний пiдxiд;
3) тpивaлicть лiкyвaння;
4) peгyляpнicть пpийoмy пpeпapaтiв;
5) мoнoтepaпiя;
6) кoмплeкcнicть лжувяння (пpoтиeпiлeптич-
нa тepaпiя + дeгiдpaтaцiйнa, cyдиннa, ceдaтивнa й викopиcтaння iншиx мeтoдiв).
Oбoв'язкoвим олщ oбгoвopити з лiкapeм yiwo-ви життя тa пpaцi (дieтa, пpaвилa пoвeдiнки, вpaxyвaння cпeцифiки пpaцi i тлн.).
3гaдaнi пpинципи вapтo пpoкoмeнтyвaти.
l. Baжливo тoчнo вcтaнoвити дiaгнoз xßopo-би, пoзaяк пpиcтyпи мoжyть мaти нeeпiлeп-тичний гeнeз. Iнкoли eпiпpипaдки е cимптoмoм ypaжeння гoлoвнoгo мoзкy (пyxлин, чepeпнo-мoзкoвoï тpaвми, iнcyльтy i т.ш.). Oтoж тpeбa пepeдyciм з'яcyвaти пpичинy пaтoлoгiï.
Haдзвичaйнo вaжливo тoчнo вcтaнoвити дiaгнoз eпiлeпciï y дггей [3], бо тpивaлe мeди-кaмeнтoзнe лiкyвaння y ниx е ocoбливo вiдпoв-iдaльним. Дiaгнocтикy eпiлeптичниx poзpядiв i тpивaлe зacтocyвaння пpeпapaтiв y дiтeй пpo-вoдять нa eтaпax дoзpiвaння гoлoвнoгo мoзкy, тали вш ocoбливo чутливий дo впливу ^rap^ ятливиx чиннишв. Ùo мoлoдшi xвopi, тo cтpiмкiший poзвитoк xeopo6^ i чyrливicть мoзкy дo впливу як eкзoгeнниx, тaк i eндoгeнниx чин-никГВ нaдзвичaйнo виcoкa.
Дocить чacтo мeдикaмeнтoзнy тepaпiю з ^и-вoдy eпiлeпciï пpoвoдяrь пгд чac пiдгoтoвки дo шкoли, i пopyшeння пpoцecy нaвчaння (зя pa-xyнoк як eпiлeпciï, тяк i нeбaжaниx впливГв мeдикaмeнтiв) y бaгaтьox випaдкax в пoдaль-шoмy вжe те мoжe бути кoмпeнcoвaним. Oтoж пoтpiбнo, щoб тoчнicть дiaгнoзy 6уля raparn-o-вяня. Дифepeнцiaльнy дiaгнocтикy eпiлeпciï в нeмoвлят пoтpiбнo пpoвoдити гз пpиcтyпaми (paxiтoгeннa тeтaнiя) пpи дeфiцитi впямшу Д, якГ нягядують eпiлeптичнi, a тяшж з мeнiнгi-тoм, мeнiнгoeнцeфaлiтoм (бaктepiaльним чи вipycним). B мoлoдшoмy дитячoмy вгцГ ïï тpeбa вiдpiзняти вГд pecпipaтopниx aфeктивниx cy-дoм, a в пepioд cтaтeвoгo дoзpiвaння — opтoc-тaтичниx пopyшeнь кpoвooбiгy [l].
Пpeдмeтoм шиpoкoï диcкyciï е зacтocyвaн-ня пpoтиcyдoмнoï тepaпiï y xвopиx Гз oдним пapoкcизмoм, гз oдним aбo бiльшe пpиcтyпa-ми, cпpoвoкoвaними гocтpим зaxвopювaнням чи cтaнoм (eнцeфaлiт, cиндpoм вгдмгни, викopиc-тяння кoнвyльcoгeнниx пpeпapaтiв тя пpoфiлaк-тичте лгнувяння в paзi виcoкoгo студня вipoг-iднocтi щoдo виникнeння пpиcтyпiв чи eпiлeпciï,
loo
Цимбалюк B.I.
зoкpeмa пpи чepeпнo-мoзкoвiй тpaвмi, eнцe-фaлiтi, iнcyльтi, нeйpoxipypгiчнoмy втpyчaннi).
Бiльшicть aвтopiв ввaжaють, щo пoчинaти тepaпiю cлiд тiльки пicля тяви eпiлeптичниx пapoкcизмiв [l].
2. 1ндивщуяльний пiдxiд (якoмoгa paнiшa цiлecпpямoвaнa тepaпiя з викopиcтaнням aдeк-вaтниx дoз) пepeдбaчae пepeдyciм вcтaнoвлeн-ня ocoбливocтeй пepeбiгy тa чacтoти пapoкcизмiв y xвopoгo (фoкaльнi пpипaдки чи гeнepaлiзo-вaнi), a тaкoж cтaнy opгaнiзмy (iндивiдyaльнa нeпepeнocнicть, нaявнicть cyпyтнoï coмaтичнoï пaтoлoгiï, cпeцифiкa пpoфeciйнoï дiяльнocтi чи нaвчaння, мaca тiлa i т.ш.).
3. Tpивaлicть лжувяння вapiюe вщ 2—3 poкiв пpи тaк звaниx дoбpoякicниx cимптoмax em-лeпciï дo 5 poкiв, a iнoдi дoвoдитьcя пpиймaти пpeпapaти пpoтягoм ycьoгo життя [l—4 тa ш.].
У дiтeй вoнa мoжe бути кopoтшoю. Taк, зя вiдcyтнocтi aбcaнciв y дiтeй пpoтягoм l,5—2 poкiв, тали кapтинa бioeлeктpичнoï aктивнocтi мoзкy в нopмi, пpoпoнyють вiдмiнити aнтикoн-вyльcaнти [4]. В тяжкиx випaдкax лжувяння ^o-вoдять нe мeншe 5 poráe, i лишe пicля ^ипи-нeння пpиcтyпie тa нopмaлiзaцiï ^газни^в EEr aнтикoнвyльcaнти вiдмiняють. Öe poблять та-cтyпoвo, пpoтягoм 3—б мю. Дoбoвy дoзи npeoa-paтy знижують нe бiльшe н!Ж нa l/8—l/lO в тaкiй пocлiдoвнocтi: дeнний — paнкoвий — нiчний пpийoми. Якщo вiднoвилиcя пpиcтyпи, peкoмeн-дують aнтиeпiлeптичнy тepaпiю пpoдoвжити, 6o вeaжaeтьcя, y дaнoмy paзi eпiлeптичний пpoцec те був пoгaшeний. У дeякиx xвopиx пicля
вiдмiни пpeпapaтy чepeз тевний пpoмiжoк imo-ли виникaють oдин-двa пpиcтyпи, якi в лiтepa-тypi тpaктyють як cyдoми вiдмiни. Boни нe та-тpeбyють cпeцiaльнoгo лiкyвaння.
Пicля пoвнoï вiдмiни aнтикoнвyльcивниx пpeпapaтiв xeopий пoвинeн бути пiд нaглядoм лiкapя пpoтягoм нe мeншe po^. EEГ-кoнтpoль пpoвoдять чepeз кoжнi 3 мю. Tiльки зя вдеут-тест! клiнiчниx пpoявie eпiпpипaдкiв i пoвнoï нopмaлiзaцiï кapтини EEr мoжнa зняти дiaгнoз «eпiлeпciя». Ha жяль, ^ бувяе нe чacтo.
4. Peгyляpнe пpиймaння пpeпapaтy мяс вe-лита знaчeння, 6o зaбeзпeчye йoгo тст-мну тe-paпeвтичнy кoнцeнтpaцiю в opгaнiзмi. Hexтy-вяння цим пpaвилoм чacтo cпpичинюe peцидив пpиcтyпiв. Пepioдичнo peкoмeндyють кoнтpo-лювяти кoнцeнтpaцiю пpoтиeпiлeптичниx пpe-пapaтiв y cиpoвaтцi кpoвi.
5. Зязвичяй y ocтaннi poки викopиcтoвyють пpинцип мoнoтepaпiï. Пopiвнянo з кoмбiнoвa-нoю чи пoлiтepaпieю мoнoтepaпiя мяс тaкi пe-peвaги: кpaщa ^perncmc^, eкoнoмiя кoштiв. Moнoтepaпiю тpeбa oптимiзyвaти (пiдвищyea-ти дoзи) дoти, тки нe зникнуть пpиcтyпи a6o те пpoявлятьcя нeбaжaнi eфeкти пpeпapaтy.
Cтpaтeгiя лгкувяння в paзi мoнoтepaпiï тякя.
Пpизнaчaють пpeпapaт пepшoï чepги ви-6opy. Пpи фoкaльнiй eпiлeпciï тяким е кapбa-мaзeпiн (тимoнiл, фiнлeпcин, тeгpeтoл i т.iн.), пpи гeнepaлiзoвaнiй — вaльпpoaт (opфipил, дeпaкiн, eвepидeн тя iн.).
Якщo oднa cxeмa мoнoтepaпiï нe eфeктив-ня, тpeбa aпpoбyeaти дpyгy, тpeтю (кapбaмa-
Стратепя лiкування
Консервативне лтування етлепсп
101
зеп1н — вальпроат — ламотриджин) 1 т.ш.Тшьки п1сля цього доречно призначати комбшацю пре-парат1в першого й другого вибору. У раз1 ст1йкост1 до к1лькох протиеп1лептичних пре-парат1в сл1д попередити хворого про мож-лив1сть лише часткового ефекту або направи-ти його на консультац1ю до нейрох1рурга.
Комб1нованою терап1ею (або полггерап1ею) передбачено використання р1зноман1тних про-тиепшептичних препарат1в. Таке л1кування, на думку багатьох фах1вц1в, незручне з багатьох причин: 1) важко врахувати реакцию орган1зму 1 поб1чну д1ю препарат1в; 2) висока варт1сть лжування особливо, коли воно тривае роками; 3) протиепшептичш препарати взаемод1ють один 1з одним, що також може збшьшувати к1льк1сть небажаних ефект1в. Лише невелик! комбшацп препарат1в можна вважати вдали-ми: вальпроат + ламотриджин або вальпроат + етосуксим1д. У раз1 ефективно! монотерапп при фокальн1й швидко генерал1зован1й епшепсп можна призначати комбшацю карбамазепшу та вальпроату. На думку деяких авторгв [3], кра-ще комбшувати вальпроат 1з окскарбазеп1ном, що не розпадаеться 1з утворенням СВЧ-епок-сиду, який в1дпов1дае за поб1чн1 ефекти. 1нколи при генерал1зован1й епшепсп доводиться по-еднувати засоби проти так званих малих (вальпроат або етосуксем1д) та великих (фенобарбь тал або фештош) приступгв.
На сьогодш 1снуе майже 20 антиконвуль-сант1в, хоча звичайно використовують 2—3 препарати (найчаст1ше карбамазепш та натр1ю вальпроат). Але це не означае, що 1нш1 анти-конвульсанти не повинн1 застосовувати при специф1чних еп1лептичних синдромах або ре-зистентних формах епшепсп. На виб1р впливае 1 те, що з'явилося багато нових засобгв. Одним 1з них е ламотриджин. У перел1ку так званих украй потр1бних препарата ВООЗ е ш1сть ан-тиконвульсант1в: карбамазеп1н, вальпроат, фештош, фенобарбитал, д1азепам 1 етосуксим1д.
Дос1 ч1тко не визначено «антиконвульсанти першо! черги вибору». В н1мецькм л1тератур1 називають карбомазеп1н та натр1ю вальпроат, у англо-американськ1й — карбамазеп1н, натр1ю вальпроат, фен1тош та фенобарбитал.
Найчаст1ше з антиконвульсант1в використовують: вальпроати; карбамазепш та його пох1дн1; фенобарб1тал; суксим1ди (етосуксим1д, месуксим1д); 1нг1б1тори карбоанг1дрази (сульт-1ам, ацетазолам1д); бензод1азеп1ни (д1азепам, клобазам, клоназепам, лоразепам 1 н1тразе-пам); бром1ди. 3 нових антиконвульсант1в — так1, як окскарбазеп1н, ламотриджин, в1габат-рин, гебапентин, фелбамат.
Дуже часто призначають натр1ю вальпроат та карбамазеп1н. Натр1ю вальпроат застосову-ють у епшептологп з кшця 60-х рок1в. Вш е препаратом першо! черги вибору для л1куван-ня генерализовано! епшепсп. Кр1м того, вш ефек-тивний 1 при парц1альних (фокальних) пароксизмах (як 1з вторинною генерал1зац1ею, так 1 без не!). Найкращ1 насл1дки лжування натрю вальпроатом при первинно генерал1зованих приступах та абсансах.
Карбамазеп1н за х1м1чною структурою близький до трицикл1чних антидепресант1в. 3а-стосовують його з 1960 року. Це препарат пер-шо! черги вибору для л1кування парц1альних (фокальних) еп1лептичних пароксизм1в, у тому числ1 приступав 1з вторинною генерал1зац1ею. 3а кл1н1чною активн1стю не в1др1зняеться в1д фештошу, але не такий токсичний 1 зручн1-ший у використанн1 (особливо його форма 1з пролонгованою д1ею — «Тимон1л-ретард»).
Фен1тош (дифен1н) — один 1з перших анти-конвульсант1в (з 1937 р.), котр1 не мають седа-тивно! дп. Високоефективний при парщально-му, а також генерал1зованому тон1ко-клон1ч-ному пароксизмах, але через небажаний по-б1чний вплив у кл1н1чн1й практиц1 використо-вують його р1дко.
Фенобарб1тал — антиконвульсант, що в1до-мий з 1912 р. До 1960 р. (до появи натр1ю валь-проату та карбамазеп1ну) його вважали препаратом першо! та друго! черг вибору для л1ку-вання р1зних тип1в еп1лептичних пароксизм1в. У останн1 роки через виражену седативну д1ю його призначають не так часто. Все ж 1 сьогодн1 це один 1з базисних антиконвульсант1в, що його використовують для л1кування вс1х форм еп1-лепсп (особливо первинно генерал1зовано!, яка супроводжуеться приступами grand та1).
Бензонал (бензобарб1тал) — результат мо-дифжацп фенобарб1талу. Не зумовлюе сонли-вост1.
Прим1дон — близький до барб1турат1в препарат, що в1домий з 1952 р. В орган1зм1 частко-во перетворюеться в фенобарб1тал, а другим його активним метабол1том е феншетилмало-нам1д. Показання до застосування так1 сам1, як 1 фенобарб1талу.
До антиконвульсант1в, як1 використовують для лжування окремих еп1лептичних синдромгв, належать суксим1ди (етосуксим1д, месуксим1д). Етосуксим1д в1домий з 1950 р., ним л1кували абсанси, щоправда, з нижчою, н1ж у вальпро-ат1в, ефективн1стю. Це препарат першо! черги
l02
ôuMâaëWK B.I.
вибopy пpи типoвиx aбcaнcax, ocoбливo кoли вaльпpoaти пpoтипoкaзaнi.
Mecyкcимiд eфeктивнiший зя eтocyкcимiд. Bикopиcтoвyють tore для лтувяння пpocтиx i cклaдниx пapцiaльниx пapoкcизмiв, a тaкoж дe-якиx видш мioклoнiчниx пpиcтyпiв. Чepeз чacтi й чiткo виpaжeнi то6Гчш eфeкти зacтocoвyють як пpeпapaт тpeтьoï чepги вибopy.
Дo aнтикoнвyльcaнтiв нaлeжaть тaкoж iнгiбiтopи кapбoaнгiдpaзи (cyльтiaм тя я^тя-зoлaмiд). Сультаям eфeктивнiший пpи mp^-яльнш eпiлeпciï. Aцeтaзoлaмiд е пpeпapaтoм тpeтьoï чepги вибopy пpи дeякиx peзиcтeнтниx фopмax eпiлeпciï.
Бeнзoдiaзeпiни — вeликa гpyпa пpeпapaтiв (дiaзeпaм, ceдyкceн, peлaнiyм, вялш, cибaзoн, клoнaзeпaм, клoбaзaм, лopaзeпaм, нiтpaзeпaм). 3a виняттом клoбaзaмa, пpaктичнo нe викopи-cтoвyють для тpивaлoгo лжувяння. Öe тоя^ нюeтьcя poзвиткoм тoлepaнтнocтi, пoбiчними eфeктaми i, ocoбливo, швидким звикянням дo пpeпapaтy. Пepeдyciм пpизнaчaють для зняття eпiлeптичнoгo cтaтycy, ввoдять внyтpiшньoвeн-те. Дням дiaзeпaм ввoдять peктaльнo.
Kлoбaзaм — oдин ГЗ нaйнoвiшиx бeнзoдia-зeпiнiв. Йoгo викopиcтoвyють як aнтикoнвyль-caнт тpeтьoï чepги вибopy пpи вcix фopмax eпiлeпciï.
Бpoмiди тчяли oдними з пepшиx зacтoco-вувяти в фapмaкoтepaпiï eпiлeпciï з cepeдини XIX cт. Aлe чepeз ^витоку eфeктивнicть тя виpaзний ceдaтивний eфeкт нe нябули шиpo-кoгo визняння. Oднaк в ocтaннi poHM ïx пoчaли знoвy викopиcтoвyвaти як пpeпapaти тpeтьoï чepги вибopy пpи peзиcтeнтниx фopмax em-лeпciï.
3'явилиcя тяк звяш нoвi тя eкcпepимeн-тяльш aнтикoнвyльcaнти.
Oкcкapбaзeпiн е кeтoaнaлoгoм кapбaмaзeпi-ну. Пoкaзaння дo лжуняння тяш оям^ як i rap-бaмaзeпiнy, лишe вш нe тякий го^ичний.
Ha ocoбливy увягу зacлyгoвye тевий янти-кoнвyльcaнт лaмoтpиджин. 3a cтpyктypoю вш вiдpiзняeтьcя вщ вiдoмиx aнтикoнвyльcaнтiв, мяе шиpoкий cпeктp дiï. 3acтocoвyють пpи piзниx вapiaнтax eпiлeпciï.
Baгaбaтpин дГс ня GABA-epгiчнi мexaнiзми пepeдaчi нepвoвиx iмпyльciв, викopиcтoвyють йoгo для лтувяння peзиcтeнтниx фopм rnp^-яльте'! eпiлeпciï.
Гaбaпeнтин — пoдiбнa дo GABA aмiнoкиc-лoтa. Пpизнaчaють для лжувяння peзиcтeнтнoï пapцiaльнoï eпiлeпciï з втopиннoю гeнepaлiзa-щею aбo бeз нeï.
Фeлбaмaт пoчaли викopиcтoвyвaти Гз 1993p. для лГкувяння пapцiaльниx пpиcтyпiв з втopин-нoю гeнepaлiзaцieю aбo бeз нeï y дopocлиx i
cиндpoмy Лeннoкca—Гacтo y д^гей вiкoм пoнaд 2 pora.
3aпopyкoю ycпiшнoгo лгкувяння eпiлeпciï ^pio^o е тяк звяня кoмплeкcнa тepaпiя. Öe пo-едняння тepaпeвтичниx дм (зaxoдiв), cпpямo-вaниx як ня ocнoвнi cимптoми eпiлeпciï (eпi-лeпrичнi пpиcтyпи), тяк i ня ïï manias тя yc-кладнeння (пcиxiчнi пopyшeння), a тaкoж вплив ня eтioлoгiчнi тя пaтoгeнeтичнi фaктopи, яш пiдтpимyють eпiлeптичнi ocepeдки.
Koмплeкcнa тepaпiя пepeдбaчae шиpoкий дiaпaзoн мeдичниx зaxoдiв:
1) aнтиeпiлeптичнy тepaпiю + фiзioтepaпiю, фiтoтepaпiю aбo чи/гoмeoпaтичнy тepaпiю;
2) aнтиeпiлeптичнi пpeпapaти + ceчoгiннi, aнтидeпpecaнти, нeйpoлeптичнi, ceдaтивнi, дeз-iнтoкcикaцiйнi зятоби, iмyнoпpoтeктopи, cим-птoмaтичнe лГкувяння тош^ в piзниx вapiaнтax;
3) xipypгiчнi oпepaцiï + aнтиeпiлeптичнy тe-paпiю.
Haйчacтiшe викopиcтoвyють тpeтiй вapiaнт кoмплeкcнoï тepaпiï, 6o в ньoмy вpaxoвaнo oco6-ливocтi пpoявy xвopoби y ^жто! oкpeмoï oco-би.
3вичaйнo, в кopoткoмy пoвiдoмлeннi нeмoж-ливo дяти пoвнy xapaктepиcтикy пpeпapaтiв, якг викopиcтoвyють для кoмплeкcнoгo лiкyвaн-ня eпiлeпciï.
Bapтo пpинaгiднo xoчa б ^porao згядяти inrni кoнcepвaтивнi мeтoди, яш нe е дoмiнyю-чими в лтувянш eпiлeпciï, aлe ïx peкoмeндy-ють чимaлo лiкapiв. Haпpиклaд, фiтoтepaпiю. Haйчacтiшe пpизнaчaють квгтки лoбaзникa в'я-зoлиcтoгo, тpaвy вoдянки чopнoï, листя жeнь-шeню [б], a тягаж пpeпapaти coбaчoï кpoпиви myxoï, пюня, кялини, oмeли бiлoï, cпapжi, мeлicи лiкapcькoï тя гн.
Aптeкa 3yбицькиx peкoмeндye cyмiш тpaв «Eпiлeпcaн».
1з фiзioтepaпeвтичниx мeтoдiв викopиcтoвy-ють дгядинямгчнг cтpyми, aмплiпyльc, eндoнa-зaльнe ввeдeння ceдyкceнy aбo eлeктpoфopeз гя-лoпepидoлy, eлeктpocoн, гaльвaнiчний кoмipeць зя A.C. Щepбaкoм, бaльнeoтepaпiю, циpкyляp-ний душ [10].
Aлe, пeвнe, ня няйбшьшу увягу зacлyгoвye зaпpoпoнoвaний Miнcьким мeдiнcтитyтoм мeтoд тpaнcкpaнiaльнoгo eлeктpoфopeзy. Пpи цьoмy лiкapcькi пpeпapaти нaкoпичyютьcя в ткaнинax мoзкy [8]. 3a eндoнaзaльнoгo ввeдeння пpeпapa-ти нaгpoмaджyютьcя в ^pi ocнoви лoбнoï i пo-люа cкpoнeвoï чacтoк, гiпoкaмпi, мигдaлeпoдi-бжму кoмплeкci, a в paзi oчнo-пoтиличнoгo — в xiaзмi, пoлюci cкpoнeвoï чacrки тя пoяcнiй зви-виш.
3a дoпoмoгoю eндoнaзaльнoгo eлeктpoфopeзy глютaмiнoвoï киcлoти пoвнicтю знiмaютьcя пpи-
Консервативне лшування ептепсп
103
ступи у 44,3% хворих, а теля електрофорезу натрда оксибутирату — у 67,9% хворих.
Таким чином, медикаментозне лжування при епшепсп е одним Í3 перших i найважливь ших методiв, а цiлеспрямована терапiя Í3 при-значенням адекватних доз дае можливiсть до-могтися хороших наслiдкiв у бшьшо! частини (70%) хворих на епшепсда.
Список лiтератури 1. Вольф К. Медикаментозное лечение эпилепсии// В кн.: Диагностика и лечение эпилепсии у детей/ Под ред. П.А Темина и МЮ. Никифоровой. — Можайск: Терра, 1997. — С. 581—631.
2 Карлов В.А. Эпилепсия. — М.: Медицина, 1990. — 336 с.
3. Келлерманн К., Майер Т. Показания к приме-
нению противоэпилептической терапии// В кн.: Практическая эпилептология / Под.ред. Клауса Келлерманна. — М., 1997. — С. 85— 108.
4. Кравцов Ю.И., Кравцова Е.Ю. Абсансы у де-
тей. — Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 1994. — 92 с. 5 Лапоногов О.А., Антоненко В.Г. Комплексное лечение больных эпилепсией/Методические рекомендации. — К., 1993. — 18 с.
6. Лимаренко А.Ю. Экспериментальное изуче-
ние растений, применяющихся в народной медицине для лечения эпилепсии: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. — Л., 1986.
7. Трошин В.М., Кравцов ЮИ, Радаева Т.М. Нео-
тложная неврология детского возраста. — Нижний Новгород: Сарни, 1993 — 284 с.
8. Хлебоказов Ф.П. Транскраниальный электро-
форез лекарственных средств в лечении эпилепсии. — К., 1990.
9. Шрамка М., Чхенкели С.А. Эпилепсия и ее хирургическое лечение.— Братислава: Веда, 1993. — 290 с.
10. Явербаум Н.П., Ясногородский В.Г. Физические методы в комплексном лечении больных эпилепсией.— Иркутск, 1981.— 14 с.
Консервативное лечение эпилепсии
Цымбалюк В.И.
Обоснованы главные принципы диагностики и лечения эпилепсии. Подчеркнуто, что только больные с тяжелыми формами эпилепсии нуждаются в хирургическом лечении. Особое внимание акцентируется на выборе и тактике применения медикаментозных препаратов.
Определено, что при адекватной медикаментозной терапии удается получить хорошие результаты у большей части больных эпилепсией.
Conservative treatment of an epilepsy
Tsymbaliuk V.I.
Modern fundamental approaches in the diagnostics and management of epilepsy are grounded in the article. The only severe clinical course of the disease needs surgical treatment. Among different types of complex medical therapy we stressing upon the issue of adequate selection and appropriate implementing of antiepileptic drugs. At the present time correctly choosen medical treatment plays the main role in successful conservative management of epilepsy in the vast majority of the cases (up to 70 percent).
