CC BY
12
Базою розробки ефективно! маркетингово! стратеги мае бути чггке i правильне визначення стратепчного завдання. Як правило, виокремлюють два основних типи стратепчних цiлей: оборонш i наступальнi, якi пов,язанi з майбутшм ростом. Обороннi цiлi включають намагання пiдприемства втри-мати сво! позици на ринку, протистояти основним конкурентам i не допусти-ти спад. Наступальш цiлi доцiльно реашзувати при економiчнiй стабiльностi та зростанш економiки.
Бiльшiсть укра!нських пiдприемств як стратепчне завдання вибрали оборону. Це пов'язано з нерозвинутiстю та нестабшьшстю економiчного за-конодавства, економiчною кризою в окремих галузях, високими темпами ш-фляци, а отже юнуе високий ступiнь ризику ведення виробничо! дiяльностi в умовах несприятливого макроекономiчного середовища.
Невелика частина пiдприемств вибрала цiллю поступовий рiст продажу товарiв. Це вiдображае позитивнi очжування як у вiдношеннi економiч-них перспектив сво!х пiдприемств, так i кра!ни в цiлому. Позитивнi очжуван-ня сьогоднi грунтуються на продовженш ринкових реформ в Укра!ш i пов,язанi з продовженням процесiв справедливо! приватизаци.
Незначна кiлькiсть пiдприемств як стратепчне завдання вибрала агре-сивний рют продажу товарiв. Це пов'язують з новизною запропонованого товару i незадоволенiстю попиту на нього.
Маркетингова стратегiя пiдприемства становить основу його ринково! дiяльностi. Вона розробляеться залежно вiд умов макросередовища i аналь зуеться з врахуванням цих особливостей.
В умовах сучасно! трансформацшно! економiки Укра!ни доцiльне до-мшування стратегiчного прiоритету, який пов'язаний з виживанням, що зу-мовлено полггичною та економiчною нестабiльнiстю. Але, беручи до уваги високу швидюсть змш макросередовища в умовах сучасно! Украши, тд-приемства, якi перебувають в бшьш сприятливiй економiчнiй ситуацп, по-виннi вибирати прiоритетом високi прибутки у короткостроковому перiодi. Вибiр довгострокових прiоритетiв, спрямованих на завоювання випдного становища на ринку, пов'язаний з високим ризиком, оскшьки передбачае не-обхiднiсть iнвестицiй, окупнiсть яких залежить вiд компетентностi менедже-рiв, а також макроекономiчних перспектив.
УДК339.137.2:338.2 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктр В.П. Горзов - Львiвська КА
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ УКРА1НСЬКО1 ЕКОНОМ1КИ
В РИНКОВИХ УМОВАХ
Проанад1зовано конкуренты позици Украши в св1товому господарст, розкри-то причини низько! конкурентоспроможносп в1тчизняних товар1в на св1товому ринку. Представлено загально-концептуальш шляхи тдвищення р1вня конкурентоспроможносп нащотально! економши Украши в розр1з1 св1тових тенденцш.
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.3
Doc. V.I. Blonska; master's degree V.P. Gorzov - Commercial Academy of Lviv Competitiveness of the Ukrainian economy in markets conditions
In the article the shortly analyzed competitions positions of Ukraine in the world economy, exposed reasons of low competitiveness of domestic commodities in the world market. Represented in-conceptual ways of increase of level of competitiveness of national economy of Ukraine in the cut of world tendencies
Конкуренщя як одна i3 найголовшших рис ринкового господарства за-безпечуе творчу свободу особи, створюе умови для li саморе^заци в сферi економжи шляхом розробки i створення нових конкурентоспроможних това-рiв i послуг. У сучасних умовах процесу глоб^заци та штернащон^заци проблеми мiжнародноl конкуренци виходять на перший план.
Показником визнання провщно! ролi конкуренци для усшшного фун-кщонування ринкового господарства е той факт, що в бiльшостi кра!н свггу, включаючи кра!ни з перехiдною економжою, в тому числi i в Укршш, на цей час прийнят закони про конкуренцiю i створеш нацiональнi органи, що займаються цими питаннями.
Конкурентоспроможшсть - багатопланова економiчна категорiя, що може розглядатися на декшькох рiвнях:
• конкурентоспроможтсть краши;
• конкурентоспроможтсть галузц
• конкурентоспроможшсть товаровиробника;
• конкурентоспроможтсть товару.
Мiж усiма цими рiвнями конкурентоспроможностi юнуе досить тiсна внутрiшня i зовшшня залежнiсть i взаемозалежнiсть.
Конкурентоспроможнiсть краши i галузева конкурентоспроможнiсть в остаточному шдсумку залежать вiд здатностi конкретного товаровиробника випускати конкурентоспроможний товар.
Конкуренщя е наслщком обмеженост ресурсiв, i в цьому контекстi конкурентоспроможнiсть визначае умови юнування бiологiчних видiв, про-дуктiв, процесiв, структур, спiвтовариств, суспшьств. Серед ознак конкурен-тоспроможного суспшьства, в тому числi i в Укршт, можна видiлити такi: стабшьне та передбачуване законодавче середовище; гнучка i стiйка еконо-мiчна структура; швидюсть та якiсть адмiнiстративних та економiчних реформ; iнвестування традицшно! та технолопчно! iнфраструктури, середньо! освгги, пiдвищення квалiфiкацil; сприяння приватним заощадженням та внут-рiшнiм iнвестицiям шляхом перерозподшу доходiв i змiцнення середнього класу; агресившсть на зовнiшнiх ринках i привабливiсть внутрiшнього ринку для шоземних iнвестицiй; взаемозв'язок мiж доходами, продуктившстю, по-датками; збалансованiсть внутршнього та зовнiшнього ринкiв.
До чинниюв конкурентоспроможностi належать:
• iнтернацiоналiзацiя (участь у м1жнароднш торпвл1 та швестищях);
• людськ ресурси (доступшсть i квал1ф1кащя);
• уряд (яшсть державно! поттики, спрямовано! на досягнення конкурентос-
проможност!);
• внутршня полггика;
• шфраструктура (спроможтсть обслуговувати б1знес);
• rnyRa i тexнoлoгiя (пoтeнцiaл викopиcтaння нayкoвo-дocлiдницькиx, дocлiд-kmx i кoнcтpyктopcькиx poзpoбoк);
• менеджмент (якicть yпpaвлiння, шедшння eкoнoмiчниx i coцiaльниx цшей);
• ф^ши (pинки кaпiтaлiв тa яшеть фiнaнcoвиx пocлyг).
• peйтинг cвiтoвoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi no Rparnax
Синтетичним ^к^ни^м, щo пoeднye кoнкypeнтocпpoмoжнicть тoвa-py, тoвapoвиpoбникa, гaлyзeвy кoнкypeнтocпpoмoжнicть i xapaктepизye пoлo-ження кpaïни нa cвiтoвoмy pинкy, e пoкaзник ïï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.
Зaгaлoм кoнкypeнтocпpoмoжнicть кpaïни мoжнa визшчити як ïï здaт-нicть в yмoвax вiльнoï cyмлiннoï кoнкypeнцiï po6m^ тoвapи i пocлyги, щo зa-дoвoльняють вимoгaм cвiтoвoгo pинкy, peaлiзaцiя якиx збiльшye дoбpoбyт кpaïни й oкpeмиx ïï гpoмaдян.
Miжнapoдний шетитут poзвиткy мeнeджмeнтy ("International Institute for Management Development" - "IMD", м. Лoзaннa, Швeйцapiя) oпyблiкyвaв чepгoвий щopiчний peйтинг кoнкypeнтocпpoмoжнocтi 150 кpaïн cвiтy. Дoc-лiджeння пpoвoдилиcя зa 290 пapaмeтpaми (вiд тeмпiв eкoнoмiчнoгo pocry дo нaявнocтi квaлiфiкoвaниx кaдpiв i егану зaкoнoдaвcтвa). Оcoбливy yвaгy бyлo пpидiлeнo piвню poзвиткy iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй i тeлeкoмyнiкaцiйниx cиcтeм, щo, m думку швeйцapcькиx eкcпepтiв, будуть визнaчaти poзвитoк cвiтoвoï eкoнoмiки в нoвoмy тиcячopiччi.
Згiднo з пpoвeдeними дocлiджeннями, пepшe мicцe в цьoмy оттеку вже 3 poки пocпiль ^c^ae Фiнляндiя (тaбл. 1). Цьoмy rap^e нaйкpaщий y cвiтi дiлoвий клiмaт i виcoкoeфeктивнi iннoвaцiйнi кoмпaнiï, a тaкoж ^таб^ь-ний пiдйoм фш^^ eкoнoмiки, щo пpoдoвжyeтьcя вже пpoтягoм 9 poкiв тa зpocтaючi швеетици в ceктop виcoкиx тexнoлoгiй i Im^p^^ Ha дpyгoмy мю-щ пepeбyвae eкoнoмiкa США, пoзитивний вплив m poзвитoк якoï, як вщзта-чaeтьcя в дocлiджeннi, poбить пpoвeдeнa ypядoм США пoлiтикa, cпpямoвaнa m зэлучення квaлiфiкoвaниx iнoзeмниx фaxiвцiв. Одшк, США збepeгли пе-peвaгy зa oкpeмими пapaмeтpaми, щo cвiдчить ^o здaтнicть кpaïни швидкo poзвивaтиcя i пiдвищyвaти piвeнь кoнкypeнтocпpoмoжнocтi в мaйбyтньoмy.
Табл. 1. Рейтинг конкурeнmоспроможносmi 10 крат Í3 1S0, _складений "IMD" [S]_
KpaïnH Micцe в )ейтингу
2000 2004
Фшлянд1я 5 1
США 1 2
Яштя 2 4
Швещя 8 6
Hiмeччинa 4 8
Kитaй 37 21
Угopщинa 32 39
^льшд 48 60
Рociя 52 70
Укpaïнa 92 86
Сepeд ^ata з е^^м^ю, щo poзвивaeтьcя, ^o якиx нэлежить i Укpa-íHa), пopiвнянo з 2003 p., знaчнo пoкpaщилиcя пoзицiï Kитaю (21 -i мюце),
HiiyK'QBiiii BiCHHK, 2006, BHn. 16.3
TaHBaHro (22-i мiсце), iHgii (43-i Mi^e). YKpaiHa aK i paHime Mae gy^e HH3tKHH piBeHt K0HKypeHT0cnp0M0^H0CTi i nocigae 87-e мiсцe b peHTHHry, nocTynaronu Pocii (70 мicцe) Ta pagy KpaiH, rn,o po3BHBaroTtca. npoTe, aK SaHHMo, 3a hothph poKH Bce-TaKH no3H^i YKpaiHH 3M^HHnuct.
TpeSa 3a3HanHTH, rn,o nogiSm peHTHHru npoBogHTt SaraTo MmHapogHHx aBTopHTeTHHx peHTHHroBHx KoMnamft, TaKHx aK "Centre for International Development", rn,o gie npu rapBapgctKoMy ymBepcureTi, gocnigHH^Ka opram3a^a "World Economic Forum" (m. ^eHeBa) Ta mmi, npoTe Mm hhmh e icTOTHi po3-xog^eHHa. Цe n0B'a3aH0 3 thm, rn,o 3ragaHi BHrn,e opram3a^i BHKopncTOByBanH pi3Hi noKa3HHKH gna cKnagaHHa iHgeKciB K0HKypeHT0cnp0M0^H0CTi. HanpuKnag, "IMD" 3poSHB SintmuH aкцeнт Ha noKa3HHKax, rn,o BigSuBaroTt aKicTt ^mra.
Ynepme KpaiHH CH^ Synu npegcTaBnem b aHaniTHHmft gonoBigi npo K0HKypeHT0cnp0M0^HicTb KpaiH CBhy b 1994 p., ogHaK KpaiHH HepaH^yBanuct cepeg mmux gep^aB CBiTy 3a cyKynHHM iHgeKcoM KoHKypeHTocnpoMo^Hocri, a Synu npegcTaBneHi TintKH b nopiBHantHHx тaSnнцaх 3a ochobhhmh MaKpoeKoHo-mmhhmh noKa3HHKaMH i cne^antHHMH TaSnu^MH no oKpeMHx ^aKTopax KoHKy-pemocnpoMo^HocTi.
y 1998 p. YKpaiHa nocina ocTaHHe мicцe b cnucKy HaHSintm KoHKypeH-TocnpoMo^Hux KpaiH cBiTy, nocTynaronuct Pocii. Hanpнкiнцi 90-x - Ha nonaTKy 2000-x poKiB HaHSintm cuntHHMH rpaHaMH eKoHoMiKH YKpaiHH b nnaHi cBiToBoi KoHKypeHTocnpoMo^HocTi 3anHmanHca HayKoBo-TexmnHHH noTeH^an, TpygoBi pecypcH, a HaHSintm cnaSKHMH - gep^aBHe perynroBaHHa b eKoHoM^i, cHcTeMa ynpaBniHHa nignpHeMcTBaMH i Kpegurao-^maHcoBoro c^eporo [1, c. 56].
Po3bhtok Mi^HapogHoro noginy npaцi npH3BiB go BH3HaneHoi cne^ani3a-цii KpaiH Ha cBiTOBift apeHi 3ane^Ho Big cTyneHa KoHKypemocnpoMo^Hoeri Tiei hh iHmoi rany3i. HanpHKnag, ^noHia cne^ani3yeTtca b c^epi bhcokhx TexHono-riH, KpaiHH EnrotKoro Cxogy - BHgoSyTKoM Ha^TH, HigepnaHgu - b c^epi cintctKoro rocnogapcTBa, a Гpeцia cnaBHTtca KopaSneSygyBaHHaM.
3oKpeMa, y CfflA HaHSintm KoHKypeHTocnpoMo^HHMH rany3aMH e aBi-a^HHa h aepoKocMiHHa, ymKantHe MamHHoSygyBaHHa, aBToMoSineSygyBaHHa, внpoSннцтвo cynepKoMn'roTepiB i po3poSKa m^opMa^HHHx TexHonoriH.
Ha ^h MoMeHT HH3tKHH piBeHt KoHKypemocnpoMo^Hoeri npoMHcnoBoc-Ti YKpaiHH cnpuHHHae HaHrnuSmy eKoHoMiHHy i ^maHcoBy Kproy, rn,o oxonuna npaKTHHHo Bci rany3i. Cnag i crpyKTypm 3MiHH npoMucnoBoro BupoSHH^raa cynpoBog^yroTtca 3HH^eHHaM KoHKypeHTocnpoMo^Hocri npogyкцii, rn,o Bunyc-KaeTtca. BTpanaroTtca h ocHoBHi KoHKypeHTHi nepeBaru YKpaiHH - BigHocHo ge-meBa poSona cuna Ta mmi [2, c. 65].
3HaHHHH BnnuB Ha piBeHt BHTpaT BupoSHH^raa poSuTt noKa3HHK eHepro-MicTKocTi aK yctoro BBn, TaK i oKpeMHx rany3efi eKoHoMiKH. BapTo nigKpecnu-th, rn,o y npoBigHHx npoMHcnoBHx gep^aBax nicna cBiToBoi eHepreTHHHoi KpH3H (1973 p.) HaMiTHnaca cTiHKa тeнgeнцia go cKoponeHHa eHeproMicTKocTi cTBopro-BaHoi ogHHH^ BBn. BHacnigoK B^HBaHHa 3axogiB 3i 3Sepe^eHHa i pa^oHantHo-ro BHKopucTaHHa eHeprii mnaxoM gep^aBHoro cTHMynroBaHHa nporpaM BnpoBag-^eHHa cynacHHx TexHonoriH Ha nignpueMcTBax eHeproMicTKocTt ogнннцi BBn y npoMucnoBo po3BHTHx KpaiHax 3HH3unaca b cepegHtoMy Ha 22 % (3 57 % go 35 %), npu цtoмy Ha^ToMicTKicTt - Maft^e Ha 38 % (3 60 % go 22 %) [3, c. 49].
4. Ek'OMOMik'ii, n^iHyBiHHA i ynpaB^iHHH b ^ic0Bup06HHH0My KOMnroKci
159
В Укpaïнi пpocлiдкoвyeтьcя пpoтилeжнa тeндeнцiя. 3a пepioд з 1990 пo 2003 p. eнepгoмicткocть ВВП Укpaïни збiльшилacя та 31 %, a пpoмиcлoвoгo виpoбництвa - нa 39 % [1, 64].
Ситyaцiя виглядae ще гipшe, якшo вpaxyвaти, шo нa пoчaткy 90-x po-кiв eнepгoeмнicть пpoмиcлoвoгo виpoбництвa в Укpaïнi бyлa мaйжe в 50 paзiв вишoю, тж y Япoнiï, Швeйцapiï i Гoнкoнгy.
Pocтy eнepгoмicткocтi ВВП Укpaïни в ц^му i пpoмиcлoвoмy виpoб-нищш - зoкpeмa, cпpияли чинники cтpyктypнoгo xapaктepy: cпaд виpoбниц-твa в мaлoeнepгoмicткиx гaлyзяx, picт вapтocтi eнepгiï i, як нacлiдoк, збшь-шення ïï чacтки в зaгaльниx витpaтax виpoбництвa кiнцeвoï ^o^y^iL
Haпpиклaд, якшр в США в aвтoмoбiльнiй пpoмиcлoвocтi чacткa e^p-гoнociïв y coбiвapтocтi пpoдyкцiï в cepeдинi 90-x pp. cтaнoвилa 1-2 %, тo в Укpaïнi aнaлoгiчний пoкaзник дocягaв 12-18 %.
Негативний вплив нa piвeнь кoнкypeнтocпpoмoжнocтi yкpaïнcькoï пpoмиcлoвocтi cпpичиняe мopaльнe cтapiння i фiзичний знoc ocнoвниx тexнo-лoгiчниx фoндiв. Оcкiльки, m цей чac y мaшинoбyдyвaннi чeтвepтa чacтинa вcьoгo тexнoлoгiчнoгo ycтaткyвaння мae вiк бiльшe 20 poкiв. 3^c виpoбни-чиx фoндiв y пpoмиcлoвocтi нaблизивcя дo 60 %, тобто дo мeжi, зa якoю ш-чинaeтьcя фiзичний poзпaд виpoбничoгo пoтeнцiaлy, виникae зaгpoзa pyйнy-вaння пpoдyктивниx cил кpaïни.
Оcкiльки визнaчaльним чиннигам пpи визнaчeннi piвня кoнкypeнтoc-пpoмoжнocтi кpaïни e кoнкypeнтocпpoмoжнicть ïï кoмпaнiй, тo вapтo oцiнити ïx кoнкypeнтнi пoзицiï нa cвiтoвoмy pинкy. Сepeд yкpaïнcькиx кoмпaнiй pe-aльнoю мiжнapoднoю кoнкypeнтocпpoмoжнicтю нa cьoгoднi вoлoдiють тшь-ки тi кoмпaнiï, шo зaйнятi в eкcпopтнo-opieнтoвaнoмy cиpoвиннoмy ceктopi, виpoбництвoм вiйcькoвoï тexнiки й oзбpoeнь, випycкoм yнiкaльнoгo cyчacнo-гo тexнoлoгiчнoгo ycтaткyвaння, poзpoбкoю нoвиx тoвapiв i мaтepiaлiв. Це тa-кi кoмпaнiï як Систем Kaпiтaл Meнeджмeнт (СKM), Iндycтpiaльний Сoюз Дoнбacy (1СД), Kвaзap-Miкpo тa iншi.
Однaк ïxнi пoзицiï m cвiтoвoмy pинкy не нacтiльки мщш, як пoзицiï пpoвiдниx тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй cвiтy [1, cт. 24].
Ha cьoгoднi yкpaïнcькi кoмпaнiï (СKM, 1СД, мeтaлypгiйнi зaвoди тa iн.) в кoнкypeнтнiй бopoтьбi нa cвiтoвиx тoвapниx pинкax мвють змoгy вига-pиcтoвyвaти тiльки цiнoвi чинники, пpичoмy, шрб зaкpiпитиcя нa зaкopдoн-нoмy pинкy, нepiдкo вдaютьcя дo пpoдaжy тoвapiв зa дeмпiнгoвими цiнaми.
Однaк тaкa пoлiтикa в дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi мoжe мaти звopoт-ний ефект. ^му poбити cтaвкy тiльки нa щшву кoнкypeнтocпpoмoжнicть y cyчacнiй бopoтьбi зa cвiтoвi pинки нeдocтaтньo, нeoбxiднo a^m^ викopиc-тoвyвaти пepeвaги нayкoвo-тexнiчнoï peвoлюцiï i мiжнapoднoгo пoдiлy пpaцi, шр peaльнo дocтyпнi тiльки великим тpaнcнaцioнaльним кoмпaнiям. [1, c. 25]
Ha жэль, зapaз нayкoвo-тexнiчний пoтeнцiaл Укpaïни пepeбyвae нa гpaнi poзпaдy. Це дoвoдить i тoй фвкт, :m,o якшo зaгaльнi витpaти нa туку в 80-т - 90т poки XX cт. cтaнoвили 4 % ВВП (лeвoвa питoмa вaгa якиx пpипaдaлa нa o6o-poнний кoмnлeкc), шo бyлo нжвишим пoкaзникoм y cвiтi, тo зa ^p^ пpoвeдeн-ня eкoнoмiчниx пepeтвopeнь в Укpaïнi питoмa вaгa acигнyвaнь та нayкy i нayкoвi дocлiджeння cкopoтилacя в дecятки paзiв (вiд 0,1 % дo 0,2 % ВВП) [1, c. 30].
Науковий iticiniK, 2006, вип. 16.3
Проте не слщ забувати, що укра!нська економiчна модель, як i еконо-мiчнi моделi кра!н, що утворилися на територп колишнього СРСР, - це особ-ливий господарчий комплекс, що формувався понад 70 роюв. Розбiжностi з капiталiстичним свiтом спостер^алися, насамперед, у мотивацiйному полi, на яке значною мiрою впливали щеолопчш настанови. Ринкова економiка, у тому чи^ й укра!нська, формувалася не за рахунок еволюцшного розвитку форм i методiв ринково! саморегуляци та демократы, а внаслiдок адмшютра-тивних регулювань, що у деяких випадках шли у розрiз з об'ективними законами економiки.
Тому розраховувати на швидке входження на свiтовi ринки готових виробiв i наукомютко! продукци Укра!на може, тiльки провiвши цiлу низку ефективних економiчних реформ та рiзко скоротивши витрати виробництва, при цьому шдвищивши продуктивнiсть, штенсившсть працi й ефективнiсть матерiального виробництва.
Вщродження економiки Укра!ни неможливе без штеграци у свiтову економiку, однак цей процес не повинен обмежуватися галузями важко! про-мисловостi i сшьськогосподарсько! сировини. Навпаки, одним з основних прюршепв державно! економiчноi полггики Укра!ни мае стати збереження i розвиток науково-технiчного потенцiалу краши. Необхщно усвiдомити, що ми вступили в епоху шформацшних технологiй, де визначальними чинника-ми при визначеннi конкурентоспроможност краши будуть такi показники, як рiвень проникнення iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у сфери сус-пiльного життя та наукомютюсть продукцii, що виробляеться в кра!ш.
Тобто основним завданням держави, на нашу думку, повинно стати стимулювання створення iнформацiйного суспшьства, в якому головною продукцiею повинш стати iнформацiя та знання.
Для цього необхщно, передусiм, створити сприятливий швестицшний клiмат, оскiльки укра!нська економжа потребуе значних капiталовкладень, вдосконалити законодавчу базу в сферi права власност^ реформувати бюд-жетну та податковi системи i збiльшити видатки на розвиток науки i iнфор-матизацш суспiльства.
Лiтература
1. Базилюк Я.Б. "Проблеми конкурентоспроможност1 нацiональноi економ1ким// Стра-тег1чна панорама. - 2004, № 3. - С. 45-49.
2. Горбачук Василь. "Ор1ентири конкурентоспроможност1" - Економ1чш реформи сьогодн1 № 3, 2004.
3. Рогач О.1., Фшшенко А.С. Св1това економ1ка. - К.: Наука. - 2003. - 346 с.
4. Пахомов О.М., Губський. Нацюнальш економши в глобальному конкурентному се-редовищь - К.: Наука, 1997. - 346 с.
5. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993, 1997.
6. Портер М. Стратегия конкуренци: Пер. з англ. - К.: Основи, 1997. - 146 с.
7. Фатхудинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление: Учебное пособие.
8. http://www.competitiveness.org/home.htm - The Competitiveness Institute's.
9. http ://www. dti.gov.uk/comp/indicatorli st.htm.
10. http://www.weforum.org - World Economic Forum's.
