CC BY
119. Лотман Ю. М. . Массовая литература как историко-культурная проблема / Ю. М. Лотман. О русской литературе. - СПб. : Искусство-СПБ, 1997. - 842 с.
10. Обухова О. Массовая и/или «элитарная»? / О. Обухова // Культтовары : Феномен массовой литературы в современной России : Сб. науч. ст. - СПб. : СПГУТД, 2009. - С. 164-169.
11. Попова И. М. Современная русская литература : учебное пособие / И. М. Попова, Т. В. Губанова, Е. В. Любезная. - Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2008. - 64 с.
12. Скокова Т. А. Специфика массовой литературы в эпоху постмодернизма / Т. А. Скокова // ВЕСТНИК ВГУ Серия : Филология. Журналистика. 2009. - № 2. - С. 95-98.
13. Татарникова Л. Р. Основные параметры и функции современной массовой литературы / Л. Р. Татарникова // Гуманитарный вектор. - 2010. -№ 4 (24). - С. 160-164.
14. Тульчинский Г. Л. Динамика рынка и стилистическая интеграция массовой литературы. Фэнтези и персонологический брендинг / Г. Л. Туль-чинский // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2011. - Т. XIV, № 5 (58). - С. 364-367.
15. Хализев В. Е. Теория литературы : Учебник / В. Е. Хализев. - [3-е изд., испр. и доп.]. - М. : Высш. шк., 2002. - 437 с.
16. Что такое Женская литература [Электронный ресурс] // от : [сайт]. -Режим доступа : http://oim.ru/content/chto-takoe-zhenskaya-literatura.html. -Название с титул. экрана.
17. Черняк М. А. Массовая литература XX века : [Текст] : учеб. пособие / М. А. Черняк. - [3-е изд.]. - М. : Флинта : Наука, 2009. - 432 с.
18. Черняк М. А. Прогнозирование читательской рецепции в новейшей отечественной массовой литературе / М. А. Черняк // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. - 2005 - Т. 5, № 11. - С. 126-138.
УДК 821. 133. 1 - 3 де Бовуар. 09
С.К. Криворучко (Харкав),
кандидат фшолопчних наук, доцент кафедри еторп зарубiжноl лиературш класично! фшологл Харшвського нацюналного ушверсше^меш В. Н. Каразша
Конфлжти у публщистичному 1 притчевому пластах лггературних твор1в Слмони де Бовуар
Французька письменниця Омона де Бовуар (1908-1986) справила знач-ний вплив на розвиток лпературних тенденцш сер. ХХ ст. Однак, попри це, и творчють дослвджена не повною мiрою. Дослщницькпй доробок, присвяче-ний здобуткам С. де Бовуар доречно розподшили на чотири складники.
© Криворучко С. К.
До найбшьшого за обсягом складнику вГдносяться матерiали, в яких зобра-жуеться, найчастiше в негативному сенсi, життевий шлях письменницi, И iнтимнi стосунки з вiдомими i невiдомими чоловГками i жiнками, перипети особиспсно! «драми». До найважливiшого, на погляд суспшьно! думки, належать дослiдження, присвяченi аналiзу щодо фемiнiстського впливу С. де Бовуар на особиспсний розвиток жшки, як1 зосереджуються навколо Гнтерпретаци есе «Друга стать». Третш складник вмщуе фаховi фiлософськi дослщження щодо теорп екзистенцiалiзму, об'ектом яких стали фшософсью стагтi та есе С. де Бовуар. У четвертий, найменший за обсягом, складник, але найбшьш вагомий, на мою думку, з точки зору розвитку мистецтва, входить штерпретащя лгтературних творiв С. де Бовуар. Починаючи з 60-х рр. ХХ ст. у цих дослiдженнях намiчаються спроби аналiзу творчого шляху письменнищ, И мiсця в Гсторп лгтератури, виявлення проблемного кола, зображення природи, мовно! авторсько! манери, теми смерп, а з 90-х рр. ХХ ст. виникае iнтерес до поетики лiтературних творiв С. де Бовуар. У публшащях французьких, канадських, укра!нських, росiйських лгтературоз-навцiв Р. Бродена [19], Е. Фулбрук [20], Б. Стон [21], А. Матье [6], В. Агеево! [1], А. Школаево! [7], С. Велiковського [2], Л. Зоншо! [4, 5], £. бвншо! [3], Н. Полторацько1 [8], А. Рожково! [9] аналiзуегься лiтерагура письменнищ вГдпо-вiдно засадам бiографiчного методу.
У процеа опрацювання ще! лгтератури логично вивести мiсце, яке виз-начило колективне неусвГдомлене стльноти дГяльносп письменницi. С. де Бовуар - це «дружина», фемшстка, фшософ, письменниця. Це вщкрило перспективу подальшого наукового пошуку Г наукову проблему. ПотрГбно перекодувати здобутки С. де Бовуар. На першу сходинку вивести значущють Г вагомють И лгтературних творГв для розвитку ютори лгтератури, яю у свш час були не достатньо зрозумш для сучасник1в, Г, на жаль, ще не повною мГрою ощнет нащадками. Для цього слад простежити еволющю художтх образГв у художтх творах С. де Бовуар, виявити типи конфлжпв, яю зумов-люють специфшу творчостг
У штереа письменнищ до Гсторп, до життевого Г литературного «досв-Гду» ж1нок у даахронл виявляеться гендерна притчева специфжа творГв С. де Бовуар. Роман «Мандарини» [15, 16] (1954), мемуари «Сила обставин» [12] (1960), повють «Дуже солодка смерть» [18] (1964), роман «ЧарГвт картинки» [13] (1966), повють «Зламана жшка» [11] (1968), епютолярш «Листи до Нельсона Олгрена. Трансатлантичне кохання» [14] (1997) висвилюють проблеми гендерно! сутносп ж1нки, яка е екзистенщальною. Адекватна система координат, вщповГдно якш художш образи С. де Бовуар розкрива-ються Гз точки зору «умовносп» Г «сощалГзаци», де розрГзнено «ж1ночий» (бюлопчнють), «фемшютський» (сощальнють) Г «фемшний» (культура, творчГсть) концепти сформована самою письменницею в есе «Друга стать» (1949). Таким чином, по вщношенню до И лгтератури доречно залучити методику, яку випрацювала сама С. де Бовуар, коли аналГзувала тексти Гнших письменник1в. У лгтературГ С. де Бовуар виявився «фемГнний» куль-турний код в ютори цившзацп, якому тдкоряються «фемшютський» та «жшочий» аспекти. Суть «фемшного» вщзначено у вадкритп «1ншого» («ж1ночого») мислення ж1нки, що сформовано маскулшним свгтоглядом,
та подоланш «1ншого» як психологiчного комплексу неповноцшносп. Жiнка зображена письменницею як екзистант, що прагне творчостi та са-мореалiзацil.
Письменниця у художтх образах протиставляе 1де! трансцендентност / iманентностi, що зумовлюе конфлiкт суб'ект / об'ект, де суб'ект е викону-вачем «дЦ» - «активним», а об'ект чекае на «дш» - «пасивним». У художтх творах С. де Бовуар гармоншно поеднуються притчевий i публь цистичний пласти. Притчевий пласт виводиться iз тлумачення письменницею християнського мiфу про Адама та £ву, де жшка - «1нша», при-значена чоловшэв^ оск1льки вiн сподiваеться реалiзуватися як iстота, коли заволодiе плоттю шшо1 iстоти. У есе «Друга стать» «1ншу» письменниця виявляе як повноту буття на противагу екзистенци. Для чоловiка «1нша» уособлюе те, що вш прагне реалiзувати в ra6i як екзистант, оск1льки через не! хоче прийти до самого себе. У даахрони «1нша» е вщмовою, тшо ж1нкн пасивне, а в тоталттарних режимах навiть вщбуваеться ввдхвд ввд ж1ночо! сексуальностi, коли й! заступае символiзацiя образу матера «Фемiннiсть» герошь С. де Бовуар передбачае подолання статусу «1ншо!» як певного комплексу неповноцшносп, що спрямований на ввдкриття трансцендентностi та вщходу ввд iманентностi. Ввдповвдно, творчий пошук ж1нкою себе як iCTara виведено за традищйш меж1 функцш матерi й коханки, та спрямова-но на самореалiзацiю особистостi у творчому пaтенцiалi.
Притчевiсть конфлiкту Адама i £ви висвiтлюеться через конфлшти у хуцожнiх образах творiв С. де Бовуар: у роман «Мандарини» I<aнфлiкти Ащи / Поль, Ащи / Надiн, Анни / Льюйса; у мемуарах «Сила обставин» конфл^и Сiмони / Сартра, Сiмони / Олгрена, Сiмони / Ланзманна; у роман «Чарiвнi картинки» конфлiкт Лоранс / Люсьен, Лоранс / Жан-Шарля, Домшк / Жшьбе-ра, ДомЫк / батько Лоранс; у повют «Зламана жшка» конфлiкт Монiки / Морюа; в етстоляри «Трансатлантичне кохання» конфлiкт Сiмони / Олгрена. О^м конфлiкту чоловiк / ж1нка простежгно онтaлогiчний конфлiкт мати / дочка: у ромат «Мандарини» Анни / Надш, Жозетти / Люсi; у повiстi «Дуже солодка смерть» конфл^ Сiмони / матерi; у ромат «Чарiвнi картинки» Лоранс / Домшщ у повiстi «Зламана жшка» конфлжт Монiки / Люсьени.
Конфл^и чоловiк / жшка, мати / дочка письменниця формуе як суб-станцiональнi, що розкривають рiзнi свгтоглядт позицц та не вирiшуються силами персонаж1в.
Конфлiкти розгортають проблему вибору. Притчевий пласт у дiахронil ввдкривае загальне, вiчне i незмiнне у мистецтвг «мiф» Адама i £ви ввдби-ваеться у конфлiктах творiв С. де Бовуар, як тдживлюються архетипами Aртемiди, Aфiни, Гери, Деметри, Персефони, Aфродiти. У конфлiктi Поль i Aнрi письменниця розкривае феномен «шшосп», де простежено проблему вибору у неможливосп ll реатзаци: складнiсть зробити рiшучий крок. У синхрони конфлiктaм Надiн i А^ С. де Бовуар виявляе подолання «шшосп» в образi Надiн архетипами Артемщи, Aфiни, Деметри, Афрода-ти. Конфл^ Анни та Льюiса розкривае глибинне, психологiчне, екзистенц-iйне протиставлення, iз якого виходить його субстанцюнальтстъ. Екзистенцш-ний пафос щдкреслюе уткальтсть кожного щдиввда, виокремлюе iснування «ego», якому письменниця прaтиставляе поняття «тхто». Перебування сввдо-
мосп шдивща у пост1йному внутршньому конфликта «я» / «нiхто» вщдзеркалюе зовшшм конфшкти. У синхрони публщистичний пласт виокремлюе iсторичнi i полiтичнi конфликта. У конфлжп Анни та Льююа письменниця розкривае юто-ричний культурний дисонанс США та Францл, в якому виявляе рiзне сприйнят-тя Друго! свгтово1 вшни. Виокремлюеться iз субстанцюнальних штелектуальний конфликт Анрi i Робера, який виршуетъся силами самих геро!в. Протиставлення у роман1 виходить iз рiзного ставлення геро!в до феномену кнування труцових таборiв у СРСР, що виводить публщистичний пласт. А примирення зумовлюеть-ся притчевим пластом - вiчнiсть дружби чоловшв, спорвднетсть душ, що, з плином часу виявляеться важливiше, нiж розбiжностi у полiтичних поглядах. Проблема вибору геро!в зводить розкриття !хмх характедв у моральну площи-ну, розкривае еволющю художтх обраав та сприяе утворенню ситуативних конфлiктiв, iз яких сформувалася штрига, що тдсилила напруження сюжету
Поеднання притчевого i публщистичного пласпв у творах С. де Бовуар сформувало подвiйний конфл^: сьогоденний iз його стражданням, що пов'язуе iз суспiльно-полiтичними подiями, та метафiзичний, позачасо-вий, що виводить до глибинних почугтiв, незалежних вщ часу та мiсця.
Через екзистенцшне вiдчуження «маскулiнностi», яка увiйшла у конфл^ iз «фемiннiстю», ж1нка вщкривае екзистенцiйну самотнiсть. Конфлiкт у парi вiдкривае глибинне екзистенцiальне протиставлення, зоб-ражуе екзистенцiйну самотн1сть кожно! людини. Конфлiкт Поль i Анрi слщ визначити як «субстанцiональний» [10, с. 293], оскшьки вiн не вщлшуеть-ся силами геро!в роману Онтолопчтсть конфлiкту чоловiк / ж1нка виходить iз протиставлення екзистенцiй свобода / кохання. У конфлiктi Поль та Анрi виокремлюеться «жшочий» концепт, ввдкриваеться притчевий пласт мiфу Адама i £ви, який бере витоки iз непорозумiння Зевса i Гери.
Конфлшт Надiн та Ламбера визначаеться як свиоглядний, полiтичний, соц1альний, де розкриваеться публiцистичний пласт у стосунках штелекту-алки i буржуа через !хне ставлення до трудових таборiв у СРСР. Схожий конфлiкт визначено мiж Анрi та Робером.
С. де Бовуар утворюе внутрiшнi психолопчш конфлiкти: духовний конфлiкт митця Анр^ «жiночий» конфлiкт Поль (психологiчна не-спiввiдноснiсть внутрiшнього i зовн1шнього), «фемшний» конфл^ Анни, еволюцiя вiд «фемшстського» до «фемiнного» конфлiкту Надiн.
У мемуарах «Сила обставин» розкриваеться дiалектичний конфлiкт Сiмони i Сартра, що став рушшною силою, яка допомагала творчо розви-ватися. У повгсп «Дуже солодка смерть» геро!ш мати i дочка вводяться у психолопчний внутрiшнiй конфлiкт Сiмони, що щдживлюеться iдеею страху людини перед смертю та проблемою вибору - що обрати: пасивне оч-^вання й спостереження чи активнi до?! Вибiр визначено як екзистенщ-альний, який моделюе субстанц1ональний конфлiкт: мiж мудрiстю i техтч-ними здобутками цившзаци; м1ж людянiстю i високим професiоналiзмом, який суперечить законам добра; мiж людиною та суспiльством; мiж хво-рим i здоровим, який хоче допомогти; мiж допомогою та аморальшстю. Конфлiкт мати / дочка розкривае архетипи Деметри та Персефони, яка еволющонувала в Афродлу. Загальноприйняте свiтосприйнягтi матерi (Деметри) сприяе нонконформiзму дочки (Афродiги), особиспсному i твор-
чому, що формуе певний фiлософський свгтогляд, який виокремлюе мо-лоду жшку.
Ввдчуження матерi i дочки вщкривае генетичну спадкоемтсть, оскшьки протиставлення i3 матгр'ю продовжуе непорозумiння ïï матерi з ïï бабцею. Слiд вивести, що в родит юнуе лише ж1ночий конфлiкт мати / дочка, а сто-сунки онучки i бабуа е гармонiйними. Тут щдкреслюеться рiзне ставлення «жшки» до дттей i онук1в: д1тей виховують високими вимогами, а до онук1в ставляться поблажливо. Конфлiкт матерi та дочки слад визначити як субстан-цюнальний, оск1льки вiн не припинився тсля смертi.
У романi «Чарiвm картинки» зображено внутршнш екзистенщалютсь-кий конфл^ Лоранс, який протiкае у сввдомосп героïнi: як можна прими-рити ввдтшки власних вiдчуттiв з шшими героями та под1ями, щоб зберегти свою унiкальнiсть. Краса конфлiктуе iз сумом i страхом героïнi. Лоранс еволюцюнуе, коли трансформувала своï ввдчуття в акт пiзнання, через страж-дання подолала внутрiшнiй конфлiкт та вийшла на iнший рiвень. Конфлшт Лоранс iз ïï сестрою вщкрив протиставлення нонконформiзму i конформ-iзму Потрiбно звернути увагу на особливють конфлiкту мати i дочка у конфл^них парах: Лоранс - Домшш, Лоранс - Катрiн, що розкривае спшьт генетичнi та емоцiйнi риси жшочих характерiв. Конфлiкт виводить-ся iз психологiчноï схожостi, де розкриваються архетипи Деметри i Персе-фони. Це субстанцюнальний конфлiкт: героïнi намагалися подолати влас-ну самотнiсть, наблизитись одна до одно].', але в них це не вийшло, осюльки самотнiсть виявилася екзистенцiйною. Жiнки не «чули» одна одну, тому що «прислухалися» лише до себе. Вийти за меж1 власного «еgо» не мож-ливо. Суть субстанцiонального конфлiкту розкрито в тому, що Лоранс ре-алiзувалася у «фемiнному» концепп Афрод1ти, а Домiнiк не здатна ввдкри-ти у собi «фемшшсть», та повернулася до «ж1ночого» мислення Гери.
С. де Бовуар утворила конфл^ не як сутичку суперечностей, а як спробу персонажа висловитися (привернути до себе увагу) та прохання до «шших» - прийняти його сутнiсть.
Конфлiкт мати / дочка е енергоноаем художнього свiту роману, де простежуеться цшстстъ композицiï, естетична мотивацiя та авторський бiографiчний i фiлософський свiтогляд. Конфл^ Деметри i Персефони перейшли у конфлшт Гери й Афродiти. Цей конфл^ С. де Бовуар реалiзу-вала в системi багатоголосся роману через внутршш монологи Лоранс, дiалоги Лоранс i Домiнiк та Лоранс i Катрш. Письменниця в монологах i даалогах ввдкрила глибини психолопчних, морально-етичних, iдеологiчних настроïв та ввдчутпв, за допомогою яких зобразила екзистенцшну драму повсякденного iснування людини.
У повгсп «Зламана ж1нка» простежуеться «поширення» конфлiкту через множиннiсть конфлiктiв : чоловш / дружина, дружина / коханка, мати / дочка, батько / дочка, героï / сощум, актори / глядачi, що утворюе iлюзiй-ну концептосферу театру Слад визначити другоряднiсть колiзiй конфлiктiв по вщношенню до емоцiй i настрою герош Монiки, як стали тлом для розкриття чуттевостi, що сформувала поетикальнi екзистенцiалiстськi мо-тиви. Письменниця робить акцент на заглибленш у сввдомгстъ Монiки, що вiдкривае внутршнш конфлiкт мiж екзистенцiею та трансцендентшстю та
тдводить герошю до «фемшносп». Бiль та страждання налаштовують MoHiKy на пошук iстини, що сприяе емоцiйному подоланню конфлiкгу мати / дочка.
У ешстолярп «Трансатлантичне кохання» у синхронп С. де Бовуар розкривае полгтичт конфлiкти, якi утворюютъ публiцистичний пласт. Пот^бно вiдмiтити iнтелекгуалъний конфлiкт США та Францп, який сфокусував згткнення загалънолюдсъких та державних цiнностей.
Специфта лiтературних творiв С. де Бовуар виявляеться у гармонш-ному поеднанш притчевого i публiцистичного пластiв, яш через конфль кти репрезентують гендерш екзистенцiалънi iдеï, що пов'язанi з неадекват-ним сприйняттям довк1лля та сформован на досвiдi iнтелектуалiв. Проблема вибору формуе конфлiкти та впливае на ïxto розгортання. Письменни-ця розкривае субстанцiоналънi конфлiкти, яш е енергоносiем художнього свiту ïï творiв.
Подальший науковий пошук може розгортатися навколо своерiдностi «жшочого письма» лгтературних творiв С. де Бовуар.
Лггература
1. Агеева В. Фiлософiя ж1ночого iснування / В. Агеева // де Бовуар С. Друга стать ; [пер. з франц. Воробйова Н., Воробйов П., Собко Я.] : в 2 т. - К.: Основи, 1994. - Т. 1. - С. 5-21.
2. Великовский С. И. Зачем смерть? / Великовский С. И. // Бовуар С. де Очень легкая смерть. - М. : Прогресс, 1968. - С. 100-111.
3. Евнина Е. М. Симона де Бовуар / Е. М. Евнина // Современный французский роман. 1940-1960. - М. : АН СССР, 1962. - С. 122-145.
4. Зонина JI. Заметки об исканиях французских романистов. (60-70 гг.) / Л. Зонина // Зонина Л. Тропы времени / Л. Зонина. М., 1984. - С. 10-16.
5. Зонина Л. Искания французской интеллигенции (О романе Симоны де Бовуар «Мандарины») / Л. Зонина // Иностранная литература. -1955. - №> 6. - С. 177-183.
6. Матье А. Омона де Бовуар // Алхiмiя слова живого. Французький роман 1945-2000 р.р. ; [навчальний поабник для вищих навчальних закладв] / М. Мшьнер, Ж. Бесьер, Б. Бланкман. - К. : Промшь, 2005. - С. 89- 95.
7. Николаева А. «Манифест любви» Жан-Поля Сартра и Симоны де Бовуар / А. Николаева // Сартр Ж.-П., Бовуар С. Аллюзия любви. - М. : Алгоритм, 2008. - С. 5-13.
8. Полторацкая Н. И. Симона де Бовуар и ее роман «Мандарины» / Н. И. Полторацкая // Бовуар С. де Мандарины. - М. : Ладомир; Наука, 2005. - С. 561-600.
9. Рожкова А.А. Любовь в жизни и творчестве Симоны де Бовуар и ее отражение в переписке 1930-1954 годов : дис. ... кандидата филол. н.: 10.01.03 / А.А. Рожкова. - Магнитогорск, 2010. - 173 с.
10. Хализев В.Е. Теория литературы / В.Е. Хализев. - М. : ВШ, 1999. - 400 с.
11. Beauvoir S. de La Femme Rompue / Beauvoir S. de // Beauvoir S. de - P. : Gallimard, 1967. - P. 119-251.
12. Beauvoir S. de La Force des choses : Mémoires /S. de Beauvoir - P. : Gallimard, 1963. - 685 р.
13. Beauvoir S. de Les Belles images / Beauvoir S. de - P. : Gallimard, 1966. - 187 p.
14. Beauvoir de S. Lettre a Nelson Algren. Un amour transatlantique / Beauvoir de S. - P. : Gallimard, 1997. - 615 p.
15. Beauvoir S. de Les Mandarins / S. de Beauvoir. - P. : Gallimard, 1954. -V. I. - 509 p.
16. Beauvoir S. de Les Mandarins / S. de Beauvoir. - P. : Gallimard, 1954. -V II. - 507 p.
17. Beauvoir S. de The Second Sex / S. de Beauvoir. - New York : Alfred A. Knopf, Inc., 1989. - 267 p.
18. Beauvoir S. de Une mort trns douce / S. de Beauvoir. - P. : Gallimard, 1964. - 128 p.
19. Brodin P. Beauvoir dans littérature / P. Brodin. Paris : Nouv. M. Debresse, 1956. - 480 p.
20. Fullbrook E. Simone de Beauvoir and Jean-Paul Sartre : The Remaking of a Twentieth-Century Legend / E. Fullbrook, K. Fullbrook. - New York : Basic Books, 1994. - 224 p.
21. Stone B. Simone de Beauvoir and the Existential Basis of Socialism / B. Stone // Social Text. - №№ 17, 1987. - P. 123-142.
УДК 821.111 - 31.09
О.Р. Крючкова (Кам'янець-Подшьський),
викладач гуматтарних дисциплш Кам'янець-Подшьського коледжу культури i мистецтв
Християнська концепщя «безодн rpixa» в роман Г. Нормштона «Корабель дуршв»
«Корабель дуршв» («The Ship of Fools») - дебютний роман молодого британського письменника Грегорi Нормштона, який захщна преса одноголосно назвала шедевром та еталоном сучасно1 штелектуально1 прози. Натхненний знаменитим полотном £. Босха, Нормiнтон створив вишука-ну постмодершстську мозашу, ожививши уах геро1в картини й вклавши в уста кожного власну iсторiю-стилiзацiю.
Творч^ь письменника, попри загальне захоплення чш^в i газетярiв, вивчалася спорадично. 1снуе дешлька грунтовних розвщок роману «Корабель дуршв», у яких йдеться про поеднання у ньому рiзних стилiв, сим-вотчтсть образiв, наявнiсть численних алюзiй та ремiнiсценцiй, зауважуеть-ся, що цей роман копiюе не Середньовiччя, а е «вдалою стилiзацiею пiд лiтературу епохи Вiдродження» (I. Мегела) [4]; дослщжуеться еволюцiя екфрасису у европейськ1й культурi та функщя цього прийому в Нормшто-на (Н. Бочкарьова) [2]. £. Карабегова у розвипк присвяченiй специфiцi вико-ристання £. Босхом та С. Брантом гротеску в «Кораблi дуршв», кшькома
© Крючкова О. Р.
