CC BY
54КОМПЛЕКСНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПТДХТД ДО ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ
КУЛЬТУРОЮ Лисяк В.М.
Харківський інститут банківської справи УБС НБУ
Анотація. У статті розглядається роль педагогічних засад на формування у студентів здорового способу життя. Узагальнюючим етапом дослідження було моделювання педагогічного процесу. Його мета - інтеграція всіх компонентів пояснення їх взаємозв’язку та висвітлення оптимізації формування позитивної мотивації. Результати роботи представлені у вигляді схеми чинників та їх взаємозв’язку, які впливають на процес формування позитивної мотивації у сту дентів до здорового способу життя.
Ключові слова: мотивація, студент; педагогічний вплив.
Аннотация. Лисяк В.М. Комплексный педагогический подход к формированию у студентов здорового образа жизни и положительной мотивации к систематическим занятиям физической культурой В статье рассматривается роль педагогических основ на формирование у студентов здорового образа жизни. Обобщающим этапом исследования было моделирование педагогическогопроцесса. Его цель - интеграция всех компонентов объяснение их взаимосвязи и освещение оптимизации формирования положительной мотивации Результаты работы представлены в виде схемы факторов и их взаимосвязи, которые влияют на процесс формирования положительной мотивации у сту дентовк здоровому образу жизни.
Ключевые слова: мотивация, студент, педагогическое влияние.
Annotation. Lisyak V.M The complex pedagogical approach to forming at students of an able-bodied mode of life and positive motivation to regular occupations by physical training. In a paper the role of pedagogical bases on forming at students of an able-bodied mode of life is considered. A generalizing investigation phase was simulation of pedagogical process. Its purpose - integration of all components, an explanation of its correlation and illumination of optimization of forming positive motivation. Results of work are submitted as the scheme of factors and its correlation which influence process of forming positive motivation at students to an able-bodied mode of life.
Key words: motivation, student, pedagogical influence.
Вступ.
Формування національної системи фізичного виховання студентів вимагає нового змісту та пошуку ефективних форм, засобів і методів підготовки викладача фізичного виховання навчального закладу, створення відповідного навчально-методичного забезпечення Виховна діяльність найбільшою мірою виконує інтегральну функцію, бо викладач одночасно виступає фахівцем зі свого предмету, вихователем, практичним психологом, консультантом Особистість наставника повинна бути взірцем для наслідування. Викладач, що відповідає цим вимогам, у скрутний час життєвої невизначеності молодої людини допоможе їй зрозуміти власні помилки, підкаже ефективні методи самовдосконалення Водночас викладач не повинен прив’язувати студента до власної особистості, а навпаки, привчати його до самостійного розвитку.
Успішне вирішення завдань з фізичного виховання студентської молоді багато в чому залежить від особистості викладача, його спортивної кваліфікації, педагогічної підготовленості загальної культури рівня інтелекту, організаторських здібностей [1,2].
Якості, що характеризують особистість викладача фізичного виховання, мають значення у виявлені характеру його взаємин зі студентами Чим вище рівень позитивних особистісних якостей у викладача, тим більше студентів відносяться до нього з повагою і розумінням Характер відносин студентів до особистості викладача переноситься і на предмет.
Дослідження показали, що суб’єктивна готовність студентів до фізичного самовдосконалення спрямовується зовнішніми факторами, основними з яких є: особистість викладача, його педагогічна майстерність: розумна вимогливість, принциповість, знання справи, вміння переконувати зміст навчання і методи викладання [3].
У діяльності провідних викладачів основний акцент робиться на виховання не утилітарних здібностей у студентів а особистості в цілому. Головними умовами успіху викладачі вважають: авторитет педагога, індивідуальний підхід, що дозволяє диференціювати завдання, виходячи з індивідуальних особливостей студентів дисципліну як результат взаємодії викладача і студента
Результати аналізу теорії фізичної культури і практики фізичного виховання дають підстави стверджувати, що сьогодні найбільш ефективною умовою формування позитивної мотивації до фізичної культуриі спорту є самостійні заняття фізичними вправами. Вони, на думку А. Матвєєва, - "єдиний надійний засіб, який забезпечує збереження задовільного фізичного статусу людини, вкрай необхідного для підтримання здоров’я, належної працездатності, виховання дітей, які мало залежать від умов життєдіяльності.
Організація самостійних занять, як вважає В. Лук’яненко, дозволить з найменшими матеріальними втратами і без значного загострення проблеми кадрового забезпечення найбільш ефективно вирішити завдання індивідуалізації занять фізичними вправами [7, с.20].
Одним із важливих стимулів підвищення навчальної доцільності є створення такої навчальної ситуації, у якій студент досягав би успіху. Відомо, що тривала відсутність успіху формує у них негативне ставлення до такої діяльності, різко знижує її ефективність.
До негативних наслідків призводить тривала неуспішна діяльність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості Вони з труднощами опановують програмний матеріал, не виконують контрольні нормативи фізичної культурі, втрачають віру в свої сили і бажання займатися фізичними вправами. Тому дуже важливо систематично підводити сту дентів до досягнення успіху
Виховання правильної мотиваційної спрямованості, постановки цілей у студентів повинне супроводжуватися і впливом на емоційне відношення студента до навчання. Емоції, безсумнівно, мають мотивуюче значення в процесі навчання [4].
Найбільш реальними для викладача методами вивчення мотивації є:
• спостереження за поведінкою студентів під час заняття і поза ним;
• використання ряду спеціально підібраних ситуацій (їх можна назвати експериментальними педагогічними ситуаціями);
• індивідуальна бесіда, що припускає прямі і непрямі питання викладача про мотиви, зміст, цілі навчання для даного студента;
• анкетуванні, що допомагає досить швидко зібрати масовий матеріал у декількох групах, вузах про відношення студентівдо занять фізичною культурою
Найбільш корисними для викладача є перші два методи, тому що вони, по-перше, не вимагають спеціального часу, тісно переплітаються з навчальним і виховним процесом, по-друге, виявляють факти реального поводження студентів у природних умовах студентських занять і дають дані, більш надійні і достовірні. Дуже потрібно постійно використовувати ці методи і ніколи не давати оцінки мотивів студентів приблизно, на око, не робити бездоказових висновків.
Ретельне і в міру можливості тривале вивчення мотивації студентів з урахуванням цих рекомендацій, дозволить викладачу одержати досить надійні висновки зі справжнього відношення до навчання того або іншого студента кваліфіковано визначити характер його мотивації
Основним резервом формування усіх видів навчально-пізнавальних мотивів і мотивів самоосвіти є активізація навчальної діяльності. Ця активізація може здійснюватися в різних формах навчальної роботи студентів
Вкажемо на деякі з них:
1. Навчальна діяльність під керівництвом викладача.
2. Самостійна навчальна діяльність здійснюється тоді, коли один або декілька її компонентів здійснюється без допомоги викладача.
3. Самоосвітня діяльність студентів - це пізнавальна діяльність, якою він керує сам, здійснює її у відповідності зі своїми завданнями, мотивами і цілями.
Сформованість мотивації є важливим якісним показником ефективності навчально-виховного процесу, в основі якого лежить інтерес до навчання.
Педагоги повинні формувати і розвивати в студентів нові інтереси, які відносяться до самих предметів вивчення, повноцінні навчальні інтереси, а також інтереси, у найбільшій мірі відповідні індивідуальним особливостям, можливостям і здібностям. При цьому необхідно всіляко сприяти вихованню стійкості, сили, дієвості і широти інтересів [5].
Різнобічні, глибокі, стійкі і діючі інтереси - важлива умова всебічного розвитку особистості. Величезне значення у пробудженніта розвитку в студентів інтересу до навчання має якість викладання (зокрема, емоційна яскравість і жвавість) та особистість викладача. Один з основних шляхів виховання позитивних, стійких і діючих пізнавальних інтересів є розуміння студентами значення того об'єкта, до якого треба викликати інтерес. Інший основний шлях виховання навчальних і пізнавальних інтересів - включення студентів в активну творчу діяльність, спрямовану на пізнання даного об'єкта, який досягається підбором посильних і цікавих завдань, досить різноманітних, нових за змістом та формою, які спонукають до самостійного, активного міркування.
Важливо, щоб пізнання було зв'язано з позитивними емоційними переживаннями, з радістю пізнання (це викликається усвідомленням своїх успіхів, досягнень, подоланням труднощів заохоченнями).
Кожне заняття повинне сприяти розвитку пізнавальних інтересів студентів придбань навичок самостійного поповнення знань. Викладачам фізичної культури потрібно наполегливо й цілеспрямовано формувати у студентів навички і звичку до самостійних занять фізичними вправами. Мова йде про те, щоб додати процесу навчання і деяку інструктивну спрямованість.
Усвідомлюючи важливість фізичного загартування для майбутньої трудової діяльності, розуміючи призначення окремих рухів і їхній вплив на організм, знаючи правила виконання вправ і дозування навантажень, студент здобуває в той же час на заняттях і такі уміння, які дозволять йому самостійно займатися в домашніх умовах, завдяки цьому розширяться можливості студентів ефективно використовувати засоби фізичної культуридля зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку й працездатності [6].
Робота виконана за планом НДР Харківського інституту банківської справи УБС НБУ.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - визначити педагогічні принципи які впливають на формування позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами.
Методи дослідження:
- теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел;
- аналіз програмно-нормативних документів,
- модулювання педагогічного процесу.
Якщо за останні роки якість занять фізичною культуроюдещо покращилася, а їх освітня і виховально-оздоровча спрямованість підвищилася, то проблема формування уміння самостійно займатися фізичними вправами залишається поки невирішеною. Однак, не вирішивши цього завдання, не можна і представити інших можливостей подальшого удосконалювання виховання, підвищення її ефективності. Для рішення даної проблеми в можливо короткий термін необхідно, по-перше, перешикувати психологію викладача фізичної культури, підвести кожного педагога до усвідомленої переконаності в тім, що формування уміння самостійно займатися фізичною культурою- це вимога життя.
При плануванні навчальних тем необхідно виходити з місцевих умов, наявності спортивного інвентарю і обладнання, фізичної підготовленості студентів Викладач, як правило, віддає перевагу тим елементам програмного матеріалу, де найбільш повно відбувається розвиток необхідних фізичних якостей, рухових умінь і навичок. Зацікавленість в активному виконанні завдань викладача буде високою, якщо вони будутьпов’язані з поточними потребами студентів Наприклад, якщо в групі більшість займаються футболом то, проводячи заняття з швидкісно-силовою спрямованістю (біг, човниковий біг, стрибки, підтягування, вправи з гантелями та ін.), викладач разом зі студентами домагається підвищення їх спортивної майстерності. Заняття, зрозуміло, повинні залишитися як освітніми, так і виховально-оздоровчими
Педагогічно важливо починати виховання інтересів з попереднього повідомлення необхідних початкових знань у галузі фізичної культуриі спорту та з організації відповідної практичної діяльності, вміло поєднуючи їх з відчуттям задоволення, яке виникає завдяки успіхам в оволодінні відповідними знаннями й навичками. При цьому необхідно сприяти формуванню у вихованців різносторонніх і суспільно значущих інтересів (рис .1).
Рис.1. Структурна схема інтересу
Завдання активізації студентів під час занять фізичною культурою та спортом диктує необхідність використовуваннявсіх елементів, які впливають на виховання інтересу. Основною рушійною силою процесу формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою до здорового способу життя є протиріччя, що виникають між набутим досвідом та новими потребами, між потребами та можливостями і способами їх задоволення.
Рушійними силами педагогічного процесу виступають, з одного боку:
• студенти з певним рівнем розвитку інтелекту,
• їх бажання або небажання займатися фізичною культурою
• традиції вузу та умови економічного розвитку держави.
З іншого:
• особистість викладача з певним рівнем професійної майстерності,
• використання викладачем технічних засобів навчання;
• реальне матеріальне становище викладача в суспільстві
Г оловне завдання навчально-виховного процесу з метою формування позитивної мотивації до фізичної культури та здорового способу життя - підібрати такі принципи фізичного виховання та педагогічні умови управління, котрі сприяли б застосуванню набутих знань і вмінь у майбутній професійній діяльності [8]. Т акий творчий підхід у фізичному вихованні перетворився сьогодні у зовсім примітивний, ціллю якого є лише навчання певним знанням і вмінням без визначення їх значення для майбутньою професійної діяльності. Намагаючись сформувати у студента навички формування інтересу до здорового способу життя, ми не виховуємо конкретну особистість. Для викладача байдуже, яка саме людина стане сьогодні студентом Якою б не була ця людина, до неї висуваються одні і ті ж вимоги. Такий примітивний підхід у навчально-виховному процесі є перешкодою для формування здорового способу життя студентів Однією з головних цілей фізичного виховання при формуванні позитивної мотивації до занять майбутнього спеціаліста є його розвиток на основі врахування особистого ставлення до змісту занять, засвоєння норм і засобів мислення та діяльності.
Сучасний світ вимагає не накопичування якихось знань і вмінь, а вмінню аналізувати їх і застосовувати у майбутньому.
Керуючись зазначеними аспектами, закономірностями та враховуючи все вищесказане, ми визначили принципи фізичного виховання, педагогічні умови управління, використання котрих сприятиме формуванню позитивної мотивації до занять фізичною культуроюі формуванню здорового способу життя.
Фізичне виховання у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти сприятиме оптимізації процесу формування позитивної мотивації до занять фізичною культуроюлише тоді, коли цей процес базуватиметься на певних принципах:
1. Безперервність процесу навчання.
2. Запровадження нових технологій навчання.
3. Навчання повинно приносити задоволення.
4. Оцінювання - це процес навчання, а не його наслідок.
5. Кінцева мета - вміння використовуватиу майбутньому систему набутих знань і навичок.
Виділені принципи, є однією з педагогічних засад і, фактично, базисом усього процесу формування інтересу до фізичної культури
Звичайно, обов’язковим фактором тут є врахування зворотної реакції студента на педагогічні впливи педагога Поєднання педагогічних засад дало змогу створити модель (рис.2) та здійснити її експериментальну перевірку.
Формування позитивної мотивації до фізичної культури у студентів
У мови, які впливають на інтерес
соціальним та біологічний розвиток студента; чіткість завдань, оптимальні фізичні навантаження, взаємоповага між студентом і викладачем, різноманітність фізичних вправ, наявність спортивних секцій за місцем проживання.
Етапи формування інтересу до занять фізичною культурою:
розвиток позитивного ставлення до занять фізичною культурою,
• активізація фізичних можливостей студента:
- інформація про досягнення ним результатів,
• активізація, яка сприяє студентів поглиблено розуміти позитивний вплив фізичних вправ на життєдіяльність людини.
Кінцева мета
• активізація студентів у фізичному розвитку та вдосконаленні:
- стійке прагнення до оволодіння необхідними знаннями;
- досягнення високих спортивних результатів;
- формування позитивних рис характеру.
Фактори, які впливають на інтерес
характер занять спортом, який забезпечує високий емоційний рівень; правильна спортивна орієнтація; любов до фізичної культури прищеплена у ЗОШ;
оптимальні знання про значення фізичної культури у житті людини;
престижність занять фізичними вправами в колективі, серед товаришів, батьків.
Педагогічні умови формування інтересу
Рис.2 Схема чинників, які впливають на формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою і
здоровим способом життя.
Висновки.
Узагальнюючим етапом у нашому дослідженні було моделювання педагогічного процесу, що мало за мету інтеграцію всіх його компонентів пояснення їх взаємозв’язку та висвітлення оптимізації формування позитивної мотивації. Результати цієї роботи представлені у вигляді схеми чинників та їх взаємозв’язку, які впливають на процес формування позитивної мотивації у сту дентів до здорового способу життя.
Об’єктом подальших наукових пошуків можуть стати молоді науковці і формування їх здорового способу життя.
Література:
1. Барабанщиков А.В. Проблеми педагогічної культуривузів //Сов. Педагогіка-1981.-№1-С.71-77.
2. Виленский М.Я., Внуков А.П. Физическая культура личности учителя // Теория и практика высшего педагогическогообразования - М.,1987.-С.84-93.
3. Кирилов В.И., Мартузане Р.З.Анализ педагогических аспектов деятельности преподавателя физического воспитания в вузе// Тез. докл. Х Республ научн -метод конф.-Могилев,1985.-С.68-70.
4. Царик А.В. Актуальные проблемы формирования потребности человека в занятиях физической культурой и спортом: Автореф. дис.. канд. наук - Москва, 1984. - 18 с.
5. Свіргунець В.Г. Формування інтересів і мотивів до занять з фізичного віховання // Вісник технологічного університету Поділля №5, ч.3., 2002., С. 43-47.
6. Сичов С. Формування у школярів і студентів потреби фізичного вдосконалення // Фізичне виховання в школі,- 2001.- № 4.- С. 22- Лукьяненко В.П. Состояние и перспективы совершенствования физического воспитания школьников в свете современных концептуальных подходов // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка-1999.-№ 1-2.- С. 18-25.
7. Лукьяненко В.П. Состояние и перспективы совершенствования физического воспитания школьников в свете современных концептуальных подходов // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка.-1999.-№ 1-2.- С. 18-25.
8. Завидівська Н.Н. Педагогічні засади формування здорового способу життя сту дентів вищих закладів освіти економічногопрофелю. Авторефер. дис...канд. пед. наук-Львів: 2001.- 38 с.
Надійшла до редакції 17.01.2008 р.
