CC BY
79
54
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №1, 2008
УДК 616.833-001.35-098:615.03
Комплексне лжування хворих з карпальним та куб1тальним тунельними синдромами Цимбалюк В.1., Цимбалюк Ю.В.
1нститут нейрох1рургп 1м. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки1в
Проанал1зоваш результати комплексного лшування 46 хворих з карпальним (КТС) та кубь тальним тунельними синдромами. 3 метою вдосконалення шсляоперацшно1 реабШтацп додат-ково використований препарат нейром1дин. Це сприяло бшьш швидкому в1дновленню втрачених функцш уражено1 юнц1вки, полшшенню результалв лшування хворих.
Ключов1 слова: тунельна невропат1я, карпальний тунельний синдром, кубтальний тунельний синдром, в1дновне лшування.
Вступ. Тунельна невропаля (ТН) — це клтчний симптомокомплекс, спричинений стисканням нерв1в 1 судин в анатом1чно сформованих юстками, м'язами, зв'язками каналах або тунелях [12].
ТН е ураженням перифершно! нервово! системи, п частота становить 25-40% в структур! вых захво-рювань перифершних нерв1в [5,7,9,17,23]. Причому переважае (бшьш шж 80% спостережень) ТН верхшх юнщвок [2]. У багатьох хворих ТН е одшею з тера-певтично резистентних форм ураження нервових стовбур1в [11].
Карпальний тунельний синдром (КТС) описаний першим серед шших компресшних синдром1в, вш найбшьш вивчений 1 такий, що найчаслше вияв-ляють. На шдстав1 власних спостережень R.M. Szabo [27] в1дзначив КТС в 1% оыб у загальнш популяцп, причому 10% з них — старше 40 роюв [26]. Даш останшх роюв св1дчать, що юльюсть таких пащенлв досягае 10%. В Кал1форнп частота вияв-лення КТС становить 515 на 100 000 населення, в Шдерландах — 200 на 100 000 населення [25].
3а частотою КТС поступаеться лише коршце-вим ураженням [10,16,18]. Компресшне ураження серединного нерва в дшянщ зап'ясткового каналу найбшьш часто виникае у жшок (сшвв1дношення 5:1) вшом в1д 40 до 60 роюв. Ураження домшантно1 верхньо1 юнщвки виявляють часише (А. Ribas, 2001). У 30 — 40% спостережень ураження е двоб1ч-ним. 3а даними L.C. Ни^ 1 J.A. Агттю (1986), двоб1чш симптоми в1дзначають част1ше — у 50% спостережень.
Часлше ТН виникае у пащенлв вшом в1д 18 до 55 рок1в, тобто поява захворювання спричиняе втрату або зниження працездатност1 найб1льш працездатно: 1 професшно-активно1 частини населення [3,16].
ТН е пол1ет1олог1чним захворюванням [1,4,21,25]. Ск1льки 1снуе нерв1в 1 навколишн1х тканин, ст1ль-ки може виникнути вар1анлв стискання та ¡шемп. Стискання можливе нав1ть за звичайного д1аметра зап'ясткового каналу, через який проходить нерв, якщо зм1нюються взаемов1дносини м1ж його елемен-тами. У б1льшост1 спостережень ТН виникае в д1лянц1 суглоб1в, поряд з якими розташован1 в1дпов1дн1 ка-нали, за наявност1 умов, як1 сприяють пошкодженню нерва (м1кро- 1 макротравматизац1я навколишн1х тканин). Причиною порушення цих взаемов1дносин можуть бути: травма, (тупа, гостра, неодноразова), що зумовлюе набряк навколишшх тканин; деформуючий остеоартроз; запалення; гормональн1 та метабол1чн1 розлади, токсичний вплив, 1шем1чн1, ятрогенн1, 1д1опа-
тичн1 зм1ни, хрон1чне перенапруження та г1пертроф1я м'яз1в ц1е'1 дшянки, анатом1чш змши [4,14,19,25]. Стис-кання нерва, залежно в1д тривалост1 д1: зовн1шнього впливу, може бути гострим або хрон1чним. Серединний нерв формуеться волокнами спинномозкових нерв1в С5-С8 1 Т1, двома коршцями в1дходить в1д мед1ального 1 латерального вторинних пучк1в плечового сплетення [8], найчаст1ше його стискання в1дбуваеться в зон1 зап'ясткового каналу. Його б1чш слнки утворюють юс-тки зап'ястка, а дах — поперечна зап'ясткова зв'язка. Через канал проходять сухожилля згинач1в пальц1в, а м1ж ними 1 поперечною зап'ястковою зв'язкою — се-рединний нерв.
Потовщення сухожиль згинач1в пальц1в або поперечно: зап'ястково: зв'язки може спричини стис-кання серединного нерва 1 живлячих його судин [8]. Основними симптомами КТС е порушення больово1 чутливост1 1 парестез1: в перших трьох пальцях, яке поширюеться на д1лянку передпл1ччя, р1дше — в зону плеча [8,24].
Гшестез1я обмежуеться долонною поверхнею пер-шого 1 Н—Ш пальц1в. Зазначений симптом найбшьш виражений п1сля пер1оду спокою, особливо вноч1 1 вранщ. Як правило, з'являеться через 2-3 год шсля засинання, що позбавляе хворих сну. Виражен1сть парестез1: дещо зменшуеться при опусканн1 верхньо: к1нц1вки, :: струшування, проте, у занедбаних ситуац1ях це не допомагае, хвор1 вимушен1 вставати, розтирати к1нц1вку[6,8].
На в1дм1ну в1д синдрому круглого пронатора, при стисканн1 серединного нерва в зап'ястковому канал1 функц1я м'яз1в—згинач1в пальц1в не порушена. На р1в-н1 зап'ястка в1д серединного нерва в1дходить рухова г1лка, яка 1ннервуе м'язи зовн1шньо: частини тенара першого пальця: протиставний, короткий в1дв1дний 1 короткий згинач великого пальця. Останн1й м'яз мае подв1йну 1ннервац1ю в1д серединного та л1ктьового нерв1в, тому при КТС ч1тко виявляють лише слаб1сть сп1вставлення 1 в1дведення великого пальця. Виникае г1потроф1я зазначених м'яз1в. 3 вегетативних роз-лад1в переважае г1перг1дроз кист1. Д1агностичними критер1ями е зап'ястковий згинальний тест, симптом Т1неля, турн1кетний та елевац1йний тести [13,25].
Лштьовий нерв утворюеться з волокон С8—Т1 спинномозкових нерв1в, що проходять у склад1 пер-винного нижнього стовбура плечового сплетення 1 п1дключично — в склад1 вторинного його мед1ального пучка [8]. На р1вн1 л1ктьового згину нерв проходить назад через отв1р у присередн1й м1жм'язов1й перего-родц1 плеча. Перебуваючи м1ж нею 1 присередньою
головкою триголового м'яза плеча, нерв змщуеться вниз, досягаючи пром1жку м1ж присередшм надви-ростков1м в1дростком плечово! 1 лштьовим в1дростком лштьово! юстки. М1ж цими утвореннями перекину-тий пучок фасцп — надвиросткова зв'язка, у такий споаб утворюеться юстково-ф1брозний канал — над-виростково-лштьовий жолоб. Консистенц1я 1 товщина зв'язки на цш дшянщ р1зш, 1 в зазначеному тунел1 нерв, як правило, прилягае до оюстя присереднього надвиростка в борозн1 л1ктьового нерва та супровод-жуеться поворотною м1жк1стковою артер1ею — це верхнш р1вень можливого стискання нерва в лш-тьовш дшянщ. Дал1 надвиростково-лштьовий жолоб утворений щ1линою л1ктьового згинача зап'ястка (м1сце верхнього прикршлення лштьового згинача зап'ястка) — друге м1сце можливого стискання лштьового нерва. Лштьовий канал, в якому проходить л1ктьовий нерв, утворений ззовн1 — л1ктьовим в1дростком 1 л1ктьовим суглобом, зсередини — при-середн1м надвиростком 1 л1ктьовою колатеральною зв'язкою, зверху — фасц1ею (в1д л1ктьового в1дростка до присереднього надвиростка).
Кл1н1чними ознаками стискання л1ктьового нерва в д1лянщ лштьового суглоба е порушення чутли-восл 1 б1ль в зош шнервацп лштьовим нервом (IV—V пальц1), б1ль в д1лянц1 лштьового суглоба [13]. Також знижуеться сила в к1нц1вц1, пац1енти в1дчувають труднощ1 п1д час виконання тонких рух1в пальцями (письмо, гра на музичному 1нструмент1, друкування, шиття тощо). Виражешсть цих розлад1в збшьшуеться при з1гнанн1 к1нц1вки у л1ктьовому суглоб1 (п1д час водшня автомоб1ля, розмови по телефону тощо) [6].
Мета роботи: покращання результалв шсляо-перац1йно: реаб1л1тац1: з карпальним та куб1тальним тунельними синдромами.
3 метою вдосконалення шсляоперацшно! реа-б1л1тац1: пац1ент1в у комплекс1 л1кування додатково використовували препарат нейром1дин. Мехашзм дл нейром1дину складаеться з двох основних ефекэтв: блокади кал1ево: проникност1 мембрани та зворотне шпбування холшестерази. Внасл1док тако! д1! нейро-м1дин покращуе проведення збудження по нервах та м'язах, стимулюе збудження у пресинаптичному та постсинаптичному комплексах, М-хол1норецептори, сприяе проведенню збудження та подальшому скоро-ченню м'яз1в. Зважаючи на ц1 мехашзми дИ препарату, його використання шсля операцп з приводу тунельних синдром1в допомагае в1дновити порушену пров1дн1сть нервового стовбура, сприяе в1дновленню втрачених функцш уражено! юнщвки.
Оперативне лшування дае можлив1сть в1дновити втрачен1 функц1й нерва, а б1льш повному в1дновленню та в б1льш коротк1 строки допомагае дозволяе комп-лексне реаб1л1тац1йне л1кування.
Матер1али 1 методи дослщження. В клшщ1 вщновно! нейрох1рургп опероваш 46 пац1енлв з кубь тальним та карпальним тунельними синдромами. ТН виявлена у 57% чоловшв 1 43% жшок . Вш хворих в1д 18 до 74 роюв, 74% були працездатного вшу — в1д 21 до 59 роюв. Тривал1сть захворювання в1д 1 м1с до 3 рок1в, переважали (42%) пац1енти, у яких тривал1сть захворювання становила в1д 1 до 6 м1с. Пац1енти роз-подшеш на дв1 групи: 20 з них (основна група) шсля операц1! в комплекс1 загального в1дновного л1кування додатково призначали препарат нейром1дин (протя-
гом 1 м1с) внутр1шньом'язово по 1 мл 1,5% розчину дв1ч1 на добу — (10 д1б), дал1 — по 1 таблетц (20 мг) трич1 на добу (20 д1б). 26 пац1ент1в (контрольна група) застосовували загальноприйняту в1дновну терап1ю, яка включала електростимуляц1ю, параф1н-озокерит, фонофорез л1дази та г1дрокортизону, в1там1ни групи В. п1д час л1кування хворих обстежували та проводили електронейромюграфш (ЕНМГ).
При вперше д1агностованому тунельному синд-ром1 л1ктьового або серединного нерва дотримували наступно! тактики: перед оперативним втручанням пац1енту пропонували курс комплексного консервативного виновного лшування протягом 1—1,5 м1с, з обов'язковою ЕНМГ як до початку л1кування, так 1 п1сля курсу терап1!. На п1дстав1 результат1в консервативного л1кування, динам1ки скарг пац1ента, даних кл1н1ко-невролог1чних досл1джень, результат1в ЕНМГ вир1шували питання про подальший план л1кування пац1ента. 3а раз1 неефективност1 або недостатньо! ефективност1 консервативно! терап1! або нетривалого позитивного ефекта, а в подальшому — швидкого прогресування симптом1в захворювання, що п1дтверд-жувалося пог1ршенням показник1в контрольно! ЕНМГ пащенту пропонували оперативне втручання. Якщо консервативне л1кування було ефективним, за в1д-сутност1 негативно! динам1ки ЕНМГ досл1джуваного нерва пац1ента спостереження продовжували ще про-тягом 1—1,5 м1с з обов'язковим повторним контрольним проведенням ЕНМГ. При появ1 негативно! динамши пропонували оперативне втручання. Вс1 пац1енти оперован1 в кл1н1ц1, до операц1! вс1м проведений курс консервативно! терап1! без позитивного ефекту.
Таким чином, одним з основних показань до ви-конання оперативного втручання е неефективн1сть консервативно! терап1! 1 подальше прогресування захворювання. 3а нашими даними, оперативне втру-чання з приводу тунельного синдрому показане за таких умов.
1. Неефективн1сть консервативно! терап1!, прогресування симптом1в ТН.
2. Наявн1сть ст1йкого, тривалого, прогресую-чого больового синдрому.
3. Ранш прояви вегетативно-троф1чних роз-лад1в.
4. Поява 1 прогресування симптом1в випад1ння функц1! нерва (г1пестез1я, зниження м'язово! сили 1ннервованих м'яз1в).
5. Наявн1сть за даними ЕНМГ блоку проведен-ня з ознаками денервацп м'язових волокон.
6. Явн1 ознаки стискання нервового стовбура навколишн1ми структурами.
Протипоказаннями до зд1йснення оперативного втручання вважаемо так1.
1. Наявн1сть виражених соматичних захворю-вань, що не дозволяе виконати оперативне втручан-ня.
2. Наявн1сть виражених троф1чних зм1н або ознак м1сцевого запалення в д1лянц1 операц1!.
3. Тотальна атроф1я м'яз1в у пац1ент1в в1ком старше 50 рок1в.
4. Наявн1сть грубо! сухожильно!, м'язово! та к1стково! контрактури.
На п1дстав1 анал1зу отриманих даних розроб-лений алгоритм ведення пац1ент1в з тунельними синдромами л1ктьового 1 серединного нерв1в.
56
Цuмбaлюк B.I., Цuмбaлюк Ю.В.
1. Koнcyльтaцiя нeвpoпaтoлoгa, тpaвмaтoлoгa, xipypгa.
2. Пpoвeдeння ЕHMГ, мaгнiтopeзoнaнcнoï тoмoг-paфiï (oбoв'язкoвo шийнoгo вiддiлy i дiлянки №м-пpeciйнoгo ypaжeння з мeтoю виключeння iншиx зaxвopювaнь з aнaлoгiчними клШчними oзнaкaми), peнтгeнoгpaфiя (oбoв'язкoвo шийнoгo вщдшу в пpя-мiй пpoeкцiï з мeтoю виключeння cтиcкaння нa piвнi плeчoвoгo cплeтeння, зoкpeмa, дoдaткoвими шийними peбpaми).
3. Bcтaнoвлeння клiнiчниx oзнaк TH, пiдтвepд-жeниx дoдaткoвими мeтoдaми дocлiджeння.
4. Зaлeжнo вiд oтpимaниx peзyльтaтiв мoжливe пpизнaчeння кoнcepвaтивнoï тepaпiï тa динaмiчнe cпocтepeжeння з кoнтpoлeм ЕHMГ фyнкцiï нepвa пpoтягoм 1 м^. Зa вiдcyтнocтi пoзитивнoï дитамь ки — oпepaтивнe втpyчaння (cпocтepeжeння бaжaнe нe бiльшe 3 м^ зa вiдcyтнocтi нeгaтивнoï динaмiки клiнiчниx i ЕHMГ дaниx).
5. Koнcyльтaцiя нeйpoxipypгa i, зa нaявнocтi пo-кaзaнь тa вiдcyтнocтi пpoтипoкaзaнь — oпepaтивнe втpyчaння.
З пpивoдy кyбiтaльнoгo тyнeльнoгo cиндpoмy oпepaцiя пepeдбaчae дeкoмпpeciю лiктьoвoгo нepвa нa piвнi лiктьoвoгo cyглoбa, нeвpoлiз лiктьoвoгo нepвa тa йoгo гiлoк, пpи нeoбxiднocтi — дoдaткoвe пiдвeдeння cтимyлюючoгo eлeктpoдa (для пpямoï eлeктpocтимyляцiï пicля oпepaцiï). Oпepaтивнe втpy-чaння для ycyнeння cтиcкaння cepeдиннoгo нepвa нa piвнi зaп'яcткoвoгo кaнaлy включae poзpiз пepeдньoï стшки, якoю e зaп'яcткoвa зв'язкa (a6o yтpимyвaч cy-xoжиль згинaчiв пaльцiв). Bикoнaння цieï мaнiпyляцiï зaбeзпeчye збiльшeння пpocвiтy зaп'яcткoвoгo кaнaлy i знижeння тиcкy в ньoмy. Taкoж шд 4ac oпepaцiï мoжливe здiйcнeння внyтpiшньoгo мiкpoxipypгiчнoгo нeвpoлiзy cepeдиннoгo нepвa i пiдвeдeння стимулю-ючoгo eлeктpoдa.
Peçyëbra™ та ïx oбгoвopeння. Дiaгнocтикa й ль кyвaння TH e oднieю з aктyaльниx пpoблeм cyчacнoï мeдицини. Дeякi диcкyciйнi питaння нe дoзвoляють ввaжaти цю пpoблeмy виpiшeнoю, зoкpeмa щoдo тpивaлocтi кoнcepвaтивнoï тepaпiï, пoкaзaння дo викoнaння oпepaтивнoгo втpyчaння тa peaбiлiтaцiйнi зaxoди пicля oпepaцiï [20,22,24,28].
Aнaлiз дaниx вiтчизнянoï i зapyбiжнoï лiтepaтypи, пpиcвячeнoï пpoблeмi лiкyвaння TH лiктьoвoгo тa cepeдиннoгo нepвiв, cвiдчить пpo дocить виcoкy 4ac-тоту фyнкцioнaльнo нeзaдoвiльниx peзyльтaтiв, щo oбГpyнтoвye нeoбxiднicть пoдaльшoгo вдocкoнaлeння cпocoбiв кoмплeкcнoгo лiкyвaння тaкиx, в тoмy чи^ шляxoм викopиcтaння мiкpoxipypгiчнoï тexнiки, rnc-ляoпepaцiйнoï eлeктpocтимyляцiï, мeдикaмeнтoзнoï тe-pamï [15,22,28]. Biдпoвiднo, тpивaлicть тa eфeктивнicть peaбiлiтaцiйнoгo пepioдy зaлeжaть вiд aдeквaтнocтi вiднoвнoгo лiкyвaння.
Рeзyльтaти oцiнювaли зa cтaндapтними шкaлaми M 0-5 тa S 0-4. Cилy м'язiв, яю iннepвyютьcя ypaœe-ним нepвoм, oцiнювaли зa мeтoдикoю, poзpoблeнoю нa ocнoвi cxeми PHXI iм. пpoф. A.Ë. Пoлeнoвa M(0-5):
0 — вiдcyтнicть aктивниx pyxiв (M0)
1 — cкopoчeння м'язiв бeз pyxy в cyrao6ax (Ml)
2 — ona6i cкopoчeння м'язiв (M2)
3 — пoмipнe знижeння cили (M3)
4 — pyx^ дocтaтнi зa oбcягoм, дeякe знижeння cили (M4)
5 — нopмaльнa cилa, pyxи y пoвнoмy oбcязi
(M5)
Чyтливicть в зoнi iннepвaцiï ypaжeнoгo нepвa дocлiджyвaли зa мeтoдикoю, poзpoблeнoю нa ocнoвi cxeми PHXI iм. пpoф. A.Ë. Пoлeнoвa S(0-4):
0 — aнecтeзiя (S0)
1 — виpaжeнa гiпecтeзiя (Sl)
2 — пoмipнa гiпecтeзiя (S2)
3 — лeгкa гiпecтeзiя (S3)
4 — чутлив^ть збepeжeнa (S4)
Xopoшими peзyльтaтaми ввaжaли вiднoвлeння 4yramoCTi тa pyxiв дo piвня S 3-4 тa M 4-5, зaдoвiль-ними — вiдпoвiднo дo piвня S 2-3 тa M 3-4. Шд 4ac cпocтepeжeння y CTpo№ дo б мic пicля oпepaтивнoгo втpyчaння y пaцieнтiв ocнoвнoï ^упи cпocтepiгaли вiднoвлeння фyнкцiй кiнцiвки y бшьш paннi cтpoки тa з бiльшoю чacтoтoю.
Пepшими peгpecyвaли oзнaкaми чyтливиx poз-лaдiв вiд S 1-2, дo S 3-4 , пiзнiшe -вiднoвлювaлacь pyxoвa фyнкцiя юнщвки вiд M 2-3 дo M 4-5. Oopiв-нянo з кoнтpoльнoю гpyпoю, в ocнoвнiй гpyпi вщтов-лeння втpaчeниx фyнкцiй cпocтepiгaли y бшьш paннi cтpoки — y cepeдньoмy нa 2 тиж paнiшe нiж y №н-тpoльнiй Tpyrn. Xopoшi peзyльтaти (вiднoвлeння дo piвня S 3-4 тa S 4-5) в ocнoвнiй гpyпi дocягнyтi y 65 % пaцieнтiв, зaдoвiльнi ^o piвня S 2-3 тa S 3-4) — y 30%, в^ута^ть змш — y 5%. B кoнтpoльнiй гpyпi xo-poшi peзyльтaти cпocтepiгaли y 56%, зaдoвiльнi — y 36%, вiдcyтнicть змiн — y 8% xвopиx. Bиcнoвки
1. Зacтocyвaння нeйpoмiдинy пicля oпepaцiï в кoмплeкci лiкyвaння пaцieнтiв з TH лiктьoвoгo тa cepeдиннoгo нepвiв дae змoгy пoлiпшити якicть ïx життя.
2. Зacтocyвaння нeйpoмiдинy cпpичинилo вщ-нoвлeння фyнкцiй ypaжeнoï кiнцiвки y cepeдньoмy нa 2 тиж paнiшe, нiж y кoнтpoльнiй гpyпi.
Спи^к лiтepaтypи
1. Beгeтaтивныe paccтpoйcтвa: Kлиникa, диaгнocтикa, лeчe-ниe. I Шд peд. A.M.Beйнa. — M.: M.KA., 1998. — 752 c.
2. Kипepвac И.П., Лyкьянoв M.B. Пepифepичecкиe тун-тельныи cиндpoмы. — M.: MMA им. И.M.Ceчeнoвa, 1991.
— 254 c.
3. Kopoткeвич M.M. Xиpypгичecкoe лeчeниe тyннeльныx нeвpoпaтий oблacти шeи и вepxниx кoнeчнocтeй: Aвтo-peф. дте.... кaнд. мeд. тук: 14.00.28; Poc. н.-и. нeйpoxи-pypi-. ин-т. им. A.Ë. Пoлeнoвa. — COB, 2000. — 22 c.
4. Kpyпaткин A.И. Kлиничecкaя нeйpoфизиoлoгия ^теч-нocтeй. — M.: Hay4. миp, 2003. — 327 c.
5. Лoбзин B.C., Жyлeв H.M., Tюкapкинa A.Б. Mнoжecтвeн-Kbie и мнoгoypoвнeвыe кoмпpeccиoнныe paдикyлoнeв-poпaтии II Bpa4e6. дeлo. — 1992. — N7. — C. 89-92.
6. ^^ля^ний Я.Ю. Бoлeзни пepифepичecкoй нepвнoй cиcтeмы. — M.: Meдицинa, 1989. — 4б3 c.
7. Пoпeлянcкий Я.Ю. O мoнoгpaфияx no тyннeльным нeвpoпaтиям ЦЖ. нeвpoпaтoлoгии и пcиxиaтpии им.C.C. Kopcaкoвa. — 1997. — N2. — C. 74-75.
8. Cкopoмeц A.A. Cкopoмeц T.A. Toпичecкaя диaгнocтикa зaбoлeвaний нepвнoй cиcтeмы: Рyкoвoдcтвo для вpaчeй.
— 2-e изд. — ОПб: Пoлитexникa, 199б. — 320 c.
9. ^кы A.A. Xиpypгичecкoe лeчeниe пoвpeждeний œp^ фepичecкиx нepвoв II Aктyaльныe вoпpocы. Heвpoлoгии и нeйpoxиpypгии. — Taллин, 1984. -T.l. — C. 154-155.
10. Tикк A.A., Bиppo T.Э. Xиpypгичecкoe лeчeниe кoмпpec-cиoнныx cиндpoмoв пepифepичecкиx нepвoв II Boпp. нeйpoxиpypгии. — 1985. — N2. — C. 45-47.
11. Чузавкова Е.А. Клинико—физиологическое обоснование различных вариантов акупунктуры при туннельных синдромах рук: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.00.34; 14.0013; Рос. науч. центр реабилитации и физиотерапии.
— М., 1996. — 20 с.
12. Штульман Д.Р., Попелянский Я.Ю., Карлов В.А., и др. Заболевания периферической нервной системы. Туннельные невропатии // Болезни нервной системы: Руководство для врачей / Под ред. Н.Н. Яхно, Д.Р. Штульман, П.В. Мельничук. — М.: Медицина, 1995. — Т.1. — С. 478-498.
13. Эсбери А.К., Джиллиат Р.У. Заболевания периферической нервной системы: Пер. с англ. — М., 1987. — 341 с.
14. Al-Qattan M.M. The anatomical site of constriction of the median nerve in patients with severe idiopathic carpal tunnel syndrome //J. Hand Surg. (Br). 2006. — V.31,N6.-P.608-610.
15. Apfel E., Sigafoos G.T. Comparison of range-of-motion constraints provided by splints used in the treatment of cubital tunnel syndrome — a pilot study // J. Hand Ther. — 2006. — V.19, N4. — P.384-391.
16. Bland J.D., Rudolfer S.M. Clinical surveillance of carpal tunnel syndrome in two areas of the United Kingdom, 1991-2001 // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. — 2003.
— V.74, N12 — P. 1674-1679.
17. Campbell W.W. Diagnosis and management of common compression and entrapment neuropaties // Neurol. Clin.
— 1997. — V. 15, N 3. — P. 549-567.
18. Cutts S. Cubital tunnel syndrome // Postgrad. Med. J. — 2007. — V.83, N975. — P.28-31.
19. Degeorges R., Masquelet AC. The cubital tunnel: anatomical study of its distal part // Surg. Radiol. Anat.
— 2002. — V.24, N3-4. — P. 169-176.
20. Ettema A.M., Amadio P.C., Cha S.S. et al. Surgery versus conservative therapy in carpal tunnel syndrome in people aged 70 years and older // Plast. Reconstr. Surg. — 2006. — V.118, N4. — P.947-958.
21. Mitsionis G., Pakos E.E., Gavriilidis I., Batistatou A. Cubital tunnel syndrome due to giant cell tumour of tendon sheaths // Hand. Surg. — 2006. — V.11, N1-2. — P.89-91.
22. Nabhan A., Ahlhelm F., Kelm J. et al. Simple decompression or subcutaneous anterior transposition of the ulnar nerve for cubital tunnel syndrome //J. Bone Joint Surg. Am. — 2006. — V.88 N8. — P.1893.
23. Nakano K.K. Nerve entrapment syndromes // Curr. Opin. Reumatol. — 1997. — V.9, N2. — P. 165-173.
24. Nishimura A., Ogura T., Hase H. et al. Objective evaluation of sensory function in patients with carpal tunnel syndrome using the current perception threshold // J. Orthop. Sci. — 2003. — V.8, N5 — P. 625-628.
25. Pecina M.M., Krmpotic-Nemanic J., Markiewitz A.D. Tunnel syndromes. Pheripheral nerve compression syndromes. — 3rd ed. — Boca Ralton: CRC PRESS, 2001. — 313 p.
26. Roel-Valdes J., Arizo-Luque V., Ronda-Perez E. Epidemiology of occupationally-caused carpal tunnel syndrome in the province of Alicante, Spain 1996-2004 //Rev. Esp. Salud. Publ. — 2006. — V.80, N4. — P.395-409.
27. Szabo R., Madison M. Carpal tunnel syndrome // Orthop. Clin. North. Am. — 1992. — V.23, N1. — P.103-109.
28. Yamamoto K., Shishido T., Masaoka T. et al. Postoperative clinical results in cubital tunnel syndrome // Orthopedics. — 2006. — V.29, N4. — P.347-53.
Комплексное лечение больных с карпальным и кубитальным
туннельными синдромами Цымбалюк В.И., Цымбалюк Ю.В.
Проанализированы результаты комплексного лечения 46 больных с карпальным и кубитальным туннельными синдромами. В целях совершенствования послеоперационной реабилитации дополнительно использовали препарат нейромидин. Это способствовало скорейшему восстановлению утраченных функций поврежденной конечности, улучшению результатов лечения больных.
Complex treatment of cubital and carpal tunnel syndromes Tsymbalyuk V.I., Tsymbalyuk Yu.V.
The results of complex treatment of 46 parients with carpal and cubital tunnel syndromes were analyzed. In order to improve the postoperative reabilitaition program in addition to the standard postoperative management were used also Neuromidin. It promoted to recover of extremities function and the improvement of treatment results.
Коментар
до статт/ Цимбалюка В.1., Цимбалюк Ю.В. «Комплексне л'/кування хворих з карпальним та кубтальним тунельними синдромами»
Робота присвячена досить важливш темi — дiагностицi та лкуванню компресiйно-iшемiчного уражень нервiв, особливо зважаючи на низьку шформованюл лiкарiв про клЫчж особливосл i результати лкування тунельноТ нейропатп. Так, у Францп з населенням, що наближаеться до ктькосл населення УкраТни, щороку здшснюють 4000 операцш з приводу тунельноТ нейропатп серединного нерва у зап'ястковому каналк В УкраТж таких операцш виконують лише десятки, а тисячi людей не отримують повноцшного лкування. Поширення щеТ патологи досить високе — вщ 0,15 до 1%. Проте, наведет в робол дат (до 10%) викликае сумшв.
В робол значний штерес викликае аналiз причин та механiзмiв виникнення тунельноТ нейропатп, детально висв^леж невролопчж ознаки при пошкодженж лктьового та серединного нервiв на рiзних рiвнях, ч^ко розкрил анатомо-топографiчнi стввщношення, особливосп розташування нервiв на рiзних дтянках верхньоТ кшщвки. Автори на пiдставi отриманих результалв лкування пропонують власний алгоритм ведення пащенлв з тунельними синдромами лктьового та серединного нервiв. Наведен результати лкування хворих з компресiйно-iшемiчною нейропалею з застосуванням нейромедину на пiдставi аналiзу клЫчних даних переконливо свщчать про на його високу ефективнють. Проте, цкаво було б спостер^ати динамку об'ективних показниюв провщносл нерва (за даними ЕНМГ) до та шсля лкування в обох групах, а також оцшити достов^ршсть впливу нейромедину на результати лкування хворих з тунельною нейропалею.
1.Б. Третяк, канд. мед. наук, нейрох/рург вддёення в/дновноУ нейрох/рург/У ¡нституту нейрох/рург/У ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМН УкраУни
