Комп’ютерне моделювання систем організаційного управління Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 004.5

0.Г. ДОДОНОВ*

КОМП'ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОГО УПРАВЛ1ННЯ

*1нститут пpoблем pеeстpaцiï iнфopмaцiï HAH Укpaïни, Кшв, Украша

Анотащя. Розглянуто проблеми моделювaння систем оргaнiзaцiйного упрaвлiння, створення комп 'ютерних моделюючих комплекав для розробки i впровaдження aвтомaтизовaних систем оргa-нiзaцiйного упрaвлiння. введено приклaди прaцюючих aвтомaтизовaних систем оргaнiзaцiйного упрaвлiння, розроблених фaхiвцями 1нституту проблем реeстрaцiï iнформaцiï HAH y^am. Kлючовi слова: процеси оргaнiзaцiйного упрaвлiння, aвтомaтизовaнi системи оргaнiзaцiйного упрaв-лтня, комп 'ютерне моделювaння.

Аннотация. Рaссмотрены проблемы моделировaния систем оргaнизaционного упрaвления, создa-ния компьютерных моделирующих комплексов для рaзрaботки и внедрения aвтомaтизировaнных систем оргaнизaционного упрaвления. Приведены примеры рaботaющих aвтомaтизировaнных систем оргaнизaционного упрaвления, рaзрaботaнных специaлистaми Институтa проблем реги-стрaции информaции HAH y^arnbi.

Ключевые слова: процессы оргaнизaционного упрaвления, aвтомaтизировaнные системы оргaни-зaционного упрaвления, компьютерное моделировaние.

Abstract. The problems of modeling of organizational management systems, creation of computer modeling systems for the development and implementation of automated systems of organizational management were regarded. The examples of operating automated systems of organizational management developed by the experts of the Institute for Information Recording of NAS of Ukraine.

Keywords: organizational management processes, organizational management automated systems, computer modeling.

1. Вступ

Ексгоненщальне зpoстaння poзмipнoстi задач yпpaвлiння в таких системах, як ггобальш системи y пpoмислoвoстi, мiжнapoднi тpaнспopтнi системи, енергетичш, шмушкацшш, системи oзбpoeння та вiйськoвoï техшки краш i блoкiв тoщo, yнемoжливлюe ефективне зaстoсyвaння клaсичнoï теopiï yпpaвлiння i пoтpебye нoвих пiдхoдiв дo poзв'язaння управ-лшських задач, автоматизацп пpoцесiв yпpaвлiння, зaпpoвaдження кoмп'ютеpизoвaних зaсoбiв тдтримки дiяльнoстi oсiб, щo приймають ршення.

Ствopення ефективнoгo iнстpyментapiю для poзв'язaння задач opгaнiзaцiйнoгo yпpaвлiння y piзних сферах людсьш! дiяльнoстi бyлo i залишаеться важливим нayкoвo-практичним завданням.

2. Моделювання систем оргашзацшного управлшня

Opгaнiзaцiйне yпpaвлiння - бaгaтoфaзний пpoцес пеpеpoбки iнфopмaцiï, прийняття piшень, напрацювання i pеaлiзaцiï yпpaвлiнських дiй для дoсягнення пoстaвлених цiлей. Оргашза-цшне yпpaвлiння спираеться на сyкyпнiсть пpoцесiв, метoдoлoгiй, метрик, пpoгpaмнoгo забезпечення i спpямoвaне на кoмплекснy oцiнкy характеристик oб'eктa yпpaвлiння y зoв-¿шш^му сеpедoвищi. Mетoдики i бiзнес-пpoцеси yпpaвлiння пiдтpимyються piзнoмaнiт-ними пpoблемнo-opieнтoвaними iнфopмaцiйними технoлoгiями. Сyкyпнiсть opгaнiзaцiйнoï структури i мехaнiзмiв фyнкцioнyвaння (opгaнiзaцiйнoгo yпpaвлiння), m6íp правил, ^o^-дур, aлгopитмiв, щo забезпечують дoсягнення пoстaвленoï мети iз залученням дo цьoгo неoбхiдних ресурав, yтвopюють систему opгaнiзaцiйнoгo yпpaвлiння (СОУ). ^жна СОУ за суттю свoeю е склaднoю системoю збopy, aнaлiзy та пеpеoбpoбки iнфopмaцiï з метою oтpимaння мaксимaльнoгo кiнцевoгo результату в yмoвaх певних oбмежень.

© Дoдoнoв О.Г., 2016

ISSN 1028-9763. Математичшмашини i системи, 2016, № 3

До основних процеав органiзацiйного управлiння слщ вiднести:

• iнформацiйне забезпечення реалiзацii певного дiлового процесу;

• планування та пiдтримку прийняття управлiнських ршень;

• управлiння процесами (доведення ршень до виконавцiв, розподiл завдань та пов-новажень, видiлення ресурсiв, процеси реалiзацii технологiчних процесiв тощо);

• контроль за виконанням технологiчних процеав та оцiнювання ходу виконання завдань;

• прогнозування подш;

• документування дш;

• реeстрацiя дiй та подш для аналiзу виконання дiлового процесу й оцшки функцю-нування СОУ;

• тдтримка безпеки функцiонування та коригування управлiння при виникненнi не-бажаних зовнiшнiх чи внутрiшнiх впливiв при пiдтримцi живучостi об'екта управлшня;

• вилучення знань з накопичених даних та зареестровано'1 шформацп.

Небезпечно, витратно, а iнодi i взагалi неможливо проводити натурнi експерименти

iз СОУ (наприклад, iз СОУ в соцiально-економiчних системах), але, безумовно, е потреба в аналiзi таких систем, дослщженш процесiв 1'х взаемодп, прогнозуванш змiн у функцюну-ваннi, передбаченш переходу у небажанi стани i запобiганнi цим процесам, тому актуаль-ним i важливим е створення спецiалiзованих засобiв моделювання, що надають шструмен-тарiй для проведення комплексного дослщження та оцiнки ефективностi створювано'1 ав-томатизовано'1 СОУ.

Кожна СОУ е певним чином ушкальною, але управлшсью процеси, що в нш реаль зуються, однаковi для будь-яко'1 СОУ, тож iнструментарiй для напрацювання рiшень та моделювання СОУ мае бути одночасно i унiкальним, i унiверсальним. Необхiдно мати мо-жливють налаштування моделюючих засобiв згiдно з вимогами конкретно! предметно'1 сфери.

Ефективнють автоматизованих елементiв СОУ i само'1 СОУ можна оцiнювати яюс-тю, своечаснiстю та обгрунтованiстю прийнятих управлшських рiшень. Вибiр методiв ор-гашзацшного управлiння мае враховувати умови жорсткого конкурентного середовища, яким е зовшшне середовище, наявнiсть локальних цiлей у складових системи, наявшсть певно'1 невизначеносп й непередбачуваностi впливiв зовнiшнього середовища, що можуть призвести до порушень у функцiонуваннi об'екта управлiння. Засоби автоматизацп СОУ повиннi дозволяти передбачити, яю ситуацii можуть мати мюце на об'ектi управлiння, ви-значати, яку поведшку (послiдовнiсть дiй) системи слщ вважати доцiльною (оптимальною); шформацшно пiдтримувати i орiентувати щодо створення необхiдних ситуацiй або визначення оптимальних стратегш поведiнки; надавати прогноз фактичного результату функцюнування об'екта при наявносп порушень.

Засобами СОУ повинш пiдтримуватися методи i методики побудови стратегш вщ-вернення кризових явищ, засоби гарантування безпеки, унеможливлення руйнування об'екта управлiння, способи коригування поведшки i управлiння об'ектом у залежносп вiд характеру впливiв i взаемодп iз зовнiшнiм середовищем.

При розробщ СОУ у вiдповiдностi iз зазначеними вимогами необхщно чiтке розу-мшня причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж складовими i елементами керованого об'екта, динамiки змш кожно'1 складово'1, кожного елемента. Мають бути вiдпрацьованi методи та засоби ефективного управлшня розподшеними у просторi й, у загальному випадку, асинхронно функцюнуючими складовими на основi принципiв децентралiзованого управлiння у вщповщносп з вимогами технiчних систем, з урахуванням особливостей технолопчних процесiв та наявних вщношень у соцiальних системах. Процеси оргашзацшного управлiн-ня мають бути узгоджеш у часi i зорiентованi на те, що вибiр варiантiв управлiнських дiй

вщбуваеться найчаспше в умовах високого ступеня невизначеностi, жорстких часових обмежень i неповторностi ситуацiй, в яких приймаються рiшення [1].

Вибiр i апробащя практично придатних формалiзованих методик забезпечення про-цесiв прийняття рiшень з високою оперативнiстю напрацювання цих ршень, простотою i зручнiстю використання, наочшстю результатiв управлiння потребують створення комп'ютерного моделюючого комплексу для адекватного моделювання процеав перероб-ки шформацп складовими СОУ з урахуванням юнуючо!' системи тдпорядкованосп й взаемодп мiж керуючими елементами СОУ.

Коли цш СОУ й критерп якостi ршень однозначно визначенi, е повна шформащя стосовно керованих процесiв i невизначеносп при прийняттi рiшень, пов'язана лише з ап-рiорним незнаниям кшьюсних характеристик наслiдкiв тих або шших дiй, тодi можливо побудувати математичну модель системи i вибрати статистично обгрунтований оптималь-ний план дш. У разi, коли мае мюце практично повна невизначенiсть умов i закошв функ-цiонування та неоднозначшсть цiлей i критерпв, то не представляеться можливим побудувати статистично обгрунтоваш моделi. Математичне забезпечення моделювання повинно надати можливють побудови кшьюсного вираження досвiду та штуггивних оцшок, впоря-дкувати штуггивно-лопчний аналiз особи, що приймае ршення.

На практищ цi два крайнi випадки зус^чаються досить рiдко. Частiше мають мюце змiшанi ситуацп, що враховуеться при розробщ моделей СОУ, зокрема, й комп'ютерних.

Вибiр критерiю «якосп» прийнятого ршення, обгрунтування показникiв «якосп» повинш забезпечити можливiсть облiку як об'ективних, так i суб'ективних факторiв, що впливають на управлiнське рiшення. При великш кiлькостi гiпотез i великш кiлькостi альтернатив бажано, не оцшюючи всi можливi альтернативи, вибрати такий '1хнш пiдклас, що, по-перше, мiстив би найкращу альтернативу, i, по-друге, число альтернатив у ньому не перевищувало б деякого кшцевого значення. Отже, на моделюючому комплекс слiд вщп-рацювати засоби яюсно'1 оцiнки груп альтернатив, поеднуваних якимись загальними озна-ками.

Формування гшотез про стан шдсистем, прогнозування можливих результат за ть ею чи шшою альтернативою значною мiрою залежать вщ факторiв, що не формалiзуються (наприклад, психолопчних факторiв, неповного знания закошв функщонування шдсисте-ми й т.д.). Для розв'язання ще'1 проблеми у моделюючому комплекс впроваджуються i налагоджуються засоби експертно'1 оцiнки.

У процес напрацювання i ухвалення рiшения посадовi особи, що приймають рь шення, використовують «суб'ективш» знання про ri або iншi поди, неформалiзований дос-вiд експертiв, що залучаються до оцшки. У процес моделювання основних процеав орга-нiзацiйного управлiння можливий перехiд вiд штуггивних оцiнок до кшькюних, що значно об'ективiзуе управлшське рiшення.

У процесi моделювання можливо проаналiзувати розвиток позаштатних ситуацiй, критичних порушень у функщонуванш об'екта управлшня i напрацювати певш шаблони дш посадових осiб в умовах критичносп часового ресурсу для пiдвищения живучосп об'екта управлiння [1, 2].

Це найсуттевiшi проблеми, якi можливо виршити у процесi створення СОУ iз ви-користаниям комп'ютерного моделюючого комплексу. О^м того, моделюючий комплекс дозволяе вщпрацювати базовi системнi, конструкторськi, програмш й технологiчнi рвения для створювано'1 СОУ, виконати завдання розробки конструкторсько-технолопчно'1 до-кументаци i поетапного впровадження функщональних компонент автоматизовано! системи управлшня у складi СОУ, а також провести навчання та тренаж фахiвцiв, вщпрацювати основш процеси оргашзацшного управлiння, зокрема, процеси взаемодп iз зовнiшнiм се-редовищем та аналiзу впливу функцiональних чи структурних змш у системi на якють управлiння.

Методолопя моделювання СОУ вимагае будувати систему математичних моделей, яка у сукупност зможе вщобразити властивостi СОУ, серед яких основними е цшсшсть та iерархiчнiсть. Моделi тако'1 системи базуються на формальнiй схемi СОУ, вщбиваючи ïï властивостi на притаманнiй кожнш моделi формальнiй мовi. Крiм того, будь-яка модель СОУ мютить у свош структурi декiлька рiвнiв опису процеав у СОУ. Мiнiмальна кшькють рiвнiв опису, для яких збер^аються властивостi цiлiсностi та iерархiчностi, - два.

Цшсшсть системи означае принципову неможливють звести властивосп системи до суми властивостей елементсв, з яких вона складаеться, i неможливiсть вивести властивосп цiлоï системи з властивостей ïï елеменпв. Це означае, що кожний рiвень аналiзу мае використовувати певну кшьюсть параметрiв, що описують цiлiснi властивостi системи. Виокремлення таких «цшсних» параметрiв не тшьки визначае систему у цiлому, а й пе-редбачае суттеву ïï iерархiчнiсть.

Iерархiчнiсть системи означае, що кожна ïï компонента, у свою чергу, може розгля-датись як система, а сама дослщжувана система являе собою лише один з компоненпв бшьш широко'1' системи. Звщси випливае важлива методологiчна умова формалiзацiï СОУ. Для того, щоб отримати математичний опис, слщ обирати параметри, що дозволяють опи-сувати функщонування СОУ, по-перше, як елемент бшьш широко'1' системи, по-друге, як цшюне явище, по-трете, як певну складну структуру, внутрiшню побудову я^ слщ пред-ставити з достатнiм для даного рiвня ступенем деталiзацiï. Обираючи параметри моделей, необхiдно мати ч^ке уявлення про методи визначення значень кожного з них та ïx зв'язкiв з параметрами нижчого рiвня узагальнення, знати меxанiзм узагальнення. Ui параметри повиннi мати ясний змют i однозначно визначати той чи шший бiк процесу.

Опис елеменпв СОУ також повинен вiдбивати iерарxiчний характер структури еле-ментiв. Функщонування системи у час доцiльно розглядати як кшцевий дискретний про-цес (найчаспше це вiдповiдае його змюту i, до того ж, значно полегшуе його математичний опис у порiвняннi з неперервним процесом).

Сучасш СОУ характеризуються:

• значним числом багатофункщональних керованих об'ектiв (систем) рiзноï природи та призначення, що породжують iнтенсивнi потоки iнформацiï, рiзноманiтноï й неоднорiдноï за складом, призначенням, способом кодування, тощо;

• високою швидкодiею окремих складових систем реалiзацiï дiлового процесу в динамiчниx важкопередбачуваних умовах;

• широким дiапазоном, високою динамiчнiстю та темпом змiни сташв систем реалiзацiï дiлового процесу;

• керуванням у реальному масштабi часу;

• можливютю управлiння в умовах змшносп структури системи реалiзацiï дшового процесу;

• напрацюванням управлiнськиx ршень для виконання локальних цiлей в умовах неповноти шформацп й обмеження часу.

I цi особливостi СОУ також вщбиваються у системi моделей опису СОУ, яю i скла-дають комплексну математичну модель СОУ, що лежить в основi побудови комп'ютерного моделюючого комплексу, який дозволяе дослщити поеднання та взаемодп у процеа функцiонування конкретноï СОУ:

• проблемно-орiентованими теxнiчними та теxнологiчними засобами, що забезпечують виконання бiзнес-процесу чи автоматизащю окремих дiлянок реалiзацiï цього процесу;

• шформацшними засобами, що пiдтримують i керують базами даних та знань, забезпечують не лише постшне поповнення баз новими даними та знаннями, а й надають зручшсть збереження й доступу до накопичених знань та даних;

• комушкацшними засобами, на яких базуеться шфраструктура, де вщбуваються процеси iнформацiйноï взаемодп;

• iнтерфейсними засобами, що забезпечують зручшсть користування комп'ютерними засобами та технолопями для оргашзаци, планування, управлiння i контролю за реалiзацiею дiлового процесу, а також забезпечують взаемодп рiзних комп'ютерних систем та шдсистем;

• лшгвютичними засобами, що шдтримують та забезпечують природнiсть i зручшсть подання шформацп для збереження ïï в електронному виглядь

Практичний досвщ свiдчить, що розробку, налаштування та апробацiю зазначених засобiв доцшьно робити у комп'ютерному моделюючому комплекс(КМК), архiтектура якого визначаеться обраною моделлю предметнох сфери й особливостями моделей систем та процеав, задiяних у реалiзацiï дiлового процесу. Кожне завдання, що виконуеться про-тягом реалiзацiï бiзнес-процесу, може бути вiдтворено у КМК як окрема функцiональна задача, виконання якоï в СОУ породжуе окремий управлiнський процес. Вхiднi даш для цього процесу можуть бути або початковим управлшським впливом, або вихщними чи промiжними даними деякого шшого управлiнського процесу. Виконання управлшського процесу передбачае пiдготовку i напрацювання ршень щодо упорядкування дiй, необхщ-них для виконання функцiонального завдання, у деяку послщовшсть операцiй, що реаль зуються у рамках вiдповiдноï технологи, визначення, якi люди (ствроб^ники), у який час, якi технолопчш процеси (операцп) виконують для того, щоб отримати спшьний бажаний кшцевий результат (досягти загальносистемноï цiлi функцюнування СОУ). Реалiзацiя тех-нологiчного процесу потребуе наявностi не лише фахiвцiв з вiдповiдним рiвнем квалiфiка-ци, а й технiчних засобiв, методик та шструкцш щодо ïx застосування, програмно-технiчного, iнформацiйного та шшого забезпечення, необхщного i достатнього для виконання деякого набору завдань у конкретнш предметнш сферi [2].

Функцюнальна структура КМК е проекщею управл^сь^ структури, яка керуе ви-конаниям бiзнес-процесу, iз збереженою iерархiею (пiдпорядкованiстю), системою взаемо-дiй та регламентованостей. Функцюнування СОУ являе собою розгалужений iерархiчний процес iз множиною взаемод^чих мiж собою функцiональних складових у розподшено-му середовищi в реальному час при наявностi людського фактору. Кожна функцюнальна складова цього процесу е також функцюнальним процесом, який являе собою лопчно завершений ланцюжок взаемопов'язаних видiв дiяльностi, що може бути поданий як певний набiр операцш, порядок i правила ïï^ виконания, механiзми контролю i управлшня у рамках процесу, параметри, яю характеризують виконання операцш i процесу у цшому, а також, що саме е результатом виконания процесу. За своею суттю функцюнальш процеси управлшня е сукупнютю рiзних видiв руху потоюв iнформацiï, ïх узгодження та налаштування. Моделлю СОУ реалiзацiï дiлового процесу в КМК, як правило, е впорядкована сукупшсть управлшських процесiв iз узгодженням необхiдних форм документiв i структур баз даних (шформацшним забезпеченням), що вимагае документування у конкретнш предметнш сферь

Разом зi с^мким зростанням складностi i можливостей комп'ютерних систем ак-туальним стало питания, як створити функцюнальний, простий i безпечний штерфейс ав-томатизованого робочого мюця посадовоï особи для взаемодп при виконанш основних процесiв оргашзацшного управлшня та взаемодп iз комп'ютерною системою для грамотного використання можливостей, яю надае ця система. Необхщно збалансовано й гармо-ншно поеднати мiж собою цiлi i потреби користувачiв i цiлi, завдання й можливосп авто-матизованих елемешив СОУ. Орiентацiя на користувача потребуе вщ розробникiв проду-маного до деталей сценар^ взаемодiï, що втшюеться у дружнiй iнтерфейс, який забезпе-чуе максимальний психологiчний комфорт i зручшсть людиш. Розроблений сценарiй реа-лiзуеться через образи i об'екти екранних форм. Проектувания моделей екранних форм

вщбуваеться лише тсля розробки та аналiзу пакета сценарпв взаемодп, коли чггко визна-чена функцiональнiсть, необхiдна кожному конкретному користувачевi для досягнення його цшей, i взаемопов'язана послiдовнiсть виконання окремих функцiй.

Порядок розробки екранно'i форми на комп'ютерному моделюючому комплекс пе-редбачае проектування змiсту екранно'1' форми, проектування ii форми подання (форми екрану) та створення програмного забезпечення екранно'1' форми.

На стадп макетування створюеться статичне вiзуальне уявлення концепцп штер-фейсу користувача.Статичнi макети можна роздшити на групи у вщповщносп з послщов-нiстю ix створення: cкетчi (sketchs), вайрфрейми (wireframes) i мокапи (mockups).

На стадп прототипування створюеться динамiчний графiчний макет екранно! форми. Сучаснi засоби вiзуально'i розробки дозволяють швидко створювати працюючi прото-типи застосувань, завдяки чому користувач i розробник мають можливiсть побачити i оць нити працюючий прототип на раннix стадiяx проектування, а це дозволяе уникнути трудо-мiсткиx переробок на подальших етапах.

На моделюючому комплексi, працюючи з прототипом, який реагуе на дп i виглядае, як реальна програма, можна виявити важливi арх^ектурш помилки, внести поправки до штерфейсу модулiв системи i перерозподiлити функщональшсть мiж ними.

До створення прототипу можна приступати, коли виконаш вс попереднi етапи макетування (рис. 1) i визначено остаточний (на момент створення прототипу) зовшшнш ви-гляд екранно! форми.

Скетч Вайрфрейм Мокап Прототип

(sketch). (wireframe). (mockup). (prototype).

Замальовка, Схема екранно! Статичний Динамiчний

есюз, заготiвка форми, яка графiчний графiчний макет

вiдображуе ii макет екранно! екранноi форми,

структуру форми що реагуе на дн

Рис. 1. Стадп розробки модел! екранноi форми: вщ статики - до динамши

Завершальним етапом проектування взаемодп користувача з системою е вiзуальний дизайн створеного макета екранно'' форми. Як вщомо, якiсть iнтерфейсу е самостшною характеристикою програмного продукту, який можна порiвняти за значимiстю з такими його показниками, як надшшсть i ефективнiсть використання обчислювальних ресурсiв. Важливу роль тут ввдграе саме така складова моделi взаемодп, як виразшсть засобiв ште-рфейсу або вiзуальний дизайн.

Досвiд показуе, що при проектуванш взаемодп та дизайну штерфейсу варто вико-ристовувати принципи «мiшмiзащi'» i «спрощення». Вiдпрацьовуючи варiанти моделей екранних форм на моделюючому комплекс^ розробник мае можливють поступово оптимь зувати модель, позбавляючись вiд цших екранiв, надскладних меню та елеменпв, якi об-тяжують користувача i ускладнюють дiалог.

Вiдомо, що вiзуальний дизайн е найбiльш суб'ективним результатом проектування штерфейсу, проте вш е i найбiльш легко оцiнюваним. 1снують чотири основних критерп, якi,за дотримання обов'язково'' умови вiдповiдностi iнтерфейсу цшям i задачам користувача, характеризують якiсть будь-якого iнтерфейсу:

• швидкють роботи користувачiв;

• кiлькiсть помилок користувачiв при роботi з системою;

• швидкють навчання користувачiв;

• суб'ективне задоволення користувачiв (при цьому маеться на уваз^ що вщповщ-нiсть iнтерфейсу задачам користувача е невщ'емною властивiстю iнтерфейсу).

Яюсний штерфейс е реалiзацiею принципу «штереси користувача понад усе». Ко-ристувач (посадова особа)мае завжди вiдчувати, що саме вш управляе програмним забез-печенням, а не програмне забезпечення управляе ним. Цей принцип закладений у засоби розробки штерфейсу проблемно-орiентованих СОУ i був застосований при створенш Уря-довоï iнформацiйно-аналiтичноï системи з питань надзвичайних ситуацш (У1АС НС), Моделюючого комплексу автоматизованоï системи управлiння авiацiйним комплексом (МК АСУ АК) та iнших систем.

Упродовж кшькох рокiв розроблялись i узгоджувались концептуальш основи створення У1АС НС, створювалась базова конф^ращя, напрацьовувались регламенти взаемодп мшютерств, вiдомств, регiонiв. Першим запрацював комплекс у Кабшет Мiнiстрiв, а тзшше - у Мiнiстерствi з питань надзвичайних ситуацш та у справах захисту населения вщ наслiдкiв Чорнобильськоï катастрофи. Сьогоднi У1АС НС - це постшно дiюча система, яка узагальнюе шформащю щодо надзвичайних ситуацш з уша Украши, на основi якоï виконуються довiдковi та анал^ичш функцп, прогнозуеться та моделюеться можливють виникнення й розвитку надзвичайних ситуацш, оцшюються збитки, плануються заходи щодо попередження таких ситуацш, координуються та контролюються дп з лшвщацп нас-лiдкiв надзвичайних ситуацiй.

Прикладами вдалого застосування КМК можуть служити розробки систем оргашзацшного управлшня спещального призначення [3], у яких брали участь також i фахiвцi ш-ших держав. Можна говорити про розробку у певному сена новоï концепцп - концепцп створення моделюючих комплекав систем оргaнiзaцiйного управлiння. Ус проектнi рь шення щодо автоматизацп технологiчних процесiв збору, обробки, збереження та aнaлiзу шформацп для управлшня дiями технiчного персоналу та функцюнуванням об'екта автоматизацп, а також оргашзацп iнформaцiйноï взaемодiï мiж посадовими особами пщ час поточноï дiяльностi чи виконання спецiaльних завдань попередньо вщпрацьовувались та оптимiзувaлись на проблемно-орiентовaних комп'ютерних моделюючих комплексах. Ви-соку оцшку укрaïнських i закордонних фaхiвцiв отримав комп'ютерний моделюючий комплекс для вщпрацювання базових системних, конструкторських, програмних та технологь чних ршень щодо створення Автомaтизовaноï системи управлшня aвiaцiйним комплексом; впровaдженi у моделюючому комплекс технологiï aдaптaцiï автоматизованих робо-чих мiсць до вимог посадових осiб рiзних рiвнiв, програми тренажу i пiдготовки технiчно-го персоналу та посадових оаб рiзних рiвнiв упрaвлiння для розв'язання завдань управлшня aвiaцiйним комплексом, а також процедури моделювання взаемодп та тестування кора-бельних комплекав i систем вщображення повiтряного, надводного оточення i управлшня aвiaцiею.

КМК з вщповщним iнструментaрiем е сучасним середовищем розробки СОУ, моделювання процеав оргашзацшного управлшня, розв'язання завдань автоматизацп таких процеав. Завдяки модульнш технологи побудови КМК, забезпечуеться гнучюсть, масшта-бовашсть, легкiсть модифiкaцiï функцiонaльноï та оргaнiзaцiйноï структури КМК у вщпо-вiдностi з особливостями та цшями конкретного дiлового процесу.

3. Висновки

Наявшсть зaсобiв iмiтaцiï поведiнки об'екта управлшня, рiзномaнiтних сценарПв моделювання дозволяе дослщити у реальному чаа динaмiку змiн упрaвлiння, проaнaлiзувaти процеси управлшня i контролю тощо. КМК як тренажери не лише економiчно випдш, але iнодi вони едино можливий зааб прaктичноï тдготовки спецiaлiстiв, зокрема, у вiйсько-вш, космiчнiй, енергетичнiй сферах.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Dodonov O.G. Systems of organizational management: information technologies and security / O.G. Dodonov, O.S. Gorbachyk, M.G. Kuznietsova // Information technologies and security: state value. Materials of International scientific Conference ITS-2013. - K.: IIR NAS, 2013. - Vol. 13. - P. 5 - 11.

2. Додонов А.Г. Методы принятия решений в автоматизированной системе управления предполетной подготовкой летательных аппаратов / Додонов А.Г., Литвиненко А.Е., Луцкий М.Г. - К.: НАУ, 2011. - 340 с.

3. Компьютерное моделирование системы организационного управления авиационным комплексом / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, С.А. Куценко [та ш.] // Реестращя, збертання i обробка даних. -2014. - Т. 16. - № 3. - С. 25 - 44.

Стаття надтшла доредакцИ' 20.07.2016