YAK 633.15:631.527 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126514
KoëeKUia VcTMMiBCbKOi aocaiahoi craHuii
AK Aœepeëo BMXIAHOTO MaTeplaëy
Aëfl ceëeKUii KyKypyA3M 3 noëinweHMMM OIOXIMIMHMMM
noKa3HMKaMè çepHa
№. B.XapneHKo, Ë. fl.XapneHKo
ycmuMÎBCbKa docnidHa cmaHuin pocnuHHUu,mea iHcmumymy pocnuHHUu,mea ÎMeHi B. fl. Op'eBa HAAH YKpaÏHU,
Byn. AêadeMiêa BaBUëOBa, 15, c. ycmuMiâêa, rnoôuHcbKUù p-H, ÏonmaBcbKa oôn., 39074, yêparna, e-maii: [email protected]
MeTa. Bhabhth nepcneKTMBHi 3pa3KM KyKypyfl3M 3 KOëeKui'i ycTMMÏBCbKo'i flocëiflHoï craHuiï pocëMHHMUTBa 3 BaœëMBMMM 6ioxiMÏHHMMM noK33HMKaMM AKOCTi - bmcokmm BMicTOM 6iëKa M KpoxMaëro b 3epHi. MeToAM. ÏoëbOBMM, ëa6opaTopHMM, y3a-raëbHeHHfl. PeçyëbTaTM. ÏpoBefleHo po3noflië KoëeKuiéHMx 3pa3Kiâ KyKypyfl3M 3a 6ioxiMinHMMM noêa3HMKaMM. BMfliëeHo ëMwe oflHy ëiHira 3 flyœe bmcokmm bmi'ctom 6iëKa 15,8% - 'YXK 464' (YKpaÏHa). Bmcokmm piâeHb BMicTy 6iëKa Maëè 57 ëiHié i 35 copTiâ pi3Horo eKoëoro-reorpaôiHHoro noxoflœeHHa, ùo flae MoœëMBicTb flo6opy ui'hhmx ôopM. Cepefl caMo3anMëe-hmx ëiiié flo flœepeë flyœe bmcokoto BMicTy 6iëKa (14,0-15,0%) BiflHeceHo: 'YX 220' (YKpaÏHa) Ta 'A 27-51', 'R 168' (C0A). Bmi'ct 6iëKa b Meœax 12,0-12,9% Maëè 10 copTiâ KyKypyfl3M, Kpaùi 3 hmx MicueBMM copT 'UB0104037' (Pocia), 'UB0100419', 'Cuzco' (MeKcMKa). Cepefl ëiiié KyKypyfl3M, cTBopeHMx wëaxoM 3a.nyneHHa ôopM 3 reHaMM wx, se, o2, ae, su , su2, sh2, BMfliëeHo 3pa3KM, ùo noeflHyroTb BMcoKy 3epHoBy npoflyKTMBHicrb i3 niflBMùeHMM bmi'ctom 6iëKa. 3a flyœe bmcokmm bmi'ctom Kpox-Maëio b 3epHi (70,0-75,5%) BMfliëeHo 147 3pa3Kiâ, 3oKpeMa 39 ëiiié i 108 copTiâ. ËMwe TpM ëirnï - 'XËT 4' Ta 'A 169' (YKpaÏHa), '7023' (HiMennMHa) - MaëM bmi'ct KpoxMaëi noHafl 76,0%. Y 23 ëiiié ueé noêa3HMK Bapiioe b Meœax 73-75%. Kpaùi 3 hmx: 'ËK 14795', 'YXK 383', 'YXP 74-2' (YêpaÏHa), 'MA 23C' (ÔpaHuia), 'B 312' (Pocia), 'LH 59' (C0A), 'BC 70511' (XopBaTia), 'N 4-1-6' (Cep6ia i HopHoropia), 'Martonvasar 1', 'Martonvasar 2' (YropùMHa). Y npoueci cTBopeHHa ri6pMfliâ i ëiHié 3 niflBMùeHMM bmi'ctom 6iëKa Ta KpoxMaëi peêoMeHfloâaHo bboamtm b ceëeKuiéHMM npouec caMo3anMëeHi ëiiiï 'G 6', 'CO 72-75-13 PR', 'D-BE-14', 'W 117', '407', 'P 502 3M', 'YXK 565', 'Oh 45'. Ue flacTb 3Mory oflepœyâaTM ui'hhmm BMxiflHMé MaTepiaë, ùo cëyryâaTMMe ochoboi flëa npiopMTeTHMx HanpaMiâ ceëeKuiï KyKypyfl3M. Bmchobkm. 3a pe3yëbTaTaMM bmb-neHHa 3pa3Kiâ KyKypyfl3M BMfliëeHo ui'hhmm BMxiflHMé MaTepiaë flëa cTBopeHHa ëiiié i ri6pMfliâ 3 noëinweHMM 6ioxiMÎHHMM cKëafloM 3epHa. AocëiflœyBaHi 3pa3KM 3HaxoflaTbca b KoëeKuiï YcTMMiBcbKoï flocëiflHoï craHuiï Ta HauioHaëbHoro ueHTpy reHeTMHHMx pecypciâ pocëMH i MoœyTb 6yTM BMKopMcram ceëeêuioHepaMM M i'hwmmm cnoœMBanaMM b TeopeTMHHMx i npaK-tmhhmx po3po6êax.
Këwoei cnoea:xap^oâa ma uyKpoâa KyKypydça, KoneKU,in aeHemuHHUx pecypciâ, KpoxManb, ôinoK.
Bcryn
KyKypyfl3a (Zea mays L.) Mae pi3HOMaHiTHe 3acTocyBaHHa aK npoflOBOët^a, ôypaœHa Ta TexHi^Ha KyëtTypa. 3 Heï MoœHa bhtotob^sth noHafl 200 pi3HHx cTpaB, KoHflHTepctKHx bh-poôiâ i HanoÏB. ^HHi BëacTHBocTi KyKypyfl3è nepeâipeHi npoTaroM ôaraTtox cToëiTt y pi3-hhx KpaÏHax. Ïï He6e3niflcTaBHo BBaœaroTt ofl-hhm 3 HaËKpaùèx npeflcTaBHHKiâ 3epHoBèx i kopmobhx KyëtTyp [1]. KyKypyfl3aHa Kpyna 3a BMicToM 6iëKa Ta KpoxMaëK nepeBaœae nmoHo é nepëoBy Kpyny. y npoâiflHèx KpaÏHax câiTy 6ëè3tKo 20-35% BaëoBoro 3Ôopy 3epHa KyKypyfl3è BèKopècToByroTt Ha npoflo-Boët^i noTpeôè, a cnoœèBaHHa Ha oflHy ocoôy b piê nepeBèùye 28-32 Kr. B yKpaÏHi цeн noKa3HHK Bapiroe Bifl 2,5-3,5 Kr y cxiflHèx flo
Yurii Kharchenko
https://orcid.org/0000-0003-0901-9624 Lubov Kharchenko
http://orcid.org/0000-0002-3962-1416
9-12 Kr y 3axiflHèx oôëacTax [2]. Pi3HoMaHiT-He BèKopècTaHHa npoflyKTiâ, aêi BèroToBëa-roTtca 3 KyKypyfl3è, cnoHyêae nepepoÔHy npo-MècëoBicTt BècyBaTè ocoôëèâi BèMorè flo ch-pobhhh 3aëeœHo Bifl KiH^Boro npoflyKTy, iH-Koëè npoTèëeœHi Ta B3aeMoBHKëro^Hi. ToMy ceëeкцioнepн BeflyTt HanoëerëèBy poôoTy b ôaraTtox HanpaMax noëinmeHHa aKocTi KyKy-pyfl3è, cTBoproro^è cneцiaëiзoвaнi riôpèflè KyëtTypè flëa KoHKpeTHoro BèKopècTaHHa.
flëa BHKoHaHHa Bctoro KoMnëeKcy 3aBflaHt ùoflo noëinmeHHa aêocTeé KyKypyfl3è no-TpiÔHo BHKopècTaTH rnipoêe reHera^He pi3Ho-MaHiTTa BèxiflHoro MaTepiaëy, npoBecTè éoro reHeTè^Hy oцiнкy é KoëeK^iï ifleHTèôiKoBa-hhx MyTaHTiB - HociÏB цнx o3HaK i BëacTHBoc-Teé flëa noëinmeHHa ëiiié Ta riôpèfliâ nifl ^ac ceëeкцiéнoro npoцecy [3].
3a o^HKaMè FAO [4], Hapa3i ëime 30 ciët-ctKorocnoflapctKHx KyëtTyp 3a6e3ne^yroTt 95% noTpeô ëroflcTBa b Kaëopiéiié Ïœi i Tiët-kh ^othph 3 hhx - pèc, nmeннцa, KyKypyfl3a i KapTonëa - 3a6e3ne^yroTt noHafl 60%. Bpa-
Селекция та наанництво
ховуючи, що вГдносно мала кГлькГсть сГль-ськогосподарських культур вГдГграе надто важливу роль у забезпеченнГ продовольчо! безпеки, необхГдно насамперед зберегти рГз-номанГтнГсть всерединГ цих культур. Для цього у свГтГ налГчуеться близько 1800 гене-тичних (селекцГйних) банкГв рослин. Най-бГльшГ за кГлькГстю зразкГв кукурудзи зна-ходяться в МексицГ, Португали, США, Кита!, 1нди, Роси, Япони. До складу колекцГй зародково! плазми кукурудзи ex situ та in situ включено мГсцевГ сорти, традицГйнГ сор-ти, полГпшенГ популяци (синтетичнГ популяци, сорти-популяци, цикли добору), Гн-бреднГ лГн11, а також дикорослГ спорГдненГ види [5]. В Укра'шГ у 1992 р. з ГнГцГативи президента Украшсько! академГ! аграрних наук академГка О. О. СозГнова розпочато програму «ГенетичнГ ресурси рослин», спря-мовану на створення НацГонального банку генетичних ресурсГв рослин Украши. НаразГ в НацГональному центрГ генетичних ресур-сГв рослин Украши, що входить до складу 1нституту рослинництва ГменГ В. Я. Юр'ева, сформовано генетичний банк польових культур Гз 65,7 тис. зразкГв. УстимГвська дослГдна станцГя рослинництва (УДСР) е од-нГею з провГдних установ Украши, де фор-муються колекцГ! середньострокового зберГ-гання насГння по деяких культурах та ¿хнГх групах, зокрема кукурудзГ. 3 1954 р. спГвро-бГтниками УстимГвсько! дослано! станцГ! рослинництва пГд керГвництвом провГдних учених (Сидоров Ф. Ф., Шмараев Г. G., Матвеева Г. В., Рябчун В. К., Гур'ева I. А.) зГб-рана, вивчаеться та зберГгаеться колекцГя генетичного рГзноманГття кукурудзи. Ii основою е унГкальнГ зразки зборГв, розпочатих М. I. Вавиловим, продовжених його колега-ми й учнями (Столетова А. Е., Якушевский Е. С., Лисов В. Н. та Гн.) у 1920-1941 рр. Це сортозразки, що культивувалися на терито-рГ! колишнього СРСР Г були внесенГ до ко-лекци В1Р (згодом до колекци УДСР), а мГсцевГ сорти селянських господарств ще не були витГсненГ селекцГйними [6].
Широкому використанню кукурудзи в промисловостГ сприяють високГ хГмГчнГ та технологГчнГ показники п зерна. На хГмГч-ний склад зерна кукурудзи впливають на-лежнГсть до певно! групи, рГзновиду й сорту, а також умови зовнГшнього середовища й агротехнГки [7]. Створення гГбридГв кукурудзи з полГпшеним бГохГмГчним складом зерна залежить вГд наявностГ рГзноманГтного та якГсного вихГдного матерГалу для селекци. ВГн повинен вирГзнятися високим генетично зумовленим рГвнем ознак якостГ зерна, ста-
бГльно вГдтворювати цей рГвень в рГзних клГ-матичних умовах вирощування Г поеднува-тися з продуктивнГстю й Гншими важливи-ми господарськими ознаками [8].
Мета дослгджепъ — проаналГзувати генофонд колекцГ! кукурудзи УстимГвсько! дос-лГдно! станцГ! за продуктивнГстю, вмГстом бГлка та крохмалю й видГлити найбГльш перспективний вихГдний матерГал для селекци гГбридГв Гз полГпшеним бГохГмГчним складом зерна в умовах ЛГсостепу Укра!ни.
Материали та методика досл1*джень
МатерГалом для дослГджень була колекцГя кукурудзи УстимГвсько! дослГдно! станцГ! рослинництва (УДСР). КолекцГйний матерГал (640 зразкГв кукурудзи рГзного геогра-фГчного походження) вивчали на полях УДСР, яка розташована в зонГ ПГвденного ЛГсостепу протягом 2005-2016 рр. Зразки оцГнювали за результатами трирГчного вив-чення. ПольовГ дослГди проводили згГдно Гз загальноприйнятою методикою, з урахуван-ням зональних особливостей вирощування кукурудзи. БГохГмГчнГ дослГдження проводили в бГохГмГчнГй лабораторГ! УДСР та лабора-тори генетики Г бГотехнологи 1нституту рослинництва ГменГ В. Я. Юр'ева НААН Укра!-ни (1Р). Для аналГзу використовували зерно виключно вГд контрольованого запилення. 3разки оцГнювали згГдно з Методичними ре-комендацГями польового та лабораторного вивчення генетичних ресурсГв кукурудзи [9].
3разки висГвали на однорядковГй дГлянцГ площею 4,9 м2. Стандартами для лГнГй були селекцГйнГ лГни за групами стиглостГ: ран-ньостигла 'F 2' (ФранцГя), середньорання 'УХ 52' Г середньостигла 'ДС 103' (Украша). Стандартом для селекцГйних та мГсцевих сортГв, популяцГй був гГбрид 'ХаркГвський 295 МВ' (Украша).
У зонГ дГяльностГ дослГдно! станцГ! клГмат перехГдний вГд лГсостепового до степового, помГрно континентальний з нестГйким зво-ложенням. ГГдротермГчний коефГцГент у се-редньому дорГвнюе 0,96. Сума ефективних температур - 2900 °С з кГлькГстю опадГв за цей перГод 280 мм. РГчна кГлькГсть опадГв 430-480 мм е достатньою для росту рослин. Проте розподГляються вони нерГвномГрно, вГд оптимальних - Гз сприятливим збалан-суванням вологи й тепла, до критичних - з надмГрно високою температурою повГтря Г вГдсутнГстю опадГв. ПогоднГ умови, що скла-лися в роки дослГджень (2005-2016), вГдзна-чалися вГдчутною мГнливГстю за основними фазами онтогенезу рослин кукурудзи Г дали змогу об'ективно оцГнити вихГдний матерГ-
aë, BH3H&ÎHTH Ëoro a^anTHBHi BëacTHBocTi Ta BHfliëHTH çpa3KH 3i cTaôiëtHHM npoaBOM O3HaK.
PeçyëbTaTM flocëiflœeHb
CTaHOM Ha 01.11.2017 p. Koëe^ia cTaH^ï Haëi^ye 2364 3pa3KH KyKypy,3H, 3 hhx: 1196 -caMoçanHëeHi ëiHiï, 608 - Mic^Bi copTH, 349 - ceëeK^ÏHHi copTH, 86 - CHHTeTH^Hi nonyëa-^ï, 104 - reHeTH^Hi ëiHiï Ta iH. 13 HaaBHoro reHoôoH^y yKpaïHctKe noxo,,œeHHa MaroTt 50 ceëeK^ÏHHHX copTiB, 204 мicцeвi copTH Ta ÔopMH, 755 ceëe^iHHHX ëiiié Ta 4 cHHTe-TH^Hi nonyëa^ï.
3a ôoTaHi^HHM cKëa^oM 3pa3KH KoëeK^ï HaëeœaTt ,,o KpeMeHHcToro (44,5%), 3y6ono-fliÔHoro (27,3%), HaniB3y6onofliÔHoro (22,5%), цyкpoвoro (3,0%), po3ëycHoro (1,1%), bocko-no^iÔHoro (0,7%) Ta KpoxMaëHcToro (0,9%)
ïiflBHfliB.
fflèpoêe pi3HoMaHiTTa 3pa3êiB KyKypy,,3H 3a ôoTaHi^HHMH niflBH^aMH ^ae 3Mory 3a6e3-ne^HTH 3anHTH ceëeкцioнepiв ùoflo BHxiflHo-ro MaTepiaëy pi3HHX HanpaMiB ceëeK^ï. Ce-pefl ëiiié KoëeK^ï BHB^aëH ôopMH pi3Horo reorpaôi^Horo noxo,,œeHHa Ta pi3HHX niflBH-fliâ, 3oêpeMa cTBopeHy b IP HH3Ky ceëe^iHHo-цiнннx caMo3anèëeHHX ëiiié KyKypy,,3H Ha ocHoâi MyTaHTHHX reHiâ, aêi KoHTpoëroroTt ôioxiMi^HHH cêëafl 3epHa Ta cTpyKTypy éoro eH^ocnepMa (aBTop TèM^yK C. M.).
npoBe^eHo po3no,,ië 3a piBHeM 6iëKa Ta KpoxMaëro 648 3pa3êiB KyKypy,,3H 3riflHo 3 Këacèôi-KaTopoM-floBiflHHKoM BH^y Zea mays L. [10], 3 hhx 266 Mic^BHX i ceëe^iHHHX copTiB Ta 382 caMo3anèëeHi ëiHiï (Ta6ë. 1).
KpoxMaët - ochobhhh 6ioxiMraHHH noêa3-hhk, ùo xapaêTepH3ye aêicTt 3epHa KyKypy-A3H, npH3Ha^eHoro ,,ëa BHKopHcTaHHa b nepe-poÔHié npoMHcëoBocTi. y flocëiflœeHHax ëème TpH ëiHiï - 'XËr 4', 'A 169' (yêpaïHa), '7023' (HiMe^^HHa) - MaëH BMicT KpoxMaëro noHafl 75,2%. y 23 ëiiié ^h noêa3HHK BapiroBaB y Meœax Bi, 73,0 ,,o 74,8%. Kpaùi 3 hhx - 'ËK 14795', 'yXK 383', 'yXP 74-2' (yêpaïHa),
'MA 23 C' (ÔpaH^a), 'B 312' (Pocia), 'LH 59' (CfflA), 'BC 70511' (XopBaTia), 'N 4-1-6' (Cep-6ia i HopHoropia), 'Martonvasar 1', 'Mar-tonvasar 2' (yropùHHa). Cepe, ëiiié 6yëo bh-fliëeHo ôiëtme 3pa3êiB i3 ,yœe bhcokhm BMic-tom KpoxMaëro (28,3%) Hiœ cepe, copTiB i nonyëa^H (14,6%). Bhcokhh BMicT KpoxMaëro BHaBëeHo b 49,3% ëiiié. flyœe Maëèé BMicT KpoxMaëro MaroTt ëème 8 ëiiié i 12 copTiB.
npoflyKTHBHicTt pocëHH e cKëa,Horo êiët-KicHoro o3Haêoro, aêy cëi, po3rëa,,aTH b chc-TeMi Mo,yëa o3HaK, ùo Mae ,Ba KoMnoHeHTH: KiëtKicTt 3epeH Ha Ka^aHi Ta Maca 1000 3epeH [11]. Taêoœ BaœëHBoro o3Haêoro, ùo BH3Ha-^ae piâeHt npo^yKTHBHocTi, e KiëtKicTt Kaia-HiB Ha pocëHHi. He 3aBœflH 3pa3KH 3 bhcokh-mh noêa3HHKaMH aêocTi 3epHa MaroTt BHcoKy npo,yKTHBHicTt. y flocëiflax B,aëoca BHfliëH-th 3pa3KH KyKypy,3H, ùo noe^HyroTt BHcoêi ôioxiMi^Hi noêa3HHKH 3epHa 3 niflBHùeHHMH 3HaieHHaMH eëeMeHTiâ cTpyKTypH npo,yK-THBHocTi pocëHHH.
Cepe, 3pa3êiB i3 BMicToM KpoxMaëro (noHa, 70%) BHfliëeHo 44 ëiHiï, aêi ôopMyroTt ni,BH-ùeHy npo,yKTHBHicTt 3a paxyHoK bhcokoï o3epHeHocTi (noHa, 450 mT.). 3oKpeMa, цe 'yXP 143-2', 'OA 104 TB' (yêpaïHa), 'MO 39' (CfflA), 'MAH 053' (Moë,oBa) Ta iH. i 19 copTiB ('Mic^Ba K 505' (yêpaïHa), 'Kosara 194' (Boërapia), 'Xermade' (IcnaHia), '0eHt 902' (KHTaé) Ta iH. (Ta6ë. 2).
3a paxyHoK BeëHKoï MacH 1000 3epeH (no-Hafl 300 r) ôopMyBaëH npo,yKTHBHicTt 24 ëiHiï ('yn 101', 'yX 372 (yêpaïHa), 'Oh 45' (CfflA), 'FC 1138' (Ôpaнцia), '7023' (HiMe^-^HHâ), 'B 223' (Pocia) Ta iH.) i 22 copTH (Mic-^bhh copT UB0103796 (yêpaïHa), 'CycëoBa 6iëa' (AëôaHia), 'Cambre' (IcnaHia) Ta iH.). Cëi, BHfliëHTH 3pa3KH, ùo cTaôiëtHo no po-Kax BHB^eHHa ôopMyBaëH 1,5-2 Ka^aHH Ha pocëHHi: 'yX 212' (yêpaïHa), 'F 522' (ÔpaH-цia), 'RF 90', 'PS 77-2-11', 'MO 401' (CfflA). ËHme y 9 copTiB [Mic^Bi copTH: 'UB0103817', 'UB0103797' (yêpaïHa); 'H POL 30 C0 23',
Taônu^B 1
Po3noflië 3pa3KiB Ky«ypyfl3M 3a BMicTOM 6iëKa é KpoxMaëw b 3epHi (2005-2016 pp.)
Këac 3a piBHeM npoflBy noKaçHMKa BiëOK KpoxMaëb
piâeHb npoABy noêaçHMKa, % Mic^Bi Ta ceëeK^'éHi copTM ëlHl'l piâeHb npoflBy noêaçHMKa, % мicцeвi Ta ceëeK^'éHi copTM ëlHl'l
KÏëbKÏcTb çpaçKiB, 0T. % KiëbKicTb çpaçKiB, 0T. % KÏëbKÏcTb çpaçKiB, 0T. % KiëbKicTb çpaçKiB, 0T. %
flyœe HM3bKMé < 9,0 9 3,4 21 5,5 < 55 12 4,5 8 2,1
HM3bKMé 9,1-10,0 40 15,0 79 20,7 56-60 24 9,1 14 3,6
CepeflHÏé 10,0-12,0 182 68,4 224 58,6 61-65 60 22,5 35 9,2
Bmcokmm 12,1-15,0 35 13,2 57 14,9 66-70 131 49,3 217 56,8
flyœe bmcokmm > 15,0 0 0 1 0,3 > 70 39 14,6 108 28,3
Bcboro - 266 100 382 100 - 266 100 382 100
Селекция та наа'нництво
'H POL 16 C0 28' (Мексика), 'Martonvasar 1', 'Martonvasar 2' (Угорщина), UB0106562 (1н-д1я), 'Paytagt' (Туркмешстан), 'Zonglellov' (США), 'Kosara 194' (Болгар1я)] та 9 лшш ['УХ 372', 'ЗК 292', 'УХК 439' (Украина), '149', 'MO 401', 'MO SQA (S7) C16' (США), 'CE 5' (Словаччина), 'Б 234 з М' (Роия)] ви-сокий вм1ст крохмалю поеднувався i3 шдви-щеною продуктивнiстю та ii складовими (озерненiстю, кiлвкiстю рядiв зерен, масою 1000 зерен та ш.).
У дослiджуваних зразкiв вмiст б^ка в зернi варiював у межах 9-15%. Бшвшмтв лiнiй i сорив в1днесено до групи з середшм вмiстом бiлка (10,0-12,4%). У сорив вммт бiлка був на рiвнi або дещо нижче, нiж у
лшш. Вид1лена лише одна лiнiя з дуже ви-соким вмятом бiлка - 15,8% ['УХК 464' (Укра1на)]. Високий вмiст бiлка мали 57 л^ нiй i 35 сорив рiзного еколого-географiчно-го походження, що дае змогу добору селек-цiйно-цiнних форм. Погоднi умови вплива-ютв на кiлвкiств накопичуваного б1лка в зернi. Так, за високих температур вммт б1л-ка шдвищуетвся [12]. Було вид1лено лши та сорти з шдвищеним вмiстом б1лка i стаб1лв-ним проявом öiei ознаки. Це лши: 'УХ 464' (min 14,9% - max 16,1%), 'УХ 591' (14,1% -14,8%) (Укра1на), 'Oh 45' (13,5% - 14,2%), 'А 675' (13,6% - 13,9%) (США), 'СО 151' (13,9% - 14,6%) (Канада) та сорти 'Мгсцева К 101' (13,7% - 14,9%), 'Чинквантино тон-
Таблиця 2
Характеристика кращих високоб1*лкових зразк'в кукурудзи за господарсько-ц1*нними ознаками
та елементами продуктивност!
Висота, см в
а ZT см L- дн о
Номер Нац'онального каталогу Зразок та його походження о ro к т E CQ дн ог .0 £ i ни вл ис то д ка а н I ш 1-^ 3 е з ь т го н а ZT а к а н и жи в I е р е з о о о T-H а с а пз I 1-CQ 3 1 * ЕЕ ал кс £ S. и рослини |рикр1'плення эхнього качана ° о . вт VO . ^ 'S 'о - S со ■ц =
ро с ьк 2 М ь 2 пе в 2
ЛтнА'
UB0103262 УХК 464, UKR 15,8 78,4 432 14 240 1,1 160 44 120
UB0108834 УХК 554, UKR 14,8 98,0 470 15 267 1,1 170 55 116
UB0108033 УХ 591 UKR 14,5 95,4 450 14 470 1,1 172 51 116
UB0102630 Б 234, RUS 14,4 100,0 450 16 260 1,0 160 37 100
UB0101117 CH 27, CHE 14,4 46,4 260 12 232 1,1 145 40 100
UB0100327 CO 151, CAN 14,3 32,8 179 13 296 1,0 160 41 112
UB0102915 G 6, DEU 14,1 67,3 210 14 310 1,2 143 25 103
UB0100303 СО 191, CAN 14,0 42,8 384 12 195 1,0 154 43 100
UB0100305 CO 72-75-13 PR, CAN 14,0 45,4 324 14 218 1,2 130 37 101
UB0100435 Oh 45, USA 13,8 100,1 422 18 368 1,1 190 48 111
UB0101047 407, DEU 13,8 26,8 141 10 250 1,0 133 30 116
UB0105544 G 124-5-6, DEU 13,8 60,7 200 13 334 1,5 178 60 113
UB0103859 УХ 1, UKR 13,7 38,2 244 11 211 1,1 122 30 105
UB0106257 GG 1, CAN 13,6 87,6 425 14 294 1,1 170 50 110
UB0100846 А 675, USA 13,8 77,8 387 13 232 1,2 180 56 114
UB0103268 УХК 472, UKR 13,4 35,5 300 12 240 1,1 160 39 106
UB0101122 MA 71A19, FRA 13,4 54,3 294 16 235 1,0 158 40 115
UB0103832 ХЛГ 36, UKR 13,3 103 433 15 283 1,1 170 45 108
UB0102357 P 502 зМ, USA 13,3 56,6 360 14 216 1,1 155 45 110
UB0103745 КИН 090, RUS 13,2 70,0 280 12 300 1,0 140 40 108
UB0106272 W 64 ARF/2, USA 13,2 89,2 450 19 284 1,3 190 67 99
UB0100048 СО 38, CAN 12,9 65,4 240 15 264 1,1 132 33 99
Стандарт УХ 52, UKR 10,2 63,6 300 14 260 1,1 142 38 90
Мкцевт та селекфйн! сорти
UB0103867 Мкцевий К101, MDA 14,2 83,3 505 17 196 1,1 200 65 107
UB0108966 Tcherni vrah 202, BGR 14,1 140,0 531 13 330 1,1 221 80 111
UB0111024 Х 12/4, UKR 14,1 103,5 391 17 314 1,1 211 72 106
UB0100415 Чинквантино тонкострижневий, MDA 14,1 78,1 355 14 228 1,3 163 40 99
UB0103220 Oaxa 70, MEX 13,1 83,3 210 14 442 1,1 262 113 129
UB0108791 H POL 31 C0 20, MEX 13,0 119,0 423 24 426 1,1 297 120 130
Стандарт Харк'вський 195 MB, UKR 9,8 168,2 540 19 326 1,1 231 70 100
84
ISSN 2518-1017 plaNT vaRIETIEs StuDYING aND protection, 2018, Т. 14, №1
кострижневий (Молдова), 'X 12/4' (14,0% -14,4%) (Украша), 'Tcherni vrah 202' (14,1% -15,0%) (Болгар1я).
За даними О. I. Фадеева та iH. [13, 14], у г1брид1в спостериаеться тенденцiя до пони-ження вмкту бiлка внаслiдок значного шд-вищення рiвня !х продуктивностi. Серед зразк1в i3 пiдвищеним рiвнем бiлка вид1ле-но лише 13 лiнiй ('А 624 МВ', 'ХЛГ 36' (Украша), 'Т 45' (Болгарiя), 'Oh 45', 'W 64 ARF/2' (США), 'CG 1' (Канада), 'ЮВ 218' (Роия) та iншi) та 8 сорив ['Gueixallt', 'Phenomenal' (Iспанiя), 'Sweet Desire', 'Snowbird' (Канада), 'H POL 30 C0 23' (Мексика), UB0103816 'М^цевий' (Украша), 'Longlellov' (США), 'UB0103864' (Молдова)] з високою продуктивнiстю. Проте було видь лено зразки, що поеднують високi показни-ки якосп з великою кiлькiстю зерен на ка-чанi ['Ornamental pop. Corn', 'Monte Carlo', 'Snowbird' (Канада), 'Б 234 зМ', 'А 513 МВ' (Роия), 'Kandy Korn' (США), 'UB0106529' (Cирiя)], великою масою 1000 зерен ['CO 151' (Канада), 'МАИ 171' (Молдова), 'А 619' (Украша), 'КИН 090' (Роия), 'G 124-5-6' (Hi-меччина), 'LC 184' (Словаччина), 'Б 329' (Ро-сiя), 'Armariz' (1спашя), 'Мiсцева жовта' ('UB0103775') (Украша), 'Pradocabalos' (1с-панiя)], багатокачаннiстю ['UB0106528', 'UB0106529' (Cирiя), 'HMV 409' (Угорщина)].
За даними вчених [13-16], високоякiсною сировиною для виготовлення крупи та плас-пвщв може бути бiлозерна кукурудза, продукта з яко! мають виш^ споживчi якостi порiвняно iз зерном жовто! кукурудзи. За-гальновiдомо, що мiсцевi сорти кременисто! кукурудзи за яысгю зерна не поступаються сортам розлусно! кукурудзи, зерно яких у б1льшш кiлькостi мiстить скловидний ен-досперм, але значно перевищують !х за вро-
У колекци кукурудзи наявш ëiHiï, створен! шляхом залучення вихвдного матер!алу з генами su2, wx, se, o2, ae, а також шцухтом сор-Tiâ цукровоï кукурудзи (розробки Тимчука С. М.) !з середшм i високим вмктом бшка та
жайшстю й ранньостиглктю. 3 огляду на це перспективним е вивчення зразк!в кукурудзи з бшим зерном !з колекци УДСР за важ-ливими 6юх!м!чними показниками. Було вивчено 50 бшозерних мiсцевих сорив i по-пуляцш та за результатами 6юх!м!чного аналiзу виявлено незначне варiювання за вмятом бiлка в зернi - ввд 9,2 до 12,0%. Лише у м^цевого сорту 'UB0104048' та 'Маркушевська' UB0104033 (Роия) вмгст бшка перевищив 13,2%. Вмгст бiлка 12,012,9% мали 10 бiлозерних сортв. Серед сорив i популяцш видiлено 'Мiсцевий' (UB0104037), 'Cuzco 251' (UB0100419), 'Столовая' (UB0102329). Серед бшозерних сорив !з високим вмстом крохмалю (70,0-74,7%) видiлено три мкцевих сорти: 'IUDS012627', 'UB0104028' (Украша) та 'UB0104291' (Сло-ваччина).
Ввдомо, що з шдвищенням вмкту бiлка в зерн зменшуеться вмгст крохмалю i навпа-ки. Це узгоджуеться з лгтературними дже-релами [3, 5, 7, 13] та шдтверджуеться результатами проведених дослвджень. Так, за високого вмкту бiлка (13,24%) у зерш. мгс-цевого сорту 'UB0104048' вмгст крохмалю становив 66,1%. Таке ж сшвввдношення мали й лши: 'РК 532' (бшок - 13,7%, крох-маль - 59,2%), 'G 124-5-6' (бшок - 12,8%, крохмаль - 65,9%). У разi зниження вмкту бiлка в зернi до 9,0% у лши 'МАН 73' ввд-мiчено збiльшення вмгсту крохмалю - 74,8%. Ця тенденщя спостериалася як у лшш, так i в сортв та популяцш.
Однак вдалося видшити зразки з поеднан-ням високого р!вня прояву ознак якосп зерна. Вони мають особливу цштсть як джере-ла для введення в селекцшний процес, що дасть змогу шдвищити яксть зерна та його енергетичну цшшсть (табл. 3).
крохмалю. Серед цих лiнiй, якi поеднують ви-соку зернову продуктившсть рослини з високим вммтом бiлка, видiлено там носи генв:
- sugary endosperm (su1) - 'МС 11' (69 г, 12,4%), 'МС 266' (74 г, 12,9%);
Таблиця 3
Зразки, вид!*лен1* за тдвищеним bmïctom 61'лка i крохмалю
Номер Наф'онального каталогу Зразок Кража походження Продуктивт'сть зерна з рослини, г Bmi'ct, %
61'лка крохмалю
UB0102915 G 6 DEU 67 14,1 70,4
UB0100305 CO 72-75-13 PR CAN 45,0 14,0 70,4
UB0100297 D-BE-14 DEU 42,2 13,8 72,4
UB0106291 W 117 USA 72,1 13,8 69,8
UB0101047 407 DEU 26 13,2 69,8
UB0102357 P 502 зМ USA 56 13,1 71,3
UB0108842 УХК 565 UKR 94,8 13,1 69,1
UB0100435 Oh 45 CAN 100 12,2 71,6
ISSN 2518-1017 piaNT vлRIETÏES stuDYING ЛПР Protection, 2018, Vol. 14, No 1
85
CeneKuix ma HaciHHuumeo
- sugary enhancer (se) - 'CE 409 (91 r, 13,8%), 'CE 396' (69 r, 14,1%), 'CE 397' (86 r, 14,7%);
- shrunken endosperm (sh2) - 'SS 390' (69 r, 15,3%);
- sugary endosperm (su2) - 'AC 11' (60 r, 13,2%), 'AC 13' (75 r, 12,8%), 'AC 32' (90 r, 12,1%);
- amylose extender (ae) - 'AE 746' (89,4 r, 12,8%), 'AE 466' (98,7 r, 12,4%), 'AE 801' (110 r, 13,1%);
- opaque endosperm (o2) - 'B^ 52' (82 r, 11,3%), 'B^ 43' (88 r, 11,83%);
- waxy endosperm (wx) - 'BK 69' (93 r, 11,33%), 'BK 37' (73 r, 12,1%), 'BK 19' (95 r, 11,8%).
KpiM Toro, BHfliaeHo Hocii KOM6iHan;iH My-TaHTHHX reHiB:
o2su2 - 'PK 518' (125 r, 11,8%), 'PK 524' (108 r, 12,3%), 'PK 538' (102 r, 13,3%), 'PK 540' (62,0 r, 12,7%), 'PK 542' (75 r, 11,6%), 'PK 544' (56 r, 12,1%);
o2wx - 'RLW 380' (89 r, 10,6%), 'RLW 392' (118 r, 12,6%), 'RLW 523' (91 r, 11,3%), 'RLW 549' (84 r, 11,9%), 'RLW 550' (69 r, 13,7%).
Bmchobkm
npoTaroM TpHBaaoro nepiofly flocaifl^eHo 640 3pa3KiB KyKypy^3H 3 KoaeK^i YcTHMiB-cbkoi flocaiflHoi cTaHD;ii' pocaHHHH^Ba, m;o Haae^aTB flo KiaBKox niflBHfliB i MaroTB pi3-hhh cTaTyc y KoaeK^i. 3a pe3yaBTaTaMH bh-BTOHHa BHfliaeHo ^hhhh BHxiflHHH MaTepiaa flaa cTBopeHHa aiHifi i riSpHfliB i3 noainme-hhm SioxiMi^HHM cKaafloM 3epHa. Cepefl cop-ToBoro h aiiiHHoro pi3HoMaHiTTa BHaBaeHo 3pa3KH, m;o noeflHyroTB bhcokhh piBeHB aKoc-Ti 3epHa 3 niflBH^eHHMH 3HaieHHaMH eaeMeH-TiB cTpyKTypH npoflyKTHBHocTi pocaHH. £oc-aifl^eHi 3pa3KH 3HaxoflaTBca b KoaeK^i y^CP Ta Haцioнaaвнoмy цeнтpi reHeTH^HHX pecyp-ciB pocaHH yKpaiHH i Mo^yTB SyTH bhkophc-TaHi ceaeкцioнepaмн h iHmHMH cno»HBaqa-mh b TeopeTH^HHX i npaKTH^HHX po3poSKax. Hapa3i TpHBae poSoTa 3 BHBqeHHa HaaBHoro reHo^oHfly KyKypyfl3H Ha BMicT BarnaHBHx xi-Mi^HHx cnoayK, a TaKo® cTBopeHHa h bhbtoh-Ha BHxiflHoro MaTepiaay 3 noainmeHHMH Sio-xiMi^HHMH noKa3HHKaMH 3epHa.
BMKopwcTaHa ^iTepaTypa
1. 3ariHaM.no M. I., /liBaHfloBcbKiM A. A., Tara^oBa M. M., TaBpi-.ok B. M. Цyкpoвa KyKypyfl3a - 6araTe flwepe.no MiKpoe.eMeH-ti'b Ta BiTaMiHiB. HaciHHuumeo. 2014. № 5. C. 11-17.
2. XapneHKo №. B., XapneHKo /1. fl., K.iMoBa 0. £. Bio/iorinHa i rocnoflapcbKa o^HKa hobmx 3pa3KiB цyкpoвo'l KyKypyfl3i Ha ycTMMiBCbKiM floc.iflHiM CTaH^'i poc.MHHi^TBa. BicH. nonmae-cbKoi depm. aipap. aKad. 2016. № 1-2. C. 25-29.
3. Ky3bMMWMHa H. B., Pfl6nyH B. K., BaKy.eHKo C. M. Ta iH. 0^HKa hobmx Ko.eK^MHix 3pa3KiB KyKypyfl3M 3a 6ioxiMiHHMMM noKa3-HiKaMi 3epHa. ieHemuvHipecypcupocnuH. 2014. № 14. C. 42-49.
4. Bo.KoBa H. E. Mo.eKy.flpHo-reHeTiHHi floc.iflweHHfl AflepHoro reHoMy KyKypyfl3i. Ofleca : ArpocnpiHT, 2015. C. 25-28.
5. Typ'cBa I. A., Pfl6nyH B. K. TeHeTiHHi pecypci KyKypyfl3i b yKpa'iHi. XapKiB, 2007. 392 c.
6. XapneHKo №. B., XapneHKo /1. fl. TeorpacfiiHHMii i 6oTaHiHHiii cK.afl Ta ce.eK^MHa ^HHicTb Ko.eK^'i KyKypyfl3i ycTiMiB-cbKo'' floc.iflHoi cTaH^'i. ieHemuvHi pecypcu pocnuH. 2013. № 10/11. C. 91-99.
7. rioHypeHKo C. T., Typ'eBa I. A., laHHeHKo I. A. QeHoTMrnHHiM e^eKT Ta eKo.orinHa n.acTiHHicTb 3pa3KiB reHo^oHfly KyKypy-fl3i 3a o3HaKaMi flKocri 3epHa i npoflyKTiBHocri. HayK. npaui nonmaecbKoi depm. aipap. aKad. Cep.: CinbcbKoeocnodapcbKi HayKu : 36. HayK. пpaцb. lo.TaBa, 2005. T. 4. C. 64-66.
8. Ko3y6eHKo /1. B., TypbeBa M. A. Ce.ne^ifl KyKypy3bi Ha paHHe-cne.ocTb. XapbKoB, 2000. 239 c.
9. Typ'eBa I. A., Pfl6nyH B. K., /iTyH n. n. Ta iH. MeTofliHHi peKo-MeHfla^iT no.boBoro Ta .a6opaTopHoro BiBHeHHA reHeTiHHix pecypciB KyKypyfl3i. XapKiB, 2003. 43 c.
10. KipineHKo B. B., Typ'cBa I. A., Pfl6nyH B. K. Ta iH. K.aci^iKa-Top-floBiflHiK Bifly Zea mays L. XapKiB, 2009. 82 c.
11. HopHo6aW /. M., CiKa.oBa 0. B., OBcAHHiKoBa H. C. Ta iH. ®op-MyBaHHA o3HaKoBoi Ko.eK^i caMo3ani.eHix .iiiw KyKypyfl3i 3a npoflyKTiBHicTo Ta 11 cK.afloBiMi. ieHemuHHi pecypcu poc-nuH. 2014. № 15. C. 13-18.
12. Ci.eHKo 0. C. IpoAB reTepo3icy 3a 6ioxiMiHHMMi noKa3HiKa-mm y ri6piflHMX KoM6iHa^M KyKypyfl3i b yMoBax ZiBo6epem-Horo /icocTeny yKpa'iHM. BicH. nonmaecbKoidepm. aipap. aKad. 2011. № 1. C. 55-58.
13. QafleeB 0. M., HyMaKoBcKiM H. H., 3iMa K. H. m flp. HeKoTopwe ^M3io.orMHecKMe oco6eHHocTi .mhmm m ri6pifloB KyKypy3w b cba3m c HaKon.eHieM 6e.Ka b 3epHe. Mmoiu pa6om no ce-neKuuu u leHemuKe KyKypy3u : c6. craTeM. KpacHoflap, 1979. C. 259-269.
14. MaTBeeBa T. B., XopeBa B. H. 0цeнкa 6e.o3epHoM KyKypy3w M3 кo..eкцмм BMP mm. H. H. BaBi.oBa. AepapHax Poccux. 2010. № 4. C. 15-17.
15. HeTpe6a 0. 0., /aBpiHeHKo №. 0., Typoвeцb B. M. IpoAB re-Tepo3icy 3a 6ioxiMiHHMMi noKa3HiKaMi 3epHa y ri6pifliB F1 KyKypyfl3i b yMoBax 3porneHHA niBfleHHoro CTeny yKpa'iHM. 3powyeaHe 3ernnepo6cmeo : MimBifl. TeMaT. HayK. 36. XepcoH, 2011. Bin. 55. C. 104-110.
16. flifleHKo C. №. Po3wipeHHfl reHeTiHHoro pi3HoMaHiTTA 3a ^paK^MHiM cK.afloM KpoXMa.o. ieHemuvHi pecypcu pocnuH. 2008. № 5. C. 77-85.
References
1. Zahynailo, M. I., Livandovskyi, A. A., Tahantsova, M. M., & Havryliuk, V. M. (2014). Sweet corn is a rich source of trace elements and vitamins. Nasinnytstvo [Plant Seed Production], 5, 11-17. [in Ukrainian]
2. Kharchenko, Yu. V., Kharchenko, L. Ya., & Klimova, 0. Ye. (2016). Biological evaluation and economic appraisal of new sweet corn samples at Ustymivka Experimental Station of Plant Production. Visnik PDAA [News of Poltava State Agrarian Academy], 1-2, 25-29. [in Ukrainian]
3. Kuzmyshyna, N. V., Riabchun, V. K., Vakulenko, S. M., Ilchen-ko, N. K., Holovchanska, I. 0., Tertyshna, N. V., & Akulova, M. A. (2014). Evaluation of new maize collections according to biochemical indexes. Henetychni Resursy Roslyn [Plant Genetic Resources], 14, 42-49. [in Ukrainian]
4. Volkova, N. E. (2015). Molekuliarno-henetychni doslidzhennia yadernoho henomu kukurudzy [Molecular genetic analysis of maize genome] (pp. 25-28). Odesa: Ahrosprynt. [in Ukrainian]
5. Hurieva, I. A., & Riabchun, V. K. (2007). Henetychni resursy kukurudzy v Ukraini [Genetic resources of maize in Ukraine]. Kharkiv: N.p. [in Ukrainian]
6. Kharchenko, Yu. V., & Kharchenko, L. Ya. (2013). Geographic and botanic characteristics and selective value of the corn collection of Ustymivska Experimental Station. Henetychni Resursy Roslyn [Plant Genetic Resources], 10-11, 91-99. [in Ukrainian]
7. Ponurenko, S. H., Hurieva, I. A., & Panchenko, I. A. (2005). Phenotypic effect and ecologic plasticity of maize genotype samples according to the corn quality and productivity indices. Naukovi pratsi Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. Ser.: Silskohospodarski nauky [Scientific works of the Poltava State Agrarian Academy. Series: Agricultural Sciences], 4, 64-66. [in Ukrainian]
8. Kozubenko, L. V., & Gur'eva, I. A. (2000). Selektsiya kukuruzy na rannespelost [Maize selection for early maturity]. Kharkov: N.p. [in Russian]
9. Hurieva, I. A., Riabchun, V. K., Litun, P. P., Kuzmyshyna, N. V, Vakulenko, C. M., Kolomatska, V. P., & Belkin, 0. 0. (2003). Metodychni rekomendatsiipolovoho ta laboratornoho vyvchennia henetychnykh resursiv kukurudzy [Methodical guidelines for field and laboratory study of maize genetic resources]. Kharkiv: N.p. [in Ukrainian]
10. Kyrychenko, B. B., Hurieva, I. A., Riabchun, V. K., Kuzmyshyna, N. V., Vakulenko, C. M., & Stepanova, V. P. (2009). Klasyfikator-dovidnyk vydu Zea mays L. [Classical reference book for Zea mays L. species]. Kharkiv: N.p. [in Ukrainian]
11. Chornobai, L. M., Sikalova, 0. V., Ovsiannikova, N. S., Vakulenko, S. M., & Tahantsova, M. M. (2014). Formuvannia
oznakovoi kollektsii samozapylenykh linii kukurudzy za produktyvnistiu ta yii skladovymy. [A reference collection forming of the self-pollinated maize lines on the base of producti^ty indices] Henetychni Resursy Roslyn [Plant Genetic Resources], 15, 13-18. [in Ukrainian]
12. Sylenko, 0. S. (2011). Heterosis study of maize hybrid forms of the left-bank Forest-Steppe of Ukraine using biochemical analysis. Visnik PDAA [News of Poltava State Agrarian Academy], 1, 55-58. [in Ukrainian]
13. Fadeev, 0. I., Chumakovskiy, N. N., Zima, K. I., Goliy, P. A., & Volkova, V. A. (1979). Physiological characteristics of line and hybrid maize in accordance to corn protein accumulation. In Itogi rabot po selektsiiigenetike kukuruzy [Results of the maize selection and genetic study] (pp. 259-269). Krasnodar: N.p. [in Russian]
14. Matveeva, G. V., & Khoreva, V. I. (2010). Evaluation of white-corn maize of the Vavilov VIR collection. Agrarnaya Rossiya [Agrarian Russia], 4, 15-17. [in Russian]
15. Netreba, 0. 0., Lavrynenko, Yu. 0., & Turovets, V. M. (2011). Heterosis manifestation of the maize hybrids F1 corn under irrigation in the Southern Steppe of Ukraine (based on biochemical analysis). Zroshuvane zemlerobstvo [Irrigated Agriculture], 55, 104-110. [in Ukrainian]
16. Didenko, S. Yu. (2008). Genetic diversity extension according to the starch fractional composition. Henetychni Resursy Roslyn [Plant Genetic Resources], 5, 77-85. [in Ukrainian]
УДК 633.15:631.527
Харченко Ю. В., Харченко Л. Я. Коллекция Устимовской опытной станции как источник исходного материала для селекции кукурузы с улучшенными биохимическими показателями зерна // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 1. С. 81-88. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126514
Устимовская опытная станция растениеводства Института растениеводства имени В. Я. Юрьева НААН Украины, ул. Академика Вавилова, 15, с. Устимовка, Глобинский р-н, Полтавская обл., Украина, 39074, e-mail: [email protected]
Цель. Выявить перспективные образцы кукурузы из 'А 169' (Украина), '7023' (Германия) - содержание крах-
коллекции Устимовской опытной станции растениеводства с важными биохимическими показателями качества - высоким содержанием белка и крахмала в зерне. Методы. Полевой, лабораторный, обобщения. Результаты. Проведено распределение коллекционных образцов кукурузы по биохимическим показателям. Выделена только одна линия с очень высоким содержанием белка 15,8% -'УХК 464' (Украина). Высокий уровень содержания белка имели 57 линий и 35 сортов различного эколого-гео-графического происхождения, что позволяет отбирать ценные формы. Среди самозапыленных линий к источникам очень высокого содержания белка (14,0-15,0%) отнесены: 'УХ 220' (Украина) и 'А 27-51', 'R 168' (США). Содержание белка в пределах 12,0-12,9% имели 10 сортов кукурузы, лучшие из них местный сорт 'UB0104037' (Россия), 'UB0100419', 'Cuzco' (Мексика). Среди линий кукурузы, созданных путем привлечения форм с генами wx, se, o2, ae, suf su2, sh2, выделены образцы, сочетающие высокую зерновую продуктивность с повышенным содержанием белка. По очень высокому содержанию крахмала в зерне (70,0-75,5%) выделены 147 образцов, в том числе 39 линий и 108 сортов. Лишь у 3 линий - 'ХЛГ 4' и
мала превышало 76,0%. У 23 линий этот показатель варьирует в пределах 73-75%. Лучшие из них: 'ЛК 14795', 'УХК 383', 'УХР 74-2' (Украина), 'МА 23 С' (Франция), 'Б 312' (Россия), !Н 59' (США), 'ВС 70511' (Хорватия), ^ 4-1-6' (Сербия и Черногория), 'Martonvasar 1', 'Martonvasar 2' (Венгрия). При создании гибридов и линий с повышенным содержанием белка и крахмала рекомендовано вводить в селекционный процесс самозапыленные линии ^ 6', 'СО 72-75-13 PR', ^-ВЕ-14', ^ 117', '407', 'Р 502 ЗМ', 'УХК 565', 'ОЬ| 45'. Это позволит получить ценный исходный материал, служащий основой для приоритетных направлений селекции кукурузы. Выводы. По результатам изучения образцов кукурузы выделено ценный исходный материал для создания линий и гибридов с улучшенным биохимическим составом зерна. Исследуемые образцы находятся в коллекции Устимовской опытной станции и Национального центра генетических ресурсов растений и могут быть использованы селекционерами и другими потребителями в теоретических и практических разработках.
Ключевые слова: пищевая и сахарная кукуруза, коллекция генетических ресурсов, крахмал, белок.
ISSN 2518-1017 piaNT vaRIETIEs stuDYING aND Protection, 2018, Vol. 14, No 1
87
Cenenu,ifl ma HaciHHLiu,mBO
UDC 633.15:631.527
Kharchenko, Yu. V., & Kharchenko, L. Ya. (2018). Collection of the Ustymivka Experimental Station as a source of original material for maize breeding with improved biochemical indices of corn. Plant Varieties Studying and Protection, 14(1), 81-88. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126514
Ustymivka Experimental Station of Plant Production of Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev, NAAS of Ukraine, 15 Akademika Vavilova Str., Ustymivka, Hlobyno district, Poltava region, 39074, Ukraine, e-mail: [email protected]
Purpose of this work is to identify promising samples of content of more than 76.0% - 'HLG 4' and 'A 169' (Ukraine), corn from the collection of Ustymivka Experimental Station '7023' (Germany). This indicator varies within the limits of
of Plant Production with important biochemical indicators of quality - high protein and starch content. Methods. Field, laboratory, summarizing. Results. The grading of the collection samples of corn according to biochemical indicators was carried out. 0nly one line with a very high protein content of 15.8% was allocated - 'UHK 464' (Ukraine). 57 lines and 35 varieties of different eco-geographical origin had the high level of protein content. This makes it possible to select valuable forms. Among self-polluting lines, the sources of very high protein content (14.0-15.0%) include: 'UH 220', (Ukraine) and 'A 27-51', 'R 168' (USA). 10 varieties of maize had the corn protein content within 12.0-12.9%, the best of them are conventional variety 'UB0104037' (Russia) and UB0100419 'Cuzco' (Mexico). Among the maize lines created with the wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2 genes, some corn samples were identified as a combination of high productivity with increased protein content. Very high content of starch in corn (70.0-75.5%) was found in 147 samples, including 39 lines and 108 varieties. 0nly 3 lines had a starch
73-75% in 23 maize lines. The best of them are 'LK 14795', 'UHK 383', 'UHR 74-2' (Ukraine), 'MA 23 S' (France), 'B 312' (Russia), 'LH 59' (USA), 'BC 70511' (Croatia), 'N 4-1-6' (Serbia and Montenegro), 'Martonvasar 1', 'Martonvasar 2' (Hungary). It is recommended to use self-pollinated lines 'G 6', 'C0 72-75-13 PR', 'D-BE-14', 'W 117', '407', 'P 502 ZM', 'UHK 565', '0h 45' in the maize selection process for hybrids and lines with the high content of protein and starch. This provides a valuable source material, which will serve as the basis for the priority directions of maize breeding. Conclusions. Based on the results of the study, a valuable original material for maize lines and hybrids breeding with improved biochemical composition of corn was formed. The studied corn samples are in the collections of the Ustymivka Experimental Station and the National Centre for Plant Genetic Resources of Ukraine and can be used by breeders and other consumers in theoretical and practical developments.
Keywords: food and sugar corn, collection of genetic resources, starch, protein.
Hadiuwna / Received 18.12.2017 nozodxeHO do dpyny/Accepted 13.02.2018