CC BY
25
Cotoneasters are plants that are used in Western Europe for recreation facilities since 1825. Genus Cotoneaster Medik. formerly creates problems for taxonomists because of the constant increase in species diversity due to apomixes inherent in this kind of polymorphous. Cotoneaster species of the genus in the modern system are grouped into two subgenera -Chaenopetalum, Cotoneaster, 11 sections, 37 series and respectively include 141 species, 1 subspecies, 2 hybrids, 84 cultivars and 223 species, 3 subspecies, 8 cultivars. Total 462 ta-xonomic units. Collection at A.V. Fomin Botanical Garden in system J. Fryer et B. Hylmo consists of 2 subgenera, 10 sections, 30 series, 137 species, 15 cultivars. Occupancy of taxo-nomic series by species of our collection in percentage terms ranges from 11 to 100 %. The Cotoneaster collection cultivates 8 new species that did not logged in J. Fryer et B. Hylmo, 6 of them - the plants, brought from expeditions and 2 of themare grown from Strasbourg Botanical Garden (France) seeds.
Keywords: Cotoneaste, cotoneaster, genus, subgenus, section, series, species, cultivar,
taxa.
УДК 582.681.61:57.082.11
КОЛЕКЦ1Я ВИД1В BEGONIA L. {BEGONIACEAE C. AGARDH) У НАЦЮНАЛЬНОМУ БОТАН1ЧНОМУ САДУ IM. M.M. ГРИШКА HAH УКРА1НИ
Я.В. Белаева1
На ochobí дослщжень колекци бегонш НБС виявлено, що група довгометамерних бегонш представлена 43 видами, у 12 вищв вщзначено товст короткометамерш пагони. У колекцп представлено 2 види бульбоподiбних бегонш.
Порiвняльнi анатомо-морфолопчш та мжроморфолопчш дослщження будови листка та листково! поверхш видiв Begonia виявили низку макро- та мжроморфолопч-них ксероморфних ознак. Висвитлено основнi етапи формування колекцп представниюв роду Begonia в НБС НАН Укра'ни; зазначено джерела надходження зразюв у колекци. Проведено таксономiчний, еколопчний i бiоморфологiчний аналiз колекцп. Визначено основш напрямки дослiджень вцщв роду Begonia в умовах оранжерейно! культури з метою збереження ex situ.
Ключов1 слова: Begonia, Begoniaceae, колекщя, пагоновi системи, бiоморфологiя, продиховi кластери, мiкроморфологiя поверхнi насiнин, СЕМ (сканувальна електронна мiкроскопiя).
Вступ. Рад Begonia L. (Begoniaceae C. Agardh) нараховуе понад 1600 ви-дiв, об'еднаних, за класифiкацieю Jan Doorenboss [8], у 68 секцiй. Бегонй поши-реш у Старому та Новому cbítí: Пiвденнiй Америцi, швденно-Схвднш Ази та Африцi. Центром походження рослин цього роду вважають Африканський континент [8]. Рад Begonia мае багато особливостей, завдяки яким його представни-ки е цжавими для дослщження з наукового погляду i перспективними з погляду i'x практичного використання. Для представниюв роду характерна висока мор-фолопчна рiзноманiтнiсть, насамперед вегетативних органiв та фенотиповий полiморфiзм [10].
У мюцях свого природного зростання бегонй' спочатку отримали визнан-ня, насамперед як лжарсью рослини та джерело додаткового живлення. Результата фiтохiмiчних дослщжень роду Begonia [3] сввдчать, що наявшсть комплек-
1 пров. шж. Я.В. Белаева - Нацюнальний Боташчний Сад ím. М.М. Гришка НАН УкраТни
су бюлопчно активних речовин (флавоно!'ди, антощани, аскорбшова кислота) у надземнiй частинi рослин дае змогу розглядати ïx як джерело сировини лшу-вального та профшактичного призначення [3].
Мета дослвдження - з'ясувати таксономiчний склад колекцй представ-никiв роду Begonia Нацюнального ботанiчного саду ím. М.М. Гришка НАН Ук-ра!'ни (НБС) як основи для рiзнобiчниx дослiджень представниюв цього роду для збереження ex situ та практичного використання.
Матерiалом слугувала колекц1я представникiв роду Begonia НБС ím. М.М. Гришка. Використано методи штродукцй рослин - родових комплекив та еко-лого-клiматичниx аналопв. Сучаснi назви видiв Begonia взято з номенклатурно! бази судинних рослин "The Plant List" [12].
Дослвдження м^оморфолопчно! поверxнi насiнин та листка рiзниx представникiв роду Begonia проведено за допомогою сканувально! електронно! мшроскопи (СЕМ). Пiдготовку зразкiв здiйснено за загальноприйнятими у рас-тровiй електроннш мiкроскопii методами [4]. Зразки насшня та листкiв досль джено за допомогою растрових електронних мшроскошв РЕММА-102 АТ "SELMI" (Суми, Украша) i GSM-6700F (JEOL, Японя).
Результати та ïx обговорення. Колекщя бегонiй ввддшу тропiчниx та субтропiчниx рослин НБС почала формуватися у 1945 р., коли було отримано рослини з Дрездена (Имеччина). Велику кшьюсть зразюв було отримано з Головного ботатчного саду ím. М.В. Цицина РАН, боташчних садiв Франци, Бельги, Кмеччини та вiд садiвникiв-аматорiв. За даними 1949 р. [2], в колекцй' закритого Грунту нараховувалося 19 видiв та пбридних форм Begonia.
Традицшно таксономiя роду Begonia була складною i суперечливою, що, частково, пов'язують з тривалим процесом штродукцй' та селекци, який призвiв до виникнення численних номенклатурних комбiнацiй для одних i тих самих видiв. Тому одним iз наших завдань тд час формування колекцй' було з'ясуван-ня таксономiчного складу колекцй', тому що ретельшсть iдентифiкацi'i зразюв визначае цшшсть кожно! колекцй' живих рослин.
Результати аналiзу колекцй' бегонш НБС засвiдчили, що в нш представлено 43 види бегонш, що належать до 14 iз 68 секцш Begonia, як визнано в межах роду. За класифшащею De Wilde and Plana [8], бiльшiсть видiв колекцй' НБС - це представники секдiй Gireoudia (11 видiв) та Pritzelia (6 видiв).
На основi аналiзу географiчного поширення та екологiчно'i приуроченос-т представникiв роду встановлено, що основне розмш'ття сучасних видiв бегонш, виходячи з даних J. Doorenbos зi спiвавторами [8], зосереджено в трьох центрах: бразильському (басейн рiчки Амазонки), пiвденно-сxiдно-азiйському (Пiвденно-Сxiдний Китай, Iндонезiя, острови Малайського арxiпелагу) i цен-тральноафриканському (вологi тропiчнi лiси Центрально!' Африки). У Швден-нiй та Центральнш Америцi зростае близько 700 видiв Begonia, у Швденно-Схвднш Ази - близько 600 видiв. В Африцi виявлено 158 видiв роду, бiльшiсть з яких трапляеться у вологих тротчних i субтротчних лiсаx центрально!' та тв-денно! частин континенту [10].
У колекцй' НБС представлено 36 видiв з Швденно! Америки, 5 видiв з Швденно-Схвдно! Ази та 2 види з Африканського континенту. Шд час створен-
ня колекцй видiв роду Begonia основним завданням було якомога повшше реп-резентувати морфолопчну рiзноманiтнiсть роду, тому значно'' уваги надавали бiоморфологiчному аналiзу рослин колекцй' НБС.
Рослини роду Begonia - здебшьшого кущоподiбнi або трав'яш багаторiч-ники з високою рiзноманiтнiстю життевих форм: вiд мiнiатюрних трав 3-4 см заввишки до кущiв, з прямостоячими, iнодi пониклими пагонами, заввишки до 3 м. Трапляються види з повзучими сланкими пагонами, що пiднiмаються за до-помогою додаткових коренiв на опори до 3 м заввишки. Характерною особливю-тю бегонш е асиметрична форма листково! пластинки, сукулентнi пагони та черешки листка, одностатевi квитки, що розвиваються на однiй рослит (часто - в одному суцвгт); тригнiздна зав'язь, плiд - коробочка з крилатками або ягода [7].
На основi класифшаци типiв пагонових систем, яку запропонувала О.С. Смирнова [4], Г.1. Шахова [7] розподшила бегонй на 5 груп, враховуючи '!х бiоморфологiчнi особливостi. Видiлено довгометамерш (довжина мiжвузлiв пе-ревищуе ix дiаметр) та короткометамернi (дiаметр мiжвузлiв значно перевищуе довжину) пагони [7]: 1) Дм-1 - рослини мають довгометамерш прямостоячi пагони, що не поникають; 2) Дм-2 - рослини з довгометамерними пагонами, що поникають з вшом; 3) Дм-3 - рослини з довгометамерними повзучими або сланкими пагонами, яю за наявноси опори можуть шдшматися вгору за допомогою додаткових корешв; 4) Км-1 - рослини з короткометамерними товстими пагонами, що лежать на земл^ шдшмаються вертикально або звисають з мiсткостей, у яких зростають; 5) Т - бульбоподiбнi бегонй', що за несприятливих умов цш-ком переходять до стану спокою; Т-1 - види з бульбоподiбним потовщенням при основi пагона (табл.).
На основi проведених дослвджень виявлено, що група довгометамерних бегонш у колекцй' НБС представлена 43 видами, зокрема 8 з них - це види, яю мають довгометамерш прямостоячi пагони, що не поникають; 16 видiв мають довгометамерш пагони, що з вшом поникають; 6 видiв - пагони з довгометамерними повзучими або сланкими пагонами, яю за наявноси опори можуть шдшматися вгору за допомогою додаткових корешв (див. табл.). У рослин 12 ви-дiв вщзначено товсп короткометамерш пагони, що лежать на земт, шдшмаються вертикально або звисають з мiсткостей. У колекцй' НБС представлено 2 види бульбоподiбниx бегонш, що за несприятливих умов повшстю переходять до стану спокою та 1 вид - з бульбоподiбним потовщенням при основi пагона. Внаслвдок аналiзу колекцй' НБС встановлено, що 13 видiв надшшли шд синонiмiчними назвами, зокрема види: B. maculata, B. echinocephala, B. dregei.
З лиературних джерел ввдомо, що характерною особливiстю роду Begonia е мшросперм1я: розмiри насiнини представниюв роду змшюються вiд 300 до 500 мкм (рис. 1). Нашими дослвдженнями мiкроморфологiчниx особливостей по-верxнi насшин 12 видiв роду встановлено, що насшини представникiв роду Begonia мають мжроморфолопчш особливостi насiнноi' оболонки, що xарактернi для анемохорних бегонш - велию розмiри (вiд 300 до 500 мкм), елiпсоподiбну форма насшини та складний "кутикулярний рисунок". На противагу анемохорним видам, пдрохорш бегонй' флори Африки вiдрiзняються дрiбнiшими розмiрами (вiд 220 мкм) i не мають складного "кутикулярного орнаменту" (див. рис. 1) [1].
Табл. Бiоморфологiчна
характеристика беготй з колекцп' НБСím. М.М. Гришка
Секщя та по-ширення
К1льк1сть у
природi та колекцп'
Характер росту naroHiB
Види в колекцп' НБС
3
Gaerdtia (Сх. Брази-л1я)
11/3
Дм-1 Дм-1 Дм-2
B. х albo-picta W. Bull B. carollina F.A. Barkley & Golding B. maculata Raddi (B. dichroa Spraque)
Pritzelia (Бразшия)
125/6
Дм-2 Дм-2 Дм-2
Дм-2
Дм-1 Дм-1 Дм-1
B. angularis Raddi B. bradei Irmsch.
B. echinocephala Regel (B. echinosepala var. elonga-tifolia Irmsch.)
B. arborescens var. oxyphylla (A.DC.) S.F. Sm. (B. oxyphylla A. DC.) B. scabrida A.DC. B. teuscheri Linden ex André B. soli-mutata L.B. Sm. & Wassh.
Gireoudia (Центр. Америка, Мексика)
65/11
Км-1 Км-1
Дм-2 Дм-2 Дм-2 Км-1
Км-1 Км-1 Дм-1 Км-1 Км-1
B. bowerae Ziesenh. B. heracleifolia Cham. & Schltdl. (B. heracleifolia var. nigricans Hook.f.) B. involucrata Liebm. B. kellermanii C. DC.
B. peltata Otto & Dietr. (B. manicata Brongn.) B. echinosepala Regel
(B. echinocephala Regel var. elongatifolia Irmsch.) B. involucrata Liebm. B. thiemei C.DC. (B. macdougalii Ziesenh.) B. maculata Raddi B. mazae Ziesenh. B. nelumbiifolia Cham. & Schltdl.
Wageneria (Центр. таПд. Америка)
8/3
Дм-3 Дм-3 Дм-3
B. convolvulacea (Klotzsch) A.DC. B. glabra Aubl. B. smilacina A.DC.
Begonia (Центр. Америка, Бразилiя)
65/2
Дм-2 Дм-2
B. obliqua L. (B. dominicalis A. DC.) B. venosa Skan ex Hook.f.
Augustia (Зах. Африка)
12/2
Т
Т-1
B. dregei Otto & Dietr. (B. partita Irmsch., B. ric-hardsiana T. Moore.) B. sutherlandii Hook.f.
Lepsia (Пн. Анди)
2/3
Дм-2 Дм-2 Дм-1
B. foliosa Kunth
B. fuchsioides Hook.
B. x ingramii T. Moore & Ayres
Reichenheimia (Трошчна Азiя)
50/1
Км-1
B. goegoensis N.E. Br.
Weilbachia (Центр. Америка)
14/3
Км-1 Дм-3
Дм-3
B. imperialis Lem.(B. imperialis var. smaragdina Lem.) B. pustulata Liebm. B. mexicana G. Karst. ex Fotsch
Coelocentrum (Сх. Китай Пн. В'стнам)
12/1
Км-1
B. masoniana Irmsch. ex Ziesenh.
2
4
1 2 3 4
Knesebeckia (вщ Мексики до Анд) 50/3 Дм-2 Дм-2 Дм-1 B. olbia Kerch. B. undulata Schott B. aconitifolia A.DC. (B. sceptrum Rodigas)
Platycentrum (Азiя) 100/3 Дм-2 Дм-1 Км-1 B. formosana (Hayata) Masam. В. albomaculata C.DC. ex Huber B. annulata K. Koch (B. griffithii Hook.)
Donaldia (Бразилiя) 11/1 Дм-2 B. ulmifolia Willd.
Tetrachia (Сх. Бразиля) 3/1 Дм-2 B. egregia N.E. Br., (B. quadrilocularis Brde)
Unassigned Дм-3 Км-1 Дм-2 B. thelmae L.B. Sm. & Wassh. B. mexicana G. Karst. ex Fotsch B. boisiana Gagnep.
Виявлено залежнють мiж особливостями будови HaciHHo'í оболонки бе-гонiй та конкретними еколопчними умовами 1х природних aреaлiв. Отримаш результати опосередковано можуть свiдчити про особливост природного зрос-тання того чи шшого виду i його приналежност до певного екологiчного типу (див. рис. 1) [1].
А) Б) В)
Рис. 1. М^крофотографй насшин вид/в роду Begonia: А) B. heracleifolia Cham. & Schltdl.; Б) B. cucullata Willd.; В) B. dichotoma Jacq.
Як вщомо [11], для роду Begonia характерна наявнють роздшьностате-вих квггок на однш рослиш. Встановлено, що тичинковi квiтки розкриваються у суцвiттi, як правило, рашше, нiж мaточковi, що дае змогу уникнути самозапи-лення рослин (рис. 2). Виявлено, що характерними особливостями репродукцп представниюв роду Begonia за умов оранжерейно! культури е реaлiзaцiя в межах одного роду рiзномaнiтниx репродуктивних стрaтегiй, якi визначаються системами схрещування, зaлежнiстю вiд ресурсного статусу. Це проявляеться у сезонност i тривалост цвiтiння, спiввiдношеннi числа маточкових i тичинко-вих кв^ок, а також у послiдовностi íx цвiтiння (див. рис. 2).
Особливiстю рiзниx видiв бегонiй е утворення продихових клaстерiв [10]. Анaлiз л^ератури свiдчить, що процес формування клaстерiв та чинники, якi його зумовлюють, нaрaзi дослiдженi недостатньо. Водночас, ввдзначено, що чимало рослин, якi мають кластери, ростуть в умовах тдвищено! iнсоляцií та недостатнього зволоження. За нашими спостереженнями, юнуе прямий зв'язок мiж збiльшенням кiлькостi продиxiв у кластерах та 1'х загальною кшьюстю на
одиницю площi (рис. 3). Тому одним iз напрямкiв наших дослiджень було з'ясу-вання зв'язку мiж наявнiстю кластерiв продихiв та екологiчною спецiалiзацieю того чи шшого виду бегонiй.
А) Б)
Рис. 3. Продиховi кластеры представнитв роду Begonia:
А) В. оЪНдпа Ь.; Б) В. 8иЪуШо$а КШг8ск
Внаслщок анамзу колекцп бегонш НБС встановлено, що рослини рiзних видiв вiдрiзняються мiж собою як за морфолопчними ознаками, так i за еколо-гiчними умовами, в яких вони зростають у природ^ що й визначае напрямки по-дальших дослiджень та перспективи практичного використання цих рослин.
Висновки. Отже, за результатами проведеного аналiзу колекци Begonia з'ясовано, що ця колекцiя е достатньо репрезентативною як у таксономiчному (43 види iз 14 секцш), так i географiчному вимiрах, оскiльки в колекцп представлен види, що походять iз основних цен^в видового рiзноманiття роду (Швденно'! Америки, Швденно-Схщно'! Ази та Африки). Основними напрямка-ми дослiджень видiв роду бегонiя в НБС е дослщження мiкроморфологiчних особливостей насiнин та листково1 поверхнi листка рiзних видiв бегонiй, що вiдрiзняються за походженням та еколопчною спецiалiзацiею (епiфiти, геофь ти). Порiвняльнi анатомо-морфологiчнi та мжроморфолопчш дослiдження бу-дови листка та листково1 поверхнi видiв Begonia виявили низку макро- та мж-роморфолопчних ксероморфних ознак.
Результати дослiджень репродуктивной бюлоги видiв роду Begonia в умовах оранжерейной культури свiдчать про юнування у представникiв цього
роду рiзних репродуктивних стратегш, що виявляються у сезонноси та трива-лостi цвтння, спiввiдношеннi числа маточкових i тичинкових квггок, а також у послвдовносп ix цвiтiння.
Рiзноманiтнiсть життевих форм бегонш, широкий екологiчний спектр роду, наявтсть рiзноманiтниx репродуктивних стратегiй i структурних адапта-цiй органiв, вмiст бiологiчно активних речовин дають тдстави розглядати бего-нii як рослини, що становлять науковий iнтерес, а також перспективш для практичного використання.
Лггература
1. БелаеваЯ.В. Мiкроморфологiчнi особливостi настини видiв роду Begonia L. (Begoni-aceae Putz.) / Я.В. Белаева // 1нтродукщя рослин : зб. наук. праць. - 2012. - № 4. - С. 32-38.
2. Гришко М.М. Боташчний сад i його колекци / М.М. Гришко, О.1. Соколовський. - К. : Вид-во АН УРСР, 1951. - 116 с.
3. Карпова Е.А. Флавоноиды и аскорбиновая кислота у некоторых представителей рода Begonia L. / Е.А. Карпова, Е.П. Храмова, Т.Д. Фершалова // Химия растительного сырья : сб. науч. тр. - 2009. - № 2. - С. 105-110.
4. Карупу В.Я. Электронная микроскопия. - К. : Изд-во "Вища шк.", 1984. - С. 193-208.
5. Смирнова Е.С. Биоморфологические структуры побеговой системы тропических и субтропических растений в природе и оранжерейной культуре. Интродукция тропических и субтропических растений / Е.С. Смирнова. - М. : Изд-во Ленинград. ГУ, 1980. - 91 с.
6. Фершалова Т.Д. Биологические особенности некоторых видов рода Begonia Кв оранжерейной культуре и интерьерах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 / Т.Д. Фершалова. - Новосибирск, 2008. - 18 с.
7. Фершалова Т.Д. Некоторые виды бегоний, обладающие фитонцидной активностью, и перспективы их использования в интерьерном озеленении / Т.Д. Фершалова, Н.В. Цыбуля // Новые и нетрадиционные растения и перспективы их использования : матер. VI Междунар. симпозиума. (Пущино). - 2005. - С. 132-134.
8. Шахова Г.И. Коллекция бегоний (Begoniaceae Putz.) в Главном ботаническом саду РАН / Г.И. Шахова // Бюллетень ГБС АН СССР. - 2007. - № 194. - С. 19-46.
9. Doorenboss J. The Sections of Begonia: including descriptions, keys and species lists / J. Do-orenboss, M.S.M. Sosef, J.J.F.E. de Wilde // Wageningen Agric. Univ. Papers. - 1998. - Vol. 203, № 92. - Pp. 1-66.
10. Gan Yi. Stomatal clustering, a new marker for environmental perception and adaptation in terrestrial plants / Yi Gan, Lei Zhou, Zhong-Ji Shen // Botanical Studies. - 2010. - № 51. - Pp. 325-336.
11. Hoover W.S. Notes on the geography of South-East Asian Begonia and species diversity in montane forest / W.S. Hoover, C. Karegeannes, H. Wiriadinata, J.M. Hunter // Telopea. - 1996. - № 3. - Pp. 749-764.
12. The Plant List is a working list of all known of Vascular plant species and of Bryophytes: Family Begoniaceae. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.theplantlist.org/.
Надшшла до редакцп 31.03.2016 р.
Белаева Я.В. Коллекция видов Begonia L. (Begoniaceae C. Agardh) в Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины
На основе исследований коллекции бегоний НБС обнаружено, что группа длинно-метамерных бегоний представлена 43 видами, у 12 видов отмечено наличие толстых короткометамерных побегов. В коллекции представлены 2 вида клубневидных бегоний.
Сравнительные анатомо-морфологические и микроморфологические исследования строения листа и листовой поверхности видов Begonia выявили ряд макро- и микроморфологических ксероморфных признаков.
Отражены основные этапы формирования коллекции представителей рода Begonia в НБС НАН Украины; указаны источники поступления образцов в коллекции. Проведен таксономический, экологический и биоморфологичний анализ коллекции. Определены основные направления исследований видов рода Begonia в условиях оранжерейной культуры с целью сохранения ex situ.
Ключевые слова: Begonia, Begoniaceae, коллекция, побеговые системы, биоморфология, продыхающие кластеры, микроморфология поверхности семян, СЕМ (сканирующая электронная микроскопия).
Belaeva Ya. V. Collection of Begonia l. (Begoniaceae C. Agardh) Species at the M.M. Gryshko National Botanical Garden NAS of Ukraine
Based on the investigations, it was observed that the group long-metameristic begonia in a collection NBG is represented by 43 species. It was noticed that 12 species have short-metameric thick shoots. The group of tuberous species is represented by 2 begonias. The comparative anatomical, morphological and micromorphological studies of the leaf structure and the leaf surface of Begonia species found a number of macro- and micromorphological xero-morphic features. The key stages the of the Begonia genus collection in NBS National Academy of Sciences of Ukraine are highlighted; the sources of specimens entry to the collection are indicated. A taxonomic, ecological and biomorphological analyses of collection is conducted. The main research directions of Begonia species preservation under greenhouse conditions are determined.
Keywords: Begonia, Begoniaceae, collection, shoot system, biomorphology, stomata clusters, micromorphological studies the leaf surface.
УДК 003.12:657.371:712.253(477.63)
СУЧАСН1 ПРИЙОМИ ПРОВЕДЕНИЯ 1НВЕНТАРИЗАЦ11 ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ТА КОМПЛЕКСНОГО ОЦ1НЮВАННЯ ЛАНДШАФТНО-ПЛАНУВАЛЬНО1 СТРУКТУРИ ПАРКУ САНАТОР1Ю "ЧЕРЧЕ"
Д.1. Бiдолах1, В.С. Кузьович2
Наведено результати проведення швентаризацп деревно-чагарникових насаджень санаторто ''Черче'' з використанням сучасних метсощв (геошформацшш системи, мате-рiали дистанцшного зондування та GPS-швентаризащя). Визначено фитосаштарний стан зелених насаджень санаторно-лжувального закладу та намiчено заходи щодо його покращення. На основi проведених робiт запропоновано проектнi рiшення щодо покра-щення благоустрою територп санаторто у виглядi 3-вимiрного макету у комп'ютернш програмi. Опрацьовано новi шдходи щодо способiв комплексного оцiнювання лан-дшафтно-планувально'1 структури територп, моделювання часових змш та перетворен-ня внаслщок проведення рубок i здiйснення прийомiв благоустрою територп.
Ключовi слова: швентаризащя деревно-чагарниково'' рослинностi, оцiнка стану насаджень, озеленення, благоустрш територп.
Вступ. Зелеш насадження сприяють створенню найкращих саттарно-п-гieнiчних i мiкроклiматичних умов середовища [7]. Найбiльш виразний прояв виконання цих функцш здiйснюeться деревно-чагарниковими рослинами на територп санаторно-лiкувальних закладiв. Проте зеленi насадження об'eктiв сана-торно-курортно! галузi Укра!ни перебувають сьогодш не в найкращому станi [3]. Санаторно-лшувальш заклади та ix шфраструктура тривалий час функць онували, практично не маючи проблем i3 фшансуванням. У сучасних умовах змiнились особливоси ix функцiонування, вимоги до облаштування та обсяги фiнансування, що призвело до попршення ix привабливостi для потенцшних вiдвiдувачiв. Велику роль в цьому ввдпрае i стан ix озеленення та благоустрою.
1 доц. Д.1. Бщолах, канд. с.-г. наук - ВП НУБ!П УкраТни "Бережанський агротехшчний шститут";
2 доц. В.С. Кузьович, канд. с-г. наук - ВП НУБТП УкраТни "Бережанський агротехшчний 1нститут"
