CC BY
13
UDC 617.155.34-002.4/826:547.533-06
FULLERENE С INCREASES TOLUENE INDUCED LEVELS OF APOPTOTIC AND NECROTIC NEUTRO-
60
PHILS
Palytsia L. M., Korda M. M.
Abstract. When widespread in the environment, nanomaterials can affect the human body not only by themselves but in combination with a large number of other chemical and biological substances and contaminants. This poses an increased danger, since toxic effects of chemical substances are likely to be multiplied in the presence of nanoparticles. One of the possible mechanisms of this adverse action is the adsorption of previously descry bed toxins onto nanoparticles facilitating their transport inside the cells.
The aim of this study is to evaluate the combined effect of fullerenes (C60) and a chemical toxicant toluene on the magnitude of formation of reactive oxygen species as well as apoptosis and necrosis of neutrophils.
Laboratory ratsreceived intraperitoneal injections of fullerene suspension (60 mg/kg), toluene (0.5 ml/kg) or toluene with dissolved fullerenes. We measured changes in formation of reactive oxygen species in neutrophils using flow cytofluorometry with dichlorofluorescein diacetate and the intensity of apoptosis and necrosis using annexin V and propidium iodideprobes as a time series starting in hour 3 of the experiment and up to hour 72.
Statistical analysis of the results was performed in the Department of Statistical Research of Ternopil State Medical University using applications Microsoft Excel 2007 and Statsoft STATISTICA. The results are presented as a mean ± SEM of eight experiments. The obtained values were compared using Mann-Whitney U test. Statistical significance was set at p <0.05.
In rats that received only colloidal solution of fullerene C60 at a dose of 60 mg/kg, the cell population of neutrophils consisted mainly of alive cells with a small number of apoptotic and necrotic ones. In rats of this group ROS did not change significantly compared to the levels in intact animals for the entirety of the experiment.
In contrast, the animals injected with toluene at a dose of 0.5 ml/kg, ANV+ and PI+ markers in peripheral blood neutrophils significantly increased compared to the controls. For instance, in hour 3 of the experiment ANV+ value in neutrophils (indicating premature apoptosis) was 1.3 times higher than normal, reaching the maximum in hour 6 of the study (194% of control). Maximum increase (174%) in PI+ in the group III of experimental animals was also detected in hour 6 of the study, declining after wards. After injecting the rats with toluene, formation of reactive oxygen species in neutrophils significantly increased and was higher than control by 1.4, 2, 1.9 and 1.6 times respectively in 3, 6, 24 and 72 hours after toxin introduction.
The maximum changes of all parameters and at all time points were detected in the group of animals that were injected with fullerenes dissolved in toluene. In this group, production of ROS and the levels of apoptotic and necrotic neutrophils significantly increased compared to animals injected only with the toxin.
Conclusion: carbon nanoparticles fullerene С60 increase the capacity of chemical toxicant toluene to increase production of intracellular ROS and induce apoptotic and necrotic changes in neutrophils.
Keywords: fullerenes, toluene, apoptos, necros, neutrophils.
Рецензент - проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 02.02.2017 року
© Панченко М. С.
УДК 616.33-002.44:616.61-002.3 Панченко М. С.
КОГН1ТИВНО-Б1ХЕВ1ОРАЛЬНА КОРЕКЦ1Я КАРД1ОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ: ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 У ПАЦ1СНТ1В З НЕВРОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
Донецький нацюнальний медичний ушверситет (м. Кропивницький) Харк1вська медична академ1я шслядипломноТосв1ти (м. Харк1в)
До^дження виконано у межах науково-дослщ-них робгг кафедри психотерапп (зав. - проф. Михайлов Б.В.), кафедри Ымейно! медицини, народно! та нетрадицмно! медицини, санологи (зав. - проф. Шкляр С.П.) «Обгрунтування, розробка та оцшка ефективност методiв немедикаментозно! корекци психосоматичних розладiв та психогенних захво-рювань на первинному рiвнi надання медично! до-помоги населенню» (2014-2016 р.) та е фрагментом науково! квалiфiкацiйно! роботи автора.
Вступ. До^дження, спрямован на удоскона-лення медико-психолопчного моыторингу, ранньо! дiагностики, iндивiдуалiзацiю ризикометричних пщ-
ходiв е актуальними [1-3, 10,13], осктьки згщно до юнуючих уявлень, шкала оцЫки ризику «SCORE» при-значена для прогнозування смертельного (коронарного чи некоронарного) захворювання в найближчi 10 роюв. Тодi як в молодому вц технолопя оцшки КВР носить проспективний характер. I, не дивлячись на меншу точнють, ыж у старших вкових групах, технолопя дозволяе на рiвнi первинно! ланки надання медично! допомоги iндивiдуалiзувати засоби цтьо-во! профтактики кардюваскулярних подм [10-13].
Мета досл1дження полягала у вивченн ефек-тивност когнггивно^хевюрально! корекци серед пащен^в з пщвищеним КВР за наявност гострих не-
вротичних розладiв (ГНР) та невротичних розладiв з затяжним nepe6iroM (НЗРП).
Об'ект i методи дослiдження. У дослiдженнi задiянi 23 пацieнтiв з ГНР та 18 па^енпв з невротич-ними розладами з затяжним nepe6iroM [7-9], у яких клшко-лабораторно визначена наявнють пщвище-ного КВР за шкалою «SCORE» (Systematic Оогопагу Risk Evaluation) [1,12,13]. Застосування ^eï методики передбачало урахування вку, статi, наявност палiння, рiвня артерiального тиску та Ыших i передбачало можливють екстраполяцiï можливого ризику на старший вк [1,13]. Використання принципiв КБК в моделях факторного зниження КВР реалiзовано з урахуванням емоцмно'|, когытивно'|, соматичноï, контекстуальноï (середовище, умови), мiжособис-тiсноï та поведiнковоï складових [4-6]. Це дозволило структурувати форми та методи КБК на послщовних етапах КБК: 1) вступно'| частини (вщкритють та вщ-вертiсть у спткуваны, спiвпраця та спiвробiтництво при одночаснм визначеностi тривалостi терапев-тичних сесм), 2) ознайомлення пацieнта з когнггив-но-бiхевiоральною моделлю (базова частина досл^ дження, з'ясування взаeмозв'язкiв мiж поведЫкою, думками, почуттями, ситуацieю), 3) освтьо-ко-рекцiйна частина (розтлумачення пацieнту юнуючо'| проблеми у термiнах КБК), 4) формування вщчуття впевненостi та нади у подоланнi iснуючоï проблеми (встановлення зворотного зв'язку, формування дружно'| атмосфери).
Психотерапевтичний вплив базувався на наяв-ностi конкретного фактору КВР (пподинами, надмiр-ноï маси тта, артерiальноï гiпертензiï, тютюнопалш-
ня), що визначався (сприймався) у якостi юнуючо'| (поведiнковоï) проблеми. При цьому, наявнють у патента одного iз типолопчних варiантiв НРПС (зi властивими для кожного iз них почуттiв) визнача-ла iндивiдуалiзацiю власне спрямованостi процесу КБК. Тривалють сеансу кожного iз сеансiв КБК - до 50 хв., з повторюванiстю 1-2 рази на тиждень впро-довж 2-3 мюя^в.
Для оцiнки ефективностi КБК було здмснено спiвставлення динамiки, в результат лiкування, частоти дiагностування основних психопатолопчних симптомiв, що характеризують психоемоцмний стан пацieнтiв (самооцiнки самопочуття, активной та настрою за методикою САН, рiвня особистюно'| та реактивноï тривожност за шкалою Сптбергера-Ханiна, рiвня нейротизму за даними опитувальника Айзенка). До^дження виконано за стандартизо-ваною програмою збирання, накопичення первин-них даних та аналiзу результатiв. При виконанн до-слiдження застосовано вiдомi та широко вживанi клiнiко-статистичнi та клшкочнформацмы методи: анамнестичний кiлькiсний аналiз [11], варiацiйна статистика, iмовiрнiсний розподт клiнiчних ознак з оцiнкою достовiрностi одержаних результатiв, ш-формацiйний аналiз [11].
Результати дослiдження та ïx обговорення. Ефективнiсть застосованоï КБК серед 23 пацieнтiв з ГНР характеризувалась (табл.):
- достовiрним зменшенням ктькост осiб зi зни-женим рiвнем самопочуття (вiдповiдно, до лiкування - (78,3±8,6)%, пiсля - (47,8±10,4)%, р<0,05) при збе-реженнi рiвня виразност цього акцептор-iндикатора
Таблиця.
Динам1ка вщхилень показник1в психоемоц1йного стану на етапах застосування когн1тивно-б1хев1оральноГ терапГГ ос1б молодого в1ку з невротичними розладами
(гострими та затяжними)
№ Показники Пацieнти з пКВР у поeднаннi з ГНР (3п=23) Пацieнти з пКВР у поеднанш з НРЗП (4п=18)
п/п до лiкування пiсля лкування до лкування толя лку-вання
1 2 3 4 5 6
В, бали 3,62±0,16 3,59±0,12 3,91 ±0,10 3,82±0,13
Дп, осiб 18 11 16 8
Р±т,% 78,3±8,6 47,8±10,4 а 88,9±7,4 44,4±11,7 а
1. Самопочуття од 0,667 0,667 0,722 0,704
1 кр 0,522 0,681 0,642 0,687
h л , б^ 0,490 0,377 0,410 0,372
^ % 22,9 9,4
В, бали 3,60±0,14 3,21 ±0,13 4,11±0,22 3,42±0,19
Дп, осiб 15 12 13 8
Р±т, % 65,2±9,9 52,2±10,4 72,2±10,6 44,4±11,7 а
2. Настрм од 0,706 0,627 0,800 0,667
|кр 0,460 0,673 0,581 0,704
h л , б^ 0,515 0,385 0,455 0,357
^ % 25,3 21,7
В, бали 4,0±0,10 4,1 ±0,13 4,1 ±0,12 3,9±0,10
Дп, ос1б 19 11 17 12
Р±т, % 82,6±7,9 47,8±10,4 а 94,4±5,4 66,7±11,1а
3. Активнють Вст од 0,800 0,820 0,800 0,780
1кр 0,339 0,608 0,244 0,520
И л , 61т 0,529 0,437 0,497 0,491
IКЕ, % 17,5 1,3
В, бали 32,1 ±0,19 30,4±0,23 44,0±0,21 39,3±0,32
Дп, ос1б 9 5 11 6
Р±т, % 39,1 ±10,2 21,7±8,6 61,1 ±11,5 33,3±11,1 а
4. Реактивна тривожн1сть од 0,711 0,667 0,978 0,867
|кр 0,278 0,145 0,598 0,711
0,514 0,404 0,444 0,350
IКЕ, % 21,4 21, 2
В, бали 51,0±0,17 49,2±0,26 39,3±0,19 41,4±0,31
Дп, ос1б 11 5 12 7
Р±т, % 47,8±10,4 21,7±8,6 а 66,7±11,1 38,9±11,5 а
5. Особистюна тривожн1сть од 1,133 0,918 0,867 0,911
|кр 0,542 0,200 0,578 0,646
0,479 0,464 0,457 0,407
IКЕ, % 3,1 10,9
В, бали 24,0±0,11 24,1 ±0,10 25,2±0,15 25,1 ±0,18
Дп, ос1б 13 11 10 8
Р±т, % 56,5±10,3 47,8±10,4 55,6±11,7 44,4±11,7
6. Нейротизм од 0,667 0,667 0,640 0,640
|кр 0,377 0,319 0,356 0,284
Ь < 61т 0,531 0,526 0,530 0,516
IКЕ, % 0,9 2,7
У цтому Н б , 61Т 2,567±0,009 2,215±0,025 а 2,384±0,019 2,121±0,032 а
IКЕ, % 13,7±2,3 11,0±2,4
Примпжа: а - достовiрнi вiдмiнностi (р<0,05) до та пюля КБК; В - виразнють ознаки; Дп - абсолютна кшьгасть пацieнтiв з дiагностично значимим рiвнем; Р±т - частота дiагностування; Вст - стандартизований iндекс кшычноТ виразностi; 1КР - iндекс кл^чноТ реалiзацN; Иабс -клiнiко-ентропiйний показник вщповщного акцептор-iндикатора; 1КЕ - шдекс кл^чноТ ефективностi застосування КБК.
(до л1кування - (3,62±0,16) б., пюля - (3,59±0,12) б., р>0,05. В1дпов1дно, зменшився стандартизований ш-декс кшычноТ виразност1 акцептор-1ндикатора (Вст) та зрю шдекс кл1н1чноТ реал1зац1Т (1КР) ГНР, що забезпечи-ло досягнення ефективност1 корекци на р1вн1 22,9%;
- тенденц1ею до зменшення к1лькост1 ос1б з1 зни-женим р1внем настрою (вщповщно, до л1кування -(65,2±9,9)%, п1сля - (52,2±10,4)%, р>0,05) та змен-шенням виразност1 цього акцептор-шдикатора з (3,60±0,14) б. до (3,21±0,13) б., р<0,05. В1дпов1дно, зменшився на 9,0-10,0% стандартизований 1ндекс кл1н1чноТ виразност1 акцептор-1ндикатора (Вст) та практично вдв1ч1 зр1с 1ндекс кл1н1чноТ реал1заци (1КР) ГНР, що у пщсумку проявилось зменшенням клшко-ентроп1йного показника цього акцептор-шдикатора (Иа6с) у груп! пац1ент1в з ГНР; забезпечено досягнення ефективност1 корекц1Т на р1вн1 25,3%;
- достов1рним зменшенням ктькост ос1б з1 зни-женим р1внем буденноТ активност1 (в1дпов1дно, до л1-кування - (82,6±7,9)%, п1сля - (47,8±10,4)%, р<0,05) при збереженн1 виразност1 цього акцептор-шдика-тора (до л1кування - (4,0±0,10) б., п1сля - (4,1±0,13) б., р>0,05). В1дпов1дно, практично не змшився стан-
дартизований шдекс кл1н1чноТ виразност1 акцептор-1ндикатора (Вст) та зр1с 1ндекс кл1н1чноТ реал1зацп (1КР) ГНР, що у пщсумку проявилось зростанням клшко-ентроп1йного показника цього акцептор-шдикатора (Ьабс) у груп! пац1ент1в з ГНР та забезпечило досягнення ефективност1 корекц1Т на р1вн1 17,5%;
- тенденц1ею до зменшення частоти ос1б з висо-ким та дуже високим р1внем реактивноТ тривожнос-т1 (в1дпов1дно, до л1кування - (39,1±10,2)%, п1сля -(21,7±8,6)%, р>0,05) та зменшення виразност1 цього акцептор-1ндикатора з (32,1±0,19) б. до (30,4±0,23) б., р<0,05. Вщповщно, зменшився стандартизований шдекс кл1н1чноТ виразност1 акцептор-1ндикатора (Вст) та шдекс кпш1чноТ реал1зац1Т (IКР) ГНР, що проявилось також у двократному зменшенн клшко-ен-троп1йного показника (Ьабс) у груп1 пац1ент1в з ГНР пюля л1кування та забезпечило досягнення ефек-тивност1 корекц1Т на р1вн1 21,4%;
- достов1рним зменшенням к1лькост1 ос1б з висо-кими р1внями особист1сноТ тривожност1 (в1дпов1дно, до л1кування - (47,8±10,4)%, п1сля - (21,7±8,6)%, р<0,001) та виразн1стю цього акцептор-шдикатора (вщповщно, до л1кування (51,0±0,17) б. до (49,2±0,26)
Рис. Ефектившсть (%) когштивно^хевюрально'Гтерапп у пащен^в з пiдвищеним кардiоваскулярним ризиком: динамiка змiн акцептор-iндикаторiв при гострих та за-тяжних невротичних розладах.
б., р<0,05. Вiдповiдно, змiнився стандартизований Ыдекс клiнiчноI виразностi акцептор-iндикатора (Вст) та вдвiчi зменшився iндекс клiнiчно,i реалiзацN (1КР) ГНР що у пщсумку проявилось зниженням кгмнко-ентропiйного показника цього акцептор-Ыдикатора (Иа6с) у груп пацieнтiв з ГНР та забезпечило досягнен-ня ефективностi корекцп лише на рiвнi 3,1%;
- тенден^ею до зменшення кiлькостi оЫ6 з дiа-гностично значимим пщвищеним рiвнем нейро-тизму (вiдповiдно, до л^вання - (56,5±10,3)%, пiсля - (47,8±10,4)%, р>0,05) та ста6iльною ви-разнiстю цього акцептор-iндикатора (до лкування
- (24,0±0,11) 6., пiсля - (24,1±1,0) 6., р>0,05. Вщ-повiдно, не зареестровано позитивно! динамiки та ефекту корекцiI рiвня нейротизму.
Ефективнють застосовано! когнггивно^хев^ орально! терапiI серед 18 оЫб з пiдвищеним КВР на тл невротичних розладiв з затяжним пере6ком (див. табл.) характеризуемся:
- достовiрним зменшенням кiлькостi оЫб зi зни-женим рiвнем самопочуття (вiдповiдно, до лiкування
- (88,9±7,4)%, пiсля - (44,4±11,7)%, р<0,05) при збе-реженнi рiвня виразностi цього акцепторчндикатора (до лiкування - (3,91±0,10) 6., пiсля - (3,82±0,13) 6., р>0,05. Вiдповiдно, зменшився стандартизований ш-декс ктычно! виразностi акцептор-iндикатора (Вст) та зрiс iндекс кллычно! реалiзацiI (1КР) НРЗП, що за6езпе-чило досягнення ефективност корекцiI на рiвнi 9,4%;
- достовiрним зменшенням ктькост осi6 зi зни-женим рiвнем настрою (вiдповiдно, до лiкування
- (72,2±10,6)%, пiсля - (44,4±11,7)%, р<0,05) та зменшенням виразностi цього акцепторчндикатора з (4,11±0,22) 6. до (3,42±0,19) 6., р<0,05. Вiдповiдно, зменшився на 19,0-20,0% стандартизований iндекс клiнiчноI виразност акцептор-iндикатора (Вст) та практично 1,4 рази зрю Ыдекс клiнiчноI реалiзацiI (1КР) ГНР, що у пщсумку проявилось зменшенням кллнко-ентропiйного показника цього акцепторчндикатора (Иа6с) у груп пацiентiв з НРЗП; за6езпечено досягнення ефективностi корекцiI на рiвнi 21,7% (рис.);
- достовiрним зменшенням юлькост осi6 зi зни-женим рiвнем 6уденно! активностi (вiдповiдно, до ли
кування - (94,4±5,4)%, пюля - (66,7±11,1)%, р<0,05) при з6ереженн виразностi цього акцепторчндика-тора (до лкування - (4,1±0,12) 6., тсля - (3,9±0,10) 6., р>0,05). Вщповщно, практично не змiнився стандартизований Ыдекс клiнiчноI виразностi ак-цептор-iндикатора (Вст) та вдвiчi зрiс iндекс клмыч-но! реалiзацiI (1КР) НРЗП, що у пщсумку проявилось саттьними рiвнями клiнiко-ентропiйного показника цього акцептор-Ыдикатора (Иа6с) у групi пацiентiв та за6езпечило досягнення ефективностi корекцiI лише на рiвнi 1,3%;
- достовiрним зменшенням частоти осi6 з ви-соким та дуже високим рiвнем реактивно! три-вожностi (вiдповiдно, до лкування - (61, 1 ±11,5)%, пюля - (33,3±11,1)%, р<0,05) та зменшення вираз-ностi цього акцептор-шдикатора з (44,0±0,21) 6. до (39,3±0,32) 6., р<0,05. Вiдповiдно, зменшився стандартизований Ыдекс клiнiчноI виразностi ак-цептор-iндикатора (Вст) та iндекс кл^чно! реалiзацiI (1КР) НРЗП, що проявилось також у зменшенн клмы-ко-ентропмного показника (Иа6с) у групi па^ен^в з НРЗП пiсля лiкування та за6езпечило досягнення ефективностi корекцiI на рiвнi 21,2%;
- достовiрним зменшенням ктькост осi6 з висо-кими рiвнями осо6истiсноI тривожностi (вiдповiдно, до лкування - (66,7±11,1)%, пiсля - (38,9±11,5)%, р<0,05) та виразнiстю цього акцептор-Ыдика-тора (вiдповiдно, до лкування (39,3±0,19) 6. до (41,4±0,31) 6., р<0,05. Вiдповiдно, змiнився стандартизований Ыдекс клiнiчноI виразностi акцептор-iндикатора (Вст) та зрiс Ыдекс клiнiчноI реалiзацiI (1КР) НРЗП, що у пщсумку проявилось зниженням клмнко-ентропмного показника цього акцептор-iндикатора (Иа6с) у групi пацiентiв з НРЗП; за6езпечено досягнення ефективностi корекцп на рiвнi 10,9%;
- тенден^ею до зменшення кiлькостi осi6 з дiа-гностично значимим пiдвищеним рiвнем нейротизму (вiдповiдно, до л^вання - (55,6±11,7)%, пiсля - (44,4±11,7)%, р>0,05) та зростанням ви-разност цього акцептор-iндикатора (до лiкування - (25,2±0,15) 6., пiсля - (25,1±0,18) 6., р>0,05. Вщ-повiдно, не зареестровано позитивно! динамки та ефекту вщ корекцп рiвня нейротизму.
Висновки. Серед оЫ6 з пiдвищеним КВР та ГНР най6тьш ефективним виявився вплив КБК на пщви-щення рiвня настрою та самопочуття; у цтому КБК характеризувалась узагальненим показником ефек-тивностi на рiвнi (13,7±2,3)%. Серед осi6 з пщвище-ним КВР та НРЗП най6тьш ефективним виявився вплив КБК на зростання рiвня настрою та зниження рiвня реактивно! тривожност^ у цiлому КБК характеризувалась узагальненим показником ефективност на рiвнi (11,0±2,4)%.
Отже, селективно-диференцмований вплив КБК серед пацiентiв з пщвищеним КВР, комор6щним з невротичними розладами дозволяе за6езпечувати медико-психологiчну складову зниження КВР.
Перспективи подальших дослщжень пов'язанi з вивченням осо6ливостей медико-пси-хологiчного супроводу пацiентiв з пщвищеним КВР, комор6щним з iншими непсихотичними розладами психiчноi сфери.
Лiтература
1. Горбась 1.М. Шкала SCORE у кжшчшй практицг переваги й обмеження / 1.М. Горбась // Здоров'я УкраУни. - 2008. - № 11 (1). - С. 40-41.
2. Личко А.Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А.Е. Личко, Н.Я. Иванов // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. —1980. - Т. 80, № 8. - С. 1195-1198.
3. Нетяженко В.З. Пащент високого кардюваскулярного ризику: як покращити прогноз / В.З. Нетяженко, О.Г. Пузанова // Внутршня медицина. - 2008. - № 5-6. - С. 123-129.
4. Панченко М.С. Акцепторчндикатори поведшково-когштивноУ корекцп кардюваскулярного ризику у молодому вщ / М.С. Панченко // Проблеми еколопчноУ та медичноУ генетики i клЫчноУ iмунологiУ: Збiрник наукових праць. - КиУв-Луганськ, 2014. - Вип. 4 (124). - С. 242-250.
5. Панченко М.С. Кардюваскулярний ризик та непсихотичш порушення психiчноУ сфери: медико-психолопчний контент / М.С. Панченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Вип. 3, Т. 2 (111). - С. 207-210.
6. Панченко М.С. Кардюваскулярний ризик у молодому вц частота та кжшчш варiанти соматогенного астешчного симпто-мокомплексу / М.С. Панченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Вип. 3, Т. 3 (112). - С. 183-186.
7. Панченко М.С. Прогностичне значення медико-психолопчних факторiв в оцшщ серцево-судинного ризику / М.С. Панченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - Вип. 4, Т. 1 (104). - С. 193-197.
8. Панченко М.С. Психопатолопчш симптоми при рiзних варiантах непсихотичних порушень у пащен^в з пщвищеним кардюваскулярним ризиком / М.С. Панченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Вип. 4, Т. 2 (114). - С. 172-176.
9. Панченко М.С. Реакцп психiчноУ дезадаптацп в контекст обгрунтування диференцшованого медико-психолопчного су-проводу пащен^в з кардюваскулярним ризиком / М.С. Панченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Вип. 4, Т. 1 (113). - С. 168-171.
10. Приходько В.Ю. Пациент высокого риска - кто он? / В.Ю. Приходько // Здоров'я УкраУни. - 2010. - № 3. - С. 18-19.
11. Сощальна медицина та оргашзащя охорони здоров'я / Заг. ред. В.М. Москаленко, Ю.В. Вороненко. - Пщручник, Тернопть, 2002. - С. 50-75.
12. Шальнова С.А. Оценка суммарного риска сердечно-сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / С.А. Шальнова, О.В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия. - 2005. - № 3. - С. 54-56.
13. Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis / D.L. Bhatt, P.G. Steg, E.M. Ohman // JAMA. - 2006. - № 295. - Р. 180-189.
УДК 616.33-002.44:616.61-002.3
КОГН1ТИВНО-Б1ХЕВ1ОРАЛЬНА КОРЕКЦ1Я КАРДЮВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ: ОЦ1НКА ЕФЕКТИВ-НОСТ1 У ПАЦЮНТ1В З НЕВРОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ Панченко М. С.
Резюме. У доогмдженьп 23 пащенпв з ГНР та 18 - з НРЗП та коморбщним з пщвищеним кардюваскулярним ризиком застосовано КБК. Серед оЫб з пщвищеним КВР та ГНР найбтьш ефективним виявився вплив КБК на пщвищення рiвнiв настрою та самопочуття; у цтому КБК характеризувалась узагальненим по-казником ефективност на рiвнi (13,7±2,3)%. Серед оЫб з пщвищеним КВР та НРЗП найбтьш ефективним виявився вплив КБК на зростання рiвня настрою та зниження рiвня реактивно! тривожност^ у цтому КБК характеризувалась узагальненим показником ефективност на рiвнi (11,0±2,4)%. Отже, селективно-диферен-цмований вплив КБК серед па^ен^в з пщвищеним КВР, коморбщним з невротичними розладами дозволяе забезпечувати медико-психолопчну складову зниження КВР.
Ключовi слова: медична психолопя, кардюваскулярний ризик, когытивно^хевюральна корек^я.
УДК 616.33-002.44:616.61-002.3
КОГНИТИВНО-БИХЕВИОРАЛЬНАЯ КОРРЕКЦИЯ КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА: ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С НЕВРОТИЧЕСКИМИ РАССТРОЙСТВАМИ Панченко Н. С.
Резюме. В исследовании 23 пациентов с острыми невротическими расстройствами (ОНР) и 18 - с невротическими расстройствам с затяжным течением (НРЗТ), коморбидными с повышенным КВР применена КБК. По результатам лечения выявлено, что среди лиц с повышенным КВР и ОНР наиболее эффективным было влияние КБК на повышение уровней настроения и самочувствия; в целом, КБК характеризовалась обобщённым показателем эффективности на уровне (13,7±2,3)%. Среди лиц с повышенным КВР и НРЗТ наиболее эффективным зарегистрировано влияние КБК на возрастание уровня настроения и снижения уровня реактивной тревожности; в целом, КБК характеризовалась обобщённым показателем эффективности на уровне (11,0±2,4)%. Продемонстрировано, что селективно-дифференцированное влияние КБК среди пациентов с повышенным КВР, который коморбиден с непсихотическими расстройствами психической сферы, в частности ОНР и НРЗТ, позволяет обеспечивать медико-психологическую составляющую снижения КВР.
Ключевые слова: медицинская психология, кардиоваскулярный риск, когнитивно-бихевиоральная коррекция.
UDC 616.33-002.44:616.61-002.3
COGNITIVE-BEHAVIORAL CORRECTION OF CARDIOVASCULAR RISK:ASSESSMENT OF EFFECTIVENESS IN PATIENTS WITH NEUROTIC DISORDERS Panchenko M. S.
Abstract. The paper represents the study of 23 patients with acute neurotic disorder (AND) and 18 patients with neurotic disorder of lingering course and comorbid with increased cardiovascular risk while applying cogni-
tive-behavioral correction (CBC), in which the presence of increased cardiovascular risk according to «SCORE» (Systematic Coronary Risk Evaluation) was determined clinical laboratory. The application of this method involved consideration of age, sex, smoking habit, blood pressure levels and other, provided the possibility of extrapolating the possible risk to senior age. Implementation of cognitive-behavioral correction principles in models of factor reduction of cardiovascular risk was realized with considering the emotional, cognitive, somatic, contextual (environment, conditions), interpersonal and behavioral components. This enabled to systematize the forms and methods of cognitive-behavioral correction on its consecutive stages: 1) introductory part (openness and frankness in communication, cooperation and partnership in the simultaneous certainty of the therapeutic sessions duration); 2) familiarize the patient with the cognitive-behavioral model (basic part of research, clarification of linkages between behaviour, thoughts, feelings, situation); 3) educational-corrective part (interpretation of the patient's present problem in terms of cognitive-behavioral correction); 4) developing the sense of confidence and hope in overcoming the problem (establishing of feedback, formation of friendly atmosphere).
In persons with acute neurotic disorder the effectiveness of cognitive-behavioral model was characterized by: significant reduction in the number of people with lower general state level (correspondingly, before treatment -(78.3±8,6)%, after - (47.8±10.4)%, p<0.05) while maintaining the level of severity of this acceptor-indicator (before treatment - (3.62±0.16) b., after - (3.59±0.12) b., p>0.05, which provided achieving of correction effectiveness at the level of 22.9%; decreasing in the number of individuals with lower mood level (correspondingly, before treatment - (65.2±9.9)%, after (52.2±10.4)%, p>0.05) and reduction of this acceptor-indicator severity (3.60±0.14) b. to (3.21±0.13) b., p<0.05; the tendency towards reduction of the frequency of individuals with high and very high level of reactive anxiety (respectively, before treatment - (39.1±10.2)%, after (21.7±8.6)%, p>0.05) and the decrease in severity of this acceptor-indicator (32.1±0.19) b. to (30.4±0.23) b., p<0.05.
In individuals with neurotic disorder of lingering course the effectiveness of cognitive-behavioral correction was characterized by: significant reduction in the number of people with lower level of mood (correspondingly, before treatment - (72.2±10.6)%, after (44.4±11.7)%, p<0.05) and reduction of this acceptor-indicator severity (4.11±0.22) b., to (3.42±0.19) b., p<0.05; significant decrease in the frequency of individuals with high and very high level of reactive anxiety (respectively, before treatment - (61.1±11.5)%, after (33.3±11.1)%, p<0.05) and the decrease in this acceptor-indicator severity (44.0±0.21) b. to (39.3±0.32) b., p<0.05; significant reduction in the number of people with high levels of trait anxiety (correspondingly, before treatment - (66.7±11.1)%, after -(38.9±11.5)%, p<0.05) and severity of this acceptor-indicator (correspondingly, before treatment (39.3±0.19) b. to (41.4±0.31) b., p<0.05.
Among the patients with increased cardiovascular risk and acute neurotic disorder the most effective influence of cognitive-behavioral correction was observed at increasing levels of mood and general state; in whole, cognitive-behavioral correction was characterized by generalized efficiency level indicator (13.7±2.3)%. Among the patients with increased cardiovascular risk and patients with neurotic disorder of lingering course the most effective influence of cognitive-behavioral correction was determined at increasing levels of mood and the decrease in the level of reactive anxiety; thus, the cognitive-behavioral correction was characterized by generalized efficiency indicator at the level of (11.0±2.4)%. Therefore, selective-differential influence of cognitive-behavioral correction among the patients with increased cardiovascular risk, comorbid with neurotic disorders enables to provide medical and psychological component of cardiovascular risk decline.
Keywords: medical psychology, cardiovascular risk, cognitive-behavioral correction.
Рецензент - проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 01.02.2017 року
© Пвторак К. В.
УДК 616.36-003.826:615.036.8 ГЛвторак К. В.
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1ТИННОГО ЦИКЛУ ГЕПАТОЦИТ1В ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬШЙ НЕАЛКОГОЛЬН1Й ЖИРОВ1Й
ХВОРОБ1 ПЕЧ1НКИ ТА "Й" КОРЕКЦП
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вшниця)
Дана робота е фрагментом НДР кафедри кгмычно! фармацп та кгмычно! фармакологи ВЫницького нацю-нального медичного уыверситету iменi М.1. Пирогова «Органопротекторна ефективнють та безпека мета-болiчних коректорiв в терапп коморбщних патолопч-них стаыв», № державно! реестрацп: 0114U000195.
Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) виявляеться у 10-24% вщ загально! чи-
сельност населення у захщнм бврот. Серед людей з ожиршням поширенють збтышуеться до 57,574% оЫб [9]. НАЖХП вражае 2,6% дггей, а серед дггей з ожиршням 22,5-52,8% страждають на цю хворобу [8,11]. НАЖХП розглядаеться як печшковий прояв метаболiчного синдрому. Патоморфолопчно проявляеться стеатозом, запаленням, фiброзом, збтышенням гепатоци^в, апоптозом ктмтинних
