CC BY
7
НОBИНИ ТА АКТУАЛЬНА 1НФОРМАЦ1Я
признаки метастазирующих папиллярных микрокарцином щитовидной железы / И.В. Ивахно // Вкник проблем бюлогп i медицини. -2014. - Т. 3, №. 4. - С. 266-269. 2. Папиллярная микрокарцинома щитовидной железы / В.А. Смирнова, Г.В. Семкина, Н.М. Платонова, В.Э. Ванушко // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. - 2015. - Т. 11, №. 2. - С. 11-24.
Дата надходження до редакци 18.10.2018 р.
3. Leenhardt L. Increased incidence of thyroid carcinoma in France: a true epidemic or thyroid nodule management effects? Report from the French Thyroid Cancer Committee / L. Leenhardt, P. Grosclaude, L. Chérié-Challine // Thyroid. - 2004. -Vol. 14, N. 12. - P. 1056-1060.
https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150163
KЛШIKО-ПAРAKЛШIЧШ ХAРAKТЕРИСТИKИ АНДРОГЕНОВОГО ДЕФ1ЦИТУ У ЖIНОK РЕПРОДУKТИВНОГО ВШУ
Л.В. Дем'яненко
Укратський науково-практичний центр ендокринног хiрургiï, трансплантацИ' ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украти.
Не дивлячись на те, що дотепер не кнуе «золотого стандарту» для виявлення андрогенового дефщиту в кл^чнм практик, дослщження в цьому напрямку проводяться. Свропейська ендокринолопчна сптьнота вважае, що ц заходи необхщы для виявлення прийнятного з кл^чноТ точки зору визначення, що вщповщае синдрому дефщиту андрогеыв у жшок, як були б основам на вимiрюваних параметрах андрогеыв i конкретних кл^чних проявах жшочо''' андрогеновоТ недостатносп.
Мета: виявити клiнiчнi характеристики недостатносп андрогеыв у жiнок репродуктивного вку.
Матерiали i методи. Нами обстежено 80 жшок репродуктивного вiку, що мали основы скарги на сексуальн порушення (зниження лiбiдо та вщсутысть оргазму, а також диспареунiю) i 30 здорових жiнок репродуктивного вку без скарг на розлади в сексуальному здоров'''. Використовували метод анкетування па^ен^в з детальним вивченням соцiально-економiчного статусу, соматичного, гiнекологiчного, акушерського та сексуального анамнезу, загальнокл^чний та гшеколопчний огляд.
Результати i обговорення. Важливкть андрогенiв для органiзму людини пояснюеться знаходженням андрогенових рецепторiв у ^тинах бiльшостi тканин: молочноТ' залози, серця, кровоносних судин,
шлунково-кишкового тракту (ШКТ), легень, ЦНС i периферичних нервах, шкр^ кiстково-мlязовому апаратi, кiстковому мозку, матф, яечниках, зовнiшнiх статевих органах, жировш тканинi. Проаналiзувавши данi анкетування та загальнокл^чного i гiнекологiчного оглядiв, та виключивши пацiенток з соматичною та гiнекологiчною патологiею, ми виявили, що дефщит андрогенiв у жшок проявлявся сексуальними порушеннями у 100% (80 па^енток) основно''' групи (зниженням лiбiдо, порушенням сексуального задоволення та вщсутнктю оргазму). Також виявили iншi патологiчнi симптоми, включаючи змiни настрою (дратiвливiсть, тривожнiсть, депресiя) у 80% (64 па^ентки) основно''' групи, в той час як в контрольнш груп лише у 20% (6 жшок). Скарги на погане самопочуття, швидку втомлюваысть, слабкiсть були характерними для 67% (54) жшок основно''' групи i 20% (6) - контрольно'''. Порушення пам'ят та когытивних функцш вiдзначали 56% (45) па^енток основно''' групи i 17% (5) контрольно'''. Порушення сечовипускання, в тому чи^ нетримання сеч^ не пов'язан з органiчною патологiею сечовивiдних шляхiв, дiагностовано у 49% (39) жшок основно''' i 4% (1) контрольно''' групи. Вiдомi ефекти андрогенiв на стан м^в тазового дна та слизових оболонок зовышых статевих оргаыв у жiнок. У нашому дослщжены було виявлено атрофiчнi змiни слизово''' оболонки пiхви та екзоцервiксу у 70% (56) жшок основно''' групи i
Кл^чна ендокpинологiя та ендокринна xipyp™ 4 (64) 2018
83
НОВИНИ ТА АКТУАЛЬНА 1НФОРМАЦ1Я
пролапс генггалш легкого чи середнього ступеню у 32% (27), в той час як в контрольнш груп даноТ патолопТ не виявлено.
Висновки. Виявлен патологiчнi стани у жiнок репродуктивного вку можуть бути свiдченням порушення синерпчноТ взаемодГГ андрогенiв з естрадюлом, яка вкрай необхiдна для забезпечення повноцшних фiзiологiчних ефектiв в цткному органiзмi жiнки, тому будь-якi порушення синтезу та метаболiзму андрогенiв можуть мати негативы наслщки для багатьох складових жшочого здоров'я i для якосп життя в цiлому. Тому в спткуваны з пацieнтами слщ звертати увагу i на так скарги, як сексуальнi порушення, змЫи настрою, погане самопочуття та фiзична слабкiсть, порушення пам'ятi, розлади сечовипускання та ознаки
Дата надходження до редакци 26.10.2018 р.
атрофiчних змш нижых вiддiлiв генiтального тракту жЫок в репродуктивному вiцi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Bosdou JK, Venetis CA, Kolibianakis EM, et al. The use of androgens or androgen-modulating agents in poor responders undergoing in vitro fertilization: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2012 Mar-Apr; 18(2):127-45.
2. Nappi R. Androgens and postmenopausal sexuality. Proceedings 8th European congress of menopause. London, UK, May 16-20, 2009, p. S10.
3. Kalinchenko SYu, Tyuzikov IA, Grekov EA, Apetov SS, VorslovLO, Tishova Y.A. [Androgens and lower urinary tract symptoms: only male gender or unsolved problems of both sexes?] Eksperimentalnaya i Klinicheskaya Urologiya. 2013; (4):40-48. [Russian].
https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150164
ЗВ'ЯЗОК ГШЕРПРОЛАКТИНЕМП З АНЕМ1СЮ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ ХВОРОБУ НИРОК 5Д СТАДП
1.О. Дудар, В.М. Савчук, 1.М. Шiфрiс, О.М. Лобода, Ю.1. Гончар
ДУ «1нститут нефролога НАМН Украгни»
Ктьккть па^етчв, як лкуються нирково-замкною тератею (НЗТ), у свт щорiчно зростае. Незважаючи на прогрес у лкуваны хроычноТ хвороби нирок (ХХН), багато метаболiчних та ендокринних розладiв, пов'язаних з хроычною уремiею, залишаються невирiшеними.
Поширенiсть пперпролактинеми у хворих на ХХН становить вщ 30% до 65%. За умови ХХН продук^я та елiмiнацiя пролактину (ПЛ) змiнюються. Вiдмiчають негативну кореля^ю мiж швидкiстю клубочково' фтьтраци (ШКФ) та рiвнем ПЛ, шдексом маси тiла (1МТ) та ПЛ, рiвнем фосфору i кальцiю та ПЛ, а також мiж низьким рiвнем альбумiну i гемоглобiну та ПЛ.
Мета: Визначити зв'язок рiвнiв пролактину з частотою анемп та рiвнем серцево-судинних подiй у хворих на ХХН 5Д стадп.
Матерiали та методи. У проспективне когортне дослщження включено 55 хворих на ХХН УД стадп з анемiею, якГ отримують лiкування гемодiалiзом (ГД) у Ки'вському мГському науково-практичному центрi нефрологи та дiалiзу, що е ключною базою
ДУ «1нститут нефрологи НАМН УкраТни». Середнiй вiк па^ен^в становив 51,4+11,5 року. З загального числа обстежених жшок було 35 (63,6%) та чолов^в - 20 (36,4%). Окрiм стандартних методiв дослщження вам хворим визначався рiвень пролактину сироватки кровк
Результати. 24 па^енти (44%) мали рiвнi ПЛ 11,8±5,1 нг/мл, а 31 (56%) па^ен^в мали рiвень ПЛ 45,5±6,2 нг/мл (тобто пщвищений рiвень). У груп з пiдвищеним рiвнем ПЛ анемiя рееструвалася достовiрно частiше, нiж у пащен^в з нормальним рiвнем ПЛ (р <0,01) при дозi еритропоез-стимулювальних препаратiв 50 ОД/кг/тиждень.
Частота серцево-судинних подш у пацiентiв з пщвищеним рiвнем ПЛ була доа^рно вищою, нiж у пaцiентiв з нормальним рiвнем ПЛ (р <0,01).
Висновки. Визначення рiвня пролактину мае важливе значення, осктьки цей гормон е предиктором збтьшення смертностi, в тому числ^ серцево-судинноТ, прогресування атеросклерозу, виникнення гонадальноТ дисфункцп, пнекомаспТ,
84
Клiнiчна ендокринологiя та ендокринна xipyp™ 4 (64) 2018
