CC BY
27
УДК 619:616.7-084:591.11:636.2.082.35
Руденко А.Ф., кандидат ветеринарних наук, доцент Воблжова О.О., астрант ® Луганський нацюнальний аграрный утеерситет
КЛШ1КО-МОРФОЛОПЧШ ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ТА 1МУННИЙ СТАТУС ТЕЛЯТ, ЩЕПЛЕНИХ ПРОТИ РЕСП1РАТОРНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ
Запропоноеана нами схема специф1чног профыактики сегдчить про значт тсляеакцинальт зрушення е оргашзм1 телят, ят супроеоджуються актие1защею клтинног та гуморальног ланок ¡мунтету.
Ключовi слова: телята, вакцина, специф1чна профшактика, ¡мунологгчнг показники.
Вступ. При промисловш технологи вирощування телят масовi захворювання оргашв дихання проявляються переважно у першi три мкящ тсля народження. Головну роль в етюлогп респiраторних захворювань велико! рогато! худоби (ВРХ) вдаграють вiруси парагрипу-3, шфекцшного ринотрахе!ту, вiрусно! дiаре!, респiраторно-синцитiальний вiрус, рео-, рино- та аденовiруси I та II титв [1, 2]. Вiруси е первинною причиною рестраторних захворювань телят [2, 3], яю можуть проходити у виглядi моно- та змшаних iнфекцiй. Загибель тварин вщ респiраторних хвороб спостерiгаеться, як правило, при ускладненш вiрусно! шфекци секундарною мiкрофлорою [5,6]. При змшаних iнфекцiях дуже важко визначити провщну роль того чи iншого шфекцшного агента, тому найбшьш ефективним засобом специфiчно! профiлактики таких захворювань, на наш погляд, являеться поеднання вакцини з вiрусним компонентом iз вакциною з мкцевих бактерiальних штамiв.
Матерiал i методи. На основi проведеного нами етзоотолопчного та серологiчного мошторингу було встановлено, що в скотарських господарствах Лугансько! областi велика рогата худоба, в основному, хворiе асощащею вiрусiв парагрипу-3 та iнфекцiйного ринотрахе!ту. Для специфiчно! профiлактики цих шфекцш було використано вакцину «Ршовак-3» - вакцина проти шфекцшного ринотрахе!ту та парагрипу-3, яка розроблена i виготовляеться 1нститутом експериментально! i клiнiчно! ветеринарно! медицини УААН. За допомогою бактерюлопчних методiв дослiджень у телят з проявом рестраторного синдрому була встановлена мажорна група бактопатогешв, а саме - E.coli, P. multocida, S.pneumonia, P.vulgaris. Шляхом шактиваци корпускулярних антигешв, що були виготовленi з асощаци умовно-патогенних бактерiй, якi спричиняли пневмоентерiти молодняку велико! рогато! худоби у дослщних господарствах областi, було сконструйовано вакцину iнактивовану проти рестраторних захворювань телят, спричинених умовно-патогенною м^офлорою.
® Руденко А.Ф., Воблжова О.О., 2010
268
Для специфiчно! профшактики вiрусно-бактерiальних рестраторних шфекцш велико! рогато! худоби була вдосконалена схема специфiчних заходiв з використанням вакцини «Ршовак-3» та вакцини з мiсцевих бактерiальних штамiв, яка розроблена на основi розшифрування етiологiчно! структури масових рестраторних захворювань.
В неблагополучних господарствах, де лабораторними методами була пщтверджена вiрусно-бактерiальна етiологiя масових спалахiв респiраторних захворювань телят, схема включала: а) двократну (за 60 i 30 дiб до очкуваного отелення) iмунiзацiю серопозитивних тшьних клiнiчно здорових корiв та нетелiв вакциною «Рiповак-3», та триразове пщшюрне введення вакцини з умовно-патогенних мiкроорганiзмiв (за 45, 38 i 30 дiб до отелення); б) двократну (у вшд 21 та 42 доби тсля народження) iмунiзацiю народжених вщ щеплених корiв та нетелiв телят вакциною «Ршовак-3»; дворазове (на 20 та 27 добу тсля народження) щеплення вакциною з мюцевих бактерiальних штамiв; в) ревакцинацiя нетелiв та буга!в у вiцi 6, а нетелiв - додатково у 12-14 мюящв.
В СТОВ «Степове» Слов'яносербського району Лугансько! областi було пдабрано 4 групи корiв по 38-63 голови у кожнш зi строком тшьност 7-7,5 мiсяцi. Тваринам I групи вводили вакцину «Ршовак-3» проти шфекцшного ринотрахе!ту та парагрипу-3, згщно з настановою. Коровам II групи проводили щеплення двома вакцинами: «Ршовак-3» та вакциною з мкцевих бактерiальних штамiв. Тварин III групи iмунiзували тiльки вакциною iнактивованою проти рестраторних захворювань, спричинених умовно-патогенною мiкрофлорою. Корiв з контрольно! IV групи не вакцинували, а одержаних вiд них клмчно здорових телят розподiлили на 3 дослщних пiдгрупи i 1 контрольну пщгрупу по 23-34 голови у кожнш.
Телят тдгрупи №1 щепили вакциною «Рiповак-3» згiдно з настановою; тварин тдгрупи №2 вакцинували обома вакцинами; телятам тдгрупи №3 вводили тдшюрно тшьки вакцину з мкцевих бактерiальних штамiв; тваринам з контрольно! тдгрупи №4 щеплення не проводили.
Вщ корiв i одержаних вщ них телят з уЫх груп i пiдгруп вiдбирали проби кровi для iмунологiчних дослiджень за такою схемою: до введення препарата i через 28-31 добу тсля останньо! вакцинаци. За усiма тваринами проводили спостереження за !хтм клмчним станом протягом усього процесу вакцинаци.
З метою бшьш поглибленого вивчення впливу випробуваних вакцин на оргатзм щеплених телят були проведенi дослщження з застосуванням лабораторних методiв, зокрема гемоглобш визначали за гемоглобiнцiанiдним методом, кшьюсть еритроцитiв та лейкоцитiв - пщраховували в камерi Горяева, ШОЕ - в апаратi Панченкова, лейкограму - у мазках кровi, як фарбували за Романовським-Гiмза.
Загальну кшьюсть Т^мфоцтв визначали за методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК) у модифкаци Чередеева А.И. Вивчали теофiлiнчутливiсть (ТФЧ) та резистентнiсть Т-клггин до дi! теофiлiну (ТФР). При цьому кшьюсть теофшнчутливих Т- лiмфоцитiв визначали за рiзницею мiж числом теофшнрезистентних Т-клiтин i загальним числом Т-
269
лiмфоцитiв (Е-РУК). 1мунорегуляторний шдекс (1Р1) розраховували за сшввщношенням ТФР/ТФЧ. Число О-клiтин пiдраховували за рiзницею суми кiлькостi Т-лiмфоцитiв (Е-РУК) та В^мфоциив (ЕАС-РУК) за методом комплементарного розеткоутворення вщ загально! кшькосп лiмфоцитiв.
Визначення iмуноглобулiнiв основних клаЫв (А, М, G) у сироватках кровi проводили за методом просто! радiально! iмунодифузi! у гелi, а загальний рiвень циркулюючих iмунних комплекЫв (Ц1К) та !х фракцiйний склад за молекулярною масою.
Результати дослщження. Отриманi даш щодо клiнiко-морфологiчних показникiв кровi пщдослщних тварин наведенi у таблицi 1.
Таблиця 1
ГематолоПчш показники кров1 телят щеплених вакцинами (М±т)
Показники кров1 Перюд дослщження
До щеп-лення Че зез 28-31 добу тсля щеплення
I II III Шдгр. №1 Шдгр.№2 Шдгр. №3 Шдгр.№ 4
Гемоглобш, г/л 6,91± 0,32 7,64± 0,29 8,8± 0,23 8,7± 0,02** 8,56± 0,03 8,13± 0,03 8,62± 0,29** 6,71± 0,01
Еритроцити, т/л 6,05± 0,48** 7,05± 0,21 7,27± 0,03 7,09± 0,22 6,41± 0,35* 6,53± 0,02 6,37± 0,22* 6,13± 0,15
Лейкоцити, г/л 6,96± 0,03 7,01± 0,14 7,11± 0,23 6,75± 0,15 6,83± 0,14* 6,94± 0,20 6,96± 0 39*** 6,29± 0,23
ШОЕ, мм/год 0,62± 0,01 0,68± 0,01 0,67± 0,01 0,63± 0,04 0,66± 0,01 0,64± 0,02** 0,68± 0,01 0,57± 0,01
Паличкоядерш, % 3,93± 0,04** 8,14± 0,01 9,22± 0,01 7,81± 0,02 7,23± 0,01 7,04± 0,01 7,24± 0,01 3,75± 0,02*
Сегментоядерш, % 9,04± 0,01 10,23± 0,11 10,41± 0,33 10,17± 0,14** 10,09± 0,03 10,15± 0,01* 10,21± 0,23 9,01± 0,02
Зозинофши, % 3,44± 0,02*** 4,21± 0,02** 4,43± 0,14 4,17± 0,23 3,92± 0,11 3,98± 0,13 4,16± 0,02 3,35± 0,04
Базофши, % 0,43± 0,11 0,44± 0,03 0,51± 0,03 0,09± 0,09 0,44± 0,01** 0,43± 0,02 0,43± 0,03 0,39± 0,02***
Моноцити, % 3,93± 0,57* 3,41± 0,30 4,02± 0,39 3,23± 0,17 3,81± 0,30 3,5± 0,312* 3,70± 0,22 4,05± 0,21
Л1мфоцити, % 51,82± 0,53** 50,97± 0,43 51,50± 0,72 50,04± 0,33 51,82± 0,46* 50,77± 0,25** 51,45± 0,75 50,38± 0,14
Примггка: М±т - середня арифметична з середньоквадратичною помилкою; *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 достов1ршсть м1ж показниками у контрольнш груш 1 першш, другш 1 третш дослщних групах 1 тдгрупах.
Аналiз гематологiчних показникiв щеплених i iнтактних телят показав, що тсля комплексного введення двох вакцин тваринам, якi отриманi вiд iмунiзованих корiв, порiвняно з контрольною групою, збшьшилася кiлькiсть не тiльки еритроцитiв i гемоглобiну, але i лейкоцитiв, зокрема паличкоядерних та сегментоядерних субпопуляцiй (вщповщно у 1,2; 1,3; 1,1; 2,2; 1,4 рази). У тдгрупах телят, що отримаш вщ невакцинованих корiв цi показники трошки нижчi, але також вщбулося !х збiльшення вщповщно у 1,05; 1,25; 1,1; 1,9; 1,3
270
раза, що також свщчить про активiзацiю кл^инно! ланки iмунiтету та безпосередньо пщтверджуе активiзацiю фагоцитарно! активностi, тобто стимуляцiю неспецифiчних факторiв iмунiтету.
Потiм ми визначали iмунну вiдповiдь молодняку ВРХ на введення вакцин. Як свщчать даш таблицi 2, в якiй порiвнюються показники клiтинно! ланки iмунiтету щеплених рiзними вакцинами телят, у !хнш кровi достовiрно, в порiвняннi з аналопчними показниками цie! ж групи до щеплення, пiдвищились показники Е-РУК, ЕАС-РУК, ТФР-РУК та ТФЧ-РУК вщповщно у 1,2; 1,3; 1,1; 1,1 раза.
Збшьшення цих показниюв вiдмiчалося i у телят, що отримаш вiд не iмунiзованих корiв вщповщно у 1,1; 1,1; 1,1; 1,0 рази, що також свщчить про стимуляцш вакцинами механiзмiв кл^инного iмунiтету у даних тварин.
Таблиця 2
Показники кл1тинно1 ланки iмунiтету телят щеплених рiзними __вакцинами (М±т)_
Показники кров1 Перюд дослщження
До щеп-лення Через 28-31 добу тсля щеплення
I II III П1дгр. №1 Шдгр.№2 П1дгр. №3 Шдгр.№ 4
Е-РУК, х109 2,92± 0,023 3,14± 0,12* 3,19± 0,01 3,12± 0,02 3,01± 0,01 3,01± 0,01** 3,03± 0,012 2,74± 0,01
ЕАС-РУК, х109 0,95± 0,03 1,3± 0,02 1,1± 0,01 0,99± 0,014* 0,97± 0,01 0,97± 0,01** 0,96± 0,014 0,87± 0,01***
О-клгшни, х109 2,21± 0,02 1,92± 0,014 1,88± 0,023 2,05± 0,03* 1,86± 0,01 2,02± 0,014 1,93± 0,013 2,23± 0,02
ТФР-РУК, х109 1,92± 0,033** 2,02± 0,023 2,05± 0,012** 1,99± 0,014 1,96± 0,022 1,99± 0,013 1,96± 0,014** 1,82± 0,022
ЕАС-РУК, х109 0,95± 0,03 1,3± 0,02 1,1± 0,01 0,99± 0,014 0,97± 0,01*** 0,97± 0,01** 0,96± 0,014 0,87± 0,01
О-клгшни, х109 2,21± 0,02* 1,92± 0,014 1,88± 0,023 2,05± 0,03** 1,86± 0,01 2,02± 0,014*** 1,93± 0,013 2,23± 0,02
ТФР-РУК, х109 1,92± 0,033 2,02± 0,023* 2,05± 0,012 1,99± 0,014 1,96± 0,022 1,99± 0,013* 1,96± 0,014 1,82± 0,022
ТФЧ-РУК, х109 1,12± 0,01 1,13± 0,001 1,16± 0,012 1,11± 0,011** 1,09± 0,02 1,08± 0,014 1,10± 0,023 1,11± 0,01*
1Р1 2,53± 0,06* 2,99± 0,024 3,02± 0,03 2,87± 0,023 2,62± 0,015 2,77± 0,023 2,65± 0,016 2,12± 0,012
Примггка: М±т - середня арифметична з середньоквадратичною помилкою; *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 достов1ршсть м1ж показниками у контрольнш груш 1 першш, другш 1 третш дослщних групах 1 тдгрупах.
Зниження кiлькостi О-клiтин у щеплених тварин (у 0,9 раза) можна пояснити бшьш швидкою диференщащею лiмфоцитiв, тобто активiзацieю iмунно! вщповда у вакцинованих телят, порiвняно з тваринами контрольно! групи.
Ьмунорегуляторш iндекси у тварин, щеплених вакцинами, також пщвищились у 1,3-1,4 раза.
271
Для подальшого обгрунтування iмуномоделюючо! властивосп дослщжуваних серiй вакцин наводимо зведеш результати дослiджень, що дозволяють виявити деяю змiни гуморально! ланки iмунiтету щеплених телят (таблиця 3).
Таблиця 3
Показники гуморальноУ ланки iмунiтету щеплених рiзними
_вакцинами телят (М±т)_
Показники Перюд дослщження
До щеплення Через 28-31 добу тсля щеплення
сироватки кров1 I II III Пщгр. №1 Пщгр.№ 2 Пщгр. №3 Пщгр. №4
Ig б, г/л 8,37± 9,55± 9,86± 9,44± 9,52± 9,49± 9,34± 8,29±
0,21* 0,31 0 41*** 0,25 0,23 0,25** 0,16** 0,2
^ А, г/л 0,59± 0,94± 0,97± 0,89± 0,78± 0,79± 0,84± 0,61±
0,03 0,03 0,02 0,03 0,03** 0,02*** 0,03 0,04
Ig М, г/л 0,67± 0,98± 1,04± 0,94± 0,83± 0,81± 0,88± 0,68±
0,05* 0,05 0,05* 0,05 0,03 0,02*** 0,03 0,04
ЦЖ, загальш 31,72± 60,7± 71,50± 58,91± 51,91± 55,32± 51,66± 31,72±
2,69 4,22 4,21 3,95 3,24 3,20 2,75* 4,23
ЦIК, велик1 10,07± 23,15± 26,18± 22,93± 17,14± 18,98± 17,34± 11,09±
2,20* 0,16 0,03** 0,01 0,014 0,023*** 0,014 0,22
ЦЖ, середш 7,06± 15,21± 17,13± 15,05± 14,21± 14,33± 13,19± 6,17±
0,03 0,03 0,02 0,014** 0,012 0,014* 0,03 0,016**
ЦIК, др1бш 15,93± 22,34± 28,19± 20,93± 20,56± 22,01± 21,13± 14,46±
3,23** 1,45 1,24 2,15** 1,14 1,32*** 1,15 2,14
Прим1тка: М±т - середня арифметична з середньоквадратичною помилкою; *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 достов1ршсть м1ж показниками у контрольнш груш 1 першш, другш 1 третш дослщних групах 1 тдгрупах.
Данi таблиц 3 свiдчать, що у сироватках кровi щеплених телят достовiрно збшьшився вмiст iмуноглобулiнiв класiв G, А i М (вiдповiдно у 1,2; 1,5; 1,4 раза), порiвняно з такими показниками контрольно! групи. У тдгрупах телят, що отримат вщ невакцинованих корiв цi показники трошки нижч^ але також вiдбулося збшьшення iмуноглобулiнiв вiдповiдно у 1,1; 1,3; 1,2 рази, що переконливо свщчить про активiзацiю не тiльки кл^инно!, але i гуморально! ланку iмунiтету. Згiдно з отриманими даними тсля проведеного щеплення спостеркалося стiйке збшьшення циркулюючих iмунних комплексiв (ЦК), а саме: ЦК великi - у 2,2 раза, ЦК середнi - у 2,6 раза, ЦГК дрiбнi - у 1,6 раза, порiвняно з контрольною групою, що в свою чергу свщчить про те, що в органiзмi вакцинованих тварин вщбуваеться активна iмунна вщповщь.
Висновки. 1. Ретельний статистичний аналiз iмунологiчних змiн у щепленого молодняка велико! рогато! худоби вакциною, що виготовлена з культур бактерш, яю циркулюють у пiддослiдному господарствi, свiдчить про значш пiслявакцинальнi зрушення в органiзмi телят, якi супроводжуються активiзацieю кл^инного та гуморального iмунiтету.
272
2. Порiвняльнi iмунологiчнi дослщження також свщчать, що потужшша iMyHHa вiдповiдь на щеплення спостер^аеться у телят, якi вакцинованi двома видами вакцин («Ршовак-3» та асоцшована вакцина з мiсцевих бактерiальних штамiв), порiвняно з iншими групами тварин.
Л1тература
1. Амирбеков М. Зависимость возникновения и течения респираторных болезней телят от общей резистентности организма [Текст] / М. Амирбеков, В.Л. Ковалёв // Сб. науч. тр./ТНИВИ. - Душанбе, 1990. - С.29-32.
2. Андреев Е.В. Ассоциированное взаимодействие на оргашзм ви руса и условно-патогенных бактерш [Текст] / Е.В. Андреев // Ветеринария. - 1984. -№7. - С.25-27.
3. Багатор1внева структура паразитоценозiв в шфекцшнш патологи [Текст] /В.Апатенко // Ветеринарна медицина Украши. - 2001. - №9. - С. 1617.
4. Демченко А.В. Ветеринарна мкробюлопя i iмунологiя [Текст]/ А.В. Демченко, В.А. Бортншчук, В.Г. Скрибщький, В.М. Апатенко // Кшв: Урожай, 1996. - 368с.
5.Коромыслов Г.Ф. Иммунологические основы сохранения молодняка [Текст] / Г.Ф. Коромыслов, Ю.Н. Фёдоров // Бюл. ВИЭВ вып. 66. - 1988. - С.3-7.
6. Красочко П.А. Биотехнологические основы конструирования и использования иммуно-биологических препаратов для молодняка крупного рогатого скота [Текст] / П.А. Красочко // Автореф. Дис. ... док. Биол. Наук: 03.00.23. - Щёлково. - 2009. - 46с.
Summary A.F. Rudenko, O.A. Voblikova Lugansk National Agrarian University, Lugansk, Ukraine THE CLINIC-MORPHOLOGY INDICATORS OF BLOOD AND IMMUNITY STATUS CALVES THAT WERE VACCINATED AS TO BOVINE RESPIRATORY DISEASES The scheme of specific preventive that we were proposed are testing about sizeable postvaccinational displacement in calves organism, that accompanying of activation the cellular and humeral immunity.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2010
273
