CC BY
12
УДК 616.995.42-07-085
Клшжо-гормональш особливост перебегу демодикозу як основа дiагностики та лжування
Ревенко Ж. А.
Буковинський державний медичний утверситет, Чертвщ
Проведене вивчення клшко-гормональних особливостей переб^ демодкозу. Данi кореляцiйних взаeмозв'язкiв ммж гормональними i iмунологiчними показниками дозволяють констатувати, що рiзний ступiнь кореляцшних зв'язкiв залежить не тiльки вщ рiвня гормонiв i iмунологiчних показниюв, але й вiд виду статевих гормошв. Ви-явленi в процес проведених дослiджень дисбаланс гормонально-iмунологiчних показнигав, порушення ств-вiдношення мiж ендокринною i iмунною системами вiдображають Ыдивщуальш i статевi особливостi. З цього виходить, що рiзнi ступiнь i характер змiн гормонально-iмунних вiдносин обумовлюють i рiзноманiтнiсть кглшко-iмунологiчних проявiв при демодiкозi.
КлючовI слова: демодикоз, гормональн i iмунологiчнi показники, компенсаторы можливост органiзму людини.
Проблема удосконалення лшування i про-фшактики паразитарних хвороб та !х на-слiдкiв сьогоднi зберiгаe свою актуальнють. У зв'язку з цим найактуальшшим завданням до-слiдження проблеми паразитарних швазш е вивчення взаемозв'язюв паразита i дефiнiтивного хазяша. Одним iз пiдходiв у цьому напрямку може бути вивчення порушень процешв адапта-ци при впливi паразипв на органiзм хазяша [5, 8]. Тривалий вплив будь-яко! паразитарно! шва-зи, як стрес-чинника, може привести до акти-вiзацil нервово! та гормонально! регуляци при збережених адаптивних можливостях органiзму i може стати патогенетичною основою рiзних функцiональних порушень i уражень при зни-женш адаптивних можливостей [2, 3, 7].
Отже, вивчення питання про роль гормонально-метаболiчних регуляторних систем при паразитозах представляе науковий ш-терес з погляду формування вщношень «Ха-зя1н-Паразит», поглиблення знань патогенезу паразитарних швазш (на прикладi демодикозу), органно! патологи i захисно-пристосувальних реакцiй, а також для обгрунтування коригуючо! терапп i пiдвищення ефективностi лiкування.
Демодикоз — розповсюджене захворювання людини, що мае перебп хронiчного iнвазiйного дерматозу, обумовленого патогенетичним роз-множенням в шкiрi клiща роду Вешойех. Вивчення демодикозу в ошб молодого в^, як i ра-нiше, залишаеться в центрi уваги дерматолопв. Поширенiсть демодикозу в ошб молодого вiку (у вiцi до 21 року) становить [12, 13]:
- близько 90 % — у хлопщв;
- близько 80 % — у дiвчат.
П1к частоти цього захворювання у дiвчат спостерпаеться в 14-16 роюв, а у хлопщв — у
16-17 роюв [10]. Розвиток демодикозу призво-дить до суттево! психолопчно! травми, що по-рушуе соцiальну адаитащю пiдлiткiв. За результатами спещальних психологiчних дослiджень, проведених Т. Kramer (1998), у 38 % шдлгтюв у вщ 13-16 рокiв виявляють психологiчнi роз-лади, пов'язанi з демодикозом [11].
Усе це зумовлюе актуальшсть дослiджень з вивчення стану компенсаторно-пристосувальних реакцiй при демодикозi.
Мета дослщження: обгрунтувати принципи та розробити способи тдвищения ефективност ль кування демодикозу на тдстав1 вивчення ктшко-гормональних особливостей иереб1гу швазп.
Матерiали та методи. При виконаннi ро-боти використовувалися загальноприйнятi кт-шчш i лабораторнi методи обстеження хворих, паразитолопчш, iмунологiчнi (показники кт-тинного i гуморального iмунiтету), гормональна iнструментальнi, статистичнi методи.
Для виконання поставлених завдань обсте-жено 109 оаб (63 чоловiкiв i 46 жшок) у вiцi вiд 20 до 60 роюв i 20 практично здорових осiб по-дiбного вiку та статi, якi перебували на лшуван-нi на Кафедрi медично! паразитологи i трошч-них хвороб у 2008-2011 рр., а також пройшли комплексне клiнiко-лабораторне та шструмен-тальне обстеження (табл. 1).
Таблиця 1 - Розподш хворих на демодикоз за статтю 1 вшэм
Обстежено К1льк1сть хворих Серед них у вщ (рошв)
20-30 31-40 41-50 51-60
ЧоловЫв 63 18 16 15 14
Жшок 46 12 13 13 8
РАЗОМ 109 30 29 28 22
Робота заснована на вивченш гормонального гомеостазу хворих на демодикоз. Для ощнки гормонального статусу дослщжувався базаль-ний рiвень:
- гiпофiзарних гормонiв (ФСГ, ЛГ, пролактин);
- гормонiв периферичних ендокринних залоз (тестостерон, естрадiол, прогестерон).
Дослiдження проводилися до лiкування та безпосередньо шсля його закiнчення.
Для вивчення ]мунолопчно! реактивностi до-слiджено комплекс показниюв клiтинного та гуморального iмунiтету, включаючи визначення:
- загального числа лейкоцитов та еозинофiлiв кровi;
- кшькосто Т- i 5-л]мфоцитов та !х фракцiй;
- вiдсоткового сшввщношення загальних ]му-ноглобулiнiв А, М, G.
У зв'язку з поглядом щодо важливостi ролi печiнки в обмш гормонiв та iснування функ-цiонального взаемозв'язку мiж гiпофiзом i пе-чiнкою, а також враховуючи даш про розвиток гшоталамо-гшоф]зарно! дисфункци при хро-нiчних захворюваннях печшки, хворi були под> ленi на двi групи:
- 1 групу складали хворi без клiнiчних про-явiв ураження печiнки;
- 2 групу — хворi з функцiональними проява-ми ураження печiнки.
Вивчення паразитолопчного ефекту альбен-дазолу проведено у 109 хворих на демодикоз. Лшування проводилося за 10-денною схемою в курсовш дозi 10 мг на 1 кг маси тола. До початку специфiчного лiкування проводилася патогене-тична та симптоматична терапiя за допомогою антипстамшних, десенсибiлiзуючих протиза-пальних засобiв.
Результати та ix обговорення. У бшьшосто (71,6 %) пащентов (тобто 78 осiб) захворюван-ня дебютувало в дитячому та шдлтоковому вiцi. При первинному зверненнi пащенти скаржили-ся на висипання:
- в областi обличчя - 108 (99,1 %) пащентов;
- на обличчi i спиш - 33 (30,3 %);
- на обличчi i грудях - 5 (4,5 %);
- на обличч^ грудях i спинi - 13 (11,6 %);
- тшьки на обличчi - 58 (53,5 %) пащентов.
Зокрема, у менструюючих жшок:
- посилення себоре! i поява нових акне-елементiв у лютешовш фазi спостерiгалось у 26 (56,5 %) пащенток;
- не вщзначали жодних змiн стану шюри в залежностi вiд фази циклу у 8 (16,9 %);
- посилення висипань на шкiрi в люте!нову фазу було ешзодичним у 12 (26,6 %) пащенток.
Стушнь тяжкосто висипань оцiнювалася за загальноприйнятою класифiкацiею акне [1, 4, 6]:
- легка форма (комедональш i поверхнев] папульознi, з невеликою кшьюстю пустульоз-них акне-елементiв) - 0,25-1,5 балу за шкалою Allen, Smith;
- форма середнього ступеня тяжкосто (ряс-ш папулопустульознi висипання i комедони) -2-5,5 балу за шкалою Allen, Smith;
- тяжка форма (поряд з комедонами численш глибош папулопустули, вузлувато i вузлувато-кис-тозш елементи) - 6-8 бал1в за шкалою Allen, Smith.
У нашому дослщженш переважали пащ-енти з пом]рним ступенем акне (2-5,5 бал]в за шкалою Allen, Smith), як] становили 50 %. Тяж-га форми акне були виявлеш у 20 % пащентов чолов]чо! стато i частоше були представлен] у вшовш груш старше 20 роюв; висипання харак-теризувалися наявшстю поширених на обличч] i спин] глибоких запальних елементов, шду-ративних i конглобатних акне. У жшок важка форма акне була у 17,2 % в]д загального числа пащенток, однак у них ця форма акне частоше спостерпалася у вщ шсля 40 роюв.
Виходячи з поставлених у робот] завдань, при ктшко-лабораторному обстеженш бшьше уваги було придшено вивченню функщональ-ного стану печшки. Анал]з результатов досл> джень бюх]м]чних показниюв кров], що е важ-ливими додатковими критер]ями патолог]! печшки, вказував на р]зну спрямовашсть !х змш. У результат] дослщження було встановлено, що середш значення бюх]м]чних показниюв кров] коливалися в межах норми. Разом з тим, анал]з частоти зустр]чальносто по вщношенню до норми дозволив встановити, що р]вень загального бшрубшу, лужно! фосфатази, АлАТ, загального бшка, ß- i у-глобутшв, тимолова проба частоше були шдвищеш, що, безсумшвно, свщчить про дисфункщю печшки. Р]вень альбушшв був зни-жений (табл. 2).
Таблиця 2 - Частота зустр1чальносп змш бюх1м1ч-них показнишв кров1 у хворих на демодикоз
Показник Частота змш (%)
1 2
а б в а б в
Бшрубш 43,3 56,7 — 33,3 66,7 —
Лужна фосфатаза 50,0 50,0 — 33,3 66,7 —
АлАТ 47,9 52,1 — 31,3 68,7 —
Тимолова проба 16,5 53,1 30,4 10,2 89,8 —
Сулемова проба 96,4 — 3,6 83,3 — 16,7
Загальний бшок 59,8 40,2 — 53,2 46,8 —
Альбумши 46,9 11,3 41,8 22,4 27,2 50,4
Глобулши
а 46,9 38,1 15,0 33,3 53,3 13,4
ß 21,1 75,3 3,6 16,7 83,3 —
Y 46,9 53,1 — 13,4 86,6 —
Глюкоза 86,6 13,4 — 76,8 23,2 —
ПРИМ1ТКИ:
1 - хвор1 без прояв1в ураження печшки (п = 48);
2 - хвор1 з функцюнальними проявами ураження I печшки ХГ (п = 61),
Змша показника (% до норми): а - у межах норми; б - тдвищена; в - знижена.
Результати дослщження клгтинного iмунiте-ту дозволяють стверджувати, що при демодико-зi вiдбуваються змiни вмiсту в кровi лiмфоци-тiв i !х активностi, змiнюеться спiввiдношення Т- i 5^мфоципв. Ступiнь i частота порушень iмунiтету була вищою у хворих з функцюналь-ними проявами ураження печiнки. Особливо це стосуеться бшьш частого зниження числа лiм-фоципв, активностi Т-лiмфоцитiв, пригнiчення реакци гальмування лейкоципв (табл. 3).
Таблиця 3 - Показники клгтинного 1мунгтету хворих на демодикоз до лшування
Показники, Хвор1 на демодикоз Контроль
% 1 2
.Шмфоцити 32,35±2,49 29,85±2,35 29,20±11,13
Еозиноф1ли 5,14±1,30 4,70±0,92 2,02±0,03
Моноцити 11,57±3,17 7,30±0,79 6,21±0,64
сге+ 43,6±3,15 40,20±2,97 54,11±11,91
СБ20+ 21,31±2,37 19,35±2,05 32,29±2,70
СБ4+ 32,20±3,36 35,85±2,80 24,62±0,91
СБ8+ 24,07±1,06 23,95±0,79 26,11±1,01
ПРИМ1ТКИ: 1 - хвор1 без ХГ (п = 48);
2 - хвор1 з ХГ (п = 61).
Дослщження гуморального iмунiтету показали, що концентращя iмуноглобулiнiв (/£) основних трьох класiв (А, М, О) у хворих на демодикоз змшювалася по-рiзному. Це узго-джуеться i з частотою змшност рiвня ^ у по-рiвняннi з нормою. Концентрацiя ^А часпше була пiдвищена, а i ^О знаходилася в межах норми. Сумарний вмют зазначених ^ було нижче норми (Р > 0,05). Змшювалося вщсотко-ве сшввщношення рiвня при цьому сшввщ-ношення \gGHgA у хворих бшьш, шж у 2 рази було нижче норми. Виявлеш змши свiдчать про дисбаланс сироваткових ^, що е однiею з ознак iмунодепресil. Пiдвищення ^А може бути обу-мовлено не тшьки iнтенсивнiстю його синтезу плазматичними клгтинами, але в бiльшiй мiрi, мабуть, - за рахунок порушення швидкостi його метаболiзму в печшщ.
Вiдсутнiсть змiн iмунологiчного статусу, так само як i бiохiмiчних показниюв, при демодикозi не виключають патолопчного процесу в печiнцi.
У здорових рiвень пролактину (ПРЛ) у жь нок був вище, нiж у чоловшв, що узгоджуеть-ся з даними лгтератури. У хворих на демодикоз вмют ПРЛ в кровi коливався в широких межах (вщ 100 до 1400 мкг/л). Середнш рiвень гормону у чоловтв 1 групи був достовiрно вище (Р < 0,05), шж в груш з функцюнальними проявами ураження печшки. При цьому у чоловшв 1 групи вмiст ПРЛ часпше був пiдвищеним або
знаходився в межах норми, в той час як у хворих 2 групи рiвень ПРЛ був нижче прийнято! норми. У хворих без функцюнальних проявiв ураження печшки збереглися вiковi вщмшносп у вмют ПРЛ. У хворих старше 40 роюв рiвень гормону (311,43 ± 31,51 мкг/мл) достовiрно був вищим, шж у хворих вiком до 40 роюв (218,13 ± 23,31 мкг/л). У хворих 2 групи середнш вмют ПРЛ у вщ до 40 роюв (214,55 ± 26,41 мкг/л) i пiсля 40 роюв (198,75 ± 24,45 мкг /л) знаходився в межах норми. У жшок середнш рiвень ПРЛ достовiрно не вiдрiзнявся вiд норми, але у хворих з функцюнальними проявами ураження печшки мав тен-денщю до шдвищення.
В результап проведених дослiджень вста-новлено вщмшносп у вмiстi дослiджуваних гормошв у кровi i !х сшввщношень, що свiд-чить про змiну функцil гiпофiзарно-гонадноl системи та порушення характерних для здорово! людини гормональних взаемовiдносин, що мають рiзний переби у залежностi вiд статi i стану печiнки:
- у чоловшв вiдбуваеться пiдвищення кон-центрацil естрадюлу i прогестерону i зниження тестостерону на тт помiрного пiдвищення го-надотропних гормонiв;
- у жшок шдвищуеться вмiст тестостерону, прогестерону i вiдносно знижуеться естрадiол на тт вiдносно незначного пiдвищення ЛГ i зниження ФСГ.
При демодикозi змши сшввщношень гонадо-тропних i статевих стерощних гормонiв i зниження кореляцшних зв'язкiв мiж ними свщчать про порушення оптимальних взаемозв'язкiв, властивих здоровим людям, i змiнi регуляторних процесiв, якi при демодикозi розвиваються ра-нiше, нiж морфологiчнi. Встановлену рiзницю у вмiстi гормонiв гiпофiзарно-гонадноl системи та !х взаемозв'язкiв у хворих на демодикоз в залеж-носп вiд стану печiнки можна пояснити тим, що печшщ належить особлива роль у метаболiзмi та перетворенш статевих стерощних гормошв.
Даш кореляцшних взаемозв'язюв мiж гор-мональними та iмунологiчними показниками дозволяють констатувати, що рiзний ступiнь ко-реляцшних зв'язкiв залежить не тiльки вщ рiвня гормонiв та iмунологiчних показниюв, але й вiд виду статевих гормошв. Вщсутнють кореляцiй-них зв'язюв мiж естрадiолом i iмунологiчними показниками свщчить про те, що щ механiзми не е головними в регуляцй iмуногенезу. Висловлю-еться припущення, що статевi стеро!ди в залеж-ностi вiд дози можуть викликати як стимулюю-чий, так i зворотний ефект. Виявленi в процеа проведених дослiджень дисбаланс гормонально-iмунологiчних показникiв, порушення сприяння мiж ендокринною та iмунною системами вiдо-бражають iндивiдуальнi та статевi особливостi.
З цього випливае, що pi3Hi стушнь i характер змш гормонально^мунних вiдносин обумов-люють i рiзноманiтнiсть клiнiко-iмунологiчних проявiв при демодикоз^
Аналiз частоти зустрiчальностi змiн показав, що шсля лшування була тенденщя до вiдносноï нормалiзацiï показникiв кттинного та гуморального iмунiтету, бшьш виражена у хворих без функщональних проявiв ураження печiнки. Базальний рiвень гормонiв безпосередньо пiсля лiкування по^зному змiнювався в залежностi вiд стану печшки.
Безпосередньо шсля л^вання середнш р> вень ПРЛ у чоловтв i жiнок без функцюналь-них проявiв ураження печiнки пiдвищувався, а з функщональними проявами ураження печшки мало змшювався. Дослiдження вмiсту гонадо-тропних i статевих стероïдних гормошв у рiзнi термiни пiсля л^вання показало, що в цiлому порiвняльний аналiз частоти змiнюваностi вмю-ту гормошв по вщношенню до норми дозволив встановити, що у хворих без функщональних проявiв ураження печшки рiвень дослщжу-ваних гормонiв частше нормалiзувався пiсля лiкування. У хворих з функщональними проявами ураження печшки лише була вщзначена переважна нормалiзацiя.
Наведенi данi свiдчать про те, що шсля л^-вання демодикозу вщбуваються змiни у вмют i спiввiдношеннях дослiджуваних гормонiв. Особливо заслуговуе на увагу зниження рiвня ряду гормонiв (естрадiолу i ПРЛ) при негативному терапевтичному ефекп, у той час як при позитивному клшчному ефектi рiвень цих гормонiв, як правило, шдвищувався.
На даному етапi дослiджень важко вирши-ти питания про те, що змши у вмiстi гормошв е наслщком негативного терапевтичного ефекту або його причиною. Але з упевнешстю можна вiдзначити, що зниження рiвня зазначених гор-монiв у кровi нижче норми пiсля специфiчного лiкування демодикозу е несприятливою про-гностичною ознакою [9]. Виявленi змши вмю-ту i спiввiдношення дослщжуваних гормонiв у кровi хворих на демодикоз i ïx взаемозв'язкiв пiсля лiкування, а також особливостi цих змш у залежност вiд стану печшки свщчать про те, що
Л1ТЕРАТУРА
1. Адаскевич В. П. Диагностические индексы в дерматологии / В. П. Адаскевич. - М: Мед-книга. - 2004. - 165 с.
2. Акмаев И. Г. Современные представления о взаимодействиях регулирующих систем: нервной, эндокринной и иммунной / И. Г. Акмаев // Успехи физиол. наук. - 1996. -Т. 27, № 1. - С. 3-20.
спричинеш демодикозом змши гормонального гомеостазу тим менше шддаються зворотному розвитку, чим бшьше порушена функщя печшки Це обумовлюе велику роль гормональних порушень у розвитку i перебпу демодикозу та органно! патологи при ньому, тим бшьш вираже-них, чим бшьш тривалий перебп вщбуваеться.
Вщсутшсть нормалiзацil вмюту i сшввщно-шення гормонiв пiсля лiкування вщбилося i на гормонально-iмунологiчних взаеминах. Якщо до лiкування число достовiрних зв'язюв мiж гормональними та iмунологiчними показни-ками у хворих 1 i 2 груп мало вiдрiзнялося, то шсля л^вання !х число в 1 груш було в 2 рази бшьше, шж у другш. Як до лшування, так i тс-ля мiж гормональними та iмунологiчними по-казниками превалювали позитивш зв'язки, якi вказують на деяку спшьшсть цих систем, спря-мованих на збереження захисних реакцiй орга-нiзму та гомеостазу.
Отриманi даш дозволяють констатувати, що рiзний стушнь кореляцiйних зв'язкiв залежав не тшьки вiд рiвня i виду гормошв та iмуно-логiчних показникiв, але i вiдображав статеву залежнiсть. Результати проведеного аналiзу характеру та особливостей кореляцшних зв'язкiв мiж гiпофiзарними гормонами, гормонами пе-риферичних ендокринних залоз i показниками клiтинного та гуморального iмунiтету в дина-мщ показали, що повного вiдновлення мiжсис-темних кореляцiйних зв'язкiв пiсля лшування демодикозу не вiдбуваеться.
Ступiнь i темпи зворотного розвитку поруше-них мiжгормональних та iмуно-гормональних вiдносин у хворих на демодикоз шсля терапп знаходилися в зворотнш залежностi вщ тяжко-стi змiн стану печшки i тривалостi швази.
Виявлеш законом1рност1 змш { характер дина-мши гормональних та гормонально-1мунолопчних зв'язюв не е специф1чними, але розширюють зна-ння про патогенез демодикозу 1 розвиток р1зно-маштно! органно! патологи при цьому, а також створюють певш передумови для спрямовано! корекци компенсаторно-пристосувальних можли-востей оргашзму хазя!на 1 вщкривають перспек-тиви для вдосконалення патогенетично! терапи демодикозу 1 його наслщюв.
3. Бодня К. I. Радюлопчне дослiдження кон-центраци гормонiв у кровi хворих на хрошч-ний опiсторхоз / К. I. Бодня // Укра!нський радюлопчний журнал. - 1998. - Т. 6, № 1. -С. 45-47.
4. Бутов Ю. С. Клинические особенности и вопросы классификации демодикоза кожи / Ю. С. Бутов, О. Е. Акилов // Рос. журнал
1-4 2013
кожных и венерических болезней. — 2003. — № 2. — С. 53-58.
5. Бутов Ю. С. Факторы успешной колонизации
клещами Demodex spp. кожи человека / Ю. С. Бутов, О. Е. Акилов // Вестн. последиплом. мед. образования. — 2002. — № 1. — С. 87.
6. Бутов Ю. С. Обоснование нового подхода к классификации демодикоза кожи / Ю. С. Бутов, О. Е. Акилов // Вестн. последиплом. мед. образования. — 2002. — № 1. — С. 87-88.
7. Корнева Е. А. Гормоны и иммунная система / Е. А. Корнева, Э. К. Шхинек // АН СССР, Ин-т физиологии им. И. П. Павлова. - Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1988. - 250 с.
8. Леутская З. К. Некоторые аспекты иммунитета при гельминтозах: (Роль витаминов и гормонов в иммунол. процессе) / З. К. Леутская. - М.: Наука, 1990. - 205 с.
9. Радченко О. М. Стан ендокринно! системи при
р]зних типах загальних неспециф]чних адапта-щйних реакцш // О. М. Радченко // Буковинськ. мед. вюник. - 2003. - Т. 7, № 3. - С. 65-69.
10. Cunliffe W. J. Clinical efficacy and safety comparison of adapalene gel and tretinoin gel in the treatment of acne vulgaris: Europe and US multicenter trials / W. J. Cunliffe, R. Caputo et al. // J. Am. Acad. Dermatol. — 1997. — Vol. 36. — P. 126-134.
11. Krammer P. H. Apoptose in Immunsystem: Mord oder Selbstmord / P. H. Krammer // Gelben Heftc. —1996. — Bd. 36, No 1. — S. 1-7.
12. Pearl A. The impact of acne: a study of adolescents attitudes? Perception and knowledge / A. Pearl, B. Arrol, J. Lello et al. // N. Z. Med. J. - 1998. — Vol. 1111. — P. 269-271.
13. Rademarker M. Acne in schoolchildren: no longer a concern for dermatologist / M. Rademarker, J. J. Garioch, N. B. Simpson // Br. Med. J. - 1989. - Vol. 298. — P. 1217-1219.
КЛИНИКО-ГОРМОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ДЕМОДИКОЗА КАК ОСНОВА ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ Ревенко Ж. А.
Буковинский государственный медицинский университет, ЧерновцыI
Проведено изучение клинико-гормональных особенностей течения демодикоза. Данные корреляционных взаимосвязей между гормональными и иммунологическими показателями позволяют констатировать, что разная степень корреляционных связей зависит не только от уровня гормонов и иммунологических показателей, но и от вида половых гормонов. Выявленные в процессе проведенных исследований дисбаланс гормонально-иммунологических показателей, нарушение соотношения между эндокринной и иммунной системами отражают индивидуальные и половые особенности. Из этого следует, что различные степень и характер изменений гормонально-иммунных отношений обусловливают и разнообразие клинико-иммунологических проявлений при демодикозе.
Ключевые слова: демодикоз, гормональные и иммунологические показатели, компенсаторные возможности организма человека.
CLINICAL AND HORMONAL FEATURES OF DEMODICOSIS AS A BASIS FOR DIAGNOSIS AND TREATMENT Revenko Zh. A.
Bukovina State Medical University, Chernovtsy
Studying the clinical and hormonal features of the de-modicosis course has been carried out. The data of correlations between the hormonal and immunological parameters allow ascertaining that the different degree of the correlations depends not only on the level of hormones and immunological parameters, but also on the kind of sex hormones. The imbalance of hormone-immu-nological parameters, the violation of the ratio between the endocrine and immune systems having been identified during the studies reflect the individual and sexual features. It implies that the different degree and nature of the changes of hormone-immune relations cause a variety of clinical and immunological manifestations under demodicosis .
Keywords: demodicosis, hormonal and immunological parameters, compensatory abilities of the human organism.
Ревенко Жанетта Анатолиевна - ассистент кафедры социальной медицины и ОЗО Буковинского
государственного медицинского университета
