CC BY
9
Summary
EFFECT OF DECOMPENSATED DIABETES MELLITUS II TYPE ON ULTRASTRUCTURE OF PERIPHERAL BLOOD PLATELETS IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE Butchko O.Yu.
Key words: decompensated diabetes mellitus II type, ultrastructure, peripheral blood, blood platelets, instable angina (pectoris).
The paper focuses on the study of ultrastructural changes in thrombocytes under decompensated diabetes mellitus II type lasting more than 10 years in combination with instable angina pectoris. Thre cells were studied under the electronic microscope (magnification 3- 5000 times). It has been shown that unlike the control group, the main test group demonstrates the morphological changes in thrombocytes manifested by the destruction of the external cytoplasmic membrane, exhausting of cytoplasm and its vacuolization and de-granulation, increased production of thrombocyte aggregates. These degenerative and hypercoagulation changes may be regarded as the results of toxic effect due to hyperglycemia and other metabolic disturbances typical for diabetes mellitus.
УДК [616.248:575.113]-053.5-071 Вовк Ю.О.
КЛ1Н1К0-ГЕНЕТИЧН1 АСПЕКТИ БР0НХ1АЛЬН01 АСТМИ У ДНЕЙ: СТРУКТУРА СХИЛЬНОСТ! ТА ПЕРВИННИЙ ПРОГНОЗ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Метою даног роботи було вивчення клтшо-анамнестичних особливостей розвитку бронх{алъног астми у д{тей з обтяженою спадковжтю. Резулътати досл{дження показали, що захворюва-тстъ на БА у родич1в 1-го та 2-го ступеню спор{дненост{ буе в 7,4 рази вищим, тж в популя-цшному контрол{. Видшено 3 групи д{тей в залежност{ вг'д форми схильност1 до БА. Проведене обстеження показало, що атотчний статус матер{ е силътшим предиктором реал{заци брон-хгаяъног астми, тж атотчний статус батька. Доведено, що ступть тяжкост{ астми не мае кореляцшного зв'язку гз р{внем загалъного гмуноглобулту Е.
Ключов1 слова: атопт, астма, генетика, мультифакторнп захворювання, генеалопчний метод, генеалопчний ¡ндекс, фора схильностк
На сучасному еташ розвитку науки доведено, що стан здоров'я населения залежить вщ взаемоди двох фактор1в - генетичного та впливу навколишнього середовища. Але, на жаль, ми \ до цього часу акцентуемо свою увагу ттьки на вже ¡снуючому фактор! попршення здоров'я, ¡, чомусь, вважаемо, що це наслщок неправильного стилю життя, харчування , попршення екологи \ зовам не враховуемо ¡ншу скпадову - спадкову [1, 12].
Кожна людина ужкальна, складна та багато-гранна. Ми стали такими завдяки взаемоди середовища та ужкального неповторного набору гежв, яю успадковаж вщ батьюв. Адже при всш своТй ¡ндивщуальносп кожен ¡з нас несе в соб1 генетично детермшоваж ознаки, як1 передаются ¡з поколшня в поколшня, \ проявляються в форм1 конкретного фенотипу [1, 6]. Деяю ознаки можуть проявлятись через поколшня в поколшня, щоб з'явитись знову у нащадюв, ¡ще раз нагадуючи про те, що незважаючи на вщсутнють у нас певно'Г ознаки, ми можемо бути и ноаем, передавати и дп"ям, т1 в свою чергу внукам, а по™ \ правнукам.
Останжм часом ми часто чуемо про генетичну схильнють до багатьох захворювань. На сьогоджшнш день доведена спадкова природа ряду нозолопй, \ |'х список збтьшуеться щоден-
но завдяки новим вщкриттям в генетиц! людини. На думку бтьшосп дослщниюв, алерпчж захворювання слщ вщносити до адитивно-пол1генного типу успадкування, при якому сумарний вплив генетики та фактор1в навколишнього середовища досягае або ж перевищуе порогов! значения [5, 17]. При високому ступеж генетичноТ схильносп даний пор1г досягаеться навпъ в зви-чайних для бтьшосп людей умовах. 3 ¡ншого боку, тривалий та виражений вплив агресивних фактор1в навколишнього середовища може реал1зувати навпъ мш1мально виражеж генетичж дефекти [3]. Такий пщхщ передбачуе наявнють в популяцп значноТ ктькосп феноти-пово здорових оаб, яю генетично несуть пщпороговий р1вень дефекте, яю в майбутньому шд впливом зовжшжх фактор1в можуть реал1зуватися в захворювання.
Усп1хи в молекулярнш генетик дозволили ви-користовувати методи ДНК-д1агностики для ви-явлення на конкретних хромосомах «гежв-кандидат1в», як1 вщповщальж за розвиток атопм. На сьогоджшнш день вщомо, що схильнють до атошчноТ БА пов'язана, як мш1мум, з трьома ос-новними трупами гежв, як1 кодують незалежно один вщ одного продукцш загального 1дЕ, утво-рення специф1чних 1д Е антитт та пперреактивнють бронх1ального дерева (хромо-
* Робота виконана в рамках НДР: «Визначення poni пол/морф/зму То11-подЮних рецептор/в у механ/змах розвитку iмуноопосередкованих захворювань УкраУни» номер держреестраци (№ 0109U001629).
соми 5, 6, 11, та 14) [7, 9, 12]. Комбшаци гене-тичних дефекте пщвищують ризик реал1заци за-хворювання при мш1мальному впливов1 зовшшых фактор1в у дп"ей з р1зними типами конституци [2, 17]. Кр1м того, дослщжуеться роль природженого ¡муытету в розвитку алергопатолош [3, 4, 10 ]. Значну увагу науковц1 придтяють вивченню пол1морф1зму То11-под1бного рецептора 4 як основноТ причини розвитку броншальноТ астми [13, 14, 15]. Однак, враховуючи вартысть проведения молекулярно-генетичних дослщжень, ¡нертнють населения, часто незнания питань пов'язаних ¡з спадковютю, вважаемо за необхщне застосову-вати генеалопчний метод в обов'язковому порядку для вах амей навпъ ¡ще на етап1 плану-вання дитини для ранньоТ та оптимально'!' робо-ти по профтактиц1 та збереженню здоров'я нащадмв
3 лп"ературних джерел вщомо, що генеалопчний метод вперше був застосований наприкшц1 XIX столптя Ф. Гальтоном. Суть його полягав у виявлены родинних зв'язюв та в прослщкуваны наявносп нормально'!' чи патолопчноТ ознаки серед близьких та дальшх родич1в в данш ам'Т. Якщо певний шкщливий фактор впливав на жшку пщ час дектькох ваптностей, то можливе народження дп"ей ¡з под1бними захворюваннями. Детальний анал1з допомагае вщр1знити спадкову патолопю вщ по-рушень другоГ, не спадковоТ природи, але под1бноъ до не! по зовшшым проявам. Генеалопчний анал1з дае можливють виявити тип успадкування (домшантний, рецесивний, ау-тосомний або ж щеплений ¡з статтю) ознаки, а також його моногеннють чи пол1геннють, виявити особливосп в стил1 життя, традиц1ях, яю можуть бути причинами прояв1в захворювання в даному роду [1, 5]. Необхщно зауважити, що генеалопчний метод тим ¡нформатившший - чим бтьше ми маемо достов1рних вщомостей про стан здоров'я родич1в хворого. При збиранш ге-нетичних вщомостей та Тхньому анал1з1 необхщно враховувати той факт, що ознака, яка вивчаеться, може проявлятись по-р1зному, ¡нод1 може бути слабко вираженою (так зваш м1кроознаки) [12, 14]. На пщстав1 отриманих вщомостей прогнозують ймов1рнють прояву окремоТ ознаки в родовод1, що мае першочерго-ву значимють для попередження захворювання та можливосп ранньоТ реабт1таци [8, 16].
Згщно даних, наведених професором БторуськоГ медичноТ академП' пюлядипломноГ осв1ти Василевським 1.В., в рамках вегетативного статусу дитини юнуе 3 форми схильносп до бронх1альноТ астми у дп"ей (ФС). Кожна ФС до астми мае своТ особливосп, ктычы, онтогенетичш та функцюнальы характеристики: вар1ант переб1гу БА з переважанням атопи; вар1ант переб1гу БА з вираженою пперреактивнютю бронх1в; вар1ант БА з благоприемним переб1гом [11].
Не зважаючи на високу достов1рнють, генеалопчний метод не набув поширеносп в практичнш медицин!, осктьки ¡снуе цтий ряд труднощ1в, як1 пов'язаш, перш за все, з необхщнютю дослщження довол1 великого об'ему матер1алу, який вм1щував би спостере-ження переб1гу бронх1альноТ астми в конкретному роду; у визначенш, чи дшсно дана нозолопя передаеться по спадковосп, тобто пов'язана з геномом, чи вона пов'язана з особливостями амейних традицш в харчуваны, стил1 життя та впливу навколишнього середовища. Або ж, частота прояв1в захворювання не мае вщмшностей ¡з середньостатистичними даними по ¡ншим родах та територ1ях. Також можуть бути захворювання, як1 зовшшньо мають однаков1 прояви ¡з бронх1альною астмою, але зовам не пов'язаш ¡з спадковютю.
На сьогодшшнш день профтактика захворю-вань е актуальним напрямком клш1чноТ медици-ни. Тому, ми поставили мету: вивчити клшко-анамнестичш особливосп розвитку бронх1альноТ астми у дп"ей, визначити обтяженють амейного анамнезу за атошчними захворюваннями та БА, розробити структурну модель схильносп та метод первинного прогнозу бронх1альноТ астми у дп"ей з обтяженою спадковютю по бронх1альнш астм1 та фактор1в, яю можуть спровокувати реал1зац1ю генетично закладених фактор1в до розвитку основного захворювання, визначити ризик розвитку БА у дп"ей залежно вщ стану здоров'я батьш, прослщкувати зв'язок м1ж преморбщним фоном та розвитком вщповщноТ форми спадковосп (ФС) до бронх1альноТ астми, оцшити кореляц1йний зв'язок м1ж концентрац1ею загального 1дЕ та тяжюстю переб1гу захворювання
В ход1 нашоТ роботи ми застосували таю мето-ди дослщження: кп1н1ко-генеалопчний анал1з, ¡мунолопчний, статистичний, генетико-дисперайний, генетико-кластерний анал1з, об-тяжен1сть по атоп1чних захворюваннях оцшюва-ли по генеалопчному ¡ндексу.
Основну групу скпали 65 дп"ей хворих бронх1альною астмою, контрольну - 32 клш1чно здорових оаб вком 6-10 роюв.
Дослщження було роздтене на 3 послщовних етапи:
1. клшко-анамнестичний (92 ознаки): кл1н1ч-ний, анамнестичний (анкета пробанда, родич1в першого та другого ступеню спорщненосп), ан-тропометричний;
2. функц1онально-д1агностичний (3 ознаки): пн кова об'емна швидюсть видиху протягом дня, об'ем видиху за даними стрографи, р1вень загального ¡муноглобулшу Е;
3. психолопчний етап обстеження д1тей хворих на БА - адаптований опитувальник Кеттелла, який включав 16 обов'язкових запитань
Результати дослпджснь та 1х обговорення Для складання родоводу ми провели короткий запис про кожного члена ам'Т ¡з детал1зац1ею йо-го вщношення до пробанда - особи, родовщ яко'Г необхщно було скласти. Побудова родоводу ба-зувалася на наявносп чи вщсутносп шшчних
прояв1в бронх1альноТ астми та проводилась в два етапи: збирання вщомостей про ам'ю та ге-неалопчного анамнезу. Пот1м будували граф1чне зображення родоводу згщно загальнопринятих стандартних символ1в. Структура амейного вщ-бору зображена на схем1 1.1.
Схема 1.
СТРУКТУРА С1МЕЙНОГО В1ДБОРУ
Загалом виборц1 шдлягло 71 ам'я ( 458 оаб ), пробандами яких були д1ти хвор1 на бронх1альну астму (п=65) та клж1чно здоров1 д1ти (п=32). Та-кож враховувались родич1 1-го (п=162) та М-го (п=218).
Пров1вши детальний анал1з результате анке-тування, ми виявили, що БА зустр1чалась в 70% батьш, д1ти яких хвор1 на БА Виявлено, що по лжи матер1 алергопатолопя виявлялась часпше,
н1ж по л1нм батька ( вщповщно 30,5% та 17%), по лжи обох батьюв - в 19,5%. Використовуючи клжко-генеалопчний анал1з, ми виявили, що ри-зик реал1заци БА становить 30%, якщо БА хвор1е батько, 40-60% - якщо хвора ттьки мати , 60-80% - якщо обое батьш, коли ж БА прослщкову-еться в двох покол1ннях, то ризик розвитку астми становит 80-90% (табл.1).
Таблиця №1
Ризик розвитку БА у д'тей залежно в/б стану здоров'я батъш.
1 вар1ант 2 вар1ант 3 вар1ант 4 вар1ант 5 вар1ант
Батьки та родич1 1 сту-пеню спорщненост1 БА не хвор1ють БА хворий батько БА хвора мати БА у обох батьюв БА просл1дко-вуеться в 1-му та 2-му поколшнях
Ризик розвитку БА у д1-тей 5% Ризик розвитку БА у д1тей 30% Ризик розвитку БА у д1тей 40-60% Ризик розвитку БА у д1тей 60-80% Ризик розвитку БА у д1тей 80-90%
На наступному етап1 проводився генеалопчний анал1з з метою встановлення генетичних законом1рностей успадкування захворювання. Спочатку ми визначали, чи мае ознака спадко-вий характер. Якщо вона зустр1чалась в
родовод! дектька раз, то це пщтверджувало ио-го генетичну природу. Загальну обтяженють анамнезу за атоп1чними захворюваннями ми визначали за пщрахунком генеалопчного ¡ндексу (Г1) згщно формули Л.Н. МачулжоТ [8].
Г1 =
Загалъна кыъюстъ атотчних захворювань на вЫх вЮомих роОичк;
Загалъна кыъюстъ роОичк; пробанда 1ндекс бтьше 0,4 засвщчував про обтяжен1сть стежених д1тей анамнезу по атотчних захворюваннях.
При анал1з1 обтяженосп амейного анамнезу атоп1чними захворюваннями у д1тей основноТ групи пор1вняння встановлено, що Г1 з атопи > 0,4 рееструвався в 49,9% ; менше 0,4, але бтьше ыж 0,1 - в 50,1% дп"ей, на вщмжу вщ д1тей контрольно'!' групи, де Г1 з атопи у вах об-
становив < 0,1. Реал1зац1ю бронх1ально'|' астми в основнш груп1 контроля ¡з вщносно низьким генеалопчним ¡ндексом (Г1 < 0,4) можна пояснити агресивним впливом фактор1в навколишнього середовища, при якому можуть реал1зуватися нав1ть мж1мально виражен1 генетичн1 дефекти.
Згщно анамнестичних даних, з1браних мето-
дом анкетування, ми виявили, що у 25,5% дп"ей з броншальною астмою в анамнез! спостер1гався ексудативно-катаральний д1атез в ранньому вщ1, у 23,43% захворювання починалось ¡з обструк-тивних бронхтв на першому роц1 життя, а у 6,5% - ¡з шюрних прояв1в. До 2-х рош БА було д1агностовано у 13,5% дп"ей, вщ 2 до 3 роюв 19,4%, шсля 4 рош - у 63,1%. Як вщомо, важ-ливу роль в розвитку алергопатологи у дп"ей вщ1грае переб1г ваптносп та вигодовування на першому роц1 життя. Ми прослщкували анамнез життя дп"ей основноТ та контрольно'!' груп, \ виявили , що 57,3% дп"ей з бронх1альной астмою були переведен! на штучне вигодовування у вщ1 до 6-ти мюяц1в, на вщмшу вщ контрольно'!' групи, в якш матер1 зберегли лактацш до 1-р1чного в1ку. Кр1м того, детально вивчивши анамнез, ми виявили, що у 38% жшок ваптнють проткала ¡з значними ускладненнями (гестози - 13,2%, за-гроза переривання ваптносп - 23%, фетопла-центарна недостатнють - 2,3%, анем1я ваптних 4,8%. Також враховувався переб1г попередшх ваптностей у матер1в, наявнють в анамнез!
аборт1в, наявнють шкщливих звичок пщ час ваптносп та професшних шкщливостей.
Кр1м того, ми видтили 3 форми схильносп до БА (табл.2). Враховувались переб1г ваптносп, пнеколопчний анамнез матера характер харчу-вання матер1 пщ час ваптносп та лактаци, тяжкють преб1гу БА, частота ГРВ1 на 1 та на 2-3 роц1 життя, особливосп психолопчного статусу дп"ей хворих на БА опитувальником Кетелла. Для 1-Т ФС (16д1тей) характерна машфестац1я БА у вщ1 до 3-х рош з переважанням легко'!' та середньотяжкоТ форми захворювання, значна частка перинатальних фактор1в, як1 сприяють сенсибт1заци, в емоцюнальнш сфер1 переважав високий р1вень замкнутосп та напруженосп; для 2-Т ФС (22 дп"ей) характерний бтьш тяжкий преб1г БА, машфестац1я захворювання в вщ1 5 рош, значний внесок несприятливих онтогене-тичних фактор1в, виражена боязливють; для 3-Т ФС (27д1тей) - легкий переб1г астми, мш1мальна ктькють несприятливих онтогенетичних фактор1в, в емоцшнш сфер1 переважала комушкабельнють та схильнють до ризику.
Таблиця 2
юри ризику бронх1альноГ астми по р'мних формах схильност/'
ОЗНАКА Форма схильност! Достов1рнють вщмшностей
1 2 3 1-2 1-3 2-3
Ктькють д1тей хворих на БА 116 22 27 0,001
Доля тяжкоТ БА, % 3,9 17 0
Середня частота токсикозу ваптност1 на 1 дитину 1-Т половини 0,35 0,6 0,32 0,05
Бсього прерюда 0,02 0,12 0 0,05 0,05
Середня частота ГРВ1 на 1 дитину На 1-му роц1 життя 2,7 1,75 1,44 0,025
На 2-3 роц1 життя 4,5 2,88 4,34 0.005 0,025
Середня ктькють аборт1в у матер1 до ваптност1 даною дитиною 0,6 0,32 0,23 0,005 0,005
К1льк1сть молока, яке вживала мати пщ час лактаци 0,67 0,55 0,5 0,05
Середня тривалють природного вигодовування, мю 3,4 4,1 5.6
Особливост1 психолог1чного статусу д1тей хворих БА (за опитувальником Кетелла) замкнутють напруженють боязливють комушкабельнють схиль нють до ризику
*Прим1тка: достов1рнють вЮм1нностей наведена по Т-крит* Висновки
1. При анал1з1 обтяженосп амейного анамнезу атошчними захворюваннями у дп"ей груп пор1в-няння отримано достов1рш результати Г1 з ато-пи. Простота методики створюе пщгрунття для впровадження и в практичну медицину з метою оргашзаци профтактичних заход1в щодо бронхн ально'Г астми.
2. Згщно клшко-генеалопчний методу в1рогщ-нють виникнення бронх1альноТ астми у дитини мае прямий кореляцшний зв'язок ¡з наявнютю в родовод1 хворих на бронх1альну астму. Прове-дене обстеження таких дп"ей показало, що ато-шчний статус матер1 е сильшшим предиктором реал1заци бронх1альноТ астми, шж атотчний статус батька, тобто спадков1 маркери схильносп до БА реал1зуються переважно по материнськш лжи.
3. Захворюванють на БА у родич1в 1-го та 2-го ступеню спорщненосп був в 7,4 рази вище, шж в популяцшному контроль
4. Доведено, що стушнь тяжкосп астми не мае кореляцшного зв'язку ¡з р1внем загального ¡муно-глобулшу Е.
5. Видтено групи дп"ей в залежносп вщ форми схильносп до бронх1альноТ астми:
- 1-а ФС: машфестац1я БА припадала на вкдо 3-х рош, переважали легка та середньотяжка форми захворювання, значна частка перинатальних фактор1в, як1 сприяють сенсибт1заци, в емоцюнальнш сфер1 переважав високий р1вень замкнутосп та напруженосп;
- 2-а ФС: бтьш тяжкий преб1г БА, машфеста-ц1я захворювання в вщ1 5 рош, значний внесок несприятливих онтогенетичних фактор1в, вира-жена боязливють;
- 3-я ФС: легкий переб1г астми, мш1мальна кн лькють несприятливих онтогенетичних фактор1в, в емоцшнш сфер1 переважала комушкабельнють та схильн1сть до ризику.
Таким чином, враховуючи мультифакторний характер БА, з метою виявлення маркер1в алер-пчного запалення у д1тей ¡з групи високого ризи-
ю.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
ку по розвитку атопи, доцтьно застосовувати комплексний пщхщ в обстеженш, тобто поедну-вати епщемюлопчы, клшко-функцюнальш та ге-нетичш методи обстеження. Також, кр1м прогно-стично! оцшки атошчного анамнезу, визначення р1вня загального та специф1чного IgE, проведения шюрних алергопроб з причинно значими-ми аллергенами, можливо, доцтьно було б включати в комплексне обстеження дп"ей ¡з групп високого ризику по розвитку БА визначення основних генетичних маркер1в алерпчного запа-лення. Комплексне вивчення маркер1в атопП' у дп"ей ¡з групи ризику може вдосконалити методи первинноТ та вторинноТ профтактики атошчних захворювань, в тому числ1 i БА.
Лпсратура
1. Бабцева А.Ф. Медицинская генетика / А.Ф. Бабцева, Н.В. Климова, О.С. Юткина. - М. : 2002. - 76 с.
2. Борисова A.M. Клеточные механизмы иммунного ответа на Т-независимые антигены / A.M. Борисова // Успехи современной биологии. - 2002. - №122(6). - С.608-619.
3. Ковальчук Л.Б. Подходы к оценке рецепторов врожденного иммунитета / Л.Б. Ковальчук, М.Б. Хорева, А.С. Баридова [и др.] // Российский иммунологический журнал. - 2008. - Т. 2 (11), № 2-З.-С. 151.
4. Кокряков Б.Н. Очерки о врождённом иммунитете / Кокряков Б.Н. -СПб.: Наука, 2006. - 261с.
5. Кобякова О. С. Анализ взаимосвязи некоторых маркеров хронического воспаления в семьях больных бронхиальной астмой / О.С. Кобякова, Л.М. Огородова, Ф.И. Петровский [и др.] // Бюлл. эксп. биол. мед. -2000. - Т. 129. - прил. 1. - С. 93-94.
Реферат
КЛИНИКО-ГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ: СТРУКТУРА ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТИ И ПЕРВИЧНЫЙ ПРОГНОЗ Вовк Ю.А.
Ключевые слова: атолия, астма, генетика, генеалогический метод, генеалогический индекс, форма предрасположенности.
Целью нашей работы было изучение кпинико-анамнестических особенностей развития бронхиальной астмы у детей с отягощенной наследственностью. Результаты исследования показали, что заболеваемость на БА в 1-м и 2-м поколении была в 7,4 раза выше нежели в популяционном контроле. Выделено 3 группы детей в зависимости от формы предрасположенности к БА. Обследование таких детей показало, что атопический статус метери является более сильным предиктором реализации БА, нежели атопический статус отца, реализируются преимущественно по материнской линии. Доказано, что степень тяжести астмы не имеет корреляционной связи с уровнем общего иммуноглобулина Е.
Summary
CLINIC AND GENETIC ASPECTS OF BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN: STRUCTURE OF PREDISPOSITION TO IT AND PRIMARY PROGNOSIS Vovk Yu.O.
Key words: atopy, asthma, genealogical method, genetics, genealogical index, predisposition.
The aim of this work is to investigate clinical characteristics of the bronchial asthma (BA) development in children with burdened heredity. The results we have obtained show the BA morbidity in the first and second generation is in 7.4 times higher than in control group. Depending on the form of predisposition to BA there have been found out three grouped of children. The examination of the children has shown the atopic mother's status is more strong provocative factor, than the father's atopic status in BA realization. It also has been proved the severity of asthma has no correlation with the level of general Ig E.
Ласиця O.I. Бронх1альна астма у дп"ей: проблеми i перспективи д1агностики та лкування / О. I. Ласиця // Нова медицина. -2003. -№1(6).-С. 45-49.
Локшина Э.Э. Роль генетических маркеров в ранней диагностике атопических заболеваний / Э.Э Локшина, О.Б. Зайцева // Педиатрия. - 2006. - №3. - С. 87-89.
Мачулина Л.Н. Комплексная оценка здоровья ребенка [Методические рекомендации] / Мачулина Л.Н. - Минск.: - Наука, 1999. -С. 52.
Научно-практическая программа «Бронхиальная астма у детей: диагностика, лечение и профилактика».— М., 2004.— С. 6. Семёнов Б.Ф. Концепция создания быстрой иммунологической защиты от патогенов / Б.Ф. Семёнов, Б.Б. Зверев // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2007. - №4. -С. 93-100.
Василевский И.Б. Структура предрасположенности и способ первичного прогноза бронхиальной астмы у детей / И.Б. Василевский, А.П. Рубан, Б.Н. Ростовцев [и др.] // Аллергология и иммунология. - 2007. - т. 8. - № 1.-С. 102. Фрейдин М.Б. Генетика атопии современное состояние / М.Б. Фрейдин М, Е.Ю. Брагина, Л.М. Огородова [и др.] // Вестник БО-ГиС.-2006.-т. 10. - № 3.-С. 492-493.
Lemaire Б. The dorsoventral regulatory gene cas-sette spatzle/toll/cactus controls the potent antifungal response in Droso-phila adults / B. Lemaire, E. Nicolas, L. Michaut [et al.] // Cell. -1996.-V. 86. - P. 973-983.
Lewis D.B. Developmental immunology and role of host defenses in fetal and neonatal susceptibility to infection. In: Infectious diseases of the fetus and newborn infants / D.B. Lewis, C.B. Wilson. - Philadelphia: - 2001.-238 p.
J. Heirich. Pets and vermin are associated with high endotoxin levels in house dust / J. Heirich, U. Gehring, J. Douwes [et al.] // Clin. Exp. Allergy.- 2001,- V. 31,- P. 1839-1845.
Prevention of Allergy and Asthma. Interim Report. // ACI International.— Geneva,2000,—P. 288-302.
Zinkernagel R.M. Maternal antibodies, childhood infections, and autoimmune diseases // N. Engl. J. Med. - 2001. - V. 345. - P. 1331-1335.
