CC BY
19
^^/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.61-002-053.3/.5+575.191
КРЮЧКО Т.О., ОСТАПЕНКО В.П., КУШНЕРЕВА ТВ. ВДНЗУ «Укра'/нська медична стоматолопчна академм», м. Полтава
KAiHiKO-rEHETMHHi АСПЕКТИ ХРОЫЧНОГО ПвЛОНЕФРИТУ В ДiTEЙ: СТРУКТУРА СХИЛЬНОСТ ТА ПЕРВИННИЙ ПРОГНОЗ
Резюме. У даний час вивчення механiзмiв розтзнавання чужорiдних агентiв, що реал1зуеться за допо-могою Toll-nодiбнихрецепmорiв природженоI iмунноi системи, стало одним и головних завдань клжч-но1 iмунологii. Метою нашого до^дження був аналiз асощацш мiж полiморфiзмом гена Toll-подiбного рецептора 4 (Asp299Gly) i основними збудниками тфекцш сечово'1' системи. Отримат результати тд-тверджують важливуроль Toll-подiбнихрецепmорiвуреалЬзащ вродженого iмунноi вiдповiдi й дозволя-ютьрозглядати полiморфiзм гена Toll-подiбногорецептора 4як додатковий прогностичний показник у генетичних до^дженнях.
Ключовi слова: вроджений iмунimеm, полiморфiзм, Toll-подiбнi рецептори, бакmерiальнi тфекци, вну-тршньоклтинт збудники.
Питання вивчення факторiв ризику, особли-востей клшжи та ранньо! дiагностики шфекцш-но-запальних захворювань сечово! системи в дггей для педiатрiв мають особливе значення у зв'язку з !х високою поширешстю i не завжди сприятливим прогнозом. За останш роки ввдзначаеться зрос-тання питомо! ваги шфекцш сечово! системи в загальнш структурi захворюваност в дiтей з 18 на 1000 до 36—100 на 1000 дитячого населення [1, 3, 7]. У переважно! бГльшосл дггей запалення при-зводить до необоротних пошкоджень паренхГми нирок 1з замщенням ушкоджених дГлянок спо-лучною тканиною, що надалГ призводить до роз-витку хрошчно! нирково! недостатносп й артерь ально! гшертензГ! [2, 5—7]. Хоча багато факторГв, що призводять до розвитку телонефриту (ПН), загальноввдомГ (обструкцГя, дисметаболГчт пору-шення, спадковють тощо), тим не менше, у 41 % дгтей склерозування розвиваеться за вщсутносл порушень уродинамжи, тобто безпосередньою причиною ниркового пошкодження в дгтей е т-фекщя, що супроводжуеться мюцевою активащ-ею й запуском цитотоксичного метаболГзму [10, 17, 18]. Тому на сьогодт для вдосконалення ме-дично! допомоги дгтям з твалвдизуючими хро-тчними захворюваннями надзвичайно важливГ дослвдження, спрямоват на вивчення факторГв ризику !х розвитку та прогресування.
Спектр мжрооргатзмГв, що викликають ш-фекщ! сечовиввдних шляхГв та нирок, рГзнома-ттний та залежить вед вГку, статГ, шляхГв по-
ширення та форми перебГгу захворювання. В останнт час у генезГ тфекцт сечових шляхГв у дгтей велика увага придшяеться ролГ внутршньо-клГтинних збудниюв, а саме Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis [4, 5, 7, 14]. Встановлено, що саме щ збудники вщграють проввдну роль у розвитку рецидивуючого перебГгу тфекцт сечово! системи та при цьому часто пе-ребГгають як мжст-тфект'! з бактерГальною флорою [8, 9, 13].
У зв'язку зГ змшами, що вщбуваються за остан-не десятилитя в етюлопчнт структурГ збудниюв телонефриту в дГгей, та розвитком стШкосп мь кробно! флори до ратше широко застосовуваних хГмюпрепарапв дуже актуальними е дослщження регюнальних особливостей етюлогп збудниюв, оскГльки устх лжування й прогноз телонефриту багато в чому залежать вщ правильно пщбрано! й вчасно розпочато! антибактерГально! терат!, що практично завжди починаеться з емпГричного призначення антибактерГальних препарапв [12, 14, 17, 18].
Слад зауважити, що, окрГм характеристики збудника, розвиток та перебГг ПН визначаеться ГндивГдуальними властивостями макроорганГзму-господаря (насамперед здатшстю давати адекват-ну Гмунну ввдповвдь), що е вщображенням його
© Крючко Т.О., Остапенко В.П., Кушнерева Т.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
генетично! структури. Тому одним i3 сучасних пiдходiв у запобiганнi розвитку будь-яко! патологи е генетичне прогнозування ризику ii форму-вання. Це стало можливим тiльки в останш роки, коли стартували бiомедичнi дослвдження, спря-мованi на розробку методiв детекцп молекуляр-них особливостей формування мультифакторних захворювань. На сьогоднi ввдкриваеться все бшь-ше факторiв, що свiдчать про генетичну схиль-шсть до розвитку багатьох ниркових захворювань [7, 8, 17-19].
1мунолопчний захист вщ рiзних патогенiв здiйснюеться в результат скоординовано! ро-боти вроджено! (неспецифiчноI) i адаптивно! (специфiчноI) систем iмунiтету, взаемодiя яких забезпечуе ефективний переби iмунноI ввд-повiдi [15, 18]. Розтзнавання чужорiдних для оргашзму молекулярних структур мiкробного походження, ввдомих як патогенасоцiйованi мо-лекулярнi патерни (pathogen associated molecular patterns — PAMPs), здшснюеться за допомо-гою так званих патернрозпiзнаючих рецепторiв (ПРР) [2].
У результат структурних дослщжень до гру-пи ПРР були ввднесеш й Toll-подiбнi рецептори (TLR). У людини Toll-подiбнi рецептори являють собою сiмейство молекул, що налiчуе 13 шдивщу-альних рецепторiв (на даний час добре охарактеризовав 11 iз них), якi здатш розпiзнавати практично всi основш типи патогенiв, у тому чи^ й рiзнi типи бактерiй, вiруси, гриби, найпростiших та паразитiв [14].
На сьогодш роль Toll-подiбних рецепто-рiв у розвитку багатьох шфекцш залишаеться нез'ясованою й потребуе детального вивчення. Дефекти в системi Toll-подiбних рецепторiв, такi як порушення розтзнавання лпавддв, експресп TLR, трансдукцп сигналу, синтез ефекторних молекул, а також полiморфiзм гешв Toll-подiбних рецепторiв можуть призводити до розвитку тяжких шфекцшних, автоiмунних захворювань, атеросклерозу, алергопатологп тощо [14-16]. Нашу увагу привернув полiморфiзм TLR4 Asp299Gly, адже iснуе ряд дослiджень, яю свiдчать про те, що наявшсть саме цих мутантних алелей гешв тдви-щуе ризик зараження урогенггальними шфектя-ми, такими як хламщоз, мiкоплазмоз, уреоплаз-моз, гарднельоз, трихомошаз [8, 9]. Полiморфiзм генiв припускае, що з одного й того ж гена може бути скопшовано кшька структурно вщмшних копiй одного й того ж бшка, при цьому частина скопшованих варiантiв або не ввдзначаеться ак-тивнiстю, або може мати протилежну функцш. Оскгльки вiдмiнностi в генах, що контролюють за-хиснi реакцп органiзму, можуть визначати рiзний характер перебiгу запально! вiдповiдi та специ-фiчних iмунологiчних реакцiй при впровадженнi чужорiдних агенпв, вивчення поширеностi одно-нуклеотидних замш у дггей iз хронiчним ПН ста-новить особливий iнтерес [15, 16].
Мета нашого дослiдження: i3 сучасних пози-цiй оцiнити значимють полiморфiзму Asp299Gly Toll-подiбного рецептора 4 у реалiзацn схильнос-Ti до хрошчного пieлонефриту в дитячому Bmi та проаналiзувати його асошацп з основними збуд-никами iнфекцiй сечово! системи.
Об'ект та методи досл^ження
Проведено клiнiко-лaборaторне обстеження 53 дiтей, хворих на хронiчний пieлонефрит, тд час загострення, якi перебували на стащонарному лiкуваннi в педiатричному вщдгленш № 2 (нефро-логiчнi лiжка) дитячо! обласно! клжчно! лiкарнi м. Полтави.
Вiдбiр бiологiчних зразкiв вiд хворих, за яки-ми спостерпали, проводився за умови ввдсутносп iнфекцiйних захворювань. Матерiалом для до-слiдження була периферична венозна кров, забiр яко! проводився iз кубгально! вени в стерильш вакутайнери iз стабiлiзатором (ДТА) iз наступним внесенням ll в епендорфи з реактивом «ДНК-експрес». Генотипування полiморфноI дiлянки Asp299Gly проводили методом полiмеразноI лан-цюгово! реакцп (ПЛР) з використанням олпону-клеотидних праймерiв. Амплiфiкацiю проводили на амплiфiкаторi «Терцик» («ДНК-Технология», Москва).
Полiморфну дiлянку Asp299Gly гена Toll-подiбного рецептора 4 амплiфiкували за допо-могою ПЛР у 25 мкл реакцшно! сумiшi, до яко! входило: 2,5 мкл 10 x Buf для амплiфiкацn; 2 мМ хлориду магнiю; 0,2 мМ кожного dNTP; 2,5 од. ДНК-полiмерази Tag; 20—50 нг геномно! ДНК; по 66 нг праймерiв для Asp299Gly.
Бактерiологiчне дослiдження сечi iз встанов-ленням мiкробного збудника та його чутливост до антибактерiальних i хiмiотерапевтичних засо-бiв, а також молекулярно-бюлопчне дослiдження (полiмеразна ланцюгова реакшя для визначен-ня Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis, матерiал дослвдження — зь скрiбок епiтелiальних клiтин з уретри) у бгльшос-тi хворих здiйснювали до призначення антибакте-рiальноI терапп.
Групу контролю становили 95 практично здо-рових оиб iз бази генетичних зразкiв НД1 гене-тичних та iмунних основ розвитку патологп та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА». Вiд усiх паць енпв була отримана добровiльна письмова згода на участь у науковому дослвджеш, що проводилось iз дозволу комюп з бiоетики Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Укра!нська медична стоматологiчна академiя».
Математичну обробку отриманих даних проводили з використанням програми Statistica for Windows 7.0 (StatSoft Inc.) i електронних та-блиць MS Excel. Розподш генотипiв по досль джуваних полiморфних локусах перевiряли на вiдповiднiсть рiвновазi Хардi — Вайнберга за допомогою критерiю %2. Для порiвняння частот
алелей мiж групами, що дослiджувались, вико-ристовували критерiй %2 Пiрсона з поправкою 1ейтса на безперервнiсть при чи^ ступенiв сво-боди, що дорiвнюe 1. Порiвняння частот геноти-пiв мiж групами, що дослщжуються, проводили шляхом аналiзу таблиць спряженост за допо-могою точного тесту Фшера. Для порiвняння частот варiантiв у незв'язаних групах вирахо-вували ввдношення шансiв iз визначенням 95% довiрчого iнтервалу. Для усiх ввддв аналiзу ста-тистично значимими вважали ввдмшност при р < 0,05, при 0,05 < р < 0,1 вiдмiчали тенденцiю до ввдмшность
Отриман результати
Проведений aнaлiз розподшу частот генотипiв за дослiджувaним геном Asp299Gly в групах спостереження наведений в табл. 1.
Як видно iз табл. 1, «дикий» тип генотипу зус^чався у 91,6 % здорових оиб, частота гетерозиготного генотипу становила 8,4 %, му-тантного GG — 0,0 %. На той час як у дггей, хво-рих на хрошчний пieлонефрит, частота генотипiв AG i GG майже у 2 рази перевищувала показники групи контролю (AG — 13,2 % та GG — 1,9 %), що вщповщало теоретично очiкувaному ввдповвд-но до рiвновaги Хaрдi — Вайнберга. Тобто група хворих оиб наближаеться до вимог вдеально! по-пуляцп, еволюцiйнi змiни яко! вiдбувaються шляхом змши генофонду загально! сукупност генiв кожно! тако! популяцп.
Вивчення поширеност нормально! й мутант-но! aлелi 299Gly гена Toll-подiбного рецептора 4 в обстежуваних групах (табл. 2) показало, що мутантний алель Gly практично у 2 рази частше виявлявся в дггей iз хронiчним пiелонефритом
Таблиця 1. Розподл частот генотип1в пол1морф1зму гена TLR4 Asp299Gly серед здорових oci6 та дтей,
хворих на ПН, % (n)
Ген, полiморфiзм Частота генотипу Група контролю, n = 95 Дгги, хворi на хрошчний ПН, n = 53
TLR4 Asp299Gly АА AG GG 91,6 (87) 8,4 (8) 0 (0) 84,9 (45) 13,2 (7) 1,9 (1)*
Прим1тка: * — р < 0,05 порiвняно з групою осб Полтавського репону.
Таблиця 2. Розподл частот алелей пол'шорф'зму гена TLR4 Asp299Gly серед здорових осб та дтей, хворих на хронiчний ПН, % (n)
Ген, полiморфiзм Алель Група контролю, n = 95 Дгги, хворi на хрошчний ПН, n = 53
TLR4 Asp299Gly А G 95,79 (182) 4,21 (8) 91,5 (97) 8,4 (9)*
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з групою здорових осб Полтавського репону.
Етюлопчний чинник Хворi з мутантною алелю (Asp299Gly, Gly299Gl), n = 8 Д^и i3 нормальним розподшом алелей (Asp299Asp), n = 40
Абс. Вщнос., % Абс. Вщнос., %
Chlamidia trachomatis 1 12,5 4 10,0
Ureaplasma urealyticum 3 37,5* 5 12,5
Mycoplasma hominis 7 87,5* 8 20
BHyTprnHbOMi™HHi збудники не виявлеш 0 0 26 65
Виявлеш асо^аци внутрiшньоклiтинних збуднишв 3 37,5* 3 7,5
Кишкова паличка 1 12,5 9 22,5
Протей 0 0 1 2,5
Клебаела 1 12,5 1 2,5
Ентеробактери 0 0 2 5,0
MiKpo6Hi асо^аци 0 0 2 5,0
Мтст-шфекшя 1 12,5* 1 2,5
Флора не видтена 6 75,0 27 67,5
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з контрольною групою.
Таблиця 3. Анал'з асоц'ацП' генотитв TLR4 з основними етолопчними збудниками хрон1чного п1елонефриту в генетично обстежених д'ией, n (%)
(8,4 %) nopiB^HO з групою контролю (4,21 %) (р < 0,05).
Генетичш маркери можуть визначати схиль-HicTb до захворювання в щлому або бути асощ-йованими з конкретними етюпатогенетично зна-чимими ознаками. Тому в рамках нашо! роботи важливим етапом став аналiз асощацп полiмор-фiзму гена TLR4 з основними збудниками шфек-цiй сечово! системи у дiтей iз хрошчним тело-нефритом. Для вирiшення поставленого завдання ми сформували двi тдгрупи дiтей: перша — хворi iз гетерозиготним та гомозиготним за мутантною алеллю генотипом (Asp/Gly, Gly/Gly), а в групу порiвняння увiйшли дгги з хронiчним телонеф-ритом iз нормальним розподiлом алелей. Ана-лiзуючи параметри захворювання, ми виявили вiрогiднi вiдмiнностi серед хворих iз рiзними ва-рiантами генотипiв (табл. 3).
Результати молекулярно-бюлопчного обсте-ження хворих на хрошчний пieлонефрит дiтей свщчать, що частота виявлення мжоплазменно! шфекцп в дiтей першо! пiдгрупи бшьше н1ж в 4 рази перевищувала показники групи порiвняння (87,5 та 20 % ввдповщно). Ureaplasma urealyticum також у 3 рази частше рееструвалася в дiтей iз мутантним алелем на противагу дггям iз нормальним розподiлом алелей (37,5 та 12,5 % ввдповщ-но). Внутршньоклггинш збудники у переважно! бшьшосл дiтей обох пiдгруп виявлялися у виглядi моношфекцп (62,5 та 92,5 % вщповвдно), а ви-значення асощацш декiлькох збудникiв вiрогiдно частше рееструвалося в дiтей першо! шдгрупи на противагу дiтям iз нормальним розподшом алелей (37,5 та 7,5 % вщповвдно).
Результати бактерiального обстеження хворих на хронiчний телонефрит дiтей свiдчать, що в пе-реважно! бiльшостi дiтей обох тдгруп бактерiаль-ну флору не визначали (75,0 та 67,5 % ввдповвдно). Можливими причинами отримання негативних результата бактерiологiчного дослiдження, на наш погляд, були: початок проведення антибак-терiальноI терапп в амбулаторних умовах, до на-правлення в стацiонар. Серед бактерiальних збуд-никiв у дiтей першо! пщгрупи в рiвнiй кiлькостi були зафжсоваш кишкова паличка та клебиела на противагу хворим дiтям iз нормальним розпо-дiлом алелей, у яких домшували кишкова паличка та ентеробактерп, а клебсiела й протей були за-реестрованi в одиничних випадках.
Висновки
Таким чином, отримаш данi засвiдчують, що гетерозиготний та гомозиготний за мутантною алеллю генотипи можуть розглядатися як пре-диктори пщвищеного ризику реалiзащl хрошчно-го телонефриту, що асоцiюеться з формуванням фенотипових проявiв захворювання, з перева-жанням рецидивуючого i торпiдного переб^у за-пальних змiн та необхщшстю проведення трива-ло! тдтримуючо! уросептично! терапп.
На пiдставi вивчення генотитчних особливос-тей хрошчного пieлонефриту в дггей i3 полiмор-фiзмом гена Toll-подiбного рецептора 4 (TLR4) визначено, що гетерозиготний та гомозиготний за мутантною алеллю генотипи асоцшються i3 тдвищеною чутливiстю до основних внутрш-ньоклiтинних збудникiв (Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum) ПН, що дозволяе розгля-дати полiморфiзм гена Toll-подiбного рецептора 4 як додатковий прогностичний показник у гене-тичних дослвдженнях.
Тому iндивiдуальний шдхвд до пацiента, за-снований на науковш штерпретацп результатiв генетичного дослщження, ix зiставленнi з дани-ми кишчних, лабораторних та iнструментальниx методiв дозволяе здiйснити ранню дiагностику генетично детермшованих захворювань i запро-понувати максимально ефективну схему профь лактичних i лiкувальниx заxодiв для попереджен-ня прогресування патологiчного процесу.
Список л1тератури
1. Особенности терапии пиелонефрита у детей на современном этапе // Вопросы современной педиатрии. — 2003. — Т. 2, прил. 1. — С. 317.
2. Игнатова М.С., Харина Е.А., Длин В.В. Решенные и нерешенные проблемы эконефрологии детского возраста // Педиатрия. — 1997. — № 6. — С. 54-57.
3. Мальченко Л.А., Петрушина А.Д., Моргунова С.Л. Состояние иммунной системы при различных формах микроб-но-воспалительных заболеваний мочевой системы у детей // IIсъезд педиатров-нефрологов России: Материалы съезда. — М., 2000. — С. 34.
4. Катосова Л.К. Микрофлора мочи у детей с хроническим обструктивным пиелонефритом: Автореф. дис... канд. мед. наук. — Оренбург, 1993. — 24 с.
5. Сидоренко С.В. Клиническое значение антибиотико-резистентности грамположительных микроорганизмов // Инфекции и антимикробная терапия. — 2003. — Т. 5, № 2. — С. 48-55.
6. Кириллов В.И., Теблоева Л.Т. Перспективный подход к лечению хронического обструктивного пиелонефрита как иммунопатологии // II съезд педиатров-нефрологов России: Материалы съезда. — М., 2000. — С. 35-36.
7. 1змайлова О.В., Шликова О.А., Боброва Н.О., Кай-дашев 1.П. Зв'язок полiморфiзмiв гетв TLR2 та TLR4 зi схильтстю до окремихурогеттальних шфекцш //Цитология и генетика. — 2011. —Т. 45, № 4. — С. 29-35.
8. 1змайлова О.В., Шликова О.А., Боброва Н.О., Кай-дашев 1.П. Роль полiморфiзму TLR4 Asp299Gly у розвитку бактерiальних шфекцт, що передаються статевим шляхом // Проблеми екологи та медицини. — 2009. — Т. 13, № 5. — С. 3-6.
9. Haier J., Nasralla M., Franco A.R., Nicolson G.L. Detection of mycoplasmal infections in blood of patients with rheumatoid arthritis // Rheumatology. — 1999. — Vol. 38, № 6. — Р. 504509.
10. Zdrodowska-Stefanow В., Darewicz В., Ostaszewska I., Pucilo K. The role of Chlamydia trachomatis infections in women with urinary tract diseases // Pol. Merkuriusz.. Lek. — 1997. — Vol. 2, № 10. — Р. 270-272.
11. White C.T., Matsell D.G. Children's UTIs in the new millennium. Diagnosis, investigation, and treatment of childhood urinary tract infections in the year 2001// Can. Fam. Physician. — 2001. — Vol. 47. — P. 1603-1608.
12. Benador D., Benador N., Slosman D. Mermillod В., Girardin E. Are younger children at highest risk of renal sequelae after pyelonephritis? // Lancet. —1997. —Vol. 349. — P. 17-19.
13. Centers of Disease Control and Prevention: Sexually septic shock // J. Infect. Immun. — 2000. — 68. — 6398-transmitted diseases treatment guidelines 2002 // MMWR. — 6401.
2002. — Vol. 51, № 6. — P. 1-77. 17. Bergstrom T. Sex differences in childhood urinary
14. Krishnan J. Toll-like receptor signal transduction / tract infection // Archives of Disease in Childhood. — 1972. — J. Krishnan, K. Selvarajoo, M. Tsuchiya, G. Lee, S. Choi//Exp. 47(252). — 227-32.
Mol. Med. — 2007. — 39. — 421-38. 18. Lomberg H, Hanson L.A, Jacobson B., Jodal U., Leffler H.,
15. Ferwerda B. Functional Consequences ofToll-like Receptor Svanborg-Eden C. Correlation ofP blood group, vesicoureteral reflux, 4 Polymorphisms / B. Ferwerda, M.B.B. McCall, K. Verheijen, and bacterial attachment in patients with recurrent pyelonephritis // B.J. Kullberg//MOL MED. — 2008. 14(5-6). — P. 346-352. N. Engl. J. Med. — 1983. — Vol. 308. — P.1189-1192.
16. Lorenz E., Mira J.P., Cornish K.L. et al. Relevance of
mutations in the TLR4 receptor in patients with Gram-negative OTpUMaHO 20.02.13 □
Крючко Т.А., Остапенко В.П., Кушнерева Т.В. ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
КЛИНИКО-ГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ХРОНИЧЕСКОГО
ПИЕЛОНЕФРИТА У ДЕТЕЙ: СТРУКТУРА СКЛОННОСТИ И ПЕРВИЧНЫЙ ПРОГНОЗ
Резюме. В данное время изучение механизмов распознавания чужеродных агентов, которое реализуется при помощи То11-подобных рецепторов врожденной иммунной системы, стало одной из главных задач клинической иммунологии. Целью нашего исследования был анализ ассоциаций между полиморфизмом гена То11-подобного рецептора 4 (Asp299Gly) и основными возбудителями инфекций мочевой системы. Полученные результаты подтверждают важную роль То11-подобного рецептора в реализации врожденного иммунного ответа и позволяют рассматривать полиморфизм гена То11-подобного рецептора 4 в качестве дополнительного прогностического показателя в генетических исследованиях.
Ключевые слова: врожденный иммунитет, полиморфизм, То11-подобные рецепторы, бактериальные инфекции, внутриклеточные возбудители.
Kryuchko T.O., Ostapenko V.P., Kushnereva T.V. Higher State Educational Institution of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava, Ukraine
CLINICAL AND GENETIC ASPECTS OF CHRONIC PYELONEPHRITIS IN CHILDREN: THE STRUCTURE OF ADDICTION AND PRIMARY PROGNOSIS
Summary. Currently studying the mechanisms of recognition of foreign agents, which is implemented by Toll-like receptor of innate immune system, has become one of the main tasks of clinical immunology. The aim of our study was an analysis of the association between Toll-like receptor 4 gene polymorphism (Asp299Gly) and main pathogens of urinary system infections. These results confirm the important role of Toll-like receptors in the realization of an innate immune response and enables to consider Toll-like receptor 4 gene polymorphism as an additional prognostic indicator in genetic researches.
Key words: innate immunity, polymorphism, Toll-like receptors, bacterial infection, intracellular pathogens.
