УКРАШСЬКИЙ СТ01Ш0Л0Г1ЧНИЙ АЛЫМШ 2008, №5
ОРТОПЕДИЧНА СТОМАт|
ЯИ8
УДК 616-089.168:616.-089.843
КАШ1ЧН1 РЕЗУДЬТАТИ ПРОТЕЗУВАННЯ КОМБ1НОВАНИМИ ШТамГОВАНО ПАЯНИМИ МОСТОПОД1БНИМИ ПРОТЕЗАМИ ЗА ЗАПРОПОНОВАНОЮ ТЕХНОЛОГИЮ IX ВИГОТОВЛЕННЯ
Вищий державный навчальний заклад Укоа'/ни "Укра/нська медична стоматологЫна академ1я"
В.Г.Пиштва
Незжмы конструкцм мають значки переваги пор1в-няно з1 зжмними протезами [1, 10], оск;льки вони пе-редають жувальний тиск на опоры структури зуб1в \ вщновлюють таким чином жувальну ефективнють до 100%, мають невелике протезне ложе, до них швид-ше настае адаптац1я [2, 8].
Сучасне ортопедичне лкування хворих перед-бачае не ттьки усунення дефекта зубного ряду, а й корекцю форми та кольору штучних зуб1в ¡з викорис-танням нових методик Тх виготовлення.
Останым часом р1зко пщвищилися вимоги як до самого методу протезування так I до естетичних якос-тей зубних протеза [7].
Удосконалення незжмних конструкцм зубних протеза здмснюеться в ргёних напрямках шляхом роз-робки нових матер1алт I технолопй виготовлення [3, 4 5. 6 9].
Нами запропонована методика нанесення ре-тенцмних пункта ¡з рЩкого скпа з метою яюсного нанесення I ф1ксац1'1 облицювального матерюлу на штамповано-паяний мостоподЮних протез.
Етапи виготовлення комбшованого штамповано-паяного мостоподЮного протеза проводяться з ураху-ванням нанесення ретенцмних пунклв ¡з рщкого скла, що запропоновано автором.
За запропонованою методикою виготовлено 43 мостопод1бж протези 21 пацюнту що складае 38,4% загальноТ рлькостч конструкцм зубних протеза.
23 па1 знтам було проведено ортопедичне л1ку вання з виготовленням 69 штамповано-паяних мосто-под1бних протезю за загальноприйнятою методикою а це склало 61,6% загальноТ кшькосп протезю. Ф1кса-ц1ю виготовлених мостоподЮних протезю у дослщних трупах проводили цементом "Уницем" ф1рми "Влад-Мива" (Рост).
Усього виготовлено \ зафксовано 112 штамповано-паяних мостопод1бних протезю, опорними зубами яких були ¡кла, премоляри та моляри верхньоТ | ниЖньоТ щелеп. За пацюнтами спостер1гали протягом трьох роюв. Основною скаргою вах пац1екпв було косме-тичне невдоволення станом зубю та погане пережо-вування 1Ж1.
Використання незжмних протезю призводить до втручань у бюлопчну рюновагу щелепно-лицевоТ сис-теми та оргажзму в цтому.
До мюцевих травматичних причин яю викликають запалення крайового пародонтэ, належать десректи протезування. 1) коронка глибоко просунена пщ ясна; 2) надлишок цементу, який потрапляе в зубоясенний жолобок та в ммзубж промжки; 3) яюсть матер1алу, який застосовуеться для облицювання мостопод1бних протез^.
Тому слизова оболонка не залишаеться байдужою до незжмних конструкцм зубних протеза. Навпъ ви-конана за вама правилами, штучна коронка викликае змЫи слизовоТ оболонки ясенного краю не кажучи про т1 випадки. коли вона широка або глибоко просу-ваеться в ясенний жолобок.
Для виявлення запалення слизовоТ оболонки крайового пародонта у хворих, яким були виготовлеж комбшоваж _итамповано-паяж незжмж протези ви-користовували розчин Шиллера-Писарева.
КлЫнну оцшку стану тканин крайового пародонта та якостч протезування проводили в р1зн1 термЫи ко-ристування незжмними протезами а саме: через 24 год. теля фкеацн, через 7 дЮ та через 1 мюяць.
У першм дослщнм грут, патентам якоТ виготов-ляли игтамповано-паяж мостопод1бж протези за загальноприйнятою методикою, спостереження через 24 год. теля сЫксацИ незжмних конструкцм на цемент "Уницем" прооа ИМллера-Писарева була слабо позитивною (+) у 15 пацют1в, що становить 65,2%: позитивною (++) - в 4 пацютт що становить 17,4%- р1зко позитивною (+++) - також у 4 пацюжпв (17,4%).
Через 7 дню пгсля фкеаци протез1в у цРй грут слабо позитивну (+) пробу виявляли в 47,8%; позитивну (++) - в 3 пацюнтю, що становило 13,0% I 8,7% паць ент1в мали р1зко позитивну пробу (+++).
Через 1 мюяць спостереження запалення слизовоТ оболонки крайового пародонта в першм дослщнм гру-т значно знизилося, слабо позитивна проба (+) була в трьох пацюжпв, що становило 13,0%, проти 65,2% через 24 год. пюля накладання протез1в; проба була позитивною (++) та рЬко позитивною (+++) по одному пацюнту вщповщно. що складае по 4,3%.
Через 24 год. теля фюсаци штамповано-паяних мостоподЮних протез1в. виготовлених за запропонованою методикою (2 доел ¡дна група), слабо позитивну (+) пробу виявляли в 47,6% пацюнтю проти 65,2% пацюжпв першо'Г дослщноТ групи. Два пац1енти (9,5%)
УКРШСЬШ СТОМТОПОПЧНИЙ АЛЫЛДШ 2008, №5
:томатолопя
мали позитивну (++) реащю слизовоТ оболонки, а в першм дослщний грут цей показник становив 17,4%. Ркзко позитивною (+++) проба Штлера-Писарева в цм груп1 сгановила 4,8% проти 17,4% у першм гругч.
Пюля фжсаци мостоподЮних протезю. виготовле-них за власною методикою, через 7 д1б слабо позитивна (+) проба була виявлена в 4 пацюнтю, що становило 17,4% проти 47 8% у першм дослщнм грут. Позитивну (++) реакц!ю слизовоТ оболонки спостер1гали в одного лацюнта а це становило 4,8%. майже втрич1 нижче за показник у першМ дослщжй фугп. Р1зко позитивно!' (+++) проби Штлера-Писарева в друпй дослщнм грут через 7 дню спостереження че виявлено.
Треба зазначити. що через 1 мюяць пюля фжсацн незымних мостопод|бних протезю, виготовлених за власною методикою, слаоо позитивно!' (+), позитивно!' (++) \ р1зко позитивно!' (+++) реакцм слизово! оболонки крайового пародонта опорних зубю не спосте-р1галося.
Отже, стутнь \ тривал1сть запальних процеав слизово!' оболонки крайового пародонта опорних зубю залежать вд якосп виготовлених комбЫованих мос-топодЮних конструкцм зубних протез1в та матер1алу для облицювання зубних протез1в. Як показали наш1 дослщження тривалють запальних процеав слизово!' оболонки крайового пародонта опорних зуб1в, на яю були заф^соваж незшмм протези, була значно мен-шою в пацюнлв, яким виготовили зубш протези за за-пропонованою методикою.
Найближч1 та вщдалеы результати лкування оцн нювали за розробленими нами критертми якосл протезування штучними коронками (Свщоцтво про реестрацш авторського праьа на тв1р № 21349 вщ 23.07.2007 р.) безпосередньо пюля фжсаци протезю, а також через тиждень, р1к та 2 роки. Критери якосп були таю: анэтоммна форма поверхт протеза, ана-томмна форма краю протеза, крайове забарвлення. структура поверхы кольоростабтьнють; окпюзт.
Для кожного критер1ю видтили три ступеня оц1нки: «А» - "в1дммно*ц«В» - "задовтьно", «С» - "незадо-втьно", де показники «А», «В» означали придатнють протеза до експлуатаии. а «С» - необхщнють його за-мЫи.
Загальну оцЫку «вщмЫно» - .,А" ставили коли анатомнна форма протеза вщповщала груповм на-лежносп зуба, антрополопчному типу в!ку й ¡ндивщу альним особливостям пацюнта; були наявж контакты пункти; край протеза плавно переходив до тканин зуба \ межа переходу на вЬуальному й ¡нструментальному огляд1 була вщсутня; крайове забарвлення не вияв-ляли; поверхня протеза була гладенька, блискуча \ мкрорельефна: кол1р вщповщав кол1рним та ¡ндивщу-альним ознакам- порушень окпюзн не було.
Оцшку «задовтьно» - „В" ставили, коли виявляли незначну невщповщнють анатоммноТ форми чи кон тактного пункту; недостатнють чи надлишок товщини краю протеза по вертикалг при зс1дуваны вщчувалась межа переходу, але щтина була вщсутня' визначало-ся незначне свптю-жовте забарвлення: поверхня протеза в деяких дтянках сприяла вщкладанню зубного нальоту; дгёгностували неащповщнють тону кольору. яка задовольняла пацюнта; ф1ксували порушення оклюзм, як1 пщдавалися корекцм в пооожниы рота.
Протези оцЫювали на «незадовтьно», якщо навпъ за одним ¡з критермв вЫ отримав оцЫку «С». А саме: значна невщповщжсть анатомнноТ форми чи порушення контактного пункту що призводять до травми пародонта; наявнють щтини при зондуванж; тгмен-тацт жовтого або коричневого кольору трщина або вщкол поверхы облицювання коронки невщповщ-нють тону кольору. що потребуе переробки: порушення оклюзм. яка призвела до розвитку травматично!' та не тддаеться корекцм в порожниы рота
Як показали результати дослщжень першо!' до-слщноТ групи па^ентю (23 пацюнти), яким виготов-
Результати кпштноТ оцжки якос.ч протезування мостог.од1бними протезами
Таблиця1
Термш огляду Групи Ктьюстьхворих Ктыисть протезш Загальна оцшка за вс1ма критершми 4%)
абс. % абс. % А В С
Первин-ний 1 23 52,3 69 100 69(100) - -
2 21 47,7 43 100 43(100) - -
Усього 44 100 112 - 112 - -
Через тиждень 1 23 52,3 69 100 69 (100) - -
2 21 47,7 43 100 43(100) - -
Усього 44 100 112 - 112 - -
Через р1к 1 19 82,6 65 94,2 61 (93,8) 4(6,15) -
2 20 95,2 41 95,3 39 (95,12) 2 (4,9) -
Усього 39 88,6 106 94,6 100 (94,3) 6 (5,7) -
Через два роки 1 18 78,2 62 89,9 59 (95.2) 2 (3,2) 1 (1,6)
2 19 90,5 39 90 7 38 (97,4) 1 (2,6) -
Всього 37 84,1 101 90,2 97 (96,04) 3 (2,9) 1 (0,9)
Примаки 1 - кшьмсть хворих у вщсотках розрахована вщносно загальноТ млькосл;
2 - ктьмсть протезш у вщсотках розрахована до кожноТ групи окремо.
УКРАЁКСЬШ СТ01Ш0Л0ПЧКИЙ AiiLMAKU 2908, №5
ОРТОПЕДИЧНА
ляли комбшованм штамповано-паян1 зубн1 протези за загалы-юприйнятою методикою, на огляди вщразу. а також через тиждень теля Тх ф1ксаци, за критертми анатоммноТ форми поверхы та краю протеза, крайо-вим приляганням крайовим забарвленням структурою поверхн1, кольоростабтьнютю, оклюзюю Bei 69 протезю вщповщали oqiHMi „А" - „вщмшно"
У друпй дослщнм rpyni naqieHTiB (21 патент), яким виготовляли He3HiMHi комбшоваж штамповано-паяы зубн! протези за запропонованою методикою також 100% протеза в^цповщали оц1нц1 „А" - „вщмЫно" (та-блиця 1).
Через piK у першм дослщнм rpyni пацгёнтю (19 naqieHTiB) проанал^овано 65 (94,2%) протезю i ви-явлено, що OL|iHL|i „А" - „вщмшно" вщповщае 93.8% г.рогезю, TOfli як у друпй rpyni пац1ент1в цей показник становить 95,12%.
ОцЫку „В" - „задовтьно" отримали 4 (6,15%) протези в пац1е;-тв першоТ групп i 2 (4,9%) - в пац1екпв другоТ дослщноТ групи. де по лжи контакту 'зуб - цемент - протез" виявляли свптю-жовте крайове за-барвлення. За критер1ями анатомнноТ форми поверх-Hi та краю протез1в, структурою й оклюзюю qi протези вщповщали показнику „А" - „вщмЫно".
Треба зазначити, що через piK оцшка "С" - "незадо-втьно" за BciMa кригертми не була виставлена жод-ному протезу як у перипй так i в друпй трупах.
Через 2 роки в nepiuiü дослщнм rpyni naLiieHTie (18 naqieHTiB) було проанал1зовано 62 (89,9 %) про\ез1в, а в друг!й rpyni - 39 протезю що становить 90,7% за гальноТ юлькосп протезю виготовлених пацюнтам nieT групи.
OuiHLti „BiflMiHHO" за BciMa клУчними критертми вщ-повщало 59 (95 16%) протез^ першоТ групи i 38 (97,4%) протез1в другоТ групи.
OuiHKy „В" - „задовтьно" отримали 2 (3,2%) протези першоТ групи i 1 (2.6%) протез другоТ дослщноТ групи, де при зондуванн! вщчувалася межа переходу „протез -зуб", але щтина була вщсутня. За ¡ншими критертми qi протези вщповщали показнику „А" - „вщмшно".
У першм дослщнм rpyni 1 протезу (1 6%) була виставлена оцшка "С" - незадовтьно" в якому cnocTepi-гали вщкол пластмаси по краю.
Усього в двох трупах через 2 роки проанатзовано та оцшено 101 протез, що склало 90 2 % загальноТ юль-Kocri виготовлених протезю.
fleopi4Hi клУчы спостереження за патентами до-слщних груп, яким зщновлювали дефекти зубних ря-д'ч комбшованими незымними штамповано-паяними зубними протезами показали вщмшну яюсть за вама критер1ями в 95 16% протезю у периш rpyni i 97 4% - у друпй rpyni naqieHTiB. Отриман1 позитивы резуль-тати л^ування можна пояснити вщмшними фкзико-механнними i естетичними властивостями протез!в, виготовлених за запропонованою методикою Тх виго-товлення.
Отже позитивн! результати л1кування пацекпв не-зымними комбшованими штамповано-паяними зубними протезами дозволяють рекомендувати запро-поновану нами методику виготовлення в практичну стоматолопю.
ГНтература
1. Абакаров С. М Современные конструкции несъемных протезов / Абакаров С.М.-М.: Высшая школа, 1994. - 65 с.
2. Варес Э.Я. Нуждаемость населения в зубных протезах / Варес Э.Я. // Стоматология. - 1983. -№2. - С. 79-80.
3. Варес Э.Я. Изготовление цельнолитых зубных протезов / Варес Э.Я., Нагурный В.А. - Львов 1992. - 123 с.
4. Гризодуб В.И. Усовершенствованный способ изготовления металлокерамических конструкций, преимущества и целесообразность / Гризодуб В.И., Пэлубничий А.П., Иванищенко Л.А. // Современная стоматология,- 2000,- №3,- С.68-69.
5. 1ваыщенко Л.О. Види ускладнень при протезу-BaHHi фарфором i металокерамкою та шляхи Тх уникнення / 1вашщенко Л.О., Гризодуб B.I., Го-лубничий О.П. // Актуа^льж питания ортоп. сто-мат. - Полтава. 1996. - С. 27 - 30.
6. Копейкин В.Н. Ошибки в ортопедической стоматологии / Копейкин В.Н.-М.: Триада-Х, 1998. - 174 с.
7. Маланчук В.А. О методологических подходах к эстетике в ортопедической стоматологии / Маланчук В.А., Безик В.И. // Бюн.стоматолопТ,-1997.-№3.-С.422-425.
8. Павленко О.В. Потреба в зубному протезуван-Hi хворих соматичних вщдтень стацюнарщ м. 1вано-Франювська / Павленко О.В.. рожко М.М. // Прац1 IX респ. конф. молодих учених-медиюв,-Полтава, 1988,-С.141-142.
9. Радько В.М. Усовершенствованная технология изготовления непосредственных несъемных цельнолитых зубных мостовидных протезов: автореф. дис. на соискание уч степени канд. мед. наук:спец. 14.00.21 / В.М. Радько.-Львов 1983.- 16 с.
10. JepsonN.J., Thomason J.M., Steele J.О. The influence of denture design on patient acceptance of partial dentures // British Dent. J. - 1995. -Vol.178, N 8. -P.296-300.
Стаття надшшла 4.07.2008 p.
Резюме
Автором представлены результаты клинических исследований в разные сроки наблюдения пациентов, которым изготовлены комбинированные штампованно-паяные зубные протезы фиксацию облицовки которых проводили на ретенционных пунктах из жидкого стекла. Представленные результаты реакции слизистой оболочки с помощью пробы Шиллера-Писарева и клинических критериев оценки качества изготовления зубных протезов, на что полу чено "Свидетельство о регистрации авторского пра ва на произведение" № 21349 от 23.07.2007 г.
Ключевые слова: ретенционные пункты, штампованно-паяный протез, облицовка протезов, жидкое стекло, критерии оценки качеств.