CC BY
33
Клінічні випадки
УДК 616. 134.9-616.133.33:616.13-007.64-089.12
КЛІНІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГІГАНТСЬКОЇ ДИСЕКЦІЙНОЇ АНЕВРИЗМИ ЗАДНЬОЇ МОЗКОВОЇ АРТЕРІЇ: ЧИ Є АЛЬТЕРНАТИВА ЕНДОВАСКУЛЯРНОМУ ЛІКУВАННЮ?
В.В. МОРОЗ
ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ
Представлено випадок транскраніального хірургічного лікування гігантської дисекцій-ної аневризми сегмента Р2-Р3 лівої задньої мозкової артерії (деконструктивне виключення) у дитини віком 8 років. Попередньо (2 роки тому) зроблено спробу ендоваскулярно виключити мішкоподібну аневризму зазначеного сегмента шляхом емболізації спіралями. Операція ускладнилася розшаруванням стінки задньої мозкової артерії та розвитком стенозування лівої задньої мозкової артерії проксимальніше за аневризму. При динамічному спостереженні виявлено ознаки значного збільшення розмірів аневризми та появу клінічної симптоматики компресії стовбурових відділів головного мозку. Пацієнту виконано транскраніальне хірургічне втручання, метою якого було виключення гігантської аневризми з кровотоку шляхом її тре-пінгу та усунення компресії стовбурових відділів головного мозку. Цього досягнуто декомпресією та зменшенням розмірів аневризми. Можливість виконання такої операції об’єктивно підтверджена результатами інтраопераційної контактної ультразвукової допплерографії, яка дає змогу адекватно оцінити колатеральне кровопостачання басейну задньої мозкової артерії та спрогнозувати можливість виконання деконструктивної операції з мінімальним ризиком розвитку післяопераційних ішемічних ускладнень.
Ключові слова: гігантська артеріальна аневризма, задня мозкова артерія, деконструктивне виключення (трепінг).
Частка аневризм задньої мозкової артерії (ЗМА) становить близько 1 % у структурі внутрішньочерепних артеріальних аневризм (АА) [2, 4, 6, 7]. АА ЗМА переважно розташовані в ділянці проксимальних сегментів ЗМА [3, 4, 6]. Для них характерні специфічні морфологічні ознаки, зокрема великою є частота гігантських і
Мороз Володимир Васильович лікар-нейрохірург
відділу невідкладної судинної нейрохірургії ДУ «Інституту нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України»
Адреса: 04050, м. Київ, вул. Мурашка 6а, кв. 21 Тел.: (067) 440-31-09 E-mail: [email protected]
великих АА (23 %, тоді як при АА іншої локалізації — 3-5 %) [2, 5]. Транскраніальний доступ до ЗМА, необхідність виконання маніпуляцій у ділянці відходження перфорантних артерій під час виділення шийки аневризми, наявність зон суміжного кровопостачання із середнім мозком зумовлюють певні технічні труднощі під час виконання таких операцій. Внутрішньо-судинний доступ за таких обставин зазвичай використовують найчастіше. Він передбачає адекватне виключення аневризми із застосуванням сучасних ендоваскулярних технологій. Збереження антеградного кровотоку в ЗМА — найважливіше завдання хірургічного лікуван-
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
79
Клінічні випадки
ня АА ЗМА, однак за наявності фузиформних та серпантинних АА це практично неможливо зробити, оскільки досягнення оклюзії ЗМА є основною умовою виключення АА. Гостре порушення мозкового кровообігу в басейні ЗМА з розвитком стійких зорових та пірамідних порушень — найсерйозніше ускладнення такого лікування. Частота розвитку зазначених неврологічних порушень становить близько 14 %, що пояснюється наявністю адекватного колатерального кровопостачання басейну ЗМА [1]. Доопераційної можливості визначити колатеральний резерв не існує, що в деяких клінічних випадках значно ускладнює визначення оптимальної тактики хірургічного лікування АА ЗМА.
Клінічне спостереження
У хлопчика віком 8 років проведено хірургічне лікування гігантської дисекційної аневризми сегмента Р2-Р3 лівої ЗМА. Первинний вияв захворювання зафіксували у 2013 р. Захворювання дебютувало розвитком правобічного геміпарезу, який спочатку досягав ступеня геміплегії. Дитину госпіталізували в неврологічний стаціонар за місцем проживання, де в плановому порядку обстежили. За даними мульти-спіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) і магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку виявлено ознаки мішкоподіб-
ної аневризми (МА) лівої ЗМА проекційно на межі сегментів Р2-Р3. Під впливом проведеного симптоматичного лікування досягнуто повного регресу вогнищевої неврологічної симптоматики (цілковите відновлення). Враховуючи попередній діагноз, дитину госпіталізовано в нейрохірургічний стаціонар обласної клінічної лікарні, де виконано селективну церебральну ангіографію (СЦА). За її результатами встановлено клінічний діагноз: МА лівої ЗМА (сегменти Р2-Р3). Розмір аневризми — 0,7 х 1,0 см, ширина шийки — до 0,7 см (рис. 1, 2).
Установлено показання до виконання ендоваскулярної операції, метою якої було профілактичне виключення МА з кровотоку шляхом її емболізації спіралями для запобігання розвитку гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за геморагічним типом. Операція ускладнилася розшаруванням стінки задньої мозкової артерії, розціненим як ятрогенна дисекція, та розвитком стенозу-вання дистального відділу сегмента Р2 лівої ЗМА проксимальніше за аневризму. Пацієнта виписано зі стаціонару в задовільному стані без посилення неврологічного дефіциту з рекомендаціями динамічного спостереження та виконання контрольної СЦА через певний час. Результати післяопераційної СЦА відсутні. У подальшому пацієнт почував себе задовільно та за медичною допомогою не звертався.
Рис. 1. Селективна церебральна ангіографія (2013): фронтальна проекція
80
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
Клінічні випадки
Рис. 2. Селективна церебральна ангіографія (2013): бічна проекція
Повторне погіршення стану відзначено в 2015 р. (поява невиразного головного болю, який мав епізодичний характер та поступове прогресування м’язової слабкості в правих кінцівках). У зв’язку з повторною появою неврологічної симптоматики пацієнта обстежено за допомогою МРТ, МСКТ головного мозку, магнітно-резонансної ангіографії (МРА). За результатами виконаних обстежень виявлено чіткі ознаки збільшення розмірів МА та зміну її морфометричних параметрів. За
даними МРТ головного мозку, зовнішні розміри АА становлять 13 х 17 х 28 мм. АА неправильної форми, багатокамерна, частково тромбована по медіальному та нижньому контуру, являє собою гігантську дисекційну АА сегментів Р2-Р3 лівої ЗМА. Шийка АА є широкою, відповідає фронтальному розміру АА, чітко не визначається. Спостерігаються ознаки об’ємної дії АА на прилеглі мозкові структури у вигляді компресії лівої ніжки мозку і деформації порожнини ІІІ шлуночка (рис. 3).
Рис. 3. Значне збільшення розмірів аневризми за даними виконаної в динаміці магнітно-резонансної томографії головного мозку
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
81
Клінічні випадки
Рис. 4. Магнітно-резонансна ангіографія
За результатами МРА (сирі дані та реконструкція), форма АА неправильна, визначаються значні потовщення стінки АА в при-шийковій ділянці та по латеральному контуру, який розташований у ділянці лівої ніжки мозку. Розміри функціонуючої частини АА — 13 х 10 х 16 мм (рис. 4, 5). З огляду на посилення неврологічної симптоматики, прогредієнтність перебігу захворювання та дані нейровізуалізу-ючих методів дослідження пацієнта госпіталізовано у відділення невідкладної судинної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМИ України» для детального обстеження та вирішення питання щодо подальшої лікувальної тактики.
На момент госпіталізації загальний стан дитини оцінено як відносно задовільний. Свідомість ясна, рівень свідомості відповідає 15 балам за шкалою коми Глазго. Менінгеальні симптоми не визначаються. Очні щілини, зіниці D = S, фотореакції жваві. Рухи очними яблуками в повному обсязі. Недостатність конвергенції зліва. Дрібнорозгонистий горизонтальний ністагм без латералізації. Визначається незначна асиметрія обличчя за рахунок згладженості правої носогубної складки, яка чіткіше вивляється при підвищеному емоційному фоні. Елементи гіпестезії больової й температурної чутливості на обличчі праворуч. Язик по середній лінії. Ковтання, фонація
Рис. 5. Магнітно-резонансна ангіографія (А) та реконструкція (Б)
82
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
Клінічні випадки
Рис. 6. Мультиспіральна комп’ютерна томографія головного мозку при госпіталізації
пацієнта в Інститут
не порушені. Легкий правобічний геміпарез, який переважає у верхній кінцівці. Сила в кінцівках D < S (справа — 4 бали, зліва — 5 балів), порушення м’язового тонусу не визначається. Елементи гіпестезії больової й температурної чутливості в правих кінцівках та правій половині тулуба за мозаїчним типом. Сухожилкові, періостальні рефлекси з рук D > S, з ніг — D > S, праворуч фрагментарно викликається симптом Бабінського. Хиткість у позі Ромберга без латералізації. В ускладненій позі Ромберга падає вправо.
У плановому порядку пацієнту послідовно виконано МСКТ головного мозку, МСКТ- ангіографію (МСКТ-АГ), ультразвукову доппле-рографію (УЗДГ), СЦА, доповнену ротаційною і тривимірною ангіографією з режимом відеоендоскопії, загальноклінічні та лабораторні обстеження. За результатами МСКТ головного мозку та МСКТ-АГ визначено зовнішні та внутрішні розміри АА, її форму, співвідношення тромбованої й функціонуючої частин, особливості хірургічної анатомії лівої ЗМА та АА. Чітко визначено місце формування АА в дистальному відділі сегмента Р2 лівої ЗМА та особливості формування сегмента Рз лівої ЗМА дистальніше АА (рис. 6-8).
Для уточнення топографічних характеристик ЗМА та АА, визначення наявного колатерального кровопостачання басейну лівої ЗМА хворому виконано СЦА. Остання дала змогу встановити місця відходження медіальної та латеральної гілок задньої ворсинчастої артерії (рис. 9).
Після отримання максимальної інформації консиліумно прийняте рішення про необхідність хірургічного лікування пацієнта. Було розглянуто всі можливості внутрішньосудин-ної корекції із застосуванням сучасного арсеналу ендоваскулярних методик (емболізація АА спіралями, застосування балон- та стент-асистуючої техніки, імплантація декількох стентів з метою створення ефекту потік-скеру-вального стента, імплантація потік-скеруваль-ного стента та деконструктивне виключення АА разом з материнською артерією). Виконання реконструктивної операції ендоваску-лярними методами мало значні ризики через морфометричні характеристики АА та анатомічні особливості лівої ЗМА (великі розміри, відсутність шийки, наявність вираженого сте-нозування лівої ЗМА проксимальніше за АА, розсипний тип формування ЗМА дистальніше за АА). При аналізі клінічної ситуації визначе-
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
83
Клінічні випадки
Рис. 7. Мультиспіральна комп’ютернатомографія-ангіографія
но основні чинники ризику проведення ендо-васкулярного лікування, а саме: АА належить до категорії гігантських, найвірогідніше дис-екційне походження АА, наявність вираженого стенозування лівої ЗМА проксимальніше за АА, розсипний тип формування ЗМА дис-тальніше за АА, наявність компресії стовбурових відділів головного мозку. До чинників ризику нами також віднесені відсутність чітких даних про можливість проведення подвійної антитромботичної терапії у дітей та значні технічні труднощі (неможливість) виконан-
ня балонної тест-оклюзії у дітей такого віку, пов’язані з необхідністю виведення дитини з наркозного сну на тривалий період (1 год) для об’єктивної оцінки неврологічного статусу.
Установлені показання до виконання транс-краніального хірургічного втручання, методика і техніка якого передбачали можливість реконструктивного виключення АА, декомпресію АА та усунення компресії ніжки мозку, деконструктивне виключення АА (трепінг), можливість якого буде підтверджено результатами інтраопераційної контактної ультра-
Рис. 8. Мультиспіральна комп’ютерна томографія-ангіографія, реконструкція
84
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
Клінічні випадки
1Г
і
і
звукової допплерографії за умови задовільного колатерального кровотоку в ЗМА. За відсутності достатнього колатерального кровотоку розглянуто варіант попереднього створення Middle Cerebral Artery-Posterior Cerebral Artery мікроанастомозу.
Хворого прооперовано транскраніальним методом. Операція — деконструктивне виключення (трепінг) та зменшення розмірів гігантської дисекційної аневризми сегментів Р2-Р3 лівої ЗМА. Операцію виконано під внутрішньовенною анестезією із застосуванням штучної вентиляції легень.
Протокол проведеного хірургічного втручання. Виконано кістково-пластичну трепанацію черепа в лівій лобно-скронево-базальній ділянці для формування підскроневого доступу зліва. Тверда мозкова оболонка (ТМО) помірно напружена. Виконано евакуацію спинномозкової рідини в об’ємі 15 мл через люмбальний дренаж. Після цього напруження ТМО значно зменшилось. Останню розкрито дугоподібно широкою основою до піраміди скроневої кістки. Поетапно виконано лівобічний підскроневий доступ. Візуалізовано вільний край намету мозочка. Виконано ди-секцію базальних парастовбурових цистерн. У достатньому об’ємі евакуйовано прозорий безбарвний ліквор. Досягнуто ефекту релап-су головного мозку. Шляхом тупої та гострої дисекції візуалізовано та виділено дистальні відділи основної артерії, ділянку її біфурка-
ції, початкові відділи сегмента Рі лівої ЗМА. По ходу арахноїдальної дисекції візуалізова-но та відділено від арахноїдальних зрощень III та IV пару черепно-мозкових нервів зліва. Необхідності у розсіченні намету мозочка немає. Візуалізовано та виділено сегменти Р1-Р2 лівої ЗМА. На межі сегментів Р2-Р3 виявлено гігантську дисекційну аневризму, яка являє собою балоноподібно роздуту та змінену стінку ЗМА. Шийка аневризми не визначається. Розміри аневризми — 1,5 х 2,8 см. Сегмент Р3 лівої ЗМА розсипчастого типу, представлений окремими двома стовбурами, які беруть початок безпосередньо з порожнини аневризми. Остання поширюється в медіальні відділи лівої скроневої частки та субтенторіально в ділянку лівої ніжки мозку, спричиняючи її значну компресію. У цій же зоні парастов-бурово визначаються ознаки перенесеного ГПМК за геморагічним типом у вигляді вираженої жовтизни та щільних арахноїдальних зрощень. Відділення стінки аневризми від лівої ніжки мозку не виконували в зв’язку з наявністю між стінкою аневризми та судинами ніжки мозку вираженого спайкового процесу. Між стінкою аневризми та ніжкою мозку наявна зона суміжного кровопостачання. Виділено стінки аневризми в супратенторіальних її відділах, від стінок аневризми відділено медіальну та латеральну гілки задньої ворсинчастої артерії, які розпластані на аневризмі. В умовах превентивного кліпування тричі по
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
85
Клінічні випадки
Рис. 10. Розріз твердої мозкової оболонки для підскроневого доступу зліва
5 хв з реперфузією тривалістю до 5 хв аневризму виділено, розкрито її порожнину. Стінки аневризми являють собою дисекційно змінені щільні тяжисті утворення. Спроби ремоде-лювати ЗМА в ділянці аневризми безуспішні (неможливо накласти кліпсу зі збереженням прохідності лівої ЗМА). Результати інтраопе-раційної контактної допплерографії свідчать про наявність адекватного ретроградного кровотоку в сегменті Р3 лівої ЗМА. З огляду на наявність задовільного колатерального кровопостачання басейну лівої ЗМА дистальніше за аневризму, прийнято рішення про виконання
Рис. 12. Сегмент Р2 лівої задньої мозкової артерії
Рис. 11. Ділянка біфуркації основної артерії
операції деконструктивного виключення (тре-пінгу) аневризми разом з артерією, на якій вона розташована. Виконано деконструктивне виключення (трепінг) гігантської дисекційної аневризми лівої ЗМА шляхом її кліпування проксимальніше та дистальніше за аневризму (накладено 2 кліпси типу mini). Контактна ультразвукова допплерографія: ліва ЗМА локуєть-ся в сегментах Р1 та Р2 адекватно, в сегменті Р3 кровопостачається колатерально, ретроградний кровотік задовільний. Аневризму широко розкрито. Видалено тромботичні маси та внутрішній вміст аневризми в межах візуалізації,
Рис. 13. Дистальний відділ сегмента Р2 лівої задньої мозкової артерії та початковий відділ аневризми
86
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
Клінічні випадки
Рис. 14. Розсипчастий тип формування сегмента Р2 лівої задньої мозкової артерії
таким чином усунуто компресію лівої ніжки мозку. На цьому операцію вирішено завершити. Гемостаз виконано коагуляцією, аплікацією сержицелю. Визначається релапс мозку до 1,0 см. Тверду мозкову оболонку зашито. Епі-дурально встановлено дренаж. Кістковий клапоть укладено на місце, зафіксований. Накладено пошарові шви на м’які тканини і шкіру та асептичну пов’язку. Основні етапи хірургічного втручання представлено на рис. 10-17.
Ускладнень під час проведення хірургічного втручання не було. У ранній післяопераційний період відзначено незначне
Рис. 16. Кліпування задньої мозкової артерії проксимальніше за аневризму
Рис. 15. Аневризму виділено на всьому протязі
прогресування слабкості в правих кінцівках, яка самостійно регресувала протягом однієї доби. Післяопераційна рана зажила первинним натягом. Пацієнта у задовільному стані на 10-ту добу після операції виписано для продовження лікування під спостереженням невролога за місцем проживання. На момент виписки відзначено практично повний регрес неврологічної симптоматики, яка мала місце при госпіталізації у відділення судинної нейрохірургії. В умовах стаціонару дитині виконано контрольну МСКТ головного мозку та МСКТ-АГ (рис. 18, 19). Отримані результати
Рис. 17. Кліпування задньої мозкової артерії дистальніше за аневризму
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
87
Клінічні випадки
Рис. 18. Післяопераційнамультиспіральна комп’ютернатомографія-ангіографія
свідчили про відсутність контрастування АА на контрольних ангіограмах, зменшення її розмірів та усунення компресії стовбурових відділів головного мозку.
Дане клінічне спостереження продемонструвало можливість виконання транскра-ніальної деконструктивної операції за наявності гігантської дисекційної АА ЗМА із застосуванням інтраопераційної контактної допплерографії для об’єктивної оцінки наявного колатерального резерву. Ми не можемо заперечувати можливість виконання ендовас-кулярної операції при подібних аневризмах, однак, на нашу думку, в такій клінічній ситуації оптимальною є обрана нами тактика.
Поява клінічної симптоматики пояснюється об’ємною дією АА на стовбурові відділи головного мозку. Ефективність проведеного лікування зумовлена насамперед усуненням компресії ніжки мозку шляхом виконання декомпресії гігантської дисекційної аневризми, видалення її вмісту та зменшення розмірів. Важливим моментом при проведенні таких операцій є обов’язкове збереження цілісності та прохідності медіальної й латеральної гілок задньої ворсинчастої артерії, перфорантних артерій та мікроциркуляторного русла, яке має суміжне кровопостачання зі стовбуром головного мозку (ніжка). Транскраніальну операцію виконано нейрохірургами, які воло-
Рис. 19. Післяопераційна мультиспіральна комп’ютерна томографія головного мозку
88
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
Клінічні випадки
діють як ендоваскулярною, так і транскрані-альними методиками лікування АА головного мозку. Саме поєднання, а в деяких випадках — комбінація обох методів лікування у судинному відділенні, дає змогу досягнути ефективного результату.
Висновки
Використання транскраніального способу хірургічного лікування гігантської дисекційної аневризми ЗМА є ефективним методом хірургічної корекції у разі неможливості застосування ендоваскулярних ме-
Список літератури
1. Ciceri E.F., Klucznik R.P., Grossman R.G. et al. Aneurysms of the posterior cerebral artery: Classification and endovascular treatment // AJNR. — 2001. — Vol. 22, N 1. — Р 27-34.
2. Drake C.G. Giant posterior cerebral aneurysms: 66 patients // Drake C.G., Peerless S.J., Hirnesniemi J.A., eds. Surgery of Vertebrobasilar Aneurysms. London, Ontario, Experience on 1767 Patients. — New York: Springer Verlag, 1996. — P. 230-248.
3. Ferrante L., Acqui M., Trillo’ G. et al. Aneurysms of the posterior cerebral artery: do they present specific characteristics? // Acta Neurochir (Wien). — 1996. — Vol. 138, N 10. — P. 840-852.
тодик або якщо ендоваскулярне лікування асоціюється з додатковими чинниками ризику. Ефективність хірургічного лікування у наведеному клінічному спостереженні зумовлена виключенням АА з кровотоку, її декомпресією та зменшенням розмірів, усуненням компресії стовбурових відділів головного мозку. Важливе значення для успішного хірургічного лікування складних АА ЗМА має застосування інтраопераційної контактної ультразвукової допплерографії для об’єктивізації та визначення достатнього колатерального резерву при виконанні деконструктивної операції.
4. Gerber C.J., Neil-Dwyer G. A review of the management of 15 cases of aneurysms of the posterior cerebral artery // Br. J. Neurosurg. — 1992. — Vol. 6, N 4. — P. 521-527.
5. Lempert T.E., Halbach V.V., Higashida R.T. et al. Endovascular treatment of pseudoaneurysms with electrolitically detachable coils // AJNR. — 1998. — Vol. 19, N 6. — P. 907-911.
6. Pia H.W., Fontana H. Aneurysms of the posterior cerebral artery. Locations and clinical pictures // Acta Neurochir (Wien). — 1977. — Vol. 38, N 1. — P. 13-35.
7. Sakata S., Fujii K., Matsushima T. et al. Aneurysms of the posterior cerebral artery: report of eleven cases-surgical approaches and procedures // Neurosurgery. — 1993. — Vol. 32, N 2. — P. 163-167.
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
89
Клінічні випадки
КЛИНИЧЕСКОЕ НАБЛЮДЕНИЕ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ГИГАНТСКОЙ ДИССЕКЦИОННОЙ АНЕВРИЗМЫ ЗАДНЕЙ МОЗГОВОЙ АРТЕРИИ: СУЩЕСТВУЕТ ЛИ АЛЬТЕРНАТИВА ЭНДОВАСКУЛЯРНОМУ ЛЕЧЕНИЮ?
В.В. МОРОЗ
ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев
Представлен случай транскраниального хирургического лечения гигантской диссекцион-ной аневризмы сегмента Р2-Р3 левой задней мозговой артерии (деконструктивное выключение) у ребенка 8 лет. Предварительно (2 года назад) предпринята попытка эндоваскулярного выключения аневризмы этого сегмента путем эмболизации спиралями. Операция осложнилась расслоением стенки артерии и развитием выраженного стеноза задней мозговой артерии проксимальнее аневризмы. При динамическом наблюдении выявлены признаки значительного увеличения размеров аневризмы и появление клинической симптоматики компрессии стволовых отделов головного мозга. Пациенту выполнена транскраниальная хирургическая операция, целью которой было выключение гигантской аневризмы из кровотока путем ее трепинга и устранение компрессии стволовых отделов головного мозга. Это достигнуто декомпрессией аневризмы и уменьшением ее размеров. Возможность выполнения данной операции объективно подтверждена результатами интраоперационной контактной допплерографии, позволяющей адекватно оценить коллатеральное кровоснабжение бассейна задней мозговой артерии и спрогнозировать возможность выполнения деконструктивной операции с минимальным риском развития послеоперационных ишемических осложнений.
Ключевые слова: гигантская артериальная аневризма, задняя мозговая артерия, деконструктивное выключение (трепинг).
DISSECTING GIANT ANEURYSM OF POSTERIOR CEREBRAL ARTERY SURGICAL TREATMENT: IS THERE AN ALTERNATIVE TO ENDOVASCULAR TREATMENT?
(CASE REPORT)
V.V. MOROZ
SO «Institute of Neurosurgery named after. academician A.P. Romodanov NAMS of Ukraine», Kiyv
The case of transcranial surgical treatment of dissecting giant aneurysms of segment Р2-Р3 of the left posterior cerebral artery (deconstructaction) in a child 8 years old is presented. The first attempted of endovascular embolization by coils was made two years ago. Operation was complicated by the development of iatrogenic dissection of the artery wall, and subsequently, the posterior cerebral artery stenosis formation proximal to the aneurysm. Dynamic observation identified the significant increasing of aneurysm size and the appearance of clinical symptoms, which pointed about brain stem compression. Patient underwent he transcranial surgery, which allowed to make the aneurysm deconstructive occlusion (treping), to eliminate the brain stem compression by performing the aneurysm decompression: it’s size reducing. The possibility of this operation carrying out is confirmed objectively by the intraoperative Doppler contact using, which help to evaluate the sufficiency of collateral reserve in the posterior cerebral arteryand forecast the deconstructive surgery performing with minimal risk of postoperative ischemic complications.
Key words: giant arterial aneurysm, posterior cerebral artery, aneurysm deconstruction (treping).
90
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №3(13)
