CC BY
41
Клинический случай
Clinical Case
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.12-006.3.04
МОСТОВОЙ Ю.М, ОВЧАРУКМ.В., ГЛАДКИХ в.ю.
Внницький нацюнальний медичний унверситет ¡м. М.1. Пирогова
КЛ^ЧНИЙ ВИПАДОК САРКОМИ СЕРЦЯ
Резюме. Онкологiчнiзахворювання е актуальною проблемою всьоголюдства. 1снуе певна насторожетсть лiкарiв щодо найбльш поширених онкозахворювань, у той час як рiдкiснi пухлини становлять суттевi труднощi в дiагностицi та ргдко розтзнаються прижиттево. У статтi наведений клжчний випадок саркоми серця, що е первинною злояксною його пухлиною. Саркома серця вражае переважно його правi вiддiли, виходячи, як правило, з ендокарда або перикарда. Первинна саркома серця може викликати оклюзю клапанних отворiв та вихгдних вiддiлiв шлуночшв, здавлювати та проростати коронарш суди-ни, велик артерп i вени. Пащент I., 40 р., був госniталiзований в пульмонологiчне вiддiлення з тдозрою на пневмонт, при госniталiзацii виконана рентгенограф1я оргашв грудног клтки, де були ознаки бронхту. Звертали на себеувагурiзноманiтнiсть скарг та змти в загальному аналiзi кровi, що не е типовими для бронхту. Шд час ехокардшграфп в тдклапанному nросторi легеневог артерп було знайдено гтоехогенне утворення, що викликало субоклюзю клапана легенево'г' артерп та тдклапанного простору. Пащент був направлений в нститут серцево-судинно'г'хiрургn iм. М.М. Амосова, де тсля оперативного втручання було верифковано фiбросаркому серця. Вважаемо за доцльне сфокусувати увагу лiкарiв на клжчному випадку саркоми серця, сnодiваючись на те, що при почастшант цього nатологiчного стану вони будуть бльш шдготовлен до його дiагностики. Ключовi слова: саркома серця, пухлини.
На сучасному етат розвитку медицини спосте-ртаеться ситуацiя, коли онкозахворювання мають розтзнавати лiкарi рiзних спещальностей, у першу чергу загально! практики, амейно! медицини, вузью спещалюти. Онколопчш захворювання мають стшку тенденщю до зростання, !х поширешсть збшьшуеться на 3—3,5 % щороку, i до 2020 року кшьюсть людей, яю захворши на рак, росте до бшь-ше нж 200 тис. людей на рж, тобто приблизно ко-жен четвертий украшець протягом життя захворiе на рак. Структура онкозахворюваност протягом останшх 5 роюв залишаеться сталою. Найчасть ше злояюсними хворобами уражаеться населення старшого i похилого вжу. У чоловiчого населення — це злояюсш новоутворення легешв, шюри, шлунка та передмiхуровоI залози, колоректальний рак, у жшок переважають злояюсш новоутворення молочно! залози, шюри, тша матки, шлунка. У зв'язку з цим юнуе певна налаштовашсть лiкарiв на дiагностику саме цих сегменпв. Разом iз тим рiдкiснi пухлини внутршшх органiв продовжують становити суттевi труднощi в раннiй !х дiагностицi. Вважаемо за доцiльне навести клшчний випадок саркоми серця. Перед викладенням власних спо-стережень даемо загальш вiдомостi про цей пато-лопчний стан.
Пухлини серця е дуже рiдкiсними захворювання-ми. Можливо, це пояснюеться хорошим кровопос-тачанням серця i швидким обмiном речовин в сер-
цевому м'язi. Розрiзняють первинш (доброякiснi та злоякiснi) та вторинш пухлини серця.
Вторинними пухлинами серця частше бувають ме-тастази раку молочно! залози, легень, шлунка, а шо-дi нирок i щитоподiбноi залози. Вториннi пухлини серця зустрiчаються в 25 разiв частiше первинних.
Первинш пухлини е рщюсними захворюваннями, що зустрiчаються в 0,002—0,05 % випадюв, причо-му 3/4 серед них становлять доброяюсш пухлини. До первинних доброяюсних пухлин серця вщно-сять мiксому, рабдомiому, фiброму, лшому, лейо-мiому, тератому та ш. бдиною пухлиною серед первинних злояюсних новоутворень серця е саркома. Первинш злояюсш пухлини становлять 25 % загально! кшькосп первинних пухлинних уражень серця. Найбшьш частим !х рiзновидом е саркома, що походить iз мезенхiми i тому може проявлятися рiзноманiттям морфологiчних титв i обумовлювати складнiсть пстолопчно! верифжацп. Саркома може виникнути у будь-якому вщ, але найчастiше в 30— 50 рокiв, однаково часто у чоловтв i ж1нок. Пухли-на вражае переважно правi вщдши серця, виходячи, як правило, з ендокарда або перикарда. Первинна саркома серця може викликати оклюзш клапанних отворiв та вихщних вщдшв шлуночкiв, здавлюва-
© Мостовой Ю.М.,Овчарук М.В., Гладких В.Ю., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
ти та проростати коронарш судини, велию артерп i вени.
Вона вiдрiзняeться швидким iнвазивним зрос-танням, проростае Bci шари серця i оточуючi орга-ни, а також швидко i поширено метастазуе в легеш, середостiння, трахеобронхiальнi i ретроперитоне-альш лiмфатичнi вузли, наднирковi залози, мозок.
Анпосаркома — найбiльш частий рiзновид, що становить 33 % первинних злояюсних пухлин. У чо-ловЫв зустрiчаеться в 2—3 рази частше, нж у ж1-нок. Пухлина може вражати будь-якi вщдши серця, найчастше — праве передсердя. Анпосаркома ма-кроскопiчно е щiльним горбистим утворенням, що iнфiльтруе тканини. На розрiзi видно вогнища некрозу i крововиливiв. Мiкроскопiчно визначаються веретеноподiбнi, полiгональнi або округлi клiтини, що створюють синцитiй i складаються в безладно розташоваш тяж1. Характерним е утворення рiзних за розмiрами i формою судинних порожнин, запо-внених кров'ю, що з'еднуються мж собою. Мiж кль тинами пухлини знаходяться пухкi мереж1 арпро-фiльних волокон, що нагадують базальну мембрану.
Рабдомюсаркома походить iз серцево! покресле-но! м'язово! тканини, зустрiчаеться в будь-якому вщ1, дещо частiше у чоловтв, становить 20 % всiх первинних злояюсних пухлин серця. Макроскотч-но рабдомюсаркома визначаеться як вузол м'яко! консистенцп бшого або блiдо-рожевого кольору, розташований в товщi мiокарда. На розрiзi вияв-ляють вогнища крововиливiв i некрозiв. Мжроско-пiчно визначаеться рiзне спiввiдношення дрiбних округлих або овальних, веретеноподiбних клiтин. Важливе дiагностичне значення мае !х виражений полiморфiзм: вони можуть нагадувати тенiсну ракетку, маючи округле тiло з ядром i один товстий цитоплазматичний вщросток, або мати павукопо-дiбну форму з центрально розташованим ядром i великими вакуолямi глiкогену по перифери. У ци-топлазмi виявляються мiофiбрили з поперечною покресленiстю. Клггини пухлини можуть розташо-вуватися суцшьними полями або формувати альвео-лярш i пучковi структури, заключенi в мережу арп-рофiльних i колагенових волокон.
Фiбросаркома е мезенх1мальною пухлиною, що становить 10 % всiх первинних злояюсних ново-утворень серця. Виникае в представниюв обох статей у будь-якому вщь Макроскопiчно фiбросар-кома е чiтко вiдмежованим щшьним вузлом бiлого або сiрувато-бiлого кольору або мае шфшьтративне зростання. Мжроскошчно виявляються фiброблас-топодiбнi клiтини з рiзною мiрою диференцiювання i колагеновi волокна. Клiтини розташованi у виглящ пучкiв, що переплiтаються.
Iншi первинш злоякiснi пухлини, у тому числ1 мезотелiома i лiмфома, виявляються рщко. Необхщ-нi детальнi дослiдження !х морфологiчних i клiнiч-них особливостей.
Клшка
Клжчна картина залежить вiд локалiзацli пухлини i величини обструкцп порожнин серця. Ти-
повим е незрозумша, швидко прогресуюча серцева недостатнiсть зi збшьшенням розмiрiв серця, випо-том в перикард (геморапчним), тампонадою, болем в далянщ грудно! клiтки, аритмiями, порушеннями провiдностi, обструкцiею порожнисто! вени i рап-това смерть. Пухлини, обмежеш мiокардом без по-ширення в середину порожнини, можуть деякий час перебтати безсимптомно або викликати арит-мп i порушення провщносп. У хворого може бути тривале невелике тдвищення температури тiла, схуднення, поступово наростаюча слабкiсть, болi в суглобах, рiзнi висипання на тулубi i кiнцiвках, онiмiння пальцiв рук i нiг. Поступово можуть сфор-муватися ознаки хрошчно! серцево! недостатнос-тi — «барабанш палички» (схуднення пальщв рук i потовщення !х на кiнцях), змiни нiгтiв за типом «годинников1 скельця». З'являються змши в аналь зах кровi.
Зашдозрити наявнiсть злоякiсного новоутворен-ня можна за наступними симптомами:
— бшь в серединi грудно! клiтки е раншм i частим симптомом злояюсного ураження;
— наявнiсть гемоперикарда при вщсутносп трав-ми в анамнезу
— необхiднiсть проведення повторних перикар-дiоцентезiв (цитологiчне дослiдження евакуйовано! рщини обов'язково);
— прогресування синдрому верхньо! порожнисто! вени при вщсутносп тампонади серця.
При поширенш пухлини на перикардiальний простiр часто утворюеться геморагiчний випiт в перикард i може виникнути тампонада. Оскшьки най-бшьш часто уражаеться права частина серця, саркома нерщко викликае симптоми правошлуночково! недостатносп внаслiдок обструкц!! правого перед-сердя, правого шлуночка, тристулкового клапана або клапана легенево! артерп (ЛА). Обструкцiя верх-ньо! порожнисто! вени може приводити до набряку обличчя i верхнк кшщвок, тодi як обструкцiя ниж-ньо! порожнисто! вени викликае застiй у внутршшх органах.
Дiагностика злояк1сних пухлин серця (раку серця).
1нструментальш дослiдження при злояюсних пух-линах вказують на переважне ураження правих вщ-дшв органа, i серед рiдкiсних випадюв прижиттево! дiагностики у 60—70 % хворих виявляються вщдале-нi метастази.
Е\окард1ограф1я розглядаеться як метод вибору в дiагностицi пухлин серця, достатнш для вироблен-ня вщповщно! х1рурпчно! тактики.
Останнiм часом усе бшьше визнання в дiагнос-тицi набувае метод комп'ютерно!" томографп. Метод вiдрiзняеться високою чутливiстю i надiйнiстю, до-зволяе проводити топiчну дiагностику пухлини та визначити мюце !! фжсацп. 1ншим вiрогiдним методом тотчно! дiагностики пухлин серця е магштно-резонансна томографiя.
Лжування злоякiсних пухлин серця найчаспше симптоматичне. Хiрургiчне лжування переважно! бiльшостi хворих iз первинними злояюсними ново-утвореннями серця неефективно у зв'язку з тим, що
до моменту дiагностики вщзначаеться значне поши-рення пухлини як у межах самого мюкарда, так i на прилеглi органи i тканини. Найчастше проводить променеву терапiю з системною х1мютерашею або без не!, що дозволяе тимчасово зменшити клiнiчну ви-раженiсть захворювання i в рядi випадкiв збшьшити тривалiсть життя до 5 роюв пiсля початку лжування.
Прогноз несприятливий. При встановленнi дiа-гнозу саркоми серця у 80 % хворих вже е метастази. Як правило, хворi помирають протягом 6—12 мюя-цiв пiсля появи перших клшчних симптомiв.
Описания ключного випадку
Хворий I., 40 рокiв, направлений на госпи^за-цiю в пульмонолопчне вщдшення сiмейним лiкарем з дiагнозом «прикоренева пневмонiя?».
Госпiталiзований 14.01.13. Дiагноз при госпгта-лiзацi!: гострий бронхiт. Гострий лейкоз? Iнфекцiй-ний ендокардит?
При госпггал1зацп скарги на пiдвищення темпе-ратури тiла до 37—38 °С вранцi i ввечерi, етзодич-ний кашель, iнодi надсадний, виражену пгтливють, задишку при фiзичному навантаженнi, болi в спинi, зниження ваги до 6 кг за мюяць.
Анамнез захворювання: вважае себе хворим про-тягом 1—1,5 мю. Виникнення хвороби т з чим не пов'язуе. Захворювання розпочалось iз сухого непродуктивного кашлю, задишки, слабкосп, виражено! штливосп. Хворий звернувся до лiкаря, i йому було призначено беклазон еко 2 вдихи 2 р/д, користувався декiлька днiв, пiсля чого звернувся до лжаря повторно. Лжарем був встановлений дiагноз «стоматит» i призначено флуцис i кандид. У пащента посилюва-лись кашель i пiтливiсть, у зв'язку з чим його було направлено на Яб-графго оргашв грудно! клiтки (ОГК), ЗАК, тсля чого направлено на госпи^зацго.
Анамнез життя: алергiя — пух, перо, шерсть тва-рин. Гепатит В 2002 р.
Об'ективно: загальний стан середнього ступеня тяжкосп, колiр шкiри i слизових оболонок: блщий. Аускультативно: жорстке дихання.
Тони серця: чистi, ртадчш, е систолiчний шум на верхiвцi, аортi, грубий. Пульс: 80 зад. власт., АТ 120/60 мм рт.ст.
Живгт дещо чутливий в ешгастрп.
ЗАК 15.01.2013: НЬ — 108 г/л, Ье — 18,1 • 109 /л, п — 18 %, с — 69 %, е — 1 %, м — 4 %, л — 8 %. ШОЕ — 65 мм/год.
Rб-графiя ОГК 14.01.13: змши, характерш для бронхиу.
15.01.2013 УЗД внутршшх органiв: ознаки виражено! гепатомегалп, помiрно! спленомегалп, хро-шчного холециститу, сольового дiатезу.
Пiсля проходження УЗД серця 16.01.13 випи-саний для подальшого обстеження та лжування в Н1 серцево-судинно! хiрургi! iм. М.М. Амосова НАМНУ (рис. 1).
Коментар. Як видно, пащент пройшов певний шлях до направлення на спецiалiзоване лiкування. Звертае на себе увагу грубе порушення в формулюван-нi дiагнозу на догоспгтальному етапi. Термiн «прико-
ренева пневмон!я» не використовуеться в укра!нських класифiкацiях з 1999 р. Найдоцшьшшим диагнозом при госпiталiзацi! був би «лихоманка нез'ясованого генезу». Саме таке формулювання здатне спонукати лiкаря до швидкого активного пошуку причин, що могли призвести до симптомокомплексу — температура, лейкоцитоз, пщвищення ШОЕ та ш.
Далi хворий I. був госштал!зований в 2-ге х!-рурпчне вщдшення Н1ССХ 1м. М.М. Амосова 17.01.2013 з д!агнозом: гострий шфекцшний ендо-кардит клапана легенево! артерп. СН I.
При госпiталiзацli загальний стан хворого ощ-нювався як середньотяжкий. У хворого спостерiга-лися скарги на пщвищення температури до 38 °С з 09.01.2013, задишку при ф!зичному навантаженш, помiрне серцебиття, 6ол1 в д1лянц1 серця, пом!р-не обмеження ф1зично! активностi, кашель (з лгта 2012 р.). До госпи^зац!! хворий отримував цефтрi-аксон, амжш, беклазол.
При об'ективному дослщженш у хворого: АТ = 140/90 мм рт.ст, пульс — 93, ЧД — 18 в 1 хв, пульсацiя печшки, пульсацiя черевно! аорти, п!дси-лений серцевий поштовх.
За даними шструментальних дослiджень:
ЕКГ в1д 17.01.2013: синусовий ритм, ЧСС 93 в 1 хв, помiрна гшертрофiя л1вого передсердя.
КТ ОГК в1д 17.01.2013: на серп КТ-грам i посл1-дуючих реконструкцш легенi аерованi i прилягають до грудно! ст1нки по всш поверхнi. Паренхiма ле-гень без видимих вогнищево-iнфiльтративних пато-лог1чних змш, окр1м поодиноких др16них розс^них 1—3 мм вогнищ.
Архгтектонжа бронхосудинних структур не порушена. Дефекту наповнення по ходу легеневих ар-терш не визначаеться.
Коренi легень не змшеш, головн1 бронхи вигля-дають звичайно, збiльшених л1мфовузл1в не визна-чаеться.
Вшьна рiдина в плевральних порожнинах не ви-значаеться.
Середостiння розташовано по середнш л!н!!, нормально! ширини.
У просв1т1 легеневого стовбура пристшково зл1-ва безпосередньо в проекцп клапана визначаеться утворення м'якотканинно! консистенцГ!, що пере-кривае 3/4 просвиу судини, умовною протяжшстю до 2,0 см. Об'ем щшьно зливаеться з1 ст1нкою м1о-карда м^сшлуночковою перегородкою, об'ем мае випуклий зовн1шн1й контур, щ1льно прилягае до л1во! нисх!дно! коронарно! артерГ!.
У порожниш перикарда вiзуалiзуеться мiнiмаль-на кшьюсть р!дини.
Збiльшених лiмфатичних судин в середостшш не виявлено.
Висновок: виявлеш зм1ни в проекцх! клапана легенево! артерп можуть бути обумовлеш об'емним утворенням (у т.ч абсцесом) та (i менш в1рогщно) тромботичними масами.
Солiтарнi вогнища в легенях !з 61льшою в1рог1д-н1стю постзапального характеру, але потребують динамiчного спостереження.
Даних за ТЕЛА при даному обстеженш не виявлено.
Ехокардiографiя вiд 15.01.2013: у тдклапанному npocTopi легенево! артери вiзуалiзуeться додатко-ве об'емне утворення гшоехогенно! структуры, що субоклюзуюе клапан легенево! артери i тдклапан-
ний npocTip. Серце нормальних po3MipiB. Камери не розширенi. Систолiчна функцiя лiвого шлуночка не порушена. Дiастолiчна функцiя лiвого шлуночка порушена за типом сповшьнено! релаксацп. Незна-чна легенева гiпертензiя.
Клинико-диагностический центр «СЛАОМЕД»
Ул. Хмельницкое шоссе, 96а, г. Винница, Украина, 21029, +38 (0432) 69-41-40 Эхокардиография (цветная допплерография) 15 января 2013 г.
Ф.И.О. И. Возраст 40 лет
Аорта: не уплотнена. (АО) 35,8 мм (Н до 37 мм)
Аортальный клапан: трехстворчатый, не изменен. Раскрытие 21,3 мм (Н более 14 мм)
Аортальный кровоток 148 см/с (Н 100-150 см/с), регургитация — нет.
ID:SiUt15ei 19 1 С jran IV 3t 11И4Ю f III >■! n
1 Urtinct- 3ie(m 1 I Ottanef i.13 tm ■ •ЦП Jfc IJHHvH i DR. IB dfl ' -4.JS С, r-.l l
<-
Левое предсердие: не увеличено. Правое предсердие: не увеличено. Полость левого желудочка: не увеличена.
ЛП 35,3 мм (Н до 40 мм) ПП 39 мм КСР 29,9 мм
КДР 48,6 мм (Н до 5,5 см)
КСО 34,69 мл (Н мужчины 33-68 мл)
(Н женщины 96-157 мл)
КДО 110,5 мл (Н мужчины 96-157 мл)
(Н женщины 59-138 мл)
Ударный объем 75,84 мл
Фракция выброса: 69 % , FS 38 %
] CirdüiV In * HJjn-U
MMtilc
P*rnir-ntnr till m ii mS mi ihS ms PÄetind
M-niada H»p iur*4n*nt* LVKM +.И i-LV*b ГИ i- 4.ee 2.11 IM iMl
CalculaEana
EF Teich LW1 Teich EV Teich LWdCub ÜVCUb ее«* 110.SI«! TS .ел 1*3 tu 6 lit ет.ее ш ■Ш LWiCub Ti.Tfl * Ы.ЙЭ "ml je.je *
Зоны локального нарушения сократимости: не выявлено Межжелудочковая перегородка: не утолщена. Задняя стенка левого желудочка: не утолщена. Митральный клапан: фиброз клапанного кольца. Раскрытие 29,8 мм (более 25 мм) М-образной формы, противофаза — есть.
МЖП в диастолу 9,8 мм (Н до 1,0 см) ЗСЛЖ в диастолу 10 мм (Н до 1,0 см)
Митральный кровоток Е — 72 см/с (Н до 1 м/с), А — 83 см/с, регургитация — 1 ст.
Диастолическая функция левого желудочка — нарушена по типу замедленной релаксации. Трикуспидальный кровоток: 85 см/с (Н 100 см/с) регургитация — 1 ст. Pg 28,3 мм рт.ст. Правый желудочек: не расширен. ПЗР 24,8 мм (Н до 26-28 мм )
Легочная артерия: кровоток 274 см/с (Н до 100 см/с), Pg 30,09 мм рт.ст., регургитация — мин. Систолическое давление в легочной артерии приблизительно 33,3 мм рт.ст.
Заключение: в подклапанном пространстве легочной артерии визуализируется дополнительное объемное образование гипоэхогенной структуры, субокклюзирующее клапан легочной артерии и подклапанное пространство (вегетативные наслоения? реканализированный тромбоз? подклапанный абсцесс?). Сердце нормальных размеров. Камеры не расширены. Систолическая функция левого желудочка не нарушена. Диастолическая функция левого желудочка нарушена по типу замедленной релаксации. Незначительная легочная гипертензия. Рекомендовано: СКТ ОГК с контрастированием для исключения ТЭЛА, консультация кардиохирурга.
Ехокардiографiя вщ 17.01.2013: на клапаш легенево! артери i в надклапанному просторi ЛА додат-кове малорухоме гшерехогенне утворення в дiаметрi 0,6 см, що створюе невелику обструкщю.
Ехокардiографiя вiд 24.01.2013: р ЛА = 12 мм рт.ст. Рщини в порожниш перикарда немае. Невелика кшьюсть рiдини в плевральнш порожнинi.
Ехокардiографiя вiд 30.01.2013: р ЛА = 14 мм рт.ст. У лiвiй плевральнш порожжниш помiрна кшь-кiсть рiдини.
У перикардi патолопчно! кiлькостi рiдини немае.
УЗД ОЧП вщ 15.01.2013: УЗ-ознаки виражено! гепатомегалн, помГрно! спленомегалх!, хрошчного холециститу, сольового дiатезу.
22.01.2013 хворому виконано оперативне втручан-ня — видалення пухлини стовбура легенево! артери.
При ревiзil ЛА: поздовжньо розкритий стовбур ЛА. Вiзуалiзуеться утворення з переходом на стулку, стiнку ЛШ i дiлянку ЛКА. Утворення видалено.
Двi стулки клапана ЛА залишено.
ПГЗ № 99-1059
Макроскошчно: велика кшькють дрiбних (0,3— 0,7 см) безформених фрагменпв жовтувато-бшясто! тканини. Перший фрагмент бшьш великий, у вигля-дг «глибокого блюдця», дiаметром 2,7 см, товщиною до 0,8 см. Края новоутворення в уах фрагментах ма-ють вигляд бшястого з жовтим вщгшком, нашвпро-зорГ в зонах потоншення тканини. Кратероподiбне поглиблення мае пухко-мутну поверхню i бшьш жовтий вщтшок. Консистенцiя щiльно-еластична. У дшянщ деструкцх! бшьш пухка.
Основа пухлини локалiзувалась у дГлянцГ фь брозного кГльця на ГнтимнГй поверхш стГнки ЛА, заповнювала значну частину просвиу судини, про-ростаючи на задню частину стшки легенево! арте-
ри, i iнфiльтрувала прилеглий мюкард i формувала муфтоподiбне утворення навколо стовбура л1во! ко-ронарно! артери. Пухлина видалена в технiчно мож-ливих межах з метою звшьнення вихщного тракту правого шлуночка серця. 3i сл1в хiрурга, в дшянш мюкарда були присутн! фрагменти пухлини хрящо-во! консистенцх!.
Висновок: штимальна саркома легенево! артерх!, переважно фiбробластного деференцiювання. На поверхнi пухлини виразкове утворення з лейкоци-тарною шфшьтрашею.
Враховуючи те, що в останш роки спостерiга-еться стiйка тенденц^ до того, що ряд захворю-вань та патологiчних станiв, яю ранiше вважалися р!дк1сними, на сьогодш все частiше зустрiчаються в практичнш д1яльност1 лiкаря (ТЕЛА, септичний ендокардит, щопатичний ф16розуючий альвеолiт), вважаемо за доцшьне сфокусувати увагу лiкарiв на клшчному випадку саркоми серця, сподiваючись, що при почастiшаннi цього патолопчного стану вони будуть 6!льш пщготовлеш до його дiагностики.
Список лператури
1. Бондар Т.В. Актуальт проблеми викладання окологи / Г.В. Бондар, Ю.В. Думанський, О.Ю. Попович, Яковець, 1.6. Се-даков, С.6. Золотухш, М.6. Крюков, В.Н. Кравцова // Украш-ський радiологiчний журнал [Електронний ресурс]. — 2010. — № 2. — 158-160. http://medradiologia.kharkov.ua/assets/files/ arch/2010/2/p158_160.pdf
2. Особенности злокачественного поражения сердца [Рукопись] / Р.М. Витовский [и др.] // Онкология. — 2009. — Т. 11, № 4. — С. 283-285.
3. Киношенко К.Ю. Опухоли сердца / К.Ю. Киношенко // Лжи Украйш. — 2010. — № 9. — С. 16-20.
4. Злокачественные опухоли сердца, особенности хирургического лечения [Рукопись]/ Г.В. Кнышов [и др.]// Онкология. — 2010. — Т. 12, № 2. — С. 177-180.
Отримано 05.04.13 □
Мостовой Ю.М., ОвчарукМ.В., ГладкихВ.Ю. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
КЛИНИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ САРКОМЫ СЕРДЦА
Резюме. Онкологические заболевания являются актуальной проблемой всего человечества. Существует определенная настороженность, касающаяся наиболее распространенных онкозаболеваний, в то время как редкие опухоли вызывают трудности в диагностике и редко распознаются при жизни. В статье описан клинический случай саркомы сердца, которая является первичной злокачественной его опухолью. Саркома сердца поражает преимущественно его правые отделы, вырастая, как правило, из эндокарда или перикарда. Первичная саркома сердца может вызывать окклюзию клапанных отверстий и исходящих отделов желудочков, а также сдавливать и прорастать коронарные сосуды, крупные артерии и вены. Пациент И., 40 лет, госпитализирован в пульмонологическое отделение с подозрением на пневмонию. Во время госпитализации после рентгенографии органов грудной клетки были выявлены признаки бронхита. Обращали на себя внимание разнообразие жалоб и изменения в общем анализе крови, которые не являются типичными для бронхита. При прохождении эхокардиографии в подклапанном пространстве было найдено образование гипоэхогенной структуры, которое вызывало субокклюзию клапана легочной артерии и подклапанного пространства. Пациент был направлен в институт сердечно-сосудистой хирургии им. Н.Н. Амосова, где после операции была верифицирована фибросаркома сердца. Считаем необходимым сфокусировать внимание врачей на этом клиническом случае, надеясь на то, что при учащении таких патологических состояний они будут более подготовлены к их диагностике.
Ключевые слова: саркома сердца, опухоли.
Mostovoy Yu.M., OvcharukM.V., Gladkikh V.Yu. Vinnytsya National Medical University named after M.I. Pyrogov, Vinnytsya, Ukraine
CLINICAL CASE OF CARDIAC SARCOMA
Summary. Cancer is the problem of all mankind. There is some apprehension concerning the most common cancer, while rare tumors cause difficulty in diagnosis and are rarely detected intra vitam. This article describes a clinical case of cardiac sarcoma, which is primary malignant tumor. Cardiac sarcoma affects the right heart, growing up, as a rule, from the endocardium or pericardium. Primary cardiac sarcoma can cause occlusion of the valves and outgoing parts of the ventricles, and compress and grow in coronary vessels, the large arteries and veins. The patient I., 40 years old, was admitted to the pulmonology department with suspected pneumonia. Chest X-ray showed signs of bronchitis during admission. Variety of complaints and changes in complete blood count, which are not typical for bronchitis, attracted our attention. Hypoechoic mass under pulmonary valve, which caused subocclusion of pulmonary valve and subvalvular space, was detected during echocardiography. The patient was sent to the Institute of cardiovascular surgery named after N.N. Amosov. The operation was performed and fibrocardiac sarcoma was verified. We consider it necessary to focus the attention of physicians on this clinical case, hope to when the rate of such pathological conditions increases, they will be more prepared for their diagnostics.
Key words: cardiac sarcoma, tumors.
