Научная статья на тему 'Клинический случай геморрагического инсульта у беременной вследствие разрыва церебральной артериовенозной мальформации'

Клинический случай геморрагического инсульта у беременной вследствие разрыва церебральной артериовенозной мальформации Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
332
58
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГЕМОРАГіЧНИЙ іНСУЛЬТ / іНСУЛЬТ-ГЕМАТОМА / КОМА / ВАГіТНіСТЬ / НЕЙРОХіРУРГіЧНА ТАКТИКА / КЕСАРіВ РОЗТИН / НЕЙРОПРОТЕКЦіЯ / НЕЙРОРЕГЕНЕРАЦіЯ / ГЕМОРРАГИЧЕСКИЙ ИНСУЛЬТ / ИНСУЛЬТ-ГЕМАТОМА / БЕРЕМЕННОСТЬ / НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКАЯ ТАКТИКА / КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ / НЕЙРОПРОТЕКЦИЯ / НЕЙРОРЕГЕНЕРАЦИЯ / HEMORRHAGIC STROKE / STROKE-HEMATOMA / COMA / PREGNANCY / NEUROSURGICAL APPROACH / CESAREAN SECTION / NEUROPROTECTION / NEUROREGENERATION

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Оноприенко А. П., Ганич Е. Н., Островерхова М. Р.

Мозговой инсульт является третьей по распространенности неакушерской причиной материнской смертности в мире. В статье представлен случай артериовенозной мальформации у беременной, осложненной геморрагическим инсультом, лечение которой имело положительные последствия для матери и плода. Показана эффективность терапии, включающей раннюю нейрохирургическую тактику (удаление инсульт-гематомы у беременной в терминальном состоянии) и одновременное выполнение кесарева сечения для спасения жизни матери и ребенка с дальнейшей нейропротекторной и нейрорегенеративной терапией.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Clinical case of hemorrhagic stroke in pregnant womanas a result of ruptured cerebral arteriovenous malformation

Brain stroke is the third most common non-obstetric cause of maternal mortality in the world. The article presents a case of arteriovenous malformation in a pregnant woman complicated by hemorrhagic stroke, with positive consequences for the mother and the fetus. Effectiveness of treatment, including early neurosurgical tactics (excision of the stroke-hematoma in a pregnant woman in the terminal state), and simultaneous cesarean section for saving the life of the mother and the child with further neuroprotective and neuroregenerative therapy is shown.

Текст научной работы на тему «Клинический случай геморрагического инсульта у беременной вследствие разрыва церебральной артериовенозной мальформации»

УДК 616.831-005.4-035:618.3-06 ОО!: 10.22141/2224-0713.8.94.2017.120702

Онопрieнко О.П.1, Ганич С.М.2, Островерхова М.Р.3

1Броварська центральна районна лкарня Китсько! областI, м. Бровари, Укра'/на 2Броварський нейрох1рурпчний центр, м. Бровари, Укра'/на 3Броварський пологовий будинок, м. Бровари, Укра'на

Клшчний випадок геморапчного шсульту у ваптноТ внаслдок розриву церебрально! артерiовенозноí мальформацiТ

Резюме. Мозковий шсульт е третьою за поширешстю неакушерською причиною материнськоI смертностi у свМ. Устаттi висвiтлено випадок артершвенозног мальформациу вагтно'(, ускладнено'1 геморагiчним шсультом, лкування якоИ мало позитивш наЫдки для матерi й плода. Показано ефективнсть терапи, що включае ранню нейрохiрургiчну тактику (видалення шсульт-гематоми у вагтног в термшальному стат) та одночасне проведения кесаревогорозтину для порятунку життя матерi й дитини з подальшою нейропротекторною та нейрорегенеративною тератею.

Ключовi слова: геморагiчний шсульт; шсульт-гематома; кома; вагтнсть; нейрохiрургiчна тактика; кесарiврозтин; нейропротекщя; нейрорегенеращя

М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ

INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |

МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/

Вступ

Медико-сощальне значення проблеми шсулвпв ви-значаеться високим рiвнем захворюваноста, смертности швалщность Для друге! декади ХХ1 сторiччя характер-ний високий рiвень захворюваност та смертностi вщ судинно-мозкових захворювань, а також рют швалщ-ностi в популяцп тсля перенесеного iнсульту. За да-ними ВООЗ, щороку у свiтi спостер^аеться близько 17,5 млн мозкових шсулкпв (М1), що на 68 % бтьше, нiж у 1990 рощ. У США — до 700 тис. М1, у Роси — понад 450 тис. М1, а в Укра!ш — 110—120 тис. Так, за 2016 рш захворюванють на М1 становила 117 124 ви-падки, що вiдповiдно на 10 тис. населення становить 29,3. 1нсульт — одна з глобальних медико-сощальних проблем суспiльства, оскiльки мозковi iнсульти пошда-ють друге мюце серед причин смертностi й перше — серед причин стшко! втрати працездатностi в усiх крашах свiту [1, 2]. За даними КикНпа й а1. [10], гшертошчш кризи е факторами ризику виникнення iнсульту у вапт-них. Iншi лiтературнi джерела [6, 9, 11, 13, 14] показали подiбнi результати. Проведене порiвняльне дослщжен-ня серед вагггних жiнок без пiдвищеного кров'яного

тиску та вагiтних жшок i3 пiдвищеним кров'яним тис-ком, що ускладнюе BariTHicTb, iMOBipHO, з шостого по дев'ятий мiсяць, загрожуючи виникненням шсульту [12, 13].

Описаш в лиературних джерелах [1, 9, 13] iншi чин-ники ризику, що асоцшються з вагiтнiстю та шсультом, включають пiдвищений кров'яний тиск, цукровий дiа-бет, клапанну серцеву хворобу, гшер- та гiпокоагулюючi розлади системи кров^ системний вовчак, зловживан-ня тютюном, алкоголем, мшроанпопати, захворювання серця, м^ень та iншi чинники ризику шсульту, а також з ускладненнями ваптносл були асоцiйованi тдвище-ний ризик шсульту, у тому чи^ пов'язаний з анемiею, тpомбоцитопенiею, переливанням рщини, електро-лiтiв, кислотно-лужнi розлади та шфекци [9]. Артерь овенозш мальформаци (АВМ) е piдкiсною патолопею iз частотою пенетpантностi 1 : 100 000. Частота у вапт-них не вiдpiзняеться вiд тако! в невагiтних [3]. Пiд час ваптност описано поодинокi випадки дано! патологи. Внутpiшньомозковi, внутpiшньошлуночковi та субарах-но'íдальнi крововиливи е третьою за поширешстю неакушерською причиною материнсько! смертност [7].

© <^жнародний невролопчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017

© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017

Для кореспонденцп: OHonpieHKO Олексiй Павлович, кандидат медичних наук, завщувач ангiоневрологiчного вiддiлення, Броварська центральна районна л^арня, вул. Тараса Шевченка, 14, м. Бровари, Кшвська область, 07400, УкраТна; e-mail: [email protected]

For correspondence: Oleksiy Onoprienko, PhD, Head of the Department of angioneurology, Brovary Central Regional Hospital, Taras Shevchenko st., 14, Brovary, Kyiv region, 07400, Ukraine; e-mail: [email protected]

АВМ судин головного мозку е причиною внутршньо-черепних крововиливiв у ваптних у 23 % випадыв, а ма-теринсько! смертностi — в 5—12 % випадыв [7]. АВМ е вродженою аномалiею розвитку судинно! системи головного мозку та являе собою пряме артерювенозне шунтування без промiжних капiлярiв [3, 5, 7]. Може ло-калiзуватись в ушх вiддiлах пiвкуль мозку та дещо рщ-ше — у заднш черепнiй ямцi, пiдкiркових структурах. Чоловши хворiють удвiчi частiше. Внутрiшньомозковi, внутрiшньошлуночковi та субарахно!дальш крововили-ви е найбтьш частими проявами АВМ, що зусщчають-ся в 50—70 % випадыв iз вiковим пiком у 20—40 роыв. Кпiнiчнi прояви включають раптовий головний бiль, нудоту, блювання, ригiднiсть м'язiв потилицi, етлеп-тиформш напади [3, 8]. Вогнищева симптоматика може бути вщсутня, ii наявшсть свiдчить про формування внутршньомозково! гематоми. Розлади свщомоста пiд час нападу (приглушешсть, сопор, кома) е несприят-ливими прогностичними ознаками та потребують не-гайно! консультацй' нейрохiрурга [2, 4, 8].

Наводимо випадок геморапчного шсульту внаслщок розриву артерювенозно! мальформацй головного мозку у ваптно! в термЩ 32—33 тижнi.

Клiнiчний випадок

У нас спостеркалася й лшувалася пацiентка В., вь ком 39 роыв, жителька Черншвсько! областi. Тимчасо-во перебувала у рiдних у м. Броварах Ки!всько! областi, звщки доставлена швидкою допомогою в тяжкому сташ. Оглянута невропатологом, гiнекологом, терапевтом, ре-анiматологом у приймальному вщщленш Броварсько! районно! центрально! лiкарнi (БЦРЛ). Жшка була вапт-на, ваптнють V, пологи мали бути треть Тяжкий кома-тозний стан. Мозкова кома II—III ст. Анамнезхвороби: зi ^в родичiв, захворта гостро 28.04.2017, вiдчула рiзкий головний бть, втратила свiдомiсть. Вагiтна 32—33 тиж-нi. Госпiталiзована у вiддiлення реашмаци та iнтенсив-

но'' терапи № 1. Об'ективно: на момент надходжен-ня стан тяжкий. Соматично: apтepiaльний тиск (АТ) 130/80 мм рт.ст., частота серцевих скорочень (ЧСС) 76/хв, частота дихання (ЧД) 18/хв, температура 36,6 °С. При оглядi нeйpохipуpгом, невропатологом вiдмiчeно в невролог1чному cmamyci: свiдомiсть порушена за типом коми II ст. За шкалою коми Глазго (ШКГ) — 5—6 бaлiв, невролопчний дефщит за шкалою тяжкостi iнсульту Нацюнальних iнститутiв здоров'я США (NIHSS) — 20—22 бали. Зiницi D > S, фотореакци млявi, сухожиль-Hi й пepiостaльнi рефлекси D < S, лiвобiчнa гeмiплeгiя (м'язова сила — 0 бaлiв), лiвобiчнa гемшпест^я, пато-логiчнi ступнeвi знаки — симптом Бабшського лiвоpуч, мeнiнгeaльнa симптоматика. Лабораторш методи до-слiджeння 28.04.2017: загальний aнaлiз кpовi (ЗАК), за-гальний aнaлiз сeчi (ЗАС), бiохiмiчний aнaлiз кpовi, коа-гулограма без суттевих вiдхилeнь показниыв. Тepмiново проведено ультразвукову допплерографш. Висновок: тepмiн ваптносп 32—33 тижнi, тазове передлежання. Загроза для плода. Встановлено попepeднiй дiaгноз: го-стре порушення мозкового кровообку за гeмоpaгiчним типом у басейш право'' середньо'' мозково'' артери; набряк головного мозку; мозкова кома II ст.; V ваптнють термшом 32—33 тижш; пологи III, очкуваш.

З проведенням нeйpовiзуaлiзaцii о 15:23 на комп'ютерному томогpaфi Toshiba Asteion клiнiчний дiaгноз пiдтвepдився (iнсульт-гeмaтомa право'' лоб-но-скронево'' дiлянки головного мозку, неправильно'' форми, щтьнють вiд +66 до +78 од. HI (кров), умовш pозмipи 6,4 х 4,0 х 4,2 см, дифузний набряк мозково'' тканини, обтурацшна гiдpоцeфaлiя) (рис. 1). Хвору доставили в операцшну, премедикащя — антихолшер-гiчнi, антигютамшш, знeболювaльнi лiки, одночасно проводилась в/в шфузшна тepaпiя iз застосуванням дезштоксикацшних, протинабрякових, гемостатичних та нейропротекторних (Цepeбpолiзин 20 мл в/в кра-плинно) препарапв. Проводили постiйний монiтоpинг

Рисунок 1. Спральна комп'ютерна томограма хвороiВ., 39роюв, до операцИ вд 28.04.2017

стану плода. Про випадок повщомили в Кшвську об-ласну кшшчну лiкарню № 1, усi профтьш спецiалiсти були викликанi в БЦРЛ. Проведено повторний конси-лiум у складi районних та обласних профтьних спещ-алiстiв. Об'ективно: пацiентка без суттевих змiн щодо попереднього консилiуму. Висновок: монiторинг вь тальних функцш жiнки та плода. Вагiтнiсть вщповщала термiну 32 тижнi. Брадикардiя плода. Первинш ознаки дистресу плода. Для порятунку життя жiнки та плода прийнято ршення термiново провести розродження — кесарiв розтин з одночасним видалення шсульт-гема-томи. 28.04.2017 проведеш операцп: кесар1в розтин; резекц1йна трепанашя черепа в прав1й лобно-скро-нев1й д1лянц1, видалення мозково!' 1нсульт-гематоми в правш лобно-скронев1й дыянщ. Гемодинамiку шд-тримували мiкродозами дофамiну 4% через перфузор (2—5 мкг/кг/хв) протягом усього операцшного втручан-ня. Пiд час операцшного втручання при проведеннi за-гально! анестези коливань гемодинамiчних показниыв не вiдмiчалось. Операцiйне втручання та загальне зне-болювання тривало 1 год 20 хв, одночасно працювали двi ланки лiкарiв: нейрохiрург — на видаленш внутрш-ньомозково! гематоми, акушер-гшеколог виконував кесарiв розтин. О 16:40 28.04.2017 народився хлопчик, вага 2,4 кг, зрют 44 см, окружнють голови 31 см, грудно! клики — 29 см, за шкалою Апгар — 3—1—4—6—7 балiв, попередньо — асфiксiя новонароджених, тяжкий рес-пiраторний дистрес-синдром I типу, тяжи дихальш по-рушення, недоношенють — 32 тижнi. Дитину спецтранспортом переправлено в обласну дитячу лшарню. Шсля зак^нчення хвору переведено до вщдшення анестезiоло-г1! та штенсивно! терапГ! № 1, продовжено штучну вен-тиляцiю легенiв. 28.04.2017 о 18:30 хвору екстубовано, дихання самостшне, адекватне, проводиться подача зволоженого О2 через носовi канюлi, свщомють на рiвнi

Рисунок 2. Магштно-резонансна томограма хвороI В.

12-13 балiв за ШКГ, за К1Н88 — 15-16 балiв, на пи-тання вiдповiдае односкладно, швидко виснажуеться, орiентуеться у сво1й ситуацГ!. Невролопчний статус: че-репно-мозковi нерви — рiзниця очних щiлин D > 8, зь ницi 8 = D, легка асиметргя обличчя. Сухожилковi реф-лекси D > 8. Рухи в лiвих кiнцiвках обмежеш, помiрний лiвобiчний гемiпарез та гемiгiпестезiя. М'язова сила в лiвiй рущ — 0 балiв, а в нозi — до 2 балiв. Патологiчнi знаки на ступнях — симптом Бабшського злiва. Менiн-геальш знаки слабопозитивнi. Проводилось консерва-тивне лшування iз застосуванням дезiнтоксикацiйноl,

Рисунок 3. MPT-3HiM^ селективноi ангюграфп хворо/ В. псля операци вд 03.05.2017

протинабряково!, антибактерiально! та нейропротек-торно! (Церебролiзин 10 мл в/в краплинно) терапи. Стан хворо! покращився — позитивна динамша. Со-матичний статус — без проявiв гостро! патологи. АТ 140/80 мм рт.ст., ЧСС 74/хв, ЧД 18/хв, температура 36,6 °С. Неврологiчний статус: свiдомiсть порушена за типом поверхневого оглушення, 13—14 батв за ШКГ, а невролопчний дефiцит кореляцiйно зменшився, за шкалою тяжкост №Н88 — 12—15 балiв, зiницi D > 8, фотореакци живi, парез погляду влiво, ковтання в нор-мi, мовлення в норм^ сухожильш й перiостальнi реф-лекси D > 8, лiвобiчний гемiпарез (у нозi — до 3 балiв, у руцi — до 2 балiв), патологiчнi ступневi знаки — симптом Бабшського лiворуч, менiнгеальна симптоматика негативна. Мюцево: пiсляоперацiйна рана загоюеться первинним натягом, пульсащя мозку простежуеться.

03.05.2017 року проведено селективну церебраль-ну ангюграфш в Ки!вському науково-дослiдному iнститутi нейрохiрургi! НАМН Укра!ни iм. А.П. Ро-моданова. Пiсляоперацiйна контрольна селективна ангiографiя вiд 03.05.2017 року (рис. 3) засвщчуе вщ-сутнiсть контрастування АВМ, остання емболiзована на всьому протязi (тотальне виключення). На момент повторного надходження (iсторiя хвороби № 7568 вщ 03.05.2017) стан хворо! тяжкий. Соматичний статус: АТ 130/80 мм рт.ст., ЧСС 76/хв, ЧД 18/хв, температура 36,6 °С. Невролопчний статус: свщомють порушена за типом поверхневого оглушення, 13—14 балiв за ШКГ, невролопчний дефщит кореляцшно зменшився, за шкалою ШН88 — 10—13 балiв. Зiницi D = 8, фотореакци жив^ парез погляду влiво, ковтання в нормi, мовлення в норм^ сухожильнi та перiостальнi рефлек-си D > 8, лiвобiчний гемiпарез (у нозi — до 3 балiв, у руцi — до 2), лiвобiчна гемiгiпестезiя, патолопчш

ступневi симптоми — Бабiнського лiворуч, менiнге-альна симптоматика негативна.

09.05.2017. Лабораторнi методи дослщження: ЗАК, ЗАС, бiохiмiчний аналiз кров^ коагулограма без сутте-вих вщхилень показникiв. Огляд невролога, гшеколо-га, кардюлога. Проводилось консервативне лiкування з використанням аналгетично!, дезiнтоксикацiйно!, протинабряково!, антибактерiальноl, нейропротек-торно! (Церебролiзин 10 мл в/в краплинно) терапи. Стан хворо! покращився — позитивна динамша. Соматичний статус — без проявiв гостро! патологи. АТ 140/80 мм рт.ст., ЧСС 74/хв, ЧД 18/хв, температура 36,6 °С. Невролопчний статус: у свщомосп, 15 балiв за ШКГ, невролопчний дефщит кореляцшно зменшився, за шкалою ШН88 — 11—13 балiв, за шкалою Ренина — 4 бали, шдекс Бартел — 50—75 балiв, зшищ D = 8, фотореакци живi, парез погляду влiво, девiацiя язика вправо, ковтання в норм^ мовлення в норм^ су-хожильнi та перюстальш рефлекси D < 8, лiвобiчний гемiпарез (у нозi — до 3—4 балiв, у руцi — до 2 балiв), патологiчнi ступневi симптоми — Бабiнського лiворуч, меншгеальна симптоматика негативна. Мiсцево: шс-ляоперацшна рана заго!лась первинним натягом. Знят шви. З огляду на позитивну динамшу, наростання сили в лiвих кiнцiвках, регрес загальномозково! симптоматики; тсля консультацiй з обласними реабштолога-ми хвора переводиться 15.05.2017 р. у спецiалiзований реабiлiтацiйний центр при Кшвськш обласнiй кшшч-нiй лшарш № 1. Рекомендовано: операцiя — пластика ысткового дефекту в правш лобно-скроневiй дiлянцi через 1 мю.

Обговорення. Пiсля екстреного консилiуму фахiвцiв була проведена подвiйна нейрохiрургiчна та акушер-сько-гiнекологiчна операцiя. Пiсля реабштацшного

Рисунок4. Сп1ральн1 комп'ютерн1 томограмихвороi В., 39р., псля видалення Нсульт-гематоми вД 03.07.2017

лiкування хвору В., 39 роив, госштатзували в Бровар-ський нейрохiрургiчний центр 03.07.2017 для краню-пластики. Надшшла зi скаргами на слабисть у лiвих ин-цiвках, бтьше в руцi, головнi болi, загальну слабкiсть. На момент надходження стан вщносно стабтьний. Со-матично: АТ 130/80 мм рт.ст., ЧСС 76/хв, ЧД 18/хв, температура 36,6 °С. Неврологiчно: у свiдомостi, 15 балiв за ШКГ, неврологiчний дефщит кореляцiйно зменшився, за шкалою №Н88 — 7-8 балiв, за шкалою Ренина — 3-4 бали, шдекс Бартел — 75-90 балiв, зшищ D = 8, фотореакци жив^ парез погляду влiво, девiацiя язика вправо, ковтання в норм^ мовлення в норм^ сухожиль-нi й перюстальш рефлекси D < 8, лiвобiчний гемiпарез (у нозi — до 3-4 балiв, у рущ — до 2), гемiгiпестезiя зль ва, патологiчнi ступневi знаки — симптом Бабшського лiворуч, менiнгеальна симптоматика негативна. Ла-бораторнi методи дослщження 03.07.2017: ЗАК, ЗАС, бiохiмiчний аналiз кровi, коагулограма без суттевих вщхилень показникiв. Операшя вщ 03.07.2017 — кра-нюпластика кран1одефекту в правш лобно-скронев1й д1лянц1 титановою с1ткою. Далi проводилось консер-вативне лiкування з використанням аналгетично!, ан-тибактерiальноl та гомеопатично! терапи. Стан хворо! покращився — позитивна динамiка. Соматично — без проявiв гостро! патологи. АТ 140/80 мм рт.ст., ЧСС 74 хв, ЧД 18/хв, температура 36,6 °С. Невролопчно: у свщо-мосп, 15 балiв за ШКГ, невролопчний дефiцит кореля-цiйно зменшився втричi за шкалою №Н88 — 7-8 балiв, рiвень функцiонального дефiциту за модифшованою шкалою Ренина — 2-3 бали, шдекс Бартел становив 75-95 балiв, зшищ D = 8, фотореакци живi, парез погляду влiво, девiацiя язика вправо, ковтання в норм^ мовлення в норм^ сухожильнi й перiостальнi рефлекси D < 8, лiвобiчний гемшарез (у нозi — до 3-4 балiв, у руцi — до 2), лiвобiчна легка гемiгiпестезiя, патолопч-нi ступневi симптоми — Бабшського лiворуч, меншге-альна симптоматика негативна. Мюцево: шсляопера-цiйна рана загоюеться первинним натягом. З огляду на позитивну динам^, наростання сили в лiвих кiнцiвках, регрес загальномозково! симптоматики, хвора випису-еться в полшлЩку за мiсцем проживання. Рекомендовано: нагляд нейрохiрурга (невролога) полiклiнiки; антибютикотерашя; туалет пiсляоперацiйно!' рани; зняти шви на 7-му — 9-ту добу; л^вальна фiзкультура, масаж, електростимуляцiя апаратом «Мюритм-0-21» лiвих кiнцiвок. Призначенi в/в нейропротектори (Це-ребролiзин 10 мл в/в краплинно), вiтамiни групи В (В1, В6, В12) та препарат, що покращуе проведення нервових iмпульсiв. СКТ-/МРТ-контроль головного мозку в ди-намiцi. Огляд на медико-соцiальнiй експертнш комiсi!. Проведено повторно спiральну комп'ютерну томогра-фiю головного мозку (рис. 4).

Хвору виписано 06.07.2017 у задовтьному сташ пiд нагляд нейрохiрурга та невролога за мiсцем проживання. У свщомосп, 15 балiв за ШКГ, неврологiчний дефiцит кореляцшно зменшився втричi за шкалою №Н88 — 5-6 балiв, рiвень функцюнального дефiциту за модифiкованою шкалою Ренина — 2-3 бали, шдекс Бартел становив 85-95 балiв.

Висновки

Отримано добрий результат тсля проведеного ль кування з використанням ургентно! нейропротекцп та нейрорегенераци Цеpебpолiзином, що мае висои нейpотpофiчнi властивостi, мультимодальну даю, при-значаеться як в гострш стади, так i на еташ pеабiлiтацií на пiдставi доведено! безпеки та ефективност у пащ-енпв з iнсультами. При взяттi на облш вагiтних потpiб-но звертати увагу на анамнестичш данi, спадковють та у випадку пiдозpи на piзноманiтнi аномали розвитку судин призначати додатковi обстеження, спpямованi на виявлення аномалш, контролювати аpтеpiальний тиск, аналiз сечi на бiлок, з подальшим призначенням пpофiлактичних й лiкувальних заходiв та, можливо, направленням пацiентки в певний термш вагiтностi на вщповщний piвень для запобiгання ускладненням.

Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтеpесiв при шдготовщ дано! статтi.

1нформашя про внесок кожного автора:

Онопpiенко О.П. — збip та обробка матеpiалiв, ана-лiз отриманих даних, лiкуючий невропатолог пащент-ки, написання тексту, дизайн стат.

Ганич 6.М. — оперуючий нейpохipуpг пацiентки, pедакцiя статтi, аналiз отриманих даних.

Островерхова М.Р. — головний акушер-гшеколог району, аналiз отриманих даних.

Список лператури

1. Зозуля 1.С., Головченко Ю.1., OnonpieuKO О.П. 1нсульт: тактика, стратегiя ведення, профыактика, реабштащя та прогнози: Поабник для лкаря-практика. — К.: ТОВ «Ceim уст-ху», 2010. — 320с.: ы.

2. Зозуля Ю.П., Мщенко Т.С. Проблеми судинно-церебраль-ног патологи та шляхи i'x виршення // Журнал Акад. мед. наук Украгни. — 2011. — Т. 17, № 1. — С. 19-25.

3. Интракраниальные артериовенозные мальформа-ции во время беременности, родов и послеродового периода / Е.М. Шифман, А.В. Куликов, А.Ю. Лубнин [и др.]. ФГБОУ ВПО Российский университет дружбы народов Минобрнауки РФ, 117198, Москва; ГБОУ ВПО Уральская государственная медицинская академия Минздрава РФ, 620028, Екатеринбург; НИИ нейрохирургии им. акад. Н.Н. Бурденко РАМН, Москва; ФГБОУ ВПО Новосибирский государственный университет, Новосибирск.

4. Разрыв артериовенозной мальформации во время беременности и в послеродовом периоде / P.P. Арустамян, Е.С. Ляшко, Е.М. Шифман [и др.] // Российский медицинский журнал. — 2014. — № 1.

5. Сивоконюк В.В., Лтучий В.М., Савчук Д.М. Повiдомлення про клтчний випадок геморагiчного тсульту у вагтног внаслiдок розриву артерювенозног мальформаци мозочка // Шпитальна хiрyргiя. Журнал iменi Л.Я. Ковальчука. — 2016. — № 1.

6. Bateman B., Schumacher H, Bushnell C.D. et al. Intracerebral hemorrhage in pregnancy. Frequency, risk factors, and outcome// Neurology. — 2006. — 67. — 424-429. [PubMed]

7. Cerebral arteriovenous malformation in pregnancy: Presentation and neurologic, obstetric, and ethical signicance / J. James,

M.D. Finnerty, A. Christian [et al.]//American Journal ofObstetrics and Gynecology. — 1999. — Vol. 181, № 2.

8. Endovascular treatment of acutely ruptured intracranial aneurysms in pregnancy/M. Piotin, C.B. de Souza Filho, R. Kothim-baka, J. Moret //Am. J. Obstetr. Gynecol. — 2001. — Vol. 185. — P. 1261-1262.

9. James A.H., Bushnell C.D., Jamison M.G. et al. Incidence and risk factors for stroke in pregnancy and thepuerperium // Obstetrics & Gynecology. — 2005. — 106. — 509-516. [PubMed].

10. Kuklina E.V., Tong X., Bansil P. et al. Trends in pregnancy hospitalizations that included a stroke in the United States from 1994 to 2007// Stroke. — 2011. — 42. — 2564-2570. [PubMed].

11. Kittner S.J., Stern B.J., Feeser B.R. et al. Prenancy and the risk of stroke // N. Eng. J. Med. — 1996. — 335. — 768-774. [PMC free article] [PubMed].

12. Lanska D.J., Kryscio R.J. Stroke and intracranial venous thrombosis during pregnancy and puerperium // Neurology. — 1998. — 51. — 1622-1628. [PubMed].

13. Lanska D.J., Kryscio R.J. Risk factors for peripartum and postpartum stroke and intracranial venous thrombosis // Stroke. — 2000. — 31. — 1274-1282. [PubMed].

14. Sharshar T., Lamy C, Mas J. Incidence and causes of strokes associated with pregnancy and puerperium. A study in public hospitals oflle de France// Stroke. — 1995. — 26. — 930-936. [PubMed].

15. Yih P.S. Anaesthesia for caesarian section in a patient with intracranial arteriovenosus malformation / P.S. Yih, K.F. Cheong// Anaesth. Intensive Care. — 1999. — Vol. 27. — P. 66-68.

16. [Електроннийресурс]http://pravdatut.ua/news/chudo-vid-brovarskyh-medykiv.

Отримано 15.11.2017 ■

Оноприенко А.П.1, Ганич Е.Н.2, Островерхова М.Р.3

1Броварская центральная районная больница Киевской области, г. Бровары, Украина 2Броварской нейрохирургический центр, г. Бровары, Украина 3Броварской родильный дом, г. Бровары, Украина

Клинический случай геморрагического инсульта у беременной вследствие разрыва церебральной артериовенозной мальформации

Резюме. Мозговой инсульт является третьей по распространенности неакушерской причиной материнской смертности в мире. В статье представлен случай артериовенозной мальформации у беременной, осложненной геморрагическим инсультом, лечение которой имело положительные последствия для матери и плода. Показана эффективность терапии, включающей раннюю нейрохирургическую тактику (удаление

инсульт-гематомы у беременной в терминальном состоянии) и одновременное выполнение кесарева сечения для спасения жизни матери и ребенка с дальнейшей нейропротекторной и нейрорегенеративной терапией.

Ключевые слова: геморрагический инсульт; инсульт-гематома; кома; беременность; нейрохирургическая тактика; кесарево сечение; нейропротекция; нейрорегенерация

O.P. Onopriienko1, Ye.M. Hanych2, M.R. Ostroverkhova3 1Brovary Central District Hospital of Kyiv Region, Brovary, Ukraine 2Brovarsky Neurosurgical Center, Brovary, Ukraine 3Brovarsky Maternity Hospital, Brovary, Ukraine

Clinical case of hemorrhagic as a result of ruptured cerebral

Abstract. Brain stroke is the third most common non-obstetric cause of maternal mortality in the world. The article presents a case of arteriovenous malformation in a pregnant woman complicated by hemorrhagic stroke, with positive consequences for the mother and the fetus. Effectiveness of treatment, including early neurosurgical tactics (excision of the stroke-hematoma in a pregnant woman in

stroke in pregnant woman arteriovenous malformation

the terminal state), and simultaneous cesarean section for saving the life of the mother and the child with further neuroprotective and neuroregenerative therapy is shown.

Keywords: hemorrhagic stroke; stroke-hematoma; coma; pregnancy; neurosurgical approach; cesarean section; neuroprotection; neuroregeneration

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.