CC BY
14
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 332.1 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. Т.1. Городиський2, канд. екон. наук; астр. Г.В. 1ванченко1
КЛАСТЕРИЗАЦ1Я ЯК ФАКТОР П1ДВИЩЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОСТ1 ТА ЕКОЛОПЗАЦП ЕКОНОМ1КИ РЕГ1ОНУ
Дослiджено можливостi вирiшення еколого-еконс^чних проблем рекреацiйних територiй шляхом !х кластеризаци та створення вiдповiдних шновацшних структур. Запропоновано модель розвитку паливно-енергетичного та машинобудiвного ком-плексiв Дрогобиччини шляхом створення вщповщних регiональних кластерiв.
Ключовг слова: паливно-енергетичний кластер, машинобудiвний кластер, шно-вацiйнi структури, еколопзащя пiдприeмств.
Постановка науковоТ проблеми. Забезпечення розвитку регюну шляхом еколопзацп та шновацшносп його економжи. У теоретичному плат ак-туальшсть зумовлюегься тим, що на сьогодш спостер^аеться певний дефщит впчизняних дослщжень у цьому напрямп Прикладний аспект проблеми обу-мовлений потребою стимулювання та збалансування розвитку регюну, ефек-тивного використання його економ1чного потенщалу.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Серед економюпв, як дослщжували економ1чн1 кластери, варто назвати насамперед М. Портера, як основоположника кластерного тдходу. Кр1м цього, значний внесок в цю те-орж> зробили Л. Янг, В. Прайс, Д. Якобс, А. ДеМан, С. Розенфельд, К. Ке-телс, П. Кругман, М. Фельдман, М. Одрех1вський та ш.
Метою дослщження е обгрунтування необхщносп еколопзацп та ш-новацшносп тдприемств паливно-енергетичного та машинобуд1вного ком-плекив шляхом створення вщповщних кластер1в та шновацшних структур у рекреацшному регюш.
Виклад основного матер1алу. На сьогодш еколопчна ситуащя в Ук-ра!ш на граш катастрофи. Майже у вшх регюнах Укра!ни юнують еколопчно несприятлив1 для проживання зони, як пею чи шшою м1рою заподжтать шкоду людиш. Одночасно до зон з критичними чи небезпечними р1внями промислового забруднення належить практично третя частина областей дер-жави. Це без врахування регюшв, що постраждали внаслщок Чорнобильсько! катастрофи. Тшьки на цих територ1ях проживае понад 15 млн громадян.
Одним з найбшьш реальних шлях1в виршення суперечностей м1ж економ1чним ростом 1 необхщшстю зменшення екодеструктивного наванта-ження на навколишне природне середовище е виробництво та просування на ринок еколопчно! продукцп [9], що тдвищуе економ1чну ефективнють галуз1
1 Льв1вська КА;
2 Дрогобицький державний педагогiчний унiверсигег 1м. 1вана Франка
11 використання та одночасно сприяе еколопзацп економжи. Формуванням ринку еколопчно! продукцп можна ефективно управляти, перерозподшяючи засоби мiж виробниками продукцп рiзного рiвня еколопчносп.
В сучасних умовах мають переважати стимулювальш методи управлшня, наприклад, представлення податкових пiльг розробникам, виробникам та споживачам еколопчно! продукцп. Хоча е пiдстави та можливостi для по-силення впливiв примусових механiзмiв. Так, серед видiв забруднень видшя-ють [3, 4]: мехашчш; хiмiчнi; фiзичш, зокрема тепловi (термальш), свгглов^ шумов^ електромагштш, радiацiйнi, бюлопчш, зокрема бютичш та мжробь ологiчнi. Однак, зпдно з чинним законодавством, плату беруть лише за окре-мi види. Необхiдно також враховувати, що управлiння формуванням ринку еколопчно! продукцп пов'язане з операцiйними затратами, що супроводжу-ють отримання вiдповiдного еколого-економiчного результату на рiвнi дер-жави, регюшв та пiдприемств, особливо регюшв з багатими оздоровчими ресурсами, до яких можна вщнести Регюнальну агломерацiю "Дрогобиччина" -асоцiацiю оргашв мiсцевого самоврядування мiст Дрогобича, Борислава, Стебника, Трускавця та Схщнищ.
З метою оргашзацп екологiчного монiторингу у регюш доцiльно сформувати систему еколого-економiчних показникiв, якi адекватно вщобра-жали б ефективнiсть природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Це зумовлюе також необхiднiсть реалiзацil моделi еко-логiчно стiйкого соцiально-економiчного розвитку регiону, що включае ас-пекти еколопзацп виробництва на основi впровадження шновацшних техно-логiй. Лише на основi iнновацiйного розвитку (включаючи впровадження еколопчних iнновацiй) можна досягнути гармони у системi "людина-техно-логiчна система-навколишне середовище" [11].
Систему екологiчного мошторингу регiону пропонуемо розглядати як шформацшну пiдсистему, що забезпечуе органiзацiйно-економiчний меха-нiзм iнновацiйного розвитку для ютотного пiдвищення якостi ("еколопчнос-тi") управлшня у сферi iнновацiйного розвитку агломерацп. Органiзацiя та проведення екологiчного мошторингу мають становити собою систему пов-торних спостережень одного i бшьше елементiв навколишнього природного середовища у просторi i часi, з наперед заданою метою та тдготовленими програмами [2]. Проведення екологiчного монiторингу передбачае таю ос-новнi види дiяльностi:
• спостереження за факторами, що безпосередньо чи опосередковано вплива-ють на навколишне природне середовище у межах територи агломерацп;
• розроблення концепцИ [ методш прогнозування, !х реал1защя щодо прогнозу-вання сташв навколишнього природного середовища та рекреацшних ресур-сш на найближчу та ввддалену перспективу.
Розглянутi види дiяльностi можуть застосовуватись для оцiнки еконо-мiчного ефекту вiд використання еколопчно! шформаци про стани навколишнього природного середовища у процесах розроблення та реалiзацil управ-лiнських ршень iнновацiйного характеру. Законодавство Укра1ни мае посту-пово створювати надiйну та дж>чу правову основу для формування i ведения
рiзних систем еколопчного мониторингу, що виступають у як шформацшне за-безпечення ре^зацп екологiчно орiентованоl моделi розвитку територш.
Табл. Перетк екологiчно небезпечних об'екты Дрогобиччини
№ з/п Шдприемство Вид д1яльност1 Вщомча тдпорядковашсть
1 АТ "НПК "Галичина" Переробка нафти Мшстерство палива та енергетики
2 ДВАТ "Мапстральш нафтопроводи "Дружба" Транспортування нафти НАК "Нафтогаз Украши"
3 ЗАТ "Захвдтранснафтопро-дукт" Транспортування нафтопродуктш НАК "Нафтогаз Украши"
4 ПУ "Прикарпат-Транснаф-топродукт" Транспортування нафтопродуктш НАК "Нафтогаз Украши"
5 Стебницьке ДГХП "Пол1мшерал" Видобуток калшних солей Державний комггет промполгтики
6 НГВУ "Бориславнафтогаз" Видобуток нафти [ газу НАК "Нафтогаз Украши"
7 Продуктопровщ заводу "По-люлефши" ВАТ "Ор1ана" Транспортування палива ВАТ "Ор1ана", Роия
8 УМГ ДК'Льв1втрансгаз" Транспортування природного газу НАК "Нафтогаз Украши"
9 Полтонн твердих побуто-вих в1дходш м. Дрогобича, м. Стебника, м. Трускавця [ м. Борислава Захоронення в1дход1в Дрогобицька мюька рада Стебницька мгська рада Трускавецька мгська рада Бориславська мюька рада
На територп Дрогобиччини знаходиться значна кшьюсть екологiчно небезпечних об'екпв (табл.) [13], зокрема: з перероблення нафти; транспор-тування нафти, нафтопродукпв, палива та природного газу; видобутку нафти i газу; - а саме: АТ "НПК "Галичина"; ДВАТ "Мапстральш нафтопроводи "Дружба"; ЗАТ "Захщтранснафтопродукт"; ПУ "Прикарпат-Транснафтопро-дукт"; НГВУ "Бориславнафтогаз"; Продуктопровщ заводу "Полiолефiни"; ВАТ "Ортна"; УМГ ДК "Львiвтрансгаз".
Нафта, як фактор впливу на довкшля регюну пiд час нафтовидобутку, забруднюе Грунтовий покров, водойми, iнгiбуe дiяльнiсть бюлопчних систем. Забруднення нафтою вiдбуваeться шд час спонтанних 11 виходiв на поверхню землi, аварiйних виливiв, шд час транспортування тощо. Найбiльш небезпеч-ними е аварiйнi виливи нафти, як вiдбуваються у наслiдок порушення герме-тичностi свердловин, нафтопроводiв, технолопчного обладнання. Таких ви-ливiв протягом одного року на територп Бориславського нафтового родови-ща може бути не менше двохсот, як забруднюють земельнi дiлянки площею вiд одного до п'ятдесяти i бiльше квадратних метрiв. Особливо великi територп забруднювались бiля фонтанних свердловин, з яких нафта тсля бурiння шд високим тиском викидалась на поверхню, знищуючи живi органiзми на своему шляху. У регюш траплялися також аваршш виливи нафти з мапс-тральних нафтопроводiв.
Отже паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) Дрогобиччини створюе iстотнi еколопчш проблеми регiону. Хоча ПЕК е одним з головних чинниюв
стшкого розвитку економiки регiонiв та кра!н загалом, збшьшення !х еконо-мiчноl безпеки. Особливо це стосуеться економiки та енергетично! безпеки Укра!ни, яка володiе незначними запасами паливно-енергетичних ресурсiв. Тому ПЕК Укра!ни потребуе iнновацiйного шляху розвитку. Для розроблен-ня та практично! реалiзацi! паливно-енергетичних iнновацiй, оргашзацп !х мiжнародного трансферу, пропонуеться створення загальнодержавно! мережi паливно-енергетичних iнновацiйних тдприемств (ПЕ1П), з виходом !х на мiжнароднi мережi. До ПЕ1П потрiбно вiднести паливно-енергетичнi технопарки, технополюи, малi й середнi паливно-енергетичнi шновацшш центри, якi сукупно можуть утворювати нацюнальну та регiональнi паливно-енерге-тичш iнновацiйнi системи, паливно-енергетичнi кластери.
Належну органiзацiю iнновацiйно! дiяльностi у нафтовш сферi регь ону, забезпечення шновацшного розвитку нафтовидобувного, нафтотран-спортного та нафтопереробного комплекшв можна було б здшснювати шляхом створення нафтопромислового кластеру та технопарку "Галичина", яю б iнтегрували вiдповiднi науковi та проектш структури Прикарпаття, нафтопе-реробний комплекс "Галичина", нафтовидобувш установи Бориславського та Схщницького нафтового родовища, iншi структури нафтово! галузi Укра!ни та зарубiжжя.
Тобто засновниками технопарку можуть виступити Дочiрне шд-приемство "Науково-дослщний iнститут нафтогазово! промисловостi Нащ-онально! акцiонерно! компанi! "Нафтогаз Укра!ни" та 1вано-Франювський на-цiональний технiчний ушверситет нафти i газу, оскiльки !хш фiлi! знаходять-ся у Дрогобичц Дрогобицький нафтовий технiкум; Нафтогазовидобувне уп-равлiння "Бориславнафтогаз" вiдкритого акцiонерного товариства "Укрнаф-та"; Дрогобицьке нафтопровiдне управлшня "Магiстральнi нафтопроводи "Дружба" ПАТ "Укртранснафта"; ВАТ НПК "Галичина", якi, своею чергою, шляхом галузево! iнтеграцi! паливно-енергетичних шновацшних та техноло-гiчних процеив, можуть становити регiональний паливно-енергетичний кластер (рис. 1). Подальший розвиток технопарку передбачае залучення й шших пiдприемств та наукових центрiв, представниюв великого бiзнесу, що працю-ють у галузях високих паливно-енергетичних технологш, для проведення та реалiзацi! розробок шновацшних продукпв та продукцi!.
Отже, пропонуеться створення технолопчного парку, який штегрував би технологiчнi та шновацшш процеси паливно-енергетичних шституцш Ре-гюнально! агломерацi! "Дрогобиччина" та Укра!ни, з подальшим випуском регiонально! конкурентоспроможно! та наукомютко! продукцi!, ефективним використанням наявних у регюш та за його межами штелектуальних ресурсiв в галузi розвiдки, видобування, транспортування та перероблення нафти.
¡нновацшну полiтику в цьому напрямi могли б виробляти таю шновацшш структури - сшвзасновники технопарку як: Науково-дослщний iнститут нафтогазово! промисловосп Нацiонально! акцiонерно! компанi! "Нафтогаз Укра!ни", Iвано-Франкiвський нацiональний технiчний ушверситет нафти i газу, Дрогобицький нафтовий техшкум та iншi.
Рис. 1. Паливно-енергетичний кластер Дрогобиччини
У багатьох кра1'нах св^у, наприклад, в кра1'нах СНД, е великi паливно-енергетичш ресурси, якi використовують неефективно, i 1'х подальше викорис-тання потребуе глибоких фундаментальних та прикладних дослщжень, прове-дення яких в одному регюш ускладнене i практично неможливе, i в цьому не-мае змюту. Мережа науково-дослiдних iнститутiв вщповщних профiлiв розви-нута досить добре. Цю проблему пропонуемо вирiшувати шляхом науково-технолопчно! штеграци цих шститу^в та ПЕ1П у iнновацiйнi цикли через ш-новацiйнi мереж1, використовуючи, наприклад, мiжнароднi (internet) та внут-рiдержавнi iнформацiйнi мережi. При цьому, вже iснуючi паливно-енергетич-нi структури, можуть бути трансформованi у шновацшт структури i займа-тись розробленням, реалiзацiею, впровадженням та використанням ресурсних, технолопчних, продуктових, ринкових, органiзацiйних та управлшських па-ливно-енергетичних iнновацiй. Це дасть змогу оптимiзувати технологiчнi цикли паливно-енергетичних комплексiв, збiльшити 1'х ефектившсть i, отже, збiльшити енергетичну, i, вiдповiдно, економiчну безпеку держав.
У крашах Свропи вже створено достатньо структур, що займаються розробленням та реалiзацiею паливно-енергетичних iнновацiй. Тепер необ-хiдно створювати посередницькi iнновацiйнi структури у виглядi малих та се-реднiх iнновацiйних центрiв, якi, знаходячись в iнновацiйних мережах, могли б оргатзовувати трансфер iнновацiй.
Формування мiжнародних iнновацiйних мереж паливно-енергетичних iнновацiйних тдприемств пропонуемо проводити на регiональному, галузе-вому та загальнодержавному рiвнях. З щею метою i було запропоновано
створення регюнально! агломерацп "Дрогобиччина", яка б включала ус сфе-ри дiяльностi агломерацп в горизонтальш i вертикальнi шновацшш цикли. Зосередження паливно-енергетичного iнновацiйного циклу у регюш практично неможливе. Тому паливно-енергетичний комплекс агломерацп, з метою 11 сталого розвитку на шновацшнш основi, потребуе включення його у мiжна-роднi мережi паливно-енергетичних iнновацiйних пiдприемств. Це уможли-вить реалiзувати такi проблеми стiйкого розвитку агломерацп:
• формувати рацюнальну структуру виробництва та споживання енергп;
• тдвищувати технолопчний р1вень [ еколопчну безпеку паливно-енергетич-ного комплексу шляхом його переоснащення з використанням високих тех-нологш спалювання палива;
• розвивати нетрадиц1йн1 джерела енергп;
• проводити модершзацта, реконструкщю та оновлення технологш, сприяючих зменшенню енерговитрат, розробленню та впровадженню меха-шзмш економп енергп, у тому числ1 удосконалення цшово! полижи;
• ефективно використовувати власну базу енергоресурсш, проводити реконструкщю тдприемств нафтово! промисловосп;
• створювати власн 1нновац1йн1 паливно-енергетпчн1 цикли.
На пiдставi викладеного можна зробити висновок, що мiжнароднi ме-режi iнновацiйних структур стають актуальними у всiх сферах людсько! дь яльностi. А оскшьки немае жодного продукту, виробництво якого не було б пов'язане з витратами енергп, то !х зниження можливе тшьки на пiдставi ш-новацiйного шляху розвитку паливно-енергетичного комплексу, через створення паливно-енергетичних кластерiв, шновацшних структур, 1х мереж. Зменшення витрат енергп при цьому може слугувати критерiем оцiнки тем-тв зростання науково-технiчного прогресу, сталого розвитку економжи регi-онiв та кра!н загалом.
На кластеризацiю економiки регюшв мають неабиякий вплив маши-нобудiвнi пiдприемства як найбiльш економiчно ефективш пiдприемства i вiд розвитку яких найбшьше залежить економiчний стан регюшв. На територп Дрогобиччини частка таких тдприемств становить 12,6 %, (включаючи мета-лургiю та оброблення металiв) машинобудiвноl iнфраструктури Львiвського регiону [14], тому вони чинять на ландшафт рекреацшного, за своею суттю, регюну неабияке навантаження, що не сприяе ефективному використанню наявних рекреацшних ресурив. Це зумовлюе розроблення та реалiзацiю стра-тегil iнновацiйного розвитку машинобудiвних пiдприемств агломерацil, створення регюнального машинобудiвного кластеру та вiдповiдноl шновацшно! структури, яка б iнтегрувала технолопчш та iнновацiйнi процеси машинобу-дiвних установ агломерацil, з подальшим випуском наукомiсткоl, екологiч-но1, високотехнологiчноl продукцп, з ефективним використанням наявних у регюш та за його межами штелектуальних ресуршв машинобудування.
Машинобудiвний кластер може створити умови для ютотного тдви-щення ефективностi використання науково-техшчного потенцiалу, вдоскона-лення його оргашзацшно-функцюнально! структури вiдповiдно до умов ринку, сприятиме акгивiзацil iнновацiйноl дiяльностi машинобудiвних пiд-приемств.
Першим кроком для побудови шновацшно1 моделi розвитку машино-будiвного комплексу е вивчення та аналiз особливостей та перспектив засто-сування свiтового досвщу щодо побудови вiдповiдних технопаркових структур. Технолопчний парк - це найбшьш масштабний iнновацiйний центр, основна мета якого - забезпечити максимально сприятливi умови для науково-техтчних iнновацiйних проектiв, виконуваних спiльними зусиллями науко-вих центрiв i промислових тдприемств [1]. Технопарки здебiльшого створю-ються великими науковими центрами (найчастше унiверситетами) i спещ-ально для них выводиться певна територiя, насичена сучасною iнженерною, науково-виробничою, iнформацiйною та сощальною iнфраструктурою. Го-ловна щея технопаркiв - залучити до стльно! шновацшно1 дiяльностi пред-ставникiв великого бiзнесу, що працюють у галузях високих технологiй, для реалiзацп силами фахiвцiв наукового центру i за рахунок засобiв тд-приемницьких компанш iнновацiйних проектiв, в основi яких лежать результата наукових дослщжень, проведених у центрьзасновнику [6].
Багато держав розглядають створення наукового парку як важливий стратегiчний зашб для розвитку сучасно1 конкурентоздатно1 промисловосп, стимулювання пiдйому економiки i розвитку суспшьства загалом. За статис-тичними даними, у свт нараховуеться понад 400 рiзного роду технопаркiв, що розташоваш головним чином в Америщ, Сврош та Азп. За юльюстю перше мiсце займають США (понад 100), друге - Имеччина (понад 60), далi стоять Великобриташя (40), Францiя (30), Япошя (20) i Пiвденна Корея (10) [1].
Як бачимо, провщними кра1нами за кiлькiстю створених технопаркiв та ефектившстю 1х дiяльностi е США, кра1ни Свропи та деякi кра1ни Азп. Ко-ристуючись статистичними даними Мiжнародноl асощацп наукових паркiв (МАНП) [10] проаналiзуемо особливостi дiяльностi таких шновацшних структур у Сврош Бiльшiсть наукових паркiв Свропи (75 %) розмiщенi в мiстах, де юльюсть населения перевищуе 50 тис. чол., 24 % - розмщеш в примiськiй зо-нi на вщсташ не бiльше нiж 25 км. вщ мiста, i лише 1 % технопарюв розмще-ш на вiдстанi бiльше 25 км. Це свщчить про те, ефектившсть функцюнування технопаркiв пов'язана iз мюцями скупчення велико1 кiлькостi людей. Хоча серед наукових парюв, що розмщеш у мiських зонах, 44 % працюють в малих мютах (кiлькiсть населення вiд 50 до 500 тис. чол.), 7 % в середшх мютах (500 тис. - 1 млн чол.) i 24 % у великих мютах (бшьше 1 млн чол.).
Технолопчш парки у Схщнш Сврот тд час створення зазнають пев-них труднощi iз землею, тому бшьшють iз них створюеться вже на базi гото-вих пiдприемств. Технопарки за своею площею подiляють на малi (до 20 га), середньо-малi (20-60 га), середньо-великi (60-100 га) та велию (бiльше нiж 100 га). Звичайно, найбшьша кiлькiсть малих технопарюв - 51 %. Найбшьша кiлькiсть технопаркiв (53 %), у дiяльнiсть яких залучено бiля 50 компанш та тдприемств. З погляду походження ктенпв технологiчного парку, бшьшють технопарюв вважають регюнальними, тому що 40 % тдприемств е представ-никами регюну, у якому функцюнуе iнновацiйна структура. Переважна бшьшють технопаркiв зацiкавленi у тому, щоб залучити до спiвпрацi представни-
юв iншиx pегiонiв, тa 3a змогою pозшиpити мiжнapоднi зв'язки. Cтвоpення теxнологiчниx mp^ мae 3a метy виpiшення тaкиx пpоблем:
• викоpистaння xa pозвиток нaявного кyльтypного xa нayково-теxнологiчного m^K^any;
• зaлyчення iнвесxицiй для сxaбiлiзaцiï i подaльшого pозвиxкy виpобницxвa;
• H^pn^a мaлого пiдпpиeмницxвa;
• pозpоблення xa впpовaдження новиx pесypсоощaдниx тa екологiчно чисxиx безвiдxодниx xеxнологiй, текичне пеpеоснaщення i модеpнiзaцiя тд-пpиeмств;
• виpобницxво xa pеaлiзaцiя конкypентоспpоможноï na внyxpiшньомy i свixо-вому pинкax пpодyкцiï;
• сxвоpення новм pобочиx мiсць■
Як бaчимо, теxнопapковi стpyктypи дaють змогу виpiшити чимaло pе-гiонaльниx економiчниx пpоблем, одшею з якиx ввaжaють ствоpення додaт-ковиx pобочиx мiсць, що можта ввaжaти вкpaй позитивним нaслiдком фоp-мyвaння iнновaцiйниx стpyктyp нa Дpогобиччинi.
Oскiльки iснye тенденцiя щодо ствоpення не великиx теxнологiчниx пapкiв, то, вщповщно, бiльшiсть (42 %) - це теxнопapки нa 300 pобочиx мiсць. 3a дaними MAHП, 75 % нayковиx пapкiв ввaжaють пpоектaми, якi спpямовaнi нa ствоpення новиx pобочиx мiсць i 24 % ввaжaють тaкими, що не ствоpюють новиx pобочиx мiсць, a "обновляють" стpyктypy зaйнятостi y цьому pегiонi [10]. Tобто новi теxнологiчнi pобочi мiсця зaмiняють стapi, якi не потpебyють високоï квaлiфiкaцiï.
Biдповiдно до мети, теxнологiчнi пapки мaють зaбезпечити пiдтpимкy мaлого пiдпpиeмництвa. Бaгaто теxнопapкiв €вpопи (SS %) виpiшyють цю пpоблемy шляxом ствоpення бiзнес-iнкyбaтоpiв. ^бто, пpоводиться пiдтpим-кa мaлого бiзнесy нa почaтковиx етaпax його стaновлення (iнфоpмaцiйнa тд-тpимкa, пошук зaмовникiв, iнвестицiй, допомогa y пiдбоpi yпpaвлiнськиx кaдpiв, нaвчaння пiдпpиeмцiв-почaткiвцiв), окpiм цього, мaлим тд-пpиeмствaм нaдaють та yмовax оpенди облaднaння, офiси i пpимiщення, не-обxiднi для почaткy виpобництвa того чи iншого ^оду^у. Бiзнес-iнкyбaцiя бyлa i зaлишaeться нaдзвичaйно вaжливим елементом теxнологiчниx пapкiв. Cеpед ниx 52 % теxнопapки ^pyrera бiзнес-iнкyбaцiйним центpом сaмос-тiйно. У 23 % теxнологiчниx пapкiв бiзнес-iнкyбaцiйний пpоцес стaновить ш-дивiдyaльний ^оект з незaлежною комaндою кеpiвникiв, a 13 % - це нayковi mpm, де фaктично вiдбyвся ^оцес еволюцiï вiд бiзнес-iнкyбaтоpiв до теxно-пapкiв. I лише 12 % теxнологiчниx пapкiв не зaймaються ^оцесом бiзнес-iн-кyбaцiï [10].
Tеxнопapки, о^м бaзовиx послуг, пpопонyють i низку додaтковиx, якi тaк чи ^кше дaють змогу оптимiзyвaти тa пiдтpимyвaти дiяльнiсть тд-пpиeмств, якi пpaцюють нa теpитоpiï теxнологiчного пapкy. Розглянемо тап-pями дiяльностi нayковиx mp^ зa дaними MAHП [10]: 27 % - це тaк звaнi "yнiвеpсaльнi" нayковi пapки, якi до своeï дiяльностi зaлyчaють пiдпpиeмствa piзниx теxнологiчниx ^^ям^в; 25 % - спецiaлiзовaнi теxнопapки, що с^я-мовaнi нa певну гaлyзь дiяльностi (бiотеxнологiя, iнфоpмaцiйнi теxнологiï); 4S % - "цiлеспpямовaнi yнiвеpсaльнi" пapки, тобто, з сaмого почaткy вони бу-
ли задуман як ушверсальш парки, та поступово вщмовилися вiд ушверсаль-ност на користь спецiaлiзaцiï.
Важливим елементом для процесу створення та функцюнування тех-нологiчного парку виступають держaвнi та мiсцевi органи влади. Адже, на-самперед, саме вони можуть виступати шщатором створення технопарку. Як показуе свiтовa практика, 55 % серед дослщжуваних технопaркiв Свропи були створеш саме за iнiцiaтиви репональних оргaнiв влади, 45 % - за участ мiсцевого керiвництвa, 26 % - центрального керiвництвa, а 13 % - за шщати-ви ушверситепв [10]. У процеш фyнкцiонyвaння технопарку влада може на-давати пiдтримкy у виглядi безоплатного фшансування, пiльгового видiлення земель, податкових пшьг (у свiтовiй прaктицi ïх нараховуеться понад 300).
В Украш е законодавча база [5], яка може сприяти розвитку шновацшних процеив, створенню iнновaцiйних структур, зокрема Закони Украши: "Про iнновaцiйнy дiяльнiсть", "Про прiоритетнi напрямки iнновaцiйноï дiяль-ностi в Укрaïнi", "Про спещальний режим iнвестицiйноï та iнновaцiйноï дь яльностi технологiчних пaркiв" та шшь Але ця законодавча база у нaпрямi ш-новaцiйноï полiтики не вважаеться досконалою i ефективною. Тому потребуе значних доопрацювань з метою створення максимально сприятливих умов для побудови технопаркових структур та реaлiзaцiï шновацшно-швести-цшних проектiв.
Одним iз нaйвaжливiших елементiв технологiчного парку е науковий центр чи ушверситет. У Схвднш Свропi 45 % технопарюв розмщеш на тери-торiï ушверситепв, у Пiвденнiй - ïх юльюсть становить лише 16 %. Цей фактор е досить вагомим для подaльшоï сшвпращ. Iнтенсивнiсть зв'язюв мiж технопарком та yнiверситетом сприяе ефективному виконанню фyнкцiй, пок-ладених на шновацшну структуру. Цi зв'язки формуються рiзним чином, з допомогою певних мехaнiзмiв (програми навчання, спшьш дiï, патенти, ль цензiï, договори про передачу технологш тощо) [7]. 49 % технопарюв, за даними МАНП, е прикладом, коли технолопчний парк та ушверситет спшьно користуються наявною iнфрaстрyктyрою, 65 % технолопчних пaркiв - коли вчеш наукового закладу фактично працюють на ïх територiï [10].
Дробиччина, як регюнальна aгломерaцiя з територiею у дiaметрi близько 30 кiлометрiв, з наявним природним та трудовим потенщалом, порiв-няно iз наведеними статистичними даними, щеально може слугувати мюцем розташування мережi технопаркових структур, штегрованих в агломератив-ний кластер.
В основу побудови iнновaцiйноï моделi розвитку мaшинобyдiвного комплексу Дрогобиччини пропонуемо покласти створення вщповщного технопарку, оскiльки вiдомо, що технопарк - це масштабний шновацшний центр, основними функщями якого е забезпечення умов, максимально сприятливих для реaлiзaцiï науково-техшчних iнновaцiйних проекпв. Створю-ються технопарки на бaзi наукових центрiв (yнiверситетiв) та тдприемств, тому тут ми розглянемо перспективи створення технолопчного парку, зас-новниками якого можуть виступити ТОВ "Ушверсальна бурова техшка", ВАТ "Дрогобицький мaшинобyдiвний завод", АТ "Дрогобицький завод авто-
мобшьних крашв", Фiзико-механiчний iнститут iM. А.В. Карпенка НАН Украши, 1нститут шженерно! механiки та транспорту Нацiонального ушверси-тету "Львiвська полiтехнiка", Iнженерно-педагогiчний факультет Дрогобиць-кого державного педагогiчного ушверситету iменi 1вана Франка та шш^ якi, своею чергою, шляхом регюнально! штеграци машинобудiвних iнновацiйних та технолопчних процесiв, можуть становити регiональний машинобудiвний кластер (рис. 2.).
Подальший розвиток технопарку передбачае залучення й шших шд-приемств та наукових цен^в, представникiв великого бiзнесу, що працюють у галузях високих машинобудiвних технологш, для здiйснення розробок ш-новацшних продуктiв та продукци, в основi яких лежать результати наукових дослщжень, проведених засновниками.
Тому пропонуемо створення технолопчного парку, який iнтегрував би технолопчш та iнновацiйнi процеси машинобудiвних iнституцiй Регюналь-но! агломераци "Дрогобиччина", з подальшим випуском регюнально: конку-рентоспроможно! та наукомюташ продукци, ефективним використанням на-явних у репот та за його межами штелектуальних ресурсiв в галузi машино-будування.
Отже, свгговий досвiд формування шновацшних процесiв, дае змогу розробити методологш створення та функцiонування кластерiв у регюнах Украши, особливо у економiчно та культурно привабливих. Така форма роз-витку регiонiв досить поширена для провiдних краш свiту i е цiлком придат-ною для економжи Украши. Тому створення регюнальних кластерiв е вкрай необхiдним, особливо у рекреацшних територiях з наявними потужними ма-шинобудiвними комплексами.
кшовацШний центр та in Uli Jiupoüi.ui
Рис. 2. Машинобудiвний кластер Дрогобиччини
BiiciioitKii. Створення регiонaльниx гaлузевиx клacтерiв тa iнновa-цiйниx пiдприeмcтв з випуску мукомютко^ екологiчноï (безвiдxодноï), висо-котеxнологiчноï продукцп з ефективним викориcтaнням нaявниx у регюш тa зa його межaми iнтелектуaльниx реcурciв e вкрaй необxiдним, особливо у рекреaцiйниx територiяx, до якиx можнa вiднеcти Дрогобиччину.
Ocrn^m вирiшення еколого-економiчниx проблем неможливе в ме-жax одного регiону, roarae необxiднicть включення його у мiжнaроднi мере-жi iнновaцiйниx структур, зaбезпечення трaнcферу iнновaцiйниx теxнологiй.
Лiтepaтypa
1. Am^K« Л. Л. Iнновaцiï: теор1я, меxaнiзм розробки тa комерцiaлiзaцiï : моногрaфiя I Л.Л. Aнтонюк, A.M. Поручник, В.С. Caвчук. - К. : Вид-во КЖУ, 200З. - З94 с.
2. Бирюков В.Л. Некоторые проблемы cоздaния регионaльной экологической службы мониторинга природно-теxничеcкиx систем I В.Л. Бирюков, В.В. Довгуш^ M.H. Тиконов II Экономикa природопользовaния : журнaл. - 199б. - № 1. - С. Зб-Зб.
3. Божковa В.В. Mетодичеcкие основы упрaвления экологическими рисами инновaций нa уровняx гоcудaрcтвa, регионa и предприятия I В.В. Божковa II Инновaционное рaзвитие топливно-энергетического комплекca: проблемы и возможности I под общ. ред. Г.К. Воронов-ского, И.В. Недита. - К. : Изд-во "Здания Укрaины", 2QQ4. - С. 1S6-161.
4. Baйзеккер Э. Фaктор четыре. Зaтрaт - половит, отдaчa - двойнaя. Новый доклaд Римскому клубу I Э. Baйзеккер, Э. Ловинс, Л. Ловинс : пер. с am-л. AÄ Зaвaрницынa и В. Д. Hовиковa I под ред. aкaд. Г.A. Mеcяцa. - M. : Изд-во "Academia". - 2QQQ. - З84 с.
5. Гaмaн M.B. Держaвне регулювaння iнновaцiями Укрaïни тa зaрубiжний досвщ : мо-ногрaфiя I MB. Гaмaн. - К. : Вид-во "В1ктор1я", 2QQ4. - З12 с.
6. ^e^ B.M. Iнновaцiйний m^x розвитку тa економ1чне зроcтaння I ВЖ. Геeць II 1нно-вaцiйнaУкрaïнa : нaук. зб. - 2QQS. - Вип. T. - К. : Вид-во НТУ "КШ". - С. З8-42.
T. Дорофиенко В.В. Упрaвление нaучно-теxничеcким потенциaлом региода I В.В. Доро-фиенко. - К. : Изд-во УкрИНТЭИ, 199S. - 21б с.
8. Изрaэль Ю.A. Экология и контроль состояния природной среды I Ю .A. Изрaэль. - Л. : Гидрометеоиздaт, 19T9. - 37б с.
9. Ильяшенко С.Н. Теоретические основы экономического регулировaния экологичнос-ти теxнологий предприятий ТЭК I С.Н. Ильяшенко, OB. Прокопенко II Инновaционное рaз-витие топливно-энергетического комплекca: проблемы и возможности I под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недида. - К. : Изд-во "Здания Укрaины", 2QQ4. - С. 1З9-147.
1Q. 1нтернет - стерши Miжнaродноï acоцiaцiï нaуковиx дарив (MAHП). [Eлектронний ресурс]. - Доступний з http:IItechnopark.al.ru.
11. Лaпко E. Экологический фaктор в инновaционной деятельности I Eленa Лaпко II Экономикa Укрaины : политико-эконом. журнaл. - 1998. - № 8. - С. 69-7S.
12. Mишенин E.B. Oргaнизaционно-экономичеcкие принципы формировaния монито-рингa лесов I EB. Mиmенин II Бизнес Информ : туч. журнaл. - 1999. - № 21-22. - С. 81-8S.
13. Oдреxiвcький M.B. Maркетингово-орieнтовaне упрaвлiння рекреaцiйними ^rama-цшними пiдприeмcтвaми I Mиколa Bacильович Oдреxiвcький. - Дрогобич : РВ ДДПУ ¡м. barn Фрaнкa, 2QQ9. - 488 с.
Башнянын Г.И., Городиский Т.И., Иванченко Г.В. K^acreproau™ KaK <|>ak"iop iioiímiiiciiiiu иммoвaциoммocти и экoлoгизaции экoмoмики peгиoмa
Иccледовaны возможности решения эколого-экономичеcкиx проблем рекре-aционныx территорий путём иx клacтеризaции и cоздaния соответственный инновa-ционньк структуру. Предложенa модель рaзвития топливно-энергетического и мa-шиностроительного комплексов Дрогобиччины путём cоздaния соответственный ре-гионaльныx клacтеров.
Ключевые слова: топливно-энергетический клacтер, мaшиноcтроительный клacтер, инновaционные структуры, экологизaция предприятий.
Bashnyanin G.I., Gorodysky T.I., Ivanchenko G. V. Clustering as a factor of increasing the innovative and ecologization of region's economy
146
Збipник нayкoвo-тexнiчниx npa^
The possibilities of solving environmental and economic problems of recreational areas by their clustering and the creation of appropriate innovative structures are investigated. The model of the development of Drohobych Region fuel-and-energy and engineering complexes through the creation of appropriate regional clusters is proposed.
Keywords: fuel and energy cluster, machine building cluster, innovative structures, ecologization of enterprises.
УДК 336.113:339.9 Проф. Б А. Картнський, канд. екон. наук;
доц. В.Я. Дубик, канд. екон. наук - Львгвська державна фтансова академш
ЕФЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ ТОРГОВЕЛЬНИХ В1ДНОСИН УКРА1НИ I еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Проанатзовано основш ефекти забезпечення фшансово! безпеки торговельних вщносин Украши i Свропейського Союзу в умовах глобатзаци. Розглянуто фшансо-ву глобалiзацiю як взаемозалежшсть i взаемовплив нацюнальних економж, полгшч-них i сощальних систем, торговельних вщносин мiж кра'нами шд кутом зору залу-чення фiнансiв, а вщтак розвитку свiтовоi фiнансовоi системи.
Ключовг слова: фшансова глобалiзацiя, евроiнтеграцiя, торговельш вiдносини, фiнансова безпека, ефекти зовшшньоторговельного спiвробiтництва, "ефект втягу-вання".
Вступ. Стратепчний масштаб розвитку мiжнародноi д1яльност1 е нас-лщком потреб та, вщповщно, спрямованосп управлшських ршень до фшансово! глобалiзацii у планетному вим1р1, який мае вщчутний вплив й на фшан-сово-економ1чну безпеку кожно! з держав свггово! спшьноти. Глобал1зацшш економ1чн1 та ф1нансов1 процеси займають домшантне мюце в актив1зац1! свь тових трансформацш з друго! половини ХХ ст.
Зазначимо, що термш "глобал1защя" (всесвинш, загальний) донедавна практично не використовували. Так, якщо потр1бно було дати оцшку загаль-нопланетних економ1чних процешв, вживали термш "штернацюнал1защя" -посилення взаемозв'язюв 1 взаемозалежносп економж окремих кра'н, вплив м1жнародних торговельно-економiчних вщносин на нацiональнi економжи, участь держав у свгговому господарст [2, с. 99]. Якщо тлумачити фшансо-во-економiчну глобалiзацiю пщ таким кутом зору, то стае зрозумшо, що по-д16ш змши вщбувалися в сощум1 задовго до ХХ-ХХ1 ст. Зокрема, у науковiй лггератур! е твердження, що процес глобал!зацп розпочався ще в ХУ1 ст. [18, с. 46]. Водночас, на погляд автор!в цього дослiдження, початок фшансово! глобатзаци можна аргументовано вщнести й до бшьш раннього перюду i вш пов'язаний з потребою розвитку континентальних торгових обмшв, форму-ванням розгалужено! системи торговельних шлях1в та видiленням свиового цшового екв!валента в торговельних вiдносинах - золота. Практично у фор-муваннi фшансово! глобал!зацп можливо видшити окремi перюди, яю харак-тернi сво'ми проявами.
Однак всеохопна - тотальна свиова взаемозалежшсть, особливо в систем! торговельних вщносин, все ж припадае на останш десятилитя ХХ ст., i вона зумовлена прогресом в становленш та розумшш методологи управлшня
