CC BY
9
УДК: 539.3:620.179.17
В. Р. Скальський, Т. В. Сел'вончик
КШЬКЮНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ ВОДНЕВОМЕХАН1ЧНОГО ЧИННИКА НА ОБ'еМНУ ПОШКОДЖЕН1СТЬ КОНСТРУКЦ1ЙНИХ СТАЛЕЙ
Викладено результати експериментальних дослджень методом акустичноТ емюп вод-невоТоб'емноТпошкодженост1 конструкцйних сталей. Показано, що акустико-ем1с1йна м ¡ра об'емноТ пошкодженост1 матер1ал ¡в може бути ефективним кльксним показником ступе-ню схильност\ сталей до водневого деградування \ добре вдображае динам ¡ку зародження та розвитку тр1щинопод1бних дефект ¡в пд впливом воднево-механчного чинника.
Актуальн ють досл щжен ь
В конструкцйних матерiалaх завжди наявнi ло-кальнi концентратори напружень. До таких належать, наприклад в сталях, неметалiчнi включення, що утворюються за високих температур i охолод-жуються разом iз металом. Тодi, завдяки рiзницi коефiцieнтiв лiнiйного розширення сталi та вклю-чень, в металi виникають термiчнi напруження. В роботi [1] показано, що рiзнi включення, маючи свою специфiку форми та розмiрiв, характеризують-ся високим рiвнем мiкронапружень без прикладан-ня зовнiшнiх зусиль. Це пояснюеться не тiльки рiзними коефiцiентами лiнiйного розширення, але й рiзними модулями пружностi металiчноТ матриц i включень. Таким чином, останн е концентраторами напружень в сплавах, причому величина цих напружень залежить вщ хiмiчного складу, розмiрiв включень, а також вiд величини прикладеного до матерiалу зовнiшнього навантаження.
Реальн вироби чи 'х окремi елементи в умовах експлуатаци пiддаються дм рiзних видiв наванта-жень i впливовi робочих агресивних середовищ. Тому, вказан дефекти сприяють зародженню та поширенню у матерiалах конструкцiй трiщин. А вже за наявност останнiх вiдбуваеться вiдповiдний перерозподт напружень [2-4]. У результатi цього бтя вершини трiщини виникае особливий напру-жено-деформований стан, який пщ впливом короз-iйно-механiчних факторiв та власно''' мiкрострукту-ри матерiалу сприяе подальшому локальному руй-нуванню. Все це може вщбуватися всерединi ма-терiалу i виключати можливостi вiзуального вияв-лення таких процесiв. Ось чому, враховуючи те, що процеси локального руйнування супроводжу-ються випромЫюванням пружних хвиль, для 'х дiаг-ностики широко використовуеться явище акустично!' емюп (АЕ).
Стан проблеми
Водень у сучасному науково-технчному поступ вiдiграе дуже важливу роль. ВЫ стае все бтьше необхщним у технологiчних процесах, як хiмiчне паливо, а його важкi iзотопи - дейтерiй та тритiй е
© В. Р. Скальський, Т. В. Селiвончик 2006 г.
незамЫними у якост палива для ядерних реактив. Тому проблема взаемодií водню iз конструкцйни-ми матерiалами, iз яких виготовляються емкостi для його збер^ання i технологiчне обладнання - для транспортування, привертае до себе увагу багать-ох науково-дос-лiдницьких центрiв. Пiдвищену за-цiкавленiсть у розв'язанн цiеí проблеми проявля-ють авiакосмiчна сфера, хiмiчна i нафтопереробна промисловост та цiла низка галузей машинобуду-вання.
Хоча прояв руйнування, котре зумовлене вод-невою деградацiею матерiалiв, вiдомий вже давно, однак дотепер вщсуты методи оцiнки об'емноТ пошкодженост (ОП) матерiалу, а також i засоби реалiзацil' останнiх, як дозволяли б виявляти раннi стадп спричиненого воднем руйнування. З це''' точки зору в якостi методу неруйнвного контролю (НК) особливою ефективнютю вiдзначаеться метод АЕ, що забезпечуе завчасне виявлення руйнування матерiалу пд дiею водневого чинника та прикладеного навантаження. Особливо''' актуальност на-були АЕ-дослiдження ОП конструкцiйних матерiалiв пiсля дм на них водню високих концентрацй та температур. Вивченню це''' проблеми присвяченi досл-iдження, що описанi в працях [5-14]. В них показано, що вплив водню на динамку утворення та розвитку трiщиноподiбних дефек^в ефективно вияв-ляеться методом АЕ.
Вщомий пiдхiд до визначення ОП конструкцш-них сплавiв, що Грунтуеться на деяких апрiорних характеристиках пошкодженост, котра визна-чаеться порiвнянням теоретичних i експериментальних даних. Наприклад, запропоновано по-шкодженiсть описувати скаляром у (1 >у > 0), якому присвоено термiн „"суцтьнють" [15]. У по-чатковому стан за вщсутност пошкодженостi у = 1, а в час функця у спадае i введено функцю ю > 0 (ю = 1 -у ) [16, 17], яку названо пошкод-женютю. Надають функцп у статистичний змют i тодi змiну суцiльностi описують кнетичним рiвнянням виду [18]:
dy 77/ Л
It=F ■
(1)
де Г залежить вiд у та деяких iнших змЫних: тензора напружень чи деформацй, температури, часу тощо. Суттево, щоб функци та параметри в рiвняннi (1) визначались iз простих експериментв. Важли-вим е встановлення принципу лнйного сумування пошкоджень, котрий вперше постульовано у працi [19] i розвинуто у [15, 20].
Вiдомi також iншi схеми побудови континуаль-них моделей накопичення пошкоджень. Так теорiя довготривало''' мiцностi вводить поняття пошкоджен-
ня Р (його компоненти П1, П2......Пп), що характе-
ризуе накопичення дефектiв i залежить вiд ютори навантаження даного елемента середовища [21]. Передбачають не вщ'емы мiри пошкоджень
M/П), j = 1,2,.
.,m; m < n.
(2)
Руйнування проходить, коли для будь-якого j =
Мк(П) = ck
(3)
де ск - константи матерiалу. У спрощеному ва-рiантi пошкодження П е симетричним тензором другого рангу.
У [22] пошкодженють матерiалу в околi точки характеризують розподiлом дефектiв - м/т на малм сферi, що оточуе дану точку i вводиться вщповщ-на функцiя на сфер^ для яко!' записано кiнетичне рiвняння. Накопичення розсiяних мiкродефектiв моделюеться ростом у матерiалi включень iз Ыши-ми пружними властивостями [23]. Можна визначи-ти пружнi характеристики такого композитного середовища залежно вщ концентраци включень i вiд пружних властивостей основного матерiалу та включень. Виходячи iз спiввiдношень термодинамки необоротних процесв, автори виводять кнетичне рiвняння для функци концентрацп. Така схема доз-воляе розглядати руйнування за повзучост, мало-циклову втому, вплив складного навантаження тощо.
Так, наприклад, у [24-26] для опису механчно'!' поведЫки матерiалу iз трiщиною застосована мiкро-механiчна модель руйнування, яка Грунтуеться на ведомому критери Гурсона-Твергаарда-Нiдлемана пластичного течЫня для пористого матерiалу. Дана модель вбудована в розрахункову програму iз ви-користанням методу скiнчених елементв. Знаючи критичнi експериментальнi величини мiкромеханi-чних параметрiв пошкоджуваностi чисельними роз-рахунками гладких зразкiв завбачено початок пластичного руйнування компактного зразка iз трЦи-ною. На прикладi низьколеговано'' сталi з емностi високого тиску показано, що цю модель можна використати для прогнозу початку руйнування гладких зразкв.
У робот [27] описано методолопю ктькюноТ
оцнки ОП матерiалу пiд впливом навантаження, особливо в област його пластичних деформацй (ПД), за допомогою методу АЕ. Показано, що кльксним показником механчноТ ОП матерiалiв може слугувати акустико-емiсiйна мiра ОП , бо вони лнйно пов'язанi мiж собою [28]. Згадан вище науковi i методологiчнi засади лягли в основу наших дослщжень.
Мета роботи - визначити ктькюы показники АЕ-мiри водневоТ об'емноТ пошкодженостi конструкцiйних сталей за умови дм на них квазютатичного наванта-ження та водневого чинника.
Проведення експериментальних випроб
Випробовували розтягуванням цилiндричнi зраз-ки конструкцйних сталей двох типiв: сталь марки 50ХГ (вщпал) та 38ХН3МФА (стан поставки). Зразки зi сталi 50ХГ (на рис. 1 показано встановлений елек-тронною спектроскопieю ТТ хiмiчний склад) було роз-дiлено на три групи. На першм групi, що не пщда-валася дм водневого чинника, перевiряли виконан-ня ефекту Кайзера (ЕК) [29]. Для цього Тх розтягали до досягнення певноТ (рiзноТ для кожного окремого зразка) величини напружень в межах лУйноТ дтян-ки дiаграми "напруження ст- деформацiя е", аж до появи сигналiв АЕ (САЕ) на записана синхронно iз навантаженням акустограмi (АГ). Тодi зразок вит-римували пiд напруженням протягом клькох хви-лин, розвантажували i повторно навантажували також до моменту повторно! появи САЕ. Встановле-но, що вторинна АЕ починае з'являтися за напру-жень, що перевищують попередню ТТ появу на 2...5%, або пд час наближення до цеТ межi. Таким чином, наявне виконання ЕК.
Другу групу зразкв, що також не пiддавалася дм водню, розтягували до рiзних значень ст i також в межах лУйноТ дiлянки дiаграми ст-е . Псля знят-тя навантажень ц зразки наводнювали за описа-
Рис. 1. Спектральний анал1з хiмiчного складу сталi 50ХГ
k
ною у прац [6] методикою, охолоджували c початку разом Í3 автоклавом до T « 360К, а далi на пов^ до ммнатноТ температури. Пюля старiння зразкiв (умови аналогiчнi як i у випадку визначення меха-ычних характеристик) проводили Тх повторне роз-тягання до значень напружень попередньо зафiк-сованих на кожному зразку до наводнення, запи-суючи АГ. Пюля наводнення зразш САЕ появля-лися на АГ за напружень аАЕ, ям в 1,5...2,1 рази меншi вiд тих, що були до наводнення рис. 2 [30]. Тобто, спостер^аеться явне порушення ЕК i зумов-лене воно пошкодженютю структури матерiалу вод-нем. Отриман результати добре узгоджуються iз даними роботи [31], де дослщжували вплив елект-ролiтичного наводнення на змЫу мiцнiсних характеристик дроту зi сталi 35NSD16.
Третю групу зразюв, серед яких були ненавод-нен i наводненi (але iз витримкою на повiтрi за юмнат-ноТ температури протягом 2,1 х108 с (2457 дiб) також розтягали в межах дтянки лiнiйностi дiаграми ст-е. Визначали (рис. 3) спектральнi характеристики САЕ за однакових напружень у наводнених i ненаводне-них зразках (режими наводнення i охолодження незмЫы). Використовували розривну машину FPZ-100/1 зi швидмстю перемiщення траверси 0,02...0,84 мм/хв, a обробку аналогових сигналiв параметрiв навантаження i перемЦення, а також САЕ здшснювали на базi АЕ-системи PAL MISTRAS-2001. Первинний перетворювач САЕ мав робочу смугу частот з лУйною характеристикою у смузi 0,02...1,0 МГц, коефiцiент пiдсилення вим^ рювального тракту становив 40 дБ, а рiвень диск-римЫаци 45 дБ.
Визначали таю параметри САЕ: час наростання переднього фронту САЕ до максимуму т1, три-валють сигналу АЕ над рiвнем дискри-мЫаци т2, амплiтуду А, кiлькiсть iмпульсiв САЕ, що переви-
щили рiвень дискримЫаци N, Тх енергiю G (час оцифрування САЕ становив 256 мкс iз частотою 4 МГц).
б
Рис. 3. Амги"лтудно-частотний розподт САЕ пщ час випробувань зразкiв за напружень: ст = 394,5 МПа; (а) -зразок ненаводнений: т., = 30 мкс, т2 = 32 мкс, N = 1 ¡мп., G
Рис. 2. Схема виконання (а) та порушення (б) ефекту Кайзера у ненаводенних та наводнених зразках, вщповщно
> 0; (б) - зразок, що насичувався воднем: 56 мкс, N = 2 iмп., G ~ 0
Ч
а
а
б
41 мкс, т2 =
Отриман результати випроб пщтверджують вис-новки про те, що наводнення ct^î 50ХГ призво-дить до зростання ïï пошкодженост, яка ефектив-но встановлюеться за САЕ.
На рис. 4. показано дiаграми ротягу зразкiв та залежност суми амплiтуд САЕ вiд деформаци.
о.МПа y, Ai, В
Рис. 4. Д1аграма розтягу не наводнених (o-s) та наводне-них (o^-s) зразш i в1дпов1дн1 Тм залежност1 суми ампл1туд САЕ вiд деформаци'
Аналогчним чином проводили випробування цилiндричних зразш зi сталi 38ХН3МФА.
Обговорення результа^в дослiджень
У випадку випроб зразкiв без водневого наси-чення матерiалу вважаеться [32], що одним iз мож-ливих джерел АЕ в макропружнй областi е процес мiкророзтрiскування карбiдноï фази. Такi ж руйнування карб^дв глобулярноУ i пластинчастоУ форми поблизу границi текучостi спостер^али методом металографи пiд час навантаження маловуглеце-воУ сталi [33]. Пд навантаженням (0,6...0,8) О02 у сталi зi структурою литва iнтенсивно розтрюкують-ся неметалiчнi включення [1]. Щоб оцiнити вклад процесiв мiкророзтрiскування. там же проведен порiвняльнi механiчнi випроби на розтяг i стиск зразкв. Вважали, що джерелами АЕ пд час розтягу е два процеси: мiкророзтрiскування, пов'яза-не iз карбiдною фазою, та мiкропластична дефор-мацiя, а пiд час стиску лише останнй фактор. У прац [34] теоретично обгрунтовано, що розтягальн напруження на поверхнi частинок вторинноУ фази сферичноУ форми пiд деформуванням розтягом в 9,2 рази вищ^ нж стиском. Ось чому розтяг сприяе розвитковi мiкророзтрiскування карбiдноУ фази та вщшаруванню по мiжфазних границях, що усклад-нюеться при стисканн. Це пiдтверджуеться дани-ми роботи [35] i в повнй мiрi стосуеться структур-них особливостей вщпаленоУ сталi 50ХГ.
Стосовно насиченого воднем матерiалу, то тут необхiдно вичленити так важливi моменти. Вста-
новлено [36], що в поперечних напрямках вальць-ованих листв в бшьшм мiрi впливають на руйнування нормальн напруження в присутностi водню i що трiщини поширюються вздовж феритно-перл-iтних смуг. Тодi напруження, перпендикуляры до велико!' ос сульф^дв, небезпечнiшi вiд паралель-них. Погршення механiчних властивостей матер^ алу викликають не тiльки фосфор, сiрка i ^i не-металiчнi домiшки, але й елементи, котрi опосеред-ковано впливають на адсорбцю [37]. Там компо-ненти сплаву як марганець i кремнй зумовлюють погiршення властивостей сталi [38], особливо марганець, який через адсорбцю на границях зерен i втягування фосфору та срки в розчинi, збiльшуе градiент хiмiчного потенцiалу. Небезпечними е i включення сульфдв марганцю [39]. Сукупнють всiх перерахованих факторiв призводить до початку процесв руйнування на бтьш раннiй стади навантаження, про що свщчать отриманi АЕ-результати випроб насичених воднем зразкв. Пiд впливом водню виникають також локальн мiкроперенапру-ження в мiсцях концентрацп' домшок, де зароджен-ня мiротрiщин вщбуваеться також за низьких сту-пенв навантаження. А цi процеси, як вщомо, е джерелами генераци АЕ, яка в результат з'являеть-ся значно ранше вiд рiвня напружень, що досягнут попереднiм (до наводнення) навантаженням.
Значення вираховували за формулою (4):
%1 =1 A, / V , (4)
де Aj- амплггуда i -го сигналу АЕ (i = 1, 2,... n), V-об'ем робочоУ частини зразка. У нашому випадку для обох типв зразкв об'ем Ух робочоУ частини V становив 1,68 см3, а значення суми амплггуд САЕ знаходили за АГ.
Беручи до уваги усереднен значення , знай-дено, що ^1(1)= 32,4 i ^1(2)= 94,46 у.о./см3 вщпо-вщно, для ненаводнених та наводнених зразкв зi сталi 50ХГ, а для сталi 38ХН3МФА цi показники становили ^1(1)= 123,8 та ^-|(2)= 386,5 у.о./см3 Як бачимо, значення АЕ^ри ОП наводнених i не наводнених зразкв обох сталей в^зняються мiж собою, що i е свщченням впливу водню.
Висновки
Визначення за САЕ об'емноУ пошкодженостi конструкцiйних сталей е ефективним i дозволяе встановити ктькюн показники впливу воднево-механчного чинника на зародження та розвиток Ух руйнування.
Поеднання результатв спектрального аналiзу iз iншими згаданими в робот параметрами САЕ, пщтверджуе вплив водневого фактору на деграду-вання сталей.
Список литературы
1. Волчок И.П. Сопротивление разрушению стали
и чугуна. - М.: Металлургия, 1993. - 192 с.
2. Панасюк В.В. Механика квазихрупкого разрушения материалов. - К.: Наук. думка, 1991. - 416 с.
3. Neimitz A. Mechanika рккап1а. - Wydawnictwo Naukowe PWN SA, Warszawa, 1998. - 436 s.
4. McMeecking R.M. Finite deformation analysis of crack tip opening in elastic-plastic materials and implications for fracture //J. Mech. and Phys. Solids. - 1977. - 25, №5. - P. 357-381.
5. Скальський В.Р., Андрейш О.£., Серпенко О.М. Оцнка водневоУ пошкодженост матерiалiв за амплггудами сигналiв акустично!' емюп //Техн. диагностика и неразр. контроль. - 1999. - №1. -С. 17-27.
6. Андрейш О.£., Скальський В.Р., Гембара О.В. Метод оцнки високотемпературного воднево-го руйнування бiметалевих елеменлв конст-рукцiй // Фiз.-хiм. механка матерiалiв. - 2000. -№4. - C. 15-22.
7. Механка руйнування i мiцнiсть матерiалiв. Довщниковий посiбник. /Назарчук З.Т., Кошо-вий В.В., Скальський В.Р. та Ы. //Пщ заг. ред. В.В.Панасюка. т.5 Неруйнiвний контроль i тех-ычна дiагностика./ Пiд ред. З.Т.Назарчука. -Львiв: ФМ1, 2001. - 1134 c.
8. Скальский В.Р. Влияние водорода на растрескивание металлов и контроль таких процессов методом АЭ // Технич. диагностика и неразру-шающий контроль. - 1995. -№1. - С. 52-65.
9. Andreykiv O. Ye., Lysak M. V, Skalsky V. R. Method of accelerated evaluation of KISCC under srtess corrosion cracking// Eng. Fract. Mech. -1996. - 54, № 3. - P. 387 - 394.
10. Диагностика развития трещин по границе сплавления в наводороженных образцах / А.Е.Андрейкив, Н.В.Лысак, В.Р.Каленский и др.// Техн. диагностика и неразрушающий контроль. - 1990. - № 3. - С. 32-36.
11. Патент УкраГни №2897. МПК: G01N17/00. СпоЫб визначення порогового коефiцiента штенсивност напружень / Андрейюв О.£., Скальський В. Р., Лисак М. В. -Опубл.26.12.94р. Бюл. 5-1.
12. Патент УкраГни №2913. МПК: G01N17/00. СпоЫб визначення нижнього порогового зна-чення коефiцiента Ытенсивност напружень / Андрейш О.£., Лисак М.В., Скальський В.Р., Серпенко О.М. - Опубл.26.12.94р. Бюл. 5-1.
13. Патент УкраГни №21598А. МПК: G01N17/00. СпоЫб виявлення водневоУ крихкост сталей / Скальський В.Р., Андрейш О.£., Вайнман А.Б.
- Опубл. 06.01.98р. Бюл. №2.
14. Патент УкраГни №23095А. МПК: G01N17/00; G01N29/04. Споаб оцнки схильносл до водневоУ деградацп конструкцмних сплавiв / Скальський В.Р. - Опубл. 30.06.98р. Бюл. №3.
15. Качанов Л.М. Основы механики разрушения.
- М.: Наука, 1974. - С.138-153.
16. Работнов Ю.Н. Ползучесть элементов конструкций. - М.: Наука, 1966. - 752 с.
17. Mishnaevsky L. Jn Self-organization effects in damage evolution / Мехаыка руйнування мате-рiалiв i мiцнiсть конструкцiй / Пщ ред. В.В. Панасюка. - Вип. 2, т. 1. - Львiв: Каменяр, 1999. - С. 166-169.
18. Скальський В.Р., Коваль П.М. Акустична ем^ Ыя пщ час руйнування матерiалiв, виробiв i конструкцм. Методологiчнi аспекти вiдбору та обробки Ыформацп. - Львiв: Сполом, 2005. -396 с.
19. Robinson E.L. Effect of temperature variation on the long time rupture strength of steels // Trans. ASME. - 1952. - 74, №5. - Р.68-76.
20. Работнов Ю.Н., Милейко С.Т. Кратковременная ползучесть. - М.: Наука,1970. - С.29-31.
21. Ильюшин А.А. Об одной теории длительной прочности // Мех. твердого тела. - 1967. -№3. - С.21-35.
22. Тамуж В.П., Лагздиньш А.Ж. Вариант построения феноменологической теории разрушения // Механика полимеров. - 1968. - №4. -С.638-641.
23. Analysis of steel micromechanical damage parametrs trasferability in dactile fracture initiation conditions / M. Rakin, Z. Cvijovic., A. Sedmak and S. Sedmak // Фiз.-хiм. мехаыка матерiалiв.
- 2002. - №1. - С. 87-92.
24. Gurson A.L. Continuum theory of ductil rupture by void nucleation and growth: part I-Yield criteria and flow rules for porous ductile media // J. of Eng. Mаter. аnd Technol. - 1977. - 99. - P.2-15.
25. Tvergaard V. Influence of voids on shear band instabilities under plane strain conditions // Intn. J. Fract. - 1981. - 17. - P. 389-407.
26. Tvergaard V. and Needleman A. Analysis of cupe-cone fracture in a round tensile bar // Acta Metallurgica. - 1984. - 32. - P.157 - 169.
27. Скальський В.Р., Андрейш О.£. ОцЫка об-'емноТ пошкодженосл матерiалiв методом аку-стичноТ емiсiТ. - Львiв: Вид-во ЛНУ iм. I. Франка, 2006. - 352 с.
28. Скальський В.Р. Акустико-емiсiйне визначення накопичення об'емноТ пошкодженост твер-дих тт // Фiз.-хiм. мехаыка матерiалiв. - 2003.
- №2. - С.84-92.
29. Kaiser J. Untersuchungen uber das Auftreter Geraushen beim Zugversuch. // Ph. D. Thesis. Technische Hochschule. - Munchen: Munich, Germany. - 1950. - 123 p.
30. Експрес-методика визначення схильнос^ сплавiв до водневот деградацп за сигналами акустичнот емiсiт / В.Р. Скальський, О.£. Андрейш, Г.Т. Сулим, В.Б. Михальчук // Фiз.-хiм. мехаыка матерiалiв. - 2004. - №6. - С.85-88.
31. Schnitt-Thomas K.G. and Stengel W. M ц glichkeiten zur F^ herkennung von
Wasserstoffsc^ digungen in metallischen Werkstoffen durch Anwendung der Schallemissionanalyse // Werkstoffe und Korrosion. - 1983. - 34. - S. 7-13.
32. Wadley H.N.G. Acoustic emission for physical examination of metals // Int. Metals Rev. - 1980. -25, №2. - P. 41-64.
33. Мешков Ю.Я., Пахаренко Т.А., Шевченко A.B. Роль зернограничного цементита в разрушении малоуглеродистых сталей // Металлофизика. -1989. -11,№4.-С.22-26.
34. Деформационное упрочнение и разрушение поликристаллических металлов / В.И. Трефилов, В.Ф. Моисеев, Э.П. Печковский и др. / Под ред. В.И. Трефилова. - Киев: Наук, думка, 1987. - 248 с.
35. Ильина С.Г., Забильский В.В., Мерсон Д.Л. Акустическая эмиссия вблизи предела текучести отпущенных сталей // Физика металлов и металловедение. - 1997. - №5. - С. 143-151.
36. Pressouyre G.M., Dollet J. and Viellard-Baron В. Evolution des connaissances consernant la fragilisation des aciers par l'hydrogиne //Mйmoires
et Mudes scientifiques revue de mMallurgie. -1982. - 79, № 5. - P. 217-228.
37. Hirth J.P. Effect of hydrogen on the properties of iron and steel // Met. Trans. A. - 1980. - 11A, №6. - P. 861 - 890.
38. McMagon C.J. (Jr.). Mechanisms of intergranular fracture in alloy steels // Mater. Charact. -. 1991. - 26, №4. - P. 269-287.
39. Chattoraj Indranil. The effect of hydrogen induced cracking on the integrity of steel components // Sadhana. - 1995. - 20, № 1. - P. 199-214.
Поступила в редакцию 26.05.2006 г.
Изложены результаты экспериментальных исследований методом акустической эмиссии водородной объемной поврежденности конструкционных сталей. Показано, что аку-стико-эмиссионная мера объемной поврежденности материалов может быть эффективным количественным показателем степени склонности сталей к водородной деградации и хорошо отображает динамику зарождения и развития трещинообразных дефектов при воздействии водородно-механического фактора.
The results of experimental researches of hydrogen volume damaging of structural steels using the acoustic emission method are presented. It is shown that the acoustic-emission measure of volume damaging of materials can serve as the effective quantitative index of the degree of steels inclination to hydrogen degradation and represents well the dynamics of crack-like defects initiation and propagation under the effect of the hydrogen-mechanical factor.
