CC BY
27
де ¥ - випуклий комплексний гiльбертовий векторний прослр BeKTopiB ста-шв репстра квантового процесора над полем комплексних чисел, D = D (у, f (t)) - динамiчна еволюцiя квантового стану репстра квантового
процесора, i/zeW (наприклад, початковий стан - initial state), f(t)cU (впо-
рядкована пiдмножина КЛЕ, що належить унiтарному комплексному векторному простору U над полем комплексних чисел).
Рис. 8. Вигляд квантово'1 мережц що зображуе дю оператора Controlled-Controlled NOT
Висновки. Висвгтлено основи математичного формашзму функцюну-вання квантового процесора, що становить основу розроблення нових сучас-них квантових шформацшних систем.
Лггература
1. Основы квантовых вычислений / Э. Стин // Квантовые компьютеры и квантовые вычисления. - 2001. - Т.2, № 1. - С. 3-24.
2. Валиев К.А. Квантовые компьютеры: надежды и реальность / К. А. Валиев, А. А. Ко-кин. - Иркутск : Изд-во РХД, 2001. - 352 с.
3. Войтович 1.Д. Перспективи квантових обчислень з використанням надпровщносп/ 1.Д. Войтович, В.М. Корсунський // Математичш машини i системи. - 2008. - № 4. - С. 23-56.
4. Крохмальський Т. Квантовi комп'ютери: основи й алгоритми (короткий огляд) / Т. Крохмальський // Журнал фiзичних дослщжень. 1н-ут фiзики конденсованих систем НАН Украни. - 2004. - Т.8, № 1. - С. 1-15._
УДК 336.71 Acnip. К. 0.1ль1на1 - Льв1вськш НУ м. 1вана Франка
КАТЕГОР1АЛЬНИЙ АПАРАТ 1ННОВАЦ1ЙНО1 ТЕОР11 ЯК ФУНДАМЕНТ ЗАПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО-1НВЕСТИЦШНО1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ В УКРА1НСЬКУ ЕКОНОМ1ЧНУ СИСТЕМУ
Систематизовано тдходи вiтчизняних i зарубiжних вчених до основних катего-рiй iнновацiйноi теорп. Запропоновано визначення понять мновацiям, "шноващя", мiнновацiйний процес". Здiйснено подiл шновацшного процесу на структурнi еле-менти. Пояснено суть структурних елементiв шновацшного процесу.
Ключов1 слова: новацiя, шноващя, шновацшний процес, дослiдження, комер-цiалiзацiя
Post-graduate K.O. Il'ina - L'viv NU named after Ivan Franko
Category of innovative theory as foundation of introduction of innovative investment model of development in the Ukrainian economic system
The basic categories of innovative theory of Ukrainian and foreign scientists are systematized. Determination of concepts of innovation, innovation, innovative process is
1 Наук. керiвник: проф. М.1. Крупка, д-р техн. наук - Львiвський НУ iм. 1вана Франка
offered. Dividing of innovative process is conducted into structural elements. Essence of structural elements of innovative process is explained.
Keywords: novation, innovation, innovative process, research, commercialization
Постановка проблеми. На сьогодш, на жаль, у св^овш економщ па-нують KprooBi явища. За тих умов в Укрш'ш n0Tpi6H0 протягом найкоротшого часу перебудувати вiтчизняну систему господарювання i створити такий ме-хашзм, що забезпечив би економiчний розвиток i був стiйким до негативних тенденцш. Саме це зумовлюе потребу стимулювати перехiд вiд екстенсивно-го до штенсивно-шновацшного типу розвитку. 1нновацшна модель економь ки - чи не единий шанс для Украши подолати кризовi явища i сприяти еконо-мiчному зростанню. Тому треба докоршно з'ясувати, що саме потрiбно розу-мiти пiд основоположними поняттями iнновацiйного розвитку.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. У контекстi дослщження iнновацiйного розвитку економiки проблемi категорiального апарату придь ляли увагу багато вггчизняних i зарубiжних вчених, серед яких О. Волков, Д. Гвишиани, А. Гречан, М. Денисенко, Л. Козубенко, М. Крупка, I. Лшсиц, А. Нещадш, П. Микитюк, В. Мединський, Р. Патора, А. Пересада, Д. Соколов, Б. Твюс, А. Титов, Н. Чухрай, Р. Фатхутдшов, М. Шабанова, Ю. Яковець та ш. Проте, одностайност для сучасних економiчних систем у 1хшх визна-ченнях не простежено.
Постановка мети. У цих умовах важливого значення набувае питання того, що саме треба розум^и тд iнновацiями. Ученi, на жаль, дос не дiйшли до спiльного висновку стосовно найзмiстовнiшого трактування, яке б досте-менно вiдображало суть термша "шноваци". Тому iснують численнi визна-чення, якi часто концентрують увагу лише на тому чи шшому аспект цього поняття, тобто мають незавершений характер. У цьому дослщженш зроблено спробу упорядкувати рiзнi тдходи до таких понять як "новащя", мiнновацiям, мiнновацiйний процес".
Виклад основного матерiалу. Як зазначають американськi вчеш К. Крiстенсен та М. Рейнор, значення наукових теорш для бiзнесу сьогоднi недооцiнено. I в недалекому майбутньому практики прийдуть до висновку про потребу застосування здобутюв науки у 1'хнш повсякденнш роботi. Тому важливого значення набувае нагальнiсть побудови адекватних i дiевих теорш, якi б могли бути використаш за сучасних умов господарювання. Процес створення теорш, на 1хню думку, мае три етапи. На першому описуеться саме явище, на другому вщбуваеться подiл явища на категори, а третiй етап, опи-раючись на попереднiй, передбачае побудову теори. [10, с. 23] У цш статтi придiляемо увагу саме другому етапу, тобто, намагаемося упорядкувати ос-новоположш категори iнновацiйного вчення.
Вщповщно до Закону Украши "Про шновацшну дiяльнiсть", шноваци -це " ... новостворенi (застосованi) i (або) вдосконалеш конкурентоспроможнi технологи, продукцiя або послуги, а також оргашзацшно-техшчш ршення ви-робничого, адмiнiстративного, комерцiйного або шшого характеру, що iстотно полшшують структуру та якiсть виробництва i (або) сощально! сфери" [6].
1нновацшна дiяльнiсть, за цим законом, - це "..^яльшсть, що спря-мована на використання i комерцiалiзацiю результатiв наукових дослiджень
та розроблень i зумовлюе випуск на ринок нових конкурентоспроможних то-BapiB i послуг". За визначенням украшсь^' економiчноï енциклопедiï шнова-цiя - це "...новий пiдхiд до конструювання, виробництва, збуту товарiв, зав-дяки якому шноватор (автор iнновацiï) та його компашя здобувають переваги над конкурентами" [5, с. 656].
Серед украшських науковщв iснують рiзнi погляди на дослщжувану проблематику. Так, на думку О.1. Волкова, М.П. Денисенко, А.П. Гречан, потребують розмежування поняття "новащя" та "iнновацiя". Пiд новацiею вчеш розумшть "... новий порядок, новий процес, новий метод, нову продук-цш або технологш...". [2, с. 53] Однак, вони вважають, що точшшим е виз-начення новацш, сформульоване росiйським ученим Р.А. Фатхутдшовим [20, с. 45], який стверджуе, що "новащя - це оформлений результат фундамен-тальних, прикладних дослщжень, розроблень або експериментальних робiт у будь-якш сферi дiяльностi, який супроводжуеться шдвищенням ïï ефектив-ностi. Оформлення новацш може здшснюватися у виглядi вiдкриттiв, патен-тiв, товарних знаюв, документацiï (на новий або вдосконалений продукт, тех-нологiю, виробничий процес), оргашзацшно-виробничо1" структури, наукових пiдходiв або принцишв, результатiв маркетингових дослiджень. Основне -запровадити новацш у виробництво або сферу споживання, iншi сфери дь яльност^ тобто перетворити новацш у форму шноваци" [2, с. 53].
Ниш багато економюта розумшть шноваци як процес створення та по-ширення новацiй. Наприклад, В.М. Щербань, Л. Д. Козубенко iнновацiями нази-вають "... прибуткове використання новацш у виглядi нових технологiй, видiв продукцiï i послуг, органiзацiйно-технiчних i соцiально-економiчних рiшень ви-робничого, фшансового, комерцiйного чи iншого характеру" [23, с. 26].
Украшський вчений-економiст А.А. Пересада [16, с. 28] тд шнова-цiею розумiе ".процес доведення науково1' iдеï або технiчного винаходу до стади практичного використання, що приносить дохщ, а також пов'язаш з цим процесом технiко-економiчнi та iншi змiни в соцiальному середовишд". Очевидно, що iнновацiя повинна бути чимось екстрановим i обов'язково, як наслщок, приносити вiдчутний дохiд та iншi змiни тому, хто ïï застосовуе. Водночас, за визначенням окремих вчених, зокрема Ю.В. Яковець, шноваци - це "...яюсш змши у виробнищш, якi можуть належати як до технiки та технологи, так i до форм оргашзаци виробництва." [24, с. 27].
На думку Н. Чухрай, Р. Патори, "шноващя - це використання нових для оргашзаци щей шляхом втшення ix в товарах, процесах, послугах та/або в системах управлшня, якими оперуе оргашзащя". Саме поняття "шноваци" вчеш розглядають як двояке. З одного боку, простежуючи статичний аспект -".як окреслення самого продукту, процесу або системи"; а з шшого - дина-мiчний процес аспект - тобто ".дiяльнiсть з дослщження, проектування, розроблення, оргашзаци виробництва та комерцiалiзацiï нового продукту, процесу або системи" [21, с. 12]. 1.В. Лшсиц, А.А. Нещадин трактують це поняття як "... сукупшсть теxнiчниx, виробничих i комерцшних заxодiв, якi сприяють виходу на ринок нових i полшшених продуклв, зокрема комер-цiйне використання нових i полшшених процешв i обладнання" [12, с. 57].
В.О. Василенко, В.Г. Шматько визначають шноващю як ".нововве-дення, пов'язане з науково-техшчним прогресом, що полягае у вщновленш основних фонд1в 1 технологш, в удосконаленш управлшня й економжи шд-приемства". А саме поняття нововведення - це ".процес, за якого реашзу-ють та поширюють нову продукщю, виробнич1 процеси, ще!, прийоми тощо" [1, с. 36].
За визначенням В.Г. Мединського, це "...суспшьний, техшчний, еко-ном1чний процес, що зумовлюе створення кращих за сво!ми властивостями товар1в (продуклв, послуг) { технологш шляхом практичного використання нововведень" [13, с. 53]. П.Т. Саблук визначае шноващю як ".нове досяг-нення в галуз1 технологш чи управлшня, призначене для використання у ви-робничш, швестицшнш чи фшансовш д1яльност1 тдприемства" [15, с. 12].
На думку М.1. Крупки, "шноващя - це нововведення, використання якого призводить до яюсних змш у виробнищш з метою отримання сощаль-но-економ1чно! вигоди (ефекту)" [11, с. 22]. Й. Шумпетер розглядав шноващю як ".нову комбшащю чинниюв виробництва, яка мотивуеться тд-приемницьким духом" [22, ст. 72]. Ф. Хаберланд, шмецький науковець, ствер-джуе, що нововведення повинно мютити науково-техшчш, технолопчш, еко-ном1чш й оргашзацшш змши. Ц змши виникають у процес виробництва. Нововведення повинно володгги такими характеристиками: яюсна новизна виро-б1в, способ1в виробництва { технологш пор1вняно з попередшми, темпи реаль заци, динамжа циклу нововведень, економ1чна ефектившсть, сощальш наслщ-ки [ 9]. Д.М. Гвишиаш дае таке визначення: "шноваци - це комплексний процес створення, поширення { використання нового практичного засобу (нововведення) для ново! (або кращого задоволення уже вщомо!) суспшьно! потреби; водночас це процес поеднання 1з зазначеним нововведенням змш у тому сощальному та речовинному середовишд, де вщбуваеться його життевий цикл" [3, с. 64].
За визначенням А.А. Харина, 1.Л. Коленского, шноващя - результат творчо! та швестицшно! д1яльност1, спрямовано! на розроблення, виготовлен-ня { розповсюдження нових вид1в товар1в, послуг { технологш, оргашзацш-них форм на р1вш ф1рми [19, ст. 35]. Д.В. Соколов, А.Б. Титов та М.М. Шабанова шноващею називають ".кшцевий результат, за якого повинш задо-вольняти низку конкретних суспшьних потреб та втшювати певш економ1чш, науково-техшчш, сощальш, еколопчш ефекти" [18, с. 13-15].
Вщомий американський маркетолог Ф. Котлер [8, с. 184] шд шноващею розум1е "..лдею, товар або технологш, як запроваджеш у виробництво { представлен на ринку як зовЫм нов1, чи таю, що мають деяк ушкальт властивостГ'. Поняття винаходу вш визначае як ".нову технологш чи нову продукщю, яка за ощнкою споживача, або мае, або не мае переваги перед аналопчними товарами конкурент".
На думку американського науковця Ф. Ншсона, "шноващя- це сукуп-шсть техшчних, виробничих { комерцшних заход1в, як зумовлюють появу на ринку нових та покращених промислових процеЫв та обладнання" [15, с. 12]. 1нший американський вчений Б. Тв1сс дае визначення нововведенню як ".процесу перетворення винаходу у ф1зичну реальшсть, тобто процесу, в
якому винахщ або iдея набувае економiчного змюту" [взято з 15, с. 12]. За Д. Джоббером [4, с. 298], шноваци - це "...комерщашзащя винаходу завдяки його виведенню на ринок". А вiдкриттям вчений вважае результат дiяльностi з пошуку нових iдей i способiв роботи.
1снують також мiжнароднi стандарти, як регулюють сферу iнновацiй на свгтовому рiвнi. Вони створенi в рамках Оргашзаци економiчноï спiвпрацi та розвитку групою експертiв iз показниюв науки i техшки, яка у 1963 р. роз-робила вiдповiдний документ - "Керiвництво (рекомендацй) Фраскатi" (Fras-cati Manual). Свою назву цей документ отримав вiд мiста, де було прийнято першу його версда - м. Фраскатi в Гтали. У цьому документi iнновацiï розгля-даються як кшцевий результат шновацшно1" дiяльностi. У 1993 р. ухвалено ос-таннюя редакцiю "Керiвництва (рекомендацш) Фраскатi". У нiй визначено ос-новнi поняття, що стосуються наукових дослщжень i розроблень, стандарти дослщжень, як вiдповiдають вимогам iнновацiï [17].
Зауважимо, що у 1992 р. у м. Осло створено Методику збирання даних про технолопчш шноваци - "Керiвництво (рекомендацй) Осло" (Oslo Manual). Вона мютить низку рекомендацш щодо збирання й аналiзу даних про ш-новаци. Зокрема, варто зазначити, що "Керiвництво (рекомендацй) Осло" встановлюють дуже висок вимоги до шновацш i визнають шноващями тшь-ки тi вiдкриття, яю пов,язанi з теxнологiчними змiнами.
Взагал^ iнновацiю за цими документами, трактують як "... остаточний результат шновацшно1" дiяльностi у виглядi нового або вдосконаленого продукту, запровадженого на ринку; нового або вдосконаленого технолопчного процесу, що застосовують у практичнш дiяльностi чи в новому пiдxодi до со-цiальниx послуг" [15, с. 30-31]. "Керiвництво (рекомендацй) Осло" називае шноващями розроблення та запровадження технолопчно нових i удосконале-них продукпв i процесiв [2, с. 55].
Отже, проаналiзувавши цi визначення, можемо констатувати, що шд шноващею розумiють:
1) вирiб або тдхвд як остаточний результат науково-дослiдноï дiяльностi, створений з метою пiдвищення ефективност господарювання [5, 6, 8, 11, 15, 17, 18];
2) процес доведення новаторства до остаточного, завершеного стану [16] та комерщатзащя: введення вщкриття в експлуатацiю [2, 24]; прибуткове використання вщкриття [13, 23].
3) система, комбшащя чинникiв [22].
Однак, деяю вченi визначають шноващю комплексно, тобто вважа-ють, що це i кшцевий результат, i процес доведення до завершеного стану та комерцiалiзацiï. Так, Н. Чухрай, Р. Патора до поняття шноваци вщносять як кшцевий результат, так i процеси доведення творчо1' ще1" до завершеного стану та комерцiалiзацiю [21, ст. 12]. 1.В. Лшсиц, А.А. Нещадин у визначенш ш-новацiя поеднують лише процес доведення новаци до завершеного стану та ïï подальшу комерцiалiзацiю. Таких самих поглядiв дотримуються В.О. Василенко i В.Г. Шматько, Д.М. Гвишиаш. Б. Твiсс ототожнюе шноващю iз про-цесом комерцiалiзацiï винаходу.
Деяю науковщ, зокрема, О.1. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан, намагаються глибше осягнути суть цього поняття, подшяючи його на:
1. Новащю як остаточний результат;
2. ¡нноващю як процес впровадження у виробництво.
Д. Джоббер пропонуе схожий пiдхiд. На його думку, варто розрiзняти:
1. Вщкриття як остаточний результат;
2. ¡нноващю як процес комерц1ал1зац11.
Незважаючи на те, що бшьшють вчених, говорячи про шноваци, ма-ють на увазi власне iнновацiйний процес, деяю з них при цьому видшяють його в окрему категорш. Так, О.1. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та iншi iнновацiйний процес визначають як процес "... послщовного перетворен-ня iдеï на товар, тобто отримання i комерцiалiзацiю винаходу, нових технологш, видiв продуклв i послуг, рiшень виробничого, фшансового, адмшстра-тивного або iншого характеру й шших результатiв iнтелектуальноï дiяльнос-тi". Зокрема, вони видiляють таю його етапи: 1) фундаментальних досль джень; 2) прикладних дослiджень; 3) конструкторських розроблень; 4) маркетингу; 5) виробництва; 6) збуту [2, ст. 17].
Шд час фундаментальних дослщжень встановлюють певш закономiр-ност^ причинно-наслiдковi зв'язки мiж явищами. Виникають певш гшотези, припущення. Фундаментальнi дослщження мають два рiвнi: емпiричний i те-оретичний. До емпiричного вщносяться спостереження об,ектiв, фiксування фактiв, проведення експерименлв, внаслiдок чого встановлюють сшввщно-шення та закономiрнi зв'язки мiж окремими явищами. На теоретичному рiвнi формують теорiï, пiдходи, якi групують та систематизують набут знання, ут-ворюючи едину логiчну цiлiснiсть, тобто знання.
Отже, внаслщок фундаментальних дослщжень створюють новi теорiï, здiйснюють вщкриття.
Прикладнi дослiдження мають на мет перевiрити результати попе-реднього етапу на практищ. Як правило, ïx здiйснюють шляхом здiйснення експерименту. Цей етап вимагае для свое1' реашзаци вкладення бiльшиx кош-тiв, шж фундаментальнi дослiдження, оскiльки може потребувати складного устаткування, а також залучення бiльшоï кiлькостi експертiв. Внаслiдок прикладних дослщжень ученi пiдтверджують або спростовують вщкриття та гiпотези, висунутi на еташ фундаментальних дослiджень.
Якщо ж i цей етап був усшшним i шдтвердив ранiше висунутi теоре-тичнi концепцiï, то передбачають вщповщне фiнансування далi слiдуе етап конструкторських розроблень. Вш мiстить ескiзно-теxнiчне проектування, виготовлення дослщних зразкiв з 1'хньою подальшою апробацiею тощо; оста-точне оформлення певного шдходу, теxнологiï як цшсно1" системи. Цей етап можна характеризувати як перехщ iз теоретично1' площини в реальну. Вщпо-вщно на ньому завершують наукову частина шновацшного процесу i почина-ють ринкову.
Етап маркетингу передбачае проникнення шноваци на ринок, запрова-дження ïï у виробництво. Наступш етапи мютять виробництво iнновацiйноï продукцiï або вже вщомо1" продукцiï, але з використанням передових, ефек-тивнiшиx технологш та ïï збут.
1нновацшний процес, за визначенням М.1. Крупки, - це реашзащя ш-вестицiй, тобто процес, який об'еднуе науку, техшку, економiку, пщ-приемництво й управлшня; поступова замiна старо1' технологи новою. Цей процес мютить дев'ять елемент1в: фундаментальнi дослiдження; прикладнi дослiдження; розроблення; дослщження ринку; конструювання; ринкове пла-нування; дослiдне виробництво; ринкове випробування; комерцшне вироб-ництво [11, с. 28].
На думку Н. Чухрай, Р. Патори, шновацшний процес - це процес створення, освоення i поширення тих теxнiко-економiчниx щей, практичне застосування яких призводить до отримання певного суспiльно-економiчного ефекту. Основними його етапами вчеш називають: 1. Фундаментальш досль дження; 2. Прикладш дослщження; 3. Дослiдно-конструкторськi розроблення; 4. Дослщно-експериментальш роботи; 5. Освоення промислового виробництва; 6. Маркетинг шновацшний ^яльшсть щодо створення попиту на ш-новащю); 7. Дифузiя шноваци (розповсюдження дос використаноï iнновацiï в нових умовах або мюцях застосування) [21, с. 33].
П.П. Микитюк шновацшним процесом називае комплекс послщовних дш, унаслiдок яких новацiя розвиваеться вщ iдеï до конкретного продукту та поширюеться тд час практичного використання [14, с. 60]. Автор видшяе та-кi його етапи: науковий; техшчний; теxнологiчний; експлуатацiйний. Водно-час, вони мiстять такi види дiяльностi: фундаментальнi дослiдження; прикладш дослiдження; дослiдно-конструкторськi розроблення; дослщно-експе-риментальш розроблення; дослiдна база наук; органiзацiйно-економiчна робота; промислове виробництво нових товарiв, масове виробництво.
Дослiдна база наук, за визначенням П.П. Микитюка, - це складова на-укового потенщалу краши. ÏÏ стан i використання характеризуються можли-вiстю науки здшснювати дослiдну перевiрку результатiв наукових досль джень i розроблень з метою неперервнос^ iнновацiйного процесу. Крiм цього, учений окремо видiляе ще шформацшну роботу, яку визначае, як "на-укову роботу, спрямовану на пщвищення ефективностi пошуку науково-тех-нiчноï iнформацiï пiд час виконання рiзниx видiв НДДКР" [14, с. 73].
За результатами проведених теоретичних дослщжень, на нашу думку, доречно було б розмежовувати таю поняття як "новащя", "шноващя", "шновацшний процес". Найбшьш очевидними е таю ïxm визначення:
1. Новащя - це результат творчо", науково-дослiдноï дiяльностi людини, втшенням якоï е новий, ушкальний вирiб або спосiб чи мехашзм орга-нiзацiï будь-якого процесу.
2. До новацш належать: винаходи, корисш модел^ промисловi зразки то-що (тобто конкретш матерiальнi результати творчо-винаxiдницькоï дi-яльностi); рацiоналiзаторськi пропозиц^, ноу-хау тощо (тобто новi творчi ршення, якi рацiоналiзують i пiдвищують ефектившсть певних процесiв);
3. Iнновацiя, на нашу думку, - це новащя, створена для запровадження чи тшьки-но запроваджена у господарську дiяльнiсть або будь-яку ш-шу сферу суспшьних вiдносин, i вiд використання якоï очiкують пози-тивний ефект.
Новизна сама собою не може вважатися шноващею. У свт щодня гене-рують безлiч iдей, але лише одинищ утверджують i запроваджують у практику. Новащя повинна бути визнана i поширена для того, аби стати шноващею.
1нновацшний процес - це дiяльнiсть для створення iнновацiй, 1'хнього запровадження i використання. Така дiяльнiсть обов'язково повинна передба-чати фшансове забезпечення, i чи не найголовшшу роль вiдiграватимуть вкладенi iнвестицiï. Однак, на нашу думку, шновацшний процес доцшьно по-дiлити на два структурних елементи: а) пошуковий; б) економiчний. До по-шукового вщносимо: а) винаxiдницьку дiяльнiсть або власне новаторство; б) постшне вдосконалення вже юнуючого iнновацiйного продукту.
Винаxiдницька дiяльнiсть передбачае теоретичнi, емпiричнi та прик-ладнi дослiдження, конструкторськi роботи, здшснення випробувань та ек-спериментiв. Результатом тако1' роботи i е назваш вище новацiï. Якщо пiд час виробництва передбачено ще й 1'хне застосування на практицi, то таю втшет iдеï вже носитимуть назву шновацш.
На жаль, у реальному житт вiдкриття часто робились вченими - енту-зiастами з обмеженими матерiальними можливостями i результати 1'хньо1' роботи не завжди були одразу оцiненi i сприйнятi суспшьством. До того ж люд-ство не одразу усвщомило велику значимють i кориснiсть новiтнix технологш. Подекуди 1'хне значення применшене i ниш. Тому деяю ще!, вщкриття так i не стали цшком реалiзованими, залишившись на стадiï розроблень або цшком завершених iдей чи конструкторських ршень, яких iз тих чи шших причин не було запроваджено. 1ншими словами, так i зостались новащями. Саме тому доводиться розрiзняти поняття "новацiй" та "шновацш", осюльки останнi обов'язково передбачають запровадження ïx у життя.
Коли йдеться про НТП чи шноваци, дуже важливе значення мае чин-ник часу. Кожен новггнш продукт рано чи шзно перестае бути передовим, старiе. З'являеться потреба у його вдосконаленш. До прикладу, комп'ютерна техшка. Економiчна частина iнновацiйного процесу передбачае: а) швести-цiйну та маркетингову дiяльнiсть iз запровадження новаторства у практику; б) використання шноваци. 1нвестицшна дiяльнiсть у цьому випадку - це дь яльнiсть, пов'язана з акумулюванням коштв для фiнансування шновацшних проектiв. Маркетингова дiяльнiсть - це комплекс дш, потрiбниx для просу-вання новинки на ринок i змщнення позицiй на ньому.
Використання передбачае "споживання" iнновацiï як виробничими шдприемствами, так i установами шших сфер, яке шдвишуе ефективнiсть ïx функщонування. Iнновацiя завжди повинна приносити позитивний ефект, шакше пропаде потреба в шновацшному процесi.
Висиовки. Отже, визначення i систематизащя категорiального апара-ту iнновацiйноï теорiï мае важливе значення для проведення подальших дос-лiджень. Як засвiдчують результати проведеного анашзу, потрiбно не тiльки узагальнювати науковi поняття, а й видшяти вузькi, конкретнi категорiï, да-ючи ïm чiткi однозначнi визначення. 1ншими словами, на нашу думку, потрiб-но спростити та конкретизувати трактування кожного поняття, що в майбутньому дасть змогу встановити зрозумш зв'язки мiж вiдокремленими
категорiями та зосередити увагу на вивченш юнуючих зв,язкiв, не заплуту-ючись у категорiях.
Перспективи подальших дослiджень. Отже, з'ясовано основополож-m категори шновацшно! теори. Перспективою майбутнiх дослiджень е створення цшсно! системи загальних i вузьких однозначних понять для встанов-лення взаемозв,язкiв мiж ними, що стане мщним фундаментом побудови дiевих iнновацiйних теорiй у сучасних умовах господарювання в Укршт.
Лггература
1. Василенко В.О., Шматько В.Г. 1нновацшний менеджмент : навч. поабник / за ред. В.О. Василенко. - К. : Центр навч. лгг-ри. Феткс, 2003. - 440 с.
2. Волков О.1., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ш. Економша та оргашзащя шновацшно! д1яльност1 : пщручник (трете видання). - К. : Центр навч. л1т-ри, 2007. - 662 с.
3. Гвишиани Д.М. Диалектико-материалистические основания системных исследований П // Диалектика и системный анализ. - М. : Изд-во "Наука", 1986. - 193 с.
4. Джоббер, Дэвид. Принципы и практика маркетинга. : пер. с англ. : учебн. пособие. -М. : Изд. дом "Вильямс", 2000. - 688 с.
5. Економ1чна енциклопед1я. - у 3-ох т. / за ред. Мочерного. - К.-Тернопшь : Вид. центр "Академ1я", Академ1я народного господарства; 2000-2001. - Т. 1. - 864 с.
6. Закон УкраТни "Про шновацшну д1яльнють" вщ 4 липня 2002 р., № 40-IV. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.portal.rada.gov.ua.
7. Инновационный менеджмент : справочное пособие / П.Н. Завлин, А.К. Казанцев, Л.Е. Миндель и др. - М. : Центр исслед. и статистики науки, 1998. - 426 с.
8. Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Как создать, завоевать и удержать рынок : пер. с англ. В. А. Гольдича и А.И. Оганесовой / науч. ред. и вступ. ст. Б.А. Соловьев. - М. : ООО "Изд-во АСТ", 2000. - 272 с.
9. Краснокутська Н.В. 1нновацшний менеджмент : навч. поабник. - К. : Вид. центр КНЕУ, 2003. - 504 с. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.economic.in1.com.ua/book/ 4/463.html
10. Кристенсен Клейтон М. Решение проблемы инноваций в бизнесе. Как создать растущий бизнес и успешно поддерживать его рост / Клейтон М. Кристенсен, Майкл Е. Рейнор : пер. с англ. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2004. - 290 с.
11. Крупка М.1. Фшансово-кредитний мехашзм шновацшного розвитку економши Украши. - Львiв : Вид. центр Львiвського НУ iменi 1вана Франка, 2001. - 608 с.
12. Липсиц И.В., Нещадин А.А. Промышленная политика России: принципы формирования и механизмы реализации // Общество и экономика. - 1997. - № 5-6.
13. Медынский В.Г., Шаршукова Л.Г. Инновационное предпринимательство : учебн. пособие [для студ. ВУЗов]. - М. : Изд-во "Инфра-М", 1997. - 240 с.
14. Микитюк П.П. 1нновацшний менеджмент : навч. поабник. - К. : Центр навч. л^-ри, 2007. - 400 с.
15. Михайлова Л.1., Турчша С.Г. 1нновацшний менеджмент : навч. поабник. - К. : Центр навч. л^-ри, 2007-248 с.
16. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом. - К. : Вид-во '^бра", 2002. -
472 с.
17. Руководство Фраскати, издание на русском языке, Париж и Центр исследований и статистики науки. - М. : ЦИСН, 1995. - 381 с.
18. Соколов Д.В., Титов А.Б., Шабанова М.М. Предпосылки анализа и формирования инновационной политики. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 1997. - 134 с.
19. Управление инновациями. - в 3-ох кн. - Кн. 1. Основы организации инновационных процессов : учебн. пособие / А.А. Харин, И.Л. Коленский / под ред. Ю.В. Шленова. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2003. - 252 с.
20. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. - СПб. : Изд-во "Питер". - 2002. -
400 с.
21. Чухрай Н., Патора Р. Товарна шновацшна пол^ика: управлшня шноващями на пщ-приемста : пщручник. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 398 с.
22. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) : пер. с англ. - М. : Изд-во "Прогресс", 1982. - 455 с.
23. Щербань В.М., Козубенко Л.Д. Товарна шновацшна пол1тика : навч. поабник. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 400 с.
24. Яковец Ю.В. Ускорение научно-технического прогресса: теория и экономический механизм. - М. : Изд-во "Экономика", 1988. - 342 с._
УДК 336.22 Доц. 1.Г. Благун, канд. екон. наук -
Львiвcький ДУ внутрШнЬх справ
ГЕНЕЗИС ТЕОР1Й ПОДАТКОВИХ Ф1НАНС1В У ПАРАДИГМ1 Ф1СКАЛЬНО-БЮДЖЕТНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Висвгтлено оргашзацшно-методичш засади функцюнування та сощально-еко-номiчна природа носив фюкально'1 суп. Проаналiзовано погляди рiзних наукових шкш на сутшсть податкових категорш у контекст розвитку фiнансово-економiчних вщносин.
Assoc. prof. I.G. Blagun - Lviv state university of internal affairs
Theories genesis of tax finances in paradigm of fiscal-budgetary
country safety
Organizationally methodical principles of functioning and socio-economic nature of transmitters of fiscal essence light up. The looks of different scientific schools are analysed to essence of tax categories in the context of development of finansovo-ekonomichnikh relations.
Вступ. Податки виникли в зв'язку з утворенням держави i потребою здшснення державою ii функцш. Послуги держави не можуть мати ринковий характер, не можуть продаватись та купуватись за визначеною цшою i повин-m забезпечуватись на шших умовах. Фшансовим джерелом забезпечення ма-терiальноi основи функцюнування держави i е податкова система.
Потреба пошуку адекватних ринковим умовам засад оргашзаци ф1с-кально-економ1чних вщносин, оптим1заци р1вня податкового навантаження на економжу, шдвищення д1евост1 податкового мехашзму як фшансового ва-желя зумовили актуальшсть нашого дослщження.
Постановка проблеми та аналiз дослiджень i публiкацiй з щеТ проблематики. Побудова рацiональноi системи оподаткування грунтуеться на оптимальному поеднанш критерив ф1скально1" достатност^ економ1чно1" ефективност та сощально].' справедливост ф1скально-економ1чно1" политики. На р1зних етапах свгтового цившзацшного розвитку виробилися сво1' особли-в1 шдходи щодо оргашзаци податкових вщносин, використання адекватних вщповщним економ1чним умовам метод1в одержання нацюнального продукту. З огляду на це, розглядати систему оподаткування варто не вщрвано вщ шших елемеилв фшансово].' системи, а як ii невщ'емний елемент.
Дослщження провiдних вiтчизняних фахiвцiв у галузi державних фь нансiв - В. Федосова, В. Андрущенка, А. Криcоватого, С. Юрiя, О. Кириленко, А. Соколовсько].', I. Луншо1", О. Василика та низки шших - значно розши-рили податкову проблематику, перевiвши ii з суто економiчного формату в
