CC BY
398
УДК 616.31:615.211
1.В. Яценко, Д.С. Аветков, С.О. Ставицький
КАРПУЛЬНА ТЕХНОЛОГ1Я В СТОМАТОЛОГИ. ВЧОРА, СЬОГОДН1, ЗАВТРА
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя»
Ще не так давно технолога мюцевоТ анестезп включала приготування мiсцевоанестезуючих за-собiв шляхом розведення концентрованих розчи-шв мiсцевих анестетикiв i додавання за необхщ-ностi вазоконстрикторiв безпосередньо в лкува-льнiй установi.
Як показав досвщ роботи, таке приготування анестезуючих розчинiв мало помилки i неточности що призводило до ускладнень при ш'ек^ях.
Розробка карпульноТ технологiТ - революцшне досягнення в спецiальностi лкаря-стоматолога. Перенесення процесу виробництва мюцево-знеболювальних засобiв у заводськi умови забез-печило стерильнiсть i високу надшнють технологiТ Тх виготовлення.
Для проведення мюцевоТ' ш'екцшноТ анестезiТ в стоматолопчнш практицi ранiше широко викори-стовували багаторазовi шприцi типу "Рекорд". На-тепер цi шприци в амбулаторнш стоматологiчнiй практицi не використовуються. Одноразовi шприци типу "Луер", як ще використовуються нинi в державних стоматолопчних установах УкраТни, мають перевагу перед багаторазовими шприцами, тому що вони стерилiзуються на виробництвк Але i вони малопридатнi для роботи в порожнинi рота, тканини якоТ дуже васкуляризованi, що часто призводить до таких ускладнень як поранення судин та виникнення гематом. ^м того, ц шприци не можуть бути використан за таких сучасних методик мюцевих анестезш як iнтралiгаментарна, ендопульпарна та спонгюзна.
Недолiки шприцiв типу "Рекорд" i "Луер" усунув шприц типу "Карпула". Цилшдричы ампули - прообраз сучасних карпул - винайшов ще в 1917 роц пщ час першоТ свiтовоТ вiйни американський вшськовий хiрург Харвей Кук. У 1921 роц в його лаборатори був розроблений перший металевий карпульний шприць, який у 1957 роц пройшов серйозну модернiзацiю - установку асшрацшного плунжера. Цi шприци широко використовуються в багатьох краТнах тривалий час. Карпула забезпечуе тривале збер^ання, стерильнють, точне дозування анестетика та вазоконстриктора, зручна при астрацшнш пробк
КАРПУЛА - це цилiндрична одноразова скляна чи пластикова ампула з розчином знеболюваль-ного препарату (рис.1). Один кшець карпули герметично закритий алюм^евим ковпачком iз гумо-вою мембраною, другий - рухомою гумовою пробкою-поршнем iз бромобутилу.
Об'ем карпули - 1,7-1,8 мл - був запропонова-
ний бтя 50 рош тому i став мiжнародним стандартом. У Великш Британп, АвстралiТ та деяких краТнах Ази використовують також карпули об'емом 2,0-2,2 мл.
Рис. 1. Зовн1шн1й вигляд карпули Голка для карпульного шприца становить собою пустотту трубку з двома робочими кшцями (рис.2). Збер^аеться голка в захисному пластма-совому футлярк На вщсташ 1/3 довжини голки розмiщений пластмасовий або алюм^евий конус iз рiзьбою, який дiлить голку на двi частини - довгу i коротку. Довга частина використовуеться для введення мюцевого анестетика в м'як тканини дтянки, що знеболюеться, коротка - в гумову мембрану капсули.
Рис.2. Зовн1шн1й вигляд голок для карпульного ¡н'ектора Голки провщних фiрм св^у мають на своему кшчику не загальноприйнятий зрiз пiд кутом 45 градуав, а зрiзи з кутами: 10 градуав (довгий), 20 градуав (середнiй), 30 градусiв (короткий), 70 градуав (дуже короткий). е також голки зi склад-
ним "тршчастим" зрiзом. Останнi володiють висо-кою маневреною здатнiстю, легко проколюють м'як тканини з мiнiмальною болючiстю i травматичнiстю. На деяких голках («Рот^есЬ, Япошя) на поверхнi конуса голки зроблена марюровка (червона крапка) з боку зрiзу, яка дозволяе легко орieнтуватись при введеннi голки пщ час ш'екцп. Деякi фiрми покривають металеву частину голок силiконом, що перешкоджае утво-ренню на поверхн голки сполук мiдi пiд час забору анестетика з ампули.
Довжина i дiаметр го
За довжиною робочого кiнця розрiзняють голки: довгi - 29-55 мм, коротк - 16-25 мм i дуже короткi - 8-12 мм. Товщина голки позначаеться калiбром.
В укра'шських лiкарiв-стоматологiв часто вини-кають труднощi при роботi з голками, як маркiрованi американською системою вимiрю-вання. У табл. 1 показана порiвняльна характеристика довжини i дiаметра голок у европейськiй i американськiй системах.
Таблиця 1
для м/'сцевоГ анестезП' в европейсьюй i американськй системах
Параметри Свропейська система Американська система
Довжина Дуже коротк 8 мм 5/16''
10 мм 3/8''
12 мм
Коротк 16 мм 1/2 ''
23 мм 5/8''
25 мм 11/12''
32 мм 1''
Довп 35 мм 13/12''
38 мм 13/8''
42 мм 11/2''
17/8''
Д1аметр 0,3 мм 30G
0,4 мм 27G
0,5 мм 25G
0,7 мм 22G
0,8 мм 21G
0,9 мм 20G
KpiM того, що голки американського стандарту мають свою систему марюровки довжини i дiаметра, вони також мають i другий дiаметр конуса, що не дозволяе Тх використовувати в кар-пульних шприцах европейського стандарту i потребуе для цього спе^ального перехiдника.
Серед кращих фiрм за якютю виготовлення iн'екцiйних голок потрiбно видiлити «SEPTOJECT» («SEPTODONT», Францiя), «CARPULE» («BAYER», Нiмеччина), «POINTJECT» («NIPRO», Япошя) та iншi.
Донедавна найпоширенiшими були карпульн шприци, виготовленi з мщного сплаву i покритi хромом (рис.3 а). Випускаються також карпульнi шприци з пластмаси (рис.3 в).
355
За функцюнальними можливостям карпульнi ш'ектори випускаються двох типiв: для паро-донтальноТ мiсцевоТ анестезiТ (спонгiозноТ та ш-трал^аментарноТ) (рис. 4 а, с) та для традицшних метод1в знеболювання (рис.4 в).
о
Рис.3. Карпульн1 ¡н'ектори, виготовлен1 з р1зних матер1ал1в (а-зал1зний; в-пластмасовий)
Рис.4. Рiзновиди карпульних iн'екторiв за функцюнальними можливостями: а, с - для пародонтальних, в - для тради^йних анестезiй)
Серед велико' кшькосп конструкцш карпульно-го шприца е ктька титв за методикою заряджен-ня в нього карпули: пружинного типу, який дозволяе розмютити карпулу в ш'ектор збоку у вконце,
пiсля вщтягування штока поршня, який пiд дiею пружини повертаеться на свое мюце i затискае карпулу (рис.5); блокоподiбного типу - через зад-ню частину корпуса. Блокоподiбний фiксатор до-зволяе ввести карпулу на свое мюце пюля вщве-дення пщ кутом задньоТ частини шприца, яку не-обхiдно потiм повернути в початкове положення (рис.6); багнетного типу - через задню частину корпусу, що зшмаеться (рис.7).
Рис.5. Карпульний iн'ектор пружинного типу
Рис.6. Карпульний iH'eKmop блокоподiбного типу
Наступна особливють полягае в облаштуванш адаптера для приеднання голки. У бшьшосп шпри^в адаптер мае таку конструкцш, при якш голка приеднана з шприцем по однш oci. У рядi випадкiв iн'екцiю зручыше проводити при розташуваннi голки i корпуса шприца пщ кутом (рис.4 с).
Рис.7. Карпульний ¡н'ектор багнетного типу
Як видно з мал. 8, карпульн шприци також вщ-рiзняються за методикою фксацп в руц лiкаря, наявнiстю чи вщсутнютю спецiальних кiлець, лапок, прилаштувань.
Рис.8. Рiзновиди карпульних шпри^в за фксацею в руц'1 лкаря
Випускають також карпульн ш'ектори пiстолетного (рис.9), важ1льного (рис.10) та колюного (рис.11) ТИГПВ.
Рис. 9. Карпульш ш'ектори пстолетного типу
Рис.10. Карпульн дозувальн шприци важльного типу
Рис. 11. Карпульний дозувальний шприц колсного типу
Поршн шпри^в також суттево в^^зняються (рис.12). Шприци з кшчиком поршня у виглядi гарпуна, якоря, гачка, штопора дають можливють провести асшрацшну пробу пщ час ш'екцп. 1н'ектори з плоским поршнем тако' функци не мають. Тому, вибираючи карпульний шприц iз функ-цiею забезпечення астраци, необхiдно звертати особливу увагу на кшчик поршня.
Рис.12. Рiзновиди юнчи^в поршня карпульних шпри^в.
Проблема астрацп зведена до м^муму в шприцах ¡з ручною та самоасп1рац1ею (рис.13).
Рис.13. Шприци карпульнi, Ап^одуг^рур^чна сталь, з авто аспiрацiею та з ручною аспiрацiею
Компашя «Saniswiss» розробила компактний, легкий електронний карпульний шприц <^апуесЬ>
(рис.14), який застосовуеться для вах видiв мюцевоТ анестези. Дiя шприца «Saniject» заснова-на на забезпеченн «керованого», дозованого вступу анестетика в тканини залежно вщ 'х поглинально' здатностi. При цьому деяк плас-тиковi частини шприца виступають у ролi амортизатора, уповтьнюючи швидкiсть подання анестетика. Завдяки такому пщходу на м'як тканини в процесi ш'екци не вщбуваеться нiякого тиску, що робить процедуру практично неболючою. Шприц мае з^нуту форму - для легшого доступу в порож-нину рота, легко збираеться за ктька секунд. Ав-томатичне дозування та просте натиснення чер-воного важеля - i самодозуючий механiзм уводить 0,06 мл анестезуючого засобу без тиску. Чутн "клацання" сигналiзують лiкаревi про початок i за-вершення ш'екцп анестетика.
Рис.14. Карпульний шприц, SaniJect/автоматичне дозування Подiбнi функцюнальш можливост мають карпульнi шприци з комп'ютерним управлiнням швидкостi введення знеболювального розчину «Quick Sleeper» (Франтя) i «Anaeject» (Япошя) (рис.15) для проведення внутршньокютково'Т та штрал^аментарно'Т анестезiй.
Рис. 15. Карпульт шприци з комп'ютерним управлнням
швидкостi введення знеболювального розчину для внутршньокютковоТанестезП' «Quick Sleeper»(Францiя) (зл'ва) та «Anaeject» (Япошя) (справа)
У 2006 р. компашя «Milestone Scientifi c Inc.» (США) представила друге поколшня ш'екцшно'Т системи для мiсцевого знеболювання в дiлянцi одного зуба - STA (Single Tooth Anesthesia) (рис.16).
Рис.16. Система STA за допомогою технологи' динамчного контролю за тиском дозволяе пост1йно контролювати процедуру карпульноТ м/сцевоГ анестези
Комп'ютеризована ш'екцшна система STA уы-кальна тим, що ттьки в нш використовуеться тех-нолопя динамiчного контролю за тиском, яка дозволяе обмежити максимально допустимий тиск анестетика i визначити зниження тиску, що виникло внаслщок витоку розчину анестетика пщ час ш'екци. Усе це дае можливють передбачувано i з високим рiвнем устху виконувати STA методику мюцевого знеболювання. Технолопя динамiчного контролю за тиском заснована на тому, що ва тканини в органiзмi людини мають рiзну щтьнють. Так, iнтерстицiальний тиск у круговш зв'язцi зуба значно вiдрiзняеться вщ такого в кiстковiй тканинi альвеолярного вщростка, а також у прикртлених i вiльних яснах. При досягненн голкою оптимального мiсця ш'екци система подае сигнал пщ-твердження (за допомогою вiзуальних сигналiв), що кшчик голки досяг дтянки кругово'1' зв'язки зуба i знаходиться в заданому положены впродовж уае'Г процедури мюцевого знеболювання.
В УкраМ комп'ютерн шприци досi широко не використовуються через свою високу ринкову вартють.
Другим моментом модершзаци' карпульних шпри^в став напрям у бiк створення разових систем. У цьому напрямi пом^ний внесок належить фiрмам «Septodont» та «AERS» (рис.17). !'хы одноразовi пластмасовi карпульнi iн'ектори прост та зручнi в роботi, готовi до застосування вiдразу пiсля розкриття упаковки. Вони укомплектовав карпулою з анестезуючим розчином (Ультракаш ®, Убютезин ®, Септанест ®, Скандонест ®, Арткаш ®) i карпульною ш'екцшною голкою, яка захищена ковпачком. Ц шприци мають систему блокування зворотного ходу захисного ковпачка, що унеможливлюе повторне застосування iн'ектора. Конструкцiя ш'ектора дозволяе проводи-ти аспiрацiйну пробу-тест.
НОВИНКА
Шприц + Карлула + Игла
Ультрэкаин" Артикаин1'
6 m ш 6
Рис.17. Одноразовий пластмасовий карпульний н'ектор ф^рми «AERS»
За останне десятирiччя модернiзацiя
карпульноТ технологи мюцевого знеболювання в
стоматологи зробила великий крок уперед i
продовжуе вдосконалюватися.
Лiтература
1. Барер Г.М. Анестетики фирмы Септодонт /Г.М. Барер, А.Ж. Петрикас // Клиническая стоматология. - 1997.- №1. - С. 22-24.
2. Бизяева А.Ф. Местная анестезия : справочник по стоматологии. - 4-е изд., перераб. и доп. ; под. ред. А.Ф. Бизяева, В.М.Безрукова. - М.: Медицина, 1998. - С. 24-43.
3. Борнексель Б. Убистезин и мепивастезин - обеспечение высокой безопасности местной анестезии /Б.Борнексель // Современная стоматология. -2010. -№3 (7). - С. 66-69.
4. Гранье Ж. Альфакаин - эффективный и безопасный анестетик для местного обезболивания/ Ж. Гранье // Дент Арт. - 2003. - № 3. - C.17-21.
5. Грицук С.Ф. Анестезия в стоматологии /С.Ф. Гри-цук. - М.: МИА, 1998. - 303 с.
6. Гумецький Р. Сучасн засоби мюцевоТ анестези в стоматологи /Р. Гумецький, М.Угрин. - Льв1в: Гал-дент, 1998. - 160 с.
7. Дружинина Г.А. Сравнительный анализ клинического применения карпульных анестетиков на смешанном приеме / Г.А. Дружинина // Актуальные вопросы педиатрии и детской стоматологии на Европейском севере. - М., 2008. - С. 68-70.
8. Информационные листки-вкладыши фирм «SEPTODONT», «ASTRA», «VOCO», «ESPE», «HOECHST», «BAYER», «NIPRO», «TERVMO», «COOK-WAITE».
9. Кононенко Ю.Г. Местное обезболивание в амбулаторной стоматологии /Ю.Г. Кононенко, Н.М. Рожко, Г.П. Рузин. - К.: Книга плюс, 2001. - 320 с.
10. Петрикас А.Ж. Картриджный шприц - опыт применения /А.Ж. Петрикас, А.В. Липунова, Н.Н. Мишина // Новое в стоматологии. - 1999. - №6. - С. 10-14.
11. Соколинская Е. Г. Альфакаин - новый местный анестетик фирмы СПАД (Дентсплай) /Е.Г. Соколинская // Новости Dentsply. - 1999. - № 2. - С. 24-26.
12. Aberg G. Effects of volume and concentration of a local anesthetic solution on the duration of dental infiltration anesthesia / G. Aberg, G. Sydnes // J. Oral Surg. -2008. -№ 7. - P. 141-147.
13. Oertel R. Clinical pharmacokinetics of articaine/ R.Oertel, R.Rahn, W. Kirch // Clin. Pharmacokinet. -
2007. - Vol.33, N 6. - P.417-425.
Стаття надшшла 15.02.2013 р.
Резюме
Статья посвящена современной местной анестезии, современному карпульному инструментарию, которые нашли широкое применение в стоматологических клиниках Украины. Проведена их систематизация.
Ключевые слова: карпула, карпульный шприц, инъекционная игла.
Стаття присвячена сучаснш мюцевш анестезп, сучасному карпульному шструментарш, як знайшли широке використання в стоматолопчних клiнiках УкраТ'ни. Проведена ïx систематиза^я. Ключовi слова: карпула, карпульний шприц, ш'екцшна голка.
This article is devoted to modern local anesthesia, modern carpular instruments, which widely used at stomatological clinics of our country. Its systematization has been performed. Key words: carpule, carpular syringe, injection needle.
Резюме
Summary
